13-та г?рська див?з?я СС ≪Ханджар≫ (1-ша хорватська)

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
13-та г?рська див?з?я СС ≪Ханджар≫ (1-ша хорватська)
13. Waffen-Gebirgs-Division der SS ?Handschar“ (kroatische Nr. 1)
Емблема див?з?? СС ≪Ханджар≫
На служб? 13 лютого 1943  ? 8 травня 1945
Кра?на Третій Рейх  Трет?й Рейх
Хорват?я
Належн?сть СС
Вид Waffen-SS  Ваффен-СС
Тип г?рськ? в?йська
Роль бойов? д?? в горах / антипартизанська в?йна
Чисельн?сть г?рсько-п?хотна див?з?я
У склад? Див. П?дпорядкован?сть
Оборонець Адольф Г?тлер
Анте Павелич
Гасло ≪Моя честь назива?ться в?рн?сть≫ ( Meine Ehre heißt Treue )
В?йни/битви
Командування
Визначн?
командувач?
Артур Флепс
Знаки розр?знення
Емблема див?з??

Мед?афайли на В?к?сховищ?

13-та г?рська див?з?я СС ≪Ханджар≫ (1-ша хорватська) ( н?м. 13. Waffen-Gebirgs-Division der SS ?Handschar“ (kroatische Nr. 1) , хорв. 13. oru?ana brdska divizija SS-a Hand?ar, također i hrvatska br. 1 ) ? з'?днання , г?рсько-п?хотна див?з?я [1] в склад? в?йськ Ваффен-СС нацистсько? Н?меччини , що брала участь у бойових д?ях протягом 1943 ? 1945 рок?в.

Див?з?я отримала назву ≪Ханджар≫ ( сербохорв. Hand?ar ) за м?сцевим бойовим ножем або мечем , як? носили османськ? пол?цейськ? протягом стол?ть, коли рег?он був частиною Османсько? ?мпер??. Це була перша нен?мецька див?з?я Ваффен-СС, ? ?? формування ознаменувало розширення Ваффен-СС у багатоетн?чну в?йськову силу. З'?днання комплектувалося за рахунок босн?йських мусульман (етн?чних босн?йц?в ) ? частково хорват?в -католик?в; посади оф?цер?в та унтероф?цер?в комплектувалися переважно н?мецькими в?йськовиками та югославськими фольксдойче (етн?чних н?мц?в ). Особовий склад присягав на в?рн?сть Адольфу Г?тлеру та хорватському л?деру Анте Павеличу .

З березня до грудня 1944 року див?з?я брала активну участь в антипартизанськ?й кампан?? проти очолюваного комун?стами югославського партизанського Руху опору в Незалежн?й Держав? Хорват?я , фашистськ?й мар?онетков?й держав? Н?меччини, яка охоплювала територ?? сучасних Хорват?ю , Босн?? ? Герцеговини , а також частину Серб??. Див?з?я недовго воювала в район? Сирм?? на п?вн?ч в?д р?чки Сава, перш н?ж перейти на п?вн?чний сх?д Босн??. Тут вона встановила визначену ≪зону безпеки≫ в п?вн?чно-сх?дн?й Босн?? м?ж р?чками Сава , Босна , Дрина та Спреча . Див?з?я також к?лька раз?в воювала за межами зони безпеки та заслужила репутац?ю жорстокост? та дикост? не лише п?д час бойових д?й, а й через зв?рства, ско?н? проти сербських та ?врейських мирних жител?в. Наприк?нц? 1944 року частини див?з?? були ненадовго перекинут? в район Загреба, п?сля чого нен?мецьк? члени почали масово дезертирувати. Взимку 1944?1945 рок?в частини див?з?? були перекинут? в район Барань? , де билися проти Червоно? й болгарсько? арм?й та по вс?й п?вденн?й Угорщин?, в?дступаючи через низку оборонних л?н?й, поки вони не опинилися в межах Третього Рейху.

Б?льш?сть босн?йських мусульман , що залишилися, дезертирували з? сво?х п?дрозд?л?в у цей момент ? спробували повернутися до Босн??. Решта в?дступили дал? на зах?д, спод?ваючись здатися зах?дним союзникам. Б?льш?сть з них стали полоненими британсько? арм?? . Згодом 38 оф?цер?в було екстрадовано до Югослав?? , де притягнут? до крим?нально? в?дпов?дальност?, а 10 з них були страчен?. Сотн? колишн?х член?в див?з?? брали участь у Громадянськ?й в?йн? 1947?1948 рр. у п?дмандатн?й Палестин? та в арабо-?зра?льськ?й в?йн? 1948 р .

?стор?я з'?днання

[ ред. | ред. код ]

Передумови

[ ред. | ред. код ]

П?сля розгрому державами Ос? Корол?вства Югослав?я у кв?тн? 1941 року хорватський крайн?й нац?онал?ст ? фашист Анте Павелич , який перебував у вигнанн? у фашистськ?й ?тал??, був призначений Поглавником (л?дером) хорватсько? держави, очолювано? усташами ? Незалежна Держава Хорват?я (часто назива?ться NDH, в?д хорватського: хорв. Nezavisna Dr?ava Hrvatska ). NDH об'?днала майже всю сучасну Хорват?ю, всю сучасну Босн?ю та Герцеговину та частину сучасно? Серб?? в ≪?тал?йсько-н?мецький кваз?протекторат≫. Влада НДХ на чол? з ополченням усташ?в згодом проводила пол?тику геноциду проти сербського , ?врейського та ромського населення , що проживало в межах ново? держави.

Незважаючи на запевнення Павелича в р?вноправност? з хорватами, багато мусульман швидко стали невдоволеними хорватським правл?нням. Мусульманськ? л?дери пов?домляли, що жоден мусульманин не пос?в впливову посаду в адм?н?страц??. Хоча це було переб?льшенням, ут?м мусульмани д?йсно не були достатньо представлен? на державних посадах ново? держави, пос?даючи лише дв? з 20 м?н?стерських посад, жоден ?з шести державних секретар?в не був мусульманином, ? було лише 13 мусульманських ≪народних представник?в≫ ?з загально? к?лькост? 206. Почалося затяте протистояння м?ж усташами , сербсько-шов?н?стичними четниками та панюгославськими партизанами на територ?? Незалежно? Держави Хорват?я, що ?нод? переходило у в?дкрит? сутички та зв?рства по в?дношенню до мирного населення, прив?вши до масових жертв.

Невдоволення босн?йських мусульман правл?нням усташ?в у НДХ та ?хня потреба в захист? по?днувалися з ностальг??ю за пер?одом правл?ння Габсбург?в у Босн?? та загалом дружн?м ставленням до Н?меччини серед видатних босн?йських мусульман. Ц? фактори призвели ?х до намагання утворити автоном?ю для босн?йсько? мусульмансько? громади. Але Павелич виступив р?шуче проти, прагнуч? зберегти територ?альну ц?л?сн?сть НДХ. У листопад? 1942 року приб?чники автоном?? в?дчайдушно прагнули захистити мусульманський народ ? написали Адольфу Г?тлеру оф?ц?йне звернення з проханням дозволити створити в Босн?? автономну ≪пол?тико-адм?н?стративну владу≫ в структур? НДХ на чол? з уповноваженим за р?шенням Г?тлера.

6 грудня 1942 року рейхсфюрер-СС Генр?х Г?ммлер ? начальник Головного управл?ння СС СС-обергрупенфюрер ? генерал Ваффен-СС Готтлоб Бергер звернулися до Г?тлера з пропозиц??ю створити босн?йську мусульманську див?з?ю СС. Командування Вермахту ? Ваффен-СС були стурбован? швидким пог?ршенням безпеково? ситуац?? в держав? Павелича, що вимагало присутност? значного н?мецького в?йськового континенту, який був конче потр?бний на ?нших театрах в?йни. За н?мецькими даними, на 1943 р?к понад 100 000 босн?йських мусульман було вбито, а 250 000 стали б?женцями. Кр?м того, рег?ону загрожував серйозний деф?цит продовольства. ≪Мусульмани, ? зауважив СС-групенфюрер ? генерал-лейтенант Ваффен-СС Артур Флепс , ? через св?й статус пересл?дуються ус?ма ?ншими≫.

Романтичн? уявлення Г?ммлера про босн?йських мусульман, ймов?рно, в?д?грали ключову роль у створенн? див?з??. До того ж, меморандум в?д 1 листопада 1942 року також вказу?, що пров?дн? мусульманськ? автоном?сти вже пропонували створити добровольчий п?дрозд?л Ваффен-СС п?д н?мецьким командуванням. Г?ммлер був особисто захоплений ?сламською в?рою ? вважав, що ?слам створив безстрашних солдат?в. В?н вважав ?хню жорсток?сть кращою, н?ж благородство християн, ? вважав, що ?хн? бойов? якост? сл?д розвивати й використовувати. В?н думав, що мусульманськ? чолов?ки стануть ?деальними солдатами СС, оск?льки ?слам ≪об?ця? ?м рай, якщо вони будуть битися ? загинуть у бою≫ . Що стосу?ться ?хнього етн?чного походження та критер??в в?дбору до СС, схоже, що Г?ммлер схилявся до теор??, яку пропагували як хорватськ?, так ? н?мецьк? ?деологи, що хорватський народ, включаючи мусульман, не були етн?чними слов'янами, а були чистокровними ар?йцями готського чи ?ранського походження .

Г?ммлер був натхненний в?дзначеними усп?хами босн?йсько-герцеговинсько? п?хоти в Перш?й св?тов?й в?йн?. В?н ≪намагався в?дновити те, що в?н називав ?старою австр?йською“ традиц??ю, в?дродивши босн?йськ? полки колишньо? австро-угорсько? арм?? у форм? босн?йсько? мусульмансько? див?з?? СС≫. П?сля створення див?з?я мала вступити в б?й ? знищити партизанськ? сили Йосипа Броз Т?то , як? д?яли в п?вн?чно-сх?дн?й Босн?? , таким чином в?дновивши м?сцевий ≪порядок≫ . Головною турботою Г?ммлера в рег?он? була не безпека м?сцевого мусульманського населення, а добробут етн?чних н?мецьких поселенц?в на п?вноч? Сирм??. ≪Срем (Сирм?я) ? житницею Хорват??, ?, спод?ваюся, в?н ? наш? улюблен? н?мецьк? поселення будуть убезпечен?. Я спод?ваюся, що територ?я на п?вдень в?д Срему буде зв?льнена… босн?йською див?з??ю… щоб ми могли хоча б навести частковий порядок у ц?й см?шн?й (хорватськ?й) держав?≫ .

У середин? лютого 1943 року Г?тлер оф?ц?йно схвалив про?кт ? Г?ммлер призначив Флепса, командира 7-? добровольчо? г?рсько? див?з?? СС ≪Пр?нц Ойген≫ , в?дпов?дальним за створення першо? див?з?? СС, яка буде набрана з не-н?мц?в .

Початок формування

[ ред. | ред. код ]

18 лютого 1943 року Флепс вирушив до Загреба для проведення оф?ц?йних переговор?в з урядом НДХ. В?н зустр?вся з представником м?н?стерства закордонних справ Н?меччини З?гфр?дом Каше та м?н?стром закордонних справ НДХ доктором Младеном Лорковичем , який представляв Павелича. Павелич уже погодився дати дозв?л на формування див?з??, але Ваффен-СС та НДХ мали дуже р?зн? погляди на то, як ?? формувати та контролювати. Як компром?с, слово ≪хорватський≫ було включено до його оф?ц?йно? назви, а хорватських оф?цер?в-католик?в були запрошен? на кер?вн? посади. Але, врешт?-решт Г?ммлер ? Флепс взяли гору ? створили див?з?ю так, як вони вважали за потр?бне, залишивши кер?вництво НДХ дуже незадоволеним результатом, особливо щодо ?? етн?чного складу.

СС-штандартенфюрер Карл фон Кремплер [en] , фах?вець з ?сламу , який розмовляв сербохорватською , був визначений Г?ммлером ? Флепсом в?дпов?дальним за створення див?з??. 3 березня 1943 року Флепс зустр?вся з фон Кремплером, який мав працювати з представником уряду НДХ Ал??ю Шуляком [en] . Кампан?я набору розпочалася 20 березня 1943 року, коли фон Кремплер ? Шуляк розпочали 18-денний рекрутський тур по 11 босн?йських районах. За сприяння СС у м?стах Живиниц? та Грачаниця в?дбулися рекрутськ? м?тинги. Тим часом н?мц? почали розгортання штабу див?з?? в Берл?н?, включаючи СС-штандартенфюрера Герберта фон Обервурцера, який був переведений з 6-? г?рсько? див?з?? СС ≪Норд≫ для того, щоб очолити див?з?ю. Формування нового з'?днання Ваффен-СС в?дбувалося з величезними проблемами, в першу чергу через затятий оп?р хорватського кер?вництва НДХ.

У березн?-кв?тн? 1943 року Г?ммлер ? група мусульманських л?дер?в з НДХ звернулися до муфт?я ?русалиму [en] хадж? Ам?на аль-Хусейн? [en] , який тод? проживав у Берл?н?, про допомогу в орган?зац?? та вербуванн? мусульман до Ваффен-СС та ?нших п?дрозд?л?в. Його супроводжував фон Кремплер, який розмовляв турецькою . З 30 березня по 10 кв?тня муфт?й в?дв?дав Загреб , Сара?во та Баня-Луку , щоб зустр?тися з високопоставленими мусульманськими л?дерами та аг?тувати на п?дтримку нового формування. Муфт?й також в?дв?дав, щоб благословити та оглянути див?з?ю, п?д час яко? в?н використав нацистське в?тання .

Незважаючи на п?дтримку аль-Хусейн?, для вербування мусульман у п?дрозд?ли див?з?? необх?дно? к?лькост? не вистачало. Тод? Г?ммлер дозволив 10-в?дсоткову християнську складову, але наб?р достатньо? к?лькост? мусульман продовжував виявлятися проблемним, що призвело до включення 2800 хорват?в-католик?в до див?з??. На жах Г?ммлера, це було б?льше, н?ж сп?вв?дношення католик?в ? мусульман, на яке в?н розраховував.

Спочатку див?з?я була направлена ??на п?вдень Франц?? для формування та навчання, де вона розм?щувалася переважно в м?стах ? селах департамент?в Аверон ? Лозер . Протягом тривалого пер?оду п?сля оф?ц?йного формування див?з?я була без?менною ? називалася ≪Хорватська добровольча див?з?я СС≫ ( н?м. Kroatische SS-Freiwilligen-Division ) або ≪Мусульманська див?з?я≫ ( н?м. Muselmanen-Division ). Р?шення Ваффен-СС сформувати та тренувати див?з?ю за межами Босн?? суперечило порад? н?мецького повноважного генерала НДХ Едмунда Глеза фон Хорстенау. Невдовз? ця порада виявилася пророчою.

Оперативна зона в?дпов?дальност? 13-? див?з?? СС ≪Ханджар≫ (вид?лено зеленим кольором)

9 серпня 1943 року оберст Карл-Густав Зауберцвайг прийняв командування див?з??ю в?д фон Обервурцера. Зауберцвайг перейшов до Ваффен-СС з присво?нням звання СС-оберфюрера .

Бойовий шлях див?з??

[ ред. | ред. код ]

По завершенн? формування див?з??, що супроводжувалося чималими проблемами, зокрема заколотом у В?льфранш-де-Руерг , де проходив етап бойового злагодження частин див?з??, з'?днанню була визначена операц?йна зона близько 6000 квадратних к?лометр?в у п?вн?чно-сх?дн?й Босн?? в межах НДХ. Операц?йна зона безпеки охоплювала рег?они Посавина , Сембер?я та Ма?виця м?ж р?чками Сава , Босна , Дрина та Спреча . Це приблизно в?дпов?дало району д?й 3-го партизанського корпусу югославсько? визвольно? арм??. Г?ммлер вважав цей рег?он критичним важливим, зв?дс?ля завдання щодо захисту с?льськогосподарських район?в ? поселень фольксдойче у рег?он? Сирм?я на п?вноч? стратег?чно необх?дним.

Вперше див?з?я вступила в бойов? д?? п?д час операц?? ≪Вегвайзер≫ з 9 по 12 березня 1944 року. Метою операц?? ≪Вегвайзер≫ було очистити частину району С?рм?я, яку окупували партизани, що загрожували зал?зниц? Загреб-Белград. Партизани д?яли з л?с?в довкола Босута та с?л вздовж Сави. Коли див?з?я ув?йшла в цей район, партизани в?д?йшли на п?вденний сх?д, уникаючи з?ткнення з противником. Зауберцвайг стверджував, що партизани зазнали 573 убитих ? 82 полонених. Водночас, в?йськовий ?сторик Хоар пише, що при проведенн? операц?? вояки див?з?? знищила сотн? мирних сербських жител?в. За словами Володимира Дед??ра та Антуна М?летича, у Босут? було вбито 223 мирних жител?, у Сремськ?й Рач?  ? 352, у Ямен?  ? 70, переважно стар?, ж?нки та д?ти. Операц?я вважалася усп?шно проведеною, Босутськ? л?с? були зачищен?, але партизани повернулися в цей район незабаром п?сля ?? завершення.

15 березня 1944 року була розпочата операц?я ≪Саве≫ з метою очищення в?д партизан району Сембер?я . Зауберцвейг наказав кожному командиру зачитати п?дготовлене пов?домлення, коли його п?дрозд?л перетнув р?чку Саву, в якому наголошувалося, що ?хньою метою ? ≪визволення Босн??≫, а в к?нцевому п?дсумку ? зв?льнення ≪мусульмансько? Албан??≫. Це було пряме звернення до албанських в?йськ, а також до босн?йц?в. 27-й полк на св?танку переправився через Саву в Босанськ?й Рач? б?ля впад?ння р?чки в Дрину . Решта перейшли в Брчко п?д ?нтенсивним артилер?йським обстр?лом. Негайно розпочалися з?ткнення з партизанськими силами, як? швидко в?д?йшли до л?с?в. 27-й полк легко просувався через Паннонську р?внину через Вел?но Село до Бродаца , а пот?м до Б??л?ни , яка ввечер? 16 березня була взята попри легкий партизанський оп?р.

Пот?м 27-й полк закр?пився на позиц?ях у Б??л?н?, тод? як 28-й полк ? див?з?йний розв?дувальний батальйон продовжили бойов? д??, просуваючись через Пук?с , Челич ? Корай до п?дн?жжя г?р Ма?виця . П?сля того, як територ?я була убезпечена, вздовж дороги Челич - Лопаре були створен? опорн? пункти. У н?ч з 17 на 18 березня частини 16-? та 36-? партизанських див?з?й Во?водини провели невдал? атаки на позиц?? 28-го полку в Кора? та Забрдже , втративши при цьому понад 200 ос?б.

П?сля операц?? ≪Саве≫ див?з?я протягом б?льше трьох тижн?в залишалася на м?сц?, зачищаючи та в?дбиваючи м?сцев? атаки партизан?в. Мусульмани не виявляли великого бажання пробиватися дал? в Босн?ю, але розв?дувальний батальйон активно д?яв на зах?дному фланз? див?з??, атакуючи позиц?? партизансько? 3-? Во?водинсько? бригади 36-? Во?водинсько? див?з??. Протягом наступного тижня батальйон захопив ще к?лька позиц?й партизан?в. На початку кв?тня 200 партизан?в 16-? мусульмансько? бригади здалися див?з??. В основному це були колишн? члени р?зних мусульманських загон?в, яких призвали до лав партизан.

12 кв?тня 1944 року почалася операц?я ≪Остерей≫, метою яко? було очищення гори Ма?виця , яку утримували п?дрозд?ли 3-го корпусу на чол? з генералом Костою Надь . 27-й полк швидко захопив Яню ? прорвався дал? через Доню Трнову в напрямку вуг?льних шахт Угл?вик , що були важливою економ?чною складовою н?мецько? в?йськово? машини. П?сля бо?в, як? тривали до вечора 13 кв?тня , 27-й полк пов?домив про втрати партизан?в: 106 загиблих, 45 полонених ? двох дезертир?в разом ?з великою к?льк?стю збро? та бо?припас?в. Також полк захопив величезну к?льк?сть медичного майна ?з пункт?в допомоги в район? Донь? Трново?.

28-й полк пробивався на п?вдень через Мачковац ? п?д час бо?в навколо Пр?боя його 1-й батальйон, що складався з албанц?в, зазнав важких втрат. Пот?м 3-й партизанський корпус в?дв?в 16-ту та 36-у див?з?? Во?водини на п?вдень через дорогу Тузла - Зворник . Розв?дувальний батальйон продовжив наступ, пробивши шлях в зах?дну Ма?вицю ? захопивши Сребрник ? Градачаць , а пот?м з'?днався з 1-ю г?рською бригадою хорватських ополченц?в. Н?мц? вважали операц?ю ≪Остерей≫ великим усп?хом, досягаючи вс?х ц?лей з м?н?мальними втратами.

Наступною операц??ю стала операц?я ≪Майбаум≫, метою яко? було амб?тне завдання знищення 3-го партизанського корпусу. Командування групи арм?й ≪F≫ в?ддало наказ V г?рському корпусу СС сформувати блокаду вздовж Дрини, щоб запоб?гти переходу партизанських сил до Серб??. Операц?я ≪Майбаум≫ стала одн??ю з найб?льших операц?й по боротьб? з повстанцями Друго? св?тово? в?йни ? до ?? проведення залучалися значн? сили, зокрема 7-ма див?з?я СС та сили НДХ . 13-та див?з?я СС перебувала п?д командуванням V корпусу СС, ? основними завданнями див?з?? було захоплення Тузли та Зворника , а пот?м рух на п?вдень паралельно Дрин? назустр?ч ?ншим формуванням корпусу. Початковий план передбачав висадку 500-го парашутного батальйону СС у район Власениц? , але це було скасовано через несприятливу погоду. Флангову охорону мав забезпечувати розв?дувальний батальйон у район? Сребрника.

23 кв?тня 28-й полк г?рськими дорогами через Тузлу вирушив на п?вдень. Наступного дня його п?дрозд?ли продовжили рух аж до Ступар?в . 25 кв?тня 27-й полк просунувся на п?вдень, намагаючись захопити Зворник. У той же час 28-й полк направив 1-й батальйон на сх?д до Власениц?, а II/28 ? на п?вдень до Кладаня , 27 кв?тня захопивши м?сто. Через р?вень води в Др?няч? в Кладан?, зам?сть того, щоб перейти р?чку вбр?д ? просунутися на сх?д до Власениц?, п?дрозд?ли II/28 продовжили рух на п?вденний сх?д до Хан-П??сака , де зустр?ли елементи 7-? див?з?? СС, що просувалися на п?вн?ч.

28 кв?тня 1-й батальйон 28-го полку захопив Власеницю, але майже в?дразу ж був атакований з? сходу двома партизанськими див?з?ями. 3-тя партизанська див?з?я оточила штаб 28-го полку в Шековичах , за 30 к?лометр?в на п?вн?чний зах?д в?д Власениц?; 2-й батальйон 28-го полку ? розв?дувальний батальйон були доставлен? до Власениц?, де II/28 зв?льнили побит? I/28, а пот?м оточили Шековичи. П?сля 48-годинного бою, п?д час якого II/28 було знищено, м?сто було взято.

Поки точилася битва при Шековичах, 27-й полк продовжив блокаду Др?ни дал? на п?вдень, влаштувавши зас?дку на партизанську колону ? 30 кв?тня досягши Ново? Касаби . П?сля покращення ситуац?? в Шековичах 1 травня 27-й полк повернувся до патрулювання дороги Тузла  ? Зворник . 5 травня 28-й полк рухався в район С?м?н-Хан - Лопаре , а 7-ма див?з?я СС пересл?дувала партизан, що в?дходили на п?вдень.

Операц?я ≪Майбаум≫ не т?льки з?рвала переправу через Дрину в Серб?ю 3-го партизанського корпусу, вона також розс?яла партизанськ? формування. 6 травня V г?рський корпус СС наказав див?з?? повернутися у визначену операц?йну зону на п?вн?ч в?д Спреч? .

17?18 травня 1944 року див?з?я разом з м?сцевим загоном четник?в Ма?виця-Тузла, яким командував Рад?в?й Керович, розпочали операц?ю ≪Майглоккен≫, метою яко? було знищити дек?лька партизанських бригад у Ма?вицах. На Столицьких висотах партизани потрапили в оточення. Спроба партизансько? 16-? Во?водинсько? див?з?? визволити оточен? сили була розгромлена розв?дувальним батальйоном ? частинами 28-го полку. Колона в?йськ , що намагалися визволити оточених, була в?дкинута через Спр?чу. П?сля важкого бомбардування артилер?йського полку партизанськ? загони 18 травня п?д покровом темряви втекли з ≪м?шку≫ на п?вдень. Партизани зазнали значних втрат, наприклад, 17-та Ма?вицька бригада 27-? див?з?? Сх?дно? Босн?? втратила 16 убитими ? 60 зниклими безв?сти. П?сля завершення операц?? ≪Майглоккен≫ 27-й полк залишився п?д Зворником, а 28-й полк розгорнувся б?ля Сребреника .

Солдати 13-? див?з?? в процес? пол?тичного навчання, читають брошуру ≪?слам та юда?зм≫, л?то 1943

П?сля операц?? ≪Рессельшпрунг≫ , спроби нацист?в вбити або захопити Т?то у Дрвар? в зах?дн?й Босн?? 25 травня 1944 року, партизанський л?дер влаштував у в?дпов?дь загальне повстання в окупован?й Югослав??. 3-й партизанський корпус спланував наступ у зону, де планувалося вступити в бой ? знищити н?мецьк? та м?сцев? союзн? сили, на трьох напрямах силами трьох партизанських див?з?й: 16-?, 38-? та 36-?.

В результат? з?ткнення стор?н п?дрозд?лам 13-? г?рсько? див?з?? СС ≪Ханджар≫ вдалося зупинити ворожий наступ, але в ход? контрнаступально? операц?? ≪Вольмонд≫ див?з?я втратила 205 загиблих, 528 поранених ? 89 зниклих безв?сти. 1-й батальйон 28-го полку був фактично знищений, вижило лише 180 ос?б. Зг?дно з н?мецьким зв?том п?сля бо?в, в?йська див?з?? вбили понад 1500 партизан ? захопили велику к?льк?сть збро? та бо?припас?в. Водночас, за даними партизанських джерел, втрати 3-го партизанського корпусу становили п?втори сотн? загиблими, 360 пораненими та 55 зниклих безв?сти партизан?в.

П?сля завершення операц?? ≪Вольмонд≫ командир 27-го полку Дез?дер?ус Гампель був призначений командиром див?з??, а Зауберцвайгу було доручено сформувати новий штаб корпусу ? IX г?рський корпус СС (хорватський) . Командир 28-го полку Гельмут Райтель отримав завдання сформувати нову 23-ю г?рську див?з?ю Ваффен-СС ≪Кама≫ (2-га хорватська) . Як новий штаб корпусу, так ? нова див?з?я мали бути сформован? на п?вдн? Угорщини.

Протягом решти червня 1944 р. ? до першого тижня липня див?з?я в?дбивала спроби партизанських атак у зону безпеки та зм?цнювала м?сцеву НДХ ? четник?в, як? зазнали нападу з боку партизан. Протягом л?та 1944 року п?дрозд?лам див?з?? було доручено охороняти угорських ?вре?в-примусових роб?тник?в, як? будували укр?плення в Тузл?. Охороняючи роб?тник?в, вони п?ддавали ?х жорстокому поводженню ? розстр?ляли 22 особи, як? не могли продовжити роботу.

14 липня 1944 року див?з?я взяла участь у чергов?й антипартизанськ?й операц?? ≪Фл?генфангер≫. Вона мала на мет? знищення ?мпров?зовано? партизансько? зл?тно-посадково? смуги в район? Осмац? приблизно в 26 к?лометрах на п?вденний сх?д в?д Тузли ? партизанських сил, як? ?? охороняли. Зл?тно-посадкова смуга використовувалася ав?ац??ю союзник?в для доставки припас?в та евакуац?? поранених партизан до ?тал??. Два батальйони 27-го полку разом з батальйоном четник?в з Ма?виц? розпочали операц?ю з л?н?? Капарде?Мем?ч??Прнявор, захопили м?ста Осмач? та Мем?ч? та пошкодили аеродром, незважаючи на жорсткий оп?р. Незабаром 19-та партизанська бригада Б?рач контратакувала ? в?дкинула н?мц?в ? четник?в через дорогу Тузла-Зворник. Одночасно з контрнаступом штаб 3-го партизанського корпусу наказав 36-й Во?водинськ?й див?з?? район в?д сил ворога, щоб можна було в?дновити використання аеродрому. У н?ч з 14 на 15 липня п?дрозд?ли ц??? див?з?? прибули в район Осмач?в ? зв?льнили 19-ту бригаду Б?рач, яка рухалася до Сребрениц?. Протягом ноч? з 16 на 17 липня ав?ац?я союзник?в доставила обладнання до Осмач?, а близько 100 поранених партизан було доправлено до ?тал??.

За н?мецькими даними, в ход? операц?? було вбито 42 партизани, а втрати див?з?? становили 4 вбитими ? 7 пораненими. Партизанськ? загони в?д?йшли на п?вдень до району Власениця-Ра?ч?.

Поки див?з?я проводила операц?ю ≪Фл?генфангер≫, 2-га танкова арм?я розробляла план блокування шлях?в перем?щення великих партизанських сил ?з центрально? Босн?? в зах?дну Серб?ю для посилення партизанського руху в цьому рег?он?. Оск?льки б?льша частина див?з?? була розгорнута в п?вденн?й частин? зони безпеки, Гампель запланував силами наявних п?дрозд?л?в див?з?? свою операц?ю, ≪Гейдероз≫, спрямовану на знищення об'?кт?в партизан на п?вн?чний зах?д в?д Шекович? та на п?вдень в?д Спреч?. 27-й полк, посилений тим же батальйоном четник?в, який сп?впрацював в операц?? ≪Фл?генфангер≫, атакуватиме на сх?д у напрямку Шекович?, а 28-й полк просуватиметься на п?вдень. Окремий батальйон 7-? див?з?? СС д?ятиме як блокуюча сила, що руха?ться на п?вн?ч.

17 липня розпочалася операц?я. 28-й полк одразу ж наштовхнувся на запеклий оп?р югославських партизан?в, тод? як 27-й полк ще до сут?нк?в без серйозно? протид?? п?днявся на висоту до Удрча. Вранц? 18 липня четники атакували з Матковаца в напрямку Шековича. 19 липня 1944 року 27-й полк досяг Бачковац ? захопив височини на п?вдень в?д Шековиц?. 28-й полк в?дкинув партизанську 36-ту Во?водинську див?з?ю. Батальйон 7-? див?з?? СС наразився на серйозний спротив навколо Власениц?, але прорвався. 19 липня 28-й полк рушив на п?вн?ч до Горнь?-Петров?це, щоб атакувати 12-й партизанський корпус у Жив?н?цах. Розв?дувальний батальйон 7-? див?з?? СС проштовхнувся з Вареша як блокуючий заг?н, щоб не дати партизанам в?дступити через Кладань.

Пот?м партизани направили 16-ту Во?водинську див?з?ю на допомогу 36-й див?з??, яка до цього моменту винесла основний тягар операц?? ≪Гейдероз≫. 20 липня обидв? див?з?? атакували 27-й полк, який наступного дня контратакував п?сля того, як партизани отримали в?дс?ч ?з великими втратами. 23 липня партизани почали в?дходити на п?вдень з цього району. Див?з?я почала шукати прихован? партизанськ? бази, як?, за даними н?мецько? розв?дки, були там розташован?. П?сля дня пошук?в див?з?я виявила б?льше десяти партизанських баз, як? четники, як? сп?впрацювали, почали зачищати, незважаючи на те, що в попередн? дн? вони не виявляли особливого ?нтересу до фактично? боротьби з партизанами.

Операц?я ≪Гейдероза≫ була значним усп?хом для див?з??, завдавши серйозних втрат партизанам. Загинуло понад 900 партизан, захоплено велику к?льк?сть техн?ки: одну протитанкову гармату, два м?номети, 22 кулемети , понад 800 гвинт?вок ? майже 500 тис. набо?в стр?лецько? збро?. Див?з?я зазнала втрату 24 вбитих ? понад 150 поранених.

У перший тиждень серпня 1944 року 2-га танкова арм?я була нарешт? готова до руху, щоб з?рвати наступ партизан з Босн?? до Серб??. За планом операц?? ≪Рубезаль≫ 7-ма ? 13-та див?з?? СС сформували так звану босн?йську фазу операц??, названу операц??ю ≪Хакфляйш≫. За задумом планувалося вит?снити партизан?в, як? окупували територ?ю м?ж м?стами Кладань, Власениця, Соколац та Олово, на п?вдень в?д зони безпеки. Загальний план передбачав колони, як? мали вибити партизан?в на сх?д у кл?щ? ?нших п?дрозд?л?в, тим самим знищивши ?х.

27-й полк вступив у запекл? бо? з партизанською 27-ю див?з??ю Сх?дно? Босн?? та 38-ю див?з??ю Босн??, як? розпочали наступ б?ля Власениц?. Нездатн?сть 27-го полку просунутися вперед означала, що план оточення партизанських сил не був досягнутий, ? партизани втекли, перетнувши дорогу Власениця-Хан-П'?сак на сх?д. ?нш? партизанськ? сили в?д?йшли в напрямку Горажде.

Що стосу?ться н?мц?в, операц?я ≪Хакфляйш≫ мала пом?рний усп?х: було вбито 227 партизан?в ? взято в полон понад 50. Це затримало, але не завадило наступу партизан до Серб??. Щоб дозволити 7-й див?з?? СС пересл?дувати партизанськ? сили, що в?дступали до центрально? Босн??, I/28 ? III/28 були передан? п?д командування ц??? див?з?? на пер?од з 8 по 17 серпня 1944 року. Протягом решти серпня 1944 року частина див?з?? наполегливо змагалася прагнуч? утримати партизан?в поза зоною безпеки. Партизанська 11-та див?з?я Кра?ни та 38-ма див?з?? Босн?? швидко проникли в п?вденну частину зони безпеки, а 27-ма див?з?я Сх?дно? Босн?? перетнула територ?ю на п?вн?чний зах?д в?д Сребрениц? ? пробилася до Братунаца . П?сля сер?? швидких передислокац?й та атак батальйон?в ? полк?в див?з?я розс?яла 11-ту див?з?ю Кра?ни та розгромила 27-у див?з?ю Сх?дно? Босн??.

На цей час див?з?я майже безперервно воювала протягом усього л?та. За словами командира див?з?? Гампеля, вона була виснажена ще до початку операц?? ≪Хакфляйш≫. Сукупним насл?дком пост?йних бо?в було пог?ршення ситуац??, з якою стикалися н?мц? на вс?х фронтах, ? чуток, ймов?рно, поширених серед член?в партизанами та усташами, було те, що див?з?я почала розпадатися на початку вересня 1944 року.

На початку вересня 1944 року див?з?я повернулася на п?вн?ч до зони безпеки, розташувавши батальйони п?хоти в селах Курукая, Вуков?? (на п?вдень в?д Фоча ), Осмац? та Сребрник . Майже в?дразу 3-й партизанський корпус розпочав наступ, атакуючи II/28 у Сребрнику. Батальйон тримався, незважаючи на сильний тиск протягом двох дн?в бо?в проти 11-? див?з?? Кра?ни. Наприк?нц? першого тижня вересня, в?дчуваючи слабк?сть н?мц?в ? шукаючи зброю та припас?в, четники атакували колони див?з?йного постачання. В результат? цих напад?в загинули тро? в?йськових див?з??. Протягом того ж тижня союзники провели операц?ю ≪Ретв?к≫ на Балканах, в рамках яко? ав?ац?я союзник?в завдала удару по концентрац?? в?йськ Ос? та ключов?й ?нфраструктур?, щоб перешкодити виходу Н?меччини з Грец??. В?дпов?дно для див?з?? це в?добразилося в ускладненн? матер?ально-техн?чного забезпечення через руйнування зал?зниц? Сара?во -Брод ? масове дезертирство в?йськ НДХ, яким було поставлено завдання убезпечити л?н?? постачання.

8 вересня на позиц?? у Матковац? II батальйону 27-го полку в?дбувся невдалий штурм партизан?в. П?сля першого тижня вересня б?льша частина бойових сил див?з?? була перем?щена до зах?дного кордону зони безпеки, щоб протистояти партизанському вторгненню. Див?з?? вдалося вит?снити партизанськ? загони ?з Слатни та Меджедж?, а союзн? четники захопили Скург?ч. П?сля надання допомоги силами НДХ бойов? полки див?з?? в?д?йшли до Брчко для в?дпочинку та в?дновлення бо?здатност?. У результат? перем?щення у зах?дний район зони безпеки п?вденний район зони був швидко захоплений югославськими партизанами. Зворник ? Тузла були зайнят? до середини вересня.

17 серпня 1944 року Т?то запропонував загальну амн?ст?ю, ? багато хто в див?з?? скористався ц??ю можлив?стю. Протягом перших трьох тижн?в вересня, поки тривали запекл? бо?, понад 2000 босн?йц?в дезертирували, багато хто з них забрали зброю з собою. Вони йшли додому, при?днувалися до м?л?ц?? зелених кадр?в або переходили до усташ?в. Багато в?йськовик?в див?з?? перейшли до партизан, причому понад 700 при?дналися до 3-го партизанського корпусу на початку жовтня.

Через висок? темпи дезертирства з 13-? див?з?? СС Зауберцвайг запропонував роззбро?ти босн?йц?в як у 13-й див?з?? СС, так ? в 23-й див?з?? СС . Але натом?сть Г?ммлер вир?шив перевезти 2000 босн?йц?в 23-? див?з?? СС з Угорщини до Босн?? та реорган?зувати решту частин таким чином, щоб в?йська обох див?з?й з ключовими п?дрозд?лами п?дтримки 13-? див?з?? СС, перейшли в п?дпорядкування IX г?рського корпусу СС , який також рухався до Босн?? з Угорщини.

Рано вранц? 3 жовтня 1944 року партизанська 28-ма Славонська див?з?я атакувала ескадрон розв?дувального батальйону в Ян? поблизу Дрини на сх?дному кордон? зони безпеки. Коли вони вирвалися з оточення на п?вн?ч, решта розв?дувального батальйону в?д?йшла на п?вдень в?д Б??л?ни ? важкою ц?ною зупинила наступ партизан. На св?танку наступного дня ще чотири партизанськ? бригади атакували гарн?зон в Яндж?, а бо? тривали протягом дня, перш н?ж партизани в?дступили на п?вдень. Штурмов? рейдов? команди були в?дправлен? за ворогом, що т?кав, але не змогли завдати ?м значних втрат, оск?льки т? вже перетнули Дрину на окуповану н?мцями територ?ю Серб??. П?сля цього бою група арм?й ≪F≫ д?йшла висновку, що загальна бойова ц?нн?сть див?з?? стала м?н?мальною.

Тим часом просування Червоно? арм?? через Белград на п?вн?ч до колишнього окупованого угорцями югославського рег?ону Барань? зробило утримання л?н?? Дунаю критичним для н?мц?в. На початку листопада радянськ? в?йська створили плацдарм через Дунай б?ля Апатина (сучасна Серб?я). Починаючи з 9 листопада, див?з?я в к?лька етап?в була передислокована на Сх?дний фронт. Першим 10 листопада вступив у б?й розв?дувальний батальйон поблизу Дарди на зах?д в?д Апатинського плацдарму. За ними йшли угрупування з трьох батальйон?в (I/27, II/28 та II/28), артилер?йський див?з?он (III/AR 13) та п?дрозд?л ?нженерного забезпечення. Вони рушили з плацдарму Брчко ? 14 листопада при?дналися до позиц?? в Пелмоноштор? на п?вденний зах?д в?д другого радянського плацдарму, який був створений у Батин? (сучасна Хорват?я ). В результат? останн? мусульманськ? в?йська СС залишили Босн?ю. За тиждень до них при?днався розв?дувальний батальйон, який добре виправдав себе в боях на зах?д в?д Апатина.

До 20 листопада Червона арм?я перейшла за Дунай у Батин?. Наступного дня п?дрозд?ли див?з?? були вит?снен? з? сво?х позиц?й, коли в живих залишилися 200 в?йськових. До 25 листопада решта див?з?? вирушила з району Загреба. Залишки були передан? п?д командування 44-? рейхс-гренадерсько? див?з?? ≪Гох унд Дойчемайстер≫ .

2 грудня див?з?я була возз'?днана, за винятком решти ?нженерного батальйону, який залишився в Босн?? через пошкоджен? мости та зал?зниц?. Внасл?док пост?йного дезертирства ? катастроф?чних втрат, як? зазнали тактичн? зведен? групи див?з??, з'?днання вже мало нагадувало формування, сформоване в Босн??. Незважаючи на повернення роззбро?них босн?йц?в ?з робочих частин, при?днання угорських п?хотних та артилер?йських п?дрозд?л?в та прибуття н?мецьких зам?н призвели до того, що див?з?я мало в?др?знялася в?д будь-якого ?ншого п?дрозд?лу 2-? танково? арм??.

П?сля невелико? перерви див?з?ю перекинули в сектор л?н?? ≪Маргарет≫, систему фортиф?кац?йних оборонних споруд на п?вдень в?д озера Балатон , яка стримувала наступ радянських в?йськ. З грудня 1944 по с?чень 1945 року див?з?я витримала к?лька атак Червоно? арм??, згодом розгорнулася позиц?йна окопна в?йна. На початку березня 1945 року к?лька п?дрозд?л?в взяли участь в операц?? ≪Фрюл?нгсервахен≫ , яка стала останн?м великим наступом Н?меччини. Тим часом з грудня 1944 року по березень 1945 року решта див?з?? перебувала на в?дновленн? в угорському Барч . У лютому до них при?днався див?з?йний ?нженерний батальйон , який нарешт? зум?в в?д?йти з Босн??. 16 березня радянськ? в?йська розпочали В?денську операц?ю в обх?д району Барч. Т??? ноч? див?з?я атакувала фланги радянсько? оборони в ?ресному, пров?вши останню наступальну операц?ю у в?йн?.

5 травня н?мц? та босн?йц?, що залишилися в див?з??, почали в?дступ на п?вн?ч до Австр??. 8 травня вони отримали наказ про в?дступ до Вольфсберга, Каринт?я. Д?знавшись про цей наказ, ?мами 28-го полку ≪п?д?йшли до свого командира Ганса Ганке ? попросили зв?льнити ?х та ?хн?х людей ? дозволити спробувати повернутися на батьк?вщину… Незабаром ус? босн?йц?, що залишилися в див?з?? запитали, чи хочуть вони залишитися≫ . ? два пов?домлення про масов? вбивства цих член?в див?з?? партизанами, одне з яких включало масовий розстр?л 1400 солдат?в.

В?дступ тривав до 11 травня . 12 травня Хемпель пров?в переговори про кап?туляц?ю з британською арм??ю в Санкт-Файт-ан-дер-Глан . 15 травня б?льш?сть чолов?к?в були перевезен? до Р?м?н? в ?тал??, де вони були ув'язнен? разом з ?ншими в?йськовополоненими 7-? див?з?? СС ? 16-? танково-гренадерсько? див?з?? СС ≪Рейхсфюрер СС≫ . Розр?знен? рештки не здалися до 18 травня.

Командування

[ ред. | ред. код ]

Командири

[ ред. | ред. код ]

Райони бойових д?й

[ ред. | ред. код ]

Нагороджен? див?з??

[ ред. | ред. код ]
Нагороджен? див?з?? [2]
Кавалери Золотого Н?мецького Хреста 5
Кавалери Ср?бного Н?мецького Хреста 1
Кавалери Лицарського хреста Зал?зного хреста [3] 5

Кавалери Лицарського хреста Зал?зного хреста

[ ред. | ред. код ]

Галерея

[ ред. | ред. код ]

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
Коментар?
Джерела
  1. з травня по липень 1943 ? хорватська добровольча див?з?я СС ( н?м. Kroatische SS-Freiwilligen-Division )
    з липня по жовтень 1943 ? хорватська г?рська добровольча див?з?я СС ( н?м. Kroatische SS-Freiwilligen-Gebirgs-Division )
    у жовтн? 1943 ? босн?йсько-герцегов?нська г?рська див?з?я СС (хорватська) ( н?м. SS-Freiwilligen-Bosnien-Herzegowina-Gebirgs-Division (Kroatien )
    з жовтня 1943 до травня 1944 ? 13-та добровольча босн?йсько-герцегов?нська г?рська див?з?я СС (хорватська) ( н?м. 13. SS-Freiwilligen-Bosnien-Herzegowina-Gebirgs-Division (Kroatien )
    з травня 1944 до травня 1945 ? 13-та г?рська див?з?я СС ≪Ханджар≫ (1-ша хорватська) ( н?м. 13. Waffen-Gebirgs-Division der SS Handschar (kroatische Nr. 1 )
  2. Holders of high awards [ Арх?вовано 6 лютого 2009 у Wayback Machine .] (англ.)
  3. Knight's Cross Holders of 13. Waffen-Gebirgs-Division der SS Handschar . Арх?в ориг?налу за 20 вересня 2012 . Процитовано 8 березня 2012 .

Л?тература

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]

В?део

[ ред. | ред. код ]