М?гель ?дальго

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
М?гель Грегор?о Антон?о ?гнас?о ?дальго-?-Кост?лья-?-Гальяга Мондарте В?льясеньор
Miguel Gregorio Antonio Ignacio Hidalgo y Costilla y Gallaga Mondarte Villasenor
?м'я при народженн? ?сп. Miguel Gregorio Antonio Ignacio Hidalgo y Costilla y Gallaga Mondarte Villasenor
Народився 8 травня 1753 ( 1753-05-08 )
Corralejo de Hidalgo d , Нова Гал?с?я , Нова ?спан?я
Помер 30 червня 1811 ( 1811-06-30 ) (58 рок?в)
Ч?уауа , Nueva Vizcaya d , Нова ?спан?я
·страта
Поховання Ангел Незалежност?
Громадянство ?спанська ?мпер?я
Нац?ональн?сть мексиканець
Д?яльн?сть кер?вник народного повстання 1810-11 рок?в за незалежн?сть Мексики в?д ?спан?? .
Галузь католицтво [1] ? Рух за незалежн?сть [1]
В?домий завдяки нац?ональний герой Мексики,
Alma mater Universidad Michoacana de San Nicolas de Hidalgo d ? Royal and Pontifical University of Mexico d
Знання мов ?спанська [2] [1]
Заклад Universidad Michoacana de San Nicolas de Hidalgo d
Учасник Мексиканська в?йна за незалежн?сть
Роки активност? з 1810
Титул "Генерал-кап?тан Америки"
В?йськове звання генерал?симус
Конфес?я католик
Батько Q17628146 ?
Автограф

?дальго, ?дальго-?-Кост?лья М?гель ( ?сп. Hidalgo у Costilla ; 8 травня 1753 , Пенхамо , штат Гуанахуато  ? 30 липня 1811 , Ч?уауа , штат Ч?уауа ), нац?ональний герой Мексики , кер?вник народного повстання 1810?11 рок?в, що переросло у в?йну за незалежн?сть Мексики в?д ?спан?? (1810?1821).

Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Зак?нчив духовну сем?нар?ю у Вальядол?д? (нин? Морел?я ), де п?зн?ше був викладачем, а пот?м ректором. Розжалуваний в параф?яльн? священики за поширення ?дей французьких енциклопедист?в, ?дальго продовжував виступати за незалежн?сть кра?ни ? пол?пшення економ?чного ? правового положення ?нд?анського населення. 16 вересня 1810 року в м?ст? Долорес ?дальго звернувся до народу ?з закликом п?днятися на визвольну в?йну (≪Клич Долорес≫) ? на чол? революц?йно? арм??, що складалася головним чином з селян-?нд?анц?в, роб?тник?в копалень, пеон?в , виступив проти ?спанц?в. Проголошений ≪генерал-кап?таном Америки≫, а пот?м генерал?симусом, ?дальго 30 жовтня 1810 року здобув перемогу над ?спанськими в?йськами на перевал? Монте-де-ла-Круз ? на чол? 80-тисячно? арм?? п?д?йшов до Мех?ко . Не зважившись на штурм столиц?, в?н попрямував до Гвадалахари.

У листопад? 1810 року в м?ст? Гвадалахара було створено уряд на чол? з ?дальго; уряд проголосив скасування рабства, опубл?кував закон про повернення ?нд?анцям общинних земель ? про зниження податк?в. ?дальго опубл?кував ман?фест до населення, в?дозву ≪до вс?х жител?в Америки≫ ? звернення ≪до американсько? нац??≫. Налякана розмахом ? радикальним характером руху, б?льша частина креольсько? верх?вки перейшла на б?к ?спанц?в, що дозволило останн?м актив?зувати боротьбу проти патр?от?в. 17 с?чня 1811 року поблизу мосту Кальдерон ?спанськ? в?йська розгромили головн? сили ?дальго, а 21 березня захопили його в полон разом ?з залишками повстансько? арм??. ?дальго розстр?ляли 31 липня 1811 року в Ч?уауа .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.

Посилання [ ред. | ред. код ]