Прокопович Петро ?ванович

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Петро ?ванович Прокопович
Народився 29 червня ( 10 липня ) 1775 ( 1775-07-10 )
с. Митченки , Ки?вська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я
Помер 22 березня ( 3 кв?тня ) 1850 ( 1850-04-03 ) (74 роки)
с. Пальчики , Черн?г?вська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я
Нац?ональн?сть укра?нець
Д?яльн?сть бджоляр
В?домий завдяки винах?дник рамкового вулика
Alma mater Нац?ональний ун?верситет ≪Ки?во-Могилянська академ?я≫
Д?ти Великдан Степан Петрович
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня

Петро? ?ва?нович Прокопо?вич ( 29 червня ( 10 липня ) 1775 ( 17750710 ) , с. Митченки , Батуринська сотня , Н?жинський полк  ? 22 березня ( 3 кв?тня ) 1850 , с. Пальчики , Конотопський пов?т , Черн?г?вська губерн?я ) ? укра?нський бджоляр , основоположник рац?онального рамкового бдж?льництва .

Петро Прокопович на поштов?й марц? Укра?ни

Автор низки видатних винаход?в, як? мали велике значення для розвитку св?тового бдж?льництва.

Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Народився в сел? Митченки поблизу Батурина в с?м'? дворянина-священика козацького роду.

Навчався у Ки?во-Могилянськ?й Академ?? .

П?сля навчання служив у Переяславському к?нно-?герському полку [1] . З в?йськово? служби зв?льнився 1798 року в ранз? п?дпоручника .

Пам'ятник Петру Прокоповичу в ?вано-Франк?вську

П?сля в?дставки почав займатися бдж?льництвом на пас?ц? меншого брата Степана, ? до 1808 року вже мав 580 вулик?в.

Вивчав б?олог?ю бджолино? с?м'?, вдосконалював методи бдж?льництва.

1814 року ? створив перший у св?т? розб?рний рамковий вулик. У ньому винах?дник вперше вид?лив рамку в самост?йну частину бджолиного житла. Рамка не створювала позарамкового простору, це збер?гало комфортн?сть зим?вл? клубу бдж?л, що втрачена [2] у сучасних вуликах. Завдяки цьому стало можливим в?льно оглянути бджолину с?м'ю й активно впливати на х?д ?? розвитку. Вулик Прокоповича дозволив вилучати мед, не винищуючи димом бдж?л, як це практикувалося в т? часи. Нин? рамкою оперують м?льйони пас?чник?в у св?т?.

Ще один визначний винах?д Прокоповича ? дерев'яна перегородка з отворами, через як? проходять т?льки робоч? бджоли, що да? можлив?сть отримувати чистий мед у рамках.

Усв?домлюючи важлив?сть свого в?дкриття, Прокопович створив першу в Рос?йськ?й ?мпер?? та ?дину тод? в ?вроп? школу пас?чник?в. Спершу вона м?стилася в р?дному сел? пас?чника ? Митченках Конотопського пов?ту Черн?г?вщини , а з 1830 року ? на хутор? Пальчики , купленому спец?ально для ц??? мети [1] . За 53 роки ?снування школи з не? вийшло понад 700 квал?ф?кованих пас?чник?в [3] .

1839 року ? мав майже 3 тисяч? бджолос?мей, як? приносили господарю до 20 тис. крб щор?чного прибутку [1] . Згодом його пас?ка стала найб?льшою в св?т? ? вона нараховувала 10 000 бджолос?мей.

Був д?йсним членом Московського товариства с?льського господарства.

Мемор?альна дошка б?ля села Пальчики на могил? П. ?. Прокоповича

Пас?ку Прокоповича в?дв?дав нав?ть ?мператор Микола I , п?сля чого було укладено угоду про пост?йн? поставки меду до царського двору.

Велике поширення ма? легенда про те, що д?знавшись, що зал?зниця Москва?Ки?в ма? пройти через його земл?, Прокопович над?слав на ?м'я ?мператора прохання ≪задля збереження чистоти меду≫ зм?нити про?кт, об?цяючи оплатити вс? додатков? витрати. Внасл?док цього зал?зниця зам?сть Глухова ? Батурина пролягла через Конотоп ? Бахмач . Насправд? перша зал?зниця на Ки?в в?д Курська (т?льки у 1895 роц? вона була протягнута до Москви) була побудована у 1866?1868 роках [4] ? Прокопович, який помер у 1850 роц?, не мав н?якого в?дношення до визначення ?? траси.

Натом?сть прохання Прокоповича ≪височайше дозволити≫ влаштувати в Пальчиках друкарню для видання власно? книги ≪Записки о пчелах≫ (бджоляр побоювався, що редагування його твор?в нефах?вцями призведе до профанац??) зустр?ло негативну в?дпов?дь. Через це тв?р так ? залишився неопубл?кованим [1] .

За сво? життя надрукував понад 60 статей в газетах ? журналах . Багато з його праць актуальн? й сьогодн? (наприклад, безмедикаментозний спос?б л?кування гнильцю методом перегону бдж?л у нове гн?здо ).

Нагороджений орденом Святого Володимира 4 ст., золотими ? ср?бними медалями.

Прокопович та Тарас Шевченко [ ред. | ред. код ]

В 1843 роц? школу Прокоповича в?дв?дав Тарас Шевченко . П?д час перебування в?н намалював начерк картини ≪На пас?ц?≫, на як?й зобразив одного з майстр?в Прокоповича разом з дочками. Також Шевченко згадував Прокоповича у пов?ст? ≪Близнюки≫ , де називав його ≪славным пчеловодом≫ [5] .

Доля спадщини Прокоповича та вшанування його пам'ят? [ ред. | ред. код ]

Пам'ятник, встановлений на могил? Петра Прокоповича б?ля с. Пальчики , але викрадений мисливцями за кольоровими металами [6]

Похований у сел? Пальчики , де м?стилася його школа. На могил? нещодавно споруджено пам'ятник, але його викрали мисливц? за кольоровими металами. [6]

Бджолярська школа пережила свого засновника на 29 рок?в, але коли 1879 року неспод?вано помер продовжувач справи великого бджоляра ? його син Степан, уряд наклав арешт на шк?льне майно, не описавши його. Через це школу фактично було пограбовано ? разом з? зрубаними липами та зниклими пас?ками загинули рукопис невидано? книги Петра Прокоповича й нав?ть його портрети. Тому нема впевненост?, що на в?домому портрет? Прокоповича зображений саме в?н [1] .

Найперший ? найориг?нальн?ший пам'ятник бджоляру встановлено 1935 року у Львов?. В?н точно в?дтворю? винайдений Прокоповичем рамковий вулик. Пам'ятник виготовлено з вапняку й прикрашено бронзовим медальйоном ?з проф?лем видатного вченого й роками його життя.

?менем Прокоповича названо Укра?нський ?нститут бдж?льництва .

В 1975 роц? в Батурин? в парку ≪Кочубе?вський≫ встановлено пам'ятник Петру Прокоповичу, скульптор ?.Колом??ць.

8 липня 2015 до 240 р?ччя народження Прокоповича НБУ випустив в об?г пам'ятну монету ном?налом 2 гривн?.

Вулиц?, назван? на честь Петра Прокоповича, ?снують в Ки?в? , Н?жин? [7] й Батурин?.

Твори [ ред. | ред. код ]

  • Прокопович П. ?. Вибран? твори: у 3-х т. ? Харк?в: Фактор, 2010?2012.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. а б в г д Мед без ≪курева ? ножа≫ // Урядовий кур'?р, № 153, 20.08.2011
  2. Кал?н?ченко, Юр?й (1998). Матер?али Х?? м?жнародний конгрес з бдж?льництва ап?слав?? (укра?нською) . Ки?в: УААН ?нститут бдж?льництва ?м Прокоповича. с. 77?79.
  3. Укра?нська радянська енциклопед?я. Т. 9. ? Ки?в, 1983.
  4. Воейков А. И. Киево-Воронежская железная дорога // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). ? СПб., 1890?1907. (рос.)
  5. Д. Х. Народная память свидетельствует… : [рос.] // Пчеловодство. ? 1975. ? № 7. ? С. 15. ? ISSN 0369-8629.
  6. а б Бдж?льницька Мекка у в?дходах // Укра?на молода, 28.04.2011
  7. Перейменовано назви вулиць // Оф?ц?йний сайт Н?жинсько? м?сько? ради

Посилання [ ред. | ред. код ]

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]