?нформац??йне сусп??льство ( англ. information society ) ? теоретична концепц?я пост?ндустр?ального сусп?льства , ?сторична фаза можливого еволюц?йного розвитку цив?л?зац?? , в як?й ?нформац?я ? знання продукуються в ?диному ?нформац?йному простор?. Головними продуктами виробництва ?нформац?йного сусп?льства мають стати ?нформац?я ? знання . Характерними рисами теоретичного ?нформац?йного сусп?льства, ?:

• зб?льшення рол? ?нформац?? ? знань в житт? сусп?льства;
• зростання к?лькост? людей, зайнятих ?нформац?йними технолог?ями , комун?кац?ями ? виробництвом ?нформац?йних продукт?в ? послуг, зростання ?х частки у валовому внутр?шньому продукт?;
• зростання ?нформатизац?? та рол? ?нформац?йних технолог?й в сусп?льних та господарських в?дносинах;
• створення глобального ?нформац?йного простору , який забезпечу? (а) ефективну ?нформац?йну вза?мод?ю людей , (б) ?х доступ до св?тових ?нформац?йних ресурс?в ? (в) задоволення ?хн?х потреб щодо ?нформац?йних продукт?в ? послуг.

Станом на к?нець 2005 року ?вропейськ? досл?дники статистики зробили висновок, що ≪концептуальне визначення ?нформац?йного сусп?льства лиша?ться неясним. Це видно за практичними роботами: не гармон?зован? формати даних, р?зна к?льк?сть ? д?апазони показник?в, р?зн? методолог?чн? п?дходи у збиранн? даних≫ ^[1] . Те саме п?дтвердив ? в 2010 роц? угорський досл?дник Ласло Карвал?кс ^[2] . Тому поняття ≪?нформац?йне сусп?льство≫ ? концепц?я вимагають уточнення ? нараз? придатн? для опису лише теоретично можливих майбутн?х зм?н в сусп?льств?.

?сну? багато вар?ант?в визначення сенсу ≪?нформац?йного сусп?льства≫, наприклад:

• сусп?льство , ор??нтоване на людей, в?дкрите для вс?х ? спрямоване на розвиток, в якому кожний може створювати ?нформац?ю ? знання, мати до них доступ, користуватися ? обм?нюватися ними, даючи змогу окремим особам, громадам ? народам повною м?рою реал?зувати св?й потенц?ал, сприяючи сво?му сталому розвитку ? п?двищуючи як?сть свого життя ^[3] .
• сусп?льство, економ?ка якого базу?ться на ?нформац?йних технолог?ях ? яке соц?ально трансформу?ться з метою допомогти ?ндив?дам та сп?льнотам використовувати знання та ?де?, що допомага? людям вт?лити ?х потенц?ал та реал?зувати ?х прагнення ^[4] ;
• сусп?льство, яке створю?ться внасл?док ново? ?ндустр?ально? революц?? на баз? ?нформац?йних ? телекомун?кац?йних технолог?й та на баз? ?нформац??, яка ? виразником знання людей. Завдяки технолог?чному прогресу в такому сусп?льств? оброблення, накопичення, отримання ? обм?н ?нформац??ю в будь-як?й ?? форм? ? звуков?й, письмов?й або в?зуальн?й ? не обмежен? за в?дстанню, часом ? обсягами. Ця революц?я дода? великих можливостей людському ?нтелекту ? створю? ресурси, що зм?нюють спос?б сусп?льно? прац? ? сусп?льного життя ^[5] ;
• сусп?льство, в якому будь-хто, будь-де й у будь-який час можуть одержати за в?дпов?дну плату чи безкоштовно на основ? автоматизованого доступу ? систем зв'язку будь-яку ?нформац?ю ? знання, необх?дн? для ?хньо? житт?д?яльност? ? р?шення особистих ? соц?ально значущих задач.
• сусп?льство, в якому ?снують розвинен? ?нфраструктури, що забезпечують створення нац?ональних ?нформац?йних ресурс?в у обсяз?, необх?дному для п?дтримки науково-технолог?чного й соц?ально-?сторичного прогресу, що пост?йно прискорю?ться.

Вважають, що в ≪?нформац?йному сусп?льств?≫ створення, розповсюдження, використання, узагальнення ? ман?пулювання ?нформац??ю становить значну частину економ?чно?, пол?тично? та культурно? д?яльност?. Економ?ка знань ста? економ?чною коп??ю ц??? д?яльност?, оск?льки добробут сусп?льства створю?ться через експлуатац?ю знань або розум?ння сут? речей та процес?в. Люди як? мають засоби ? можливост? для участ? в такому сусп?льств? отримують певн? додатков? вигоди, пор?вняно з тими, хто таких можливостей або засоб?в не ма?. ≪?нформац?йне сусп?льство≫ вважають наступником ≪?ндустр?ального сусп?льства≫ .

Оск?льки сучасн? ?нформац?йно-комун?кац?йн? технолог?? працюють з ?нформац??ю в дискретн?й, цифров?й форм?, то часто для позначення ≪?нформац?йного сусп?льства≫ використовують синон?м?чний терм?н ≪цифрове сусп?льство≫, а р?зницю м?ж членами в можливостях ? засобах участ? в такому сусп?льств? позначають як ≪цифровий розрив≫.

Визначено велику к?льк?сть ознак, як? можуть характеризувати настання ≪?нформац?йного сусп?льства≫ ^[6] . Ознаки нових швидких зм?н у сусп?льств? можуть мати технолог?чний, економ?чний, праце-ор??нтований, просторовий, культурний або комб?нований характер ^[7] .

Т?сно пов'язаними з концепц??ю ≪?нформац?йного сусп?льства≫ ? концепц?? ≪пост?ндустр?ального сусп?льства≫ (Ден?ел Белл), ≪пост-фордизму≫, ≪постмодерн?зму≫ , ≪сусп?льства знань≫, ≪телематичного сусп?льства≫, ≪?нформац?йно? революц??≫, ≪революц?? б?лих ком?рц?в≫ та ≪мережного сусп?льства≫ ^[8] .

?стор?я появи ? застосування терм?на [ ред. | ред. код ]

Можна вважати, що ?стор?я виникнення концепц?? ≪?нформац?йного сусп?льства≫ ^[9] бере св?й початок з роб?т австр?йсько-американського економ?ста-досл?дника Фр?ца Махлупа, який в 1933 роц? почав вивчати вплив патент?в на науков? досл?дження. Його робота досягла вершини в 1962 роц? проривною публ?кац??ю ≪Виробництво ? розпод?л знань в Сполучених Штатах≫ ^[10] . Махлуп вв?в поняття ≪?ндустр?? знань≫, до яко? в?н включив п'ять сектор?в ?нформац?йно? д?яльност? у сусп?льств?: осв?та , науков? досл?дження ? розробки, засоби масово? ?нформац?? , ?нформац?йн? технолог?? та ?нформац?йн? послуги. Базуючись на ц?й класиф?кац?? ? статистичних даних США, Махлуп вирахував, що в 1959 роц? 29 % валового нац?онального продукту США було вироблено ?ндустр??ю знань.

Робота Махлупа викликала широкий резонанс в наукових ? пол?тичних колах, привернувши увагу до зростаючо? рол? ?нформац?? та знань в сучасн?й економ?ц?. Багато посл?довник?в ?дей Махлупа виконали власн? досл?дження ? виявили висок? темпи зростання рол? ?ндустр?? знань в економ?ц?. Наприклад, досл?дження американського економ?ста Марка Пората ^[11] , завершене 1977 року показало, що в 1967 роц? ?ндустр?я знань ( ≪?нформац?йна економ?ка≫ ) вже виробляла 46 % валового нац?онального продукту США.

Приблизно в ц? ж роки американський соц?олог Ден?ел Белл (Daniel Bell) в книз? ≪Настання пост?ндустр?ального сусп?льства≫ ^[12] розвинув концепц?ю ≪пост?ндустр?ального сусп?льства≫, в як?й п?дкреслював важлив?сть ?нформац?? та знань в нов?й, пост?ндустр?альн?й економ?ц?. П?зн?ше, у 80-т? роки Ден?ел Белл, ставши вже класиком ≪пост?ндустр?ального сусп?льства≫, в сво?х статтях ? виступах все част?ше зам?сть терм?ну ≪пост?ндустр?альне сусп?льство≫ вживав терм?н ≪?нформац?йне сусп?льство≫.

Терм?н ≪?нформац?йне сусп?льство≫, за даними угорського ун?верситетського науковця-соц?олога Ласло Карвал?кса ^[13] , виник у середовищ? японських соц?олог?в на початку 60-х рок?в. Згодом, приблизно до 1980 року, словосполучення ≪?нформац?йне сусп?льство≫ стало у соц?олог?в визнаним ? влучним (як у описовому, так ? у метафоричному сенс?) терм?ном-парасолькою для позначення нового, швидко зм?нюваного св?тового соц?о-економ?чного комплексу у пост?ндустр?альну епоху.

У 80-т? роки цей терм?н став популярним серед широкого кола фах?вц?в ? пол?тик?в на фон? значного прогресу у виробництв? комп'ютерних засоб?в ? в буд?вництв? телекомун?кац?йних мереж (?нтегральн? м?кросхеми, персональн? комп'ютери, цифров? системи зв'язку, волоконно-оптичн? л?н?? тощо).

Подальше експоненц?йне зростання функц?йних можливостей комп'ютерних засоб?в ? телекомун?кац?йних мереж та ?х вдалий симб?оз (конвергенц?я) з ?нформац?йними продуктами та ?нформац?йними системами у форм? всесв?тнього ?нтернету (на основ? г?пертекстового механ?зму ? ≪всесв?тнього павутиння≫) на початку 90-х рок?в створили ?люз?ю швидкого настання реального ≪?нформац?йного сусп?льства≫ ? викликали справжню ейфор?ю серед пол?тик?в, ?нвестор?в та б?знесмен?в.

Японськ? ?н?ц?ативи (плани) побудови ≪?нформац?йного сусп?льства≫, були п?дхоплен? США у форм? зрозум?ло? американцям метафори сенатора Ал Гора щодо побудови ≪?нформац?йних супермаг?стралей≫ (Нац?онально? ?нформац?йно? ?нфраструктури) для посилення американського л?дерства у св?т? (в ход? виборчо? кампан?? Б?ла Кл?нтона 1992 року). Головний конкурент США ? ?вропейський союз в грудн? 1993 року в?дпов?в на виклик США дорученням Ради ?вропи груп? пров?дних фах?вц?в п?д головуванням члена ?вропейсько? ком?с?? Март?на Бангемана п?дготувати зв?т з питань ?нформац?йного сусп?льства ? конкретних рекомендац?й щодо необх?дних д?й. 1994 року за результатами схвалення Радою ?вропи рекомендац?й зв?ту групи Бангемана ^[5] ?вропейська ком?с?я розробила план д?й ?вропейського шляху до ≪?нформац?йного сусп?льства≫ ^[14] . Питання розбудови глобального ≪?нформац?йного сусп?льства≫ обговорювались на спец?альн?й конференц?? м?н?стр?в кра?н велико? с?мки (G7) 1995 року, орган?зован?й ?вропейською ком?с??ю у Брюссел?.

Протягом 90-х рок?в величезн? кошти (сотн? м?льярд?в долар?в США) по всьому св?т? вкладалися в створення ? розвиток будь-яких п?дпри?мств, так чи ?накше пов'язаних з ?нформац?йно-комун?кац?йною сферою, особливо тих, що займалися розвитком ?нтернету. ?нтернет ставав реальним прообразом близького ≪?нформац?йного сусп?льства≫ ^{[ джерело? ]} .

Ц?лком лог?чно, що на цьому тл? використання терм?на ≪?нформац?йне сусп?льство≫ набуло ?ще б?льшого поширення. Апогей популярност? цього терм?на прийшовся на к?нець XX стол?ття ? початок XXI стол?ття та третього тисячол?ття. 1998 року на чергов?й Повноважн?й конференц?? М?жнародного телекомун?кац?йного союзу (ITU) була прийнята резолюц?я про проведення Всесв?тнього сам?ту з питань ?нформац?йного сусп?льства (WSIS) ^[15] . 2000 року на сам?т? кра?н Велико? в?с?мки (G8) була прийнята Ок?навська харт?я глобального ?нформац?йного сусп?льства ^[4] . 2002 року Генеральна асамблея ООН прийма? резолюц?ю про схвалення ?н?ц?ативи ITU щодо проведення двохетапного Всесв?тнього сам?ту з питань ?нформац?йного сусп?льства, а в 2003 ? 2005 роках нарешт? в?дбуваються Женевський та Тун?ський етапи цього сам?ту ^[3] .

Сьогодн? вже можна вважати, що саме WSIS став останн?м сплеском популярност? терм?на ≪?нформац?йне сусп?льство≫ ^[16] . Одн??ю з причин цього стало й те, що в п?дсумкових документах WSIS не було прояснено н? сутност? нових в?дносин у ≪?нформац?йному сусп?льств?≫, н? конкретних рекомендац?й його побудови ? розвитку в р?зних кра?нах св?ту в умовах зростаючих м?жнародних протир?ч. Основними причинами спаду популярност? терм?на ≪?нформац?йне сусп?льство≫ став крах ?люз?й п?сля св?тово? кризи ?нформац?йно-комун?кац?йно? сфери 2001?2002 рок?в ( криза ≪дот-ком?в≫ ) щодо швидкого настання такого сусп?льства та глобальна ф?нансово-економ?чна криза 2008?2009 рок?в.

Сьогодн? кра?ни св?ту, ? у першу чергу пров?дн? кра?ни, зайнят? актуальн?шими речами, н?ж побудова ? розвиток ≪?нформац?йного сусп?льства≫ ? стаб?л?зац?я банк?вських систем, л?кв?дац?я накопичених борг?в, подолання рецес?й тощо. Наприклад, в ?вропейському союз?, терм?н ≪?нформац?йне сусп?льство≫ лишився т?льки в назв? спец?ального тематичного (?нформац?йно-комун?кац?йного) порталу ?вроком?с??. Досить тривалий час (1994?2012 роки) назву ≪?нформац?йне сусп?льство≫ мав Генеральний директорат ?вроком?с??, що оп?кувався ?нформац?йно-комун?кац?йною сферою ?С. Однак реальна робота з розвитку ?нформац?йно-комун?кац?йно? сфери (коротко ? ?нформатизац??) ?С йде у рамках програм, в яких терм?н ≪?нформац?йне сусп?льство≫ використову?ться дуже р?дко в рол? альтернативного позначення ?нформац?йно? ?нфраструктури: e-Europe (2000?2004 роки), i2010 (2005?2009 роки), Digital Agenda for Europe (2010?2020 роки).

Отже, 50-р?чна ?стор?я терм?на ≪?нформац?йне сусп?льство≫ демонстру? типовий житт?вий цикл: ≪зародження ? зростання застосування ? спад застосування≫, що св?дчить про нев?дпов?дн?сть цього терм?на реальним процесам у людському сусп?льств?.

Критика ≪?нформац?йного сусп?льства≫ [ ред. | ред. код ]

Неузгодженост? й суперечност? концепц?? ≪?нформац?йного сусп?льства≫ не лишилися поза увагою частини фах?вц?в, як? закликають до зважен?шого п?дходу до оц?нок ? перспектив розвитку сучасних ?нформац?йно-комун?кац?йних технолог?й в сусп?льств? та ?х впливу на характер в?дносин у сусп?льств?.

?ще на початку 80-х рок?в деяк? фах?вц?, на в?дм?ну в?д Марка Пората, намагалися б?льш точно перев?рити оц?нки Махлупа за його ж методикою ? отримали ?нш? результати, н?ж результати Пората ? з плином часу частка ВВП кра?ни, що створю?ться галузями знань, практично не зроста? (див. також парадокс продуктивност? ). Про це пише у вже згадуван?й статт? ^[9] Сюзан Кроуфорд, посилаючись на результати, отриман? американцем Майклом Купером. Ц?кавою щодо цього ? думка самого Купера, яку циту? Кроуфорд: ≪Очевидно, що концепц?я ?нформац?йно? економ?ки ? новою, однак багато продукц?? та послуг в н?й не зм?нилися. Неясно, чи в?дбувся перех?д в?д економ?ки послуг до ?нформац?йно? економ?ки, чи скор?ше в?дбулося пере-маркування наявних продукц?? та послуг.≫

П?дтвердження ц??? думки можна отримати також простежуванням обсяг?в продукц?? св?тово? ?нформац?йно-комун?кац?йно? сфери за останн? роки. У нижченаведен?й таблиц? з?бран? з? спец?ал?зованих св?тових статистичних джерел дан? щодо обсяг?в (млрд долар?в США) продукц?? галузей, як? сьогодн? становлять основу ?нформац?йно-комун?кац?йно? сфери у св?т? ^{[ джерело? ]} .

З даних таблиц? вимальову?ться досить стаб?льна картина поступового розвитку ?нформац?йно-комун?кац?йно? сфери св?ту пропорц?йно розвитку ?? економ?ки. Н?яких ознак ≪революц?йних≫ зростань в ц?й сфер? не простежу?ться. Навпаки, сфера в?дреагувала спадом на ф?нансово економ?чну кризу 2008?2009 рок?в та показу? тенденц?ю до невеликого скорочення сво?? питомо? ваги в економ?ц? св?ту. Тобто про ≪?нформац?йну революц?ю≫ у св?т?, де пану? економ?ка ≪золотого м?льярду≫, сьогодн? говорити нема? п?дстав.

З настанням кризи ≪дот.ком?в≫ у 2001?2002 роках, критика концепц?? ≪?нформац?йного сусп?льства≫ посилилася. Най?рунтовн?шою в цьому в?дношення ? вже згадувана робота американського соц?олога Френка Уебстера ^[7] . В?н пров?в глибокий анал?з десятк?в монограф?й, присвячених впливу сучасних ?нформац?йно-комун?кац?йних технолог?й та ?ндустр?? знань на сусп?льн? в?дносини ? д?йшов до висновку про в?дсутн?сть ?дност? в аргументац?? автор?в цих роб?т щодо сутност? ≪?нформац?йного сусп?льства≫. Б?льше того, в?н класиф?кував автор?в цих роб?т у дв? принципово р?зн? групи за ?х поглядами на сутн?сть ≪?нформац?йного сусп?льства≫. До першо? групи, яка ? пров?сниками нового типу сусп?льства (≪?нформац?йного≫), в?н в?дн?с теоретик?в пост?ндустр?ал?зму (Ден?ел Белл ? його посл?довники), постмодерн?зму ( Жан Бодр?йяр , Марк Постер ), гнучко? спец?ал?зац?? ( Майкл Пайор , Чарльз Сейбл , Ларр? Х?ршхорн ), ?нформац?йного способу розвитку ( Мануель Кастельс ). До друго? групи, що пропагують ?де? соц?ально? наступност?, Уебстер в?дн?с теоретик?в неомарксизму ( Герберт М?ллер ), регуляц?йно? теор?? ( М?шель Аль?тта , Ален Л?пиць ), гнучко? акумуляц?? ( Дев?д Харв? ), рефлексивно? модерн?зац?? ( Ентон? Г?дденс ), публ?чно? сфери ( Юрген Хабермас , Н?колас Гарнем ).

В результат? свого анал?зу Уебстер д?йшов низки важливих висновк?в, основними з яких сл?д вважати:

• поняття ≪?нформац?йного сусп?льства≫ хоча й грало, в св?й час, орган?зуючу роль в соц?олог?чних досл?дженнях впливу ?нформац?? та ?нформац?йно-комун?кац?йних технолог?й на розвиток сусп?льства, але воно вводить в оману тим, що натяка? на ?снування нового типу сусп?льства;
• досл?дженню ма? п?длягати не новий тип сусп?льства (≪?нформац?йного≫), а процес безперервно? ?нформатизац?? сусп?льства, який трива?, можливо, к?лька стол?ть, а п?сля ?ндустр?ал?зац?? XIX стол?ття та у зв'язку ?з процесом глобал?зац?? в ХХ стол?тт? в?н прискорився;
• протягом ?стор?? мав м?сце вза?мний вплив способ?в роботи з ?нформац??ю та ?сторичних процес?в у сусп?льств?, однак в?н завжди був спрямований на збереження наявних форм орган?зац?? сусп?льства;
• сьогодн?шн?й розвиток сусп?льства п?д впливом процесу ?нформатизац?? характеризу? зм?шана картина ? щось зм?ню?ться, а в чомусь збер?га?ться спадков?сть. Сл?д брати до уваги як аргументац?ю прихильник?в ≪?нформац?йного сусп?льства≫ щодо значного впливу сучасного процесу ?нформатизац?? на сусп?льство, так ? аргументац?ю прихильник?в спадковост? щодо стаб?л?зац?? сусп?льних в?дносин. Однак сл?д визнати, що наступн?сть у сусп?льних в?дносинах переважу? кардинальн?сть (≪революц?йн?сть≫) зм?н, викликаних процесом ?нформатизац??, а значення новац?й не сл?д переб?льшувати;
• феномен сучасно? ?нформатизац?? можна краще зрозум?ти у контекст? ?стор?? кап?тал?зму , але треба ?ще враховувати ?стор?ю накопичення теоретичних знань у сусп?льств? з розвитком кап?тал?зму. Теоретичне знання склада? сутн?сть сьогодн?шн?х сусп?льних в?дносин ? на основ? накопиченого теоретичного знання сьогодн? вже можна керувати майбутн?м сусп?льства;
• роль ?нформац?? в сучасному св?т? ? вплив процесу ?нформатизац?? на сусп?льство можна краще зрозум?ти, якщо з'ясувати, якого типу ?нформац?я з'явилася, нав?що вона була потр?бна, як? групи у сусп?льств? ?? використали ? для яких ц?лей.

Еволюц?я ?нформац?йного сусп?льства [ ред. | ред. код ]

Андрест ?ндсет (англ. Anders Indset ^[en] ) говорить про етапи розвитку ?нформац?йного сусп?льства.

Першим етапом ?: фатальне (згубне) ?нформац?йне сусп?льство , яке, разом ?з розвитком ?нтернету та ?нтернет-технолог?й, ма? повну свободу масово поширювати величезна к?льк?сть фейкових новин, неправдопод?бних тверджень ?з джерел, яким не можна дов?ряти.

Другим (перех?дним) етапом ма? бути сусп?льство знань , яке допоможе розв`язати проблеми отримання достов?рно?, прозоро? ?нформац?? шляхом технолог?й, як? спонукатимуть людей, орган?зац?? та п?дпри?мства фокусуватись на дов?р? та цифров?й вал?дац?? викладених даних. Для перев?рки та п?дтвердження ?нформац?? вже сьогодн? використовуються алгоритми та блокчейни .

Трет?й етап: квантоп?чне сусп?льство здорового глузду , у якому доступ до знань матиме ? штучний ? природний ?нтелект; знання продукуватимуться ? штучним ?нтелектом ? людською св?дом?стю та розумом , разом з людським досв?дом та ц?лями. ^[17]

Апологетика ≪?нформац?йного сусп?льства≫ [ ред. | ред. код ]

Прихильники ? захисники концепц?? ≪?нформац?йного сусп?льства≫ визнають наявн?сть протир?ч та неясностей в ц?й концепц?? ? в ?? терм?нолог??, але вважають цю концепц?ю загалом в?рною ? адекватним узагальненням сусп?льних трансформац?й у пост?ндустр?альну епоху.

Найб?льш посл?довно ? лог?чно цю позиц?ю намага?ться в?дстоювати вже згадуваний Ласло Карвал?кс. 2010 року в?н виступив ^[2] з р?зкою критикою роботи Френка Уебстера ^[7] , в?дстоюючи доц?льн?сть концепц?? ≪?нформац?йного сусп?льства≫ та пропонуючи св?й погляд на проблематику дано? концепц??.

У вступ? до роботи ^[13] Карвал?кс визна?, що наприк?нц? XX стол?ття використання концепц?? ≪?нформац?йного сусп?льства≫ набуло значного поширення ? стало не т?льки повсякденним терм?ном у словнику соц?олог??, але й улюбленим терм?ном пол?тик?в, б?знесу, друкованих ? електронних мас-мед?а . Однак, якраз внасл?док тако? популярност?, зм?ст цього виразу ≪розчинився≫ ? його використання сьогодн? супроводжу?ться протир?ччями ? невизначеностями. Б?льше того, були запропонован? деяк? контр-концепц?? ≪?нформац?йного сусп?льства≫, за допомогою яких неможливо було прояснити сп?рн? питання ? структурувати коло проблем ц??? концепц??, оск?льки в профес?йн?й та науков?й л?тератур? за тематикою ≪?нформац?йного сусп?льства≫ не було сформульовано загально-узгоджених визначень ? ?нтерпретац?й сутност? ≪?нформац?йного сусп?льства≫. Хаос проблематики ≪?нформац?йного сусп?льства≫ зростав, оск?льки чисельн? теор?? ≪?нформац?йного сусп?льства≫ виникали з р?зних частин науки та будувалися на р?зних наукових традиц?ях. Зам?сть систематизац??, що мала б базуватися на загальновизнаних положеннях, трива? пост?йна боротьба м?ж ориг?нальною (першоджерельною) ? новоствореними концепц?ями ≪?нформац?йного сусп?льства≫.

Як приклад, Карвал?кс наводить ?нтерпретац?ю ≪?нформац?йного сусп?льства≫ пол?тиками ?вропейського союзу, як? спочатку п?д ≪?нформац?йним сусп?льством≫ розум?ли просто л?берал?зац?ю в телекомун?кац?ях, а пот?м додали до цього ?ще й галузь ?нформац?йних технолог?й, не виходячи за рамки технолог?чного погляду на сутн?сть ≪?нформац?йного сусп?льства≫.

Ситуац?я ускладнилася також тим, в?дзнача? Карвал?кс, що концепц?я ≪?нформац?йного сусп?льства≫ розвивалася окремо в?д практично? реальност?, тобто в?д самого ≪?нформац?йного сусп?льства≫. А коли, нарешт?, в?дбулося по?днання теор?? з практикою через чисельн? альтернативн? тлумачення, то публ?чно ≪?нформац?йне сусп?льство≫ було вже сприйнято як наб?р р?зноман?тних властивостей. Ось чому досл?дження ≪?нформац?йного сусп?льства≫ стали провадитися на дуже п?зн?й стад??, наприк?нц? XX стол?ття. Одним з перших завдань цих досл?джень ? виконання задов?льно? ≪лог?чно? систематизац??≫ самого предмету досл?джень. Все це може стати базою для серйозних наукових обговорень та дискус?й.

На думку Карвал?кса, терм?н ≪?нформац?йне сусп?льство≫ ? влучним, з елементами афоризму узагальненням десятк?в под?бних терм?н?в, якими р?зн? фах?вц? намагалися характеризувати нове, пост?ндустр?альне сусп?льство, акцентуючи ту, чи ?ншу його характеристику (≪пост?ндустр?альне сусп?льство≫, ≪революц?я б?лих ком?рц?в≫, ≪?нформац?йна революц?я≫ тощо). Цей терм?н використову?ться для означення нов?тньо? стад?? соц?ально? ?стор??. В ХХ стол?тт? найрозвинут?ш? кра?ни поступово ув?йшли в стан ≪?нформац?йного сусп?льства≫ ? оч?ку?ться, що протягом к?лькох десятил?ть б?льш?сть населення св?ту житиме ? працюватиме в глобальному ≪?нформац?йному сусп?льств?≫.

Щодо концепц?? ≪?нформац?йного сусп?льства≫ Карвал?кс вважа?, що вона ма? бути не просто розширеним або уточненим визначенням типу нового сусп?льства, а ма? бути складною моделлю соц?о-економ?чного сусп?льного комплексу, який створю?ться у пост?ндустр?альну епоху. Таку модель Карвал?кс пропону? уявляти як сукупн?сть трьох вид?в опис?в (≪narratives≫):

• ≪великий опис≫ на макро-р?вн? в контекст? цив?л?зац?йно? теор??;
• ≪малий опис≫ на мезо-р?вн? в контекст? теор?? розвитку;
• ≪м?н? опис≫ на м?кро-р?вн? в контекст? практики ? прояв?в.

Описи р?зних р?вн?в не ? в?докремленими, а т?сно зв'язан?, доповнюючи один одного при анал?з? окремих аспект?в ≪?нформац?йного сусп?льства≫. ?х вза?мозв'язок краще уявляти як посл?довну вкладен?сть нижчого р?вня у верхн?й р?вень.

Карвал?кс вважа?, що завданням адепт?в концепц?? ≪?нформац?йного сусп?льства≫ ? в?дновлення ?? першоджерельного, ц?л?сного сенсу, який ма? застосовуватися в контекст? цив?л?зац?йно? теор??. Досягти цього можна в рамках досл?джень за тематикою ≪?нформац?йного сусп?льства≫, як? розпочалися в друг?й половин? 90-х рок?в та мають бути доповнен? досл?дженнями в соц?альн?й ?нформатиц?, яка ма? справу з анал?зом м?кро- ? мезо- р?вн?в цього явища поряд ?з соц?альними питаннями, що мають в?дношення до технолог?й ?нформац?? та знань.

На думку Карвал?кса, не ?сну? визначень, як? в?дкриють ?стинне значення ≪?нформац?йного сусп?льства≫, а ? лиш можлив?сть ретельних анал?зувань, що поширюються на ус? п?дсистеми сусп?льства. Саме таким шляхом можна вим?ряти ? визначити, коли окрема кра?на ≪переключа?ться≫ з попереднього стану в стан ≪?нформац?йного сусп?льства≫. Три р?вня таксоном?? (≪великий опис≫, ≪малий опис≫ та ≪м?н? опис≫) створюють каркас для роб?т за тематикою ≪?нформац?йного сусп?льства≫, при цьому найфундаментальн?ш? проблеми виникають на р?вн? анал?зу питань цив?л?зац?йно? теор??.

≪?нформац?йне сусп?льство≫ в Укра?н? [ ред. | ред. код ]

Концепц?я ? терм?нолог?я ≪?нформац?йного сусп?льства≫ набули значного поширення в Укра?н? усл?д за ?х поширенням у св?т? з тими ж, характерними для св?ту, протир?ччями та неясностями у ?х застосуванн?. Терм?н ≪?нформац?йне сусп?льство≫ у б?льшост? випадк?в використову?ться як яскравий синон?м терм?ну ≪?нформац?йно-комун?кац?йн? технолог??≫, а концепц?я ≪?нформац?йного сусп?льства≫, ? до сьогодн?, не отримала глибокого осмислення ? адаптац?? п?д укра?нськ? реал?? внасл?док занепаду укра?нсько? науки.

Показовою в цьому в?дношенн? ? ?рунтовна допов?дь науковц?в Нац?онального ?нституту стратег?чних досл?джень ^[18] , в як?й ≪?нформац?йне сусп?льство≫ тракту?ться просто як ≪феномен≫ (явище) без критичного його осмислення, а терм?н ≪?нформац?йне сусп?льство≫ використову?ться синон?м?чно з терм?нами ≪?нформац?йн? технолог??≫, ≪галузь ?нформац?йних технолог?й≫ та ≪?нформатизац?я≫. Однак у автор?в допов?д? все ж вистача? об'?ктивност? визнати, що ≪для Укра?ни, яка все ще перебува? в стан? цив?л?зац?йно? невизначеност?, ?нформац?йне сусп?льство, на жаль, багато в чому залиша?ться радше популярним гаслом ?з лексикону ?вропейських декларац?й, н?ж реальною практикою≫.

Вперше ор??нтац?ю Укра?ни на створення ≪?нформац?йного сусп?льства≫ було оф?ц?йно заф?ксовано в Стратег?? ?нтеграц?? Укра?ни до ?С (розд?л 13), ухваленою в 1998 роц?. Варто в?дзначити, що одночасно, в 1998 роц? було прийнято два Закони Укра?ни ≪Про Концепц?ю Нац?онально? програми ?нформатизац??≫ та ≪Про Нац?ональну програму ?нформатизац??≫, якими визначалися принципи ? програма д?й ?нформатизац?? Укра?ни, а не побудови в н?й ≪?нформац?йного сусп?льства≫. Таке протир?ччя у концептуальних основах м?ж р?зними групами фах?вц?в ? пол?тик?в на найвищому р?вн? прийняття пол?тичних р?шень в Укра?н? св?дчить про некритичн?сть сприйняття ?ноземних новац?й. Воно сильно зашкодило практиц? ?нформац?йно-комун?кац?йного розвитку Укра?ни.

Популярн?сть вживання терм?нолог?? ≪?нформац?йного сусп?льства≫ знову зросла в Укра?н? на початку 2000-х рок?в, в ход? п?дготовчих роб?т до участ? делегац?? Укра?ни в першому ? другому з?бранн? Всесв?тнього сам?ту з питань ?нформац?йного сусп?льства, а також в ход? спроб реал?зац?? Р?шень цього сам?ту п?сля 2005 року. В?дпов?дно до перших Р?шень сам?ту (Женевський план д?й, 2003 р?к), Укра?на мала б розробити Нац?ональну стратег?ю розвитку ≪?нформац?йного сусп?льства≫ та розпочати ?? реал?зац?ю. 2005 року в Укра?н? були проведен? Парламентськ? слухання з цього питання ^[19] ? за ?х результатами на початку 2007 року був прийнятий Закон Укра?ни ≪Про Основн? засади розвитку ?нформац?йного сусп?льства Укра?ни на 2007?2015 роки≫. В серпн? 2007 року був прийнятий План заход?в з виконання завдань цього закону (Розпорядження КМУ в?д 15.08.2007 № 653-р). Зг?дно цього плану, т?льки в 2012 роц? було прийнято Нац?ональну систему ?ндикатор?в розвитку ≪?нформац?йного сусп?льства≫ в Укра?н? (Постанова КМУ № 1134), а в 2013 роц? ? Стратег?ю розвитку ≪?нформац?йного сусп?льства≫ в (Р?шення КМУ № 386-р). Поряд з тим, продовжують бути чинними зазначен? вище закони про ?нформатизац?ю Укра?ни.

Практика реал?зац?? пол?тичних р?шень щодо побудови ≪?нформац?йного сусп?льства≫ та ?нформатизац?? Укра?ни також ? суперечливою, ситуативною та неефективною, про що об'?ктивно св?дчать матер?али допов?д? ^[18] . В допов?д? зазначено, що виконано значний перел?к заход?в нам?чених програм ? план?в, однак вони лишаються фрагментарними, а чинна нормативно-правова база ?нформац?йно-комун?кац?йно? сфери Укра?ни залиша?ться неповною, неефективною ? суперечливою. Для покращення стану справ, на думку автор?в допов?д? ^[18] , необх?дно розробити ? ввести в д?ю три системн? документи: ≪?нформац?йний кодекс Укра?ни≫, ≪Стратег?я розбудови ?нформац?йного сусп?льства≫ та ≪Нац?ональна система ?ндикатор?в розвитку ?нформац?йного сусп?льства≫. Автори допов?д? вважають, що саме ц? документи допоможуть усунути фактичну нев?дпов?дн?сть м?ж зм?стом терм?на ≪?нформац?йне сусп?льство≫ та практичними справами, як? б?льше спрямован? на розв'язання технолог?чних, а не соц?альних питань.

Загальний висновок автор?в допов?д? ^[18] щодо розбудови ≪?нформац?йного сусп?льства≫ в Укра?н? ? позитивним ? в кра?н? стр?мко форму?ться масова ?нтернет-аудитор?я та специф?чне мережне соц?окультурне середовище , що за сво?ми параметрами буде под?бним до таких у розвинених кра?нах. Трива? диверсиф?кац?я аудитор??, формуються нов? модел? ?нформац?йного споживання, соц?ально? та пол?тично? активност? тощо. Водночас спостер?га?ться ? ряд негативних явищ ? процес?в, що гальмують розвиток ≪?нформац?йного сусп?льства≫ в Укра?н?, так? як: низьк? темпи розвитку (нижч? середньосв?тових) ?, в?дпов?дно, низьк? рейтинги Укра?ни у м?жнародних пор?вняннях; в?дсутн?сть системно?, багатор?внево?, нормативно п?дкр?плено?, базовано? на певн?й ?деолог?? та стратег?? державно? пол?тики в ?нформац?йно-комун?кац?йн?й сфер?; значний дисбаланс аудитор?? ?нтернету за рег?ональними, в?ковими та майновими ознаками; низький розвиток швидк?сних мереж доступу до ?нтернету; деф?цит квал?ф?кованих кадр?в, внасл?док в?дтоку талановито? молод? у комерц?йн? структури та у т?ньовий, ор??нтований на експорт б?знес розробки програмного забезпечення.

Кр?м того, населення лиша?ться незахищеним в?д ?нформац?йних вплив?в, а сусп?льство в ц?лому ? в?д ?нформац?йних загроз. Так, в?дпов?дно до положень ст. 7 Закону Укра?ни Про основи нац?онально? безпеки Укра?ни в?д 19.06.2003 № 964-IV, в ?нформац?йн?й сфер? ?снують так? загрози нац?ональн?й безпец? держави: ? прояви обмеження свободи слова та доступу громадян до ?нформац??; ? поширення засобами масово? ?нформац?? культу насильства, жорстокост?, порнограф??; ? комп'ютерна злочинн?сть та комп'ютерний тероризм; ? розголошення ?нформац??, яка становить державну та ?ншу, передбачену законом, та?мницю, а також конф?денц?йно? ?нформац??, що ? власн?стю держави або спрямована на забезпечення потреб та нац?ональних ?нтерес?в сусп?льства ? держави; ? намагання ман?пулювати сусп?льною св?дом?стю, зокрема, шляхом поширення недостов?рно?, неповно? або упереджено? ?нформац??. Лише незначний перел?к таких сусп?льно небезпечних заз?хань крим?нал?зовано: основну увагу законодавця було привернуто до удосконалення положень Розд?лу XVI Особливо? частини Крим?нального кодексу Укра?ни 2001 р. в частин? необх?дност? убезпечення ?нформац?? в автоматизованих системах та телекомун?кац?йних мережах.

Переконливим св?дченням незадов?льного стану реал?зац?? концепц?? ≪?нформац?йного сусп?льства≫ в Укра?н? ? проведення в липн? 2014 року повторних парламентських слухань з питання ≪Законодавче забезпечення розвитку ?нформац?йного сусп?льства в Укра?н?≫. Рекомендац?? торкаються проблем в сферах законодавства, ?нформац?йно? безпеки, осв?ти та кадрового забезпечення ?нформац?йно? сфери, електронного управл?ння та електронних послуг для б?знесу та громадян, розвитку ≪електронно? економ?ки≫, техн?чного забезпечення телекомун?кац?й, наукового ? науково-техн?чного забезпечення.

Варто зазначити, що в кра?нах ?С р?вень науково-техн?чного забезпечення сфери ?КТ становить б?льше 5 % в?д валово? додано? вартост? ц??? сфери ^[20] . Внасл?док такого реального ставлення пол?тик?в ? б?знесу Укра?ни до науково-техн?чного забезпечення сфери ?КТ, ц?лком лог?чним вигляда? хрон?чне в?дставання Укра?ни в?д багатьох кра?н св?ту за р?внем розвитку ц??? сфери та б?льш н?ж десятил?тня неспроможн?сть ≪створення ? розвитку ?нформац?йного сусп?льства≫ в Укра?н?. Недооц?нка ?нтелектуально? складово? сфери ?КТ та переоц?нка б?знесово? складово? реально призводить до в?дтоку в?тчизняного ?нтелекту в сферу ?КТ ?нших кра?н (через високооплачуване офшорне програмування) та до б?льшо? зац?кавленост? до праць в?тчизняних вчених з питань ≪?нформац?йного сусп?льства≫ заруб?жних, але не в?тчизняних видавництв, наприклад ^[16] .

Укра?н? ?ще належить виконати значний обсяг роботи з осмислення ? адаптац?? концепц?? ≪?нформац?йного сусп?льства≫ в укра?нських реал?ях, розроблення та реал?зац?? Нац?онально? стратег?? сучасного ?нформац?йно-комун?кац?йного розвитку (а не ≪?нформац?йного сусп?льства≫). Прикладом для тако? роботи ? досв?д Ф?нлянд??, висв?тлений у книз? за сп?вавторством одного ?з класик?в ≪?нформац?йного сусп?льства≫ ? Мануеля Кастельса, дбайливо перекладен?й на укра?нську мову ^[8] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

• ?нформац?йне законодавство
• ?нформац?йне м?сто
• ?нформац?йна ?ндустр?я
• ?нформац?йний п?дх?д
• ?нформац?йна в?йна
• Рейтинг ?нформац?йного сусп?льства

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

• К. Ю. Галушко . ?нформац?йне сусп?льство [ Арх?вовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2005. ? Т. 3 : Е ? Й. ? С. 525. ? ISBN 966-00-0610-1 .
• Пол?толог?чний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герас?на, В. Л. Погр?бна, ?. О. Пол?щук та ?н. За ред. М. П. Треб?на. ? Х. : Право, 2015
• ?НФОРМАЦ??ЙНЕ СУСП??ЛЬСТВО [ Арх?вовано 16 кв?тня 2016 у Wayback Machine .] // ЕСУ
• М. Л. Ожеван, Г. Л. П?скорська . Глобальне ?нформац?йне сусп?льство // Укра?нська дипломатична енциклопед?я : У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. ? К: Знання Укра?ни, 2004 ? Т.1 ? 760с. ISBN 966-316-039-X
• Кристофер Мей. ?нформац?йний кап?тал, власн?сть ? робоча сила [ Арх?вовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Сп?льне . ? 19.04.2013.

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• В. Бебик . ?нформац?йне сусп?льство // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.: Парламентське видавництво, 2011. ? с.299 ISBN 978-966-611-818-2
• Буряк В. В. ≪Глобальное гражданское общество и сетевые революции≫. / Виктор Буряк. ? Симферополь: ДИАЙПИ, 2011. ? 152 с. [ Арх?вовано 8 березня 2016 у Wayback Machine .]
• О. Кучм?й . Св?товий сам?т з ?нформац?йного сусп?льства // Укра?нська дипломатична енциклопед?я : У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. ? К.:Знання Укра?ни, 2004 ? Т.2 ? 812с. ISBN 966-316-045-4
• ?. Макаренко . Ок?навська харт?я Глобального ?нформац?йного сусп?льства 2000 // Укра?нська дипломатична енциклопед?я : У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. ? К.:Знання Укра?ни, 2004 ? Т.2 ? 812с. ISBN 966-316-045-4
• ?нформац?йне сусп?льство та перспективи його розвитку в Укра?н? : (соц.-ф?лос. анал?з): монограф?я / В. О. Дан?л’ян. ? Х., 2008. ? 183 с. ? ISBN 978-966-458-046-2 .
• Сав?нова Н. А. ≪Потреба крим?нально-правового забезпечення безпеки сп?лкування в ?нформац?йному сусп?льств?≫. / Натал?я Сав?нова // Науковий в?сник НАВС. ? 2011. ? № 2 (75) ? С. 144?149.
• Сав?нова Н.А. Крим?нально-правове забезпечення розвитку ?нформац?йного сусп?льства в Укра?н?: теоретичн? та практичн? аспекти [Текст] : монограф?я / Сав?нова Натал?я Андр??вна. ? К. : ДКС, 2012. ? 342 с. ? Б?бл?огр.: с. 308?340. [ Арх?вовано 6 липня 2015 у Wayback Machine .]  ? 300 экз. ? ISBN 978-966-2339-43-7 ]
• Сав?нова Н. А., Ярошенко А. О., Литва Л. А. Правове забезпечення соц?ально? пол?тики Укра?ни в умовах розвитку ?нформац?йного сусп?льства [Текст]: монограф?я / Натал?я Андр??вна Сав?нова, Алла Олександр?вна Ярошенко , Людмила Андр??вна Литва. ? К. : Вид-во НПУ ?м. М. П. Драгоманова, 2012. ? 269 с. ? Б?бл?огр.: с. 245?266 та в к?нц? розд. ? 300 экз. ? ISBN 978-966-660-762-4
• Парламентськ? слухання з питань розвитку ?нформац?йного сусп?льства в Укра?н?: матер?али парламентських слухань у Верховн?й Рад? Укра?ни 21 вересня 2005 року / упоряд. М. К. Род?онов, ?. Б. Жиля?в ; голова ред. кол. М. К. Род?онов ; Верховна Рада Укра?ни, Ком?тет з питань науки ? осв?ти. ? К. : Парламентське вид-во, 2006. ? ISBN 966-611-472-0
• Розвиток ?нформац?йного сусп?льства в Укра?н?: правове регулювання у сфер? ?нформац?йних в?дносин / М. З. Згуровський [и др.] ; Нац?ональний техн?чний ун-т Укра?ни ≪Ки?вський пол?техн?чний ?н-т≫. ? К. : НТУУ ≪КП?≫, 2006. ISBN 966-622-214-0

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Глосар?й терм?н?в ?вропейського Союзу [ Арх?вовано 21 лютого 2009 у Wayback Machine .]
• Шлях до ?нформац?йного сусп?льства ? в?д Женеви до Тун?су ^{[ недоступне посилання з червня 2019 ]}

Цю статтю треба в?к?ф?кувати для в?дпов?дност? стандартам якост? В?к?пед?? . Будь ласка, допомож?ть додаванням доречних внутр?шн?х посилань або вдосконаленням розм?тки статт? . (Листопад 2012)

п о р ?нформац?йна ера Технолог?? Великий адронний колайдер ?нформац?я Теор?я ?нформац?? ?нформатизац?я ?нфосфера ?нформац?йний пот?к К?берпрост?р ?нтернет Комп'ютер Мереж? В?ртуальна реальн?сть Глобальна ?нформац?йна ?нфраструктура Кремн??ва долина Штучний ?нтелект Повсюдний комп'ютинг Електронний документооб?г Гео?нформац?йна система Дистанц?йне навчання Електронний уряд Цифрове безсмертя Цифрова економ?ка Сильний штучний ?нтелект Культура К?беркультура К?берпанк К?берспорт В?део?гри Хакерство Скриптк?д? Ман?фест хакера Електронна культура Мед?а-мистецтво Масова комун?кац?я Засоби масово? ?нформац?? Мережева л?тература ?нтернет-ЗМ? Мережевий етикет Мед?аграмотн?сть ?нформац?йний ринок ?нтернет-комун?кац?я ?нтернет-мем ?нформац?йна етика Наука Теор?я ?нформац?? ?нформац?йний п?дх?д ?нформатика ?нформац?йна парадигма Теор?я масових комун?кац?й Пост?ндустр?альне сусп?льство Хвильова концепц?я Тофлера Арх?тектура фон Неймана Криптограф?я Мед?азнавство К?берметр?я Глобальне село Сусп?льство та середовище ( к?берпрост?р ) Ноосфера Глобальне сусп?льство Соц?альна д?я ?Т Нетократ?я ?нформац?йне право К?берзлочин В?ртуальн? сп?льноти ?нтернет-залежн?сть Цифрова економ?ка ?нформац?йна безпека В?дкритий вм?ст В?ртуальне навчальне середовище ?нформац?йна революц?я ?нформац?йне забруднення Досл?дники та теоретики Володимир Вернадський В?ктор Глушков Маршалл Маклуен Мануель Кастельс Клод Шеннон Р?чард Столмен Елв?н Тоффлер Георг?й Почепцов Джон фон Нейман Норберт В?нер П?тер Друкер Андр?й ?ршов Михайло Карцев В?йни Г?бридна в?йна К?берв?йна Психолог?чна в?йна ?нформац?йна в?йна ?нформац?йна операц?я ?нформац?йна зброя Психолог?чна операц?я ?нформац?йне сусп?льство

Це незавершена стаття з соц?олог?? . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .