Георг? Бенковський

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Георг? Бенковски
Георги Бенковски
фото Паскаля Себаха, ?мов?рно 1875 року.
Народився 21 вересня 1843 ( 1843-09-21 )
Копривштиця , Османська ?мпер?я
Помер 25 травня 1876 ( 1876-05-25 ) (32 роки)
Рибариця , Османська ?мпер?я
· обезголовлення
Поховання можливо село Голяма Желязна
Кра?на   Болгар?я
Д?яльн?сть революц?онер
Знання мов болгарська

Георг? Бенковський [1] ( болг. Георги Бенковски , справжн? ?м'я ? Гаврил Гру?в Хлитев, болг. Гаврил Груев Хлътев ; 21 вересня 1844  ? 25 травня 1876 ) ? один ?з ватажк?в (апостол?в) нац?онально-визвольного руху болгарського народу проти османського ?га, нац?ональний герой Болгар?? .

Житт?пис [ ред. | ред. код ]

Молод? роки [ ред. | ред. код ]

Георг? Бенковський народився в м?ст? Копривштиц? 21 вересня 1843 року, в с?м'? були ще дв? його сестри. Пров?в складне дитинство, його батько, др?бний, але поважний торговець, помер, коли Георги виповнилось 5 рок?в. Саме це змусило Гаврила кинути навчання вже у 3-му клас? школи. П?сля цього мати в?ддала його опановувати кравецьку справу. Невдовз?, невдоволений такою перспективою, в?н, бувши учнем кравця, покинув свого майстра, аби зайнятися др?бною оптовою торг?влею. В?н торгував на великих ринках Стамбулу ? Анатол?? . Часто йому випадав усп?х, в?н мав добр? прибутки, але й нер?дко переживав серйозн? втрати. Це зм?нило його сприйняття житт?вого сенсу ? в?дношення до того шляху, який ма? пройти справжня людина. За його словами, в?н ч?тко зрозум?в, щоб бути усп?шним торговцем, в?н ма? часто брехати, що йому було вкрай непри?мно. Протягом 10 рок?в в?н жив у р?зних м?стах Османсько? ?мпер??, беручись за р?зн? види робот. Протягом одного року в?н служив т?лоохоронцем перського консула, при цьому в?н носив таку гарну ун?форму, що люди сприймали саме його, як консула. В?н був дуже сприйнятливим до мов ? в?льно волод?в с?мома: болгарською, турецькою, грецькою, ?тал?йською, польською, румунською та фарс? .

Революц?йна д?яльн?сть [ ред. | ред. код ]

Взявши ?м'я ≪Георги Бенковски≫ (для потрапляння у Туреччину йому друз? надали паспорт польського ем?гранта Антона Бенковського), в?н активно включився в заходи болгарсько? революц?йно? ем?грац?? з орган?зац?? Старозагорського повстання 1875 року , яке було неусп?шним. В подальшому, в?н взяв найактивн?шу участь у Кв?тневому повстанн? , яке т?льки у IV революц?йному окруз?, яким в?н керував, повстало по-справжньому [2] . Саме жорстоке його придушення призвело до об'яви Рос?йсько-турецько? визвольно? в?йни . Заслуга в цьому Георг? Бенковського для Болгар?? ? величезною.

Участь у Кв?тневому повстанн? 1876 року [ ред. | ред. код ]

Вл?тку 1875 року Бенковски у Бухарест? був включений до групи революц?онер?в-п?дпалювач?в Стамбулу. Метою цього акту було викликати смуту в Османск?й ?мпер??. Група прибула до Стамбулу, але Христо Ботев дав вказ?вку припинити цю акц?ю, яка, скор?ше за все, скомпрометувала б болгарський визвольний рух. Бенковски повернувся до Бухаресту, де взяв участь у формуванн? ? робот? Гюргевського революц?йного ком?тету, який зас?дав у пер?од 11 листопада ? 25 грудня 1875 року ? вир?шив п?дняти повстання у Болгар?? вл?тку 1876 року. Зг?дно плана Гюргевського ком?тету Георг? Бенковський був обраний пом?чником кер?вника повстання ? першого апостола у IV Пловдивському революц?йному окруз? з центром у Панагюриште . Першим апостолом тут був призначений Панайот Волов . Однак Бенковски так добре себе проявив, що Волов добров?льно поступився йому м?сцем першого апостола. Коли був об'явлений початок Кв?тневого повстання 20 кв?тня 1876 року, Бенковски п?дняв повстання ? в сво?му революц?йному окруз? в Панагюриште, п?сля чого дуже швидко сформував в?йськовий заг?н (чету) ? вирушив п?д?ймати навколишн? села. Чета, з якою Бенковски невтомно пересувався у великому рег?он?, встигла мотивувати й моб?л?зувати багато повстанц?в, грала центральну роль у в?йськових повстанських д?ях.

Останн? дн? [ ред. | ред. код ]

П?сля жорстокого придушення повстання у Пангюрському рег?он?, коли було вбито понад 30 тисяч болгар, 80 с?л були спален?, а понад 200 ?х розграбован? й розорен?, Бенковський з? сво?ю четою вирушив до Тетевену . Там 25 травня 1876 року, п?сля зради пров?дника ? в?вчара дядька Вильо (який за грош?, як? йому дали османи, вив?в залишки чети безпосередньо на башибузуцьку зас?дку) був вбитий кулею ? впав у р?чку Костино. Османи в?др?зали йому голову, яку в?дправили до Ботевграду , а п?сля цього до Соф?? . Можливо, що т?ло Георг? було та?мно поховано у сел? Голяма Желязна , у двор? церкви ≪болг. Свети Всях Светих [3] .

Криваве джерело ( болг. "Кървавото кладенче" ) ? м?сце, де османи в?дмили в?д кров? в?др?зану голову Георг? Бенковського, с. Костино

Пам'ять про Георги Бенковски [ ред. | ред. код ]

  • Р?дний д?м Бенковському в м?ст? Копривштиця перетворений у музей, там збер?га?ться ун?кальна рел?кв?я ? особиста рушниця Бенковського.
  • Пам'ятник Бенковському над Копривштицей. На скелях в основ? його викарбуван? слова революц?онера: ≪болг. Ставайте робове, аз не ща ярем! ≫ ? ≪Повставайте раби, я не хочу ярма!≫;
  • Пам'ятник Бенковському ? в селищ? Дивчовото ;

На остров? Гринв?ч , який в?дносять до П?вденних Шетландських остров?в , ? г?рський п?к, що носить його ?м'я. 6 селищ та квартал у Соф?? назван? на честь Бенковського. У вс?й Болгар?? ? багато вулиць, училищ тощо, як? носять ?м'я славетного революционера. Його ?м'я присво?ли Академ?? в?йськово-пов?тряних сил Болгар??, стад?ону у Пазарджику , футбольному клубу ≪Бенковський-Бяла≫. Образ Бенковського зобразили на болгарськ?й поштов?й марц? 1929 року.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. [ [[Укра?нська радянська енциклопед?я]] : у 12 т. / гол. ред. [[Бажан Микола Платонович|М. П. Бажан]] ; редкол.: [[Антонов Олег Костянтинович|О. К. Антонов]] та ?н. ? 2-ге вид. ? К . : [[Головна редакц?я Укра?нсько? радянсько? енциклопед??|Головна редакц?я УРЕ]], 1974?1985. . Арх?в ориг?налу за 7 травня 2016 . Процитовано 21 кв?тня 2016 . {{ cite web }} : Назва URL м?стить вбудоване в?к?посилання ( дов?дка ) Укра?нська радянська енциклопед?я  : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан  ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. ? 2-ге вид. ? К . : Головна редакц?я УРЕ , 1974?1985. ]
  2. Георги Найденов. Априлското въстание в един глобален свят [1] [ Арх?вовано 30 жовтня 2014 у Wayback Machine .]
  3. Една легенда може да покаже къде е гробът на Бенковски [2] [ Арх?вовано 30 жовтня 2014 у Wayback Machine .]

Джерела [ ред. | ред. код ]