Кузнецов Микола Дмитрович (художник)

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Кузнецов Микола Дмитрович
Народження 2 грудня ( 14 грудня ) 1850 ( 1850-12-14 )
Степан?вка
Смерть 2 березня 1929 ( 1929-03-02 ) (78 рок?в)
  Сара?во
Кра?на Рос?йська ?мпер?я Корол?вство Югослав?я
Жанр пейзаж , портрет ? жанрове малярство
Навчання Петербурзька академ?я мистецтв
Д?яльн?сть художник
Вчитель Чистяков Павло Петрович
Прац?вник Петербурзька академ?я мистецтв
У шлюб? з Ekaterina Metchnikoff d
Д?ти Кузн?цова Мар?я Микола?вна
Роботи в колекц?? Ф?нська нац?ональна галерея , Ерм?таж , Нац?ональний художн?й музей Укра?ни , Нац?ональний музей у Варшав? , Третьяковська галерея ? Одеський нац?ональний художн?й музей
Нагороди
Сайт odessaart.narod.ru/index.htm

CMNS:  Кузнецов Микола Дмитрович у В?к?сховищ?
Козак в червон?й бинд? з довгими вусами, що вказу? пальцем ? змальований з Кузнецова; Тарас Бульба ? професор Петербурзько? консерватор?? Олександр ?ванович Рубець

Мико?ла Дми?трович Кузнецо?в (художник) (*2 ( 14 грудня ) 1850 , Степан?вка Херсонсько? губерн?? (тепер ? Одеська область ) ? † 2 березня 1929 , Сара?во ) ? укра?нський художник, д?йсний член, академ?к, професор Петербурзько? академ?? мистецтв , засновник Товариства п?вденнорос?йських художник?в .

Житт?пис [ ред. | ред. код ]

Був сином заможного землевласника; отримав осв?ту в Одеськ?й г?мназ??. Мати виявила у сина схильн?сть до малювання, в?двозить в Одесу до друга родини ? художника М. Д. Мальмана, викладача Одесько? школи малювання.

По зак?нченн? навчання в?дв?ду? заняття в Академ?? мистецтв, брав в?льн? уроки у П. Чистякова . Навчався добре, проте часто залишав Академ?ю, жив у родовому ма?тку та займався малюванням. За час навчання отримав три ср?бн? медал?. Брав участь у м?жнародних та виставках рос?йського й укра?нського мистецтва за кордоном. Користувався великою популярн?стю в Одес?, отримував багато замовлень на картини. П?сля створення у 1882 одн??? з найкращих сво?х картин ≪В отпуску≫, або ≪Охота с борзыми≫, до нього прийшла слава. В час розвитку творчих сил створив жанров? полотна-портрети ?. Ю. Р?п?на , ?. ?. Мечн?кова , В. М. Васнецова , П. ?. Чайковського .

К?нцем 1880-х рок?в зближу?ться з родиною ?лизавети та Сави Мамонтових , ста? учасником Абрамцевського художнього гуртка .

П?сля нещастя 1889 пересувався на милицях, працював сидячи. З 1890 його творчою майстернею ста? ма?ток у Степан?вц?  ? сво?р?дний культурний центр, який в?дв?дували ?. Ю. Р?п?н, В. О. С?ров , М. О. Врубель , Ф. ?. Шаляп?н , П. К. Саксаганський .

На художн? уподобання вплинуло знайомство з Крамським , Пол?новим та Шишк?ним .

У 1893 пере?здить для роботи до Одеси , а у 1895 його запрошують до художнього училища Петербурзько? академ?? мистецтв  ? як професора-кер?вника класу батального мистецтва.

У 1900 роц? йому присво?но звання академ?ка, професор Академ?? мистецтв, п?зн?ше ? учасник виставок Товариства передвижник?в п?вденнорос?йських художник?в. Його твори виставлялися на паризьких салонах ? всесв?тн?й виставц? в Париж? 1900 року.

Протягом 1909?1910 рок?в експонувався в одеських салонах Володимира ?здебського .

На початку 1920 року ем?грував з родиною на Балкани . Мешкав у м?стах Вжеш, Б?ла-Церква , Р??ка ? Сара?во .

Брав участь у виставц? рос?йського живопису й скульптури у Брукл?нському музе? , 1893 ? у Чикаго , виставц? Об'?днання рос?йських художник?в у Корол?вств? словен?в, хорват?в ? серб?в.

Помер 2 березня 1929, похований у Сара?во.

Галерея [ ред. | ред. код ]

Портрети [ ред. | ред. код ]

Укра?нськ? образи Кузнецова [ ред. | ред. код ]

Б?бл?ограф?я [ ред. | ред. код ]

  • Словник художник?в Укра?ни / за ред. М. П. Бажана (в?дп. ред.) та ?н. ? К . : Головна редакц?я Укра?нсько? радянсько? енциклопед?? , 1973. ? С. 124.
  • Кузнецов, Н.Д. (1987). Каталог выставки из собраний музеев СССР и частных коллекций (PDF) (рос?йська) . Одеса. Арх?в ориг?налу (PDF) за 25 кв?тня 2016 . Процитовано 6 кв?тня 2016 .
  • Седих С.А. История открытки  // Дерибас?вська ? Р?шель?вська : альманах. ? 2006. ? Вип. 26 . Арх?вовано з джерела 15 кв?тня 2016. Процитовано 3 кв?тня 2016.

Посилання [ ред. | ред. код ]