Ю?рський пер??од , часто юра?  ? пер?од геолог?чно? ?стор?? Земл?, середн?й геолог?чний пер?од мезозойсько? ери . Тривав приблизно 56,3 млн рок?в: в?д 201,3 ± 0,2 до приблизно 145,0 млн рок?в тому ^[4] .

За юрського пер?оду велик? простори материк?в зазнали опускання ? трансгрес?? в ?хн? меж? моря. Наприк?нц? цього пер?оду море вкрило величезн? простори суходолу як у п?вн?чн?й, так ? у п?вденн?й п?вкулях, причому на територ?? Укра?ни т?льки Укра?нський кристал?чний щит та Донецький кряж були в цей час вище в?д р?вня моря.

Наприк?нц? цього пер?оду в?дбувались ?нтенсивн? горотворн? рухи, як? супроводились виходом з-п?д р?вня моря значно? частини континент?в.

Тектон?чн? рухи на планет? протягом юрського пер?оду були ?нтенсивн?ш?, н?ж в тр?ас?. Для цього пер?оду типов? процеси складко - ? гороутворення , що в?дбувалися в результат? з?ткнення л?тосферних плит, ? велик? порушення блокового характеру в межах платформ та областей актив?зац??. Утворення горстови п?днятт?в ? грабен?в супроводжувалося ?нтенсивним наземним вулкан?змом. П?зньо к?мер?йський орогенез торкнувся окремих район?в Альп?йсько-Г?малайського поясу (П?рене?, Альпи, Карпати, Крим, Кавказ, Тибет, ?ндокитай). Ороген?чн? рухи в?дбувалися в к?нц? середньо? юри, але особливо? сили вони досягли в п?зньоюрску епоху, коли охопили п?вн?чн? райони Тихоокеанського геосинкл?нального поясу. В цей же час Австрал?я ? Антарктида в?дд?лилися в?д Африки та ?нд??, ? виник новий ?нд?йський океан, який з'?днався з? сх?дною околицею океану Тет?с . Найб?льш великим в юрському пер?од? був Тихий океан. Його розм?ри нав?ть перевищували сучасн?. Аз?я в?докремилася в?д П?вн?чно? Америки океан?чним басейном. В зах?дн?й частин? П?вн?чно? Америки в?дбувалася ?нтенсивна складчаст?сть ? так званий невад?йський орогенез, який за часом в?дпов?дав п?зньок?мер?йському. Складкоутворення супроводжувалося впровадженням великих ?нтруз?й ? високотемпературним метаморф?змом. Утворення невад?йського поясу складчастост? ? батол?тов було зумовлено процесом з?ткнення континенту з остр?вно? дугою.

Актив?зац?я тектон?чних рух?в безпосередньо впливала на розпод?л морських басейн?в ? рель?ф земно? поверхн?. На початку п?зньо? юри настала одна з найб?льших мезозойських трансгрес?й. В цей час морськ? води проникали по новоствореним грабенопод?бним структурам далеко в глиб платформ. Море затопило не лише значну частину ?враз??, П?вн?чно? Америки, П?вденно? Америки, а й сх?дне ? зах?дне узбережжя сучасно? Африки, зах?дне узбережжя Мадагаскару, ?нд?? та Австрал??. Проте в результат? актив?зац?? тектон?чних рух?в у к?нц? юрського пер?оду в ряд? район?в розпочалась регрес?я моря. Це зумовило не т?льки обм?л?ння морських басейн?в, але ? виникнення великих лагун ? заток з п?двищеною солон?стю води.

Р?зна ?нтенсивн?сть тектон?чних рух?в привела до формування р?зноман?тних великих форм рель?фу земно? поверхн?. Максимальна глибина новостворених океан?чних басейн?в не перевищувала к?лькох тисяч метр?в. В ?х межах вид?лялися аб?сальн? ? бат?альни? област?, зони материкового схилу ? велик? шельфов? д?лянки, поступово переходять у еп?континентальн? моря . Максимальна глибина останн?х становила 400?500 м.

Найб?льш складним ? контрастним рель?фом в?дзначались област?, що зазнали впливу к?мер?йсько? складчатост?. Для них були характерн? нер?вне дно морських басейн?в, сус?дство глибоководних западин з п?днятими д?лянками дна ? остр?вними дугами, розчленован? узбережжя ? сильно пор?зана берегова л?н?я. Приморськ? низовини пор?вняно швидко переходили у пагорби ? г?рськ? масиви, як? прор?зувалися численними р?чками. Менш контрастний рель?ф ?снував на платформах. Лише в центральних ?х частинах розташовувалися вир?внян? височини ? горбисто-пагорбков? р?внини зм?нюються акумулятивними озерно-алюв?альними ? озерно-дельтовими приморськими низовинами.

Кл?мат юрського пер?оду залежав не т?льки в?д сонячного св?тла. Безл?ч вулкан?в, виливи магми на дно океан?в п?д?гр?вали воду ? атмосферу, насичували пов?тря парою води, що випадала пот?м дощами на сушу, бурхливими потоками ст?кала в озера й океани. Про це св?дчать численн? пр?сноводн? в?дкладення: б?л? п?сковики, що чергуються з темними суглинками.

В юрському пер?од? остаточно вимер ряд груп тварин палеозою , виникла нова, характерна для мезозойсько? ери група голкошк?рих  ? неправильн? ?жаки. В морських басейнах розвинулись амон?ти , белемн?ти , на суходол? ? рептил?? . Наприк?нц? юрського пер?оду з'явля?ться новий клас хребетних  ? птахи . Серед рослинного св?ту продовжували панувати голонас?нн? .

На п?зньоюрський пер?од припада? розкв?т л?таючих ящер?в птерозавр?в. У к?нц? юрського пер?оду довгохвост? птерозаври ( рамфоринхи ) остаточно вимерли. Морськ? води у юр? були значно тепл?шими, як тепер. Окр?м ?хт?озавр?в моря населяли довгоши? плез?озаври . Крокодили призвича?лися до життя в мор?.

У юр? виникло багато двоногих хижих динозавр?в теропод?в , таких як найрозповсюджен?ш? юрськ? хижаки аллозаври , мегалозаври , цератозаври , орн?толести . Саме у юрському пер?од? з'явилися знаменит? археоптерикси  ? ?стоти, як? мали одночасно ознаки птах?в ? рептил?й .

Теплий ? вологий кл?мат сприяв розкв?ту рослинного св?ту. Папоротепод?бн? , цикадов? , хвойн? утворювали велик? болотист? л?си . На узбережж? зростали араукар?? , ту?, цикадов?. Папорот? ? хвощ? утворювали п?дл?сок. У нижн?й юр? на вс?й територ?? п?вн?чно? п?вкул? рослинн?сть була досить одноман?тною. Але вже починаючи ?з середньо? юри, можна визначити два рослинних пояси: п?вн?чний, в якому переважали г?нкго ? трав'янист? папорот? , ? п?вденний з бенетитами , цикадовими, араукар?ями, деревопод?бними папоротями.

Характерними папоротями юрського пер?оду були матон?? , що збереглися дос? на Малайському арх?пелаз?. Хвощ? ? плауни майже не в?др?знялися в?д сучасних. М?сце вимерлих нас?нних папоротей ? корда?т?в займають саговники , зростаюч? ? тепер, в троп?чних л?сах.

Значно поширен? були також г?нкгов? . ?хн? листя зверталося до сонця ребром ? нагадували величезн? в?яла. В?д П?вн?чно? Америки ? Ново? Зеланд?? до Аз?? ? ?вропи росли густ? л?си хвойних рослин ? араукар?? ? бенетити. З'являються перш? кипарисов? ?, можливо, ялинов?.

До представник?в юрських хвойних належить також секвоя  ? сучасна г?гантська кал?форн?йська сосна. Тепер ^{[ коли? ]} секво? залишилися т?льки на Тихоокеанському узбережж? П?вн?чно? Америки. Збереглися окрем? форми ще б?льш древн?х рослин, наприклад глассоптерис . Але таких рослин небагато, оск?льки згодом вони були вит?снен? б?льш досконалими.

Юрський характер рослинност? сприяв розкв?ту рослинно?дних зауропод?в  ? найб?льших тварин за всю ?стор?ю Земл? ( брах?озавр , бронтозавр , диплодок ). А також траво?дн?, довол? ориг?нальн? на вигляд стегозаври  ? вздовж хребта був розташований подв?йний ряд гр?зного вигляду пластин.

Юрськ? в?дклади поширен? на тер. вс?х континент?в ? присутн? в перифер?йних частинах океанських западин, складаючи основу ?х осадового шару. Вологий кл?мат середньо? юри сприяв вуглеутворенню, а аридний п?зньо? юри ? накопиченню евапорит?в.

Корисн? копалини , пов'язан? з юрською системою (Ю.с.), численн? ? р?зноман?тн?.

Ендогенне рудоутворення приурочене до геосинкл?нальних областей Середземноморського ? Тихоокеанського пояс?в. З т?лами ультраосновних пор?д у евгеосинкл?нальних зонах пов'язан? родовища хром?т?в в Динаридах ?вропи ? в Невад?дах П?вн. Америки; з вулкан?чними товщами ? субвулкан?чними т?лами середньокислого складу ? м?дно-колчеданн? родовища Кавказу, Анатол?? та Япон??. Юрський, особливо п?зньоюрський геосинкл?нальний вулкан?зм супроводжувався утворенням родовищ марганцевих руд, в?домих у Альпах ? Динаридах. Юрський в?к мають ? г?дротермальн? пол?метал?чн? родовища П?вд. Осет??. У мезозо?дах Тихоокеанського пояса в Забайкалл?, на п-ов? Малакка в ?ндонез??, в П?вн.-Американських Кордиль?рах знаходяться численн? родовища руд вольфраму, мол?бдену, олова, пол?метал?в, золота, р?дк?сних елемент?в, пов'язан? з п?зньок?мер?йською епохою складчастост? ? ?ран?то?дного магматизму у к?нц? Ю.с. У Ю.с. поширен? оол?тов? зал?зн? руди, як? нагромаджувалися у прибережних зонах м?лководних морських басейн?в (Франц?я, Польсько-Н?мецька низовина, Зах. Сиб?р). На П?вн. Кавказ?, в Динаридах, на П?вд. Урал? юрськ? зал?зорудн? родовища являють собою продукти перев?дкладення к?р вив?трювання по ультраосновних породах. З нижньо- ? середньоюрськими корами вив?трювання пов'язан? також родовища боксит?в в Середземноморськ?й обл. ?вропи, на П?вд. Урал?, у Сер. Аз??. З епохою аридизац?? кл?мату в п?зн?й юр? пов'язане утворення великих родовищ солей, як? локал?зуються в периферичних частинах Тет?су (П?вн. Кавказ, Великий Балхан, Таджицька депрес?я, р-н Персько? затоки), вздовж сх?дного краю Анд (Колумб?я, Перу), в р-н? Мексикансько? затоки. Серед верхньоюрських континентальних в?дклад?в аридно? зони в?дом? й родовища уранових руд (плато Колорадо).

Юрська епоха вугленакопичення займа? 3-? м?сце п?сля п?зньопалеозойсько? ? п?зньокрейдово? ? палеогеново?; в?дклади Ю.с. складають 16 % св?тових запас?в вуг?лля . За ресурсами нафти Ю.с. займа? 2-е м?сце п?сля крейдово? системи. В?дклади Ю.с. складають 22 % св?тових запас?в нафти. Значн? родовища в?дом? в р-н? Мексикансько? затоки, П?вн.-Н?мецько? низовини ? П?вн?чного моря, Прикасп?ю, у В?люйськ?й синекл?з? ? т. д. У юрських карбонатних в?дкладах розташован? найб?льш? поклади нафти Сауд?всько? Арав??.

В Укра?н? в?дклади юрського пер?оду поширен? в Дн?провсько-Донецьк?й ? Причорноморськ?й западинах, на Донбас?, в Карпатах ? Криму. З ними пов'язан? поклади нафти, газу, вуг?лля, буд?вельних матер?ал?в тощо.

У зв'язку з притяганням М?сяця, видимим проявом чого ? припливи , швидк?сть обертання Земл? поступово зменшу?ться. За стор?ччя тривал?сть земно? доби зб?льшу?ться приблизно на 2 м?л?секунди.

Зм?ну довжини дня протягом геолог?чного часу було перев?рено експериментально, завдяки п?драхунку к?льцевих л?н?й у викопних корал?в . Корали в?дкладають на сво?му зовн?шньому скелет? у вигляд? к?лець карбонат кальц?ю ; цикл?чн?сть в?дкладення к?лець пов'язана як з денним осв?тленням, так ? з пер?одичними сезонними зм?нами: в 1963 роц? американський палеонтолог Джон Уеллс (1907-1994) в?дкрив, що з к?льцевих утворень на еп?теке корал?в можна визначити к?льк?сть дн?в в роц? т??? епохи, коли ц? корали жили. З огляду на зм?ну тривалост? року ? екстраполюючи назад в час? упов?льнення швидкост? обертання Земл? завдяки впливу М?сяця, можна також визначити тривал?сть доби в той чи ?нший геолог?чний пер?од ^{[6] [7]} :

Щоб д?знатися тривал?сть доби до епохи виникнення корал?в, вченим довелося вдатися до допомоги синьозелених водоростей . З 1998 року китайськ? досл?дники Чжу Ш?с?н, Хуан Сюегуан ? Синь Хоутянь з Тяньцз?ньського ?нституту геолог?? ? м?неральних ресурс?в проанал?зували понад 500 копалин строматол?т?в в?ком 1,3 м?льярда рок?в, що росли колись б?ля екватора ? похованих на горах Яньшань. Синьозелен? водорост? реагують на зм?ну св?тлого ? темного часу доби напрямком свого зростання ? глибиною кольору: вдень вони пофарбован? в св?тл? тони ? ростуть вертикально, вноч? мають темне забарвлення ? ростуть горизонтально. За зовн?шн?м виглядом даних орган?зм?в, враховуючи швидк?сть ?х росту ? накопичен? науков? дан? по геолог?? ? кл?матолог??, виявилося можливим визначити р?чний, м?сячний ? щоденний ритми росту синьозелених водоростей. Зг?дно з отриманими результатами, вчен? зробили висновок, що 1,3 м?льярда рок?в тому (в докембр?йських епоху ) земна доба тривала 14,91-16,05 годин, а р?к складався з 546-588 дн?в. Зв?т про досл?дження був опубл?кований у Journal of Micropaleontology та привернув велику увагу як у кра?н?, так ? за кордоном ^{[8] [9]} .

?снують ? противники ц??? оц?нки, що вказують що дан? досл?джень стародавн?х приливних в?дкладень, субл?торальних карбон?чних фац?й ( тайдал?т?в ), суперечать ?й ^[7] .

Зг?дно з новим м?жнародним досл?дженням ^[10] , зб?льшення тривалост? дня могло мати важливий вплив на характер ? час насичення Земл? киснем.

≪Незм?нне питання в науц? про Землю поляга? в тому, як атмосфера Земл? отримала кисень ? як? чинники в?дбувалися п?д час оксигенац??≫, - в?дзначив сп?вавтор досл?дження Грегор? Д?к, геом?кроб?олог з Департаменту наук про Землю та довк?лля М?чиганського ун?верситету (США).

• Силур

• Мала г?рнича енциклопед?я  : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького . ? Д.  : Сх?дний видавничий д?м , 2013. ? Т. 3 : С ? Я. ? 644 с.
• Юрськ? в?дклади п?вдня Укра?ни / Р. Й. Лещух, В. В. Пермяков, Б. М. Полухтович; Льв?в. держ. ун-т ?м. ?.Франка. ? Л., 1999. ? 336 c. ? Б?бл?огр.: 219 назв.
• (рос.) Ясаманов Н. А. Юрский период ? расцвет динозавров // Популярная палеогеография. ? М.: ≪Недра≫, 1985.

• (англ.) (н?м.) Jurassic Fossils  ? фосил?? юрського пер?оду.
• (англ.) (н?м.) Jurassic Microfossils  ? фосил?? форам?н?фер юрського пер?оду.
• (англ.) International Chronostratigraphic Chart (PDF) (англ.) . International Commission on Stratigraphy. 2016-04. Арх?в (PDF) ориг?налу за 26 кв?тня 2016 . Процитовано 3 листопада 2016 .
• (рос.) Юрська система Рос??  ? сайт, присвячений геолог?? та палеонтолог?? юрського пер?оду.

Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Латв?йська нац?ональна енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Britannica (11-th) · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Gran Enciclopedia Aragonesa · Internetowa encyklopedia PWN Дов?дков? видання Collaborative InterLingual Index · KBpedia · WordNet · Nuovo soggettario · Баскська В?к?д?я · ?спанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я Нормативний контроль BNF :  11958273k · Freebase :  /m/03_p6 · GND :  4162930-9 · J9U :  987007563602905171 · LCCN :  sh98002342 ,  sh85054096 · NDL :  00575130 · NKC :  ph117939