Балт?йськ? кра?ни

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Балт?йськ? кра?ни
Balti riigid, Baltimaad
Baltijas valstis
Baltijos valstyb?s

Розташування {{{назва_род}}}
Розташування {{{назва_род}}}
Столиця Естонія Талл?нн
Латвія Рига
Литва В?льнюс
Оф?ц?йн? мови естонська
литовська
латв?йська
Форма правл?ння парламентськ? республ?ки (Естон?я та Латв?я)
президентсько-парламентська республ?ка (Литва)
Площа
 - Загалом 175 015 км² ( 91 )
 - Внутр. води 2.23 % (3,909 км²) %
Населення
 - оц?нка 2017  6 121 000 ( 100 )
 - Густота 35,5/км² ( 176 )
ВВП ( ПКС ) 2017 р., оц?нка
 - Повний $184 млрд [1]  ( 61 )
 - На душу населення $30,000 ( 44 )
ВВП (ном.) 2017 р?к, оц?нка
 - Повний $100 млрд [1]  ( 60 )
 - На душу населення $17000 ( 45 )
Валюта ?вро ( ) ( EUR )
Часовий пояс UTC+2 ( UTC+3 )
Домен .eu
Мапа
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан?
за темою: Балт?йськ? кра?ни

Кра?ни Балт?? ( ест. Balti riigid, Baltimaad , латис. Baltijas valstis , лит. Baltijos valstyb?s ) ? кра?ни, що омиваються Балт?йським морем . Найчаст?ше п?д Балт??ю розум?ють Латв?ю , Литву ? Естон?ю . З географ?чного погляду до Балт?? ?нод? також зараховують Кал?н?нградську область Рос?йсько? Федерац?? . ?нший (рос?йськоцентричний) терм?н ? Прибалтика ( рос. Прибалтика ), що вживався в радянськ?й ?стор?ограф?? ? поступово вийшов з ужитку в Балт?йських кра?нах.

Етимолог?я та ?стор?я терм?на [ ред. | ред. код ]

Терм?н ≪ Прибалтика ≫ (тобто при Балтиц?, пор?вн. : Приамур'я , Прикасп?й тощо) ? пох?дним в?д г?дрон?му Балтика в значенн? Балт?йське море ( англ. Baltic Sea ). Назва ? моря, ? балт?йських мов , ? племен балт?в  ? одного кореня. Його називали лат. Mare Balticum латиною  ? ≪м?жнародною мовою≫ середньов?чно? ?вропи .

Н?мецьк? народи, що заселили Зах?дну ? П?вн?чну ?вропу, за ознакою в?дносного розташування називали море Сх?дним: н?м. Ostsee , дан. Østersøen , н?д. Oostzee , швед. Ostersjon . Сх?дн? слов'яни ж за час?в Рюрика звали це море варязьким , за ?м'ям посередник?в, що ≪монопол?зували≫ вих?д до його берег?в ? торг?влю на ньому. П?зн?ше варяги ≪персон?ф?кували≫ у рос?йськ?й ?стор?? як све? , ? море стали називати Свейським [2] [3] .

При Петр? I в рег?он? утвердилася Рос?я, ? Швец?я перестала бути господинею всього узбережжя. Море вже не було для рос?ян чужим, т?льки Варязьким або Свейським, але разом з тим, географ?чно воно не було ≪Сх?дним≫ ( Ostsee ). У п?дсумку ?м'я, взяте з ≪н?мецьких≫ карт, не переклали, а трансл?терували. Пох?дн? в?д ≪ остзейський ≫ ? остзейське право , остзейське дворянство тощо ? поповнили ряд ?ншомовних запозичень, модних у петр?вську епоху. Загальним ?м'ям новостворених у 1713 роц? губерн?й Рос?йсько? ?мпер?? Ризько? та Ревельсько? (з 1796 ? Курляндсько? , Л?фляндсько? та Естляндсько? ) було ≪ остзейськ? губерн?? [4] .

Н?мецькими остзейськ? губерн?? були до середини XIX стол?ття не т?льки за ?менем, а й за мовою. Н?мецька мова з орденських час?в стала тут державною. П?сля Реформац?? нею стали користуватись на богослуж?ннях, вести д?лов? справи, ?? викладали в ус?х школах тощо. Та з 1841 року почалось ≪розн?мечування Прибалтики≫. В?дбува?ться ренесанс балт?йських мов, нац?онально? прози, поез?? ? водночас ширше застосування рос?йсько? мови, а в 1884 роц? Олександр III повернув заснованому псковичами Дерпту ?м'я Юр'?в . Тод? ж ≪переклали на рос?йську≫ ? море, ? загальне ?м'я губерн?й: Прибалт?йськ? губерн?? або ж узагальнено Прибалт?йський край [5]

У л?тератур? й публ?цистиц? до 1917  р. поряд з ≪остзейський/прибалт?йський≫ до рег?ону застосовувалося ? ще одне зб?рне поняття  ? ?нфлянти . Так у Польщ? споконв?ку називали територ?альн? утворення Прибалтики, що колись були п?д одн??ю польсько-литовською короною. Це положення, втрачене Польщею у сво?х в?йнах XVI стол?ття з? Швец??ю, було в?дновлено, коли Царство Польське ув?йшло до складу Рос??; його кордони з ?нфлянтами, в?дпов?дно, зникли, ? вони знову опинилися в ?диному геопол?тичному простор?. Кр?м остзейського краю, поняття ?нфлянт?в також стосувалося В?ленсько? та Ковенсько? , а також частини В?тебсько? губерн??. В силу ?сторичних причин (населення ? литовц?, поляки, а також б?лоруси, рос?яни та ?вре?) н? остзейське право, н? н?мецькомовне лютеранство до цих м?сць не д?йшли, ? ц? губерн?? жили за загальними для центрально? Рос?? законами ? традиц?ями.

У контекст? районування Союзу РСР отримав широке застосування збережений з дореволюц?йних час?в прикметник ≪прибалт?йський≫: Прибалт?йський економ?чний район , Прибалт?йський в?йськовий округ , Прибалт?йська зал?зниця . В адм?н?стративно-територ?альному под?л? Прибалтика включала територ?? Литовсько? РСР , Латв?йсько? РСР та Естонсько? РСР , а також Кал?н?нградсько? област? РРФСР .

У 1990-х роках з'явився терм?н ≪Балт?я≫. Це слово народилося в ЗМ?, що виходять рос?йською мовою в Латв??. За межами латисько? мови терм?н Baltija не вит?снив н? Baltimaad/Balti riigid ( кра?ни/держави Балтики ) в естонськ?й , н? Pabaltijys ( прибалт?йський ) в литовськ?й . У ?вропейському Сп?втовариств? поняття Baltija сприйма?ться як м?сцевий синон?м ≪ Baltic(s) ≫ у сенс? ≪рег?он Балт?йського моря≫. У м?жнародних документах ≪ кра?ни Балт?? ≫ ? вся сукупн?сть кра?н балт?йського узбережжя. Приклад: пол. Euroregion Bałtyk , латис. Euroregion Baltija  ? ?врорег?он ≪Балт?я≫ у склад?: Рос?я , Польща , Латв?я , Швец?я , Дан?я , Литва [6] .

Статистика [ ред. | ред. код ]

Загальна статистика [ ред. | ред. код ]

Вс? три парламентськ? республ?ки , вступили до ?вропейського Союзу 1 травня 2004 року.

Естон?я Латв?я Литва Разом
Герб -
Прапор Естонія Латвія Литва
Столиця Талл?нн Рига В?льнюс
Незалежн?сть  ? До 13 ст.

 ? 1918
 ? в?дновлено 1991

 ? До 13 ст.

 ? 1918
 ? в?дновлено 1991

 ? До 18 ст.

 ? 1918
 ? в?дновлено 1990

Населення (2015) 1313271 1978700 2902832 6194803
Площа 45339 км² 64589 км² 65300 км² 175228 км²
Щ?льн?сть населення 29/км² 31/км² 44/км² 35/км²
Вода % 4.56 % 1.5 % 1.35 % 2.23 %
ВВП (ном?нал) (2015) $22.934 млрд $27.822 млрд $41.776 млрд $112.530 млрд
ВВП (ном?нал) на душу (2016) $18,452 $14,496 $15,366 $16,035
ВВП ( PPP ) (2015) $37.879 млрд $49.891 млрд $82.143 млрд $171.110 млрд
ВВП ( PPP ) на душу (2016) $30038 $25817 $29380 $28,411
Коеф?ц??нт Джин? (2012 [7] ) 33.2 35.5 35.2 -
?ндекс людського розвитку (2014 [8] ) 0.861 ( Розвинен? кра?ни ) 0.819 ( Розвинен? кра?ни ) 0.839 ( Розвинен? кра?ни )
?нтернет-домен .ee .lv .lt
Телефонний код +372 +371 +370

М?ста [ ред. | ред. код ]

Л?дери [ ред. | ред. код ]


Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. а б Арх?вована коп?я . Арх?в ориг?налу за 18 лютого 2017 . Процитовано 19 червня 2016 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )
  2. Кульчинська М. Балт?йське море .
  3. Балт?йське море  // Загальний словник.
  4. В?йськово-статистичний огляд Рос?йсько? ?мпер??. Том 7. Остзейськ? губерн??. Ч. I. Курляндська губерн?я. ? СПб.: 1848; Ч. II. Л?фляндська губерн?я. ? СПб.: 1853; Ч. III. Естляндська губерн?я. ? СПб.: 1852
  5. СР: Зб?рник матер?ал?в з ?стор?? Прибалт?йського краю. ? Рига, 1894. ; Форст. Балт?йське питання. ? СПб, 1894. ; Чеш?х?на ?. В. Коротка ?стор?я Прибалт?йського краю. ? 2-е вид. ? Рига, 1894.
  6. Facts and figures about Euroregion Baltic [ недоступне посилання ]
  7. GINI index (World Bank estimate) . Арх?в ориг?налу за 9 лютого 2015 . Процитовано 19 червня 2016 .
  8. Арх?вована коп?я . Арх?в ориг?налу за 17 листопада 2015 . Процитовано 19 червня 2016 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )

Посилання [ ред. | ред. код ]

Статистичн? департаменти: