Кассель н?м. Kassel
Герб Касселя прапор
Алея В?льгельма
М?сто на мап? кра?ни
Основн? дан?
51°19′11″ пн. ш. 9°29′52″ сх. д.  /  51.31972° пн. ш. 9.49778° сх. д.  / 51.31972; 9.49778 Координати : 51°19′11″ пн. ш. 9°29′52″ сх. д.  /  51.31972° пн. ш. 9.49778° сх. д.  / 51.31972; 9.49778
Кра?на	Н?меччина
Рег?он	Гессен
Столиця для	Landgraviate of Hesse d , Гессен-Кассель , Кассель , Кассель , Кургессен (пров?нц?я) ? Курфюрство Гессен
Межу? з ? сус?дн? нас. пункти Кассель , Гетт?нген ?
Засновано	913
Площа	106,79 км²
Населення	205 076 чолов?к ( 2018 )
Висота НРМ	106, 78  м
Географ?чна зона	West Hesse Depression d
Водойма	Фульда , Ahne d , Drusel d , Geilebach d , Grunnelbach d , Jungfernbach d , Losse [d] , Nieste d , Wahlebach d , Heisebach d , Donchebach d
М?ста-побратими	Рамат-Ган , Мюлуз ( 28 липня 1965 ) [1] , Флоренц?я ( 1952 ) [2] [3] , ?зм?т , Рован??м? , Ярославль , М?тте , Арнштадт , Монтана , Вестерос ( 1958 ) [4]
Телефонний код	0561
Часовий пояс	UTC+1 , вл?тку UTC+2
Номери автомоб?л?в	KS
GeoNames	3220995
OSM	r62598   · R
Поштов? ?ндекси	34117?34134, 34355
М?ська влада
Мер м?ста	Christian Geselle
Вебсайт	stadt-kassel.de
Мапа
Кассель у В?к?сховищ?

Ка?ссель ( н?м. Kassel , до 1926 року оф?ц?йна назва Cassel ^[5] ) ? м?сто , розташоване в центральн?й частин? Н?меччини, на р?чц? Фульда , у земл? Гессен . Кассель ? ?дине велике м?сто на п?вноч? земл? Гессен ? трет? за величиною м?сто земл? Гессен п?сля Франкфурта ? В?сбадена . Зг?дно з даними ре?стру населення, станом на 31.12.2018 у Кассел? проживало 205 076 ос?б. ^[6]

Заснований в X стол?тт? . Арх?тектурн? пам'ятники ? ансамбл? XIII ? XVIII стол?ть. Державна художня зб?рка (в Палац? на пагорб? В?льгельма ). У червн? 2013 року Г?рський парк В?льгельма було занесено до списку Св?тово? спадщини ЮНЕСКО . З 1955 року кожних п'ять рок?в у Кассел? в?дбува?ться виставка сучасного мистецтва ? documenta . З 1971 року, з заснуванням першого ун?версального ун?верситету, Кассель ста? ун?верситетським м?стом. ^[7]

Географ?я [ ред. | ред. код ]

Кассель знаходиться приблизно 70 км на п?вн?чний зах?д в?д географ?чного центру Н?меччини. Кассель ? трет?м найближчим великим м?стом в?д географ?чного центру Н?меччини п?сля Ерфурта ? Гетт?нгена (в?дстань близько 50 км). М?сто знаходиться на п?вноч? земл? Гессен, близько до кордон?в земель Нижньо? Саксон?? ? Тюринг?? .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Назва м?ста [ ред. | ред. код ]

Перша документальна згадка про корол?вський дв?р Chassalla (чи Chassella ; п?зн?ше Cassel ) ^[8] дату?ться 18 лютим 913 року. Цю л?тописну згадку можна знайти у двох св?доцтвах, як? збереглися до сьогодн?шн?х дн?в.

Уже близько 400 рок?в ?снують р?зн? пояснення походження назви м?ста Кассель; особливо популярним ? утворення назви з латинського слова castellum/castella  ? замок/фортеця. Зг?дно з останн?м досл?дженням, назва може також бути з'?днанням германо-н?мецьких корен?в, як? складаються з таких частин як kas- ≪низина, заглиблення≫ та sella , пох?дна в?д слова sali/seli  ? буд?вля. В ориг?нальному значенн? назва Кассель перекладалась б як ≪буд?вництво в або на низин?≫. Таким чином, назва м?ста може сягати сво?ми коренями до перед?стор?? м?ста. ^[8]

Перш? поселення та заснування м?ста [ ред. | ред. код ]

Отже, уперше Кассель згаду?ться у 913 роц?. Проте п?д час розкопок в район? старого ринку ( Altmarkt ) було натраплено на стар? знах?дк?, як? були археолог?чно законсервован? протягом буд?вельних роб?т до завершення буд?вництва ф?нансового центру в 2008 роц?. Вони дають зрозум?ти, що на низовинах сьогодн?шнього м?ста мали бути дохристиянськ? поселення. Ц? знах?дки поступилися м?сцем п?дземн?й автостоянц? на тому ж м?сц?.

Однак, документальна згадка ? першим письмовим св?дченням ?снування Касселя ? одночасно доказом того, що м?сто ма? б?льш н?ж тисячол?тну ?стор?ю розвитку. Проте, на початку не можливо говорити про Кассель як про м?сто. Швидше за все, на м?сц? нин?шньо? рег?онально? ради стояло укр?плення, у затишку якого протягом наступних к?лькох стол?ть розвивалися поселення, чи? сл?ди поширення невеликою м?рою ще можна просл?дкувати на вулиц? Graben. Колишн?й франкський корол?вський дв?р був побудований близько 1150 року як резиденц?я граф?в франконсько? Гессенгау, тобто графство Маден або ?уденсберг.

М?ж 1140 ? 1148 роками Генр?х Распе та його мати Гедв?? фон ?уденсбер? заснували орден премонстрант?в в Анаберз? на п?вн?чному краю колишнього поселення, який отримав назву монастир Анабер?. На той час дв?р, монастир ? поселення вже були огороджен? мурами, а вже до 1189 року Кассель отримав статус м?ста . Хоча в?дпов?дн? документи, як? б п?дтверджували цей статус, були втрачен?, проте, в 1239 роц? права урядник?в м?сько? ратуш? та права м?стян були п?дтверджен? ландграфом Германом Молодшим з Тюринг?? . ^[9]

Середньов?ччя [ ред. | ред. код ]

У 1189 роц? було вперше засв?дчено ?снування Касселя як м?ста у сьогодн?шньому значенн?. П?сля зак?нчення епохи Людов?н?ера л?н?я Брабантер герцогин? Соф?? здобула незалежн?сть в?д династ?? Веттин?в , тим самим закр?пивши т?сн? зв'язки ландграфства Гессена ? Голланд?? .

У 1239 роц? ландграф Герман II Молодший з Тюринг?? в?дновив деяк? м?ськ? права, ^[9] ? в 1277 роц? Кассель став головною резиденц??ю першого гессенського ландграфа Генр?ха I у новоствореному ландграфств? Гессен.

XVI?XVIII стол?ття [ ред. | ред. код ]

На початку XVI стол?ття ландгарф Ф?л?пп ста? основним протагон?стом Реформац?? . Вир?шальну роль у формуванн? м?ського пейзажу м?ста в?д?грав ландграф Карл, який з 1700 року почав вт?лювати сво? амб?тн? бароков? буд?вельн? про?кти, як наприклад, Карлсауе або Геркулес. П?д час Семир?чно? в?йни (1756?1763) багаторазово за м?сто боролися пруссько-британськ? союзники, до яких також ув?йшли Гессен-Кассель , та французи, як? воювали на сторон? Габсбурзько? Мар??-Терез?? . У 1763 роц? був заснований Кассельський ярмарок.

Верхня нова частина м?ста ( Oberneustadt ) була заснована за планами придворного арх?тектора С?мона Лу?са де Рея, який перетворив Кассель на м?сто-резиденц?ю та спро?ктував площу Фр?др?ха (Фр?др?хспляц) та Корол?вську площу (Кен?гспляц). Кр?м того, п?д його ег?дою були побудован? адм?н?стративн? та культурн? буд?вл?, а також комерц?йн? буд?вл? у стил? неокласицизму .

Незабаром п?сля того, як у 1803 роц? ландграф Гессен-Касселя став курфюрстом , у 1806 роц? в?йська Наполеона окупували м?сто, зробивши Кассель до 1813 року столицею новоутвореного Вестфальського корол?вства ? резиденц??ю брата Наполеона ? Жерома .

• 
  План м?ста Кассель, Маттеус Мер?ан , 1648
• 
  Cassel , Вид на м?сто з Topographia Hassiae , Маттеус Мер?ан, 1655
• 
  М?ський замок Касселя, Маттеус Мер?ан, 1655
• 
  В?дкриття пам'ятника ландграфу Фр?др?ху ?? , Й. Г. Т?шбайн Старший, 1783

XIX стол?ття ? пер?од до Друго? св?тово? в?йни [ ред. | ред. код ]

На початку XIX стол?ття в Кассел? сформувалося коло представник?в романтизму ? Ах?м фон Арн?м , Клеменс Брентано ? Брати Гр?мм . У Кассельськ?й пол?техн?ц? працювали так? х?м?ки як Фр?др?х Велер ? Роберт Бунзен та ф?зик Рудольф Кольрауш , а ?ндустр?ал?зац?я перетворила Кассель на важливе промислове м?сто.

Кургессен втратив свою незалежн?сть п?сля австро-пруссько? в?йни 1866 року ? разом з Корол?вством Ганновер був анексований Прусс??ю . З того часу с?м'я ?мператора проводила л?тн? м?сяц? в Кассел?. До початку стол?ття були створен? величезн? житлов? райони ? в скорому час? к?льк?сть жител?в основно? частини м?ста перевищила позначку 100 тисяч мешканц?в.

З 1920 року до 1925 року бургом?стром Касселя був Ф?л?пп Шайдеманн .

• 
  М?ст через р?чку Фульда, Фотохром, 1900
• 
  Вигляд з Шенер Аусз?хт на Кауфунгський л?с (Белев'ю), Лу? Кол?тц, 1900
• 
  Кен?гспляц, Фотохром, 1900
• 
  Вид на Кассель, Фотохром, 1900

Хоча в 1933 роц? у Кассел? проходив ≪Рейхскр?гертаг≫, м?сто не грало особливо? рол? п?д владою НСРПН . Увечер? 7 листопада 1938 року члени СА ? СС почали нищити Кассельську синагогу та ?нш? ?врейськ? установи м?ста. Вони з'являлися в цив?льному одяз?, щоб ?м?тувати ≪народний гн?в≫, за два дн? до 9 листопада та погром?в, як? ув?йдуть у н?мецьку ?стор?ю як погроми ≪Кришталево? ноч?≫ . З початку 1930-х рок?в м?сто в значн?й м?р? вважалося ≪захопленим≫ (≪ gleichgeschaltet ≫). Оп?р був обмежений к?лькома антифашистськими групами. П?сля погром?в Кришталево? ноч? ?врейськ? кассельц? були депортован? з головного вокзалу.

Друга св?това в?йна [ ред. | ред. код ]

П?д час Друго? св?тово? в?йни к?лька пов?тряних нальот?в на Кассель знищили велику частину дуже важливого старого м?ста та ?нших м?ських буд?вель ? забрали багато житт?в. Найтяжчого удару м?сто зазнало 22 жовтня 1943 року. В цю н?ч загинуло понад 10 тисяч людей, а 80 в?дсотк?в будинк?в було знищено. Оск?льки Кассель, особливо в старих районах м?ста, був м?стом з безл?ччю дерев'яних фахверкових будинк?в, в?н став ?деальною м?шенню для ав?аудар?в запальними бомбами в?дпов?дно до ≪Директиви про бомбардування територ?й≫. Внасл?док ц?леспрямованого масового скидання фосфорних та цил?ндричних запалювальних бомб утворився вогняний смерч , спровокований гор?нням дерева, як наприклад у Дрезден?, Гамбурз?, Пфорцгайм?, Вюрцбурз? або Дармштадт?.

На початку кв?тня 1945 року американськ? в?йська зайняли Кассель. ^[10] У ?нших м?сцях Н?меччини в?йна продовжувалась до початку травня. Остаточно в?йна завершилась 8 травня 1945 року Актом про кап?туляц?ю Н?меччини.

П?сляво?нний час до об'?днання Н?меччини [ ред. | ред. код ]

Кассель знаходився в Американськ?й зон? окупац?? Н?меччини . У 1949 роц? разом з Бонном , Франкфуртом-на-Майн? та Штутгартом м?сто змагалося за роль ново? столиц? Федеративно? Республ?ки Н?меччина . Одн??ю з основних причин, чому м?сто в?дхилили як резиденц?ю уряду, була безпосередня близьк?сть до внутр?шнього н?мецького кордону. З 1953 року в Кассел? д?ють Федеральний суд з трудового права та Федеральний соц?альний суд Н?меччини. У 1999 роц? Кассель був змушений поступитися Федеральним судом з трудового права на користь Ерфурта.

• 
  Вид на Унтере Кен?гсштрасе п?сля зак?нчення в?йни, 1945
• 
  Шля?д в Кассел?. В?дбудова арх?тектурного ансамблю Паулем Боде, 1953
• 
  Вид на Кен?гсштрасе з п?вн?чно? сторони Фр?др?хспляц, 1969

П?сляво?нна в?дбудова м?ста в?дбувалась за планами час?в нацистсько? епохи, а також в?дпов?дала ?де? м?ста, сприятливого для автомоб?льного руху. 9 листопада 1953 року була в?дкрита Трепенштрасе, яка була першою п?шох?дною зоною в ФРН. У 1961 роц? Кассель стало першим м?стом в Н?меччин?, яке ввело паркувальний диск .

Як додаткову програму до Федерально? сад?вничо? виставки 1955 року, Арнольд Боде ?н?ц?ював виставку documenta 1 , яка з тих п?р перетворилася на найважлив?шу в св?т? виставку сучасного мистецтва.

Пер?од з 1990 року [ ред. | ред. код ]

У пер?од з 29 травня до 1 червня 1991 року була в?дкрита нова зал?знична станц?я Кассель-В?льгельмсгоге. Це була перша зал?знична станц?я в Н?меччин? протягом десятил?ть, дизайн яко? був обраний з арх?тектурного конкурсу, ? перша, яка була запланована як зал?зничний вокзал для по?зд?в ICE. У 1992 роц? було в?дкрито виставковий зал для ≪documenta≫. З 1995 року реал?зована концепц?я рег?онального травмая Касселя.

З 1990-х рок?в було в?дновлено район м?ста Унтернойштадт, який не був в?дбудований п?сля його руйнування п?д час Друго? св?тово? в?йни.

З 2013 року Г?рський парк В?льгельма ? об'?ктом Св?тово? спадщини ЮНЕСКО .

Населення [ ред. | ред. код ]

Зг?дно з даними ре?стру населення, станом на 31.12.2018 у Кассел? проживало 38 677 ?ноземц?в, з них 11 982 громадян ?нших кра?н ?вропейського Союзу .

Пол?тика [ ред. | ред. код ]

З 2006 року по 2016 р?к Касселем управляла коал?ц?я Соц?ал-демократично? парт?? Н?меччини (СДП) ? Парт?? Зелених . П?сля комунальних вибор?в 2016 року м?стом керу? новоутворена коал?ц?я представник?в таких парт?й: Соц?ал-демократично? парт?? Н?меччини (СДП), Парт?? Зелених ? В?льно? демократично? парт?? Н?меччини (ВДП) .

Економ?ка й ?нфраструктура [ ред. | ред. код ]

Транспортний вузол. Транспортне машинобудування (локомотиво-, вагоно- ? автобудування), виробництво ?нструмент?в, х?м?чних волокон, електротехн?чна, текстильна, харчова, пол?граф?чна промисловост?.

Осв?та ? наука [ ред. | ред. код ]

З 1633 по 1653 роки у Кассел? ?снував перший ун?верситет. Новий Кассельський ун?верситет був заснований як ун?версальний ун?верситет у 1971 роц? й на той час був в?домий сво?ю сучасною осв?тньою концепц??ю. У свою чергу ця коцепц?я стала в?домою як Кассельська модель.

Кассельський ун?верситет пропону? осв?тн? програми на факультетах гуман?тарних, культоролог?чних та соц?альних наук (включаючи спорт), арх?тектури, м?стобудування, економ?ки, математики та природничих наук, орган?чного землеробства, цив?льного буд?вництва та еколог??, машинобудування, електротехн?ки/?нформатики та в ?нститут? мистецтва.

Рел?г?я ? церква [ ред. | ред. код ]

До Реформац?? Кассель належав до Архи?пископства Майнца . У 1526 роц? ландграф Ф?л?пп започаткував процес реформац?? в земл? Гессен. На початку XVII стол?ття ландграф Гессена-Касселя, Мор?ц Вчений, видав наказ, який визнавав в?роспов?дання Реформац??.

П?сля того, як у зв'язку з Реформац??ю, вс? католицьк? громади Касселя були розпущен?, з 1731 року в Кассел? знову з'являються римо-католицьк? прихожани, а з 1776 року знову були дозволен? Богослуж?ння, тим б?льше, що сам колишн?й ландграф Фр?др?х II став римо-католиком. З того часу частка римо-католик?в пост?йно зростала, так що незабаром знову сформувалися незалежн? параф??. З 1821 року ц? параф?? належать до ?пископства Фульди. Старокатолицька громада , яка у першу чергу була заснована вимушено переселеними старокатоликами з Судетсько? област? (?пископство Варнсдорф), ма? св?й параф?яльний центр у район? м?ста ? Vorderer Westen . Кр?м того в Кассел? ? також к?лька православних параф?й. Серед них Ант?ох?йська православна церква , Рос?йська православна церква та Сербська православна церква . Укра?нська греко-католицька громада, яка належить до параф?? Бл. Климент?я Ун?вського у Франкфурт?-на-Майн?, в?дправля? Богослуж?ння щом?сяця у каплиц? л?карн? Elisabeth-Krankenhaus.

Вже з 1960-х рок?в ?сну? велика к?льк?сть малих будинк?в молитви для ?сламського населення з безл?ччю окремих теч?й.

Доведено, що вже з час?в Середньов?ччя у Кассел? була ?врейська громада. Стол?ттями вона була нев?д'?мною частиною сусп?льства й ?снувала безперервно до 1930-х рок?в, допоки варварство нац?онал-соц?ал?ст?в не зак?нчило ?врейське життя у Кассел?. Знищення ?врейських рел?г?йних установ в м?ст? розпочалося ще 7 листопада 1938 року членами СА ? СС , одягнених у цив?льний одяг, за два дн? до погром?в Кришталево? ноч? . З 2301 людей ?врейського в?роспов?дання (1933) близько 300 член?в сп?льноти наново заснували громаду п?сля зак?нчення диктатури нац?онал-соц?ал?зму. Завдяки висок?й ?мм?грац?? в 1990-х роках, громада зросла до близько 1300 член?в громади (станом на 2006 р?к). У 2000 роц? було завершено буд?вництво ново? синагоги недалеко в?д м?сця старо? синагоги. Нову синагогу було в?дкрито 28 травня 2000 року.

Культура [ ред. | ред. код ]

Театр [ ред. | ред. код ]

Починаючи з XVI стол?ття в Кассельському двор? виступали англ?йськ? театральн? трупи. У 1605 роц? п?д кер?вництвом ландграфа Мор?ца було завершене буд?вництво Оттонеума, який вважа?ться першою пост?йною театральною буд?влею в Н?меччин?. Ландграф Мор?ц спод?вався на розвиток н?мецького театру, однак намарно. Англ?йська комед?я залишалась у центр? уваги театрального життя.

З початком Тридцятил?тньо? в?йни в 1621 роц? у Кассел? зупинилося театральне життя. Т?льки п?сля того, як конюшня замку час в?д часу використовувалась для постановки опер та комед?й, ландграф Карл доручив перебудувати колишн?й бальний зал в театр комед??. Перший оперний театр Касселя був в?дкритий у 1769 роц?. Театр постав з ?н?ц?ативи ландграфа Фр?др?ха Другого перебудувати княжий палац, який знаходився на тепер?шн?й оперн?й площ?.

У 1909 роц? була зведена нова монументальна, еклектична буд?вля з п?вденно-сх?дно? сторони Фр?др?хспляца, яка була сильно пошкоджена п?д час пов?тряних напад?в у жовтн? 1943 року ? була знесена на початку пово?нних рок?в. Спорудження наступно? театрально? буд?вл? ма? довшу ?стор?ю: спочатку мав бути реал?зований новий про?кт переможця конкурсу Ганса Шароуна, який у перебудов? м?ста ор??нтувався на ?сторичну забудову площ?. Зам?сть цього, цей про?кт був в?дкинутий ? зам?нений новим про?ктом Пауля Боде, буд?вництво якого завершилось до 1959 року.

Директором театру Касселя ? Томас Бокельман. ^[11] Оркестр державного театру Кассеоя вважа?ться одним з найстар?ших у Н?меччин? ? вперше згаду?ться в 1502 роц? як Гофкапелле. Окр?м державного театру в Кассел? ? кабаре та аматорськ? театри.

Музе?, галере? ? виставки [ ред. | ред. код ]

Кассель нал?чу? велику к?льк?сть визначних музе?в та галерей. Основою для сьогодн?шнього музейного ландшафту м?ста Кассель були колекц?? ландграф?в ? курфюрст?в Гессена та Касселя, державн? музе?, замки та сади. Фр?дер?ц?анум, який знаходиться на площ? Фр?др?ха (Фр?др?хспляц), вважа?ться першою публ?чною музейною спорудою на ?вропейському континент?. Фр?дер?ц?анум славиться сво?ми експозиц?ями сучасного мистецтва. Сус?дня буд?вля Оттонеум розм?щу? колекц?? з ?стор?? природознавства. На Штендепляц знаходиться м?ський музей Касселя, який в?дкрився для в?дв?дувач?в п?сля перебудови в 2016 роц?. У центральному вокзал? Касселя знаходиться музей Лу? Шпора .

У 2015 роц? було в?дкрито новий музей ? GRIMMWELT (Св?т Гр?мм), присвячений братам Гр?мм , як? провели довгий час у Кассел?.

documenta [ ред. | ред. код ]

documenta  ? виставка сучасного мистецтва, яка проводиться протягом ста дн?в кожн? п'ять рок?в в м. Кассель, Н?меччина. Виставка була заснована художником та куратором Арнольдом Боде в 1955 роц? як частина федерально? виставка сад?в для того, щоби представити н?мецьк?й публ?ц? твори сучасного мистецтва, що не були доступними за час?в нац?онал-соц?ал?зму . Сьогодн? виставка стала важливою под??ю у св?т? сучасного в?зуального мистецтва ? збира? тисяч? в?дв?дувач?в.

Музичн? заходи [ ред. | ред. код ]

У Кассел? знаходяться визначн? приватн? та державн? музичн? заклади. До них належать: кассельський державний оркестр кассельського державного театру, музичне видавництво ≪ Barenreiter ≫, музична академ?я м?ста Касселя, н?мецький арх?в музично? ?стор?? та м?жнародна сп?лка Генр?ха Шютца . Щороку з к?нця жовтня по середину листопада проходять кассельськ? музичн? дн?, на яких в?дбуваються р?зноман?тн? камерн?, оркестров? ? хоров? концерти, а також сцен?чн? постановки. ^[12] Кожного року в парку Карлсауе п?д в?критим небом м?сцева газета HNA так кассельський державний теарт орган?зовують концерт HNA Sommer Open Air .

Пам'ятки арх?тектури [ ред. | ред. код ]

Визначн? споруди [ ред. | ред. код ]

Старе м?сто Кассель ? сьогодн? район М?тте ? було значною м?рою зруйноване у 1943 роц? п?д час Друго? Св?тово? в?йни . Зважаючи на руйнування м?ста у в?йну ? на пово?нне м?ське планування, на сьогодн?шн?й день у Кассел? не ма? ц?л?сного ?сторичного портрету. Проте, будучи колишн?м м?стом-резиденц??ю, Кассель нал?чу? безл?ч ?сторичних буд?вель багатьох епох.

Одним з приклад?в ? протестантська Брюдерк?рхе ? друга найстар?ша церковна буд?вля у м?ст?. У центральному район? м?ста знаходяться наступн? ?сторичн? пам'ятники: Рентгоф та Рондель, церква св. Март?на (Март?нск?рхе) з вражаючими вежами раннього пово?нного пер?оду, Оттонеум, Маршталь, ру?ни Цой?гауза, Карлсхосп?таль, Друсельтурм, ру?ни гарн?зонно? церкви, спрощено в?дбудована Карлск?рхе, Фр?дер?ц?анум, колони колишнього червоного палацу, шпиль старо? Лютерк?рхе з сучасною бетонною церквою та навколишн? могильн? пам'ятники старого м?ського кладовища.

У багатьох м?сцях кассельського м?ського ландшафту впадають в оч? численн? дуби, як? були посаджен? у рамках проекту митця Йозефа Бойса  ? соц?альна скульптура ≪7000 дуб?в ? м?ське озеленення зам?сть м?сько? адм?н?страц??≫. Дерева були посаджен? Йосефом Бойсом та волонтерами на вулицях ? площах Касселя.

Найвищими спорудами в Кассел? ? шпиль Лютерк?рхе (76 м), Геркулес (70,5 м) ? подв?йн? шпил? церкви Святого Март?на (Март?нск?рхе) (69 м).

Твори мистецтва та пам'ятники [ ред. | ред. код ]

• 
  Приклад скульптури бароко: пам'ятник Ландграфу Карлу, ( Бартоломеус Еггерс , 1686)
• 
  Пам'ятник Жертвам насильства в центр? м?ста (Вадим С?дур, 1974)
• 
  Геркулес кида? кирку-мотику (Клас Олденбург, 1982)
• 
  Пам'ятник братам Гр?мм на площ? брат?в Гр?мм (Ер?ка Мар?я В??анд, 1985)
• 
  Пам'ятник Пандус ( Die Rampe ) (Е. Р. Нел?, 1985)

Зелен? зони та рекреац?йн? м?сця [ ред. | ред. код ]

Завдяки г?рському парку В?льгема та Карлсауе Кассель ? учасником ?вропейсько? сп?лки садово? спадщини.

Г?рський парк В?льгема

Г?рський парк В?льгельма  ? наг?рний парк площею 2,4 км² у гессенському м?ст? Кассель (Н?меччина). 23 червня 2013 року на 37-й сес?? Ком?тету Св?тово? спадщини ЮНЕСКО , що проходила у Камбодж? , Г?рський парк В?льгельма був включений до списку св?тово? спадщини ЮНЕСКО . ^[13]

У 1696 роц? ландграф Карл розпочав спорудження парку як бароковий парковий ансамбль. У XVIII ? XIX стол?ттях парк був перероблений у англ?йський пейзажний парк . З 1 травня до 3 жовтня дв?ч? на м?сяць парк зачарову? сво?ми водяними каскадами, як? п?сля включення парку до св?тово? спадщини ЮНЕСКО щороку притягують все б?льшу к?льк?сть турист?в.

Карлсауе та Фульдаауе

У заплав? р?чки Фульда знаходяться Карлсауе та Фульдаауе. Разом вони утворюють один з найб?льших парк?в ? одну з найб?льших за протяжн?стю паркових зон в?дпочинку Н?меччини.

М?ста-побратими [ ред. | ред. код ]

На даний час м?сто Кассель сп?впрацю? з такими м?стами-побратимами: ^{[14] [15]}

• Нестеров , Рос?я , з 1915 року/оновлена сп?впраця з 1954 року
• Флоренц?я , ?тал?я , з 1952 року
• Берл?н , округ М?тте , Н?меччина, з 1962 року
• Мюлуз , Франц?я , з 1965 року
• Вестерос , Швец?я , з 1972 року
• Рован?ем? , Ф?нлянд?я , з 1972 року
• Ярославль , Рос?я , з 1988 року
• Арнштадт , Н?меччина, з 1989 року
• Рамат-Ган , ?зра?ль , з 1990 року
• ?зм?т , Туреччина , з 1999 року
• Новий Уренгой , Рос?я , з 2005 року

В?дом? особистост? [ ред. | ред. код ]

До в?домих особистостей, як? народилися в Кассел?, проживали в ньому, чи доклали зусиль для його формування, належать:

• Генр?х Шютц (1585?1672) ? н?мецький композитор ? орган?ст раннього бароко . Вважа?ться найвидатн?шим н?мецьким композитором до Й. С. Баха
• Кр?стоф-Д?тр?х фон Роммель (1781?1859) ? н?мецький ?нтелектуал, вчений-гуман?ст, професор, ?стор?ограф
• Лу? Шпор (1784?1859) ? н?мецький скрипаль, композитор, диригент ? педагог, один з перших представник?в романтичного стилю в музиц?
• Брати Гр?мм : Якоб Гр?мм (1785?1863) та В?льгельм Гр?мм (1786?1859) ? н?мецьк? вч?н? ? мовознавц?, в?дом? за ?хн? публ?кац?? зб?рок казок ? за прац? в галуз? мовознавства
• Пол Ройтер (1816?1899) ? британець н?мецького походження, засновник агенства новин Рейтер
• Людв?г Монд (1839?1909) ? британець н?мецького походження, х?м?к ? п?дпри?мець
• Ф?л?пп Шайдеман (1865?1939) ? н?мецький пол?тик ? публ?цист, соц?ал-демократ. Перший прем'?р-м?н?стр Веймарсько? республ?ки
• Герхард Ф?зелер (1896?1987)  ? н?мецький льотчик-ас Першо? св?тово? в?йни , ?нженер, ав?ац?йний конструктор та п?дпри?мець, один з засновник?в вищого п?лотажу
• Арнольд Боде (1900?1977) ? уродженець м. Кассель, н?мецький художник, мистецтвознавець, куратор ? педагог. Засновник documenta  ? м?жнародно? виставки сучасного мистецтва

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Кассельська картинна галерея
• Кассельський ун?верситет
• documenta

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Кассель

• Географический энциклопедический словарь. Москва. ≪Советская энциклопедия≫. 1989. стор. 224 (рос.)

п о р 50 найб?льших м?ст Н?меччини за населенням Берл?н Гамбург Мюнхен Кельн Франкфурт-на-Майн? Штутгарт Дюссельдорф Дортмунд Ессен Бремен Дрезден Ганновер Лейпциг Нюрнберг Дуйсбург Бохум Вупперталь Б?лефельд Бонн Мангайм Карлсруе В?сбаден Мюнстер Аугсбург Гельзенк?рхен Менхенгладбах Брауншвейг Аахен Хемн?ц К?ль Крефельд Галле Магдебург Фрайбург Обергаузен Любек Ерфурт Росток Майнц Кассель Га?ен Гамм Мюльгайм-на-Рур? Герне Людв?гсгафен Оснабрюкк Зол?нген Леверкузен Ольденбург Потсдам

п о р Райони в Гессен? Незалежн? м?ста В?сбаден | Дармштадт | Кассель | Оффенбах-на-Майн? | Франкфурт-на-Майн? Райони Бергштрасе | Вальдек-Франкенберг | Верра-Майснер | Верхн?й Таунус | Веттерау | Герсфельд-Ротенбург | Г?ссен | Грос-Герау | Дармштадт-Д?бург | Кассель | Лан-Дилль | Л?мбург-Вайльбург | Майн-К?нц?г | Майн-Таунус | Марбург-Б?денкопф | Оденвальд | Оффенбах | Райнгау-Таунус | Фогельсберг | Фульда | Швальм-Едер

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво MusicBrainz · ?нститут Гердера Географ?я та географ?чн? карти archINFORM · Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · UN/LOCODE · Who's on First · Who's on First Л?тература та б?бл?ограф?я Provenio · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Encyclopædia Britannica · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN Дов?дков? видання National Historical Museums of Sweden Нормативний контроль BNF :  119473215 · Freebase :  /m/0bkv0 · GND :  4029869-3 · J9U :  987007564322205171 · LCCN :  n80043584 · NKC :  ge208032 · NLI :  000979033 · SUDOC :  081594097 · VIAF :  135976607