Асимптотична свобода

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Асимптотична свобода ? поняття квантово? хромодинам?ки , що означа? зменшення вза?мод?? м?ж кварками на малих в?ддалях, яке дозволя? трактувати ?х у теор??, як в?льн? частинки .

Вступ [ ред. | ред. код ]

У ф?зиц? елементарних частинок асимптотична свобода ? властив?стю деяких кал?брувальних теор?й, яка спричиня? асимптотичне послаблення зв’язк?в м?ж частинками з? зб?льшенням енерг?? ? зменшенням в?дстан? м?ж частинками.

Асимптотична свобода ? характерною рисою квантово? хромодинам?ки (КХД), квантово? теор?? поля ядерно? вза?мод?? м?ж глюонами ? кварками , основними складовими матер??. Кварки слабо вза?мод?ють при високих енерг?ях; ? сильно при низьких, перешкоджаючи розв’язанню бар?он?в (таких як протони ? нейтрони з трьох кварк?в) та мезон? (таких як п?они з двох кварк?в), складових частинок матер??.

В?дкриття [ ред. | ред. код ]

Асимптотична свобода була описана ? опубл?кована в 1973 роц? Франком В?льчеком ? Дев?дом Гроссом [1] , ? незалежно в?д них Дев?дом Пол?тцером [2] у тому ж роц?. Вс? тро? отримали за це в?дкриття в 2004 роц? Нобел?вську прем?ю [3] . Хоча ц? автори були першими, хто зрозум?в ф?зичну значим?сть асимптотично? свободи в сильних вза?мод?ях , у 1965 роц? В.С. Ваняшин ? М.В. Теренть?в виявили асимптотичну свободу в КЕД [4] , а в 1969 Хриплович в кал?брувальн?й теор?? SU(2) [5] . Герард 'т Гофт в 1972 роц? також пом?тив цей ефект, але не опубл?кував цього. [6]

В?дкриття асимптотично? свободи з?грало важливу роль у в?дновленн? квантово? теор?? поля . До 1973 року багато ф?зик?в-теоретик?в п?дозрювали, що квантова теор?я поля була неправильною, оск?льки вза?мод?? стають неск?нченно сильними на малих в?дстанях. Цю проблему часто називають полюсом Ландау , ? вона визнача? найменший масштаб, який здатна описати теор?я. Це явище було виявлено в теор?? поля вза?мод?ючих скаляр?в ? сп?нор?в , включно з квантовою електродинам?кою . [7] Вза?мод?? в теор?ях з асимптотичною свободою стають слабкими на малих в?дстанях, ? ц? квантов? поля вважаються повн?стю узгодженими для будь-яких масштаб?в.

В той час як Стандартна Модель не ? повн?стю асимптотично в?льною, на практиц? полюс Ландау ста? проблемою т?льки при розгяд? бозона Х?ггса. Цей факт ? важливим, оск?льки квантова трив?альн?сть може бути використана для пов’язання чи нав?ть передбачення параметр?в, так? як маса бозона Х?ггса . ?нш? вза?мод?? наст?льки слабк?, що будь-яка нев?дпов?дн?сть може виникнути т?льки на в?дстанях, менших в?д довжини Планка , де опис теор?? поля може виявитися недостатн?м в будь-якому випадку.

Екранування ? антиекранування [ ред. | ред. код ]

Charge screening in QED

Зм?ну ф?зично? константи зв’язку при зм?н? масштабу можна як?сно зрозум?ти виходячи з д?? поля на в?ртуальн? частинки , що несуть в?дпов?дний заряд. Повед?нка полюса Ландау в КЕД ? насл?дком екранування в?ртуальних заряджених пар частинка-античастинка, таких як пари електрон - позитрон у вакуум? . У безпосередн?й близькост? в?д заряду вакуум поляризу?ться: в?ртуальн? частинки протилежного заряду притягуються до заряду ? в?ртуальн? частинки з ?дентичним зарядом в?дштовхуються. Це частково компенсу? поле на ск?нченних в?дстанях. Наближаючись дедал? ближче до центрального заряду, частинка в?дчува? все менший вплив вакууму ? ефективний заряд зб?льшу?ться.

У КХД те ж саме в?дбува?ться з в?ртуальними парами кварк-антикварк; вони екран?зують кольоровий заряд . Проте, в КХД ?сну? додатковий недол?к: частинки-переносники вза?мод??, глюони, сам? несуть кольоровий заряд, ? по-?ншому , н?ж в КЕД. Кожен глюон ? нос??м одночасно кольору ? антикольору. Поляризац?я в?ртуальних глюон?в не екран?зу? поле, а зб?льшу? його ? зм?ню? його кол?р. Це часто називають антиекрануванням. При антиекрануванн? ефективний заряд навпаки зменшу?ться з? зб?льшенням в?дстан?.

Обчислення асимптотично? свободи [ ред. | ред. код ]

Асимптотична свобода може бути отримана шляхом обчислення бета-функц?? , яка опису? зм?ну константи зв’язку теор??. При досить малих в?дстанях або великих зм?нах ?мпульсу асимптотично в?льн? теор?? п?длягають розрахункам теор?? збурень за допомогою д?аграм Фейнмана . Тому при малих в?дстанях прост?ше розрахувати асимптотичну свободу, н?ж при великих.

Обчислення бета-функц?? ? питанням оц?нки д?аграм Фейнмана. По сут?, бета-функц?я опису? як зм?ню?ться константа зв'язку .Розрахунок може бути зд?йснений за допомогою перемасштабування в координатному або ?мпульсному простор?. В неабелевих кал?брувальних теор?ях, таких як КХД, ?снування асимптотично? свободи залежить в?д кал?брувально? групи ? числа аромат?в вза?мод?ючих частинок. Для найменшого нетрив?ального порядку, бета-функц?я в SU(N) кал?брувальн?й теор?? з вид?в частинок таких як кварк ма? вигляд

де ? екв?валент константи Зоммерфельда, в одиницях звичних для ф?зики елементарних частинок. Якщо ця функц?я в?д’?мна, то теор?я ? асимтотично в?льною. N=3 для SU(3), тод? умова, що да?

Таким чином для кал?брувально? групи SU(3) кольорового заряду в КХД, теор?я ? асимптотично в?льною, якщо ? 16 або менше аромат?в кварк?в . Кр?м КХД, асимптотичну свободу можна зустр?ти також в ?нших системах таких як нел?н?йна -модель в двох вим?рах, в яко? схожа структура як в SU(N)-?нвар?антн?й теор?? Янга-М?ллса в чотирьох вим?рах. Також можна знайти теор??, як? ? асимптотично в?льними ? зводяться до Стандартно? Модел? електромагн?тно? , слабко? ? сильно? вза?мод?й при низьких енерг?ях.

Джерела [ ред. | ред. код ]

  • Индурайн Ф., Квантовая хромодинамика. Введение в теорию кварков и глюонов, пер. с англ.. Москва, Мир, 1986

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. D.J. Gross, F. Wilczek (1973). Ultraviolet behavior of non-abelian gauge theories. Physical Review Letters . 30 (26): 1343?1346. Bibcode : 1973PhRvL..30.1343G . doi : 10.1103/PhysRevLett.30.1343 .
  2. H.D. Politzer (1973). Reliable perturbative results for strong interactions. Physical Review Letters . 30 (26): 1346?1349. Bibcode : 1973PhRvL..30.1346P . doi : 10.1103/PhysRevLett.30.1346 .
  3. The Nobel Prize in Physics 2004 . Nobel Web. 2004. Арх?в ориг?налу за 29 червня 2018 . Процитовано 24 жовтня 2010 .
  4. V.S. Vanyashin, M.V. Terent'ev (1965). The vacuum polarization of a charged vector field (PDF) . Journal of Experimental and Theoretical Physics . 21 (2): 375?380. Bibcode : 1965JETP...21..375V . Арх?в ориг?налу (PDF) за 4 березня 2016 . Процитовано 26 кв?тня 2016 .
  5. I.B. Khriplovich (1970). Green's functions in theories with non-Abelian gauge group . Soviet Journal of Nuclear Physics . 10 : 235?242.
  6. G. 't Hooft (June 1972). Unpublished talk at the Marseille conference on renormalization of Yang-Mills fields and applications to particle physics.
  7. D.J. Gross (1998). Twenty Five Years of Asymptotic Freedom. Nuclear Physics B: Proceedings Supplements . 74 : 426?446. arXiv : hep-th/9809060 . Bibcode : 1999NuPhS..74..426G . doi : 10.1016/S0920-5632(99)00208-X .