Штаз?
?
н?м.
Stasi
?
абрев?атура
в?д
н?м.
Sta
ats
si
cherheit
(
укр.
Держбезпека
), повн?стю:
н?м.
Ministerium fur Staatssicherheit
(MfS) ?
М?н?стерство державно? безпеки
, ? спецслужба, державне
в?домство
державно? безпеки ? каральний орган у
Н?мецьк?й Демократичн?й Республ?ц?
, що функц?онувала у пер?од
1950
-
89
рр. Орган?зац?я спор?днена
КДБ СРСР
, т?сно сп?впрацювала з останньою.
Заснування, структура, чисельн?сть
[
ред.
|
ред. код
]
Службу створено у кв?тн?
1950
року.
Протягом майже вс??? ?стор?? Штаз? ?? головою був
генерал арм??
Ер?х М?льке
(
1907
-
2000
, голова Штаз? у
1953
-
1989
рр.). У
ФРН
М?льке звинувачувався у
вбивств?
двох пол?цейських у 1931 р. П?сля цього злочину М?льке вт?к до
Москви
, де отримав притулок ? подальшу пол?тичну ? в?йськову п?дготовку у
≪Школ? ?м. Лен?на≫
.
У часи
≪холодно? в?йни≫
Штаз? вважалась одн??ю з найвпливов?ших ? найпотужн?ших спецслужб у св?т?, поряд з
КДБ
?
ЦРУ
. У сам?й НДР Штаз? контролювала кожний аспект життя ? чи не вс?х громадян.
Особливо цьому сприяла розгалужена мережа так званих ≪неоф?ц?йних сп?вроб?тник?в≫ (
н?м.
Inoffizielle Mitarbeiter, скор. IM
), яка до середини
1980-х
рр. посилено розвивалась як у кра?н?, так ? за ?? межами, зокрема, на
≪заход?≫
.
З об'?днанням
Н?меччини
(
1989
) були зроблен? в?дпов?дн? оц?нки й п?драхунки, за якими штат Штаз? нараховував 91 000 сп?вроб?ник?в ? 300 000 агент?в. Це означа?, що майже кожний п'ятдесятий громадянин Сх?дно? Н?меччини (
НДР
) сп?впрацював з? Штаз?. Такий показник насичення сусп?льства агентурою ? рекордним у св?тов?й ?стор??.
Зг?дно з
арх?вними
документами НДР, ?з кв?тня 1950 по 15 с?чня
1991
р. в органах МДБ, включаючи прикордонну охорону, а також охоронний полк ?мен?
Ф. Е. Дзержинського
, проходили службу 274 тисяч? сп?вроб?тник?в, причому 102 тисяч? з них перебували у штат? на к?нець 1989.
Професор Зауерланд стверджу? , що в Сх?дн?й Н?меччин? на кожн? дв?ст? громадян припадав один штатний чек?ст ? на кожн? сто - позаштатний сп?вроб?тник.
[1]
Закордонна агентурна мережа Головного управл?ння ≪А≫ ? зовн?шньо? розв?дки МДБ НДР, майже тридцять рок?в очолювана генералом
Маркусом Вольфом
, нал?чувала понад 38 тисяч агент?в, в основному ? громадян
Зах?дно? Н?меччини
. У самому ж цьому управл?нн? працювали 4 286 прац?вник?в.
Штаз? ретельно в?дстежувала повед?нку як
резидент?в
, так ?
нерезидент?в
у
НДР
з метою попередження будь-яких д?й ? вчинк?в супроти ?снуючого в
Сх?дн?й Н?меччин?
ладу.
П?сля
об'?днання Н?меччини
у
1989
роц? персональн? дось? на громадян
ФРН
та
НДР
з арх?ву ≪Штаз?≫ стали досяжн? ус?м зац?кавленим мешканцям Н?меччини. Держорган, що контролю? ц? акти та вида? ?х на руки зветься по ?мен? його засновника ? першого голови
пастора
Йоах?ма Гаука
(Joachim Gauck) ? ≪В?домство Гаука≫ (
н?м.
Gauckbehorde
)
Пол?тичн? скандали на Заход? пов'язан? з? Штаз?
[
ред.
|
ред. код
]
- Одна з коханок
президента США
Джона Ф. Кеннед?
незадовго до його загибел?, молода брюнетка-
фотомодель
? ≪
playgirl
≫ Елен Ромеч (громадянка
ФРН
Ellen Rometsch), виявилася агенткою Штаз? ? була вислана ?з
США
.
- П?д час студентських демонстрац?й у
Зах?дному Берл?н?
в 1967 роц? проти в?зиту
?ранського
шаха
Мохаммеда Реза Пехлев?
, пол?цейський Карл-Хайн Куррас постр?лом з близько? в?дстан? в потилицю вбив студента Бено Онезорга, що був просто глядачем. Це вбивство спровокувало серйозн? пол?тичн? заворушення у вс?й кра?н?, котр? згодом вилилися у партизанську терористичну в?йну проти держвлади з боку
RAF
. П?сля
розпаду НДР
виявилося, що К. Х. Куррас був агентом Штаз? ? та?мним членом
С?ПН
. Куррасу вдалося уникнути покарання за неспровоковане вбивство, котре було н?мецькою Фем?дою розц?нено як ≪нещасний випадок≫. П?сля
возз'?днання Н?меччини
≪замовлення≫ вбивства довести не вдалося, оск?льки Штаз? знищило в сво?х арх?вах ус? оперативн? документи, що стосувалися агента Курраса.
- Широков?домим став випадок проникнення агента ≪Штаз?≫ ?юнтера ??йома (Gunter Guillaume) у ближн? оточення
бундесканцлера
В?лл? Брандта
? ??йом став секретарем В. Брандта. П?сля його розкриття як шпигуна Штаз? В?лл? Брандт принципово п?шов у в?дставку (≪Guillaume-Affare≫ ? травень
1974
).
- Штаз? стежило за канцлером
Гельмутом Колем
та перехоплювало його телефонн? розмови, що випливло на св?т п?сля розкриття афери з та?мними грошовими переказами верх?вки парт??
ХДС
з за кордон у
Швейцар?ю
в
90-х
роках 20-го ст. та зворотними переказами для та?много ф?нансування виборчо? кампан?? парт?? (≪CDU-Spendenaffare≫).