한국   대만   중국   일본 
Джон Стюарт М?лл ? В?к?пед?я

Джон Стюарт М?лл

англ?йський ф?лософ-позитив?ст, економ?ст, пол?тик

Джон Стю?арт М?лл, тж. М?л ( англ. John Stuart Mill ; 20 травня 1806 ?? 8 травня 1873 )?? британський ф?лософ, пол?тичний економ?ст, теоретик протофем?н?зму . У 1865 ? 1868 був членом палати громад парламенту Велико? Британ?? . В?н був представником л?берал?зму , етично? теор??, розроблено? Джерем? Бентамом , хоча його концепц?я теор?? дуже в?др?знялася в?д Бентамово?, за що в?н отримав справедливу критику. Автор (разом з Гарр??т Тейлор-М?лл ) фем?н?стських есе Поневолення ж?нок≫ (1869) про розширення прав ж?нок (зокрема, виборчих ).

Джон Стюарт М?лл
англ. John Stuart Mill
Зах?дна ф?лософ?я
John Stuart Mill
Народження 20 травня 1806 ( 1806-05-20 ) [1] [2] […]
Лондон , Англ?я
Смерть 8 травня 1873 ( 1873-05-08 ) [1] [2] […] (66 рок?в)
Ав?ньйон , Франц?я
бешиха
Поховання Cimetiere Saint-Veran d
Громадянство ( п?дданство )  Сполучене Корол?вство
Знання мов
  • англ?йська [2] [4]
  • Д?яльн?сть
  • економ?ст , пол?тик , автоб?ограф , письменник , егал?таризм , клерк , суфражистка
  • Викладав Британська Ост-?ндська компан?я [5]
    Член Угорська академ?я наук ? Американська академ?я мистецтв ? наук
    Основн? ?нтереси пол?тична ф?лософ?я , етика , економ?ка , метод ?ндукц??
    Значн? ?де? публ?чна й приватна сфери, ??рарх?я задоволень, л?берал?зм , фем?н?зм , принцип шкоди , методи М?лля
    Вплинув В?льям Джеймс , Джон Ролс , Роберт Ноз?к , Бертран Рассел , Карл Поппер , Рональд Дворк?н , В?льгельм Д?тл? , Пол Фе?рабенд , Зехар?я Шаф? , Джон Мейнард Кейнс , В?лл Кимл?чка , Карлос Ваз Феррейра
    Alma mater Ун?верситетський коледж Лондона
    Л?тературний напрям ате?зм , егал?таризм , утил?таризм ? л?берал?зм
    Зазнав впливу
  • Платон , Ар?стотель , Еп?кур , Тома Акв?нський , Томас Гоббс , Джон Локк , Джерем? Бентам , Франс?с Плейс , Джеймс М?лль , Гарр??т Тейлор-М?лль , Адам См?т , Давид Р?кардо , Токв?ль , В?льгельм фон Гумбольдт , Гете , Колр?дж , Сен-С?мон ( утоп?чний соц?ал?зм )
  • Вчител? Джерем? Бентам [6]
    Визначний тв?р
  • Про свободу , Autobiography d ? Considerations on Representative Government d
  • ?сторичний пер?од Ф?лософ?я XIX стол?ття , класична економ?ка
    Посада Член 19-го парламенту Сполученого Корол?вства [d] [7]
    Парт?я Л?беральна парт?я
    Конфес?я ате?зм
    Батько Джеймс М?лль [5]
    Р?д Mill family d
    Родич? Helen Taylor d
    У шлюб? з Гарр??т Тейлор-М?лль
    Автограф
    Нагороди

    CMNS: Джон Стюарт М?лл у В?к?сховищ?
    Q:  Висловлювання у? В?к?цитатах
    S:  Роботи у? В?к?джерелах
    Essays on economics and society , 1967

    Б?ограф?я

    ред.

    Народився у Лондон?, у с?м'? англ?йського економ?ста Джеймса М?лла , друга та посл?довника Дев?да Р?кардо . П?д кер?вництвом батька здобув ?рунтовну осв?ту. Самост?йно вивчав ф?лософ?ю, ?стор?ю, лог?ку, пол?тичну економ?ю, математику, нов? та стародавн? мови в обсягах, як? значно перевищували ун?верситетськ? курси. У 1823?? 1825?рр. Джон М?лл служив в Ост-?ндськ?й компан?? , в 1865?? 1868?рр. був членом палати общин англ?йського парламенту.

    ?де?

    ред.

    Основн? економ?чн? ?де? М?лл виклав у працях ≪Про предмет пол?тично? економ?? та про ?? метод≫ (1836), ≪Про деяк? нерозв'язан? питання пол?тично? економ??≫ (1844), ≪Принципи пол?тично? економ?? ? деяк? аспекти ?х застосування до соц?ально? ф?лософ??≫ (1848).

    Книга ≪Принципи пол?тично? економ??≫ у концентрованому вид? м?стить найсутт?в?ш? пол?тико-економ?чн? ?де? того часу, що сприяло визнанню ?? найкращим п?дручником з економ?ки в перш?й половин? XIX?ст. П?дручник використовувався майже п?встол?ття у багатьох ун?верситетах ?вропи до появи прац? А. Маршалла ≪Принципи економ?чно? науки≫ ( англ . Principles of Economics , 1890?1891).

    П?дручник ≪Принципи пол?тично? економ??≫ склада?ться ?з ≪Попередн?х зауважень≫ автора та 5-ох книг. У перших трьох книгах (≪Виробництво≫, ≪Розпод?л≫, ≪Обм?н≫) да?ться ч?ткий ? систематизований виклад основних принцип?в класично? пол?тично? економ??, анал?з фактор?в економ?чного зростання, м?жнародно? економ?ки тощо. У четверто? книз? ≪Вплив сусп?льного прогресу на виробництво ? розпод?л≫ досл?джуються передумови та обмеження економ?чного зростання. У п'ят?й?? ≪Вплив уряду≫ досл?джу?ться роль держави у ринков?й економ?ц?.

    Анал?зуючи пануюч? на той час погляди на економ?чн? процеси ? явища М?лл, як правило, сприймав ? коментував висновки, до яких прийшли А. См?т ? Д. Р?кардо . Водночас, намагаючись подолати труднощ?, з якими з?ткнулася класична пол?тична економ?я , вчений зробив спробу примирити ?? з новими реал?ями економ?чного життя.

    Дж. С. М?лл виступав як прогресивний для свого часу науковець ? громадський д?яч, якому були близьк? ?деали загального людського блага. В?н п?дтримував реформи в ?нтересах широких верств населення, захищав пригноблен? маси у Британськ?й Вест-?нд??, р?зко засуджував систему лендлордизму в ?рланд?? тощо.

    У сво?х працях Дж. С. М?лл:
    ?? вказував на необх?дн?сть орган?чного по?днання дедуктивного ? ?ндуктивного метод?в у процес? досл?дження . Дж. С. М?лл вважав, що висновки досл?дник?в справедлив? лише тод?, якщо можуть бути перев?рен? ?ндуктивним (досл?дно-емп?ричним) шляхом. Вчений заперечував ун?версальний прикладний характер наукових висновк?в;

    ? з вужував предмет пол?тично? економ?? позитивною стороною, характеризував його т?льки як абстрактну науку. Дж. С. М?лл попереджав, що нормативна сторона може застосовуватися лише з в?дпов?дними застереженнями;

    ? стверджував, що предметом пол?тично? економ?? ? ≪ багатство, досл?дження його сутност?, закон?в виробництва ? розпод?лу≫ ;

    ? визначав багатство сумою благ, як? купуються ? продаються на ринку. На думку Дж. С. М?лла, ≪р?ч, за яку н?чого не можна отримати взам?н, якою би корисною чи необх?дною вона не була, не ? багатством. Наприклад, пов?тря, хоча ? ? абсолютною необх?дн?стю для людини, на ринку н?яко? ц?ни нема?, тому що його можна отримати практично задарма≫;

    ? висунув на перший план ≪ закони виробництва ≫ ? ≪ закони розпод?лу ≫, та р?зко протиставив ?х. На думку Дж. С. М?лла, закони виробництва в?чн?, незм?нн? ? под?бн? ≪ф?зичним ?стинам≫, ≪…в них нема? н?чого, що залежало б в?д вол?≫. А закони розпод?лу, оск?льки ними керують ≪людськ? ?нституц??≫, ? такими, ≪якими ?х роблять думки ? бажання правлячо? частини сусп?льства, ? дуже р?зноман?тн? в р?зн? стол?ття ? в р?зних кра?нах≫. При цьому Дж. С. М?лл стверджував, що думки ? бажання людей не носять випадкового, дов?льного характеру: ≪Причини правил розпод?лу принаймн? так само мало залежать в?д вол? ? мають такою же самою значною м?рою характер ф?зичних закон?в, як ? закони виробництва≫, оск?льки ≪люди здатн? контролювати сво? власн? д??, але не насл?дки, як? ?х д?? мають для них самих або для ?нших людей≫;

    ? зробив спробу виявити в?дм?нност? у запозичених ним у англ?йського ф?лософа О. Канта терм?н?в ≪статика≫ ? ≪динам?ка≫. У першому розд?л? четверто? книги Дж. С. М?лл зазнача?, що вс?м економ?стам було властиво прагнення п?знати закони економ?ки ≪сусп?льства стац?онарного ? незм?нного≫, ? що тепер необх?дно додати ≪динам?ку пол?тично? економ?? до ?? статики≫. Щоправда, як стверджу? М. Блауг , ≪у М?лла ?динам?ка“ означа? анал?з ?сторично? зм?ни, а ?статика“, напевно, те, що ми тепер назива?мо пор?вняльним статистичним анал?зом≫;

    ? проанал?зував економ?чну динам?ку . В пошуках шлях?в економ?чного зростання Дж. С. М?лл досл?джував закон тенденц?? норми прибутку до зниження. Розглядаючи норму прибутку як важливий чинник динам?чних зм?н, вчений не погодився з поглядами Адама См?та про те, що вона пада? внасл?док конкуренц?? кап?тал?в. Пад?ння норми прибутку Дж. С. М?лл пов'язував ?з наближенням величини кап?талу до т??? меж?, коли становиться неможливим прибуткове використання кап?талу на дан?й обмежен?й територ??, а також з? зменшенням ризику при продуктивному використовуванн? кап?талу ? зб?льшенням передбачливост?. Як ? Дев?д Р?кардо , даний науковець вважав, що зниження норми прибутку можна упов?льнити через вивезення кап?тал?в за кордон, прискорення техн?чного прогресу тощо;

    ? був повн?стю сол?дарний з А. См?том з приводу трактування продуктивно? прац? як д?яльност?, що забезпечу? створення багатства, матер?альних благ . Але на в?дм?ну в?д нього, Дж. С. М?лл вважав продуктивною також ? працю, спрямовану на охорону власност? ? на отримання квал?ф?кац??, ф?зичних ? духовних зд?бностей людей; що вона дозволя? зб?льшувати нагромадження. На думку вченого, непродуктивною ? праця, яка не виробля? матер?ального багатства ? продукти якого не можуть нагромаджуватися;

    ? фактично в?дмовився в?д трудово? теор?? вартост? ? перейшов на позиц?? теор?? ≪витрат виробництва≫ . Дж. С. М?лл вважав, що варт?сть продукту визнача?ться варт?стю витрат виробництва. Разом з тим, виходячи з ≪догми≫ См?та, в?н виключав ?з величини витрат варт?сть основного кап?талу, зводячи вс? витрати до величини зароб?тно? плати ? прибутку;

    ? дотримувався погляд?в Дев?да Р?кардо ? Томаса Мальтуса щодо сутност? зароб?тно? плати . Характеризуючи ?? як плату за працю ? вважаючи, що вона залежить в?д попиту та пропозиц?? на робочу силу, Дж. С. М?лл повторив ?х висновок про неминуч?сть утримання оплати прац? прац?вник?в на м?н?мальному р?вн?. Одначе в?н, як ? Д. Р?кардо, не ототожнював поняття ≪м?н?мум зароб?тно? плати≫ ? ≪ф?з?олог?чний м?н?мум≫, пояснюючи, що перше к?льк?сно перевищу? друге;

    ? був прихильником речовинно? концепц?? кап?талу . Розглядав, усл?д за А. См?том, кап?тал як ≪ран?ше нагромаджений запас продукт?в минуло? прац?≫. З огляду Дж. С. М?лла, кап?талотворення як основа ?нвестиц?й дозволя? розширити масштаби зайнятост? ? може зупинити безроб?ття. Однак лише за умови, що не буде ≪непродуктивних витрат багатих≫. Вчений под?ляв кап?тал на основний ? оборотний;

    ? займав сп?льну позиц?ю з Дев?дом Р?кардо на земельну ренту , визначав ?? як ≪ компенсац?ю, яка платиться за користування землею≫ . Дж. С. М?лл вважав ренту аномальним явищем, незаробленим наддоходом землевласник?в, який виника? в процес? ц?ноутворення у с?льському господарств?, в результат? перерозпод?лу прибутк?в ? зароб?тно? плати. На основ? цього зробив висновок про необх?дн?сть вилучення земельно? ренти на користь сусп?льства. Запропонував обкладати доходи землевласник?в спец?альним податком;

    ? дотримувався погляд?в Томаса Мальтуса на теор?ю народонаселення . Дж. С. М?лл стверджував, що ?диним засобом забезпечення повно? зайнятост? ? високого р?вня зароб?тно? плати прац?вник?в ? добров?льне обмеження народжуваност?;

    ? зробив анал?з грошей . Трактуючи грош? як специф?чний товар, Дж. С. М?лл стверджував, що ?хня варт?сть, як ? ?нших товар?в, ≪визнача?ться тимчасово попитом ? пропозиц??ю, а пост?йно ? в середньому?? витратами виробництва≫;

    ? стояв на позиц?ях к?льк?сно? теор?? грошей . На думку Дж. С. М?лла, ≪за ?нших незм?нних умов, варт?сть грошей зм?ню?ться обернено пропорц?йно к?лькост? грошей: будь-яке зменшення зб?льшу? ?? в однаков?й пропорц??≫;

    ? дав анал?з природи кризових явищ, об?рунтував можлив?сть безкризового розвитку ринково? економ?ки. Як ? С. С?смонд?, в?н вважав, що причиною торговельно? кризи ? загальне надвиробництво ? виника? воно у насл?док надлишку спекулятивних закуп?вель. На думку Дж. С. М?лла, ≪безпосередньою причиною ?снування торговельно? кризи ? скорочення кредиту, а засобом подолання?? не зменшення пропозиц??, а в?дновлення дов?ри≫ .

    ? проанал?зував економ?чну роль держави . Дж. С. М?лл засуджував пол?тику протекц?он?зму , а також надм?рного, необ?рунтованого втручання в економ?чн? процеси . Разом з тим вчений був переконаний, що система в?льно? конкуренц?? не завжди може забезпечити розв'язання ус?х економ?чних проблем, оск?льки ?снують так? сфери господарсько? д?яльност?, як? не гарантують ?ндив?ду отримання достатнього прибутку. Тому у деяких випадках втручання держави ? бажаним. На думку вченого, держава повинна взяти на себе витрати по створенню ?нфраструктури , розвитку науки ? системи соц?ального забезпечення , залишити за собою так? обов'язки як законодавче регулювання в?дносин власност? , зд?йснення судочинства , стягування податк?в тощо;

    ? об?рунтовував необх?дн?сть удосконалення сусп?льного устрою. Дж. С. М?лл вважав, що найкращим станом людства було би таке, коли н?хто не б?дний, н?хто не прагне стати багатшим, ? нема? н?яких причин побоюватися бути в?дкинутим назад через зусилля ?нших проштовхнутися вперед;

    ? заклав основоположн? принципи для реформ?зму, розробив власн? рекомендац?? соц?ального реформування сусп?льства. Дж. С. М?лл пропонував л?кв?дувати найману працю на засадах удосконалення системи (?нституту) приватно? власност? шляхом створення кооперативно-виробничих асоц?ац?й. Це, на думку вченого, дозволило б подолати суперечност? м?ж власниками кап?тал?в ? найманими роб?тниками ? зам?нити ?х в?дносинами партнерства. Умови р?вност? ? колективного волод?ння кап?талом ? зд?йснення роб?т сприяли б швидкому зростанню продуктивност? прац?.

    Джон Стюарт М?лл писав: ≪недостатньо мати охорону т?льки в?д урядово? тиран?? , але необх?дно мати охорону ? в?д тиран?? пануючо? в сусп?льств? думки чи почуття, в?д властивого сусп?льству тяж?ння, хоч ? не крим?нальними заходами, насильно нав'язувати сво? ?де? ? сво? права тим ?ндив?дам, як? з ним розходяться у сво?х поняттях… ? межа, дал? яко? сусп?льна думка не може законно втручатись в ?ндив?дуальну незалежн?сть; сл?д встановити цю межу, сл?д охороняти ?? в?д порушень?? це так само необх?дно, як необх?дна охорона в?д пол?тичного деспотизму… Все, що знищу? ?ндив?дуальн?сть, ? деспотизм≫. (Джон Стюарт М?ль. Про свободу )

    Парадокс старого вина

    ред.

    Дж. Ст. М?лл, розглядаючи проблему вартост? благ, використав метафору про молоде ? старе вино: витрати на виробництво як старого, так ? молодого вина практично однаков?, а ц?ни в?др?зняються ?стотно.

     
    Поневолення ж?нок , 1869
    Докладн?ше: Суфражизм

    Рух за виборч? права ж?нок набрав сили в перш?й половин? XIX стол?ття, коли р?зко зросла пол?тична активн?сть ж?нок, зокрема, п?д час кампан?? за реформу виборчого права у Велик?й Британ?? . Обраний до парламенту 1865 року, М?лл в?дкрито п?дтримував надання ж?нкам права голосу , виступав за внесення до Народно? Харт?? виборчого права для ж?нок.

    В 1869 роц? Джон Стюарт М?лл опубл?кував працю Поневолення ж?нок≫ , над якою працював ?з фем?н?сткою та ф?лософинею Гарр??т Тейлор-М?лл . В ц?й класичн?й для суфражизму робот? в?н наголошував, що ≪п?дтримка законом п?дпорядкування одно? стат? ?нш?й шк?длива… ? ? одною з перешкод на шляху до загальнолюдського удосконалення≫.

    Тв?р видано укра?нською у 2001 роц? видавництвом Солом?? Павличко Основи в зб?рц? Про свободу та ?нш? есе [ Арх?вовано 20 вересня 2021 у Wayback Machine .] .

    Критика погляд?в

    ред.

    Хоча М?лл вважа?ться поборником л?берал?зму, деяк? автори закидають йому захоплення соц?ал?змом . Зокрема, Людв?г фон М?зес так характеризу? погляди М?лла, викладен? у його есе "Про свободу" (1859):

    М?лл ? родоначальником бездумного зм?шування л?беральних ? соц?ал?стичних ?дей, що призвело до занепаду англ?йського л?берал?зму та п?дриву стандарт?в життя англ?йського народу. ... Без ?рунтовного вивчення М?лла неможливо зрозум?ти под?? останн?х двох покол?нь. Бо М?лл ? великий поборник соц?ал?зму. Ус? аргументи, як? можна було б висунути на користь соц?ал?зму, розроблен? ним з любов’ю. У пор?внянн? з М?ллом ус? ?нш? соц?ал?стичн? письменники ? нав?ть Маркс , Енгельс ? Лассаль ? навряд чи мають якесь значення. [9]

    Детальну критику погляд?в М?лла з л?беральних позиц?й дав Мюррей Ротбард у сво?й робот? " Класична економ?чна теор?я: економ?чна думка в австр?йськ?й перспектив? " (1995) [10] .

    Переклади укра?нською

    ред.

    Див. також

    ред.

    Прим?тки

    ред.
    1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118582461 // Gemeinsame Normdatei ? 2012?2016.
    2. а б в г д Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
    3. а б SNAC ? 2010.
    4. CONOR.Sl
    5. а б Oxford Dictionary of National Biography / C.?Matthew ? Oxford : OUP , 2004.
    6. (not translated to mul) , (not translated to mul) В?к?пед?я / за ред. ? 2001.
    7. Hansard 1803?2005
    8. а б LIBRIS ? 2012.
    9. Liberalism: In the Classical Tradition , 1927 (Irvington-on-Hudson, N.Y.: Foundation for Economic Education, 1985), С. 195 (переклад уривку Д. М. Душейка).
    10. Murray N. Rothbard, Classical Economics: An Austrian Perspective on the History of Economic Thought (Cheltenham, U.K.: Edward Elgar, 1995), том 2, глава 8.

    Л?тература

    ред.

    Посилання

    ред.