Франс-Альберт Рене
англ. France-Albert Rene
Народився	16 листопада 1935 ( 1935-11-16 ) [2] [3] В?ктор?я , Сейшельськ? Острови
Помер	27 лютого 2019 ( 2019-02-27 ) [1] [2] [3] (83 роки) В?ктор?я , Сейшельськ? Острови · дихальна недостатн?сть
Кра?на	Сейшельськ? Острови
Д?яльн?сть	дипломат , пол?тик , адвокат
Alma mater	К?н?с-коледж ? The Dickson Poon School of Law d
Посада	President of Seychelles d ? Prime Minister of Seychelles d
Парт?я	United Seychelles Party d
Автограф
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Франс-Альберт Рене ( фр. France-Albert Rene ; 16 листопада 1935 , атол Фаркуар , Сейшельськ? острови  ? 27 лютого 2019 ) ? президент Сейшельських Остров?в в 1977 ? 2004 роках.

Ранн? роки [ ред. | ред. код ]

Народився на атол? Фаркуар , найп?вденн?ш?й точц? Сейшел , в с?м'? кер?вника плантац??ю. Французького походження. Зак?нчивши коледж в м?ст? В?ктор?я (столиця), продовжив навчання в Швейцар?? та Велик?й Британ?? (коледж Свято? Мар?? в Саутгемптон? ? Корол?вський коледж в Лондон? ), за осв?тою юрист. П?д час навчання брав участь у д?яльност? Лейбористсько? парт?? Велико? Британ?? . У 1962 ? 1964 роках вивчав також економ?ку в Лондонськ?й школ? економ?ки . П?сля повернення на батьк?вщину в 1964 роц? займався адвокатською практикою.

У 1964 роц? заснував ? очолив ≪Об'?днану парт?ю народу Сейшельських остров?в≫ (ОПНС) ? першу пол?тичну парт?ю в кра?н?. П?сля обрання в законодавчу асамблею колон?? ( 1965 р?к) разом з соратниками по парт?? в?в активну боротьбу за надання ?й самоврядування. У 1975 роц? в колон?альному уряд? Сейшел став м?н?стром громадських роб?т ? земельного розвитку коал?ц?йного уряду, в який також ув?йшли представники Демократично? парт?? (ДП). У 1976 роц?, п?сля отримання Сейшелами незалежност? в?д Британ?? був призначений прем'?р-м?н?стром в уряд? президента Дж. Менчема (л?дер ДП).

Переворот [ ред. | ред. код ]

5 червня 1977 , менш н?ж через р?к п?сля отримання незалежност? Сейшел, прихильники Рене зд?йснили державний переворот, в?н був проголошений президентом кра?ни. П?сля перевороту Рене оголосив, що в?н не комун?ст радянського типу, а ≪соц?ал?ст ?нд?йського океану≫. Проте, незабаром Рене проголосив курс на соц?ал?стичний розвиток кра?ни за зразком СРСР .

≪Соц?ал?стична республ?ка≫ [ ред. | ред. код ]

В 1978 роц? правляча парт?я була перейменована на Народний прогресивний фронт Сейшельських остров?в ^[en] , ?дейною основою якого був проголошений соц?ал?зм. У республ?ц? за конституц??ю 1979 була встановлена ?однопарт?йна система , президент висувався на посаду т?льки НПФ. Президент кра?ни ставав одночасно ? прем'?р-м?н?стром, а також головнокомандувачем збройними силами. 29 червня 1979 -го Рене був обраний на посаду президента.

У кра?н? припинен? численн? спроби перевороту: т?льки за перш? 2,5 року ново? влади ?х було 3, под?бн? спроби були також у 1981 -му (п?д кер?вництвом в?домого найманця Майкла Хора), 1982 -му, 1986 -му ? 1987 -му роках.

П?сля приходу Рене до влади, багато великих власники вир?шили ви?хати з кра?ни, побоюючись експропр?ац?? та репрес?й. М?ж 1977 -м ? 1984  рр.. кра?ну покинули чотири тисяч? сейшельц?в (в основному до Британ?? ? ПАР ).

Взявшись за буд?вництво державно? економ?ки, президент Рене почав з того, що можна було б назвати радикальною соц?ал-демократ?ю , виправляючи нер?вн?сть у трудових в?дносинах ? соц?альн?й сфер?. Були р?зко скорочен? диспропорц?? в зароб?тн?й плат?. Програма загально? зайнятост? скоро забезпечила роботу вс?м при м?н?мальному р?вн? зарплати; була зад?яна система соц?ального страхування. В?дбулися благотворн? зм?ни в галуз? осв?ти (кра?на стала майже поголовно грамотною), житлов?й пол?тиц? та охорони здоров'я, причому дитяча смертн?сть знизилася до р?вня ?вропейських кра?н з високорозвиненою медициною. До 1992 року дох?д на душу населення Сейшел склав $ 5000.

У 1992 роц?, п?сля краху радянського табору, Рене оголосив про в?дновлення на Сейшелах багатопарт?йно? системи та ринково? економ?ки, в?дх?д в?д соц?ал?стично? ор??нтац??. У 1993 роц? були проведен? перш? багатопарт?йн? вибори.

Обирався на посаду президента в 1979 , 1984 , 1989 , 1993 (59,9 % голос?в проти 36,7 % за колишнього президента Д.Менчема), 1998 (Ф-А.Рене 66,7 %, В.Рамкалаван 19,5 %, Менчем 13,8 %) ? 2001 (Ф-А.Рене 54,2 %, В.Рамкалаван 45 %) роках.

У 1977 ? 1979  рр.. займав кр?м того посаду м?н?стра закордонних справ ? ф?нанс?в, в 1981 ? 1989  рр.. ? м?н?стр ф?нанс?в ? промисловост?, в 1984 ? 1989  рр.. ? м?н?стр планування та зовн?шн?х зносин, в 1986 ? 1993  рр.. ? м?н?стр оборони, м?н?стр промисловост?, з 1998  р. ? м?н?стр внутр?шн?х справ ? оборони.

У 1978 ? 1984  рр.. голова, з червня 1984 генеральний секретар ПФНС.

П?д кер?вництвом Рене Сейшельськ? острови домоглася одного з найвищих в Африц? показник?в за р?внем життя населення.

В?дставка [ ред. | ред. код ]

14 кв?тня 2004 Рене передав сво? президентськ? повноваження в?це-президенту Джеймсу М?шелю . Перед цим в?н купив ранчо в Австрал?? , де збирався провести залишок життя з? сво?ю третьою дружиною. Залишався головою правлячого ПФНС.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• В. ?. Головченко . Рене Франс-Альбер // Укра?нська дипломатична енциклопед?я : У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. ? К.:Знання Укра?ни, 2004 ? Т.2 ? 812с. ISBN 966-316-045-4

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Франс-Альберт Рене

• Франс-Альбер Рене (рос.)

Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopadie · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Prabook Дов?дков? видання Munzinger IBA · OpenSanctions Нормативний контроль BNF :  12066381s · FAST :  40882 · Freebase :  /m/022q8p · GND :  106634177X · GTAA :  145475 · ISNI :  0000000067172844 · LCCN :  n79090950 · NLA :  856338 · NTA :  400418088 · SUDOC :  074496980 · VIAF :  91709947

п о р Президенти Сейшельських Остров?в   Джеймс Менчем (1976?1977) ? Франс-Альберт Рене (1977?2004) ? Джеймс М?шель (2004?2016) ? Денн? Фор (2016?2020) ? Вавел Рамкалаван (з 2020)