Мор?с Жозеф Равель

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Мор?с Жозеф Равель
фр. Maurice Ravel
?м'я при народженн? фр. Joseph Maurice Ravel [1]
Народився 7 березня 1875 ( 1875-03-07 ) [5] [2] […]
С?бур , Франц?я [5] [6] [1]
Помер 28 грудня 1937 ( 1937-12-28 ) [2] [3] […] (62 роки)
Париж , Франц?я [2] [6]
· невролог?чний розлад
Поховання Цвинтар Леваллуа-Перре
Кра?на   Франц?я [7]
Д?яльн?сть диригент , п?ан?ст , композитор
Вчител? Габр??ль Форе , Charles-Wilfrid de Beriot d , Андре Жедальж ? Emile Pessard d
В?дом? учн? Alexis Roland-Manuel d ? Manuel Rosenthal d
Знання мов французька [8] ? баскська [9] [10]
Учасник Перша св?това в?йна
Членство Шведська корол?вська музична академ?я d ? Societe musicale independante d
Роки активност? з 1892
Напрямок ?мпрес?он?зм у музиц?
Жанр опера , класична музика ? ?мпрес?он?зм у музиц?
Magnum opus Дафн?с ? Хлоя , Болеро , Miroirs d , Piano Concerto d ? Н?чний Гаспар
Конфес?я ате?зм [11]
Р?д famille Ravel d
Батько Pierre-Joseph Ravel d [1]
Мати Marie Ravel d [1]
Брати, сестри Edouard Ravel d
Автограф
Нагороди
IMDb ID 0712315

Мор?с Жозеф Равель ( фр. Joseph-Maurice Ravel ; 7 березня 1875  ? 28 грудня 1937 ) ? французький композитор . Яскравий представник св?тово? музично? культури 1-? половини XX стол?ття . Равель продовжив ? розвинув пошуки Клода Дебюсс? в царин? ?мпрес?он?стичного звукопису, колористично? гармон?? й оркестрування та екзотично? ритм?ки.

Хоча багато критик?в уважають, що Равель зазнав великого впливу Клода Дебюсс?, сам композитор називав себе посл?довником Франсуа Куперена ? Вольфганга Амадея Моцарта , чи? композиц?? ? б?льш класичними за структурою. Водночас ? Дебюсс?, ? Равеля в?дносять до представник?в ?мпрес?он?стичного напрямку . Равель також сприйняв впливи р?зних музичних теч?й в?д американського джазу до фольклору ?вропи ? Аз??.

Житт?пис [ ред. | ред. код ]

Народився 7 березня 1875 року в С?бур? (поблизу Сен-Жан-де-Люз ), недалеко в?д кордону з ?спан??ю. Мати композитора, Мар? Делюар ( Marie Delouart ) ? баск?йського походження; батько, Жозеф Равель ( Joseph Ravel ) ? швейцарський ?нженер ? б?знес-магнат, його окрем? винаходи, зокрема вдосконалення двигун?в внутр?шнього згоряння були важливими для свого часу.

С?м'я пере?хала до Парижа, де народився молодший брат Мор?са ? Едвард. У 1882 роц? Мор?с почав брати уроки з фортеп?ано в А. Г?зу, а в 1887 роц? ? гармон?? у Ш. Рене. Два роки Равель навчався в п?дготовчому клас? Паризько? консерватор?? , до яко? вступив у 1889 роц? у п?дготовчий клас фортеп?ано до Ант?ома, а за два роки перейшов у клас Шарля Бер?о . Теоретичн? дисципл?ни вивчав у Пессара й Дюбуа, композиц?ю п?знавав у 1898 роц? у Габр??ля Форе . До цього пер?оду належить перший широкославний тв?р композитора ? фортеп?анна Павана на смерть ?нфанти ( Pavane pour une infante defunte ).

З 1901 по 1905 р?к Равель к?лька раз?в намагався завоювати найвищу композиторську нагороду ? Римську прем?ю , однак ус? спроби зак?нчилися невдачею. У 1905 роц?, коли Римська прем?я д?сталася В. Галуа, Равель залишив консерватор?ю. Насл?дком скандалу стала в?дставка директора Паризько? консерватор?? Теодора Дюбуа ( Theodore Dubois ). До консерваторських рок?в належать так? в?дом? твори, як ≪Гра води≫ та ≪Струнний квартет фа мажор≫.

У консерватор?? Равель затоваришував ?з ?спанським п?ан?стом Р. В?нь?сом, що став першим виконавцем твор?в композитора. Протягом наступних рок?в Равель давав концерти як п?ан?ст ? диригент, виконував переважно сво? твори (у 1920-х рр. зд?йснив концертне турне кра?нами ?вропи й П?вн?чно? Америки), виступав ?з музично-критичними статтями. П?д час Першо? св?тово? в?йни 1914?1918 п?шов добровольцем в арм?ю. В?йна спричинила глибинно драматичн? твори Равеля, у тому числ? фортеп?анний концерт для л?виц?, написаний на прохання австр?йського п?ан?ста П. В?тгенштейна, що втратив на фронт? правицю; загиблим друзям в?н присвятив фортеп?анну сю?ту ≪Гробниця Куперена≫ (1917).

У 1928 роц? Равель зд?йснив тр?умфальне гастрольне турне в США. У 1932 роц? гастролював разом ?з Маргаритою Лон? .

Могила Равеля.

У 1932 роц? Мор?с Равель потрапив у автокатастрофу, що серйозно п?д?рвало його здоров'я. В останн? роки життя, через тяжку прогресуючу хворобу (пухлина головного мозку) Равель припинив творчу д?яльн?сть. У 1937 роц? Равелю зробили складну нейрох?рург?чну операц?ю, однак вона пройшла невдало ? невдовз? композитор помер. Похований на цвинтар? паризького передм?стя Леваллуа-Перре .

Риси стилю [ ред. | ред. код ]

1. Modere
2. Mouvement de menuet
3. Anime
викону? ?рина Посвятовська
При проблемах гляньте в дов?дку .
1. Noctuelles
2. Oiseaux tristes
3. Une barque sur l'ocean
4. Alborada del gracioso
5. La vallee des cloches
Викону? Олена Гав'юк-Шеремет
При проблемах гляньте в дов?дку .

Равель продовжив ? розвинув пошуки Дебюсс? в царин? ?мпрес?он?стичного звукопису, колористично? гармон?? та оркеструваня й екзотично? ритм?ки. Водночас у певних творах проявилися неокласичн? тенденц??.

Равель дотримувався класичних традиц?й формотворення, в його мелод?ях ? переважно традиц?йн? структури, наприклад, тричастинна. Проте Равель часто маску? гран? музично? форми модуляц?ями, що приховують початок мотиву.

Музика Равеля ? новаторською, хоча в?н ? не сл?дував сучасним тенденц?ям до атональност?, одним ?з п?онер?в яко? був Шенберг . Гармон?чн?й мов? Равеля властиве використання натуральних лад?в , зокрема м?ксол?д?йського зам?сть звичайного мажору та натурального м?нору зам?сть гармон?чного. У результат?, Равель уника? вв?дних тон?в . Часто зустр?чаються також ? дор?йський та фриг?йський лади . [12] . Разом ?з тим, Равель використову? складн? гармон?? та модуляц??. Його твори рясн?ють нонакордами та ундецимакордами, терпк?сть його гармон?й часто ? результатом довгих форшлаг?в (listen to the Valses nobles et sentimentales ). [13]

Хоча Равеля нер?дко розглядають як ?мпрес?он?ста, його доробок виходить за рамц? такового напрямку. Наприклад, фортеп?анний концерт соль мажор ма? джазов? елементи в Перш?й ? Трет?й частинах [14] , ≪Цигани≫ для скрипки й фортеп?ано нагадують в?ртуозний стиль Паган?н? ? Л?ста , ряд коротких п'?с написано в манер? Гайдна ? Форе [15] .

Равель часто черпав натхнення в танцювальних жанрах р?зних епох. У його творчост? представлен? так? танц? як менует , вальс , р?годон , форлана , чардаш , болеро , хабанера . В окремих випадках ц? жанри покладен? в основу ц?ло? композиц?? (прим?ром, ≪Болеро≫, Вальс"), в ?нших ? як складник.

Сам же композитор про сво? естетичн? дороговкази написав наступне:

Я н?коли не в?дчував потреби формулювати мо? принципи естетики, ан? для ?нших, ан? для себе. А якби така потреба виникла, то я попросив би дозволу в?днести на м?й рахунок просту декларац?ю Моцарта, що в?н зробив з цього приводу. В?н обмежився мовою про те, що музика може братися за все, наважуватися на все, ? виражати усе, аби т?льки вона зачаровувала ?, врешт?, лишалася музикою. [16]

Список твор?в [ ред. | ред. код ]

Зг?дно з каталогом Мор?са Морна Равель ? автором 85 твор?в. Низка з них ма? к?лька редакц?й, верс?й. Наприклад, деяк? фортеп?анн? твори були оркестрован? й стали в?дом?шими в ц?й верс??; з ?ншого боку, балети Равеля нин? част?ше виконують як самост?йн? оркестров? п'?си. Нижче подаються найв?дом?ш? твори:

Опери

Балети

Для оркестру

  • Шехеразада ( Sheherazade , фе?рична увертюра, 1897)
  • ?спанська рапсод?я ( Rapsodie espagnole , 1907)

Для фортеп?ано з оркестром

  • Концерт для л?виц? ре мажор (1929?1930).
  • Концерт соль мажор (1929?1931)

Для фортеп?ано

  • Античний менует ( Menuet antique , 1895, оркестрова верс?я 1929)
  • Гра води (1901)
  • Сонатина (1905)
  • В?дображення ( Miroirs ) (1905)
  • Н?чний Гаспар ( Gaspard de la nuit , 1908)
  • Мат?нка гуска ( Ma Mere l'Oye для двох фортеп?ано 1908?1910, оркестрована верс?я 1911, верс?я для балету 1912)
  • Благородн? й сентиментальн? вальси ( Valses nobles et sentimentales , 1911, верс?я для оркестру 1912)
  • Гробниця Куперена ( Le Tombeau de Couperin в 6 частинах, 1914?1917), (I, III, IV ? V оркестрован? в 1919)

Камерно-?нструментальн? твори

  • Струнний квартет фа мажор (1903)
  • Шехеразада [fr] (цикл для голосу з оркестром, 1903)
  • ?нтродукц?я ? allegro (арфа, флейта, кларнет, струнний квартет, 1905)
  • Фортеп?анне тр?о, ля м?нор (1914)
  • Циганка (скрипка ? ф-но, 1924)
  • Соната для скрипки та в?олончел?
  • Соната для скрипки та фортеп?ано

Вокальн?

  • Природн? ?стор?? ( Histoires naturelles цикл для голосу та фортеп?ано на слова Жюля Ренара, 1906)
  • Три поеми Стефана Маларме, (голос, ф-но, флейта/п?коло, кларнет/бас-кларнет ? струнний квартет, 1913)
  • П?сн? Мадагаскару ( Chansons Madecasses для голосу, флейти, в?олончел? та фортеп?ано, слова Evariste Parny, 1926)
  • Дон К?хот ? Дульс?нея ( Don Quichotte a Dulcinee для голосу ? фортеп?ано, 1932?1933)

Для м?шаного хору

Св?тове визнання [ ред. | ред. код ]

Знаний у всьому св?т? композитор. Його музика вража? розма?ттям стил?в ? красою образ?в

Б?бл?ограф?я [ ред. | ред. код ]

  • Альшванг А., Произведения К. Дебюсси и М. Равеля, М., 1963;
  • Гнат?в Т. Музична культура Франц?? рубежу Х?Х-ХХ стол?ть: Клод Дебюсс?. Мор?с Равель: [навч. пос?бник для вищ. та серед. муз. навч. закл.] / Т. Гнат?в. ? К. : Музична Укра?на, 1993. ? 207 с.
  • Жаркова В. Б. Прогулки в музыкальном мире Мориса Равеля (в поисках смысла послания Мастера): монография / Валерия Жаркова. ? К. : Автограф, 2009. ? 528 с.
  • Крейн Ю. Камерно-инструментальные ансамбли Дебюсси и Равеля / Ю. Крейн. ? М. : Музыка, 1966. ? 111 с.
  • Крейн Ю., Симфонические произведения М. Равеля, М., 1962;
  • Мартынов И. Морис Равель / И. Мартынов. ? М. : Музыка, 1979. ? 317 с.
  • Равелиана, ≪Советская музыка≫, 1962, No 12;
  • Равель в зеркале своих писем / [сост. М. Жерар и Р. Шалю]. ? Л. : Музыка, 1988. ? 248 с.
  • Цыпин Г., Морис Равель, М., 1959
  • Шнеерсон Г. Французская музыка XX века / Г. Шнеерсон. ? М. : Музыка, 1970. ? 576 с.
  • Landowski W. L. Maurice Ravel, sa vie, son oeuvre / W. L. Landowski. ? Paris: Edition Ouvrieres, 1950. ? 136 p.
  • Long М., Au piano avec М. Ravel, P., 1971.
  • Roland-Manuel A. Maurice Ravel / A. Roland-Manuel. ? Paris: Ed. Durand, 1948. ? 191 p.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ а б в г св?доцтво про народження
  2. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118598651 // Gemeinsame Normdatei ? 2012?2016.
  3. ↑ а б в SNAC ? 2010.
  4. ↑ а б Internet Broadway Database ? 2000.
  5. ↑ а б Ravel, Maurice // The Enciclopædia Britannica ? 12 ? London , NYC : 1922. ? Vol. XXXII Pacific Ocean Islands to Zuloaga. ? P. 254.
  6. ↑ а б Archivio Storico Ricordi ? 1808.
  7. ↑ LIBRIS ? 2012.
  8. ↑ CONOR.Sl
  9. ↑ http://www.euskalkultura.com/espanol/noticias/e-rousseau-plotto-idazle-musikari-eta-historia-irakaslea-abravelen-kolore-eta-erritmoan-euskal-kultura-ageri-dabb
  10. ↑ http://www.ikasbil.eus/web/ikasbil/artikuloaren-fitxa?p_p_id=56_INSTANCE_q8LS&p_p_lifecycle=0&p_p_state=normal&p_p_mode=view&p_p_col_id=column-1&p_p_col_count=1&groupId=10138&articleId=11661999
  11. ↑ https://web.archive.org/web/20150105034959/http://www.maurice-ravel.net/religion.htm
  12. ↑ Orenstein, 1991, p. 131
  13. ↑ Orenstein, 1991, p. 132
  14. ↑ Orenstein, 1991, p. 203
  15. ↑ Orenstein, 1991, p. 192
  16. ↑ Ravel, Esquisse autobiographique, 1928.
  17. ↑ Lutz D. Schmadel . Dictionary of Minor Planet Names . ? 5-th Edition. ? Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. ? 992 (XVI) с. ? ISBN 3-540-00238-3 .

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Мор?с Жозеф Равель
Перегляд цього шаблону
  Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Генеалог?я та некропол?стика
Л?тература та б?бл?ограф?я
Наука
Спорт
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
AAR :  12415233 · Autoritats UB :  a1247386 · BanQ :  0000079464 · BAV :  ADV10076677 · BIBSYS :  90196910 · BLBNB :  000698895 · BNC :  a10435517 · BNCHL :  000024429 · BNE :  XX908802 · BNF :  138988406 · BNMM :  000035333 · CANTIC :  981058519949506706 · CCAB :  000063723 · CiNii :  DA04516650 · CONOR.BG :  27030629 · CONOR.SI :  9508707 · CONOR.SR :  19610215 · CUT :  110189 · DBC :  87097969660002 · ERRR :  a11350477 ,  a11234842 · FAST :  42905 · Freebase :  /m/0cwt3 · GND :  118598651 · GTAA :  144784 · GKG :  /g/11gxssfwk9 · ICCU :  LO1V045810 · ISNI :  0000000121181144 · ItRSI :  43325 · J9U :  987007266970705171 · KANTO :  000193745 · KRNLK :  KAC199622558 · LCCN :  n79108396 · LIBRIS :  gdsvr5t02t56rfv · LIH :  LNB:V*65282;=BJ · LNB :  000036784 · MAK :  9810699619705606 · N6I :  vtls000337865 · NCF :  ncf10030920 · NDL :  00621349 · NKC :  jn19990006862 · NLA :  954665 · NLG :  71398 · NLI :  000109861 · NLP : a0000001182388 · NSK :  000008455 · NTA :  069360715 · NUKAT :  n97013857 · PTBNP :  142664 · RERO :  02-A000136055 · RILM :  19813 · RISM :  people/30008498 · SELIBR :  86250 · SHARE :  152491 · SKMASNL :  vtls005428532 · SNK :  148286 · SUDOC :  029503655 · URBS :  310777 · VcBA :  495/245852 · VIAF :  2657495
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мор?с_Жозеф_Равель&oldid=36668188