Йоганнес Д?дер?к ван дер Ваальс
(
н?д.
Johannes Diderik van der Waals
, вимова: [joː???n?z ?did?r?k f?n d?r ??aːls];
23 листопада
1837
?
8 березня
1923
) ? н?дерландський ф?зик-теоретик ?
термодинам?к
та в?домий сво?ю роботою над
р?внянням стану
для газ?в ? р?дин.
Його ?м'я в першу чергу асоц?ю?ться з
р?внянням стану ван дер Ваальса
, яке опису? повед?нку газ?в та ?х конденсац?ю до р?дко?
фази
. Його ?м'я також пов'язане з
силами ван дер Ваальса
(сили м?ж ст?йкими
молекулами
), з
молекулами ван дер Ваальса
(невелик? молекулярн? скупчення, пов'язан? силами ван дер Ваальса), ? з
рад?усами ван дер Ваальса
(розм?ри молекул)
[6]
. Як сказав
Джеймс Клерк Максвелл
про Ван-дер-Ваальса, ≪не можна сумн?ватися, що ?м'я Ван-дер-Ваальса незабаром стане одним з перших у галуз?
молекулярно? науки≫
[7]
.
У сво?й дисертац?? 1873 року ван дер Ваальс в?дзначив
не?деальн?сть
реальних газ?в ? в?дн?с це до ?снування м?жмолекулярних вза?мод?й. В?н вв?в перше
р?вняння стану
, отримане з припущення про ?снування к?нцевого об'?му, зайнятий складовими молекулами
[8]
. П?д кер?вництвом
Ернста Маха
та
В?льгельма Оствальда
сильна ф?лософська теч?я, яка заперечувала ?снування молекул, виникла наприк?нц? 19 стол?ття. Молекулярне ?снування вважалося недоведеним, а молекулярна г?потеза ? непотр?бною. На момент написання дисертац?? Ван дер Ваальса (1873), б?льш?сть ф?зик?в не сприйняли
молекулярну структуру
р?дин, а
р?дина
та
пара
часто вважалися х?м?чно р?зними. Але робота ван дер Ваальса п?дтвердила реальн?сть молекул ? дозволила оц?нити ?х розм?р ?
притягальну силу
. Його нова формула революц?он?зувала вивчення р?внянь стану. Пор?внюючи сво?
р?вняння стану
з експериментальними даними, Ван дер Ваальс зм?г отримати дан? фактичного розм?ру молекул та сили ?х вза?много притягання. Вплив роботи Ван-дер-Ваальса на молекулярну ф?зику в 20 стол?тт? був прямим ? принциповим
[9]
. Вв?вши параметри, що характеризують молекулярний розм?р та силу притягання, при побудов? його р?вняння стану, Ван дер Ваальс задав тон сучасн?й
молекулярн?й науц?
. Саме молекулярн? аспекти, так? як розм?р, форма, приваблив?сть та багатополярн?сть вза?мод?й, повинн? стати основою для математичних формулювань термодинам?чних та транспортних властивостей р?дин, в даний час вважа?ться акс?омою
[10]
. За допомогою р?вняння стану ван дер Ваальса критичн? точки газ?в можна було
точно
передбачити за допомогою термодинам?чних вим?рювань, проведених при набагато вищих температурах.
Азот
,
кисень
,
водень
та
гел?й
згодом п?ддавалися
зр?дженню
.
Гейке Камерл?нг-Оннес
зазнав значного впливу п?онерсько? роботи ван дер Ваальса. У 1908 роц? Оннес став першим, хто зробив
р?дкий гел?й
; це призвело безпосередньо до в?дкриття ним в 1911 р. надпров?дност?
[11]
.
Сл?д також згадати теор?ю
кап?лярност?
Ван-дер-Ваальса, яка в сво?й основн?й форм? вперше з'явилася в 1893 роц?
[12]
На в?дм?ну в?д механ?чно? точки зору на цю тему, представлено? ран?ше П’?ром-Симоном Лапласом
[13]
, Ван дер Ваальс застосував термодинам?чний п?дх?д. У той час це було суперечливим, оск?льки ?снування молекул та ?х пост?йний, швидкий рух не були загальновизнаними до експериментально? перев?рки Жаном Батистом Перреном теоретичного пояснення Альберта Ейнштейна броун?вського руху.
Ван дер Ваальс розпочав свою кар'?ру вчителем школи. В?н став першим професором ф?зики
Амстердамського ун?верситету
, коли в 1877 роц? старий
Атенум
був перетворений на м?ський ун?верситет. Ван дер Ваальс отримав
Нобел?вську прем?ю з ф?зики
1910 р. За роботу над р?внянням стану газ?в ? р?дин.
Ян Ван-дер-Ваальс народився 23 листопада 1837 р. в с?м'? Якобуса Ван-дер-Ваальса, столяра, ? Ел?забет Ван-дер-Ваальс (д?воче пр?звище Ван-ден-Бург).
П?сля зак?нчення школи Ван-дер-Ваальс працював учителем молодших клас?в у р?дному м?ст? Лейден. Не маючи допуску до навчання, в?н все ж в?дв?дував лекц?? у Лейденському ун?верситет? як в?льний слухач (Abitur) з
1862
по
1865
рр. З
1864
р. в?н працю? вчителем у
Девентер?
. З
1866
р. працював у школ? в
Гааз?
, де згодом став директором. Продовжив навчання в ун?верситет?.
У
1873
удосто?ний звання доктора ф?лософ??
Лейденського ун?верситету
за дисертац?ю: ≪Over de Continuiteit van den Gas- en Vloeistoftoestand≫.
Джеймс Клерк Максвелл
, сказав про роботу Ван-дер-Ваальса: ≪Вона зразу поставила його ?м'я в один ряд з найвидатн?шими ?менами в науц?≫.
З в?дкриттям
Амстердамського ун?верситету
(
1877
) став професором ф?зики цього ун?верситету, ? працював тут у
1877
?
1908
роках.
Вшанування пам'ят?
[
ред.
|
ред. код
]
Кратер
Ван дер Ваальс
на
зворотному боц? М?сяця
названо на честь науковця.
- Die Kontinuitat des flussigen und gasformigen Zustands
(1873)
- Lehrbuch der Thermodynamik
(zwei Bande, 1908?1912)
- ↑
Album Academicum
? 2007.
- ↑
Математичний генеалог?чний про?кт
? 1997.
- ↑
Математичний генеалог?чний про?кт
? 1997.
- ↑
а
б
в
г
д
е
ж
и
Математичний генеалог?чний про?кт
? 1997.
- ↑
NNDB
? 2002.
- ↑
Parsegian, V. Adrian (28 листопада 2005).
Van der Waals Forces
. Cambridge University Press.
ISBN
978-0-521-54778-9
.
- ↑
The Nobel Prize in Physics 1910
.
NobelPrize.org
(амер.)
. Арх?в
ориг?налу
за 4 червня 2019
. Процитовано 25 березня 2020
.
- ↑
Maxwell, James Clerk.
Van der Waals on the Continuity of the Gaseous and Liquid States
. The Scientific Papers of James Clerk Maxwell. Cambridge: Cambridge University Press. с. 407?415.
ISBN
978-0-511-71037-7
.
- ↑
Kipnis, Aleksandr Jakovlevi?. (1996).
Van der Waals and molecular science
. Clarendon Press.
ISBN
0-19-855210-6
.
OCLC
925307946
.
- ↑
Sengers, Johanna Levelt; Levelt, Antonius H. M. (2002-12).
Diederik Korteweg, Pioneer of Criticality
.
Physics Today
. Т. 55, № 12. с. 47?53.
doi
:
10.1063/1.1537912
.
ISSN
0031-9228
. Процитовано 25 березня 2020
.
- ↑
Blundell, Stephen (1 травня 2009).
3. The discovery of superconductivity
. Superconductivity. Oxford University Press. с. 20?29.
ISBN
978-0-19-954090-7
.
- ↑
Van der Waals, J.D. (1893). Thermodynamische theorie der capillariteit in de onderstelling van continue dichtheidsverandering.
Verhand. Kon. Akad. V Wetensch. Amst. Sect. 1 (Dutch; English Translation in J. Stat. Phys., 1979, 20:197)
.
- ↑
Laplace, P.S. (1806).
Sur l'action capillaire (Suppl. au livre X, Traite de Mecanique Celeste)
. Crapelet; Courcier; Bachelier, Paris.
Генеалог?я та некропол?стика
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Наука
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|