Асимптотична свобода
? поняття
квантово? хромодинам?ки
, що означа? зменшення
вза?мод??
м?ж
кварками
на малих в?ддалях, яке дозволя? трактувати ?х у теор??, як
в?льн? частинки
.
У
ф?зиц? елементарних частинок
асимптотична свобода ? властив?стю деяких кал?брувальних теор?й, яка спричиня? асимптотичне послаблення зв’язк?в м?ж частинками з? зб?льшенням
енерг??
? зменшенням в?дстан? м?ж частинками.
Асимптотична свобода ? характерною рисою
квантово? хромодинам?ки
(КХД),
квантово? теор?? поля
ядерно? вза?мод??
м?ж
глюонами
?
кварками
, основними складовими матер??. Кварки слабо вза?мод?ють при високих енерг?ях; ? сильно при низьких, перешкоджаючи розв’язанню
бар?он?в
(таких як
протони
?
нейтрони
з трьох кварк?в) та
мезон?
(таких як
п?они
з двох кварк?в), складових частинок матер??.
Асимптотична свобода була описана ? опубл?кована в 1973 роц?
Франком В?льчеком
?
Дев?дом Гроссом
[1]
, ? незалежно в?д них
Дев?дом Пол?тцером
[2]
у тому ж роц?. Вс? тро? отримали за це в?дкриття в 2004 роц?
Нобел?вську прем?ю
[3]
. Хоча ц? автори були першими, хто зрозум?в ф?зичну значим?сть асимптотично? свободи в
сильних вза?мод?ях
, у 1965 роц? В.С. Ваняшин ? М.В. Теренть?в виявили асимптотичну свободу в
КЕД
[4]
, а в 1969 Хриплович в кал?брувальн?й теор?? SU(2)
[5]
.
Герард 'т Гофт
в 1972 роц? також пом?тив цей ефект, але не опубл?кував цього.
[6]
В?дкриття асимптотично? свободи з?грало важливу роль у в?дновленн?
квантово? теор?? поля
. До 1973 року багато ф?зик?в-теоретик?в п?дозрювали, що квантова теор?я поля була неправильною, оск?льки вза?мод?? стають неск?нченно сильними на малих в?дстанях. Цю проблему часто називають
полюсом Ландау
, ? вона визнача? найменший масштаб, який здатна описати теор?я. Це явище було виявлено в теор?? поля вза?мод?ючих
скаляр?в
?
сп?нор?в
, включно з
квантовою електродинам?кою
.
[7]
Вза?мод?? в теор?ях з асимптотичною свободою стають слабкими на малих в?дстанях, ? ц? квантов? поля вважаються повн?стю узгодженими для будь-яких масштаб?в.
В той час як Стандартна Модель не ? повн?стю асимптотично в?льною, на практиц? полюс Ландау ста? проблемою т?льки при розгяд? бозона Х?ггса. Цей факт ? важливим, оск?льки
квантова трив?альн?сть
може бути використана для пов’язання чи нав?ть передбачення параметр?в, так? як маса
бозона Х?ггса
. ?нш? вза?мод?? наст?льки слабк?, що будь-яка нев?дпов?дн?сть може виникнути т?льки на в?дстанях, менших в?д
довжини Планка
, де опис теор?? поля може виявитися недостатн?м в будь-якому випадку.
Екранування ? антиекранування
[
ред.
|
ред. код
]
Зм?ну ф?зично? константи зв’язку при зм?н? масштабу можна як?сно зрозум?ти виходячи з д?? поля на
в?ртуальн? частинки
, що несуть в?дпов?дний заряд. Повед?нка полюса Ландау в
КЕД
? насл?дком екранування в?ртуальних заряджених пар частинка-античастинка, таких як пари
електрон
-
позитрон
у
вакуум?
. У безпосередн?й близькост? в?д
заряду
вакуум поляризу?ться: в?ртуальн? частинки протилежного заряду притягуються до заряду ? в?ртуальн? частинки з ?дентичним зарядом в?дштовхуються. Це частково компенсу? поле на ск?нченних в?дстанях. Наближаючись дедал? ближче до центрального заряду, частинка в?дчува? все менший вплив вакууму ?
ефективний заряд
зб?льшу?ться.
У КХД те ж саме в?дбува?ться з в?ртуальними парами кварк-антикварк; вони екран?зують
кольоровий заряд
. Проте, в КХД ?сну? додатковий недол?к: частинки-переносники вза?мод??, глюони, сам? несуть кольоровий заряд, ? по-?ншому , н?ж в КЕД. Кожен глюон ? нос??м одночасно кольору ? антикольору. Поляризац?я в?ртуальних глюон?в не екран?зу? поле, а зб?льшу? його ? зм?ню? його кол?р. Це часто називають антиекрануванням. При антиекрануванн? ефективний заряд навпаки зменшу?ться з? зб?льшенням в?дстан?.
Обчислення асимптотично? свободи
[
ред.
|
ред. код
]
Асимптотична свобода може бути отримана шляхом обчислення
бета-функц??
, яка опису? зм?ну константи зв’язку теор??. При досить малих в?дстанях або великих зм?нах ?мпульсу асимптотично в?льн? теор?? п?длягають розрахункам
теор?? збурень
за допомогою
д?аграм Фейнмана
. Тому при малих в?дстанях прост?ше розрахувати асимптотичну свободу, н?ж при великих.
Обчислення
бета-функц??
? питанням оц?нки д?аграм Фейнмана. По сут?,
бета-функц?я
опису? як зм?ню?ться
константа зв'язку
.Розрахунок може бути зд?йснений за допомогою перемасштабування в координатному або ?мпульсному простор?. В неабелевих кал?брувальних теор?ях, таких як КХД, ?снування асимптотично? свободи залежить в?д кал?брувально? групи ? числа аромат?в вза?мод?ючих частинок. Для найменшого нетрив?ального порядку, бета-функц?я в SU(N) кал?брувальн?й теор?? з
вид?в частинок таких як кварк ма? вигляд
де
? екв?валент константи Зоммерфельда,
в одиницях звичних для ф?зики елементарних частинок. Якщо ця функц?я в?д’?мна, то теор?я ? асимтотично в?льною. N=3 для SU(3), тод? умова, що
да?
Таким чином для кал?брувально? групи SU(3) кольорового заряду в КХД, теор?я ? асимптотично в?льною, якщо ? 16 або менше аромат?в
кварк?в
.
Кр?м КХД, асимптотичну свободу можна зустр?ти також в ?нших системах таких як нел?н?йна
-модель в двох вим?рах, в яко? схожа структура як в SU(N)-?нвар?антн?й теор?? Янга-М?ллса в чотирьох вим?рах.
Також можна знайти теор??, як? ? асимптотично в?льними ? зводяться до
Стандартно? Модел?
електромагн?тно?
,
слабко?
?
сильно?
вза?мод?й при низьких енерг?ях.
- Индурайн Ф., Квантовая хромодинамика. Введение в теорию кварков и глюонов, пер. с англ.. Москва, Мир, 1986