Ужгородський меморандум  ? документ Центрально? Русько? Народно? Ради в?д 8 травня 1919 року, п?дписаний у прим?щенн? колишнього Будинку правл?ння Ужанського ком?тату в Ужгород? , в якому сп?льний орган русинських нац?ональних рад (Ужгорода, Пряшева ? Хуста), за участю представник?в ем?грац?? , висловили готовн?сть стати автономною частиною Чехословаччини ^[1] .

Сутн?сть [ ред. | ред. код ]

Документ п?дтверджував результати плеб?сциту русин?в у США в грудн? 1918 року ? включав чотирнадцять пункт?в, як? сформулював за американськими м?рками Григор?й Жаткович .

Причини [ ред. | ред. код ]

Для русин?в Закарпаття при?днання до Чехословаччини на той час було практично ?диною альтернативою, оск?льки з Рос?? ширився большевизм, ЗУНР стала об'?ктом польсько? окупац??, а ор??нтац?я угорських русин?в на Будапешт н?г?лювалася через комун?стичний переворот у Будапешт? . ЦУНР оформлена 8 травня 1918 р. ? 16 травня 1918 р. обговорила майбутн? стосунки з ЧСР ? Рус? .

Можливост? та ?х реал?зац?я [ ред. | ред. код ]

Рада також запропонувала Г.Жатковичу посаду м?н?стра русинсько? держави в Чехословаччин?. ЦУНР послала 23 травня 1919 р. в Прагу понад сотню член?в депутац??, яку прийняв м?н?стр внутр?шн?х справ А. Свехла ? президент Т. Масарик .

Значення меморандуму, як додатку до вол? русин?в США, полягало у вираженн? д?йсного нам?ру русинського краю при?днатися як автоном?я до Чехословаччини. Меморандум як ≪волю народу Карпат≫ було над?слано на мирну конференц?ю в Париж .

Об?цяно? автоном?? русини дочекалися лише в середин? грудня 1938 року на п?дстав? Конституц?йного закону ЧСР № 328/1938.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]