?стор?я Мексики
До в?дкриття ?вропейцями
Колон?альний пер?од
В?йна за незалежн?сть
Перша Мексиканська ?мпер?я
Перша Федерал?стична республ?ка
Централ?стична республ?ка
Американо-мексиканська в?йна
Друга Федерал?стична республ?ка
Громадянська в?йна
Французька ?нтервенц?я
Друга Мексиканська ?мпер?я
Диктатура Порф?р?о Д?аса
Мексиканська революц?я
Мексиканське економ?чне диво
Тепер?шн?й час
Портал ≪Мексика≫ переглянути обговорити редагувати

Мексика  ? найб?льша ?спаномовна кра?на у св?т? ? колиска багатьох давньоамериканських цив?л?зац?й. Перш? сл?ди перебування людини у Мексиц? датуються 40000 до н. е ^[1] .

?стор?я Мексики як незалежно? держави бере св?й початок 24 серпня 1821 , коли п?сля понад 10 рок?в в?йни за незалежн?сть ?спанськ? в?йська були розбит? в?йськами п?д командуванням креольського л?дера Агуст?на де ?турб?де , ? в?цекороль Хуан Ру?с де Аподака мусив був зректися престолу.

У район? сучасно? Мексики, було к?лька доколумбових цив?л?зац?й, у тому числ? ольмек?в , сапотек?в , мая , тольтек?в ? найв?дом?ших ? ацтек?в . Останн? створили могутню ?мпер?ю з? столицею в Теночт?тлан , розташований в м?сц? нин?шнього Мех?ко . Держава ацтек?в ?снувала приблизно з середини тринадцятого стол?ття до 1521 року ? включала б?льшу частину т. зв. Мезоамерики .

В?дпов?дно до сучасно? точки зору, м?грац?я людей до Америки проходила через Беринговий перешийок ( Беринг?я ) ^[2] м?ж Сиб?ром ? Аляскою , у час, коли в?н ще ?снував. Однак, коли перш? люди з'явилися на територ?? Мексики, на сьогодн?шн?й день точно не в?домо. Так, наприклад, в?к артефакт?в з одн??ю з найб?льш древн?х стоянок ? Уейатлако , за р?зними оц?нками вчених становить в?д 12 тис. ^[3] до 250 тис. рок?в. ^[4]

Найб?льш в?дом? з до?сторичних культур на територ?? Мексики ? культура Клов?с (9,5 тис. ? 9 тис. рок?в до н. е.) ^[5] ? традиц?я Фолсом (9 тис. ? 8 тис. рок?в до н. е.), ^[6] виявлен? на початку XX стол?ття. При розкопках на м?сц? цих стоянок були знайден? наконечники з каменю ? к?стки, кам'ян? нож? ? леза, а також велику к?льк?сть останк?в тварин ? мамонт?в , б?зон?в , мастодонт?в ? ?нших ссавц?в. Люди цих культур займалися полюванням ? збиранням ? кочували невеликими с?мейними групами по П?вн?чн?й ? Центральн?й Америц?. До п?зн?ших сп?льнот належить, наприклад, культура Плано на п?вденному заход? Мексики, для не? характерн? к?лька вид?в метальних снаряд?в, як? могли також використовуватися як нож?.

К?нець ≪палео?нд?анського пер?оду≫ (?менованого також ≪л?тичним≫, за аналог??ю з палеол?том в ?враз?? та Африц?) зазвичай датують близько 8000 року до н. е. (Для сходу П?вн?чно? Америки ? для Месоамерики , на ?нших американських землях цей пер?од тривав ?стотно довше). За ним сл?ду? арха?чний пер?од доколумбово? хронолог??, коли з'являються перш? елементи ос?лост? ? прим?тивна керам?ка .

У зах?дн?й частин? П?вн?чно? Америки п?сля зникнення культури Клов?с важко встановити ч?тку пер?одизац?ю, окрем? культури займають дуже невелик? простори, нер?дко в археолог?чних шарах спостер?гаються значн? лакуни. В Центральн?й Америц? ? в значн?й частин? П?вденно? Америки ?з зак?нченням Фолсомсько? традиц?? розвиток йде абсолютно особливим шляхом.

Ос?дл? культури у Центральн?й ? П?вденн?й Мексиц? стали формуватися у середин? I тисячол?ття до н. е. ?х економ?чну основу становило вирощування кукурудзи , боб?в ? гарбуз?в .

М?ж 1800 ? 300 роком до н. е. почав формуватися комплекс високорозвинених культур Месоамерики : ацтеки , мая , м?штеки , ольмеки , пурепеча , сапотеки , тольтеки , тотонаки , уастеки , чичимеки . Ц? народи досягли високих результат?в в галуз? храмового буд?вництва , математики , астроном?? , медицини та теолог?? .

Мексиканська культура ольмек?в процв?тала у 12-5 ст. до н. е. ?? центри: Ла-Венте , Трес-Сапотес ? Серро-де-лас-Месас , як? розташован? на територ?? сучасних штат?в Веракрус , Табаско ? Герреро . Культура ольмек?в сутт?во вплинула на формування п?зн?ших цив?л?зац?й Мексики, п?к розвитку яких припав на 4-9 ст. н. е.:

• культури Теот?уакана у долин? Анауак ; сапотек?в в Оахак? ? Теуантепек?в з центром Монте-Албан ;
• культури тотонак?в , яка мала м?сце у давнину на територ?? сучасного штату Веракрус з центром в Ель-Тах?н? ;
• цив?л?зац?ю мая , яка зформувалася у П?вденн?й Мексиц?, на територ?? сучасно? Гватемали ? Гондурасу .

Зокрема, культура мая включала складну рел?г?йно-м?фолог?чну систему , гл?фову писемн?сть, монументальну арх?тектуру, вишукану скульптуру ? витончене декоративно-прикладне мистецтво, значн? п?знання у математиц? ? астроном??, точний календар .

У 8 ст. н. е. у Центральну Мексику з п?вноч? вторглися завойовники тольтеки . У 9-10 ст. вони створили велику державу з? столицею Тоян (сучасна Тула), ?, як припускають, п?дкорили частину юкатекських мая. На територ?? Юкатана склалася мая-тольтекська держава ^{[ джерело? ]} , столицею яко? у 11 ст. стала Чичен-?ца , а п?сля ?? руйнування у 12 ст. ? Маяпан . Сапотек?в в?дт?снили на п?вдень м?штеки , як? також прийшли з п?вноч?.

Близько 12 ст. держава тольтек?в впала п?д ударами п?вн?чних кочових народ?в науа . Серед них були ? теночк?, або меш?ка (ацтеки), як? близько 1325 р. заснували на островах озера Тескоко на м?сц? нин?шнього Мех?ко свою столицю Теночт?тлан . Вони шляхом завоювань значно розширили сво? волод?ння, хоча фактично так звана ≪ацтекська ?мпер?я≫ являла собою об'?днання м?ст-держав з в?льними селищами, що при?дналися до них, ? племенами, обкладеними даниною. До моменту ?спансько? експанс?? волод?ння ?мператора ацтек?в Монтесуми II простягалися на п?вдень до Оахаки, на зах?д до М?чоакана ? на сх?д до Мексикансько? затоки . Лише жител? сус?дн?х м?ст Тласкала ? Тескоко та плем'я тараски на заход? зум?ли зберегти свою незалежн?сть. Ацтеки пропов?дували культ в?йни ? практикували масов? людськ? жертвоприношення. Культура ацтек?в багато запозичила з культур завойованих народ?в. Але подальший розвиток ацтексько? цив?л?зац?? був перерваний ?спанськими завойовниками ? конк?стадорами .

?дея п?дкорення Мексики належала ?спанському конк?стадору Д??го Веласкесу де Куельяр , в?н же ф?нансував пох?д. У 1518  р. командувачем експедиц??ю було призначено Ернана Кортеса . ?спанц? виступають 11 суднами, арм?я Кортеса нал?чувала 566 солдат?в, 110 матрос?в ? 200 ?нд?анц?в-нос??в ? кавалер?ю з 16 (за ?ншими даними 11 коней). Артилер?я складалася з 10 важких гармат ? 4 фальконет?в , на озбро?нн? п?хоти були луки, списи, рап?ри, 32 арбалети ? 13 аркебуз . ^[7]

Перший заф?ксований контакт ?вропейц?в з народами Месоамерики стався у 1511 р., коли поблизу п?вострова Юкатан зазнало корабельно? авар?? ?спанське судно, що виходило з Панами на остр?в Еспаньйола (нин? Га?т? ). Херон?мо де Аг?лар, один з член?в команди, який залишився живим, довгий час жив з мая, вивчив ?хню мову, а через в?с?м рок?в став перекладачем в експедиц?? Ернана Кортеса.

Ц?леспрямоване досл?дження ? завоювання Мексики почалося у 1517 р. п?д кер?вництвом губернатора Куби Д??го Веласкеса. В?н послав до берег?в Мексикансько? затоки три експедиц??: першу у 1517 р. очолив Франс?ско Ернандес де Кордова, другу (1518) ? Хуан де Гр?хальва ? третю (1519) ? Ернан Кортес.

В останн?й момент губернатор наказав зам?нити Кортеса на посад? командувача, але 10 лютого 1519 той самов?льно в?дплив у Мексику на 11 кораблях, що вм?щали 550 людей ? 16 коней. На Юкатан Кортес узяв з собою Аг?лара, а в кра?ну табаск?в ?нд?анську д?вчину-рабиню Мал?нче (п?зн?ше похрещену Мариною), яка служила йому перекладачем. На узбережж? Мексикансько? затоки в?н заснував поселення В?лья-Рика-де-ла-Вера-Крус (буквально Багате м?сто ?стинного Хреста), яке стало плацдармом для завоювання кра?ни. Переставши коритися губернатору Куби, Кортес оголосив себе генерал-кап?таном. Щоб зробити неможливим дезертирство, в?н спалив сво? корабл?.

Кортес ум?ло використав протир?ччя, що роздирали ацтекську державу ^{[ джерело? ]} , залучив на свою сторону тлашкаланц?в ? з ?хньою допомогою за два роки узяв Теночт?тлан ? п?дкорив ?мпер?ю. Затвердившись у долин? Мех?ко, в?н послав експедиц?? на зах?д Мексики ? в Центральну Америку. У 1522 р. ?спанський ?мператор Карл V високо оц?нив заслуги Кортеса: затвердив його генерал-кап?таном ? губернатором завойованих земель, подарував йому титул марк?за дель Валь? де Оахака ? в?дписав у його особисте волод?ння земл? площею 64 750 км². з 100 000 ?нд?анц?в, як? проживали на них.

Див. також: Землетрус у Мексиц? (1787)

Пад?ння ?мпер?? ацтек?в ознаменувало нову епоху в ?стор?? Мексики ? пер?од 300-р?чного ?спанського панування, знаний як Нова ?спан?я . До складу Ново? ?спан?? входили сучасн? територ?? Мексики , п?вденно-зах?дних штат?в США (а також Флориди ), Гватемали , Бел?за , Н?карагуа , Сальвадора , Коста-Рики , Куби . Кр?м того в ?? п?дпорядкуванн? знаходилися Ф?л?пп?ни ? р?зн? острови в Тихому океан? та Карибському мор? . Столиця розташовувалася в Мех?ко . Признача?ться в?це-король, який п?дпорядковувався безпосередньо монарху ?спан??. При в?це-корол? перебував дорадчий орган ? ауд?енс?я , що мала одночасно адм?н?стративн? й судов? повноваження. ^[8] юрисдикц?я ауд?енс?? Мех?ко поширювалася на п?вденну частину кра?ни, а юрисдикц?я ауд?енс?? Гвадалахари  ? на п?вн?чну.

У 1535 р. Мексика ув?йшла до складу новоствореного в?це-корол?вства Нова ?спан?я. Першим в?це-королем, особистим представником ?спанського монарха у Нов?й ?спан?? став Антон?о де Мендоса ; у 1564 р. його зм?нив на посад? Лу?с де Веласко .

Попри активну вза?мод?ю м?сцевих ? ?вропейських традиц?й, у культурному в?дношенн? мексиканське сусп?льство являло собою досить строкату картину. Колон?альна економ?ка була заснована на експлуатац?? ?нд?анц?в, яких змушували працювати на в?д?браних у них землях ? на рудниках. ?спанц? запровадили у традиц?йне ?нд?анське землеробство нов? аграрн? технолог?? ? нов? с?льськогосподарськ? культури, включаючи цитрусов?, пшеницю, цукрову тростину ? оливки, навчили ?нд?анц?в тваринництва, розпочали систематичну розробку земних надр ? створили нов? центри г?рничорудно? справи ? Гуанахуато, Сакатекас, Пачука, Таско та ?нш?. Найважлив?шим ?нструментом пол?тичного ? культурного впливу на ?нд?анц?в стала Римо-католицька церква . ?? м?с?онери-першопрох?дц? фактично розширювали сферу ?спанського впливу.

Протягом 18 ст. Бурбони , як? правили ?спан??ю, п?д впливом ?дей Просв?тництва провели у колон?ях ряд реформ, направлених на централ?зац?ю влади ? л?берал?зац?ю економ?ки. У Мексиц? виявили себе неабияк? адм?н?стратори, серед них видатн? в?це-корол? Антон?о Мар?я Букарел? (1771?1779) ? граф Рев?льях?хедо (1789?1794).

Захоплення ?спан?? Наполеоном у 1807 р. сприяло поширенню думок про незалежн?сть серед мексиканц?в. 16 вересня 1810 р. католицький священик М?гель ?дальго-?-Кост?я проголосив у маленькому м?ст? Долорес незалежн?сть Мексики, що призвело до десятир?чно? в?йни за незалежн?сть. ?спан?я оф?ц?йно визнала незалежн?сть Мексики лише у 1821 п?сля вступу повстанських в?йськ до Мех?ко.

Незалежн?сть сама по соб? ще не забезпечувала консол?дац?? нац?? ? формування нових пол?тичних ?нститут?в. Кастово-??рарх?чна структура сусп?льства збереглася у колишньому вигляд?, якщо не брати до уваги те, що креоли зм?нили ?спанц?в на верх?вц? соц?ально? п?рам?ди. Розвитку нових сусп?льних в?дносин перешкоджали церква з ?? прив?леями, арм?йське командування ? велик? латифундисти, як? продовжували розширювати сво? ма?тки за рахунок ?нд?анських земель. Економ?ка за характером залишалася колон?альною: вона була ц?лком ор??нтована на виробництво харчових продукт?в ? видобуток дорогоц?нних метал?в. Тому багато под?й мексикансько? ?стор?? можна розглядати як спроби подолати гн?т колон?ально? спадщини, консол?дувати нац?ю ? здобути повну самост?йн?сть. З визвольно? в?йни Мексика вийшла сильно ослабленою ? з порожньою скарбницею, зруйнованою економ?кою, перерваними торговельними зв'язками з ?спан??ю, непом?рно роздутим бюрократичним апаратом й арм??ю. Найшвидшому розв'язанню цих проблем перешкоджала внутр?шньопол?тична нестаб?льн?сть.

П?сля проголошення незалежност? Мексики був сформований тимчасовий уряд, але у травн? 1822 р. А?уст?н де ?турб?де зд?йснив державний переворот ? коронував себе ?мператором п?д ?м'ям Августина I.

На початку грудня 1822 р. командувач гарн?зону Веракруса Антон?о Лопес де Санта-Анна (1794?1876) зд?йняв заколот ? проголосив республ?ку. Незабаром в?н об'?днав сили з повстанцями Герреро та В?ктор?? ? в березн? 1823 р. змусив А?уст?на де ?турб?де зректися престолу й ем?грувати. Засновницький конгрес, скликаний у листопад? того ж року, складався з ворогуючих табор?в л?берал?в ? консерватор?в. У результат? була прийнята компром?сна конституц?я : зг?дно з наполяганням л?берал?в Мексика оголошувалася федеративною республ?кою на зразок США, тод? як консерватори зум?ли затвердити статус католицько? рел?г?? як оф?ц?йно? та ?дино дозволено? у кра?н? ? зберегти р?зного роду прив?ле? для духовенства ? в?йськових, включаючи ?х неп?двладн?сть цив?льному суду.

Першим законно обраним президентом Мексики став Гуадалупе В?ктор?я (1824?1828).

У 1827 консерватори зд?йняли заколот, але програли. У 1829 президентом став кандидат в?д л?берально? парт?? В?сенте Герреро , який скасував рабовласництво ? в?дкинув останню спробу ?спан?? в?дновити владу у колишн?й колон??. Герреро протримався при влад? менше року ? був скинутий консерваторами у грудн? 1829 р.

Л?берали в?дпов?ли противникам черговим державним переворотом ? у 1833 р. передали владу Санта-Анн? . Цей типовий латиноамериканський каудильйо (вождь, диктатор) п'ять раз?в переобирався на президентськ?й посад? ? правив кра?ною сам або через п?дставних ос?б протягом 22 рок?в. В?н забезпечив кра?н? внутр?шньопол?тичну стаб?льн?сть й економ?чний п?дйом, що супроводжувався розширенням середнього класу. Однак зовн?шня пол?тика Санта-Анни привела кра?ну до нац?онально? катастрофи. У в?йн? з? США Мексика втратила майже дв? третини територ?? ? нин?шн? п?вн?чноамериканськ? штати Аризона , Кал?форн?я , Колорадо , Невада , Нью-Мексико , Техас ? Юта .

Територ?альн? домагання США до Мексики виявлялися ще на початку 19 ст., загрозливий характер вони прийняли наприк?нц? 1820-х, коли п?вн?чноамериканськ? переселенц? стали у велик?й к?лькост? проникати у Техас . Колон?сти в?дчували гостру нестачу робочо? сили на плантац?ях ? прагнули легал?зувати работорг?влю. З ц??ю метою у 1836 р. техасц? в?дд?лилися в?д Мексики ? проголосили Техас незалежною республ?кою, яку США визнали у 1837 р.

У 1845 р. п?вн?чноамериканський конгрес прийняв резолюц?ю про включення Техасу до складу США як рабовласницького штату, а наступного року у в?дпов?дь на протести Мексики оголосив ?й в?йну . Санта-Анна зазнавав поразки за поразкою, аж доки у вересн? 1847 р. здав столицю ? не п?дписав акт про кап?туляц?ю.

За нав'язаним переможцями мирним договором Гуадалупе-?дальго (1848 р.), Мексика в?ддавала США сво? п?вн?чн? пров?нц??. Ця поразка мала катастроф?чн? насл?дки для мексикансько? економ?ки, що й казати про важку моральну спадщину у в?дносинах м?ж сус?дн?ми кра?нами. Але на цьому територ?альн? втрати Мексики не зак?нчилися. У 1853 р. Санта-Анна , який знову повернувся до влади, продав США за договором Гадсдена долину Мес?лья. У 1854 р. губернатор штату Герреро Хуан Альварес ? начальник митниц? ?гнас?о Комонфорт зд?йняли заколот ? закликали до повалення диктатури Санта-Анни . Заколот швидко перер?с у революц?ю, ? в 1855 р. диктатора було вигнано з кра?ни.

Л?беральн? реформи, зд?йснен? Бен?то Хуаресом (1806?1872), являли собою другу справжню революц?ю в ?стор?? Мексики. Хуарес спирався на ?деолог?в середнього класу ? адвокат?в, журнал?ст?в, ?нтелектуал?в, др?бних п?дпри?мц?в, як? прагнули створити демократичну федеративну республ?ку, пок?нчити з прив?леями духовенства ? в?йськових, забезпечити економ?чне процв?тання держави, перерозпод?ливши колосальн? багатства церкви, ?, найголовн?ше, створити клас др?бних власник?в, як? зможуть протистояти засиллю великих землевласник?в ? скласти к?стяк демократичного сусп?льства. По сут? справи, це була буржуазна революц?я, зд?йснена метисами. На посад? м?н?стра юстиц?? Хуарес пров?в реформи 1855 ? 1856 рок?в. З них найважлив?шими стали т. зв. ≪закон Хуареса≫, що скасовував судов? прив?ле? в?йськових ? духовенства, ? ≪закон Лердо≫ , який позбавляв церкву права волод?ння землею ? нерухомим майном, за винятком культових споруд ? жител ченц?в.

В?нцем реформаторсько? д?яльност? л?берал?в стало прийняття прогресивно? конституц?? 1857 р., яка викликала трир?чну кровопролитну громадянську в?йну. У ц?й в?йн? США п?дтримували Хуареса, який став президентом Мексики у 1858 р. Англ?я, Франц?я й ?спан?я протегували опозиц?онерам, як? зрештою програли. П?д час в?йни Хуарес прийняв пакет так званих ≪закон?в про реформу≫, що проголошували в?дд?лення церкви в?д держави ? нац?онал?зац?ю церковного майна, уводили цив?льний шлюб тощо. Згодом, на початку 1870-х рок?в, ц? закони були уведен? у конституц?ю.

Головну проблему уряду Хуареса складали ?ноземн? борги. П?сля того як в липн? 1861 р. мексиканський конгрес оголосив про двор?чне припинення виплат по ?ноземних боргах, представники Англ??, Франц?? й ?спан?? п?дписали у Лондон? конвенц?ю про збройну ?нтервенц?ю у Мексику. На початку 1862 р. об'?днан? сили трьох держав окупували найважлив?ш? мексиканськ? порти з метою з?брати митн? збори ? в?дшкодувати збитки. США у цей час були зайнят? громадянською в?йною ? не мали можливост? застосувати на практиц? доктрину Монро. ?спан?я й Англ?я незабаром вивели сво? в?йська з Мексики, Наполеон III пов?в експедиц?йний корпус на столицю. Французи були розбит? у битв? при Пуебло 5 травня 1862 р. (ця дата стала у Мексиц? нац?ональним святом). Однак, наступного року французи п?дсилили арм?ю, взяли столицю ? при п?дтримц? мексиканських консерватор?в п?сля маскарадного плеб?сциту посадили на трон Максим?л?ана Габсбурга .

?мператор не став скасовувати ≪закони про реформу≫, чим в?ддалив в?д себе консерватор?в, ? в той самий час, попри вс? спроби, не зм?г досягнути компром?су з опозиц??ю л?берал?в на чол? з Хуаресом. Маючи амб?ц?йн?ш? плани в ?вроп?, а б?льше побоюючись втручання США ? зростання мексиканського опору, у 1866 р. Наполеон III вив?в в?йська з Мексики. Неминуча розв'язка не примусила себе чекати: у 1867 р. Максим?л?ан був розбитий, полонений, осуджений ? розстр?ляний.

У березн? 1867 року французи зазнали нищ?вно? поразки в?д мексиканських повстанц?в ? республ?ка на чол? з Бен?то Хуаресом була в?дновлена. З 15 травня 1867 по 18 липня 1872 р?к Хуарес ? президент Мексики. П?сля придушення антиурядових заколот?в у 1872 р. Хуарес раптово помер в?д серцевого нападу. П?сля смерт? Хуареса президентом обраний  Себастьян Лердо де Техада. Ставши главою держави, в?н дом?гся встановлення верхньо? палати Конгресу (спочатку конституц?я 1857 року передбачала однопалатний парламент). Техада в?в боротьбу ?з м?сцевими каудильйо, зокрема, при ньому був розбитий Мануель Лосада, який роздавав у ?нд?анських селах пом?щицьк? земл?. В пер?од його президентства був прийнятий закон про реформи, яка обмежила економ?чну ? пол?тичну владу церкви. Основн? антиклерикальн? закони були включен? до конституц??. Для виключення залежност? Мексики в?д США Лердо де Техада взяв курс на в?дновлення дипломатичних в?дносин з ?вропейськими кра?нами, як? були з?псован? п?д час ?вропейсько? ?нтервенц?? та окупац?? французьких в?йськ. За допомогою телеграфу президент мав нам?р з'?днати столицю з головними м?стами штат?в ? при ньому було прокладено 1866 км телеграфних л?н?й ^[9] .

У 1873 роц? була в?дкрита л?н?я Веракруз-Мех?ко. Право на буд?вництво дор?г Лердо де Техада  надав англ?йцям. При цьому в?н вс?ляко перешкоджав буд?вництву дор?г з п?вдня на п?вн?ч ? до американського кордону, вважаючи, що ≪пустеля розд?лить силу на слабк?сть≫. Однак п?д тиском пом?щик?в п?вноч? кра?ни президент дозволив буд?вництво тако? дороги мексикансько-британськ?й компан??. В?дмова надати Сполученим Штатам право на буд?вництво зал?зниц? ?з Техасу в Мех?ко, послужила одн??ю з причин п?дтримки США заколоту Порф?р?о Д?аса, в результат? якого у 1876 роц? Лердо де Техада змушений був вт?кати з кра?ни ^[9] . 

У 1876 генерал Порф?р?о Д?ас (1830?1915) зд?йняв заколот, розгромив урядов? в?йська, ув?йшов у Мех?ко ? взяв владу в сво? руки. 6 грудня 1876 року соратник Д?аса Хуан Непомусено Мендес став виконувати обов'язки президента Мексики ? займав цей пост до 17 лютого 1877 року, аби забезпечити видим?сть законност? в передач? влади Порф?р?о Д?аса. У лютому 1877 р. за р?шенням конгресу Д?ас був оголошений президентом Мексики. 1 грудня 1880 року президентом кра?ни став  Мануель Гонсалес ? займав цю посаду до 30 листопада 1884 року. На ц?й посад? умиротворив кра?ну, п?дтримував з ?ноземними державами хорош? в?дносини ? покращив економ?чний стан кра?ни. Однак, в?н не робив значних зусиль для боротьби з корупц??ю, що сприяло зм?цненню позиц?й Порф?р?о Д?аса, який у 1884-му повернувся до влади, яку дал? утримував 27 рок?в аж до повалення його у 1911 р ^[10] .

На другому терм?н? президентства Д?ас почав перш? кроки ?з зм?цнення сво?? влади. Для цього в?н досяг угоди з найб?льшими фракц?ями л?берал?в ? консерватор?в, ослабив д?ю антиклерикальних реформ, чим залучив на свою сторону духовенство, ? п?дпорядкував соб? арм?йську верх?вку ? м?сцевих кауд?льйо. Улюблений лозунг Д?аса ≪менше пол?тики, б?льше управл?ння≫ зводив сусп?льне життя кра?ни до голого адм?н?стрування.

Особливе значення Д?ас надавав економ?ц?. П?д лозунгом ≪порядок ? прогрес≫ в?н добився ст?йкого економ?чного розвитку сусп?льства ? став користуватися п?дтримкою зростаючо? бюрократично? системи, великих землевласник?в й ?ноземного кап?талу ^[11] . Виг?дн? концес?? заохочували ?ноземн? компан?? вкладати кап?тали у розробку мексиканських природних ресурс?в. Будувалися зал?зниц? ? телеграфн? л?н??, створювалися нов? банки ? п?дпри?мства. Ставши платоспроможною державою, Мексика легко отримувала ?ноземн? кредити. Роки президентства Порф?р?о Д?аса (1876?1910) стали добою нечуваного економ?чного росту ? стаб?льност?. Однак його сваволя, беззаконня, конф?скац?? та жорсток? методи придушення опозиц?? призвели до Мексикансько? революц?? 1910 року ^[12] .

На початку революц?я 1910?1917 рр. носила суто аграрний характер, ?? руш?йною силою стали селяни, як? вимагали землю, воду для зрошування ? школи. З пад?нням режиму П. Д?аса в?дкрився шлях для широких соц?альних реформ, покликаних завершити боротьбу за незалежн?сть: посилити державу ? ослабити церкву, великих латифундист?в, ?ноземний кап?тал й арм?ю; реаб?л?тувати ?нд?анц?в та ?нтегрувати ?х у нац?ональне життя; добитися економ?чно? ? зовн?шньопол?тично? незалежност? Мексики. Опозиц?я на чол? з Франс?сько Мадеро, нащадком багатого землевласника, сформувала опозиц?йну парт?ю антиреелекс?он?ст?в. Бурхлива д?яльн?сть Мадеро принесла йому славу ≪апостола мексикансько? демократ??≫. Проте Д?ас був знову переобраний президентом. При цьому в?н розв'язав репрес?? проти опозиц?? ? заточив Мадеро у в'язницю. Останньому вдалося втекти у США, де в?н п?дготував революц?йний заколот, що почався 20 листопада 1910 р. Повстання швидко переросло у революц?ю, а через ш?сть м?сяц?в, 21 травня 1911 р., уряд п?дписав догов?р у Сьюдад-Хуарес? про в?дставку Д?аса ? створення тимчасового уряду. У н?ч з 24 на 25 травня Д?ас та?мно покинув столицю ? в?дбув у ?вропу.

У листопад? 1911-го Мадеро був обраний президентом. Його коротке 15-м?сячне президентство склало так звану ≪?деал?стичну фазу≫ революц??. Благонам?рений, але пол?тично недосв?дчений Мадеро спробував дати Мексиц? демократ?ю, до яко? вона не була готова. В?н з?ткнувся з безл?ччю перешкод ? таких, як протид?я конгресу; нападки преси, що зловживала свободою слова; п?дривна д?яльн?сть профсп?лок, як? д?стали право на страйки; зростаюча залежн?сть уряду в?д арм??; ?нтриги посла США Генр? В?льсона, який п?дтримував противник?в Мадеро; в?йськов? заколоти, спровокован? як л?вими, так ? правими.

Колосальних сил ? кошт?в потребувала боротьба ?з заколотами ? наприклад, з повстанням Паскуаля Ороско , колишнього головнокомандуючого революц?йно? арм??, або з селянським партизанським рухом на п?вдн? кра?ни п?д кер?вництвом Ем?л?ано Сапати (1883?1919). Завершальним ударом став заколот столичного гарн?зону, розпочатий 9 лютого 1913 р. Десятиденн? вуличн? бо? (т. зв. ≪траг?чна декада≫ ), нанесли великих збитк?в м?сту ? спричинили численн? жертви серед мирного населення. Командувач урядових в?йськ В?ктор?ано Уерта (1845?1916), та?мний учасник змови, 18 лютого арештував Мадеро ? його в?це-президента Хосе П?но Суареса. 22 лютого вони були убит? охороною на шляху до в'язниц?.

Вбивство Мадеро ? встановлення в?йськово? диктатури В.Уерти об'?днало р?зн? фракц?? революц?онер?в. Губернатор штату Кау?ла Венуст?ано Карранса (1859?1920) 26 березня 1913 р. проголосив ≪план Гуадалупе≫, в якому закликав до в?дновлення конституц?йного уряду. Боротьбу проти Уерти очолили генерал Альваро Обрегон (1880?1928) ? селянськ? вожд? Е. Сапата ? Франс?сько (Панчо) В?лья (1878?1923). Об'?днаними силами вони скинули режим Уерти у липн? 1914. Певною м?рою цьому сприяв ? той факт, що президент США Вудро В?льсон в?дмовився визнати уряд Уерти.

Однак в?дразу п?сля перемоги революц?онери почали боротьбу за владу. У жовтн? 1914 р. з метою примирити ворогуюч? сторони було скликано революц?йний конвент в Агуаськаль?нтес за участю представник?в В?ль? ? Сапати. Пересв?дчившись, що Карранса п?клу?ться т?льки про утримання влади, конвент призначив ряд виконавц?в для проведення соц?альних ? економ?чних реформ. Б?льш?сть збор?в зажадала, щоб Карранса склав з себе звання ≪вождя революц??≫, але той в?дмовився це зробити ? перен?с свою штаб-квартиру у Веракрус. Випустивши ряд революц?йних декрет?в, Карранса залучив на свою сторону роб?тник?в ? др?бних землевласник?в. Урядов? в?йська п?д командуванням Обрегона навесн? 1915 р. розбили П?вн?чну див?з?ю В?ль? в битвах при Села? та Леоне ? взяли п?д контроль центральну частину кра?ни. Сапата продовжував оп?р на п?вдн?, поки не був убитий у 1919 р. В?лья в?в партизанську в?йну на п?вноч? аж до повалення Карранси у 1920-му.

Нова мексиканська конституц?я стала головним п?дсумком революц??. Переможець Карранса надав сили закону реформам, об?цяним у його революц?йних декретах. Текст документа загалом повторював положення конституц?? 1857 р., але додавав до них три принципово важливих статт?. Стаття третя передбачала введення загально? безкоштовно? початково? осв?ти; стаття 27 оголошувала вс? земл?, води ? надра на територ?? Мексики нац?ональною власн?стю, а також декларувала необх?дн?сть розд?лу великих латифунд?й ? встановлювала принципи та процедуру проведення аграрно? реформи; стаття 123 являла собою кодекс закон?в про працю.

У Карранса вистачило далекоглядност? ввести у конституц?ю положення про аграрну реформу, хоча сам в?н у цьому питанн? дотримувався консервативн?ших погляд?в. У зовн?шн?й пол?тиц? Карранса збер?г нейтрал?тет Мексики у Перш?й св?тов?й в?йн?. Напередодн? вибор?в 1920 р. у штат? Сонора почалося повстання п?д кер?вництвом генерал?в Обрегона, Адольфо де ла Уерти ? Плутарко Ел?аса Каль?са (1877?1945). Бунт?вники п?шли на столицю; Карранса намагався втекти, але був схоплений ? розстр?ляний. По зак?нченню 4-го етапу революц?? у 1920 роц? ? вбивства Венуст?ано Карранси, подальш? 14 рок?в Мексикою правили Альваро Обрегон а п?сля вибор?в у 1924 роц? перем?г Плутарко Ел?ас Каль?с. Завдяки ?м в кра?н? запанував в?дносний мир ? почали зд?йснювати деяк? реформи. ? хоча в 1924 роц? Обрегон п?шов на пенс?ю. в?н залишався впливовим радником у Каль?са до само? сво?? смерт?. Обрегон став першим ?з президент?в, який почав вт?лювати у життя ?деали революц??. В?н розпод?лив 1,1 млн га земл? серед селян ? п?дтримував роб?тничий рух. М?н?стр осв?ти Хосе Васконселос розвернув широку осв?тню програму на сел? ? сприяв культурному розкв?ту Мексики у 1920-т? роки.

У 1924 роц? президентом кра?ни став Каль?с. В подальшому фактичний правитель кра?ни у 1928?1935 рр. в пер?од, в?домий як макс?мат. В?н продовжив пол?тику сприяння робочому руху ? розпод?лу земель великих латифунд?й. При цьому створювалася безл?ч др?бних с?мейних ферм, як? навчалися сучасним аграрним технолог?ям. Каль?с прискорив виконання програми буд?вництва с?льських шк?л, почав ?ригац?йну кампан?ю, стимулював буд?вництво дор?г, розвиток промисловост? ? ф?нанс?в.

Пост?йно виникали дипломатичн? конфл?кти з? США, пов'язан? з американськими нафтовими компан?ями у Мексиц?. Угода Букарелл?, випрацювана у 1923 р. сп?льною дипломатичною ком?с??ю дозволила зняти ряд найгостр?ших проблем ? сприяла визнанню уряду Обрегона Сполученими Штатами.

Порушуючи досягнут? домовленост?, уряд Каль?са у 1925 р. почав готувати закон про реал?зац?ю 27-? статт? конституц?? 1917 р. в?дносно майна ? земельних волод?нь американських компан?й. Це знову загострило стосунки Мексики ? США. Справа йшла до розриву дипломатичних в?дносин. Ситуац?я пом'якшилася у 1927 р., коли послом США у Мексиц? був призначений майстерний дипломат Дуайт Морроу. Сл?дуючи курсу пол?тики добросус?дства, проголошено? Рузвельтом, в?н зм?г знайти компром?с для розв'язання найгостр?ших проблем.

14 червня 1926 року президент Каль?с вв?в в д?ю антиклерикальний закон, реформував Крим?нальний кодекс, знаний як Закон Кальеса. Були заборонен? рел?г?йн? ордени, церква була позбавлена прав власност?, а священики були позбавлен? громадянських свобод, в тому числ? ? права на розгляд ?х справ на судах присяжних ? права голосу на виборах. В?дкритий ате?зм Кальеса викликав ненависть до нього католик?в. П?дняте католиками повстання  вилилося в громадянську в?йну (в?дома як в?йна Кр?стерос ), в ход? яко? з обох стор?н загинуло близько 90 тис.ос?б. Окрем? партизанськ? д?? католик?в тривали до 1940 р, коли до влади прийшов президент-католик Мануель Ав?ла Камачо. Якщо до початку в?йни в Мексиц? було 4500 священик?в, то до 1934 р залишилося всього 334 л?цензованих урядом священика на 15 м?льйон?в прихожан??нш? були страчен?, змушен? ховатися або ем?грували. До 1935 р в 17 штатах взагал? не було жодного священика.

У 1928 роц? Обрегон знову взяв участь у виборах президента ? виграв ?х, але незабаром п?сля прибуття в Мех?ко, ще не встигнувши вступити на посаду, був убитий в ресторан? Хосе де Леоном Тораль, студентом- католиком, який був прихильником повстанц?в-кр?стерос ? противником антиклерикально? пол?тики Обрегона ? його наступника президента Кальеса. Вбивство Обрегона у липн? 1928 р. п?д час передвиборчо? кампан?? створило пол?тичний вакуум, який м?г заповнити т?льки Каль?с, ? з 1928 по 1934 в?н фактично управляв кра?ною за спинами трьох президент?в, що зм?нювалися. Загалом це були роки консерватизму, корупц??, економ?чно? стагнац?? ? розчарування. Незважаючи н? на що, 1929 р. став рекордним за к?льк?стю розпод?лених серед селян земель; у тому ж роц? держава досягла угоди з церквою, ? була створена Нац?онально-революц?йна парт?я, перейменована у 1946 в ?нст?туц?йно-революц?йну парт?ю, а у 1931 р. уряд прийняв новий кодекс закон?в про працю. 

У 1934 р. на виборах на шестир?чний терм?н нового президента Каль?с п?дтримав кандидатуру  Ласаро Карденаса  (1895?1970). П?д час передвиборчо? кампан?? Карденас стверджував, що його позиц?я повн?стю в?дпов?да? ?деалам революц??, об'?здив усю кра?ну ? безпосередньо сп?лкувався з простими людьми. Новий президент поступово взяв усю повноту влади в сво? руки ? змусив Каль?са покинути Мексику.

Прогресивний уряд Карденаса розвернув широку кампан?ю реформ. Була проведена реорган?зац?я арм?? ? правлячо? парт??. Карденас р?зко прискорив проведення аграрно? реформи ? роздав селянам б?льше земель, н?ж попередн? президенти разом взят?. До 1940 р. ех?до (колективн? селянськ? господарства) займали б?льше половини ус?х орних земель Мексики. В?дродився профсп?лковий рух; проводилася широка осв?тня програма, що включала ?нтенсивну роботу серед ?нд?анського населення. Свого п?ку реформаторський рух досяг у 1938 р., коли Карденас нац?онал?зував майно п?вн?чноамериканських ? британських нафтових компан?й. 

До 1940 р. Карденас прийшов до висновку, що кра?н? необх?дний передих для того, щоб закр?пити перетворення. Тому на президентських виборах в?н п?дтримав кандидатуру генерала Мануеля Ав?ло Камачо (1897?1955), людини пом?рно-консервативних погляд?в. Новий президент прихильно ставився до церкви, протегував приватному землеволод?нню ? поставив на чол? профсп?лкового руху Ф?деля Веласькеса, який багато у чому розпод?ляв його погляди. У 1942 р. в?н п?дписав з? США ряд угод ? залагодив конфл?кт, виниклий у 1938-му у зв'язку з нац?онал?зац??ю нафтово? промисловост?. У в?дпов?дь США зобов'язалися надати ф?нансову допомогу для стаб?л?зац?? курсу  мексиканського песо , буд?вництва дор?г та ?ндустр?ал?зац?? кра?ни.

Друга св?това в?йна значно вплинула на розвиток кра?ни. Мексика виступила союзником антиг?тлер?всько? коал?ц?? та оголосила в?йну кра?нам Ос?. Вона брала участь у робот? сторожово? служби, постачала союзникам сировину ? робочу силу, триста мексиканських льотчик?в служили на ав?абазах на Ф?л?пп?нських островах, а п?зн?ше на остров? Тайвань. Ф?нансова ? технолог?чна допомога збоку США дозволила Мексиц? модерн?зувати зал?зниц? та промислов?сть. Мексика була вимушена розвивати власне виробництво частково тому, що через в?йну позбавилася ?вропейського ?мпорту. В?йна п?д?йняла св?тов? ц?ни, створила сприятлив? умови для торг?вл?, дозволила Мексиц? накопичити валютн? резерви, як? були направлен? на потреби ?ндустр?ал?зац??. Нарешт?, в?йна вивела Мексику на арену св?тово? пол?тики, допомогла ?й позбутися комплексу пров?нц?альност?, п?двищила м?жнародний престиж кра?ни.

У 1946?1952 рр. Мексикою керував М?гель Алеман, перший п?сля Мадеро цив?льний президент. При ньому посилився пол?тичний вплив великого кап?талу, були п?дписан? угоди з церквою ? з ?ноземними ?нвесторами, закр?пилися дружн? в?дносини з? США. Основн? зусилля уряд Алемана направив на виконання програм ?ндустр?ал?зац??, промислового розвитку рег?он?в, ?ригац??, впровадження сучасних аграрних технолог?й. Це був пер?од економ?чного зростання, гранд?озних сусп?льних про?кт?в, широкомасштабного буд?вництва.

Надм?рн? про?кти й об?цянки Алемана та економ?чна криза створили чимал? труднощ? наступному президенту Адольфо Ру?су Корт?несу (1952?1958). Однак президент зум?в в?дновити темпи розвитку мексикансько? економ?ки ? приборкати корупц?ю. Основну увагу в?н надавав модерн?зац?? порт?в ? морського транспорту. При ньому поновилася роздача селянам земель, розширялася соц?альна допомога роб?тником.

Пол?тику Корт?неса продовжив Адольфо Лопес Матеос (1958?1964). В?н широко пропагував концепц?ю мексикансько? самобутност? всередин? кра?ни ? за рубежем, стримував екстрем?зм, зд?йснив реформу оподаткування, нац?онал?зував п?дпри?мства енергетики й к?но?ндустр??, прискорив х?д земельно? реформи ? започаткував 11-р?чну програму розвитку осв?ти на сел?.

Густаво Д?ас Ордас, президент у 1964?1970 рр., дотримувався пом?рного курсу, лав?руючи м?ж консервативною ? реформ?стською тенденц?ями як у кра?н?, так ? в кер?вн?й парт??. У пер?од його правл?ння надзвичайно швидкими темпами розвивалося виробництво з щор?чним приростом валового нац?онального продукту на 6,5 %. Р?зко зросли прибутки на душу населення. Однак неадекватний розпод?л матер?альних багатств не дозволяв ефективно вир?шувати проблеми у сфер? соц?ального забезпечення швидкого зросту населення. У 1967 р. було зд?йснено найб?льшу в ?стор?? Мексики одноразову роздачу земель?1 млн га. Разом з тим за фасадом економ?чних усп?х?в зростало соц?альне напруження, яке вилилося у студентськ? хвилювання вл?тку ? восени 1968 р. 2 жовтня 1968 р. мирну студентську демонстрац?ю було розстр?ляно на площ? Трьох Культур, що засв?дчило диктаторську позиц?ю уряду.

У 1969 р. у Мех?ко були в?дкрит? перш? л?н?? метро. У серпн? 1970 р. Д?ас Ордас улагодив з президентом США Р?чардом Н?ксоном ус? прикордонн? суперечки м?ж двома кра?нами. Лу?с Ечеверр?я Альварес був обраний президентом у 1970-му. У 1973 р. його уряд ухвалив закон про суворий контроль за ?ноземними ?нвестиц?ями у Мексиц?. Ечеверр?я зм?цнював зв'язки Мексики з ?ншими латиноамериканськими кра?нами, передус?м з Кубою, Перу та Чил?. У 1972 р. Мексика встановила дипломатичн? в?дносини з Кита?м.

Обрання на президентську посаду Хосе Лопеса Порт?льо (1976?1982) зб?глося з в?дкриттям великих нафтових родовищ у штатах  Ч?апас ? Табаско , а також на шельф? затоки Кампече. М?ж 1976 ? 1982 рр. Мексика зб?льшила втрич? видобуток нафти ? стала одн??ю з пров?дних нафтовидобувних кра?н.

Мексиканський нафтовий бум завершився у 1981 р. з пад?нням ц?н на нафту ? зниженням р?вня нафтопродаж?в. До л?та 1982 р. кра?на вже не могла зд?йснювати необх?дн? платеж? по ?ноземних позиках. У той же час мексиканц? вивозили безл?ч валюти за меж? кра?ни, вимиваючи валютн? резерви, необх?дн? для ?мпорту. У ц?й ситуац?? Лопес Порт?льо зд?йснив ряд надзвичайних заход?в. В?н нац?онал?зував банки ? встановив суворий контроль за ?х зовн?шн?ми операц?ями, отримав довготривал? кредити в?д М?жнародного валютного фонду (МВФ) ? кредитних банк?в, пров?в 75-в?дсоткову девальвац?ю мексиканського песо ? р?зко скоротив витрати на утримання державного апарату ? на ?мпорт. У результат? Мексика ув?йшла в пер?од економ?чно? депрес??.

У грудн? 1982 р. Лопеса Порт?льо зм?нив на президентському посту кандидат в?д ?РП  М?гель де ла Мадрид Уртадо . В?н розпочав боротьбу з корупц??ю й ?н?ц?ював карн? процеси проти двох найкорумпован?ших високопоставлених чиновник?в попередньо? адм?н?страц??. Разом з тим в?н не зм?нив н? самого Лопеса Порт?льо, н? бюрократичний апарат ?РП та пов'язаних з ним профсп?лкових л?дер?в. В?дпов?дно до рекомендац?й МВФ, де ла Мадрид ? його м?н?стр бюджетного планування Карлос Сал?нас де Гортар? проводили жорстку ф?нансову пол?тику, почату попередн?м президентом.

На президентських виборах 1988 розвернулося гостре суперництво м?ж Карлосом Сал?насом де Гортар? ? Куаутемоком Карденасом, який роком ран?ше вийшов з ?РП, створивши Нац?онально-демократичний фронт. Попри сп?рн? результати вибор?в, президентом був проголошений Сал?нас. Щоб пом'якшити насл?дки ф?нансово? кризи, в?н розробив програму захисту незаможних, яка отримала назву Програми нац?онально? сол?дарност?. Зокрема, нею передбачалася сп?впраця центрального уряду з представниками м?сцево? влади, як? сам? визначали пр?оритети в економ?чному розвитку сво?х територ?й. Сал?нас щедро субсидував цю програму (1,3 млрд долар?в до 1993 р.).

Сал?нас проводив пол?тику зближення з Римо-католицькою церквою, що протягом довгого часу революц?? вважалася ворогом. В?н запросив церковних ??рарх?в на свою президентську ?навгурац?ю, в?дновив в?дносини з Ватиканом, пом'якшив антиклерикальн? положення конституц??, запросив Папу ?оанна Павла II узяти участь у в?дкритт? доброд?йного про?кту у глухих м?сцевостях Мех?ко. 

У листопад? 1993 р. Мексика ? США п?дписали угоду про введення режиму в?льно? торг?вл? (НАФТА). Передбачалося, що ця угода пожвавить мексиканську економ?ку ? створить додатков? робоч? м?сця для мексиканц?в. У к?нц? року Сал?нас оголосив сво?м наступником на президентськ?й посад? кандидата в?д ?РП Лу?са Дональдо Колос?о. Мексиц? було запропоновано при?днатися до кра?н-член?в Аз?йсько-Тихоокеанського економ?чного форуму (АПЕК) ? ця неформальна орган?зац?я, що включа? США, Канаду, Австрал?ю, Нову Зеланд?ю й 11 аз?йських кра?н, проводить щор?чн? консультативн? наради з питань торг?вл?.

Угода НАФТА, яка повинна було набрати чинност? з 1 с?чня 1994 р., викликала протид?ю селян у ряд? пров?нц?й, як? побоювалися, що не зможуть конкурувати з дешевою американською с?льськогосподарською продукц??ю. Можливо саме це ? спровокувало селянського повстання, яке почалося у новор?чну н?ч 1994 р. в штат? Ч?апас, коли озбро?не угрупування  Сапатиська Арм?я Нац?онального Визволення  захопило к?лька м?ст, у тому числ? Сан-Кр?стобаль-де-лас-Касас. Близько ста чолов?к загинуло, переважно у перший день повстання. Уряд сп?шно стягнув до м?сця под?й 14 тис. солдат?в, але п?зн?ше оголосив про односторонн? припинення вогню ? вступив у переговори з бунт?вниками, об?цяючи покращити умови життя ?нд?анського населення штату.

25 березня 1994 р. кандидат у президенти в?д правлячо? парт?? Колос?о був убитий п?д час передвиборчо? по?здки у б?дн? райони м.  Т?хуани . Оск?льки в ц?й парт?? виникали суперечки, Сал?нас запропонував розглянути кандидатуру його наступника на виборах 1994 р. ? економ?ста Ернесто Сед?льо Понсе де Леона. При цьому в?н заявив, що не дозволить заплямувати репутац?ю ?РП будь-якими п?дтасовуваннями. Уперше в ?стор?? Мексики були проведен? телев?з?йн? дебати м?ж Сед?льо, Карденасом ? кандидатом в?д Парт?? Нац?ональна Д?я (засновано? у 1939 р.) Д??го Фернандесом де Севальосом. Сед?льо отримав перемогу ? розпочв виконувати президентськ? обов'язки 1 грудня 1994 р.

Перед новим президентом стояло завдання подолати насл?дки економ?чно? кризи, викликано? незбалансованою економ?чною пол?тикою його попередник?в. Тому Сед?льо був вимушений девальвувати песо ? вжити жорстких ф?нансових заход?в. Позика, надана Мексиц? у с?чн? 1995 р. президентом США Б?ллом Кл?нтоном ? рядом м?жнародних орган?зац?й, дозволила кра?н? п?дняти економ?ку. Якщо у 1995 р. у мексиканськ?й економ?ц? спостер?гався спад виробництва ? скорочення ?ноземних ?нвестиц?й, то у подальш? роки ц? показники пол?пшилися.

У пер?од президентства Сед?льо система управл?ння кра?ною стала демократичн?шою. Пол?тичн? скандали, що дискредитували попередн?й пол?тичний ?стебл?шмент, дали Сал?насу моральне право р?шуче проводити реформи. Було збуджено карн? справи проти Карлоса Сал?наса ? його брата Рауля (за обвинуваченнями у корупц??). На початку 1997 р. ряд пол?цейських чин?в було в?ддано п?д суд за зв'язки з наркокур'?рами. Однак вбивства Окампо, Колос?о ? л?дера ?РП Хосе Франс?сько Ру?са Массь?у залишилися нерозкритими.

У липн? 1997 р. у Мексиц? в?дбулися вибори до двох палат конгресу, деяких губернатор?в, а також ? прям? вибори столичного мера. ?РП втратила голоси у палат? депутат?в , збер?гши м?н?мальну б?льш?сть, ? зазнала поразки в сенат? , хоча й отримала ряд губернаторських посад. Парт?я Нац?онально? Д?? провела сво?х кандидат?в на губернаторськ? посади у штатах Нуево-Леон, Керетаро ? Сан-Лу?с-Потос?. Куаутемок Карденас отримав значну перемогу ? став першим обраним мером Мех?ко.

2 липня 2000  р. на виборах до Нац?онального конгресу перемогла правоцентристська Парт?я нац?онально? д?? . Один з л?дер?в ц??? пол?тично? сили В?сенте Фокс Кесада з 1 грудня 2001  р. зайняв пост Президента Мексики . ?РП вдруге з 1929 р. не змогла набрати необх?дного для абсолютно? б?льшост? числа голос?в у Нац?ональному конгрес?. Окр?м того, ?РП зазнала поразки на виборах губернатор?в штат?в Гуанахуато та Морелос, а також мера м?ста Мех?ко. В?сенте Фокс посилив м?жнародн? в?дносини з США, спробував реформувати застар?л? державн? ?нститути, боровся з корупц??ю. Однак адм?н?страц?? Фокса не вдалося вир?шити так? проблеми, як монопол?я найб?льших приватних корпорац?й, як? встановили контроль над ключовими галузями, соц?альне розшарування, проблеми в стосунках уряду з бюрократизованими профсп?лками, як? перебували п?д впливом ?РП, гострий конфл?кт з ?нд?анським населенням, наркотраф?к ? орган?зована злочинн?сть, нелегальна ем?грац?я мексиканц?в в США.

У 2006 роц? в Мексиц? пройшли багатотисячн? акц?? протесту проти результат?в президентських вибор?в, на яких з в?дривом менш н?ж в в?дсоток перем?г представник ПНД Фел?пе Кальдерон. Противник Кальдерона, л?дер ПДР Андрес Мануель Лопес Обрадор, в?дмовився визнавати поразку ? звинуватив владу у фальсиф?кац?ях. Пот?м в?н став вимагати ручного перерахунку вс?х бюлетен?в. Почалася орган?зац?я масових протест?в, демонстрац?й ? акц?й громадянсько? непокори. 16 липня в Мех?ко пройшла демонстрац?я, число учасник?в яко? складало близько 1 млн ос?б. Ще одним способом вираження протесту стала блокада представниками опозиц?? посольства ?спан??, що тривала к?лька годин.

В суботу 16 вересня 2006 року, в День незалежност? Мексики, прихильники л?вих пол?тичних сил проголосили свого л?дера законним президентом кра?ни. Це р?шення було прийнято на площ? Сокало на з?браному опозиц?онерами Нац?ональному Демократичному Конвент?. 20 листопада, в р?чницю початку Мексикансько? революц?? 1910?1917 рр., учасники альтернативних вибор?в провели церемон?ю присяги Лопеса Обрадора, який в сво?й промов? пооб?цяв створювати нов? робоч? м?сця, захищати природн? багатства кра?ни ? боротися з корупц??ю. Однак ще 29 серпня Виборчий трибунал п?дтвердив оф?ц?йн? п?дсумки вибор?в, ? попри акц?? л?воцентрист?в, Фел?пе Кальдерон вступив на посаду президента 1 грудня 2006 року терм?ном на ш?сть рок?в. 

У пер?од св?тово? ф?нансово-економ?чно? кризи Мексика сильно постраждала в?д глобальних потряс?нь. 2009 року ВВП впав на 6,1 %, майже на чверть скоротився об?г зовн?шньо? торг?вл?, пом?тно виросли державний ? зовн?шн?й борги. Провал американських ф?нансових ? товарних ринк?в призвели до тяжких соц?альних насл?дк?в, а також пом?тно загострили пол?тичну атмосферу.

Серед негативних насл?дк?в зазначаються: скорочення доход?в в?д продажу нафти ? нафтопродукт?в (одн??? з основних статей мексиканського експорту) з 50,6 млрд долар?в У 2008 роц? до 30,8 у 2009 роц?; пад?ння надходжень до державного бюджету з 23,6 % ВВП в 2008 роц? до 22,4 % в 2009 роц?, при цьому деф?цит бюджету склав 2,3 % ВВП, що стало найг?ршим показником з 1990 року; приплив прямих ?ноземних ?нвестиц?й знизився з 29,7 млрд долар?в в 2007 роц? до 25,9 в 2008 роц? ? 15,5 у 2009 роц?; оц?нки Мексики м?жнародними рейтинговими агентствами, такими як Ernst & Young ? Standard & Poor's, також знизилися. Уряд прийняв масштабн? антикризов? заходи. М?жнародн? ф?нансов? кола знову надали Мексиц? безпрецедентно велику допомогу, ?? обсяг т?льки в 2009 роц? склав 77 млрд долар?в (30 млрд вид?лила Федеральна резервна система США ? 47 млрд ? МВФ).

У пер?од св?тово? ф?нансово-економ?чно? кризи Мексика сильно постраждала в?д глобальних потряс?нь. 2009 року ВВП впав на 6,1 %, майже на чверть скоротився об?г зовн?шньо? торг?вл?, пом?тно виросли державний ? зовн?шн?й борги. Провал американських ф?нансових ? товарних ринк?в призвели до тяжких соц?альних насл?дк?в, а також пом?тно загострили пол?тичну атмосферу.

Серед негативних насл?дк?в зазначаються: скорочення доход?в в?д продажу нафти ? нафтопродукт?в (одн??? з основних статей мексиканського експорту) з 50,6 млрд дол. 2008 року до 30,8 у 2009 роц?; пад?ння надходжень до державного бюджету з 23,6 % ВВП в 2008 роц? до 22,4 % в 2009 роц?, при цьому деф?цит бюджету склав 2,3 % ВВП, що стало найг?ршим показником з 1990 року; приплив прямих ?ноземних ?нвестиц?й знизився з 29,7 млрд дол. в 2007 роц? до 25,9 в 2008 роц? ? 15,5 у 2009 роц?; оц?нки Мексики м?жнародними рейтинговими агентствами, такими як Ernst & Young ? Standard & Poor's, також знизилися.

Уряд прийняв масштабн? антикризов? заходи. М?жнародн? ф?нансов? кола знову надали Мексиц? безпрецедентно велику допомогу, ?? обсяг т?льки в 2009 роц? склав 77 млрд дол. (30 млрд вид?лила Федеральна резервна система США ? 47 млрд ? МВФ).

У 2010 роц? ВВП вдалося зб?льшити на 5,4 %, а в 2011 роц? ? на 3,8 %. 1 серпня 2012 року, п?сля 12-р?чно? перерви, президентом кра?ни знову було обрано кандидата в?д ?РП ? Енр?ке Пенья Нь?то (вступив на посаду 1 грудня 2012 року), який отримав 38,21 % голос?в. Його пол?тика, як ? пол?тика В?сенте Фокса ? Фел?пе Кальдерона, ймов?рно, буде ор??нтована на США.

У 2010 роц? ВВП вдалося зб?льшити на 5,4 %, а в 2011 роц? ? на 3,8 %. 1 серпня 2012 року, п?сля 12-р?чно? перерви, президентом кра?ни знову було обрано кандидата в?д ?РП ? Енр?ке Пенья Нь?то (вступив на посаду 1 грудня 2012 року), який отримав 38,21 % голос?в. 

1 липня 2018 року, на президентських виборах перем?г колишн?й мер м?ста Мех?ко (1996?1999), засновник ? президент парт?? ≪Нац?ональний рух в?дродження≫ ^[en] ( ?сп. Mo vimiento Re generacion Na cional, MORENA ), Андрес Мануель Лопес Обрадор виграв президентськ? вибори набравши 53,19 % голос?в. 1 грудня 2018 року новообраний президент займе свою посаду ? очолить новий уряд Мексики ^[13] .

• Нарков?йна в Мексиц?
• Лукас ?гнас?о Аламан

• Бернард?но де Саагун , Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике  / Ред. и пер. С. А. Куприенко. ? К. : Видавець Купр??нко С.А, 2013. ? 218 с. ? ISBN 978-617-7085-07-1 .
• Анон?мн? автори . Кодекс Мальябекки  / Ред. и пер. В.Н. Талаха, С.А. Куприенко. ? К. : Видавець Купр??нко С.А, 2013. ? 202 с. ? ISBN 978-617-7085-04-0 .
• Анон?мний автор . Кодекс Мендоса  / Ред. и пер. С. А. Куприенко, В. Н. Талах. ? К. : Видавець Купр??нко С.А, 2013. ? 308 с. ? ISBN 978-617-7085-05-7 .
• Пресвитер Хуан; Антонио Перес; фрай Педро де лос Риос (глоссы) . Мексиканская рукопись 385 ≪Кодекс Теллериано-Ременсис≫ (с дополнениями из Кодекса Риос)  / Ред. и пер. С. А. Куприенко, В. Н. Талах. ? К. : Видавець Купр??нко С.А, 2013. ? 317 с. ? ISBN 978-617-7085-06-4 .
• Талах В.Н. , Куприенко С.А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков  / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. ? К. : Видавець Купр??нко С.А, 2013. ? 370 с. ? ISBN 978-617-7085-00-2 .

п о р   Мексика в темах ?стор?я Нова ?спан?я  • В?йна за незалежн?сть  • Перша ?мпер?я  • Перша Федерал?стична республ?ка  • Централ?стична республ?ка  • Друга ?мпер?я  • Друга Федерал?стична республ?ка  • Диктатура Порф?р?о Д?аса  • Мексиканська революц?я  • Мексиканське економ?чне диво  • Нарков?йна Символи Герб ? Прапор ? Г?мн Пол?тика Пол?тична система ? Конституц?я ( Право ) ? Парламент ? М?жнародн? в?дносини Збройн? сили Пов?трян? сили  • Сухопутн? в?йська ? В?йськово-морськ? сили Економ?ка Валюта ? Туризм ? Транспорт ? С?льське господарство Географ?я Столиця ? Адм?н?стративний под?л ? М?ста ? Р?чки ? Час Сусп?льство ЗМ? ? Населення ? Мови ? Наука ? Осв?та ? Спорт ? Рел?г?я Культура Азартн? ?гри ? Л?тература ? Музика ? К?нематограф ? Свята ? Кухня Портал ≪Мексика≫   ?   Про?кт ≪Мексика≫

Тематичн? сайти Quora Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Encyclopædia Britannica Дов?дков? видання Французька В?к?д?я Нормативний контроль BNE :  XX483404 · BNMM :  000027280 · Freebase :  /m/011928s5 · J9U :  987007531561305171 · LCCN :  sh85084571