У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем
Вав?лов
.
Вав?лов Володимир Федорович
(
рос.
Вавилов Владимир Федорович
;
5 травня
1925
,
Лен?нград
?
11 березня
1973
,
Лен?нград
) ? рос?йський
музикант
час?в
СРСР
, майстер музичних ?нструмент?в, невизнаний
композитор
.
Народився в роб?тнич?й родин?. Музичну осв?ту почав опановувати в ранньому в?ц? в Лен?нградському Палац? п?онер?в (клас г?тари), кер?вник ? П. ?. ?саков. П?зн?ше перейшов у клас П. ?сакова в Музичну школу ?мен? Н. А. Римского-Корсакова. Немолодий на ту пору Петро ?ванович колись виступав акомпан?атором разом з з?рками рос?йсько?
опери
Леон?дом Соб?новим
та
Фед?ром Шаляп?ним
.
Володимир Вав?лов став музикантом-виконавцем на семиструнн?й г?тар?, але деякий час працював водночас на завод? механ?ком.
1949
року був створений дует двох г?тарист?в в склад? Лева Андронова (шестиструнна г?тара) та Володимира Вав?лова (семиструнна г?тара).
Дует
отримав ср?бну
медаль
на м?жнародному
конкурс?
, що в?дбувся в межах М?жнародного фестивалю молод? та студент?в в Москв?
1957
року. З
1962
року дует розпався ? концертну д?яльн?сть продовжив один.
Брав участь в концертах з такими в?домими сп?ваками доби, як
Клавд?я Шульженко
(1906?1984) та
Борис Штоколов
(1930?2005).
Був
ентуз?астом
в популяризац?? г?тари ? сприяв оприлюдненню в СРСР п?дручника (рос?йською) ≪Школа игры на семиструнной гитаре≫ (Л. ≪Музыка≫, 1971, Общ. ред. А. Ашкенази; предисловие автора). П?зн?ше видання виходило в ?нших м?стах (наприклад, в м?ст?
Тюмень
) п?д назвою (рос?йською) ≪Начальный курс игры на семиструнной гитаре≫.
Був одружений, мав доньку Тетяну.
Перший лютн?ст в СРСР
[
ред.
|
ред. код
]
 Зовн?шн? зображення
|
| Володимир Вав?лов
|
|
[1]
.
|
Серед серйозних зац?кавлень Володимира Вав?лова окр?м г?тари ?
лютня
, музичний ?нструмент доби п?знього
Середньов?ччя
?
В?дродження
. Володимир Федорович був серед перших музикант?в у
СРСР
, що поставив за мету в?дродити старовинний ?нструмент ? музику т??? доби. Фах?вц? п?зн?ше розглянули ? досл?дили музичний ?нструмент, створений Вав?ловим ? визнали його ? г?тарною лютнею. Але знайомство прихильник?в старовинно? музики з лютневою музикою в?дбулось, коли в
СРСР
монопольна ф?рма ≪
Мелод?я
≫ видала
плат?вку
п?д назвою
≪Лютневая музыка XVI?XVII веков≫
з п'?сами у виконанн? В. Ф. Вав?лова в супровод?
органа
,
клавесина
, валторни, гобоя, флейти.
Була на плат?вц? в?дома англ?йська композиц?я
≪Зелен? рукави≫
XVI стол?ття
. ?нш? твори були приписан? р?зним авторам:
Франческо Канова да М?лано
,
Джул?о Качч?н?
, Н. Н?грино. Так, автором
≪Канцони ? танцю≫
був зазначений композитор й в?ртуоз-лютнист
XVI стол?ття
Франческо да М?лано. Перша частина композиц??, власне, ≪Канцона≫ п?зн?ше стала музикою в?домо? п?сн? на слова
Анр? Волохонського
≪Рай≫ (
≪Город золотой≫
). ?нша композиц?я з т??ю ж плат?вки,
≪Павана
?
Гальярда≫
, автором яко? був зазначений
В?нченцо Гал?лей
, стала мелод??ю ще одн??? п?сн? на слова Анр? Волохонського, ≪Конь унёс любимого≫. Однак справжн?м автором цих твор?в був В. Вав?лов, який вдавався з певних причин до
м?стиф?кац??
.
Плат?вка мала популярн?сть ? неодноразово передруковувалась, а ?? мелод?? набули надзвичайно? популярност?, ?х виконували на
концертах
, вони ув?йшли в к?ноф?льми тощо.
Крюков канал ? дзв?ниця Н?кольського собору.
На п'ятому десятку життя захвор?в, д?агноз ?
рак
п?дшлунково? залози. Провели операц?ю, але захворювання зайшло занадто далеко. Помер в Лен?нград?
11 березня
1973 року. Панахида в?дбулася в Н?коло-Богоявленському морському
собор?
, що розташований на набережн?й Крюкова каналу. Поховання в?дбулося в м?ст? Павловськ, Лен?нградська область.
Ута?мничений композитор
[
ред.
|
ред. код
]
Лише п?сля смерт? Володимира Федоровича виявилося, що в?н був ще ? композитором. Вс?, хто давав описи б?ограф?? музиканта, не загострювали уваги на тому, що в?н з
1952
року вивчав теор?ю музики та композиц?ю п?д кер?вництвом композитора час?в СРСР
Йоганна Григоровича Адмон?
(
1906
?
1979
). Але про це мало хто знав, бо ц? уроки не вважалися фаховою осв?тою ? в скрутних умовах
СРСР
не виглядали достатн?ми для прав на композиторську д?яльн?сть.
В?дкриття почалися п?сля досл?дження текст?в ? мелод?й з грамплат?вки
≪Лютнева музика XVI?XVII ст.≫
Досл?дники творчост? Франческо да М?лано, що працював лютн?стом в
Ватикан?
, не знайшли в ?нвентар? твор?в митця жодного твору, схожого на той, що виконував В. Ф. Вав?лов. В?домо, що твори Франческо да М?лано внесен? в ватиканськ? протоколи, а перел?к його твор?в був оприлюдненим. Ще б?льше нез'ясованого було з ≪Ave Maria≫
Джул?о Качч?н?
. Стил?стичний анал?з мелод?й дала одна музикознавиця, яка зазначила (рос?йською): ≪ … септаккорды по ?золотой секвенции“, синкопы в басу, 7-я повышенная ступень в миноре, двойная доминанта… Такого в принципе не могло быть написано 400 лет назад≫. Незалежно в?д нього дали сво? висновки ?нш?, що п?дтвердили неможлив?сть створення композиц?й н? в XVI, н? в XVII стол?тт?.
Ноти лютневих композиц?й, як? виконував В. Ф. Вав?лов, в?дсутн? в будь-яких
арх?вах
?
музичних б?бл?отеках
. Розпити родич?в ? тих, хто близько знав музиканта, довели, що автором цих твор?в був сам Володимир Вав?лов. Так стало в?домо про ще одну гранд?озну
м?стиф?кац?ю
в галуз? музики XX стол?ття, коли сучасники ? обставини дозволили створити неперевершен?й творч?й особистост? ще одну дивну загадку.
Дискограф?я (рос?йською)
[
ред.
|
ред. код
]
Джерела ? ресурси ?нтернету
[
ред.
|
ред. код
]