Абстрактний експрес?он?зм

Абстра?ктний експрес?он??зм ? рух в абстрактному мистецтв? , що акценту? увагу на процес? живопису, властивостях самого процесу малювання ? вза?мод?? художника, фарби ? полотна. Як окремий вид абстрактного експрес?он?зму вид?ляють техн?ку медитативного живопису , що широко використову?ться в сфер? арттерап?? .

Творц? абстрактного експрес?он?зму

?стор?я виникнення цього терм?на сяга? 1910 року, коли Василь Кандинський вперше створив абстрактний тв?р. Мистецтвознавц? в?дм?чають прояви абстрактного експрес?он?зму у Мондр?ана , Делоне , Малевича та ?нших художник?в початку ХХ стол?ття, але вони б?льш в?дом? як представники ?нших неф?гуративних напрямк?в.

У 20-х роках сформувалася група н?мецьких представник?в експрес?он?зму, як? нер?дко вдавалися до абстрактних форм: Отто Д?кс , Ернст Барлахта ?нш?, доробок яких нацистська влада Н?меччини назвала ≪дегенеративним≫ мистецтвом .

У св?товому мистецтв? центром друго? хвил? абстрактного живопису стала Америка 40?50-х. ^[1] Найчаст?ше представниками абстрактного експрес?он?зму називають американських художник?в, як? почали свою творч?сть у Нью-Йорку на початку 1940-х: це ? Аршиль Горк? , Анджело ?пполо , Франц Кляйн , Джексон Поллок , Марк Ротко ? Агнес Март?н та ?нш?.

Основне протир?ччя, яке намагалися вир?шити молод? американц? сво?ю творч?стю, ? це усунути дихотом?ю (роз'?днання) т?ла ? духу. Саме вона, на думку покол?ння, чия молод?сть припала на роки Друго? св?тово? в?йни, привела до жахливих насл?дк?в, агрес?? заради деяких ?дей (у тотал?тарн?й Н?меччин? та СРСР ). Розчарування в ц?нностях цив?л?зац?? п?дштовхнули ?х до пошуку ?нших, безконфл?ктних, форм людського ?снування. Художники зац?кавилися африканською культурою, здобутками ?нд?анських племен та сх?дною традиц??ю дзен . Оф?ц?йне, реал?стичне мистецтво, що виславля? во?нну промислов?сть, у нових художник?в асоц?ювалося з брехнею, тод? як найб?льш чесним уявлялося площинне, безпредметне зображення. Як заявили Б. Ньюмен, М. Ротко та О. Готтл?б 1943 року: ≪Ми хочемо заново затвердити площину картини. Ми ? за плоск? форми, тому що вони руйнують ?люз?ю ? в?дкривають ?стину≫ ^[2].

Художники цього покол?ння започаткували культуру спонтанност?, живопису д?? та автоматичного письма. Протир?ччя м?ж т?лом ? духом вир?шувалося через злиття творчого ?мпульсу з моментом руху самого акту написання картини. Абстрактному експрес?он?зму були властив? деяка незавершен?сть, хаотичн?сть ? легк?сть , як? культивувалися, починаючи з 1940 року. Поступово в ?хн?й творчост? акцент зм?стився на сам акт твор?ння , в якому увиразнювалася жестикуляц?я, робота з матер?алом ? наливання фарби, розтирання чи удари по полотну. Так, Д. Полок придумав розстилати полотно на п?длоз? й б?гати по ньому, наприскуючи спец?ально придбану для цього р?дку фарбу. Так? ≪танц?≫ художника перетворилися на перформанси , як? зн?мали на к?нопл?вку. У них важливу роль грав д?алог ?з глядачами-сп?вучасниками, тобто ?нтерсуб'?ктивн?сть, що протиставлялася постулатам приватно? власност? та ?ндив?дуал?зму.

Культура спонтанност?, що включала б?боп-музику , спонтанну л?тературу ? весь так званий б?тн?чний спос?б життя, що був передв?сником руху х?п? й ш?стидесятник?в , не зараховувала себе н? до ≪високочолих≫ ?нтелектуал?в з ?хн?м прагненням до чисто? духовност?, н? до маси обивател?в з ?хн?м к?тчем ? приземленим ≪здоровим глуздом≫, пропонуючи деякий ≪трет?й≫ шлях розвитку. Теоретик мистецтва Г. Розенберг писав: ≪Непохитна в?рн?сть особисто? спонтанност? та незалежност? сама по соб? ? кваз?пол?тичною позиц??ю ? яку затаврував Лен?н ? яка проголошена незаконною в тотал?тарних кра?нах, нестерпна для бюрократ?в, конформ?ст?в , людей орган?зац?? та планування≫.