Дзв?нкий ясенний дрижачий

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Номер МФА 122
Кодування
X-SAMPA r
К?ршенбаум r<trl>
Зображення
Звучання
noicon

Ясенний (альвеолярний) дрижачий  ? тип приголосного звука, що ?сну? в деяких людських мовах. Символ М?жнародного фонетичного алфав?ту для зубних , ясенних ? заясенних дрижачих  ? r , а в?дпов?дний символ X-SAMPA  ? r .

У б?льшост? ?ндо?вропейських мов цей звук принаймн? ?нколи алофон?чний ?з ясенним одноударним [?] , хоча в деяких, наприклад у каталонськ?й , ?спанськ?й ? албанськ?й вони ? окремими фонемами.

Властивост?

[ ред. | ред. код ]

Властивост? ясенного дрижачого:

  • Тип фонац??  ? дзв?нка , тобто голосов? зв'язки в?брують в?д час вимови.
  • Спос?б творення ? дрижачий, тобто в?н артикулю?ться дрижанням язика в м?сц? творення.
  • М?сце творення  ? ясенне , тобто звук артикулю?ться к?нчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка .
  • Це ротовий приголосний, тобто пов?тря виходить кр?зь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто пов?тря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механ?зм передач? пов?тря ? егресивний легеневий, тобто п?д час артикуляц?? пов?тря виштовху?ться кр?зь голосовий тракт з леген?в, а не з гортан?, чи з рота.

Вищий ясенний не сонорний дрижачий

[ ред. | ред. код ]

У чеськ?й мов? ?сну? звук, в?дм?нний в?д [r] (у таких словах як ryba ? i [?r?baːr??] ≪рибалки≫, ? пр?звищ? Dvo ? ak ). Його спос?б творення под?бний, але язик знаходиться вище, в?н частково фрикативний . Орфограф?чно познача?ться л?терою ? , а в МФА як [r?] . Основна реал?зац?я дзв?нка, але ? глухий алофон. (Прослухати: Antonin Dvo?ak [?anto?iːn ?dvor?aːk] д · ? ).

Приклади

[ ред. | ред. код ]

Альвеолярний

[ ред. | ред. код ]
Мова Слово МФА Значення Прим?тки
Абхазька аш?а р а [a??ara] 'м?ра'
Адигейська р еч?ы [ret???] 'руйн?вний'
Африкаанс r ooi [r??] 'червоний'
Албанська rr ush [ru?] 'гроно' Противопоставляется /?/ .
Арабська ??? [r??s] 'голова'
В?рменська Сх?дна в?рменська [1] ? ???? [rumb] д · ? 'гарматне ядро'
Астур?йська xen r u [????nru] 'зять'
Баскська e rr ota [erot?a] 'млин'
Болгарська наг р ада [n??rada] 'нагорода'
Вал?йська Rh agfy r [?r?a?v?r] 'грудень' Протиставля?ться /r?/ .
Зах?днофризька r up [rup] 'гусениця'
Данська Деяк? нос?? ютландського д?алекту [2] ?

Л?тературна вимова ? [ ? ~ ? ] .

Н?дерландська Б?льш?сть д?алект?в r ood [roːt] д · ? 'червоний' Може також вимовлятися як [ ? ]. Вимова /r/ р?зниться залежно в?д рег?ону.
Англ?йська Шотландський д?алект cu r d [k?rd] 'св?жий сир' Т?льки у деяких гов?рках. В ?нших вимовля?ться як [ ? ~ ? ].
Есперанто t r i [tri] д · ? 'три'
Естонська na rr [n?rː] 'повний'
Гал?с?йська r ia [?ri.a] 'лиман' Протиставля?ться /?/ . Не трапля?ться наприк?нц? складу.
Н?мецька П?вн?чн? д?алекти Schma rr n [?m?rn] д · ? 'дурниця' Дрижачий звук вимовляють лише деяк? нос?? д?алекту, ?нш? вимовляють однонаголошений.
Л?тературна Може вимовлятися як зубний дрижачий або альвеолярний однонаголошений.
П?вденний д?алект Може бути однонаголошеним.
Грецька Л?тературна [3] ? ρ το? [?artos] 'хл?б' (заст.), ' артос ' Алофон звука /r/ . Зазвичай у групах приголосних, в ?нших випадках ста? апроксимантом або однонаголошеним.
К?прський д?алект [4] [5] βο ρρ ?? [vo?rːas] 'п?вн?ч' Протиставля?ться звуку /?/ .
?врит д?алект М?зрахи ? ??? [ro?] 'голова'
Г?нд? ?? [???r] 'д?м'
?сландська r os [?roːus] 'троянда' Протиставля?ться звуку /r?/ .
?локанська gu rr uod [???ru?od] 'гр?м' Протиставля?ться звуку /?/ .
?тал?йська [6] te rr a [?t?rra] д · ? 'Земля'
Келе [7] [ⁿrikei] 'нога'
Киргизька [8] ы р [?r] 'п?сня'
Латиська [9] r ags [raks?] 'р?г'
Македонська иг р а [i?ra] 'гра'
Малайська Л?тературна a r ah [arah] 'напрямок'
Маратх? Л?тературна ? ? ? [r?b?r] 'гума'
Нгве Д?алект нджоан? [l??r??] 'око'
Перська ???? R ostam [?rost?m] ' Рустам ' Алофон [?] на початку слова.
Польська [10] k r ok [kr?k] д · ? 'крок' У деяких нос??в протиставля?ться /r?/ .
Португальська Деяк? д?алекти [11] hon r ar [o?ra?] 'шанувати' Давн?ший ротичний в?дпов?да? гуторальному R б?льшост? д?алект?в; протиставля?ться /?/ . Див. Португальська фонетика
Рос?йська р ог [rok] 'р?г' Може також вимовлятися як /?/
Шотландська wi r [wir] 'наш(е)'
Сербохорватська [12] р т / r t [r?t] 'мис' Може бути складовим.
Словацька [13] k r k [kr?k] 'шия' Може бути однонаголошеним, зокрема, коли не ? складовим.
Словенська [14] r i? [riː?] 'рис' Також транскрибу?ться як ? , [15] ? може вар?ювати м?ж [r] та ? . [16]
?спанська [17] pe rr o [?pe?ro?] 'собака' Протиставля?ться звуку /?/ .
Шведська Б?льш?сть д?алект?в r ov [ruːv] д · ? 'здобич'
Таджицька а рр а [?rr?] 'бачив (-ла)'
Тайська Л?тературна ???????? [p?ruŋ.niː] 'завтра'
Т?тан [7] [ⁿrakei?in] 'д?вчата'
Убихська [b?q???rda] 'обертатися'
Укра?нська р ух [rux] 'рух'
Сапотекська Т?лкуяпан [18] r-r ee [r???] 'виходити, гуляти' Як правило, дв? сер?? звук?в /?/ .
Ф?нська pu rr a [purː?] 'кусати'
Французька Африканський вар?ант r ouge [ru?] 'червоний'
Корсиканський д?алект
С?льський квебекський д?алект
П?вденний д?алект
Чеська chlo r [xl??ːr] ' хлор ' Протиставля?ться звуку /r?/ ; може бути складовим (плавним)
Японська Деяк? д?алекти 羅針 r ashin [ra???] 'компас' Звичайн?ше [?] . Вживання [r] у японському мовленн? прийнято звати мак?дз?та (?き舌).

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ Dum-Tragut (2009 :19)
  2. ↑ Torp (2001 :78)
  3. ↑ Arvaniti (2007 :14?18)
  4. ↑ Arvaniti (2010 :3?4)
  5. ↑ βορρ?? , Cypriot Greek Lexicographic Database , Ερευνητικ? Πρ?γραμμα Συντυσ??, 2011, арх?в ориг?налу за 13 кв?тня 2021 , процитовано 5 березня 2014
  6. ↑ Rogers & d'Arcangeli (2004 :117)
  7. ↑ а б Ladefoged (2005 :165)
  8. ↑ Kara (2003 :11)
  9. ↑ Nau (1998 :6)
  10. ↑ Jassem (2003 :103)
  11. ↑ , здеб?льшого у колишн?х португальських колон?ях в Африц?, а також у Бразил?? (в Африц? може бути слабодрижачим), у внутр?шн?й п?вн?чн?й Португал??, на узграничч? з ?спан??ю й ?спаномовними кра?нами
  12. ↑ Kordi? (2006 :5), Landau et al. (1999 :66)
  13. ↑ Hanulikova & Hamann (2010 :374)
  14. ↑ Pretnar & Tokarz (1980 :21)
  15. ↑ ?u?tar?i?, Komar & Petek (1999 :135)
  16. ↑ Greenberg (2006 :17 and 20)
  17. ↑ Martinez-Celdran, Fernandez-Planas & Carrera-Sabate (2003 :255)
  18. ↑ Merrill (2008 :109)
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дзв?нкий_ясенний_дрижачий&oldid=41356266