≪Ой у лу?з? черво?на кали?на…≫
? укра?нська п?сня, написана на початку
1914
року в п?давстр?йськ?й
Галичин?
Степаном Чарнецьким
за мотивами останнього куплету козацько? п?сн?
XVII стол?ття
≪Розлилися крут? бережечки≫
. П?сля початку
Першо? св?тово? в?йни
ймов?рно доповнена
Григор??м Трухом
, виконувалася
с?човими стр?льцями
, стала
народною
.
[1]
В?дома у к?лькох вар?антах. Сп?вали ?? б?йц?
УПА
. У 2022 роц? набула ново? хвил? популярност? п?сля виконання
Андр??м Хливнюком
у перш? дн?
рос?йського вторгнення
та кавер-верс?? культового гурту
≪П?нк Флойд≫
п?д назвою
≪Hey, Hey, Rise Up!≫
.
?стор?я написання
[
ред.
|
ред. код
]
За одн??ю з верс?й, перший нотний вар?ант композиц??, близький до сучасного тексту, створив в?домий поет, директор ? режисер Укра?нського театру
≪Руська бес?да≫
, учасник л?тературного угрупування
Молода муза
Степан Чарнецький
у
1914
роц?. Зд?йснивши постановку трагед??
Василя Пачовського
про
гетьмана Дорошенка
≪Сонце Ру?ни≫
, в?н був невдоволений ф?нальною п?снею-скаргою Укра?ни ≪Чи я в луз? не калина була≫, тому для оптим?стичн?шого ф?налу вставив у драму
народну п?сню
≪Розлилися крут? бережечки≫
. Чарнецький дещо переробив у н?й слова, щоб ?? текст краще вписувався у зм?ст вистави. Та останн?й куплет залишив без зм?н. Кр?м того, зробив до п?сн? нову, спор?днену з народною, мелод?ю.
Михайло Коссак
розклав ?? на ?нструменти
[2]
[3]
. Хоча це фактично був р?мейк верс?? п?сн?, яку опубл?кували
Володимир Антонович
та
Михайло Драгоманов
у
1875-му роц?
[4]
.
Дещо в?дм?нна верс?я належить самому Степанов? Чарнецькому. У 1916 роц? у льв?вськ?й газет?
≪Д?ло≫
надрукували розпов?дь композитора
Михайла Гайворонського
про походження деяких стр?лецьких п?сень, у тому числ? ≪Червоно? калини≫. Михайло Гайворонський в?дзначив, що "п?сня про ≪Червону калину≫ прийшла з ≪Сонця Ру?ни≫ Василя Пачовського. ?? розповсюдив укра?нський театр виставою ц??? драми у
Львов?
? по ?нших м?стах у
Галичин?
.
З? сл?в Михайла Гайворонського можна було зрозум?ти, що творцем п?сн? ? начебто автор ≪Сонця Ру?ни≫ Василь Пачовський, а заслуга у популяризац?? п?сн? належить директору та режисеру Укра?нського театру ≪Руська бес?да≫
Йосипов? Стаднику
, який зд?йснив першу постановку твору у
Львов?
в с?чн? 1912 року. Натом?сть повн?стю замовчувалася причетн?сть до творення п?сн? самого Степана Чарнецького, який власне зд?йснив нову постановку ≪Сонця Ру?ни≫ у 1914 роц? й саме тод? вв?в у виставу ≪Червону калину≫, зам?нивши нею козацьку п?сню
≪Гей, не дивуйте, добр?? люди≫
.
У сво?му лист? до редакц?? С. Чарнецький звернув увагу на ц? неточност?: "У ≪Сонци ру?ни≫ н?хто то? п?сн? не знайде (в V д?? сп?ва? Прися: ≪Чи я в луз? не калина була?≫), та що Льв?в то? п?сн? не чув в театр? на згадан?й драм?, бо там при к?нц? II д?? сп?вано ≪Гей не дивуйтесь≫ як ? автор бажа?. Аж в два роки п?зн?ше, коли я за згодою автора приноровив до сцени та обновив виставу ≪Сонця ру?ни≫, заступив я п?сню ≪Гей не дивуйтесь≫ ≪Червоною калиною≫. Мельод?я то? п?сн? ? моя. Згармон?зував ?? тод?шний капельник п. Михайло Коссак… ≪Сонце ру?ни≫ грали ми лише в
Самбор?
,
Дрогобич?
,
Стрию
,
Станиславов?
,
Черн?вцях
?
Чортков?
"
[5]
.
У 1990 роц? л?тературознавець, фольклорист ? письменник
Фед?р Погребенник
, досл?джуючи ?стор?ю твору ≪Ой у луз? червона калина…≫, в?дзначив, що давня козацька п?сня
≪Розлилися крут? бережечки≫
зак?нчу?ться майже такою самою строфою, яку, най?мов?рн?ше, ? використав у постановц? ≪Сонця Ру?ни≫ Степан Чарнецький п?д назвою ≪Червона калина≫:
Гей, у луз? червона калина, / гей, гей, похилилася;
Чогось наша славна Укра?на, / гей, гей, засмутилася.
А ми ж тую червону калину, / гей, гей, та п?дн?мемо;
А ми ж свою славну Укра?ну, / гей, гей, та розвеселимо!
|
Очевидно, що Степан Чарнецький л?тературно допрацював цей фрагмент тексту, вилучивши у трьох перших рядках рефрени ≪гей-гей≫ ? зробивши к?лька ?нших редакц?йних правок, надав твору яскрав?шо? образност? й милозвучност?. Однак н? в 1916 роц?, коли Чарнецький уточнював слова
Михайла Гайворонського
, н? в 1934 роц?, коли були надрукован? його спогади ≪Моя мандр?вка з Мельпоменою≫, де йдеться про постановку ≪Сонця Ру?ни≫, в?н особисто не претендував на авторство, уважаючи най?мов?рн?ше слова ≪Червоно? калини≫, як ?
≪Гей, не дивуйте, добр?? люди≫
, народними за походженням. Водночас в?н твердо наполягав на авторств? ново? мелод??
[6]
.
Прем'?ра оновлено? драми ≪Сонце Ру?ни≫
Василя Пачовського
? в?дпов?дно прем'?ра п?сн? ≪Ой у луз? червона калина≫, власне одн??? строфи, в?дбулася в лютому 1914 року в Самбор?, а вже у березн? м?сяц? льв?вськ? артисти представили ц? твори у Дрогобич? ? Стрию. ≪Сонце Ру?ни≫ у постановц? Степана Чарнецького вважалася безперечним театральним усп?хом ? тому саме вона була обрана для урочистостей з нагоди 50-л?тнього юв?лею театру товариства
≪Руська бес?да≫
, що були влаштован? у Стрию 29 березня 1914 року.
У сво?му зв?т? про урочистост? для льв?вського часопису ≪Д?ло≫
Остап Весоловський
особливу увагу звернув на кульм?нац?йний еп?зод ≪Сонця Ру?ни≫, коли наприк?нц? друго? д?? (драма складалася з 5-ти д?й) залунало ≪Ой у луз? червона калина похилилася…≫ ? козацьке в?йсько п?д проводом
гетьмана Петра Дорошенка
рушило у пох?д:
≪Гра артист?в на зак?нчен? другого акту, коли старшина ? в?йсько козацьке захоплене промовою владики
Тукальского
? Дорошенка, вируша? при звуках музики ? п?сн? у пох?д, робила таке сильне враж?н?, так поривала ? п?дносила нац?онального духа, що на сал?, виповнен?й публикою по береги, запанувала якась поважна, сьвяточна тишина, а з?браних проходила дрож зворушеня ? блест?ли сльози на очах≫
[7]
.
Вистава спричинилася до популяризац?? п?сн?. В?д актор?в театру п?сню сприйняла молодь.
У червн? 1914 року театральна дружина Укра?нського театру засп?вала ≪Червону калину≫ у Чортков? разом з учасниками сок?льсько-с?чового свята. У вересн? 1914 року ≪Червона калина≫ залунала на Закарпатт? ? у сел?
Горонд?
, де стали на пост?й
Укра?нськ? с?чов? стр?льц?
. За словами
Михайла Гайворонського
, найб?льше ?? сп?вали в?дд?ли, що прийшли з Чорткова. Про це ж св?дчив ? сотник УСС ?ван Коссак:
≪В?дд?ли У. С. С., що творились в Чортков?, ходили з п?снею на вправи, вирушили пот?м на головне м?сце збору до Стрия, а оп?сля на Угорщину. В Горонд? сп?вала сю п?сню моя сотня, в?д не? переняли ?? инш? сотн?, кур?н?, ? ц?ла стр?лецька формац?я. Новий зм?ст, стр?лецький, витворили сам? стр?льц? протягом перших двох тижн?в побуту в ?оронд?≫
[8]
.
Побуту? верс?я, що у серпн?
1914
р. у Стрию п?сню ≪Ой у луз?…≫ уперше почув чотар УСС
Григор?й Трух
в?д стр?льця ?ваницького. Той ?? навчився в?д артист?в льв?вського театру. Григор?й Трух до першо? строфи ≪Ой у луз?…≫ додав ще три строфи, як? й склали ≪Червону калину≫. В?н же навчив сп?вати п?сню стр?льц?в сво?? чоти. Незабаром перша стр?лецька п?сня ≪Ой у луз? червона калина похилилася≫ поширилася по Стрию. А згодом ≪Червону калину≫ почали сп?вати в Галичин? та по вс?й укра?нськ?й земл?.
Строфу ≪Не хилися, червона калино…≫ додали до тексту п?сн? наприк?нц? 1980-х рок?в
Леопольд Ященко
та
Над?я Св?тлична
.
За св?дченнями Степана Чарнецького, мелод?ю п?д?брав в?н сам. Музикознавц? (
Ф?ларет Колесса
,
Василь Витвицький
) вважають ?? народною. В. Витвицький стверджував, що це мотив п?сн? ≪Ой зацв?ла червона калина над криницею≫.
[9]
Володимир Горд??нко у сво?й прац? ≪Укра?нськ? С?чов? Стр?льц?≫, Льв?в, 1990 р. пов?домля?, що музику написав в?домий композитор, автор багатьох стр?лецьких п?сень
Михайло Гайворонський
[10]
.
Ой у луз? червона калина похилилася.
Чогось наша славна Укра?на зажурилася.
А ми тую червону калину п?дн?мемо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину п?дн?мемо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей, гей, розвеселимо!
Не хилися, червона калино, ма?ш б?лий цв?т.
Не журися, славна Укра?но, ма?ш добрий р?д.
А ми тую червону калину п?дн?мемо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину п?дн?мемо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей, гей, розвеселимо!
Ой у пол? яро? пшениц? золотистий лан.
Розпочали стр?льц? с?чов?? з
ворогами
тан.
А ми тую ярую пшеницю ?зберемо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую ярую пшеницю ?зберемо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей, гей, розвеселимо!
Як пов?? буйнесенький в?тер з широких степ?в,
Та прославить по вс?й Укра?н? с?чових стр?льц?в.
А ми тую стр?лецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую стр?лецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей, гей, розвеселимо!
[11]
|
|
Ой у луз? червона калина похилилася,
Чогось наша славна Укра?на зажурилася.
А ми тую червону калину п?д?ймемо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину п?д?ймемо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей-гей, розвеселимо!
Марширують наш? добровольц? у кривавий тан,
Визволяти брат?в-укра?нц?в з московських
[12]
кайдан.
А ми наших брат?в-укра?нц?в визволимо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей-гей, розвеселимо!
А ми наших брат?в-укра?нц?в визволимо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей-гей, розвеселимо!
Ой у пол? яро? пшениц? золотистий лан,
Розпочали стр?льц? укра?нськ? з
москалями
тан,
А ми тую ярую пшеницю ?зберемо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую ярую пшеницю ?зберемо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей-гей, розвеселимо!
Як пов?? буйнесенький в?тер з широких степ?в,
То прославить по вс?й Укра?н? с?чових стр?льц?в.
А ми тую стр?лецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую стр?лецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Укра?ну, гей-гей, розвеселимо!
|
|
Популярн?сть у 2022 роц?
[
ред.
|
ред. код
]
27 лютого 2022 року л?дер укра?нського гурту ≪Бумбокс≫
Андр?й Хливнюк
виклав у ?нстаграм? перший куплет п?сн? а капела у во?нному Ки?в?, на Соф?йськ?й площ?, п?сля чого вона набула ново? популярност?
[13]
? стала всесв?тн?м шлягером. Мелод?я п?сн? в цьому виконанн? була дещо видозм?нена, а саме ? в першому рядку присп?ву впроваджено рег?строве п?дняття останнього складу: ≪А ми тую червону калину п?д?йме-МО≫. На думку
В. Кузик
у цьому видозм?ненн? "енерг?я ["перв?сного дихання"] ≪Ха≫ вирива?ться ?з сталих форм ? виходить на новий житт?вий прост?р"
[14]
.
В?део на п?сню стало в?русним, згодом п?сню пересп?вували у багатьох м?стах та кра?нах, демонструючи свою п?дтримку Укра?н? п?д час в?йни.
[15]
[16]
[17]
. Профес?йн? та непрофес?йн? виконавц? почали масово долучатися до сп?вочого флешмобу, в?део деяких виконань ставали
в?русними
[18]
[19]
.
П?вденноафриканський музикант
The Kiffness
поклав на музику виконання Хливнюка.
Саме виконання Хливнюка використано було гуртом
Pink Floyd
, який
8 кв?тня
2022
представив композиц?ю
Hey, Hey, Rise Up!
Трек записали Дев?д Г?лмор ? Н?к Мейсон, два незм?нн? учасники гурту, разом ?з композитором, сценаристом ? режисером Н?т?ном Соун? та бас-г?таристом Га?м Праттом
[20]
[21]
.
Не менш в?домим стала кавер-верс?я на виконання п?сн? Андр??м Хливнюком 3-р?чним хлопчиком Леоном
[22]
.
Проте найб?льш? перегляди (понад 17 м?льйон?в) отримало на хостингу ≪Youtube≫ змонтоване в?део на п?сню у виконанн? багатьох укра?нських в?домих сп?вак?в ? Андр?я Хливнюка, а також
NK
,
?вана Дорна
,
Дмитра Кадная
,
Натал?? Могилевсько?
,
Хаса
,
Над?? Дорофе?во?
,
Ол? Поляково?
,
Павла З?брова
,
?гор Крутоголов
,
Юр?я Ткача
,
Лес? Никитюк
,
Джамали
та хлопчика Леона з ф?нальною фразою
Натал?? Могилевсько?
≪Доброго вечора! Ми з Укра?ни!≫
[23]
Також п?сню перекладено ?ноземними мовами. 28 березня 2022 свою верс?ю ≪Червоно? калини≫ в переклад? сербською мовою записали на п?дтримку Укра?ни русини-укра?нц? з сербського краю Во?водина. 7 кв?тня перший куплет п?сн? виконала н?мецькою, англ?йською та французькою мовами н?мецька сп?вачка Марлейн Маас, а грузинський сп?вак Ладо Кучух?дзе на мелод?ю ≪Червоно? калини≫ записав власну п?сню про кровожерливу червону ?мпер?ю. 20 кв?тня повний переклад укра?нсько? п?сн? польською мовою оприлюднив поет-п?сняр Сильвек Шведа, а англ?йською ус? п'ять куплет?в п?сн? переклав укра?нець з Нью-Йорка Володимир Дейнеко.
[24]
Гагаузькою мовою п?сню виконала сп?вачка
Натал? Ден?з
.
[25]
[26]
П?сню виконувало багато сп?вак?в та музичних колектив?в. Серед них:
- Помилково вважа?ться, н?би у художньому ф?льм?
≪В б?й ?дуть лише стар?≫
(1973) Леон?д Биков у рол? кап?тана Титаренка виконав перший рядок ц??? п?сн?, що лишилося не пом?ченим радянськими цензорами. Насправд? це перший рядок ?ншо? п?сн? ? ≪Ой, у
луз?, луз?
червона калина…≫
[32]
.
- Парадоксальним чином перший куплет "Червоно? калини" сп?вають учасники укра?нських визвольних змагань часу Хмельницького ? сам Хмельницький у п'?с? Олександра Корн?йчука "Богдан Хмельницький" (1939 р.) ? роман? Натана Рибака "Переяславська рада" (1948-1951 р.) ? п?дстави вважати, що таке використання "нац?онал?стично?" п?сн? було санкц?оноване радянською цензурою з огляду на тод?шню соц?о-пол?тичну ситуац?ю.
- ↑
В?д Хмельниччини до Хливнюка: як зм?нилася п?сня ≪Ой у луз? червона калина…≫ за ц?л? епохи визвольно? боротьби
- ↑
Чортк?вське кор?ння "Червоно? калини"
.
Золота пектораль
(укр.)
. 17 листопада 2018
. Процитовано 2 кв?тня 2022
.
- ↑
Стр?лецьк? п?сн? ? труби
.
Збруч
(укр.)
. 16 березня 2016
. Процитовано 2 кв?тня 2022
.
- ↑
?стор?я п?сн? ≪Червона калина≫-це ?стор?я нашого народу
- ↑
Чарнецький С.
До ?стор?? стр?лецьких п?сень
// Д?ло. ? 1916. ? 18 березня.
- ↑
Чарнецький С.
?стор?я укра?нського театру в Галичин?. Нариси, статт?, матер?али, св?тлини. ? Льв?в : Л?топис, 2014. ? С. 365.
- ↑
Весоловський О.
Ювилей укра?нського театру
// Д?ло. ? 1914. ? 3 кв?тня.
- ↑
Коссак ?.
Ще до ?стор?? стр?лецьких п?сень
// Д?ло. ? 1916. ? 24 березня.
- ↑
За волю Укра?ни. Антолог?я п?сень нац?онально-визвольних змагань / Упорядник ?вген Г?щинський. ? Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2002. ? 316 с.
- ↑
Горд??нко В
. Укра?нськ? с?чов? стр?льц?. ? Льв?в, 1990.
- ↑
Записано у
1990
роц? в?д Муневича Тараса Андр?йовича
1923
року народження, який мешка? у сел?
Горошова
Борщ?вського району
Терноп?льсько? област?
. П?сня записана у сел? Какуловка Дн?пропетровсько? област? на свят? 500-р?ччя укра?нського козацтва ? пом?щена у антолог?? п?сень нац?онально-визвольних змагань ≪За волю Укра?ни≫.
- ↑
також сп?вають ≪ворожих кайдан≫
- ↑
"Ой, у луз? червона калина" - текст п?сн?, ?стор?я ?? виникнення ? найпопулярн?ш? виконання
.
ТСН.ua
(укр.)
. 2 кв?тня 2022
. Процитовано 3 кв?тня 2022
.
- ↑
Кузик, Валентина (8 серпня 2022).
Алгоритми конструювання символ?чно? образност? п?сн? ≪Ой у луз? червона калина≫
.
МУЗИКА
(укр.)
. Процитовано 12 серпня 2022
.
- ↑
Кравчук, Анна (27 кв?тня 2022).
Легендарна п?сня
Ой у луз? червона калина
стала в?русною в усьому св?т?. В?део
.
OBOZREVATEL NEWS
(укр.)
. Процитовано 27 кв?тня 2022
.
- ↑
300 литовц?в засп?вали "Ой у луз? червона калина" разом ?з б?женкою з Укра?ни: в?део
.
Апостроф
(укр.)
. Процитовано 27 кв?тня 2022
.
- ↑
Одесити засп?вали ≪Ой, у луз? червона калина≫
.
informer.od.ua
. Процитовано 27 кв?тня 2022
.
- ↑
Сп?вачка з Р?вного Eileen засп?вала ≪Ой у луз? червона калина≫
. Район.in.ua. 7 березня 2022
. Процитовано 7 кв?тня 2022
.
- ↑
Параф?яни п?дсп?вали. Польський священник ув?мкнув Ой, у луз? червона калина п?д час служби
.
nv.ua
(укр.)
. Процитовано 27 кв?тня 2022
.
- ↑
Pink Floyd випустив трек ≪Hey Hey Rise Up≫ на п?дтримку народу Укра?ни - в?део - Новини Ки?ва | Big Kyiv
.
Великий Ки?в
(укр.)
. 7 кв?тня 2022
. Процитовано 7 кв?тня 2022
.
- ↑
"Ой у луз? червона калина". ?стор?я п?сн? в?д С?чових стр?льц?в до Хливнюка ? Pink Floyd
.
BBC News Укра?на
(укр.)
. Процитовано 27 кв?тня 2022
.
- ↑
Як трир?чний Леон надихнув сво?ю п?снею всю Укра?ну: ?стор?я маленько? з?рки (в?део)
.
www.unian.ua
(укр.)
. Процитовано 27 кв?тня 2022
.
- ↑
Ой у луз? червона калина (концерт ≪Доброго вечора! Ми з Укра?ни!≫), в?део
- ↑
?вген Букет
.
≪Червону калину≫ переклали та сп?вають англ?йською, польською ? сербською мовами
- ↑
(Видео) Натали Дениз перепела на гагаузском языке, украинскую песню ≪Ой у луз? червона калина≫
// laf.md
- ↑
Украинская певица Натали Дениз исполнила песню ≪Червона калина≫ на гагаузском языке
// Думская
(рос.)
- ↑
Chervona Kalyna - Veryovka
(укр.)
, процитовано 27 кв?тня 2022
- ↑
ноти
, обробка
А. Авд??вського
- ↑
оф?ц?йний сайт Олександра Мал?н?на
- ↑
- YouTube
.
www.youtube.com
. Процитовано 27 кв?тня 2022
.
- ↑
7 MEN BRASS BAND - Ой у луз? червона калина... (Cover)
на
YouTube
- ↑
ОЙ У ЛУЗ?-ЛУЗ? ЧЕРВОНА КАЛИНА Укра?нська народна п?сня
Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|
Г?мни й урочист? п?сн? Укра?ни
|
---|
| Г?мни
Укра?ни
|
| |
---|
| Середньов?чн? г?мни-сп?ви
|
|
---|
| Козацьк? п?сн?-г?мни й еп?чн? твори
|
|
---|
| Г?мни-сп?ви на укра?нських землях
|
|
---|
| Духовний г?мн
|
|
---|
| Урочист? марш?
|
|
---|
| Парт?йн? г?мни
|
|
---|
|
|
---|
| | | Хронолог?я
|
|
---|
| Во?нн? д??
|
|
---|
| Реакц?я
та насл?дки
|
М?жнародна
реакц?я
|
|
---|
| Реакц?я в РФ
|
|
---|
| Евакуац?я
|
|
---|
| Переговори
|
|
---|
| Во?нн?
злочини
|
|
---|
| Во?нн?
злочини ?
удари
по цив?льних
об'?ктах
(хронолог?чно)
|
2022
|
Масован? ракетн? обстр?ли Укра?ни
|
|
---|
|
---|
| 2023
|
Масован? ракетн? обстр?ли Укра?ни
|
|
---|
|
---|
| 2024
|
Масован? ракетн? обстр?ли Укра?ни
|
|
---|
|
---|
|
---|
| Спроба анекс??
|
|
---|
| Еколог?я
|
|
---|
| Втрати
|
Живо? сили
|
- Силов? структури Укра?ни (
С?чень ? лютий 2022
;
1 березня ? 15 березня 2022
;
16 березня ? 31 березня 2022
;
1 кв?тня ? 15 кв?тня 2022
;
16 кв?тня ? 30 кв?тня 2022
;
1 травня ? 15 травня 2022
;
16 травня ? 31 травня 2022
;
1 червня ? 15 червня 2022
;
16 червня ? 30 червня 2022
;
1 липня ? 16 липня 2022
;
17 липня ? 31 липня 2022
;
вересень 2022
;
жовтень 2022
;
листопад 2022
,
грудень 2022
,
с?чень 2023
,
лютий 2023
,
березень 2023
,
травень 2023
,
червень 2023
,
липень 2023
,
серпень 2023
,
вересень 2023
,
жовтень 2023
,
листопад 2023
,
грудень 2023
,
с?чень 2024
,
березень 2024
,
Оф?цери (2023)
,
Оф?цери (2024)
)
- Рос?йська арм?я
- Ищи своих
|
---|
| В?йськово? техн?ки
|
|
---|
| ?нфраструктури
|
|
---|
| Об'?кт?в культури
|
|
---|
|
---|
|
---|
| У культур?
|
Меми
|
|
---|
| Онлайн-мапи
|
|
---|
| П?сн?
|
|
---|
| Символи
|
|
---|
| Слогани
|
|
---|
| Мистецтво
|
|
---|
| Мед?а та преса
|
|
---|
|
---|
| Пов'язан?
теми
|
|
---|
| |
|