Бертольт Брехт

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Бертольт Брехт
Bertolt Brecht
?м'я при народженн? Ой?ен Бертольд Фр?дер?х Брехт н?м. Eugen Berthold Friedrich Brecht
Псевдон?м Bertolt Brecht ? Berthold Larsen [1]
Народився 10 лютого 1898 ( 1898-02-10 )
Аугсбург
Помер 14 серпня 1956 ( 1956-08-14 ) (58 рок?в)
Берл?н
· ?нфаркт м?окарда [2]
Поховання Доротеенштадтський цвинтар d [3]
Громадянство н?мецьке
Нац?ональн?сть н?мець
М?сце проживання Chausseestraße d
Д?яльн?сть драматург
Сфера роботи драма
Alma mater Мюнхенський ун?верситет Людв?га-Максим?л?ана ( 1921 ) [4]
Мова твор?в н?мецька
Напрямок експрес?он?зм , еп?чний театр
Жанр п'?са
Magnum opus Тригрошова опера , Життя Гал?лея , The Caucasian Chalk Circle d , Fear and Misery of the Third Reich d , Мат?нка Кураж та ?? д?ти , The Good Person of Szechwan d ? The Resistible Rise of Arturo Ui d
Членство Берл?нська академ?я мистецтв ? Академ?я мистецтва НДР d
Парт?я Незалежна соц?ал-демократична парт?я Н?меччини
Конфес?я ате?зм
Брати, сестри Walter Brecht d
У шлюб? з Marianne Zoff d [5] [6] ? Гелена Вай?ель [5] [6]
Д?ти Стефан Брехт d , Hanne Hiob d , Barbara Brecht-Schall d , Michel Berlau d [7] ? Frank Banholzer d
Автограф
Прем?? М?жнародна Стал?нська прем?я ≪За зм?цнення миру м?ж народами≫, 1954
CMNS:  Бертольт Брехт у В?к?сховищ?
Q:  Висловлювання у  В?к?цитатах

Бе?ртольт Брехт ( н?м. Bertolt Brecht ; 10 лютого 1898 , Аугсбург , Бавар?я  ? 14 серпня 1956 , Берл?н ) ? н?мецький драматург ? поет . Отримав м?жнародне визнання сво?? творчост?. Його вважають засновником еп?чного (≪д?алектичного≫) театру .

Член Всесв?тньо? Ради Миру . М?жнародна Стал?нська прем?я ≪За зм?цнення миру м?ж народами≫ ( 1954 ).

Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Народився в заможн?й буржуазн?й родин?. Зак?нчив Мюнхенський ун?верситет .

Л?тературну д?яльн?сть почав з 1918  року.

1920-т? рр. ? працював театральним режисером. Розробив концепц?ю новаторсько? драми й усп?шно вт?лив ?? в низц? п'?с. Б.Брехт ? Гелена Вай?ель , що блискуче грали пров?дн? рол? в його драмах, стали знаменитостями.

Починаючи з друго? половини 1920-х рр., у творчому розвитку Брехта нам?тився злам, ? злам той охопив ус? р?вн? його духовного життя. В?н студ?ював прац? Карла Маркса , знаходячи в них рац?онально (до того ж економ?чно й пол?тично) аргументоване п?д?рунтя власного бунту проти кап?тал?зму , а також позитивну, на його думку, програму перетворення сусп?льства та мистецтва. В?н зблизився з КПН ? залучився до в?дпов?дно? пропаганди, тим самим повторюючи шлях багатьох авангардист?в , як? починали з тотального заперечення ≪старого св?ту≫, але приходили до утвердження нового тотал?тарного режиму.

Його п'?си тих рок?в позначен? впливом експрес?он?зму . Брехт розробляв теор?ю ≪еп?чного театру≫ , який мав на мет? виховати передову св?дом?сть. Виходячи з ц??? теор??, поставив за однойменним романом Максима Горького п'?су ≪Мати≫ (1932) та ?н.

1933 ? 1948  ? перебував в ем?грац?? за межами Н?меччини. У т? роки написав твори, спрямован? проти м?л?таризму та нацизму (≪Трикоп?йчаний роман≫, 1934; ≪Гвинт?вки Тереси Каррар≫, 1937; п'?си: ≪Мат?нка Кураж ? ?? д?ти≫, 1938; ≪Життя Гал?лея≫, 1939; ≪Страх ? в?дчай у Трет?й ?мпер??≫ , 1939; ≪Швейк у Друг?й св?тов?й в?йн?≫, 1944 тощо).

Талант опального на батьк?вщин? Брехта знайшов визнання за кордоном. Зросла к?льк?сть його шанувальник?в; його п'?си усп?шно ставили на сценах Парижа , Амстердама , Копенгагена . Але нав?ть у затишн?й Дан?? в?н почував психолог?чний тиск. Адже данськ? нацисти час в?д часу публ?кували списки з ?менами найв?дом?ших н?мецьких ем??рант?в, а данська пол?ц?я пост?йно ?нформувала про них нацистську службу безпеки й закордонний в?дд?л гестапо . У перший же м?сяць свого перебування в Дан?? Брехт дов?дався з газет, що данц? передали н?мецьк?й пол?ц?? актив?ста КПН Функе, знаючи, що на Батьк?вщин? в?н потрапить до концтабору. До того ж, як ? решта ем??рант?в, Брехт був змушений дати письмову об?цянку не долучатися до будь-яко? пол?тично? д?яльност?.

Дв?ч? упродовж 1930-х рок?в в?дв?дав Москву , де, як член редколег??, долучився разом ?з Л?оном Фейхтван?ером до видання н?мецькомовного часопису Das Wort .

Ут?м, попри свою прокомун?стичну ор??нтац?ю, м?сцем свого подальшого перебування в?н обрав не СРСР , а США . Тут продовжив ?нтенсивно працювати ? ? як драматург , ? як к?носценарист , ? як режисер-постановник . Проте умов для повноц?нно? творчо? реал?зац?? в?н не мав ? в Америц?, бо був тут малов?домим драматургом, до того ж ? п?дозр?лим через сво? симпат?? до комун?стичного руху. Деякий час Брехт працював для Голл?вуду , але так ? не вписався в тод?шню американську к?но?ндустр?ю, ор??нтовану насамперед на виробництво сенсац?йних бойовик?в. Один ?з брехт?вських сценар??в брутально спотворено. Обурений драматург роз?рвав вза?мини з ф?рмою, перекривши соб? шляхи до участ? в ?нших, ц?кавих для нього к?нопро?ктах. За 6 рок?в перебування в США з'явилися лише к?лька його публ?кац?й у газетах ? журналах. Жодно? книжки Брехт тут не видав.

По завершенн? Друго? св?тово? в?йни Брехт пере?хав до Берл?на , спод?ваючись, що у соц?ал?стичн?й Н?меччин? в?н матиме найкращ? можливост? для творчост?. Та й справд?, в?н ? його дружина вперше у житт? отримали власний театр ? Berliner Ensemble (≪Берл?нський ансамбль≫, 1949 ), що швидко завоював славу новаторського. Вт?м, цей ≪неортодоксальний марксист≫ ? тут прагнув зберегти незалежн?сть в?д комун?стично? влади. Тому й не прийняв громадянства НДР, а продовжував жити на Батьк?вщин? ?з закордонним (австр?йським) паспортом, готовий будь-яко? мит? опинитися по той б?к ≪зал?зно? зав?си≫ .

Твори останн?х рок?в: в?ршований памфлет ≪?Свобода“ ? ?демократ?я“≫ (1947), п'?са ≪Кавказьке крейдяне коло≫ (1949), зб?рка ≪Сто в?рш?в. 1918?1950≫ (1952) тощо.

В останн?й пер?од творчост? визнання Брехта стр?мко зростало: в?н став лауреатом нац?ональних ? м?жнародних прем?й, його обрали на члена Академ?? мистецтв НДР ? на президента н?мецького ПЕН-центру ; його книжки виходили великими накладами; його драми набували щораз б?льшо? популярност?.

На тл? ?нтенсивно? режисерсько? прац? р?зко пог?ршилося здоров'я письменника. Л?кар? засв?дчили, що його хворе серце може зупинитися будь-яко? хвилини. Попри патолог?чну слабк?сть ? думки про близьку смерть, Брехт до останн?х дн?в працював. 10 серпня 1956 року в?н ще в?дв?дав репетиц?ю в ≪Берл?нському Ансамбл?≫. Ут?м, погане самопочуття змусило його залишити залу. Ще к?лька дн?в в?н пров?в удома, переглядаючи сво? рукописи, а 14 серпня п?шов ?з життя.

Внесок у розвиток св?тового театру [ ред. | ред. код ]

Брехт бажав створити театр, який спонукав би глядача до роздум?в ? м?ркувань, а не до сп?вв?дчуття. Задля цього в?н ≪в?дчужив≫ ? дез?люз?онував гру актор?в, щоб зробити ?? схожою на звичайне життя (Брехт називав це ≪ефектом в?дчуження≫, н?м. Verfremdungseffekt ). Актори мали б анал?зувати та синтезувати, тобто дивитись на роль ?ззовн?, аби згодом ц?лком св?домо д?яти точно так, як д?яв ?хн?й персонаж.

Спочатку Брехт дав сво?й концепц?? назву ≪еп?чний театр≫, але згодом запропонував використовувати назву ≪д?алектичний театр≫. Д?алектичн?сть театру Брехта поляга? в тому, що в?н спонука? до конфл?кту м?ж розважанням ? навчанням, що ма? знищувати ≪емоц?ональну причетн?сть≫ у глядач?в, досягаючи в такий спос?б ≪ефекту в?дчуження≫.

Особисте життя [ ред. | ред. код ]

1922 року Брехт одружився з акторкою й сп?вачкою Мар?анною Цофф [en] , у цьому шлюб? 1923 року народилася дочка Ганна, яка стала акторкою (в?дома як Ганна Г?об [de] ) ? з?грала на сцен? багатьох його геро?нь; п?шла з життя 24 червня 2009 року [9] [10] . Цофф була старшою в?д Брехта на п'ять рок?в, добросердечна, турботлива ? певною м?рою, пише Шумахер, зам?нила йому мат?р [9] . Попри це, шлюб виявився нем?цним: 1923 року Брехт познайомився в Берл?н? з молодою акторкою Геленою Вай?ель , яка народила йому сина Штефана ( 1924 ? 2009 [11] ). 1927 року Брехт розлучився з Цофф ? в кв?тн? 1929-го оф?ц?йно оформив стосунки з Вай?ель; 1930 року в них народилася дочка Барбара, яка також стала акторкою (в?дома як Барбара Брехт-Шалль [de] ) [12] .

Кр?м законних д?тей, Брехт мав позашлюбного сина в?д його юнацького кохання Паули Бангльцер; народжений 1919 року ? названий Франком на честь Ведек?нда , старший син Брехта залишився з мат?р'ю в Н?меччин? ? загинув 1943 року на Сх?дному фронт? [13] .

Творч?сть [ ред. | ред. код ]

Бронзова скульптура Б. Брехта перед театром ≪Берл?нер ансамбль [de] ≫(Бертольт-Брехт-плац, 1) роботи Фр?ца Кремера [ru]

Брехт-поет [ ред. | ред. код ]

За визнанням самого Брехта, починав в?н ≪традиц?йно≫: з балад , псалм?в , сонет?в , еп?грам ? п?сень п?д г?тару, тексти яких народжувалися одночасно з музикою [14] . ≪В н?мецьку поез?ю, ? писав ?лля Фрадк?н [ru]  ? в?н ув?йшов як сучасний вагант , що склада? десь на вуличному перехрест? п?сн? й балади…≫ [15] . Як ? ваганти, Брехт часто вдавався до прийом?в парод??, вибираючи для парод?ювання т? ж об'?кти псалми й хорали (зб?рка ≪Домашн? пропов?д? [de] ≫, 1926), хрестомат?йн? в?рш?, але також м?щанськ? романси з репертуару катеринщик?в ? вуличних сп?вак?в [15] . П?зн?ше, коли вс? таланти Брехта замкнулися на театр?, зонги в його п'?сах так само народжувалися разом з музикою, лише 1927 року, при постановц? п'?си ≪Людина ? людина [de] ≫ у берл?нськ?й ≪Фольксбюн?≫, в?н вперше дов?рив сво? тексти профес?йному композитору ? Едмунду Майзелю [ru] , який тод? сп?впрацював з П?скатором [de] [16] . У ≪Тригрошов?й опер?≫ зонги народжувалися разом з музикою Курта Вайля (? це спонукало Брехта, публ?куючи п'?су, зазначити, що написано ?? ≪у сп?впрац?≫ з Вайлем [17] ), ? багато з них поза ц??ю музикою ?снувати не могли.

Разом з тим Брехт до останн?х рок?в залишався поетом ? не лише автором текст?в п?сень ? зонг?в ; але з роками все б?льше в?ддавав перевагу в?льним формам: ≪рваний≫ ритм, як пояснював в?н сам, був ≪протестом проти гладкост? ? гармон?? звичайного в?рша≫ ? т??? гармон??, яко? в?н не знаходив н? в навколишньому св?т?, н? у власн?й душ?. У п'?сах, оск?льки деяк? з них були написан? переважно у в?ршах, цей ≪рваний≫ ритм продиктовано ще й прагненням точн?ше передати стосунки м?ж людьми ? ≪як стосунки суперечлив?, повн? боротьби≫ [18] . У в?ршах молодого Брехта, кр?м Франка Ведек?нда, в?дчутний вплив Франсуа В?йона , Артюра Рембо ? Редьярда К?пл?нга [14] ; п?зн?ше в?н захопився китайською ф?лософ??ю, ? багато його в?рш?в, особливо в останн? роки, перш за все ≪Буковськ? елег??≫, за формою ? за лакон?змом ? м?стк?стю, почасти ? споглядальн?стю нагадують класик?в давньокитайсько? поез??: Л? Бо , Ду Фу ? Бо Цзюй-? , яких в?н перекладав [19] .

В?д к?нця 20-х рок?в Брехт писав п?сн?, покликан? п?дн?мати на боротьбу, як ≪П?сня ?диного фронту [ru] ≫ ? ≪Вс? або н?хто≫, або сатиричн?, як парод?я на нацистського ≪Горста Весселя≫ [20] . При цьому, пише ?. Фрадк?н, в?н залишався ориг?нальним нав?ть у таких темах, як?, здавалося, вже давно перетворилися на кладовище трю?зм?в [21] . Як зазначав один з критик?в, Брехт у ц? роки був вже наст?льки драматургом, що й багато його в?рш?в, написаних в?д першо? особи, б?льше схож? на висловлювання сцен?чних персонаж?в [22] .

У пово?нн?й Н?меччин? Брехт усю свою творч?сть, зокрема й поетичну, поставив на службу буд?вництву ≪нового св?ту≫, вважаючи, на в?дм?ну в?д кер?вництва С?ПН , що служити цьому буд?вництву можна не т?льки схваленням, але й критикою [23] . До л?рики в?н повернувся 1953 року, в останньому сво?му замкнутому цикл? в?рш?в ? ≪Буковськ? елег??≫: в Буков? на Шермютцельзее стояв зам?ський будинок Брехта. Припов?д?, до яких Брехт нер?дко вдавався у сво?й зр?л?й драматург??, все част?ше зустр?чалися ? в його п?зн?й л?риц?; написан? за зразком ≪ Букол?к ≫ Верг?л?я ≪Буковськ? елег??≫ в?дбили, як пише Е. Шумахер , почуття людини, ≪що сто?ть на пороз? старост? ? повн?стю усв?домлю?, що часу, в?дпущеного ?й на Земл?, залишилося зовс?м небагато≫ [24] . З? св?тлими спогадами молодост? тут сус?дять не просто елег?йн? , але приголомшливо похмур?, за словами критика, в?рш? [24]  ? т??ю м?рою, якою ?х поетичний сенс глибший ? багатший в?д досл?вного сенсу [19] .

Брехт-драматург [ ред. | ред. код ]

Будинок Брехта ? Вай?ель у Буков? , нин? ? Бертольт-Брехт-штрассе, 29/30

Ранн? п'?си Брехта народжувалися з протесту; ≪ Ваал ≫ у початков?й редакц?? 1918 року був протестом проти всього дорогого доброчесному буржуа : асоц?альний герой п'?си (за Брехтом ? асоц?альний в ≪асоц?альному сусп?льств?≫ [25] ), поет Ваал, був осв?дченням у любов? до Франсуа В?йона , ≪вбивц?, граб?жника з велико? дороги, творця балад≫, ? притому балад непристойних, ? все тут було розраховане на епатаж [26] . П?зн?ше ≪Ваал≫ трансформувався в п'?су антиекспрес?он?стську, ≪протип'?су≫, полем?чно спрямовану, зокрема, проти ?деал?зованого портрета драматурга Кр?ст?ана Граббе у ≪Самотньому≫ Г. Йоста . Полем?чною до в?домо? тези експрес?он?ст?в ≪людина добра≫ була й п'?са ≪Барабани в ноч?≫ , що розвивала ту ж тему вже в ≪конкретно-?сторичн?й ситуац??≫ Листопадово? революц?? [27] .

У сво?х наступних п'?сах Брехт полем?зував ? з натурал?стичним репертуаром н?мецьких театр?в. До середини 20-х рок?в в?н сформулював теор?ю ≪ еп?чно? ≫ (≪неар?стотел?всько?≫) драми. ≪Натурал?зм, ? писав Брехт, ? дав театру можлив?сть створювати виключно тонк? портрети, скрупульозно, у вс?х деталях зображати соц?альн? ?куточки“ ? окрем? мал? под??. Коли стало ясно, що натурал?сти переоц?нювали вплив безпосереднього, матер?ального середовища на сусп?льну повед?нку людини… ? тод? пропав ?нтерес до ??нтер'?ру“. Набуло значення ширше тло, ? потр?бно було вм?ти показати його м?нлив?сть ? суперечливий вплив його рад?ац??≫ [28] . При цьому першою сво?ю еп?чною драмою Брехт називав ≪Ваала≫ [29] , однак принципи ≪ еп?чного театру ≫ вироблялися поступово, уточнювалося з роками ? його призначення, в?дпов?дно зм?нювався характер його п'?с [30] .

Ще 1938 року, анал?зуючи причини особливо? популярност? детективного жанру, Брехт зазначив, що людина XX стол?ття св?й житт?вий досв?д набува? головним чином в умовах катастроф, при цьому змушена сама дошукуватися до причин криз, депрес?й, во?н ? революц?й: ≪Вже при читанн? газет (але також рахунк?в, зв?сток про зв?льнення, моб?л?зац?йних пов?сток ? так дал?), ми в?дчува?мо, що хтось щось зробив… Що ж ? хто зробив? За под?ями, про як? нам пов?домляють, ми припуска?мо ?нш? под??, про як? нам не пов?домляють. Вони ? ? справжн?ми под?ями≫ [31] [32] . Розвиваючи цю думку в середин? 50-х рок?в, Фр?др?х Дюрренматт прийшов до висновку, що театр вже не в силах в?добразити сучасний св?т: держава анон?мно, бюрократично, чутт?во не збагненна; мистецтву в цих умовах доступн? т?льки жертви, можновладц?в воно вже осягнути не може; ≪сучасний св?т легше в?дтворити через маленького спекулянта, канцеляриста або пол?цейського, н?ж через бундесрат або через бундесканцлера≫ [33] .

Брехт шукав способи подати на сцен? ≪справжн? под??≫, хоча й не стверджував, що знайшов; в?н бачив т?льки одну можлив?сть допомогти сучасн?й людин?: показати, що навколишн?й св?т зм?нюваний, ? в м?ру сво?х сил вивчити його закони [34] . В?д середини 30-х рок?в, починаючи з ≪Круглоголових ? гостроголових≫, в?н все част?ше звертався до жанру параболи [35] , ? в останн? роки, працюючи над п'?сою ≪Турандот, або Конгрес об?лител?в [ru] ≫, казав, що алегорична форма все ще залиша?ться найпридатн?шою для ≪очуження≫ сусп?льних проблем [36] . ?. Фрадк?н ? схильн?сть Брехта переносити д?ю сво?х п'?с в ?нд?ю, Китай, середньов?чну Груз?ю тощо пояснював тим, що екзотично костюмован? сюжети легше входять у форму параболи. ≪У ц?й екзотичн?й обстановц?, ? писав критик, ? ф?лософська ?дея п'?си, зв?льнена в?д пут знайомого ? звичного побуту, легше досяга? загальнозначущост?≫ [37] . Сам же Брехт перевагу параболи, за в?домо? ?? обмеженост?, бачив ще й у тому, що вона ≪значно хитромудр?ша в?д ус?х ?нших форм≫: парабола конкретна в абстракц??, роблячи сутн?сть наочною, ?, як жодна ?нша форма, ≪елегантно може п?днести правду≫.

Брехт-теоретик ? режисер [ ред. | ред. код ]

Про те, яким режисером був Брехт, з боку судити було важко, оск?льки видатн? вистави ≪ Берл?нер ансамбль ≫ завжди були плодом колективно? прац?: кр?м того що Брехт часто працював у пар? з? значно досв?дчен?шим Ен?елем , в?н мав у сво?му розпорядженн? ? вдумливих актор?в, нер?дко з режисерськими нахилами, як? в?н сам ум?в ? пробуджувати, й заохочувати [38] ; свою лепту у створення вистав вносили, як асистенти, ? його талановит? учн?: Бенно Бессон [de] , Петер Палич [de] ? Манфред Векверт [ru]  ? така колективна робота над виставою була одним ?з основоположних принцип?в його театру [39] .

При цьому працювати з Брехтом, за св?дченням Векверта, було нелегко ? через його пост?йн? сумн?ви: ≪з одного боку, ми повинн? були точно ф?ксувати все сказане ? напрацьоване (…), але наступного дня нам доводилося чути: ?Я н?коли цього не говорив, ви це неправильно записали“≫ [40] . Джерелом цих сумн?в?в, як вважа? Вевкверт, кр?м стих?йно? нелюбов? Брехта до будь-яких ≪остаточних р?шень≫, було й протир?ччя, закладене в його теор??: Брехт спов?дував ≪чесний≫ театр, який не створю? ?люз?? достов?рност?, не намага?ться впливати на п?дсв?дом?сть глядача в обх?д його розуму, навмисно оголя? сво? прийоми ? уника? ототожнення актора з персонажем; м?ж тим театр за сво?ю природою ? не що ?нше, як ≪мистецтво обману≫, мистецтво зображувати те, чого насправд? нема?. ≪Маг?я театру≫, пише М. Векверт, в тому й поляга?, що люди, прийшовши до театру, заздалег?дь готов? в?ддаватися ?люз?? ? приймати за чисту монету все, що ?м покажуть. Брехт як у теор??, так ? на практиц? вс?ма засобами намагався цьому протид?яти; нер?дко в?н вибирав виконавц?в у залежност? в?д ?хн?х людських нахил?в ? б?ограф?й, н?би не в?рив у те, що його актори, досв?дчен? майстри або яскрав? молод? таланти, можуть зобразити на сцен? те, що не властиве ?м у житт?. В?н не хот?в, щоб його актори лицед?яли, ? ≪мистецтво обману≫, зокрема й акторське лицед?йство, у св?домост? Брехта асоц?ювалося з тими виставами, на як? перетворювали сво? пол?тичн? акц?? нац?онал-соц?ал?сти .

Але ≪маг?я театру≫, яку в?н гнав у двер?, раз у раз вривалася у в?кно: нав?ть зразковий брехт?вський актор Ернст Буш п?сля сото? вистави ≪ Життя Гал?лея ≫, за словами Векверта ≪вже в?дчував себе не т?льки великим актором, але й великим ф?зиком≫. Режисер розпов?да?, як одного разу на ≪Життя Гал?лея≫ прийшли сп?вроб?тники ?нституту ядерних досл?джень ? п?сля вистави виявили бажання поговорити з виконавцем головно? рол?. Вони хот?ли д?знатися, як працю? актор, але Буш вважав за краще говорити з ними про ф?зику; говорив з ус??ю пристрастю ? переконлив?стю близько п?вгодини ? вчен? слухали як зачарован? ? п?сля зак?нчення промови вибухнули оплесками. Наступного дня Векверту зателефонував директор ?нституту: ≪Сталося щось незрозум?ле. …Я т?льки сьогодн? вранц? зрозум?в, що це була суща н?сен?тниця≫ [40] .

Чи справд? Буш, всупереч ус?м наполяганням Брехта, ототожнив себе з персонажем, чи в?н так просто пояснював ф?зикам, що ? мистецтво актора, але, як св?дчить Векверт, Брехт прекрасно усв?домлював незламн?сть ≪маг?? театру≫ ? в сво?й режисерськ?й практиц? намагався змусити ?? служити сво?м ц?лям ? перетворити на ≪хитр?сть розуму≫ ( List der Vernunft ).

≪Хитр?стю розуму≫ для Брехта стала ≪на?вн?сть≫, запозичена в народного, зокрема аз?йського, мистецтва [41] . Саме готовн?сть глядача в театр? в?ддаватися ?люз?ям ? приймати пропонован? правила гри дозволяла Брехту як в оформленн? вистави, так ? в акторськ?й гр? прагнути до максимально? простоти: позначати м?сце д?? ? епоху, характер персонажа скупими, але виразними деталями, досягати ≪перевт?лення≫ часом за допомогою звичайних масок, ? в?дс?каючи все, що може в?двернути увагу в?д головного [42] [43] . Так, у брехт?вськ?й постановц? ≪Життя Гал?лея≫ на думку Павло Марков [en] : ≪Режисура безпомилково зна?, на який момент д?? ма? бути спрямовано особливу увагу глядача. Вона не допуска? на сцен? жодного зайвого аксесуара . Точне ? дуже просте декоративне оформлення <…> лише окремими скупими деталями обстановки переда? атмосферу епохи. Так само доц?льно, скупо, але точно буду?ться й м?зансцена ≫ [44] , ? цей ≪на?вний≫ лакон?зм зрештою ? допомагав Брехту концентрувати увагу глядач?в не на розвитку сюжету, а насамперед на розвитку авторсько? думки [45] [44] .

Режисерськ? роботи [ ред. | ред. код ]

≪Берл?нер ансамбль≫

Спадок [ ред. | ред. код ]

Найб?льшу популярн?сть Брехту принесли його п'?си. На початку 60-х рок?в зах?днон?мецький л?тературознавець Мар?анна Кест?нг в книз? ≪Панорама сучасного театру≫, представивши 50 драматург?в XX стол?ття, зазначила, що б?льш?сть нин? живих ≪хвор? Брехтом≫ (≪brechtkrank≫), знайшовши цьому просте пояснення: його ≪завершеною в сам?й соб?≫ концепц??, що по?днувала ф?лософ?ю, драму ? методику акторсько? гри, теор?ю драми ? теор?ю театру, н?хто не зм?г протиставити ?ншу концепц?ю, ≪наст?льки ж значну ? внутр?шньо ц?л?сну≫. Вплив Брехта досл?дники виявляють у творчост? таких р?зних художник?в, як Фр?др?х Дюрренматт ? Артюр Адамов , Макс Фр?ш ? Гайнер Мюллер .

Брехт писав сво? п'?си ≪на злобу дня≫ ? мр?яв про той час, коли навколишн?й св?т зм?ниться наст?льки, що все, написане ним, виявиться неактуальним. Св?т зм?нювався, але не наст?льки ? ?нтерес до творчост? Брехта то слабшав, як це було в 80-90-? роки, то в?дроджувався знову.

Переклади укра?нською [ ред. | ред. код ]

Укра?нською твори Брехта перекладали численн? укра?нськ? л?тератори: [48]

  • Бертольт Брехт. Пан Пунт?лла та його наймит Матт?. Ки?в, 1967
  • Бертольт Брехт. ≪Життя Гал?лея≫ . [49] Переклад з н?мецько?: З?на?да Йоффе (переклад в?ршованих частин та загальна редакц?я перекладу ? Василь Стус) . [50] // Василь Стус. Твори в чотирьох томах (шести книгах). З додатковими 5 ? 6 (у двох книгах) томами. Том 4. Льв?в: ВС ≪Просв?та≫, 1994, С. ?-?) ( завантажити у е-б?бл?отец? Ukrcenter [ Арх?вовано 23 кв?тня 2021 у Wayback Machine .] )
  • Бертольт Брехт . Кар'?ра Артуро У?, яку можна було спинити. Переклад з н?мецько?: В. Митрофанов. Ки?в: часопис ≪Всесв?т≫. № 2. за 1978 ( завантажити у е-б?бл?отец? URSR )
    • (передрук) Брехт Б. Кар'?ра Артуро У?, яку можна було спинити / Б. Брехт ; пер. з н?м. В. Митрофанов ; худ. Г. Ковпаненко. ? К. : Дн?про, 1978. ? 183 с.
  • Бертольт Брехт . Коп?йчаний роман. Переклад з н?мецько?: Ю. Л?сняк; п?слямова: Дмитро Затонський. Ки?в: Дн?про, 1965 375с.
    • (передрук) Бертольт Брехт . Коп?йчаний роман. Мат?нка Кураж та ?? д?ти (Хрон?ка з час?в Тридцятил?тньо? в?йни). Кавказьке крейдяне коло. Переклад з н?мецько?: Ю. Л?сняк, Марко З?сман, Володимир Митрофанов; передмова: Дмитро Затонський. Ки?в: Дн?про, 1973. 526 с. ( Вершини св?тового письменства ; 15) ( завантажити у е-б?бл?отец? Чтиво [ Арх?вовано 24 лютого 2016 у Wayback Machine .] )
    • (передрук) Бертольт Брехт . Коп?йчаний роман. Мат?нка Кураж та ?? д?ти. Кавказьке крейдяне коло. Переклад з н?мецько?: Ю. Л?сняк, Марко З?сман, Володимир Митрофанов; передмова: Дмитро Затонський. Ки?в: Дн?про, 1987. 512 с.
  • Бертольт Брехт . Про мистецтво театру. Переклад з н?мецько?, упорядкування, вступна стаття, та коментар?: Олександр Чирков . Ки?в: Мистецтво, 1977. ? 362 с. ( завантажити у е-б?бл?отец? Чтиво [ Арх?вовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine .] )
  • Бертольт Брехт . Д?ла Пана Юл?я Цезаря. Переклад з н?мецько?: Над?я Горд??нко-Андр?анова. Ки?в: Дн?про, 1983. ? 215 с. ( завантажити у е-б?бл?отец? Чтиво [ Арх?вовано 24 лютого 2016 у Wayback Machine .] )
  • Бертольт Брехт . Три еп?чн? драми ( Тригрошова опера ; Мат?нка Кураж та ?? д?ти ; Життя Гал?лея). Укладач, науковий редактор, передмова та коментар?: Олександр Чирков; Переклад з н?мецько?: М. Л. Л?п?с?в?цький, С. Ф. Соколовська, В. О. Прищепа; кер?вник проекту: П. Ю. Саух. Житомир: Пол?сся, 2010. 293 стор. ISBN 978-966-655-545-1
  • Бертольт Брехт . Похвала д?алектиц?: Поез??. Переклад з н?мецько?: Серг?й Жадан . Черн?вц?: Видавець Померанцев Святослав на замовлення М?жнародно? л?тературно? корпорац?? Meridian Czernowitz, 2021
Бертольт Брехт
у сестринських В?к?про?ктах
q: Цитати у В?к?цитатах ?
Родовід: Генеалог?я на Родовод? ?
CMNS: Бертольт Брехт у В?к?сховищ? ?

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ Czech National Authority Database
  2. ↑ BBC News Online ? 1997.
  3. ↑ https://www.berlin.de/sehenswuerdigkeiten/3560069-3558930-dorotheenstaedtischer-friedhof.html
  4. ↑ https://www.universitaetsarchiv.uni-muenchen.de/monatsstueck/2010/september_2010/index.html
  5. ↑ а б Н?мецька нац?ональна б?бл?отека ? 1912.
  6. ↑ а б Suddeutsche Zeitung ? M : Suddeutscher Verlag , 1945. ? ISSN 0174-4917
  7. ↑ Dansk kvindebiografisk leksikon ? 2001.
  8. ↑ Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
  9. ↑ а б Шумахер, 1988 , с. 26.
  10. ↑ Peter Dittmar (25 червня 2009). Brecht-Tochter starb als aufrechte Kommunistin . Kultur (н?м.) . Die Welt. Арх?в ориг?налу за 29 кв?тня 2013 . Процитовано 29 кв?тня 2013 .
  11. ↑ Bertolt Brechts Sohn Stefan stirbt in New York . Kultur (н?м.) . Die Welt. 15 кв?тня 2009. Арх?в ориг?налу за 29 кв?тня 2013 . Процитовано 29 кв?тня 2013 .
  12. ↑ Шумахер, 1988 , с. 53.
  13. ↑ Шумахер, 1988 , с. 25.
  14. ↑ а б Шумахер, 1988 , с. 27.
  15. ↑ а б Фрадкин. Бертольт Брехт, 1972 , с. 10.
  16. ↑ Брехт Б. Об использовании музыки в эпическом театре // Брехт Б. Театр: Пьесы. Статьи. Высказывания: В 5 т. ? М.: : Искусство, 1965. ? Т. 5/2 (28 травня). ? С. 164 .
  17. ↑ Брехт Б. Трёхгрошовая опера  // Бертольт Брехт. Театр. Пьесы. Статьи. Высказывания. В пяти томах.. ? М. : Искусство, 1963. ? Т. 1 (28 травня). Арх?вовано з джерела 28 травня 2014. Процитовано 2 лютого 2022.
  18. ↑ Шумахер, 1988 , с. 48.
  19. ↑ а б Фрадкин. Бертольт Брехт, 1972 , с. 14.
  20. ↑ Шумахер, 1988 , с. 108.
  21. ↑ Фрадкин. Бертольт Брехт, 1972 , с. 12.
  22. ↑ Фрадкин. Бертольт Брехт, 1972 , с. 13.
  23. ↑ Шумахер, 1988 , с. 249?250, 256?257.
  24. ↑ а б Шумахер, 1988 , с. 257.
  25. ↑ Брехт Б. Перечитывая мои первые пьесы // Брехт Б. Театр: Пьесы. Статьи. Высказывания: В 5 т.. ? М. : Искусство, 1965. ? Т. 5/1 (28 травня). ? С. 288 .
  26. ↑ Шумахер, 1988 , с. 34?35.
  27. ↑ Фрадкин. Творческий путь, 1963 , с. 9?14.
  28. ↑ Брехт Б. Различные принципы построения пьес // Брехт Б. Театр: Пьесы. Статьи. Высказывания: В 5 т.. ? М. : Искусство, 1965. ? Т. 5/1 (28 травня). ? С. 205 .
  29. ↑ Брехт Б. Опыт Пискатора // Брехт Б. Театр: Пьесы. Статьи. Высказывания: В 5 т.. ? М. : Искусство, 1965. ? Т. 5/2 (28 травня). ? С. 39?40 .
  30. ↑ Фрадкин. Бертольт Брехт, 1972 , с. 15?16.
  31. ↑ Брехт Б. О популярности детективного романа // Брехт Б. О литературе. ? М. : Художественная литература, 1988. ? 28 травня. ? С. 285 .
  32. ↑ Павлова Н. С. [ru] . Невероятность современного мира // Дюрренматт Ф. Избранное. ? М. : Радуга, 1990. ? 28 травня. ? С. 12?13 .
  33. ↑ Сурков, 1965 , с. 15?16.
  34. ↑ Брехт Б. Может ли театр отобразить современный мир? // Брехт Б. Театр: Пьесы. Статьи. Высказывания: В 5 т.. ? М. : Искусство, 1965. ? Т. 5/1 (28 травня). ? С. 200?202 .
  35. ↑ Фрадкин. Творческий путь, 1963 , с. 28.
  36. ↑ Шумахер, 1988 , с. 261.
  37. ↑ Фрадкин. Творческий путь, 1963 , с. 47.
  38. ↑ Шумахер, 1988 , с. 246.
  39. ↑ Wekwerth. Politisches Theater, 2006 , Theaterarbeit.
  40. ↑ а б Wekwerth. Politisches Theater, 2006 , Zweifel an endgultigen Losungen.
  41. ↑ Шумахер, 1988 , с. 304.
  42. ↑ Фрадкин. Творческий путь, 1963 , с. 20.
  43. ↑ Брук П. Пустое пространство / Пер. с англ. Ю. С. Родман и И. С. Цимбал, вступ. ст. Ю. Кагарлицкого, ком. Ю. Фридштейна и М. Швыдкого. ? М. : Прогресс, 1976. ? С. 130.
  44. ↑ а б Марков П. А. [ru] . ≪Жизни Галилея≫. Берлинер ансамбль в Москве // О театре: В 4 т.. ? М. : Искусство, 1977. ? Т. 4. Дневник театрального критика: 1930?1976 (28 травня). ? С. 265 .
  45. ↑ Сурков, 1965 , с. 28?29.
  46. ↑ Шумахер, 1988 , с. 48, 58, 75, 122?123, 176, 189, 206, 222.
  47. ↑ Шумахер, 1988 , с. 201?203, 216, 218?219, 223?224, 244?246, 268?271.
  48. ↑ Бертольт Брехт [ Арх?вовано 5 березня 2017 у Wayback Machine .] Енциклопед?я сучасно? Укра?ни  / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни , НТШ . ? К . : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни , 2001­?2023. ? ISBN 966-02-2074-X .
  49. ↑ прим?тка: Стус працював над перекладом у 1967?1968 роках, але переклад не видавався за життя; рукопис збер?г Лесь Танюк (детальн?ше: Лесь Танюк. ≪Доброокий. Спогади про ?вана Св?тличного≫. Ки?в: "Видавництво ≪ЧАС≫, 1998. стор. 148?149 [ Арх?вовано 13 грудня 2016 у Wayback Machine .] ) й переклад згодом з'явився у з?бранн? твор?в Стуса у 6-ти томах
  50. ↑ М. ?ваницька. Н?мецько-Укра?нський Художн?й Переклад: В?д Франка До Стуса // Мовн? ? концептуальн? картини св?ту. ? 2013. ? Вип. 2. ? С. 143?159
  51. ↑ База даних малих косм?чних т?л JPL: Бертольт Брехт (англ.) .

Джерела [ ред. | ред. код ]

  • Укра?нська радянська енциклопед?я  : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан  ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. ? 2-ге вид. ? К . : Головна редакц?я УРЕ , 1974?1985.
  • Клековк?н О. Brecht: Стратегеми / ?ПСМ Укра?ни НАМ Укра?ни. ? К.: Арт Економ?, 2015. ? 96 с.
  • Walter Obschlager. Frisch, Max. Historisches Lexikon der Schweiz. (н?м.)
  • Genia Schulz. Muller, Heiner. Neue Deutsche Biographie (NDB). (н?м.)
  • Шумахер Э. Жизнь Брехта = Leben Brechts. ? М . : Радуга, 1988. ? 352 с. ? 40 000 екз.  ? ISBN 5-05-002298-3 .
  • Фрадкин И.М. Бертольт Брехт. ? Бертольт Брехт. Стихотворения. Рассказы. Пьесы. Составление, вступительная статья и примечания И. Фрадкина. ? М . : ≪Художественная литература≫, 1972. ? 816 с. ? (Библиотека всемирной литературы). ? 300 000 екз.

Посилання [ ред. | ред. код ]

Перегляд цього шаблону
  Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
AdoroCinema · AllMovie · AllMusic · Carnegie Hall linked open data · Cine-Ressources · Cine-Ressources · Cinematheque quebecoise · ?SFD · Danmarks Nationalfilmografi · Discogs · EDb · elCinema.com · elFilm · Elonet · Filmportal.de · Hyperion Records · Internet Broadway Database · Internet Movie Database · International Music Score Library Project · iTunes · Jaxsta · KinoPoisk.ru · LyricsTranslate · MusicBrainz · muziekweb.nl · MyMovies.it · PORT.hu · The Movie Database · Unifrance · WhoSampled · Шведська база даних ф?льм?в · Artnet · Europeana · MutualArt.com · Tabakalera · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) · Gyldendals Teaterleksikon · Les Archives du spectacle · Theatreonline.com · Theatricalia · Норвезький нац?ональний театр · Швейцарський арх?в виконавських мистецтв
Генеалог?я та некропол?стика
Л?тература та б?бл?ограф?я
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика музична енциклопед?я (кат.) · Велика норвезька енциклопед?я · ?сторичний словник Швейцар?? · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopadie · Cultureel Woordenboek · Cultureel Woordenboek · Enciclopedia Itau Cultural · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana · Uppslagsverket Finland
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
AAR :  12378757 · Autoritats UB :  a1239802 · BanQ :  0000015536 · BAV :  ADV10266384 · BIBSYS :  90051140 · BLBNB :  000557461 · BNC :  a10436923 · BNCHL :  000008617 · BNE :  XX1150786 · BNF :  11893857f · CANTIC :  981058520243406706 · CCAB :  000036160 · CiNii :  DA00463235 · CONOR.BG :  19271781 · CONOR.SI :  10284899 · CONOR.SR :  1597543 · CUT :  92915 · DBC :  87097968165954 · EGAXA :  vtls001088176 · ERRR :  a11430576 ,  a11143502 · FAST :  31391 · Freebase :  /m/017r2 · GND :  118514768 · GR-AtACA :  100347 · GTAA :  85738 · ICCU :  CFIV001172 · ISNI :  0000000368636577 ,  0000000368636593 ,  0000000121178009 · ItRSI :  43517 · J9U :  987007259175105171 · KANTO :  000190695 · KRNLK :  KAC199603342 · LCCN :  n79018801 · LIBRIS :  0xbdd4gj0pg6l0l · LIH :  LNB:V*112897;=BO · LNB :  000002615 · LNL :  46320 · MAK :  9810585152805606 · N6I :  vtls000074075 · NCF :  ncf10214721 · NDL :  00434255 · NKC :  jn19990001059 · NLA :  795713 · NLG :  62021 · NLP : a0000001178348 · NLW :  brecht-bertold-1898-1956 · NSK :  000102087 · NTA :  068361718 · NUKAT :  n94207286 · PTBNP :  17102 · PUSC :  10803 · PUST :  14971 · RERO :  02-A003040069 · RILM :  9628 · RISM :  people/43474 · RVK :  GM 2657 · SELIBR :  179056 · SHARE :  36137 · SKMASNL :  vtls005107303 · SNK :  150704 · SUDOC :  028208617 · UCAL :  18276 · ULAN :  500220023 · UPSA :  484520 · URBS :  57244 ,  77573 · VcBA :  495/147997 · VIAF :  2467372 · РНБ :  7729718 ,  7788931
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бертольт_Брехт&oldid=42625853