Ян Дидерик ван дер Ваальс

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Нобелівська премія з фізики (1910) Ян Д?дер?к ван дер Ваальс
Johannes Diderik van der Waals
Ян Дідерік ван дер Ваальс
Ян Д?дер?к ван дер Ваальс
Ян Д?дер?к ван дер Ваальс
Народився 23 листопада 1837 ( 1837-11-23 )
Лейден
Помер 8 березня 1923 ( 1923-03-08 ) (85 рок?в)
Амстердам
Поховання Amsterdam New Eastern Cemetery d
Кра?на   Н?дерланди
Д?яльн?сть ф?зик , х?м?к , професор , математик , ф?зик-теоретик , викладач ун?верситету
Alma mater Лейденський ун?верситет
Галузь Молекулярна ф?зика, теоретична ф?зика, термодинам?ка
Заклад Амстердамський ун?верситет [1]
Науковий кер?вник Pieter Rijke d
Асп?ранти, докторанти Willem Hendrik Keesom d
Johannes Diderik van der Waals jr. d [2]
Д?дер?к Кортевег [3]
Philipp Abraham Kohnstamm d [4]
Johannes Diderik van der Waals jr. d [4]
Obe Postma d [4]
Henri Adrien Naber d [4]
Gerrit Hondius Boldingh d [4]
Johannes C. Schalkwijk d [4]
Bokko Meilink d [4]
Cornelius Dorsman d [4]
Членство Н?дерландська корол?вська академ?я наук
Прусська академ?я наук
Американське ф?лософське товариство [5]
Нац?ональна академ?я наук США
В?домий завдяки: Основоположник сучасно? молекулярно? ф?зики. Засновник теор?? м?жмолекулярних сил. Сили ван дер Ваальса. Молекули ван дер Ваальса.
У шлюб? з Anna Magdalena Smit d
Д?ти Jacqueline E. van der Waals d
Johannes Diderik van der Waals jr. d
Нагороди
Нобелівська премія з фізики

CMNS:  Ян Дидерик ван дер Ваальс у В?к?сховищ?

Йоганнес Д?дер?к ван дер Ваальс ( н?д. Johannes Diderik van der Waals , вимова: [joː???n?z ?did?r?k f?n d?r ??aːls]; 23 листопада 1837  ? 8 березня 1923 ) ? н?дерландський ф?зик-теоретик ? термодинам?к та в?домий сво?ю роботою над р?внянням стану для газ?в ? р?дин.

Науков? здобутки [ ред. | ред. код ]

Його ?м'я в першу чергу асоц?ю?ться з р?внянням стану ван дер Ваальса , яке опису? повед?нку газ?в та ?х конденсац?ю до р?дко? фази . Його ?м'я також пов'язане з силами ван дер Ваальса (сили м?ж ст?йкими молекулами ), з молекулами ван дер Ваальса (невелик? молекулярн? скупчення, пов'язан? силами ван дер Ваальса), ? з рад?усами ван дер Ваальса (розм?ри молекул) [6] . Як сказав Джеймс Клерк Максвелл про Ван-дер-Ваальса, ≪не можна сумн?ватися, що ?м'я Ван-дер-Ваальса незабаром стане одним з перших у галуз? молекулярно? науки≫ [7] .

У сво?й дисертац?? 1873 року ван дер Ваальс в?дзначив не?деальн?сть реальних газ?в ? в?дн?с це до ?снування м?жмолекулярних вза?мод?й. В?н вв?в перше р?вняння стану , отримане з припущення про ?снування к?нцевого об'?му, зайнятий складовими молекулами [8] . П?д кер?вництвом Ернста Маха та В?льгельма Оствальда сильна ф?лософська теч?я, яка заперечувала ?снування молекул, виникла наприк?нц? 19 стол?ття. Молекулярне ?снування вважалося недоведеним, а молекулярна г?потеза ? непотр?бною. На момент написання дисертац?? Ван дер Ваальса (1873), б?льш?сть ф?зик?в не сприйняли молекулярну структуру р?дин, а р?дина та пара часто вважалися х?м?чно р?зними. Але робота ван дер Ваальса п?дтвердила реальн?сть молекул ? дозволила оц?нити ?х розм?р ? притягальну силу . Його нова формула революц?он?зувала вивчення р?внянь стану. Пор?внюючи сво? р?вняння стану з експериментальними даними, Ван дер Ваальс зм?г отримати дан? фактичного розм?ру молекул та сили ?х вза?много притягання. Вплив роботи Ван-дер-Ваальса на молекулярну ф?зику в 20 стол?тт? був прямим ? принциповим [9] . Вв?вши параметри, що характеризують молекулярний розм?р та силу притягання, при побудов? його р?вняння стану, Ван дер Ваальс задав тон сучасн?й молекулярн?й науц? . Саме молекулярн? аспекти, так? як розм?р, форма, приваблив?сть та багатополярн?сть вза?мод?й, повинн? стати основою для математичних формулювань термодинам?чних та транспортних властивостей р?дин, в даний час вважа?ться акс?омою [10] . За допомогою р?вняння стану ван дер Ваальса критичн? точки газ?в можна було точно передбачити за допомогою термодинам?чних вим?рювань, проведених при набагато вищих температурах. Азот , кисень , водень та гел?й згодом п?ддавалися зр?дженню . Гейке Камерл?нг-Оннес зазнав значного впливу п?онерсько? роботи ван дер Ваальса. У 1908 роц? Оннес став першим, хто зробив р?дкий гел?й ; це призвело безпосередньо до в?дкриття ним в 1911 р. надпров?дност? [11] .

Сл?д також згадати теор?ю кап?лярност? Ван-дер-Ваальса, яка в сво?й основн?й форм? вперше з'явилася в 1893 роц? [12] На в?дм?ну в?д механ?чно? точки зору на цю тему, представлено? ран?ше П’?ром-Симоном Лапласом [13] , Ван дер Ваальс застосував термодинам?чний п?дх?д. У той час це було суперечливим, оск?льки ?снування молекул та ?х пост?йний, швидкий рух не були загальновизнаними до експериментально? перев?рки Жаном Батистом Перреном теоретичного пояснення Альберта Ейнштейна броун?вського руху.

Ван дер Ваальс розпочав свою кар'?ру вчителем школи. В?н став першим професором ф?зики Амстердамського ун?верситету , коли в 1877 роц? старий Атенум був перетворений на м?ський ун?верситет. Ван дер Ваальс отримав Нобел?вську прем?ю з ф?зики 1910 р. За роботу над р?внянням стану газ?в ? р?дин.

Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Ян Ван-дер-Ваальс народився 23 листопада 1837 р. в с?м'? Якобуса Ван-дер-Ваальса, столяра, ? Ел?забет Ван-дер-Ваальс (д?воче пр?звище Ван-ден-Бург).

П?сля зак?нчення школи Ван-дер-Ваальс працював учителем молодших клас?в у р?дному м?ст? Лейден. Не маючи допуску до навчання, в?н все ж в?дв?дував лекц?? у Лейденському ун?верситет? як в?льний слухач (Abitur) з 1862 по 1865  рр. З 1864  р. в?н працю? вчителем у Девентер? . З 1866  р. працював у школ? в Гааз? , де згодом став директором. Продовжив навчання в ун?верситет?.

У 1873 удосто?ний звання доктора ф?лософ?? Лейденського ун?верситету за дисертац?ю: ≪Over de Continuiteit van den Gas- en Vloeistoftoestand≫. Джеймс Клерк Максвелл , сказав про роботу Ван-дер-Ваальса: ≪Вона зразу поставила його ?м'я в один ряд з найвидатн?шими ?менами в науц?≫.

З в?дкриттям Амстердамського ун?верситету ( 1877 ) став професором ф?зики цього ун?верситету, ? працював тут у 1877 ? 1908 роках.

Вшанування пам'ят? [ ред. | ред. код ]

Кратер Ван дер Ваальс на зворотному боц? М?сяця названо на честь науковця.

Прац? [ ред. | ред. код ]

  • Die Kontinuitat des flussigen und gasformigen Zustands (1873)
  • Lehrbuch der Thermodynamik (zwei Bande, 1908?1912)

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. Album Academicum ? 2007.
  2. Математичний генеалог?чний про?кт ? 1997.
  3. Математичний генеалог?чний про?кт ? 1997.
  4. а б в г д е ж и Математичний генеалог?чний про?кт ? 1997.
  5. NNDB ? 2002.
  6. Parsegian, V. Adrian (28 листопада 2005). Van der Waals Forces . Cambridge University Press. ISBN   978-0-521-54778-9 .
  7. The Nobel Prize in Physics 1910 . NobelPrize.org (амер.) . Арх?в ориг?налу за 4 червня 2019 . Процитовано 25 березня 2020 .
  8. Maxwell, James Clerk. Van der Waals on the Continuity of the Gaseous and Liquid States . The Scientific Papers of James Clerk Maxwell. Cambridge: Cambridge University Press. с. 407?415. ISBN   978-0-511-71037-7 .
  9. Kipnis, Aleksandr Jakovlevi?. (1996). Van der Waals and molecular science . Clarendon Press. ISBN   0-19-855210-6 . OCLC   925307946 .
  10. Sengers, Johanna Levelt; Levelt, Antonius H. M. (2002-12). Diederik Korteweg, Pioneer of Criticality . Physics Today . Т. 55, № 12. с. 47?53. doi : 10.1063/1.1537912 . ISSN   0031-9228 . Процитовано 25 березня 2020 .
  11. Blundell, Stephen (1 травня 2009). 3. The discovery of superconductivity . Superconductivity. Oxford University Press. с. 20?29. ISBN   978-0-19-954090-7 .
  12. Van der Waals, J.D. (1893). Thermodynamische theorie der capillariteit in de onderstelling van continue dichtheidsverandering. Verhand. Kon. Akad. V Wetensch. Amst. Sect. 1 (Dutch; English Translation in J. Stat. Phys., 1979, 20:197) .
  13. Laplace, P.S. (1806). Sur l'action capillaire (Suppl. au livre X, Traite de Mecanique Celeste) . Crapelet; Courcier; Bachelier, Paris.

Посилання [ ред. | ред. код ]