Кра?ни Балт??
(
ест.
Balti riigid, Baltimaad
,
латис.
Baltijas valstis
,
лит.
Baltijos valstyb?s
) ? кра?ни, що омиваються
Балт?йським морем
. Найчаст?ше п?д Балт??ю розум?ють
Латв?ю
,
Литву
?
Естон?ю
. З
географ?чного
погляду до Балт?? ?нод? також зараховують
Кал?н?нградську область
Рос?йсько? Федерац??
. ?нший (рос?йськоцентричний) терм?н ?
Прибалтика
(
рос.
Прибалтика
), що вживався в
радянськ?й
?стор?ограф?? ? поступово вийшов з ужитку в Балт?йських кра?нах.
Етимолог?я та ?стор?я терм?на
[
ред.
|
ред. код
]
Терм?н ≪
Прибалтика
≫ (тобто при Балтиц?,
пор?вн.
:
Приамур'я
,
Прикасп?й
тощо) ? пох?дним в?д
г?дрон?му
Балтика
в значенн?
Балт?йське море
(
англ.
Baltic Sea
). Назва ? моря, ?
балт?йських
мов
, ? племен
балт?в
? одного кореня. Його називали
лат.
Mare Balticum
латиною ? ≪м?жнародною мовою≫
середньов?чно?
?вропи
.
Н?мецьк? народи, що заселили Зах?дну ? П?вн?чну ?вропу, за ознакою в?дносного розташування називали море Сх?дним:
н?м.
Ostsee
,
дан.
Østersøen
,
н?д.
Oostzee
,
швед.
Ostersjon
.
Сх?дн? слов'яни
ж за час?в
Рюрика
звали це море
варязьким
, за ?м'ям посередник?в, що ≪монопол?зували≫ вих?д до його берег?в ? торг?влю на ньому.
П?зн?ше
варяги
≪персон?ф?кували≫ у рос?йськ?й ?стор?? як
све?
, ? море стали називати
Свейським
[2]
[3]
.
При
Петр? I
в рег?он? утвердилася Рос?я, ? Швец?я перестала бути господинею всього узбережжя. Море вже не було для рос?ян чужим, т?льки Варязьким або Свейським, але разом з тим, географ?чно воно не було ≪Сх?дним≫ (
Ostsee
). У п?дсумку ?м'я, взяте з ≪н?мецьких≫ карт, не переклали, а трансл?терували. Пох?дн? в?д ≪
остзейський
≫ ?
остзейське право
, остзейське дворянство тощо ? поповнили ряд ?ншомовних запозичень, модних у петр?вську епоху. Загальним ?м'ям новостворених у
1713
роц?
губерн?й
Рос?йсько? ?мпер??
Ризько?
та
Ревельсько?
(з 1796 ?
Курляндсько?
,
Л?фляндсько?
та
Естляндсько?
) було ≪
остзейськ? губерн??
≫
[4]
.
Н?мецькими остзейськ? губерн?? були до середини
XIX стол?ття
не т?льки за ?менем, а й за мовою. Н?мецька мова з
орденських час?в
стала тут державною. П?сля
Реформац??
нею стали користуватись на богослуж?ннях, вести д?лов? справи, ?? викладали в ус?х школах тощо. Та з
1841
року почалось ≪розн?мечування Прибалтики≫. В?дбува?ться ренесанс балт?йських мов, нац?онально? прози, поез?? ? водночас ширше застосування рос?йсько? мови, а в
1884
роц?
Олександр III
повернув заснованому псковичами
Дерпту
?м'я
Юр'?в
. Тод? ж ≪переклали на рос?йську≫ ? море, ? загальне ?м'я губерн?й:
Прибалт?йськ? губерн??
або ж узагальнено
Прибалт?йський край
[5]
У л?тератур? й публ?цистиц? до
1917
р. поряд з ≪остзейський/прибалт?йський≫ до рег?ону застосовувалося ? ще одне
зб?рне поняття
?
?нфлянти
. Так у Польщ? споконв?ку називали територ?альн? утворення Прибалтики, що колись були п?д одн??ю польсько-литовською короною. Це положення, втрачене Польщею у сво?х в?йнах
XVI стол?ття
з? Швец??ю, було в?дновлено, коли
Царство Польське
ув?йшло до складу Рос??; його кордони з ?нфлянтами, в?дпов?дно, зникли, ? вони знову опинилися в ?диному геопол?тичному простор?. Кр?м остзейського краю, поняття
?нфлянт?в
також стосувалося
В?ленсько?
та
Ковенсько?
, а також частини
В?тебсько?
губерн??. В силу ?сторичних причин (населення ? литовц?, поляки, а також б?лоруси, рос?яни та ?вре?) н? остзейське право, н? н?мецькомовне лютеранство до цих м?сць не д?йшли, ? ц? губерн?? жили за загальними для центрально? Рос?? законами ? традиц?ями.
У контекст? районування
Союзу РСР
отримав широке застосування збережений з дореволюц?йних час?в прикметник ≪прибалт?йський≫:
Прибалт?йський економ?чний район
,
Прибалт?йський в?йськовий округ
,
Прибалт?йська зал?зниця
. В адм?н?стративно-територ?альному под?л? Прибалтика включала територ??
Литовсько? РСР
,
Латв?йсько? РСР
та
Естонсько? РСР
, а також
Кал?н?нградсько? област?
РРФСР
.
У 1990-х роках з'явився терм?н ≪Балт?я≫. Це слово народилося в ЗМ?, що виходять рос?йською мовою в Латв??. За межами
латисько?
мови терм?н
Baltija
не вит?снив н?
Baltimaad/Balti riigid
(
кра?ни/держави Балтики
) в
естонськ?й
, н?
Pabaltijys
(
прибалт?йський
) в
литовськ?й
. У ?вропейському Сп?втовариств? поняття
Baltija
сприйма?ться як м?сцевий синон?м ≪
Baltic(s)
≫ у сенс? ≪рег?он Балт?йського моря≫. У м?жнародних документах ≪
кра?ни Балт??
≫ ? вся сукупн?сть кра?н балт?йського узбережжя. Приклад:
пол.
Euroregion Bałtyk
,
латис.
Euroregion Baltija
?
?врорег?он ≪Балт?я≫
у склад?:
Рос?я
,
Польща
,
Латв?я
,
Швец?я
,
Дан?я
,
Литва
[6]
.
Загальна статистика
[
ред.
|
ред. код
]
Вс? три
парламентськ? республ?ки
, вступили до
?вропейського Союзу
1 травня 2004 року.
|
|
№
|
Назва
|
Кра?на
|
Населення
|
№
|
Назва
|
Кра?на
|
Населення
|
|
Рига
В?льнюс
|
1
|
Рига
|
Латв?я
|
696,593
|
11
|
?лгава
|
Латв?я
|
61,961
|
Талл?нн
Каунас
|
2
|
В?льнюс
|
Литва
|
542,664
|
12
|
Нарва
|
Естон?я
|
58,375
|
3
|
Талл?нн
|
Естон?я
|
440,043
|
13
|
Мар?ямполе
|
Литва
|
58,027
|
4
|
Каунас
|
Литва
|
299,466
|
14
|
Юрмала
|
Латв?я
|
57,671
|
5
|
Клайпеда
|
Литва
|
157,305
|
15
|
Ал?тус
|
Литва
|
55,526
|
6
|
Шауляй
|
Литва
|
105,610
|
16
|
Пярну
|
Естон?я
|
41,170
|
7
|
Тарту
|
Естон?я
|
98,449
|
17
|
Вентсп?лс
|
Латв?я
|
40,273
|
8
|
Даугавп?лс
|
Латв?я
|
96,818
|
18
|
Кохтла-Ярве
|
Естон?я
|
36,622
|
9
|
Паневежис
|
Литва
|
95,218
|
19
|
Мажейкяй
|
Литва
|
35,997
|
10
|
Л??пая
|
Латв?я
|
78,787
|
20
|
Резекне
|
Латв?я
|
31,886
|
Статистичн? департаменти:
|
---|
| Затоки
|
|
---|
| Бухти
|
|
---|
| Протоки
|
|
---|
| Острови
|
|
---|
| Кра?ни
|
|
---|
|
|
|
---|
| Географ?я та географ?чн? карти
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|