Sauropelta
(букв. ≪ящ?р-щит≫) ? р?д
птахотазових
нодозавр?в
, що ?снували в
ранньому крейдяному пер?од?
П?вн?чно? Америки
. Один вид (
S. edwardsorum
) був описаний, хоча могли ?снувати й ?нш?. Анатом?чно завропельта ? одним з найкраще вивчених нодозавр?в,
скам'ян?л? рештки
якого були знайден? в американських штатах
Вайом?нг
,
Монтана
?, можливо,
Юта
. Це також найдавн?ший в?домий р?д нодозавр?в ? б?льш?сть його решток знайдено у в?дкладах формац?? Кловерл?, датованих 108,5 м?льйонами рок?в тому.
Це був нодозавр середнього розм?ру, довжиною близько 6 метр?в. Завропельта мав характерний довгий хв?ст, який становив близько половини довжини його т?ла. Хоча його т?ло було меншим за сучасного
чорного носорога
, завропельта мав приблизно таку ж масу й важив близько 2 тонн
[1]
[2]
. Додаткова вага значною м?рою була зумовлена значним покриттям к?стяною бронею, в тому числ? характерними великими шипами, що виступали з ши?.
?стор?я в?дкриття
[
ред.
|
ред. код
]
Барнум Браун
знайшов перш? зразки в 1930-х на територ?? Монтани, проте не дав тварин? назви, не дивлячись на те, що серед його зразк?в були одн? з найц?л?сн?ших в?домих скелет?в нодозаврид. 1960-х експедиц?ями очолюваними
Джоном Остромом
, що став в?домим як основоположник так званого в?дродження динозавр?в, пер?оду повернення академ?чного та загального ?нтересу до динозавр?в, завдяки сво?му описов? дейнон?ха 1969-го, було знайдено деяк? ?нш? фрагментарн? скам‘ян?лост? в?днесен? до завропельти. Назву
Sauropelta edwardsi
було дано тварин? Остромом (1970).
[3]
Родову назву утворено в?д sauros (≪ящ?р≫) ? pelta (≪невеликий щит≫), тим часом як видовий еп?тет вшанову? Нелл ? Тома Едвардс?в за сп?впрацю з членами експедиц??. 1991-го edwardsi було виправлено на edwardsorum.
[4]
Довжина могла складати близько 6 метр?в. Припускають, що тварина мала 16 спинних (?з яких останн? 4 зрощен?), принаймн? 8 шийних ? щонайменше 40 хвостових хребц?в (нез‘ясовану частину хвостових хребц?в втрачено в в?домих зразк?в, могли бути наявними й понад 50 хребц?в). Хв?ст тварини склада?, ймов?рно, половину ?? загально? довжини. Окостен?л? сухожилля присутн? починаючи принаймн? з? спинного хребця 7 ? продовжуються до к?нця хвоста. Завропельта мала, так само як ? б?льш?сть чотириногих птахотазових, коротку шию, масивн? к?нц?вки, крупний таз, передн? к?нц?вки коротш? за задн? й коротк? й широк? стопи.
Броня в рег?он? ши? склада?ться з овальних пластин, що ?х ?з бок?в оточено трикутними шипами, що зб?льшуються в довжин? вздовж ши? з наближенням до тулуба. Шипи з кожного боку розташовано у два ряди: верхн?й, ?з шипами спрямованими назад ? вгору та нижн?й, ?з шипами спрямованими в сторони. Б?чн? ряди шип?в тягнуться тулубом ? проксимальною частиною хвоста. Б?чн? шипи зменшуються вздовж т?ла ? ? довол? невисокими в тазовому рег?он?, й той самий патерн повторю?ться на хвост?, де перший шип найдовший ? подальш? стають дедал? меншими. Дорсальний покрив т?ла тварини склада?ться з вирост?в у форм? низьких конус?в розташованих поперечними рядами й розд?лених нерегулярними закостен?ннями. Броня в тазовому рег?он? склада?ться з поперечних ряд?в великих, круглих, дещо куполопод?бних пластин розд?лених моза?кою сполучених щитк?в. Найб?льш куполопод?бн? пластини розташовано переважно з бок?в т?ла, кругл? пластини простягаються до дорсально? поверхн? хвоста й розд?ляються закостен?ннями.
З чотирьох стратиграф?чних в?дд?лень формац?? Кловерл? з нижнього скам‘ян?лостей не видобували, проте з решти в?домо залишки динозавр?в, причому рештки завропельти знаходили в ус?х трьох; фактично, цей динозавр ? один ?з найпоширен?ших у формац??.
Екосистема
формац?? Кловерл? ? одна з найдосл?джен?ших у П?вн?чн?й Америц? серед ранньокрейдових геолог?чних утворень. Представники ц??? екосистеми ? динозаври, включно з
тероподами
на зразок
дромеозаврида
Deinonychus
,
ценагнатида
Microvenator
, неназваного
орн?том?м?да
й
кархародонтозаврида
Acrocanthosaurus
,
завроподами
Rugocaudia
?
Sauroposeidon
, птахотазовими
Zephyrosaurus
,
Tenontosaurus
,
Aquilops
(найдавн?шим в?домим представником
Ceratopsia
з П?вн?чно? Америки) й двома нодозавридами ? Sauropelta й
Tatankacephalus
.