USS Nautilus (SSN-571)

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: USS Nautilus .
АПЧ типу ≪Наут?лус≫
USS Nautilus (SSN-571)
П?д прапором США  США
Закладений 14 червня 1952 (1 човен)
Спуск на воду 21 с?чня 1954
Виведений з? складу флоту 3 березня 1980 р
Сучасний статус музейний експонат з 1982 р.
Про?кт
Тип ПЧ АПЧТ
Розробник про?кту Electric Boat
Класиф?кац?я НАТО  Nautilus
Основн? характеристики
Швидк?сть (надводна) 20 вузл?в (38 км/год)
Швидк?сть (п?дводна) 23 вузл?в (43 км/год)
Гранична глибина занурення 90 м
Автономн?сть плавання 75 дн?в, 150000 миль (245 000 км ходу)
Ек?паж 105?111 ос?б
Розм?ри
Довжина найб?льша (по КВЛ ) 97,4 м
Ширина корпусу найб. 8,4 м
Середня осадка (по КВЛ) 7,9 м
Озбро?ння
Торпедно-
м?нне озбро?ння 		6 носових ТА кал?бру 21 дюйм?в ? 533 мм, 24 торпеди
Зображення на В?к?сховищ?

≪Наутилус≫ ( англ. USS Nautilus (SSN-571) ) ? перший у св?т? п?дводний човен з ядерним реактором у ВМС США ? у св?т?. У 1958 роц? цей човен вперше у св?т? виконав пох?д на П?вн?чний полюс .

Американська ядерна програма [ ред. | ред. код ]

Американська програма буд?вництва ядерних енергетичних установок була запозичена в Третього Рейху , яка тод? не була реал?зована н?мцями. В США вона була п?д кодовою назвою ≪Мангеттенський ?нженерний район≫ ( англ. Manhattan Engineer District ), ? стала б?льш в?домою п?д назвою ≪Мангеттенський про?кт≫ .

Витоки ядерно? програми [ ред. | ред. код ]

Коли в 1938 роц? Отто Ган ? Фр?ц Штрассман в?дкрили явище под?лу ядра атома , котре давало можлив?сть зв?льняти г?гантськ? обсяги енерг??, це викликало хвилювання вчених усього св?ту [1] Один з них був доктор Джордж Пеграм з Колумб?йського ун?верситету  ? один з пров?дних ф?зик?в США. У 1939 роц? Пеграм звернувся до адм?рала. Гарольда Г. Боуена, начальника ?нженер?в ВМС США, який курував в?йськову науково-досл?дну лаборатор?ю NRL, з проханням про зустр?ч з вченими ВМФ, щоб обговорити можлив?сть практичного використання розщеплення урану. Результатом стало створення план?в атомоход?в для ВМС США .

Один з учасник?в ц??? зустр?ч? був доктор Росс Ганн (Gunn), винах?дник ? кер?вник електротехн?чно? лаборатор??. Ганн попросив у адм?рала Боуена грант у $ 1500, щоб почати роботи з досл?дження явища розщеплення ядра атому. Ц? кошти були вид?лен? ? склали перш? 1500 долар?в, витрачених на ядерну програму США. П?сля проведення попередн?х досл?джень, Ганн зробив першу допов?дь для ВМФ про ядерн? енергетичн? установки для п?дводних човн?в. Цей зв?т за чотири м?сяц? в?дправили на ?м'я президента Сполучених Штат?в Франкл?на Рузвельта , як ? знаменитий лист Альберта Ейнштейна , де в?н закликав розпочати програму створення ядерно? збро? .

1 червня 1939 в сво?му меморандум? на ?м'я директора ≪Морсько? досл?дно? лаборатор??≫, Ганн заявив, що досл?дна ядерна енергетична установка для в?йськово-морських сил не потребу? кисню, що значно зб?льшить можливост? бойових п?дводних човн?в. В?н також застер?г, що при робот? по ц?й програм? (ядерних енергетичних установок) доведеться з?ткнутися з багатьма проблемами ? невизначеностями, перш за все, знайти спос?б под?лу легких атом?в урану-235 , ≪Науково-досл?дна лаборатор?я ВМС≫ запросила взяти участь ? численн? цив?льн? науково-досл?дн? центри ?з завданням розвивати технолог?? вид?лення атом?в урану-235. З с?чня 1941 почав роботу над ц??ю проблемою також ? Ф?л?п Абельсон з ?нституту Карнег? . У липн? того ж року Абельсон почав працювати в ≪Науково-досл?дн?й лаборатор?? ВМС≫, де разом з Ганном вони розробили пор?вняно простий ? ефективний метод розд?лення ?зотоп?в урану, з вид?ленням урану-235. У 1940 роц? в Saturday Evening Post була опубл?кована стаття про в?дкриття нового джерела енерг??, в м?льйони раз?в б?льшого, н?ж все, що було в?домим до того на Земл?, автором яко? був В?льям Лоуренс . П?сля опису ?снуючих досл?джень у ц?й област?, Лоуренс писав: ≪малоймов?рно, що цей вид енерг?? можливий для використання для вибуху≫.

З розгортанням в?йськових под?й в ?вроп?, США усв?домили загрозу, що несла ядерна програма у Н?меччин?, в результат? чого ? разом з Великою Британ??ю  ? прийняти сп?льну програму буд?вництва ядерно? бомби п?д п?д кодовою назвою ≪Manhattan Project≫. Ця програма призвела до практично? зупинки роб?т над атомними п?дводними човнами для ВМФ, але результати напрацювань Ганна ? Абельсона були негайно взят? для Мангеттенського про?кту ? адаптован? для використання в ?х Нац?ональною лаборатор??ю Оук-Ридж , штат? Теннесс? .

Через два дн? п?сля кап?туляц?? Япон?? в 1945 роц?, Ганн ? Абельсон за в?дкриття процесу под?лу урану були нагороджен?.

П?сля Друго? св?тово? в?йни [ ред. | ред. код ]

У серпн? 1944 року глава Мангеттенського про?кту генерал Лесл? Гровс заснувала ком?тет з п'яти ос?б з метою визначення потенц?алу використання мирного використання ядерно? енерг??. Голова ком?тету став декан Кал?форн?йського технолог?чного ?нституту ? головний науковий радник генерала Гровса Р?чард Толмен . ?нш? члени ком?тету були дв? цив?льн? особи та два морських оф?цери. У серпн? того ж року, члени ком?с?? зустр?лися в Морський досл?дн?й лаборатор?? з Ганном ? Абельсоном, як? стверджували, що програма ядерних енергетичних установок повинна отримати найвищий пр?оритет в допов?д?, складен?й ком?тетом. В грудн? 1944 року ком?тет п?дготував оф?ц?йний допов?дь, в котр?й говорилося: ≪уряд повинен ?н?ц?ювати ? п?дтримувати актуальн? про?кти, досл?дження, науково-досл?дницьк? зусилля, щоб забезпечити енерг?ю з ядерних джерел для в?йськових корабл?в≫. Через р?к, п?сля в?йни, Сенат США призначив ≪Спец?альну ком?с?ю з атомно? енерг??≫ , перед котрою допов?дав зокрема ? Росс Ганн. Де Ганн заявив: ≪Найважлив?шим завданням атомно? енергетики на Земл? ? забезпечення обертання гвинта для руху корабл?в≫.

19 листопада 1945 року в допов?д? ВМС (написано? Ганном ? Абельсоном) були описан? переваги ? недол?ки ядерних енергетичних установок для п?дводних човн?в:

  • Необмежений рад?ус д??;
  • Можлив?сть проведення тривал? п?дводн? роботи при збереженн? хороших умов життя для ек?пажу;
  • Висока швидк?сть, надводна ? п?дводна;
  • В?дсутн?сть потреби дозаправки пального в мор? ? достатньо проводити ?? раз на р?к;
  • Нема? необх?дност? заряджати акумуляторн? батаре?;
  • Покращення сп?вв?дношення к?лькост? енерг?? до ваги ? габарит?в;
  • Нема? необх?дност? в п?дйом? до поверхню або використання шноркеля для того, щоб зарядити акумулятор;
  • Управл?ння та обслуговування схоже на те, який використову?ться на кораблях з традиц?йним руш??м;
  • Чистота на корабл? (наприклад, в?дсутн?сть дизельного палива);
  • Нема? необх?дност? перебудовувати корабл?, за винятком носово? частини, призначено? для установки реактора;
  • Операц?? прост?ш?, н?ж для дизельних суден;
  • Можливе над?йне обслуговування.

У допов?д? також вказано на два недол?ки цього типу руш?я:

  • через ≪отруйне середовище≫ в реактор? туди не може бути доступу для людей, таким чином ? необх?дн?сть для дистанц?йного керування;
  • Нездатн?сть зробити ремонт реактора в мор?, ремонт в цьому в?дс?ку може бути зроблений т?льки в спец?ально обладнаному доку.

П?сля в?йни, Ганн з Абельсоном використовували про?кти н?мецьких п?дводних човн?в типу XXVI . Здеб?льшого ця робота не привела до значущих р?шень, застосовуваних на практиц?, т?льки запозичили ?дею використання металевого сплаву натр?ю ? кал?ю у до передач? тепла в?д реактора до парово? турб?ни . Допов?дь, названа ≪Атомна енерг?я п?дводного човна≫, що м?стила зокрема результати ц??? роботи, була представлена на флот? в березн? 1946 року ? була взята до уваги кер?вництвом ВМС США.

Окр?м цього там було вказано на потребу сп?впрацювати з ≪Мангеттен Engineering District≫, що посприя? буд?вництву п?дводних човн?в, що працюють на ядерн?й енерг??. Так? човни здатн? працювати на глибин? 1000 фут?в (305 м), ? являють собою ?деальну платформу нос??в ракет оснащених ядерними зарядами.

≪Управл?ння в?йськово-морських досл?джень≫ вказало на три можливих типи майбутн?х п?дводних човн?в:

  • Мал? навчальн? п?дводн? човни;
  • Середн? човни-винищувач? (1200?1500 тонн водозам?щення);
  • Велик? ракетн? корабл? (в?д 2400 до 3000 тонн) для оснащення ракетами з ядерними бо?головками.

Представлен? в ц?й статт? човни-винищувач? планувалися з п?дводною швидк?стю плавання в?д 20 до 25 вузл?в (38-47 км/год) ? г глибиною занурення до 2000 фут?в (610 м), а також з доброю маневров?стю. Передбачалося, що обидва човни, винищувач? ? ракетоносц?, будуть оснащуватися ядерною енергетичною установкою. Були представлен? еск?зи тих човн?в ? ?х руш??в, ?х описи, однак, це були в основному теоретичн? та науков? припущення. Хоча висловлюван? Ганном ? Абельсоном ?де? просування ядерно? енергетики мало багато прихильник?в у ВМФ, однак, в той час ще не було н?яких ?нженерних роб?т на новому тип? приводу. Проте Гровс ? п?дтримав програму ядерних енергетичних установок для в?йськово-морського флоту, котре мало важливе значення для програми створення ядерно? збро?. Оч?кувалося що час розробки ? побудови ядерного руш?я займе приблизно 5 рок?в.

Про?ктування [ ред. | ред. код ]

У липн? 1951 року Конгрес вид?лив кошти на буд?вництво першого човна з ядерною установкою, ? незабаром були укладен? контракти з Electric Boat ? Combustion Engineering Company по розробц? ? розвитку п?дхожого реактора. Реактори-прототипи повинн? були бути побудован? на земл? для того, щоб використовувати ?х як модел? для вивчення особливостей ?х роботи ? обслуговування, та придатн?сть для встановлення на корабл?. Подальш? прототипи повинн? були бути побудован? в габаритах, щоб бути частиною корабля, для того, щоб вм?стити ?х ? уникнути проблем при установц? реактора.

?нженери Electric Boat розробили детальний про?кт корпусу човна, а пот?м п?дписали контракт з ВМФ для його буд?вництва. В результат? для цього човна був запро?ктований ядерний реактор потужн?стю 15 000 к.с. Реактор-прототип мав призначення S1W , а реактор для човна ? S2W . Човен про?кту, розроблений Electric Boat, планувався з надводною водотоннажн?стю 3180 тонн ? п?дводною у 3500 тонн, з довжиною на р?вн? 324 фут?в (98,7 м).

Буд?вництво [ ред. | ред. код ]

14 червня 1952 п?д час публ?чно? церемон?? закладання на верф? Electric Boat, президент Гарр? Трумен оф?ц?йно розпочав процес буд?вництва човна названого ≪Наут?лусом≫. Тод? президент Трумен залишив сво? ?н?ц?али на сталев?й пластин? для легкого корпусу човна.

Президент Гарр? Трумен п?д час церемон?? закладки човна

Загалом, ≪Наут?лус≫ ма? конструкц?ю, аналог?чну конструкц?? н?мецьких п?дводних човн?в типу XXVI за винятком рубки. В?н мав округлий н?с ? форму корпусу й корму з двома гвинтами. Великий д?аметр човна (8,5 метра) забезпечував великий прост?р всередин?, з трьома поверхами в б?льш?й частини корпусу. Корпус був частковий подв?йний, реакторний в?дс?к був продовжений до легкого корпусу, що забезпечувало ? додатковий спос?б охолодження реактора. Про?кт скоротив запас плавучост? до 16 в?дсотк?в. В нос? човна був торпедний в?дс?к з ш?стьма торпедними апаратами ? 26-ма торпедами ? великий пасивний г?дролокатор BQR-4A , в нижн?й частин?, ? активний г?дролокатор AN/SQS-4 , у верхн?й частин?.

При буд?вництв? човна розглядали як вар?ант установку ракетно? пусково? установки SSM-N-8 Регул , але у зв'язку з спричиненням т??ю установкою ускладнення буд?вництва човна, було прийнято р?шення в?д не? в?дмовитися.

Служити на ≪Наут?лус?≫ мали 12 оф?цер?в ? 90 ?нших член?в ек?пажу. Для яких були значно покращен? умови проживання. Човен був нав?ть оснащений обладнанням для виготовлення морозива, розливу Кока-Коли ? музичною системою.

Служба [ ред. | ред. код ]

Пропагандистське ≪введення в експлуатац?ю≫ [ ред. | ред. код ]

≪Наут?лус≫ оф?ц?йно переданий флоту без ходових випробовувань 30 вересня 1954, ? ще протягом наступних трьох м?сяц?в залишалася пришвартованим до п?рса верф? Electric Boat. Урочиста церемон?я була орган?зованою як пропаганда ВМС США. Ядерний реактор запущений вперше 30 грудня 1954 року, а 17 с?чня 1955 року човен вперше в?дплив в?д пристан?. Одразу виявилися незначн? проблеми, як? були швидко усунут?, ? човен поплив по р?чц? Thames River (Коннектикут) п?д командуванням Юджина В?лк?нсона [en] .

Перш? випробування [ ред. | ред. код ]

≪Наут?лус≫ на першому випробуванн?

Випробування корабля виявилася величезним усп?хом в план? продуктивност? корабля. П?зн?ше ≪Наут?лус≫ виконав найшвидшу подорож п?д водою в ?стор?? ? коли за 90 годин, з середньою швидк?стю 15,3 вузла, подолав в?дстань у 1381 морських миль (2559 км), м?ж основою базою п?дводних човн?в Нью-Лондон? ? Сан-Хуан? в Пуерто-Рико . У наступн? походи ≪Наут?лус≫ випробовувався на б?льших швидкостях, близьких до його максимально? швидкост?, котр? в той час були великим досягненням. Ц? тести показали переваги ядерних силових установок для п?дводних човн?в ? ≪Наут?лус≫ був у стан? дуже швидко зблизитися з противником або в?ддалитися в?д нього, маючи дуже хорошу маневров?сть у вс?х трьох вим?рах ? незалежно в?д погодних умов на поверхн?. Також виявилася, його здатн?сть швидше вражати ц?л? наявними у цей час в розпорядженн? ВМС США торпедами з самонаведенням, при пусках на крейсерськ?й швидкост? руху . Кр?м того, на в?дм?ну в?д тод?шн?х звичайних п?дводних човн?в не було потреб? дбати про стан заряду батаре? корабля ? цей човен м?г плисти тижнями при максимальн?й швидкост?, в той час як звичайн? човни мали таку можлив?сть т?льки протягом к?лькох годин.

Проблеми [ ред. | ред. код ]

≪Наут?лус≫ створював велик? шуми. ?х основн? джерела були значн? в?брац??, спочатку з нев?домих причин. У ход? досл?дження ц??? проблеми, ?нженери виявили надм?рну в?брац?ю корпусу судна з? швидк?стю, що перевищу? 16 вузл?в. Це створювало небезпеку руйнування човна. Кр?м того використання г?дролокатор?в на швидкостях вище 8 вузл?в ставало неможливим. Ця ситуац?я знижувала бойову ефективн?сть в ступен? достатн?й, щоб кинути виклик вс?м перевагам ядерно? енергетики. Човен незабаром був модерн?зований, щоб усунути джерела високих шум?в, однак, за словами одного з в?йськово-морських ?сторик?в, нав?ть п?сля усунення руйн?вно? в?брац?? для корпусу, судно було й надал? дуже шумним ? його легко було виявити ворогов?. Тому надал? човен залишився т?льки лаборатор??ю для вивчення шуму, створюваних його енергетичною установкою.

Пох?д на П?вн?чний полюс [ ред. | ред. код ]

П?сля дек?лькох поход?в на краю Арктики п?д льодом ? одн??? перервано? спроба допливти до П?вн?чного полюсу , човен п?сля в?дправлення з в?йськово-морсько? бази Перл-Гарбор , 3 серпня 1958 року проплив п?д П?вн?чним полюсом ? доплив до Велико? Британ?? . Це був першим в ?стор?? усп?шним досягненням кораблем вершини св?ту . Полярний пох?д був зд?йснений за прямою вказ?вкою президента Дуайта Ейзенхауера , який спод?валися в?дновити таким чином ?м?дж США, як св?тового л?дер у технолог??, п?сля радянських усп?х?в у 1957?1958 роках, в осво?н? космосу.

≪Наут?лус≫ у Нью-Йорку

Цей пох?д проводився п?д кер?вництвом кап?тана В?льяма Андерсона , ? проводилася в умовах суворо? та?мност?. Човен йшов протягом чотирьох дн?в п?д льодом, пройшовши 1830 морських миль (3390 км), ? сплив б?ля ?сланд?? . Виходить так що човен йшов з швидк?стю не менше 19 вузл?в (36 км/год).

П?сля спливання командира човна Андерсона було доставлено вертольотом з бази в?йськово-морсько? ав?ац?? ВПС США ≪Кеплав?к≫ в ?сланд?? у Вашингтон в Б?лий д?м , для вручення орденом Почесного Лег?ону  ? друго? нагороди в ранз? найвищих для американц?в у мирний час . П?сля церемон??, Андерсон таким же чином в?дбув назад на борт свого човна, що привело до святкування на Портленд? у Велик?й Британ??.

Командири [ ред. | ред. код ]

  • ?вген В?лк?нсон (1954?1957)
  • В?льям Р. Андерсон (1957?1959)
  • Ландо Зах (1959?1962)
  • Джеффр? Метсель (1962?1963)
  • Френс?с Фогарт? (1963?1967)
  • Норман Гр?ггс (1967?1970)
  • Дев?д Кодеф?лд (1970?1972)
  • Алекс Анконе (1972?1976)
  • Ричард Р?ддель (1976?1980)

Припинення служби [ ред. | ред. код ]

USS Nautilus в 2007

3 березня 1980 ≪Наут?лус≫ було виведено з флоту ВМФ. Його активна служба тривала до 1979 року, в?н пройшов близько 490770 морських миль (800000 км), пров?в чотири ядерних дозаправки

  • 1955?1957: 62559 миль, з яких 36 498 миль п?д водою;
  • 1957?1959: 91325 миль;
  • 1959?1967: 174507 миль;
  • 1967?1979: 162382 миль.

Човен спочатку був призначений йти на злам, але в к?нцевому рахунку 20 травня 1982 в?н був переданий музею на верф? в м?ст? Гротон , а для того щоб адаптувати його до ц??? рол? до 6 липня 1985 в?н був експонатом в ≪Музей п?дводного флоту ВМС США≫ в Нью-Лондон? , штат Коннектикут .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ Polmar Norman Cold War Submarines, The Design and Construction of U.S. and Soviet Submarines. K. J. More 2003. ISBN 1-57488-530-8

Л?тература [ ред. | ред. код ]

Типи п?дводних човн?в атомних (багатоц?льових з ракетами крилатими)
Велика Британія  Велика Британ?я
СРСР  СРСР
Росія  Рос?я
США  США
Ск?пджек *  • Трешер/Перм?т *  • Стерджен *  • Лос-Анжелес*  • С?вулф *  • Огайо  • В?рджин?я * | * - оф?ц?йно позначен? як SSN (ПЧАТ), але можуть нести ? запускати крилат? ракети.
Франція  Франц?я
КНР  КНР
Типи п?дводних човн?в атомних (багатоц?льових торпедних)
СРСР  СРСР
США  США
КНР  КНР
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=USS_Nautilus_(SSN-571)&oldid=40551918