Sauropelta

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Sauropelta
Час ?снування: рання крейда , 108.5  млн р. т.

Б?олог?чна класиф?кац?я
Царство : Тварини (Animalia)
Тип : Хордов? (Chordata)
Клас : Плазуни (Reptilia)
Надряд : Динозаври
Ряд : Птахотазов? (Ornithischia)
Родина : Нодозавров? (Nodosauridae)
П?дродина : Нодозавров? (Nodosaurinae)
Р?д : Sauropelta
Ostrom, 1970
Вид : S. edwardsorum
Sauropelta edwardsorum
(Ostrom, 1970) Olshevsky, 1991
Посилання
В?к?сховище : Sauropelta
EOL : 4530920
Fossilworks : 38827

Sauropelta (букв. ≪ящ?р-щит≫) ? р?д птахотазових нодозавр?в , що ?снували в ранньому крейдяному пер?од? П?вн?чно? Америки . Один вид ( S. edwardsorum ) був описаний, хоча могли ?снувати й ?нш?. Анатом?чно завропельта ? одним з найкраще вивчених нодозавр?в, скам'ян?л? рештки якого були знайден? в американських штатах Вайом?нг , Монтана ?, можливо, Юта . Це також найдавн?ший в?домий р?д нодозавр?в ? б?льш?сть його решток знайдено у в?дкладах формац?? Кловерл?, датованих 108,5 м?льйонами рок?в тому.

Це був нодозавр середнього розм?ру, довжиною близько 6 метр?в. Завропельта мав характерний довгий хв?ст, який становив близько половини довжини його т?ла. Хоча його т?ло було меншим за сучасного чорного носорога , завропельта мав приблизно таку ж масу й важив близько 2 тонн [1] [2] . Додаткова вага значною м?рою була зумовлена значним покриттям к?стяною бронею, в тому числ? характерними великими шипами, що виступали з ши?.

?стор?я в?дкриття [ ред. | ред. код ]

Зразок в Американському музе? природознавства

Барнум Браун знайшов перш? зразки в 1930-х на територ?? Монтани, проте не дав тварин? назви, не дивлячись на те, що серед його зразк?в були одн? з найц?л?сн?ших в?домих скелет?в нодозаврид. 1960-х експедиц?ями очолюваними Джоном Остромом , що став в?домим як основоположник так званого в?дродження динозавр?в, пер?оду повернення академ?чного та загального ?нтересу до динозавр?в, завдяки сво?му описов? дейнон?ха 1969-го, було знайдено деяк? ?нш? фрагментарн? скам‘ян?лост? в?днесен? до завропельти. Назву Sauropelta edwardsi було дано тварин? Остромом (1970). [3] Родову назву утворено в?д sauros (≪ящ?р≫) ? pelta (≪невеликий щит≫), тим часом як видовий еп?тет вшанову? Нелл ? Тома Едвардс?в за сп?впрацю з членами експедиц??. 1991-го edwardsi було виправлено на edwardsorum. [4]

Опис [ ред. | ред. код ]

Розм?р у пор?внянн? з людиною
Броня крупним планом

Довжина могла складати близько 6 метр?в. Припускають, що тварина мала 16 спинних (?з яких останн? 4 зрощен?), принаймн? 8 шийних ? щонайменше 40 хвостових хребц?в (нез‘ясовану частину хвостових хребц?в втрачено в в?домих зразк?в, могли бути наявними й понад 50 хребц?в). Хв?ст тварини склада?, ймов?рно, половину ?? загально? довжини. Окостен?л? сухожилля присутн? починаючи принаймн? з? спинного хребця 7 ? продовжуються до к?нця хвоста. Завропельта мала, так само як ? б?льш?сть чотириногих птахотазових, коротку шию, масивн? к?нц?вки, крупний таз, передн? к?нц?вки коротш? за задн? й коротк? й широк? стопи.

Реконструкц?я

Броня в рег?он? ши? склада?ться з овальних пластин, що ?х ?з бок?в оточено трикутними шипами, що зб?льшуються в довжин? вздовж ши? з наближенням до тулуба. Шипи з кожного боку розташовано у два ряди: верхн?й, ?з шипами спрямованими назад ? вгору та нижн?й, ?з шипами спрямованими в сторони. Б?чн? ряди шип?в тягнуться тулубом ? проксимальною частиною хвоста. Б?чн? шипи зменшуються вздовж т?ла ? ? довол? невисокими в тазовому рег?он?, й той самий патерн повторю?ться на хвост?, де перший шип найдовший ? подальш? стають дедал? меншими. Дорсальний покрив т?ла тварини склада?ться з вирост?в у форм? низьких конус?в розташованих поперечними рядами й розд?лених нерегулярними закостен?ннями. Броня в тазовому рег?он? склада?ться з поперечних ряд?в великих, круглих, дещо куполопод?бних пластин розд?лених моза?кою сполучених щитк?в. Найб?льш куполопод?бн? пластини розташовано переважно з бок?в т?ла, кругл? пластини простягаються до дорсально? поверхн? хвоста й розд?ляються закостен?ннями.

Палеоеколог?я [ ред. | ред. код ]

З чотирьох стратиграф?чних в?дд?лень формац?? Кловерл? з нижнього скам‘ян?лостей не видобували, проте з решти в?домо залишки динозавр?в, причому рештки завропельти знаходили в ус?х трьох; фактично, цей динозавр ? один ?з найпоширен?ших у формац??. Екосистема формац?? Кловерл? ? одна з найдосл?джен?ших у П?вн?чн?й Америц? серед ранньокрейдових геолог?чних утворень. Представники ц??? екосистеми ? динозаври, включно з тероподами на зразок дромеозаврида Deinonychus , ценагнатида Microvenator , неназваного орн?том?м?да й кархародонтозаврида Acrocanthosaurus , завроподами Rugocaudia ? Sauroposeidon , птахотазовими Zephyrosaurus , Tenontosaurus , Aquilops (найдавн?шим в?домим представником Ceratopsia з П?вн?чно? Америки) й двома нодозавридами ? Sauropelta й Tatankacephalus .

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. Carpenter, Kenneth (1984). Skeletal reconstruction and life restoration of Sauropelta (Ankylosauria: Nodosauridae) from the Cretaceous of North America . Canadian Journal of Earth Sciences (англ?йською) . Т. 21, № 12. с. 1491?1498. doi : 10.1139/e84-154 . ISSN   0008-4077 . Процитовано 28 листопада 2023 .
  2. Paul, Gregory S. (2011). The Princeton Field Guide to Dinosaurs (англ?йською) . Princeton University Press. с. 320. doi : 10.1515/9781400836154 . ISBN   978-0-691-13720-9 .
  3. Ostrom, John H. (1970). Stratigraphy and paleontology of the Cloverly Formation (Lower Cretaceous) of the Bighorn Basin area, Wyoming and Montana. Bulletin of the Peabody Museum of Natural History . 35 : 1?234.
  4. Olshevsky, George. (1991). A Revision of the Parainfraclass Archosauria Cope, 1869, Excluding the Advanced Crocodylia . Mesozoic Meanderings No. 2. San Diego: Publications Requiring Research. с. 196pp.