Везув?й ма? довгу ?сторичну та л?тературну традиц?ю. В?н вважався божеством виду ген?й на час виверження 79 р. н.?е.: в?н з'явля?ться п?д ?менем ≪Везув?ус≫ у вигляд? зм?? у декоративних фресках багатьох домашн?х в?втар?в ( лат. lararia ), як? вц?л?ли у Помпеях . Напис з Капуа ^[3] до лат. IOVI VESVVIO (тобто Юп?тер Везув?ус ) вказу?, що його шанували як силу Юп?тера . ^[4]

Римляни вважали, що гора Везув?й присвячена Геркулесу . ^[5] ?сторик Д?одор Сицил?йський розпов?да? про традиц?ю, що Геркулес, при виконанн? сво?х труд?в, проходив неподал?к м?ста Куми по дороз? на Сицил?ю та знайшов там м?сце, яке звалося ≪Флегрейська долина≫ ( Φλεγρα?ον πεδ?ον , ≪долина вогню≫), ≪з пагорба, який здавна вивергав вогонь … що зараз зветься Везув?й≫. ^[6] Вона була населена бандитами, "синами Земл?, " як? були г?гантами. За допомогою бог?в в?н заспоко?в рег?он та п?шов дал?. Чи ? як?сь факти в основ? традиц???? нев?домо, як ? те чи м?сто Геркуланум ( лат. Herculaneum ) було названо на честь не?. Еп?грама поета Марц?ала 88 р. н.?е. дозволя? припустити, що ? Венера , патрон Помпе?в, ? Геркулес вшановувалися у рег?он?, знищеному виверженням 79 р. н.?е. ^[7]

Везув?й ( Vesuvius ) для назви вулкана широко використовувався авторами п?зньо? Римсько? республ?ки та ранньо? Римсько? ?мпер?? . Його формами написання також були лат. Vesaevus , лат. Vesevus , лат. Vesbius ? лат. Vesvius . ^[8] Давньогрецьк? автори використовували Ο?εσο?ιον чи Ο?εσο?ιο? .

З того часу багато науковц?в пропонували етимолог?ю назви. Оск?льки сучасну Кампан?ю у Римську зал?зну добу населяли люди р?зних нац?ональностей та мов, етимолог?я залежить значною м?рою в?д припущення, якою мовою в той час там розмовляли. Неаполь був заснований греками, про що св?дчить його назва ( Nea-polis , ≪Нове м?сто≫). Оски , кор?нн? ?тальськ? мешканц?, жили у с?льськ?й м?сцевост?. Латини також змагались за заселення Кампан??. Поселення етруск?в також були неподал?к. Р?зн? стародавн? автори також згадують про перебування там ?нших народ?в нев?домого походження.

Деяк? теор?? про походження назви:

• в?д грецького преф?ксу ο? = ≪не≫ до кореня з грецького слова σβ?ννυμι = ≪я вгамовую≫ (або пов'язаного з ним), у значенн? ≪невгамовний≫. ^{[8] [9]}
• в?д грецького ?ω = ≪я кидаю≫ ? β?η ≪насильство≫, ≪кидаючий насильство≫, *vesbia, користуючись допом?жною формою слова. ^[10]
• в?д ?ндо?вропейського кореня *eus- < *ewes- < *(a)wes-, ≪св?тити≫ у значенн? ≪той, хто св?тить≫, через латинську чи оск?йську мови. ^[11]
• в?д ?ндо?вропейського кореня *wes = ≪вогнище≫ (пор?вняйте, напр., з Веста )

Везув?й ма? виразну ≪горбату≫ вершину, яка склада?ться з великого конуса ( ?тал. Gran Cono ), частково оточеного крутим кра?м вершинно? кальдери , утвореного колапсом ран?шо? та значно вищо? структури вулкану Сомма . ^[12] Гран Коно утворився лише п?д час виверження 79 р.н.?е. Тому вулкан також називають Сомма-Везув?й .

Кальдера почала формуватися п?д час виверження близько 17 000 (чи 18 300) рок?в тому ^{[13] [14] [15]} та зб?льшилась п?зн?шими пароксизмальними виверженнями, ^[16] апоге?м яких було виверження 79 р. н.?е. Ця структура дала назву терм?ну ≪сомма-вулкан≫ , який познача? будь-який вулкан з вершинною кальдерою, яка (нап?в)оточу? нов?ший конус. ^[17]

Висота головного конуса пост?йно зм?ню?ться виверженнями, але станом на 2010 р?к становила 1281?м н.м. ^[14] Гора Сомма ма? висоту 1132?м н.м. ? в?дд?лена в?д головного конуса долиною Атр?о д? Кавалло, що ма? довжину 5?км. Схили вулкану пошрамован? лавовими потоками, а в?льн? в?д поток?в д?лянки густо заросли кущами, л?сами на вищих висотах та виноградниками на нижчих. Везув?й дос? вважа?ться активним вулканом, хоча його поточна активн?сть да? лише багатий с?ркою пар з отвор?в на дн? та ст?нах кратеру. Але Везув?й?? це стратовулкан на меж? зони субдукц?? Африкансько? плити п?д ?враз?йську.

Вулкан?чна вершина складена шарами лави, вулкан?чного попелу, скор?? ^[en] ? пемзи . ?х м?нералог?я зм?нна, але зазвичай б?дна на д?оксид кремн?ю ? багата на кал?й , а фонол?т виробля?ться при б?льш вибухових виверженнях ^[18] (наприклад, виверження 1631 року продемонструвала повний стратиграф?чний та петрограф?чний опис: спочатку був вивержений фонол?т, пот?м тефритовий фонол?т, ? п?д к?нець фотол?товий тефрит ). ^[19]

Везув?й сформувався в результат? з?ткнення двох тектон?чних плит?? Африкансько? та ?враз?йсько? . В процес? субдукц?? насичен? водою осадов? породи океан?чно? частини Африкансько? плити опинились у гарячих надрах планети, вода закип?ла та знизила точку плавлення верхньо? мант?? Земл? достатньо, щоб частково розплавилась скельна порода. Оск?льки магма менш щ?льна, н?ж тверда порода довкола не?, вона витискалась вгору ?, знайшовши ≪слабке м?сце≫ у поверхн? Земл?, утворила вулкан.

Везув?й ? одним з дек?лькох вулкан?в, як? утворюють Кампан?йську вулкан?чну дугу; ?нш? вулкани?? Флегрейськ? поля (велика кальдера у дек?лькох к?лометрах на п?вн?чний зах?д), Епомео (у 20?км на зах?д на остров? ?ск?я ) ? дек?лька п?дводних вулкан?в на п?вдень в?д Везув?я. Дуга ? п?вденним к?нцем б?льшого ланцюга вулкан?в, утвореного зазначеною вище субдукц??ю, що простяга?ться вздовж ?тал?? аж до гори Ам?ата у п?вденн?й Тоскан?. З них Везув?й ? ?диним вулканом, який вивергався нещодавно; деяк? мали виверження в останн? к?лькасот рок?в, а деяк? ? згаслими або не вивергались десятки тисяч рок?в.

Потужн? виверження Везув?ю як правило чергуються з пер?одами слабко? активност?. Типове виверження Везув?ю характеризу?ться викиданням велико? к?лькост? попелу та газ?в, як? формували великий стовп. П?д час вивержень рослинн?сть на схилах та поселення б?ля п?дн?жжя вулкана нер?дко ставали жертвою стих??.

?мов?рно вулкан Везув?й з'явився 25 000 рок?в тому в результат? з?ткнення двох тектон?чних плит . Перше виверження в?дбулося близько 6940 ± 100 року до н.?е. ^[20]

Виверження, що сталося 3800 рок?в тому, покрило п?рокластичними потоками територ?ю, що охоплю? Неаполь ^[21] .

Потужне (5 бал?в за шкалою вивержень ) виверження 79 року утворило кальдеру д?аметром 15?км ? знищило дек?лька м?ст?? Помпе? та Стаб?? були засипан? вулкан?чним попелом, м?сцями товщиною до 8?м, а Геркуланум ?? грязьовими потоками через дощ, що супроводжував виверження. Також ?сну? верс?я про великий п?рокластичний пот?к , який зруйнував Геркуланум та Помпе? ^[22] . П?рокластичний пот?к був наст?льки насичений газами, що вони щ?льно запечатали буд?вл? м?ст й таким чином залишили ?х без кисню, тож жертви виверження не змогли розкластися, а застигли у вулкан?чному попел?.

Сильн? виверження також були 1631, 1794, 1822, 1872 та 1906 року. Виверження 1631 року було в 10 раз?в слабше виверження 79 року, однак б?льша щ?льн?сть населення прилеглих район?в зумовила велику к?льк?сть жертв, близько 4000 ос?б. Виверження проходило дек?лька фаз. Внасл?док виверження вулкан став нижче на 168?м. 1805 року виверження Везув?ю було в?дносно слабким, проте велика частина м?ста Неаполь була зруйнована майже повн?стю, а жертвами катастрофи стало близько 26 тисяч ос?б.

Останн? ?сторичне виверження вулкана Везув?й в?дбулося 1944 року. Один з лавових поток?в зруйнував м?ста Сан-Себаст?ано та Масса-д?-Сомма . П?д час виверження загинуло 27 ос?б. Висота фонтану лави з центрального кратера сягала 800?м, а вулкан?чна колона п?д?ймалася над вулканом на висоту до 9000?м. П?сля цього виверження на Везув?? спостер?га?ться слабка фумарольна активн?сть.

Територ?я довкола Везув?я була оголошена нац?ональним парком 5 червня 1995 р. ^[23] Вершина Везув?ю в?дкрита для в?дв?дувач?в, а довкола вулкану облаштовано невелику мережу туристичних маршрут?в, як? по вих?дних обслуговуються адм?н?страц??ю парку. Дорога прокладена до висоти 200 м до вершини (по вертикал?), але п?сля того доступ лише п?шки. В?д к?нця дороги до кратеру облаштовано сп?ральну п?шох?дну стежку.

• 13897 Везув?й ?? астеро?д, названий на честь вулкана ^[24] .

• Сходження на Везув?й [ Арх?вовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine .]