Бдж?льництво

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
С?льське господарство
Бджоли на ст?льнику
Категорія Категор?я ? Портал

Бдж?льни?цтво (також бджоля?рство , па?с?чництво ) ? галузь с?льського господарства , яка займа?ться розведенням бдж?л та отриманням в?д них меду , воску [1] та ?нших продукт?в бдж?льництва. Бджоли запилюють багато вид?в рослин, використовуючись задля п?двищення врожайност?. Серед продукт?в бдж?льництва не т?льки ц?нний д??тичний продукт мед, а й в?ск , пропол?с , отрута та ?нш?, вони знаходять широке застосування, зокрема для здоров'я людини ? така медична практика ма? назву ап?терап?я .

?стор?я бдж?льництва [ ред. | ред. код ]

Дерев'ян? бджолин? вулики в музе? бдж?льництва в Стр?пейкяй, Литва

?стор?я бдж?льництва сво?м кор?нням сяга? сиво? давнини. 6 тисяч рок?в тому в ?гипт? розводили бдж?л. Особливо медоносн? райони знаходилися у верхн?й теч?? Н?лу . ?гиптяни перевозили туди вулики  ? кошики ?з соломи або очерету , або ж керам?чн? ?мност? ? на великих плетених плотах, щоб через якийсь час повернутися додому з багатим збором меду. Бдж?льництво було м?нойським ремеслом, а зброджений медовий нап?й греки почали вживати набагато ран?ше за вино [2] . Також у Стародавн?й Грец?? бджоляр? вперше навчилися вставляти у вулики перегородки ? з ?х допомогою вилучати для себе лишки меду.

На територ?? Рус? бдж?льництво як промисел просл?дкову?ться з Х ст. нашо? ери. Використання продукт?в диких бдж?л назива?ться бортництво , що ? ?сторичним попередником бдж?льництва. Розвитку бдж?льництва на територ?? Ки?всько? Рус? сприяли природно-кл?матичн? умови, достаток медонос?в у л?сових масивах, лугах ? степах. До появи цукру мед був ?диним солодким продуктом для людини. В?ск широко застосовувався в домашньому господарств? для виготовлення св?чок ? зд?йснення рел?г?йних обряд?в (особливо п?сля прийняття християнства). Бдж?льництвом у цей час займалися майже вс? селяни. Мед ? в?ск в?д?гравали велику роль в торг?вл? Ки?всько? Рус? з кра?нами ?вропи ? Грец??ю .

Конструкц?? вулик?в 20-21 стол?ття [ ред. | ред. код ]

В цей пер?од пас?чники та винах?дники прийняли будову рухомих ст?льник?в Лангстрота як у П?вн?чн?й Америц?, так ? в ?вроп?, а також широкий асортимент вулик?в з рухомими ст?льниками був розроблений в Англ??, Франц??, Н?меччин? та Сполучених Штатах [3] . Класичн? конструкц?? вулик?в розвивався в кожн?й кра?н?. Станом на зараз вулики Дадана ( Дадант Шарль [en] ) та вулики Лангстрота все ще дом?нують у США. Вулик конструкц?? Жоржа де Лаянса став популярним у Франц??, вулик British National став стандартом у 1930-х роках у Велик?й Британ??, хоча в Шотланд?? все ще популярний менший вулик конструкц?? См?та. У деяких скандинавських кра?нах та кра?нах сх?дно? ?вропи збер?гався традиц?йний вулик-корито до к?нця 20 стол?ття ? дос? збер?га?ться в деяких районах. Проте конструкц?? Лангстрота та Дадана-Блатта залишаються розповсюдженими в багатьох частинах ?вропи, хоча Швец?я, Дан?я, Н?меччина, Франц?я та ?тал?я мають власн? нац?ональн? конструкц?? вулик?в. Рег?ональн? вар?ац?? вулика були розроблен? в?дпов?дно до кл?мату, продуктивност? кв?т?в ? репродуктивних особливостей п?двид?в м?сцевих медоносних бдж?л у кожному б?орег?он?. [3]

В?дм?нност? в розм?рах вулик?в незначн? пор?вняно з? звичайними особливостями цих вулик?в: вс? вони квадратн? або прямокутн?, ус? вони бути нерозб?рними, або складатися ?з рухомих ? вза?мозам?нних денця, основного (гн?здового), магазинного корпуса , ?нод? п?ддашика, чи полотнинки, яку стелять на рамки та даху. Вулики традиц?йно будували з легких ? ст?йких пор?д деревини: кедра, сосни або кипариса, але останн?м часом поширення набувають вулики, що виготовлен? з литого п?д тиском щ?льного пол?стирену [4] . У вуликах також використовуються розд?льна реш?тка м?ж гн?здовим ? медовими корпусами, щоб обмежити перебування матки ? вона не в?дкладала яйця в рамки, як? призначен? для меду ? це спрощу? в?дкачування та запоб?га? потраплянню в?дкритого розплоду у товарний мед. З появою кл?щ?в-шк?дник?в у 20-му стол?тт? п?длогу вулик?в часто зам?нюють, тимчасово чи назавжди, дротяною с?ткою та зн?мним п?ддоном. [4]

У 2015 роц? в Австрал?? Седаром Андерсоном ? його батьком Стюартом Андерсоном була винайдена система проточного вулику [en] , конструкц?я яко? дозволя? добувати мед без гром?здкого центрифужного обладнання [5] .

Бдж?льництво в Укра?н? [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Бдж?льництво в Укра?н?
Продаж меду на ярмарку п?д час етнограф?чного фестивалю ≪Св?ччине вес?лля≫ у 2016 роц? в Березов?й Рудц?

Укра?нське бдж?льництво ? це дуже добре розвинена галузь с?льського господарства яка ма? довгу ?стор?ю, що сяга? доби Ки?всько? Рус?.

Укра?на ? одним ?з св?тових л?дер?в виробництва меду. Укра?на з 2008 року займа? перше м?сце з виробництва меду серед кра?н ?вропи (з валовим збором до 75 тис. тонн) ? четверте п?сля таких св?тових л?дер?в як Китай , Туреччина та Аргентина .

В 2019 роц? ?нвестори з Н?меччини, Гарр? Ремферт ? Олександр Кандлен заснували в Херсон? торговий майданчик для укра?нських бджоляр?в ? ≪Медова б?ржа≫ . [6]

Продукти бдж?льництва [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Бджолопродукти
Бджолиний в?ск
Пропол?с
Бджолина матка у розвитку, оточена маточним молочком

Кр?м основного продукту бдж?льництва ? меду , також з пас?ки добувають бджолиний в?ск , бджолин? ст?льники , пропол?с , пергу , пилок , забрус , маточне молочко , бджолину отруту , бджолиний п?дмор , гомогенат .

Мед
за походженням розр?зняють кв?тковий, падевий ? зм?шан? меди. Мед падевий бува? рослинного ? тваринного походження. За технолог?чною ознакою меди бувають в?дцентров? та ст?льников?.
Бджолиний в?ск
бджолиний в?ск знаходить застосування в медицин?. В?н входить до складу деяких пластир?в, мазей, крем?в. В?ск добре всмокту?ться шк?рою ? дода? ?й гладкого ? н?жного вигляду, тому в?н широко застосову?ться в косметичн?й медицин? .
Бджолин? ст?льники
ст?льниковий мед ? природним джерелом незам?нних фермент?в, м?кроелемент?в ? в?там?н?в.
Пропол?с
з пропол?су виготовляють спиртов? насто?, спиртов? емульс??, пропол?сне молоко, пропол?сне вершкове масло, еф?рний екстракт тощо. Пропол?с ма? сильну антим?кробну ? стимулюючу д?ю. Використовують його також для ?нгаляц??. З л?кувальною метою препарати пропол?су застосовують т?льки п?д наглядом л?каря.
Перга та Пилок
використову?ться для нормал?зац?? функц?онування велико? к?лькост? орган?в людини.
Забрус
? високоефективним засобом при л?куванн? бактер?альних ? в?русних захворювань носоглотки ? верхн?х дихальних шлях?в.
Маточне молочко
маточне молочко надзвичайно корисне, оск?льки м?стить б?лки й ам?нокислоти, проте менш доступне.
Бджолина отрута
незважаючи на давн? використання бджолино? отрути в л?кувальних ц?лях, вона майже не знаходить застосування в науков?й медицин?. Значною м?рою це поясню?ться болюч?стю ужалень ? важк?стю дозування при вжаленнях.
Бджолиний п?дмор
т?ла померлих медоносних бдж?л , використовуються в медицин? для л?кування р?зних хвороб . З бджолиного п?дмору виготовляють р?зноман?тн? маз? , спиртов? екстракти тощо.
Гомогенат
стимулю? функц?онування с?м'яник?в ? передм?хурово? залози у чолов?к?в та я?чник?в у ж?нок, а також використову?ться для нормал?зац?? роботи ?нших орган?в людини.

Виробництво меду [ ред. | ред. код ]

Св?тове виробництво меду становить 1,5 млн тонн на р?к, ? на частку Укра?ни припада? 5 %. За даними FAO , Укра?на з 2008 року займа? перше м?сце з виробництва меду серед кра?н ?вропи (з валовим збором до 75 тис. тонн) ? четверте п?сля таких св?тових л?дер?в, як Китай (367 тис. тонн), Туреччина (81,4 тис. тонн) ? Аргентина (81 тис. тонн). [7] Усього людей, як? займаються розведенням бдж?л ? виробництвом меду, близько 700 тис. ? п?втора в?дсотка населення кра?ни. До того ж винах?дник рамкового вулика та вс??? сучасно? системи бдж?льництва Петро Прокопович жив ? творив у XIX стол?тт? на територ?? нин?шньо? Черн?г?всько? област? .

Св?тове виробництво ? споживання меду в 2005 роц?
Кра?на Виробництво
(тисяч тонн) 		Споживання
(тисяч тонн) 		К?льк?сть
пас?чник?в 		К?льк?сть
вулик?в
?вропа
Україна  Укра?на 71.46 52 500,000 [8]
Росія  Рос?я 52.13 54
Іспанія  ?спан?я 37.00 40
Німеччина  Н?меччина (*2008) 21.23 89 90,000* 1,000,000*
Угорщина  Угорщина 19.71 4
Румунія  Румун?я 19.20 10
Греція  Грец?я 16.27 16
Франція  Франц?я 15.45 30 70 000 [9] 1 300 000 [9]
Болгарія  Болгар?я 11.22 2
Сербія  Серб?я 3 to 5 6.3 30,000 430,000
Данія Дан?я (*1996) 2.5 5 *4,000 *150,000
П?вн?чна Америка
США  США (*2006, **2002) 70.306* 158.75* 12,029** (210,000 бджоляр?в) 2,400,000*
Канада  Канада 45 (2006); 28 (2007) [10] 29 13,000 500,000
Латинська Америка
Аргентина  Аргентина 93.42 (в середньому 84) [11] 3
Мексика  Мексика 50.63 31
Бразилія  Бразил?я 33.75 2
Уругвай  Уругвай 11.87 1
Океан?я
Австралія  Австрал?я 18.46 16
Нова Зеландія  Нова Зеланд?я 9.69 8
Аз?я
КНР  КНР 299.33 (в середньому 245) 238 7,200,000 [11]
Туреччина  Туреччина 82.34 (в середньому 70) 66 4,500,000 [11] [12]
Іран  ?ран 3,500,000 [11]
Індія  ?нд?я 52.23 45 9,800,000 [11]
Південна Корея  П?вденна Корея 23.82 27
В'єтнам  В'?тнам 13.59 0
Туркменістан  Туркмен?стан 10.46 10
Африка
Ефіопія  Еф?оп?я 41.23 40 4,400,000
Танзанія  Танзан?я 28.68 28
Ангола  Ангола 23.77 23
Кенія  Кен?я 22.00 21
Єгипет  ?гипет (*1997) 16* 200,000* 2,000,000*
Центральноафриканська Республіка  Центральноафриканська Республ?ка 14.23 14
Марокко  Марокко (*1997) 4.5* 27,000* 400,000*
Джерело: Продовольча та с?льськогосподарська орган?зац?я ООН ( FAO [ Арх?вовано 10 березня 2007 у Wayback Machine .] ), Серпень 2007.

Sources:

  • Denmark: beekeeping.com [13] (1996)
  • Arab countries: beekeeping.com [14] (1997)
  • USA: University of Arkansas National Agricultural Law Center [15] (2002), Agricultural Marketing Resource Center [16] (2006)
  • Serbia [17]

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ [1]
  2. ↑ Haralampos V. Harissis, Anastasios V. Harissis. Apiculture in the Prehistoric Aegean.Minoan and Mycenaean Symbols Revisited. BAR S1958, 2009 ISBN 9781407304540
  3. ↑ а б Brant, Reuber (2015). 21st Century Homestead: Beekeeping . Lulu.com. с. 27. ISBN   978-1-312-93733-8 .
  4. ↑ а б 21st Century Homestead: Beekeeping .
  5. ↑ Hassall, Craig (12 вересня 2017). Flow Hive: Cedar and Stuart Anderson talk about life one year after crowdfunding success . Australian Broadcasting Corporation . Арх?в ориг?налу за 4 кв?тня 2019 . Процитовано 13 березня 2019 .
  6. ↑ В Херсон? в?дкрили першу в кра?н? “медову б?ржу” . http://uprom.info/ . Нац?ональний промисловий портал . 11 кв?тня 2019. Арх?в ориг?налу за 12 кв?тня 2019 . Процитовано 12 кв?тня 2019 .
  7. ↑ Огляд ринку меду . Арх?в ориг?налу за 31 березня 2022 . Процитовано 2 червня 2022 .
  8. ↑ Ст?льников? новини . Арх?в ориг?налу за 3 березня 2016 . Процитовано 25 лютого 2016 .
  9. ↑ а б Les chiffres cles de l'apiculture | Alim'agri . agriculture.gouv.fr . Арх?в ориг?налу за 17 серпня 2016 . Процитовано 31 серпня 2016 .
  10. ↑ [2] [ Арх?вовано 19 с?чня 2022 у Wayback Machine .] Production and Value of Honey and Maple Products ; 2007
  11. ↑ а б в г д Економ?чн? аспекти бдж?льництва в Хорват?? [ Арх?вовано 2011-07-21 у Wayback Machine .] VETERINARSKI ARHIV 79 (4), 397?408, 2009
  12. ↑ ≪The prospects for beekeeping in the expanded EU≫ (PDF) . Арх?в ориг?налу (PDF) за 18 грудня 2005 . Процитовано 26 лютого 2011 .
  13. ↑ Apiservices ? Beekeeping ? Apiculture ? Denmark/Danemark . Арх?в ориг?налу за 17 березня 2016 . Процитовано 26 лютого 2011 .
  14. ↑ The Future of Bees and Honey Production in Arab Countries . Арх?в ориг?налу за 4 березня 2016 . Процитовано 26 лютого 2011 .
  15. ↑ Арх?вована коп?я (PDF) . Арх?в ориг?налу (PDF) за 26 листопада 2010 . Процитовано 26 лютого 2011 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )
  16. ↑ Bees . Арх?в ориг?налу за 6 жовтня 2006 . Процитовано 26 лютого 2011 .
  17. ↑ Арх?вована коп?я . Арх?в ориг?налу за 3 березня 2016 . Процитовано 26 лютого 2011 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Бдж?льництво

Джерела [ ред. | ред. код ]

  • Гунько, М. М. (2004). Бдж?льництво: Малий енциклопедичний дов?дник . В?нниця: Книга-Вега. с. 160. ISBN   966-621-159-9 .
  • Алекс??нко Ф. М.; Бабич ?. А.; Дмитренко Л. ?.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьм?на М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопед?я бдж?льництва (укра?нською) . Ки?в ≪Урожай≫.
  • Улянич, М. В. (2012). Практичн? поради досв?дченого бджоляра ? ап?терапевта . Дрогобич : Коло. с. 461. ISBN   978-617-642-052-1 .

Л?тература [ ред. | ред. код ]

Продукти бдж?льництва
Медоносна бджола збирає нектар
Б?олог?я бдж?л
?нвентар
В?дом? пас?чники
Технолог?? бдж?льництва
Ап?терап?я
Медоноси
Захворювання бдж?л
Л?тература та б?бл?ограф?я
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бдж?льництво&oldid=42384472