Йоах?м ?аук

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем ?аук .
Йоах?м ?аук
Joachim Gauck
н?м. Joachim Gauck
Йоахім Ґаук Joachim Gauck
Йоах?м ?аук
Joachim Gauck
Німеччина Федеральний президент Н?меччини
18 березня 2012  ?  18 березня 2017
Попередник Кр?ст?ан Вульфф
Наступник Франк-Вальтер Штайнма?р
Народився 24 с?чня 1940 ( 1940-01-24 ) (84 роки)
Росток , Мекленбург , Трет?й Рейх
В?домий як пол?тик , пастор , письменник-документал?ст , викладач ун?верситету , журнал?ст , anti-communist
Кра?на Н?меччина
Alma mater Ростоцький ун?верситет
Пол?тична парт?я безпарт?йний
Батько Wilhelm Joachim Gauck d
Мати Olga Gauck d
У шлюб? з Gerhild Gauck d
Профес?я пастор , публ?цист
Рел?г?я лютеранство
Нагороди
Орден Свободи — 2017 Кавалер Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН— 2000
П?дпис
  Висловлювання у В?к?цитатах
  Мед?афайли у В?к?сховищ?

Йоах??м ?аук [1] [2] ( н?м. Joachim Gauck , нар. 24 с?чня 1940 , Росток , Мекленбург , Трет?й Рейх ) ? н?мецький пол?тичний та державний д?яч, одинадцятий федеральний президент Н?меччини ; перший президент ФРН ? виходець з колишньо? НДР .

Колишн?й протестантський пастор з НДР, один ?з л?дер?в правозахисного руху в НДР, перший уповноважений федерального уряду з роботи з розсекреченими арх?вами колишнього М?н?стерства державно? безпеки НДР ( Штаз? ) (1990?2001), безпарт?йний, публ?цист .

Став сп?взасновником опозиц?йного Нового Форуму й депутатом Народно? палати НДР останнього скликання в?д некомун?стичного Альянсу 90 . Був серед п?дписант?в Празько? декларац?? , а також Декларац?? про злочини комун?зму . 2010 року вже був кандидатом на посаду Федерального президента Н?меччини в?д СДН , але обраним тод? був представник урядово? б?льшост? Кр?ст?ан Вульфф .

Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Життя в НДР [ ред. | ред. код ]

?аук народився 24 с?чня 1940 року в п?вн?чно-н?мецькому м?ст? Росток у родин? кап?тана судна, згодом його батько став морським чиновником. Мати Йоах?ма була квал?ф?кованою оф?сною прац?вницею. Вона була членом НСДАП з 1932 року, батько ? з 1934 року. Наприк?нц? Друго? св?тово? в?йни батько потрапив до британського полону, зв?дки вл?тку 1946 року повернувся до Ростока, який згодом став територ??ю НДР. Невдовз? батько поступив на роботу на Ростоцьку верф як ?нспектор з охорони прац?.

1951 року батько ≪зник≫ ? був та?мно захоплений спецорганами радянсько? окупац?йно? влади без оф?ц?йного звинувачення, та переправлений до СРСР. Родина не мала жодно? зв?стки про нього. М?сцев? органи Штаз? в?дпов?ли, що в них також нема жодних даних на батька, ? якщо його заарештували сов?ти , то тут н?чого не вд??ш. Згодом с?м'я дов?далась про те, що батько начебто був засуджений у Москв? за ≪ шпигунство на користь зах?дних кра?н, а також за антирадянську аг?тац?ю ? пропаганду ≫. Проте у в?дкритому судовому процес? його не було засуджено, родина н?яких документ?в не одержала, у Москв? також н?яких документ?в не було знайдено. Родина не мала жодно? зв?стки про його долю до 1955 року, коли п?сля в?зиту Конрада Аденауера до СРСР його зв?льнили з ГУЛАГу . П?сля повернення батька додому з'ясувалося, що причиною арешту слугувало те, що в?н мав при соб? профес?йний корабельний дов?дник, виданий на Заход?. Вже через р?к примусово? прац? на радянському П?вноч? в таборах ГУЛАГу в?н став ?нвал?дом , але його не в?дпускали до 1955 року.

Арешт ? ув'язнення батька дуже вплинули на пол?тичн? погляди Йоах?ма. Вже в школ? в?н не приховував сво?х в?дверто антикомун?стичних переконань, р?шуче в?дмовившись, зокрема, вступати до лав прокомун?стичного Союзу в?льно? н?мецько? молод? . Йоах?м хот?в стати журнал?стом, проте антикомун?стичн? погляди не дали цього зробити. Натом?сть ?аук став пастором протестантсько? церкви в Мекленбурз? й пробув на ц?й посад? до 1989 року. Д?яльн?сть пастора в НДР була вельми ускладнена через ворож?сть пан?вного режиму до церкви, тому ?аук довгий час був об'?ктом спостереження з боку М?н?стерства державно? безпеки НДР . У дось? на нього ?аук характеризувався як ≪невиправний антикомун?ст≫ (≪ unverbesserlicher Antikommunist ≫). [3] У 1982?1990 роках ?аук очолював роботу церковно? ради Мекленбурга.

В об'?днан?й Н?меччин? [ ред. | ред. код ]

Йоах?м ?аук у грудн? 1990
Йоах?м ?аук (праворуч) та останн?й м?н?стр внутр?шн?х справ НДР П.Д?стель

1989 року ?аук став членом демократичного опозиц?йного руху Новий Форум та був обраний до складу його кер?вництва. В?н брав участь у б?льшост? найзначн?ших м?тинг?в ? демонстрац?й проти пан?вного режиму. На в?льних виборах 18 березня 1990 року в Народну палату НДР висувався в?д опозиц?йного Альянсу 90 (у склад? Нового Форуму, руху Демократ?я зараз та ?н?ц?ативи за мир ? права людини) ? був обраний депутатом.

2 жовтня 1990 року, за день до об'?днання Н?меччини , Народна палата обрала ?аука спец?альним уповноваженим з управл?ння арх?вами Штаз? . Наступного дня це призначення п?дтвердив федеральний президент Р?хард фон Вайцзеккер та федеральний канцлер Гельмут Коль . З 1992 року його посада стала називатися ≪Федеральний уповноважений з управл?ння арх?вами Штаз?≫ ( н?м. Bundesbeauftragter fur die Stasi-Unterlagen ). На ц?й посад? в?н пропрацював до 2000 року. Позитивна д?яльн?сть ц??? установи у справ? викриття злочин?в режиму НДР у н?мц?в асоц?ювалася насамперед з ?м'ям ?аука, тож це в?домство стали називати В?домством ?аука ( н?м. Gauck-Behorde ).

У наступн? роки його ?м'я звучало серед можливих кандидат?в у депутати Бундестагу в?д СДП ? нав?ть як потенц?йного кандидата на пост федерального президента в?д ХСС 1999 року (проти кандидата СДП Йоганнеса Рау ), [4] а також в?д блоку ХДС/ХСС ? ВДП у наступн? роки [5] .

1998 року в?н сприяв н?мецькому випуску Чорно? книги Комун?зму , написавши додатковий розд?л про Н?мецьку Демократичну Республ?ку . Разом з колишн?м президентом Чех?? Вацлавом Гавелом був ?н?ц?атором Празько? декларац?? про ?вропейське сумл?ння та комун?зм (2008). Його п?дпис сто?ть також п?д Декларац??ю про злочини комун?зму (2010). У цих документах м?ститься заклик до засудження комун?зму , поширення знань про злочини комун?стичних режим?в ? покарання учасник?в цих злочин?в. У Празьк?й декларац?? також м?стилася ?дея створення ?вропейського дня пам'ят? жертв стал?н?зму й нацизму , який таки був затверджений ?вропейським парламентом 2 кв?тня 2009 року.

Йоах?м ?аук у 2008 роц?

З нагоди свого 70-р?ччя 2010 року, ?аук одержав спец?альне прив?тання в?д федерального канцлера Ан?ели Меркель , яка назвала його ≪?стинним учителем демократ??≫ та ≪невпинним захисником свободи, демократ?? ? правосуддя≫, [6] а британська газета ≪ The Independent ≫ назвала ?аука ≪в?дпов?ддю Н?меччини на Нельсона Манделу≫ . [7]

З 2003 року ?аук очолював орган?зац?ю ≪ Gegen Vergessen ? Fur Demokratie ≫ (Проти забуття ? За демократ?ю), яка бореться з л?вим ? правим екстрем?змом , виступа? на захист демократичних ц?нностей ? сприя? осягненню ?сторично? правди про два тотал?тарн? режими в н?мецьк?й ?стор??.

Президентство [ ред. | ред. код ]

Участь у президентських виборах 2010 [ ред. | ред. код ]

3 червня 2010 року Йоах?м ?аук був висунутий кандидатом на пост федерального президента Н?меччини в?д соц?ал-демократ?в ? зелених . Варто зауважити, що ?аук н?коли не був н? членом СДП , н? членом парт?? зелених (хоча Альянс 90 , до якого ?аук ран?ше входив, 1993 року злився ?з зах?днон?мецькими зеленими) ? п?сля висунення заявив, що прийняв би пропозиц?ю ? в?д ХДС , якби запропонували. [8] ?аук схарактеризував себе як ≪л?вого, л?берального консерватора≫, [9] а п?сля свого висунення п?дкреслював свою позапарт?йн?сть, заявивши: ≪Я не ? н? червоним, н? зеленим, я ? Йоах?м ?аук≫. [10]

?аука поважають пол?тики надзвичайно широкого пол?тичного спектру, в?н дуже популярний не лише серед член?в парт?й, що висунули його кандидатом у президенти, але й серед пан?вно? коал?ц?? ХДС/ХСС ? ВДП за його в?дверт?сть, високоморальну позиц?ю як за час?в комун?стично? диктатури, так ? за час?в його д?яльност? як ≪мисливця за Штаз?≫ в 90-их роках XX стол?ття. Його головний суперник Кр?ст?ан Вульфф, а також пол?тичн? л?дери пан?вних парт?й заявили, що дуже поважають ?аука за його життя ? д?яльн?сть. Лише ≪Л?в?≫ в?дкинули кандидатуру ?аука на пост президента, як з тактичних, так ? персональних м?ркувань. Чимало пол?тично активних член?в ≪л?вих≫, частина з яких входила до колишньо? Соц?ал?стично? ?дино? парт?? Н?меччини , та зокрема ?хнього л?дера в Бундестаз? Грегора Г?з? , завдяки д?яльност? в?домства ?аука викрили як колишн?х ≪неоф?ц?йних сп?вроб?тник?в≫ Штаз? .

На виборах 30 червня 2010 року ?аук поступився Кр?ст?ану Вульффу в третьому тур?, отримавши 490 голос?в проти 624 у суперника.

Ном?нац?я на Президентськ? вибори 2012 [ ред. | ред. код ]

П?сля скандалу навколо федерального президента Н?меччини Крист?ана Вульффа, що призв?в до його в?дставки 17 лютого 2012 року, ?аука знову стали називати можливим позапарт?йним кандидатом ( н?м. uberparteiliche Kandidat ), який м?г би об'?днати голоси коал?ц?? та опозиц?? п?д час вибор?в федерального президента. За соц?олог?чними опитуваннями, н?мц? надавали перевагу Йоах?мов? ?ауку проти ?нших ймов?рних кандидат?в на посаду президента. [11]

Уранц? 19 лютого 2012 року в кер?вництв? пан?вно? коал?ц?? ХДС/ПВД в?дбулась запекла дискус?я з приводу кандидатури майбутнього президента, що переросла в гострий конфл?кт й ледь не призвела до розпаду коал?ц?? та в?дставки уряду. Л?дер молодшого партнера по коал?ц??, Парт?? В?льних демократ?в , м?н?стр економ?ки ? в?цеканцлер Ф?л?пп Реслер запропонував кандидатуру ?аука, ще ран?ше п?дтриману опозиц??ю. Л?дер ХДС та канцлер Ан?ела Меркель була категорично проти й пропонувала ?нш? кандидатур? з лав власного ХДС. Реслер продовжував стояти на сво?му, за що Меркель пригрозила розколом коал?ц??. У наступн? години в?дбулась телефонна конференц?я м?ж л?дерами основних чотирьох парт?й Бундестагу (ХДС/ХСС, ПВД, СДП ? Союз 90/Зелен? ), п?сля чого Меркель була змушена запросити до переговор?в ≪в?ч-на-в?ч≫ л?дера опозиц?йно? СДП З??мара ?абр??ля . Унасл?док переговор?в Меркель була змушена в?дступити й погодитися з кандидатурою ?аука, якого п?дтримувала б?льш?сть представлених у Бундестаз? парт?й. [12]

У нед?лю вранц? ?аука, який тод? перебував у В?дн? , спитали, як в?н оц?ню? сво? шанси. В?н посм?явся: ≪Зателефонуйте пан? Меркель!≫. Того ж дня о 20 годин? вечора, коли ?аук повертався на такс? з аеропорту вже в Н?меччин?, Меркель зателефонувала до нього й запитала, чи згоден в?н стати Федеральним президентом. [13]  ? П?знього вечора того ж дня на сп?льн?й пресконференц?? за участю л?дер?в коал?ц?? й опозиц?? Йоах?ма ?аука оф?ц?йно висунули кандидатом на пост федерального президента Н?меччини. [14] У промов? подяки ?аук сказав:

…Та одне я знаю ? близьк?сть до людей, як? стоять за в?дпов?дальн?сть, котр? ? всюди в наш?й кра?н?, а не т?льки на пол?тичному р?вн? ? це буде мо?м головним пол?тичним завданням. ? я буду д?яти там, де ми заклика?мо людей взяти на себе в?дпов?дальн?сть, а не т?льки бути глядачами або критичними спостер?гачами сусп?льних справ (…)
Таким чином моя д?яльн?сть як мандр?вного вчителя пол?тики ?рунтовно не зм?ниться (…) Я можу т?льки просити щиро вибачити мо? перш? можлив? помилки й не спод?ватися, що я супермен або безпомилкова людина. Але ? як ми зна?мо ? дуже добр? реч? можна робити не лише, коли ви в оточенн? ангел?в, але й в оточенн? людей [15] .

Вибори 2012 [ ред. | ред. код ]

На дострокових виборах Президента Н?меччини загальними Нац?ональними зборами ФРН 18 березня 2012 року з 1.240 голос?в ( 1.228 з них чинних) за ?аука в?ддали 991 (79 % д?йсних голос?в), за кандидатку ≪л?вих≫ Беате Кларсфельд 126 , за кандидата ультра-правих Олафа Розе 3 голоси ? 108 утримались. [16] Таким чином Йоах?м ?аук став одинадцятим федеральним президентом в ?стор?? ФРН. [17]

Президентська промова Й. ?аука
(…) Це трапилось р?вно 22 рок?в тому цього ж дня, коли ми вперше п?шли голосувати.

Ми були м?льйонами сх?дних н?мц?в, як? п?сля 56 рок?в панування диктатор?в нарешт? змогли бути громадянами.
Уперше в мо?му житт?, у в?ц? 50 рок?в, мен? дозволили у в?льному, р?вному й та?мному голосуванн? вир?шувати ? хто буде урядувати в майбутньому. Люди, котр? прямували на вибори, ще перебували у в?длунн? мирно? революц?? ? коли ми вс? були ≪ народ ≫ ? коли впали мури .
(…)
Я н?коли не забуду тих вибор?в, н?коли. Ан? 90 в?дсотк?в виборц?в, ан? мою внутр?шню руш?йну силу. Я знав, що мо? р?дне м?сто ? ця с?ра, принижена кра?на ? тепер ми будемо ?вропою.

Тод? я був разом з ус?ма ? до мо?? радост? додалося тверде знання ? тепер я н?коли не минатиму вибор?в. Занадто довго мусив я чекати на рад?сть сп?вучаст?, щоб забувати про безпорадн?сть п?дданих. ≪ Я бажав би бути громадянином, не б?льш, але й не менше ≫ ? як колись визначив сво? пол?тичне кредо просв?титель Дольф Штернбергер. Тод? мене охопило теж саме почуття. П?д впливом емоц?й я тод? погодився з тим, що т?льки згодом зм?г теоретично переробити: рад?сть визволення ? це обов'язок, котрий ще мусить дорости до в?дпов?дальност?. ? те, що ми вс? в глибин? душ? почували, тепер стало д?йсн?стю.
(…)
Сьогодн? ви вибрали президентом людину, котра себе саму не мислить без ц??? свободи, ? котра не хот?ла би уявляти свою кра?ну без д?яльно? в?дпов?дальност?. Я приймаю це призначення з безм?рною вдячн?стю людини, яка п?сля довгих блукань пол?тичною пустелею 20 стол?ття, нарешт? й неждано знову в?днайшла В?тчизну. ? яка в останн? 20 рок?в змогла п?знати щастя сп?впрац? у формуванн? демократичного сусп?льства.
(…)

Якщо ми, як народ з правом голосу, заклада?мо фундамент демократ??, або визнача?мо шлях до вибрано? ц?л? ? це наша кра?на, де ми несемо в?дпов?дальн?сть. Так само це наша кра?на, якщо ми ухиля?мося в?д в?дпов?дальност?. Ми повинн? пам'ятати: ? людина, яка творить, ? та що сто?ть осторонь ? в обох ? д?ти. У ?хн? руки нам передавати цю кра?ну. Вона цього варта, щоб ?? дов?рити сво?м д?тям. Щоб вони могли назвати цю кра?ну ?хньою кра?ною [18] [19] .

( Промова неодноразово переривалась овац??ю )

?аук ? Укра?на [ ред. | ред. код ]

Наприк?нц? кв?тня 2012 року ?аук скасував св?й запланований в?зит до Укра?ни на зустр?ч гол?в держав Центрально? ?вропи 11-12 травня в Ялт?  ? на знак протесту проти умов ув'язнення л?дера укра?нсько? опозиц??, колишнього укра?нського прем'?р-м?н?стра Юл?? Тимошенко . [20] Зг?дно з ?ауком, ситуац?я з Тимошенко не в?дпов?да? ?вропейським стандартам прав людини . Це р?шення ?аука отримало схвалення б?льшост? представлених у Бундестаз? пол?тичних парт?й Н?меччини ? канцлера Ан?ели Меркель. [21] [22] Пол?тичн? оглядач? Н?меччини назвали це р?шення ?аука ≪ясним≫ та ≪сильним≫ сигналом уряду Януковича. [23]

До р?шення ?аука при?днались президенти: Австр??  ? Гайнц Ф?шер , Чех??  ? Вацлав Клаус , Словен??  ? Данило Тюрк ? президент ?вроком?с?? Жозе Мануель Баррозу . [24] [25] П?сля цього серед пров?дних пол?тик?в ?вропи стали голосн?ше лунати пропозиц?? про бойкот чемп?онату ?вропи з футболу в Укра?н? 2012 . [26]

Нагороди та почесн? звання [ ред. | ред. код ]

?аук на врученн? прем?? Ганса ? Соф? Шолль (2010)

(виб?рково)

С?м'я ? особисте життя [ ред. | ред. код ]

У ?аука в?д першого шлюбу ? четверо д?тей, тро? з яких пере?хали до ФРН ще в 1980-? роки. З 1991 року ?аук живе окремо в?д дружини, проте оф?ц?йного розлучення не було. З 2000 року перебува? в цив?льному шлюб? з баварською журнал?сткою Дан?елою Шадт.

Вибран? публ?кац?? [ ред. | ред. код ]

  • 1991: Die Stasi-Akten. Das unheimliche Erbe der DDR (= rororo 13016). Rowohlt, Reinbek bei Hamburg 1991, ISBN 3-499-13016-5 .
  • 1992: Von der Wurde der Unterdruckten (есе)
  • 1993: Verlust und Ubermut. Ein Kapitel uber den Untertan als Bewohner der Moderne (есе)
  • 1998: Mitautorenschaft an der deutschsprachigen Ausgabe von Das Schwarzbuch des Kommunismus ? Unterdruckung, Verbrechen und Terror . Piper Verlag, Munchen 2004, ISBN 3-492-04053-5 .
  • 2007: Reite Schritt, Schnitter Tod! Leben und Sterben im Speziallager Nr. 1 des NKWD Muhlberg/Elbe (Aufsatz), hrsg. v. Elisabeth Schuster, Volksbund Deutsche Kriegsgraberfursorge, ISBN 978-3-936592-02-3 .
  • 2007: Diktaturerfahrungen der Deutschen im 20. Jahrhundert und was wir daraus lernen konnen (= Schriftenreihe zu Grundlagen, Zielen und Ergebnissen der parlamentarischen Arbeit der CDU-Fraktion des Sachsischen Landtages; Band 42), Dresden 2007.
  • Anker, Gauck 2009a: Winter im Sommer ? Fruhling im Herbst: Erinnerungen. Siedler Verlag, Munchen 2009, ISBN 978-3-88680-935-6 .
  • 2009b: Die Flucht der Insassen: Freiheit als Risiko (Weichenstellungen in die Zukunft. Eine Veroffentlichung der Konrad-Adenauer-Stiftung e.V.) . Sankt Augustin/Berlin 2009, ISBN 978-3-941904-20-0 .
  • 2010: Gerechtigkeit, Versohnung und Strafe als gesellschaftliche und politische Herausforderungen . In: Versohnung, Strafe und Gerechtigkeit: das schwere Erbe von Unrechts-Staaten (Kontexte; 40) , hrsg. von Michael Bongardt. Gottingen 2010, ISBN 978-3-7675-7132-7 , S. 17?28.
  • 2012: Freiheit. Ein Pladoyer. Kosel, Munchen 2012, ISBN 978-3-466-37032-0 .

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРА?НИ №250/2017 . Оф?ц?йне ?нтернет-представництво Президента Укра?ни (ua) . Арх?в ориг?налу за 8 с?чня 2021 . Процитовано 9 серпня 2019 .
  2. ↑ Йоах?м ?аук: привид ≪штаз?≫ на шляху до президентства | ?вропа | DW.DE | 01.07.2010 . Арх?в ориг?налу за 21 лютого 2012 . Процитовано 21 лютого 2012 .
  3. ↑ Nachrichten. Joachim Gauck ? eine patriotische Ich-AG . News.de.msn.com . Арх?в ориг?налу за 15 липня 2012 . Процитовано 18 лютого 2012 .
  4. ↑ Bundesprasidenten-Kandidat Gauck: "Ich kann zahlen" . Die Tageszeitung . 5 червня 2010. Арх?в ориг?налу за 26 кв?тня 2011 . Процитовано 18 лютого 2012 .
  5. ↑ Das Gupta, Oliver (8 червня 2010). FDP-Politiker Zastrow - "Gauck ist ein Liberaler wie wir" . Suddeutsche Zeitung (German) . Арх?в ориг?налу за 23 лютого 2012 . Процитовано 18 лютого 2012 .
  6. ↑ Presidential Vote 'Could Turn into a Disaster for Merkel' . Der Spiegel . 7 червня 2010. Арх?в ориг?налу за 20 вересня 2010 . Процитовано 18 лютого 2012 .
  7. ↑ Paterson, Tony (30 червня 2010). Anti-communist pastor who could turn out to be Merkel's nemesis . The Independent . Арх?в ориг?налу за 21 березня 2012 . Процитовано 18 лютого 2012 .
  8. ↑ Kleine, Rolf (4 червня 2010). Kandidat Joachim Gauck: Fur die CDU wurde ich auch antreten! . Bild . Арх?в ориг?налу за 24 липня 2010 . Процитовано 18 лютого 2012 .
  9. ↑ Siebert, Sven (4 червня 2010). Rot-Grun setzt auf Joachim Gauck . Sachsische Zeitung . Арх?в ориг?налу за 1 березня 2012 . Процитовано 18 лютого 2012 .
  10. ↑ Auftritt des Kandidaten: "Ich bin weder rot noch grun, sondern Joachim Gauck" . Die Welt (German) . 4 червня 2010. Арх?в ориг?налу за 20 жовтня 2012 . Процитовано 18 лютого 2012 .
  11. ↑ FOCUS Online ? Bundesprasident: Umfrage: Gauck Burger-Favorit fur Wulff-Nachfolge . Арх?в ориг?налу за 3 березня 2014 . Процитовано 18 лютого 2012 .
  12. ↑ BILD: So druckte die FDP Gauck durch! [ Арх?вовано 20 лютого 2012 у Wayback Machine .] (н?м.) (≪ Так ПВД продавила Гаука! ≫)
  13. ↑ J.Gauck: ≪Ich bin uberwaltigt und ein wenig verwirrt≫ . Арх?в ориг?налу за 22 лютого 2012 . Процитовано 23 лютого 2012 .
  14. ↑ Merkel macht die Wende: Gauck wird Prasident [ Арх?вовано 21 лютого 2012 у Wayback Machine .]  ? n-tv , 19.02.2012
  15. ↑ FAZ : Промова Гаука [ Арх?вовано 28 грудня 2016 у Wayback Machine .] (пер. з н?м.)
  16. ↑ Hamburger Abendblatt: Joachim Gauck: Deutschlands neuer Bundesprasident . Арх?в ориг?налу за 21 лютого 2014 . Процитовано 18 березня 2012 .
  17. ↑ WELT : 991 Stimmen fur Joachim Gauck als Prasidenten [ Арх?вовано 18 березня 2012 у Wayback Machine .]
  18. ↑ SPIEGEL : Промова Гаука досл?вно [ Арх?вовано 20 березня 2012 у Wayback Machine .] (н?м.)
  19. ↑ FOCUS : Rede nach der Wahl zum Bundesprasidenten (video) [ Арх?вовано 17 липня 2012 у Wayback Machine .]
  20. ↑ Н?мецька хвиля : Президент Н?меччини в?дмовився ?хати в Укра?ну [ Арх?вовано 27 кв?тня 2012 у Wayback Machine .]
  21. ↑ Spiegel : Драма з Тимошенко ?золю? господаря Ч?-2012 [ Арх?вовано 28 кв?тня 2012 у Wayback Machine .]
  22. ↑ Stern : Занепоко?ння з приводу Тимошенко: Гаук в?дм?ня? в?зит [ Арх?вовано 30 кв?тня 2012 у Wayback Machine .]
  23. ↑ Die Zeit : В?дмова Гаука в?д в?зиту до Укра?ни: ≪сильний сигнал≫ [ Арх?вовано 10 травня 2012 у Wayback Machine .]
  24. ↑ ТСН : Глава ?вроком?с?? оголосив бойкот ?вро-2012 в Укра?н? [ Арх?вовано 3 травня 2012 у Wayback Machine .]
  25. ↑ Der Spiegel : Fall Timoschenko: Barroso verweigert Reisen in die Ukraine [ Арх?вовано 30 кв?тня 2012 у Wayback Machine .] (н?м.)
  26. ↑ Голос Америки : Бойкот ?вро-2012: загроза реальна? [ недоступне посилання з вересня 2019 ]
  27. ↑ Указ Президента Укра?ни в?д 23 серпня 2017 року № 250/2017 ≪Про в?дзначення державними нагородами Укра?ни громадян ?ноземних держав≫

Л?тература [ ред. | ред. код ]

  • Marianne Birthler: Die Freiheit gestalten: Joachim Gauck zum 70. Geburtstag . In: Deutschland-Archiv Bd. 43 (2010), 1, S. 20?22. ISSN   0012-1428
  • Norbert Robers: Joachim Gauck ? die Biografie einer Institution , Berlin 2000, ISBN 3-89487-365-5 .
  • Rayk Wieland: Portrait uber Joachim Gauck . In: ≪konkret≫, August 1997.

Посилання [ ред. | ред. код ]

Перегляд цього шаблону
  Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Генеалог?я та некропол?стика
Л?тература та б?бл?ограф?я
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Веймарська республ?ка
Трет?й Рейх
Федеративна Республ?ка Н?меччина (1949?1990)
Н?мецька Демократична Республ?ка
Федеративна Республ?ка Н?меччина (об'?днана)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоах?м_?аук&oldid=40428453