Марк?ян Семенович Шашкевич
Марк?ян Шашкевич
Псевдон?м	Руслан Шашкевич
Народився	6 листопада 1811 ( 1811-11-06 ) П?длисся
Помер	7 червня 1843 ( 1843-06-07 ) (31 р?к) Новос?лки
Поховання	Личак?вський цвинтар [1]
П?дданство	Австр?йська ?мпер?я
Д?яльн?сть	поет , священик
Alma mater	ЛНУ ?м. ?. Франка
Мова твор?в	укра?нська
Жанр	поез?я
Magnum opus	Русалка Дн?стровая
Членство	Руська тр?йця
Конфес?я	греко-католик
Д?ти	Шашкевич Володимир Марк?янович
Шашкевич Марк?ян Семенович у В?к?сховищ?
Висловлювання у  В?к?цитатах
Роботи у  В?к?джерелах

Марк?я?н Семе?нович Шашке?вич ( 6 листопада 1811 ( 18111106 ) , П?длисся , Золоч?вський округ , Корол?ство Галичини та Володимир?? , нин? Золоч?вський район , Льв?вська область  ? 7 червня 1843 , Новос?лки , нин? Золоч?вський район , Льв?вська область ) ? укра?нський ( галицький ) ≪будитель≫, письменник , поет , перекладач, духовний просв?титель, натхненник нац?онального пробудження Галичини , священник УГКЦ .

Зачинатель ново? укра?нсько? л?тератури в Галичин?, рел?г?йний та культурно- громадський д?яч . Перший у нових часах речник в?дродження зах?дноукра?нських (галицьких) земель. Очолив ≪Руську тр?йцю≫ , яка в?д?грала ключову роль у процес? набуття галицькими русинами укра?нсько? нац?онально? св?домост?. В?н першим створив поетичн?, теоретичн? та етнограф?чн? твори народною укра?нською мовою. ?н?ц?атор видання першого укра?нського фольклорно-л?тературного альманаху ≪Русалка Дн?стровая≫ (1837), яка м?стила к?лька народних п?сень, к?лька власних твор?в, переклади з р?зних слов'янських мов ? роздуми про давньоруську л?тературу. Незважаючи на те, що тв?р не м?стив пол?тичного меседжу, через труднощ? з цензурою в?н з'явився не в Галичин?, а в Угорщин? . ?н?ц?атор?в видання пом?стили п?д нагляд пол?ц??, а д?яльн?сть орган?зац?? була фактично припинена. Виступав за р?вноправн?сть укра?нсько? мови з польською ?, незважаючи на погану ф?нансову ситуац?ю, все життя створював ? п?дтримував листування з ?ншими укра?нськими актив?стами, виступаючи за необх?дн?сть створення ?дино? л?тератури укра?нською мовою, створено? на землях, населених укра?нцями в Австр?? та Рос?? .

Стрийко австро-угорського генерала Олександра Шашкевича , батько укра?нського письменника та осв?тньо-культурного д?яча Володимира Шашкевича .

Народився в сел? П?длисся (тод? Золоч?вського округу , ^[2] Корол?вство Галичини та Володимир?? , тепер Золоч?вський район , Льв?вська область , Укра?на ) в родин? греко-католицького священника. Зокрема, мав брата ^[3]  Миколу (1812?11.11.1864, Лолин ^[4] ), який служив якийсь час у М?зун? поблизу м.  Долини ^[3] .

Навчався у початков?й школ? в Б?лому Камен? , м?ськ?й нормальн?й школ? (зак?нчив 1823 року) та дом?н?канськ?й г?мназ?? (1823?1825) у Львов?, ^[5] Бережанськ?й г?мназ?? (тут якийсь час входив до одн??? з польських та?мних орган?зац?й ^[6] ). Навчання в г?мназ?ях велося н?мецькою та латинською мовами, а знання цих мов давало можлив?сть учням читати античну ? заруб?жну класику. Укра?нська мова в тод?йн?й Зах?дн?й Укра?н?, яка входила до складу Австр?йсько? ?мпер??, була поза законом.

1829 роц? почав здобувати осв?ту у Льв?вськ?й духовн?й сем?нар??, де вчилися майже вс? д?ти м?сцевих священик?в. Але одночасно в?н в?дв?дував лекц?? на ф?лософському факультет? Льв?вського ун?верситету . Громадська д?яльн?сть, ун?верситет, який все б?льше притягав майбутнього священика, спричинилися до того, що 21 лютого 1830 року Марк?яна Шашкевича за част? пропуски занять виключили ?з сем?нар??. Батько вважав Марк?яна дуже винним у ц?й пригод? ? фактично в?др?кся в?д сина. Виключення з сем?нар?? мало ? позитивн? аспекти. В?н почав займатися самоосв?тою, багато читати.

1832 роц? у Льв?вськ?й духовн?й сем?нар?? утворю?ться п?дп?льний гурток "Руська тр?йця". У цей гурток спочатку входять тро? друз?в (М. Шашкевич, ?. Валилевич, Я. Головацький), але згодом ряди приб?чник?в ?де? зд?йснення нац?онального-культурного укра?нського в?дродження зростають. ^[7]

1833 роц? поновлю?ться в сем?нар??, сем?наристи вже мають добру копу власних твор?в укра?нькою мовою.

1836 року виголосив першу промову укра?нською мовою в музе? сем?нар?? перед представниками духовно? влади, запрошеними гостями. 14 жовтня того року в собор? Св. Юра виголосив свою пропов?дь (водночас ?з Юл?яном Величковським в Успенськ?й церкв? , Миколою Устияновичем  ? церкв? св. Параскеви ). Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього, подав йому текст, укладений польською мовою. ^[8]

У 1837 роц?, обминувши цензуру, в друкарн? будапештського ун?верситету побачив св?т альбом "Русалка Дн?строва", який прийнято за значенням ? роллю прир?внювати до "Ене?ди" ?. Котляревського. Книга в?дразу стала забороненою, майже весь тираж було конф?сковано (800 прим?рник?в з 1000), а М. Шашкевич, Я. Головацький та ?. Вагилевич мали велик? непри?мност? з пол?ц??ю.

1838 року зак?нчив Льв?вську духовну сем?нар?ю . За даними Романа Горака , висвячений 20 травня 1838 року митрополитом Михайлом Левицьким . ^[9] Був призначений параф?яльним священником у селах Льв?вщини: спочатку ? в Гумниськах , де була плебан?я в жалюг?дному стан? з гнилою п?длогою, через це 3 жовтня 1838 року писав у лист? до консистор?? прохання про переведення в ?нше м?сце, зокрема, через ваг?тн?сть дружини. ^[9] Пот?м ? в Нестаничах Холо?вського деканату (скерування отримав 18 жовтня) ? Новос?лках.

П?д час навчання в сем?нар?? Шашкевич сп?льно з Яковом Головацьким та ?ваном Вагилевичем згуртував нац?онально св?дому молодь ( ?. Б?линський , Ф. М?нчакевич, М. Козловський, А. Величковський, Г. ?лькевич та ?н.), яка стала на боротьбу за нац?онально-культурне в?дродження на зах?дноукра?нських землях, зокрема за в?дродження укра?нсько? мови в письменств? й церковних пропов?дях ( див. ≪Руська тр?йця≫ ). Результатом ?хньо? д?яльност? була п?дготовка рукопис?в , зб?рок, авторських поез?й слухач?в духовно? сем?нар?? ≪Син Руси≫ (1833) ? ≪Зоря≫ (1834), як? через цензуру не побачили св?т, а головне ? виданого у Будапешт? альманаху ≪Русалка Дн?стровая≫ (1837), який мав вир?шальний вплив на нац?ональне в?дродження та розвиток укра?нсько? л?тератури в Галичин?.

На думку Кирила Студинського , Марк?ян Шашкевич був ≪першим русином у Галичин?, який пройнявся ?де?ю нац?ональност?≫. Значення Марк?яна Шашкевича як народного пророка (≪Будителя≫) Зах?дно? Укра?ни р?внозначне з Тарасом Шевченком (≪Кобзарем≫) як нац?ональним пророком вс??? Укра?ни.

Син ? Володимир Шашкевич .

Перший опубл?кований в?рш Шашкевича ≪Голос галичан≫ з'явився 1835 року, не враховуючи дек?лькох ?нтимно-л?ричних поез?й ( ≪До мило?≫ , ≪Туга за милою≫ , ≪Думка≫ ), Шашкевич писав переважно в?рш? патр?отичного характеру ( ≪Руська мова≫ , ≪Дайте руки≫ , ≪Слово до чтителей руського язика≫ , ≪Побратим≫ , ≪Лиха доля≫ та ?н.), також на ?сторичн? теми: ≪Хмельницького обступлення Львова≫ , ≪О Наливайку≫ , ≪Болеслав Кривоустий≫ . Надзвичайно? поетично? майстерност? та пророчо? (в?з?онерсько?) сили ? його ≪Псалми Русланов?≫ . Загалом поетична спадщина в к?льк?сному в?дношенн? невелика, але (як?сно) високо оц?нена ?. Франком та п?зн?шими досл?дниками.

Посмертно Як?в Головацький видав ≪Читанку≫ Шашкевича для малих д?тей (1850).

У 1842 роц? Шашкевич переклав укра?нською уривок з? ≪Слова о полку ?горев?м≫ з давньорусько? мови та фрагменти Б?бл?? ( ?вангел?? в?д Матея ? Йоана ) з церковнослов'янсько? мови. ^{[10] [11]} Через р?к, 1843 року Шашкевич помер ? перед смертю устиг повн?стю перекласти лише ?вангел?? в?д Йоана (ус? 21 главу), та ?вангел?? в?д Матея ? лише перш? 5 глав. Вперше як ?вангел?? в?д Йоана, та ? 5 глав з ?вангел?? в?д Матея з'явилося друком вже посмертно, спочатку у 1884 роц? у першому том? ≪ Руско? библ?отеки ≫ Гната Онишкевича п?д назвою ≪ Писання Марк?яна Шашкевича, ?вана Вагилевича ? Якова Головацького ≫, ^[12] пот?м у 1912 роц? у зб?рц? Михайла Возняка Писання Марк?яна Шашкевича , ^[13] а пот?м у другому виданн? третього тому ≪ Руско? писемност? ≫ п?д назвою ≪ Твори Марк?яна Шашкевича ? Якова Головацкого ≫, виданого льв?вською ≪Просв?тою≫ (лише IV глава ?вангел?я в?д Йоана та V глава ?вангел?я в?д Матея). ^[14]

Деяк? мовознавц?, як наприклад Андр?й Даниленко дуже скептично оц?нили переклад Шашкевича, назвавши його ≪ церковнослов'янською мовою з дом?шкою певних [укра?нських] гов?ркових ? локальних явищ ≫. ^[15]

У 1836 року Шашкевич опубл?кував польськомовну наукову статтю ≪Азбука ? Abecadlo≫ (1836), спрямовану проти спроб заведення в укра?нськ?й мов? латинсько? абетки.

Помер Марк?ян Шашкевич у злиднях в?д туберкульозу повн?стю осл?плий в сел? Новос?лки (тод? Золоч?вський округ , ^[16] Корол?вство Галичини та Володимир?? , нин? Буський район ^{[ джерело? ]} , Льв?вщина). Був похований там само без дотримання припис?в церкви стосовно поховання священник?в. Отець Андр?й Дольницький  ? ун?вський декан УГКЦ  ? 26 червня 1843 поховав, запечатав гр?б (запис № 38 за 1843 р?к у метричн?й книз?). ^[17]

Слава його як Будителя (пророка) крайово? галицько? ? нац?онально? русько-укра?нсько? св?домост? й зачинателя ново? укра?нсько? л?тератури в Галичин? почала зростати посмертно. У 1893 роц? орган?зовано ком?тет для перевезення мощей М. Шашкевича, кер?вником став Омелян Огоновський . Тл?нн? останки з ?н?ц?ативи ≪Просв?ти≫ та за масово? участ? населення Галичини перенесено до Львова на Личак?вський цвинтар (поле № 3) ^[18] . Тим самим започатковано крайовий пантеон поховань найвизначн?ших зах?дноукра?нських (галицьких) д?яч?в. У червн? 1906 року на могил? в?дкрито пам'ятник роботи мюнхенського скульптора Рудольфа Т?ле. ^[19]

Навколо могили почали активно скуповувати землю впливов? поляки, зокрема, монопол?сти Бачевськ? , ?снувала можлив?сть ?? плюндрування. ≪Д?ло≫ № 10 за 1902 р?к: ≪Чи не лучше було би…перенести домовину ? уложити…в п?дземних криптах ново? Преображенсько? церкви у Львов??≫. ^[20]

Одним з ?н?ц?атор?в встановлення пам'ятного хреста на честь Марк?яна Шашкевича на Б?л?й Гор? у П?длисс? був парох с.  Закомар'я  ? о.  Данило Танячкевич . У 1905 роц?, в?н п?д час виголошення святково? пропов?д? на храмовому свят? Чесного Хреста в сус?дньому сел? Ожидов? , вказавши хрестом на Б?лу гору з? словами: ≪На ц?й гор? повинен стати Хрест, який показуватиме дорогу нашого нац?онального в?дродження≫ . ^[21]

У 1911 роц? хрест - пам'ятник був виконаний у слюсарн?й майстерн? Михайла Стефан?вського , за про?ктом Олександра Лушпинського . ^[22] Того ж року, у день стол?тнього юв?лею в?д народження письменника , в?дбулося величаве шашкевич?вське свято, п?д час якого на Б?л?й Гор? було освячено пам'ятник ≪Будителю≫, встановлений напередодн? под??.

Художник ?ван Труш тод? написав в?домий портрет ≪Будителя≫. Сьогодн? м?сце знаходження портрета нев?доме. Цей портрет Шашкевича вважають найб?льш автентичним, а тому в?н належить, як ? збережен? екземпляри першого видання ≪Русалки Дн?строво?≫, як ≪Корона Руська-Данила Галицького≫ (м?сце знаходження яко? також нев?доме), два ≪руськ?≫ браслети (ц? знаходяться в Угорському нац?ональному музе?) ? прапори галицьких полк?в ≪Русько? Ради≫ з 1848 року до найб?льш дорогоц?нних реал?й Галичини.

У 1880 роц? Теоф?л Грушкевич був кер?вником по?здки студент?в ? д?яч?в товариства ≪Дружн?й лихвар≫ до с. Новос?лки , п?д час яко?, на м?сцевому цвинтар? в?днайдено могилу о. Марк?яна Шашкевича. У 1893 роц? Огоновський Омелян обраний головою ком?тету з перевезення з Новос?лок та перепоховання у Львов? на Личак?вському цвинтар? мощей блаженно? пам'яти о. Марк?яна Шашкевича. Спочатку Рада Львова не давала дозволу на перепоховання. Формальною причиною в?дмови була ?нформац?я про поховання Марк?яна Шашкевича в чужому гроб?вц?. Дозв?л п?сля прохання кер?вник?в ≪Просв?ти≫ надали на спец?альному зас?данн? 14 жовтня; вир?шено ≪…в?дступити безоплатно 8 м² земл?≫. Прах був оп?знаний по восковому хрестику та кадильниц? ^[23] .

У 1911 роц?, на сот? роковини в?д дня його народження, за ?н?ц?ативою Братства ?м. святого Миколая та Укра?нського педагог?чного товариства у м.  Перемишль засновано школу ?мен? Марк?яна Шашкевича , в?дкрито мемор?альну таблицю в греко-католицьк?й катедр?. Того ж року на Б?л?й (П?длиськ?й) Гор?, на народн? пожертви, встановлено величний пам'ятник у вигляд? хреста на масивному гран?тному постамент?, який символ?зу? прагнення до сонця, правди, осв?ти, культури, прогресу. Висота пам'ятника становить 25 м.

М?сце цього Хреста Шашкевича на Б?л?й (П?длиськ?й) Гор? (ц?каво, яке ? нав?ть чимось б?льшим, н?ж його могила у Львов?) з часом стала м?сцем м?сцевого масового паломництва (в першу нед?лю серпня кожного року), аналог?чно тим, як? в?дбуваються, у нац?ональному масштаб?, ц?лий р?к до м?сця поховання Тараса Шевченка на Чернеч?й Гор? у Канев? .

В?дкривалися, переважно по церквах, та урочисто освячувалися мемор?альн? таблиц? отцю Марк?яну. Майже в кожн?й укра?нськ?й громад? пройшли урочистост?. Перший почин зробила адм?н?страц?я Льв?всько? духовно? сем?нар?? УГКЦ ?м. Святого Духа в 1911 роц?, коли Митрополит Андрей Шептицький особисто брав участь у в?дкритт? ц??? дошки.

3 грудня 1911 року у Винниках , у м?сцев?й церкв? Воскрес?ння Господнього в?дкрита ? посвячена мемор?альна дошка . ^[24] 5 листопада 1911 року у Львов? на фасад? Архикатедрального собору святого Юра урочисто в?дкрито та освячено митрополитом Андрей пам'ятну таблицю о. Марк?яну Шашкевичу. Таблиця споруджена за про?ктом арх?тектора Олександра Лушпинського . Край таблиц? прикрашений гуцульським орнаментом. Напис на таблиц?: ≪ПАМЯТИ о. МАРК?ЯНА ШАШКЕВИЧА поета, подвижника, в?стника в?дродження Австр?йсько? Руси 1811?1911≫. ^[25] П?д час рос?йсько? окупац?? Львова у роки Першо? св?тово? в?йни царська жандармер?я ?? викрала (привабило дороге оздоблення), а пот?м ? радянська влада знищила ще одну, оновлену таблицю. 29 липня 2017 року на Святоюрськ?й гор? освячена нова, максимально наближена до попередн?х пам'ятна таблиця о. Марк?яну Шашкевичу. ^[26] .

У 1938 роц? Укра?нська г?мназ?я товариства ≪Р?дна Школа≫ у м.  Чортков? була названа його ?менем. ^[27]

За нов?ших час?в вшанування Шашкевича зроста? як реакц?я на русиф?кац?ю Укра?ни й асим?ляц?ю укра?нц?в у д?аспор?. У 1959 роц? в П?дл?сс? в?дкрито л?тературно-мемор?альний музей , а в 1962 роц? на подв?р'? музею встановлено бронзове погруддя Марк?яна Шашкевича.

15 вересня 1990 року на вул. Коперника у Львов? , поруч ?з колишньою дзв?ницею церкви Святого Духа урочисто в?дкритий пам'ятник Марк?яну Шашкевичу (автори пам'ятника скульптори Дмитро Крвавич та Микола Пос?к?ра та арх?тектор Михайло Федик ). Ц?кавим ? той факт, що Марк?ян Шашкевич свого часу навчався у духовн?й сем?нар?? Святого Духа, що знаходилася б?ля церкви Святого Духа, тому м?сце для встановлення пам'ятника вибрали символ?чне. Варто також зазначити, що монумент зобража? великого письменника та поета в повний зр?ст, постать якого оповита довгим плащем. У прав?й руц? Марк?ян Шашкевич символ?чно трима? книгу, що вказу? на його л?тературну д?яльн?сть та пл?дну просв?тницьку роботу ^[28] .

У 1993 роц? на площ? В?чев?й у Золочев? встановлено пам'ятник Марк?яну Шашкевичу (автори скульптори ? Дмитро Крвавич, Микола Пос?к?ра ; арх?тектор ? Михайло Федик).

У канадському м?ст? В?нн?пег у 1962 роц? засновано ?нститут Марк?яна Шашкевича, який в?д 1963 року, протягом 25-ти рок?в, видавав зб?рник ≪Шашкевич?яна≫ та ≪Б?бл?отеку Шашкевич?яни≫, (редактор М. Марунчак). У 1944 роц? там споруджено пам'ятник ?з бронзовим погруддям Марк?яна Шашкевича, а на 170-роковини в?д дня його народження ?менем Шашкевича названо м?сцевий парк.

У 1991 роц?, п?сля ?? Шашкевич?вських читань, у Львов? сформована Шашкевич?вська ком?с?я . Того ж року, за р?шенням виконкому Льв?всько? обласно? ради, Б?локам?нську загально-осв?тню школу перейменовано та присво?но ?м'я видатного земляка. ?м'я Марк?яна Шашкевича присво?но Льв?вськ?й загальноосв?тньо? школи № 34 .

Р?шенням сес?? Бережансько? м?сько? ради № 714 в?д 02.08.2001 року Марк?яну Шашкевичу присво?но звання ≪Почесний громадянин м?ста Бережани≫ .

З 2004 року присуджу?ться Прем?я за поетичн? книги у Льв?вськ?й област? .

У 2003 роц? ?м'я Шашкевича присво?но Брод?вському педагог?чному коледжу .

2 червня 2007 року пам'ятник о. Марк?яну Шашкевичу встановлений на територ?? Льв?всько? Духовно? Сем?нар?? Святого Духа ^[29] , що була збудована на Хутор?вц? у Львов? .

У 2011 роц? Льв?вщина активно вшанувала 200-л?тн?й юв?лей класика укра?нсько? л?тератури. З ц??ю метою оновлен? експозиц?? музею-садиби письменника у сел? П?длисся та л?тературного музею ≪Русалка Дн?строва≫ у Львов?. 8 листопада 2011 року в Нестаничах Радех?вського району було в?дкрито музей ?мен? Марк?яна Шашкевича, а в Новос?лках Золоч?вського району ? музей-садибу та пам'ятник Марк?яну Шашкевичу ^[30] , а також Музей отця Марк?яна Шашкевича у сел? Деревня Льв?вського району, якому у 2012 роц?, р?шенням виконкому Льв?всько? облради, присво?но звання ≪Народний музей≫. У 2011 роц? також було в?дкрито та посвячено мемор?альну дошку на фасад? церкви св. Арх. Миха?ла у с.  Полонич? Буського району, яка у 1895 роц? була перевезена з с. Новос?лки. Усп?шно реал?зовано ?нтелектуальн? заходи у Львов?, Борислав?, Дрогобич?, з? зм?стовними розпов?дями виступали так? особистост?, як лауреат Шевченк?всько? прем?? Роман Лубк?вський , професор Михайло Шалата, а також вчен? ?нституту укра?нознавства ?м. ?вана Крип'якевича НАН Укра?ни.

Одним ?з першим до в?дзначення юв?лею долучився колектив Золоч?всько? б?бл?отечно? системи. На Дн? фах?вця-б?бл?отекаря були заслухан? реферати про творчий доробок поета, декламувалися присвячен? йому в?рш?. В читальн?й зал? проведено розгорнуту книжково-?люстративну виставку ≪Марк?ян Шашкевич ? Золоч?вщина≫.

У Буському район? громадськ?сть ? м?сцева влада провели презентац?? книжкових полиць ≪Отець Марк?ян Шашкевич ? Бущина≫, випуск пам'ятних лист?вок, поетично-п?сенний верн?саж ≪Шашкевич?в край≫.

Пожвавилось в?дв?дування Стрийсько? центрально? м?сько? б?бл?отеки ?мен? Марк?яна Шашкевича. При велик?й аудитор?? в?дбувся веч?р зустр?ч? з лауреатами прем?? ?мен? Марк?яна Шашкевича  ? В. Романюком, М. Якубовською, ?. Вовк, О. Лозовою. Резонансними стали передач? м?сцевого телебачення про письменника, рад?оальманах ≪Творча спадщина М. Шашкевича ? керманича ?Русько? Тр?йц?“≫, веч?р пам'ят? ≪Храм душ? Марк?яна Шашкевича≫.

У Брод?вському педагог?чному коледж? ?мен? Шашкевича урочиста академ?я проходила в атмосфер? святкування та нагадування про те, ким був ? що зробив М. Шашкевич. Театрал?зоване д?йство ≪Вода для спраглих≫ у виконанн? викладач?в та студент?в представило усе подвижницьке життя письменника.

Пустомит?вська ЦСБ орган?зувала в читальн?й зал? книжкову виставку ≪Майстер художнього слова≫ з переглядом л?тератури, провела дн? ?нформац??, л?тературн? години ≪Хот?в для Укра?ни жити≫, п?дготувала до друку пам'ятку-персонал?ю ≪Талановитий поет, патр?от ? гуман?ст М. Шашкевич≫, туристичну екскурс?ю для прац?вник?в б?бл?отеки до л?тературно-мемор?ального музею в с. П?длисся Золоч?вського району.

4 листопада 2011 року на льв?вському поштамт? в?дбулося урочисте спецпогашення художнього маркованого конверта з нагоди 200-р?ччя в?д Дня народження о. Марк?яна Шашкевича та урочиста академ?я у Льв?вському нац?ональному академ?чному театр? опери та балету ?мен? Солом?? Крушельницько?. Також, у рамках в?дзначення юв?лею Будителя Руси-Укра?ни, 6 листопада того ж року в Бережанах в?дбулося спецпогашення одразу двох конверт?в, присвячених юв?лею: художнього маркованого конверта ≪Укрпошти≫ та клубного пам'ятного конверта ≪Марк?ян Шашкевич ? учень Бережансько? г?мназ??≫. ^[31]

20 с?чня 2012 року в Музе? Русалки Дн?строво? у Львов? в?дбулось погашення маркованого конверта спец?альним штемпелем, присвяченим 175-им роковинам в?д часу заснування альманаху ≪Русалка Дн?стровая≫. ^[32]

31 грудня 2013 року в ?вано-Франк?вську в?дкрили перший у св?т? пам'ятник ≪Руськ?й Тр?йц?≫. Серед постатей на пам'ятнику ?, зокрема, ? Марк?ян Шашкевич. ^[33]

20 с?чня 2014 року на вул. Личак?вськ?й , 22 у Львов? в?дкрито книгарню ?м. Марк?яна Шашкевича. У книгарн? представлено близько 8 тисяч книг, облаштовано артгалерею, де можна буде проводити виставки картин, фотограф?й тощо. ^[34]

• 1911 року у Винниках одн?й з вулиць присво?но ?м'я Марк?яна Шашкевича ? це одна ?з перших вулиць в Укра?н?, яка була названа на честь Будителя Укра?ни-Рус?. ^[25] Нин? ця вулиця носить ?м'я Лес? Укра?нки ^[35] , а натом?сть, ?м'ям Будителя ?нша названа вулиця, яка сполуча? вулиц? Байди Вишневецького та Спортову ^[36] .
• Вулиця Шашкевича у Львов? ?снувала у 1920-1930-х роках ^[37] . У 1991 роц? площа Юр?я Мельничука перейменована на площу Шашкевича ^[38] .

У 2007 роц?, з нагоди 195-? р?чниц? в?д народження Марк?яна Шашкевича та 45-л?ття д?яльност? ?нституту-запов?дника Марк?яна Шашкевича у В?нн?пез?, за редакц??ю Я. Розумного була видана зб?рка статей та допов?дей ≪Марк?ян Шашкевич на Заход?≫, мета яко? ? кинути ≪…додаткове св?тло на особу будителя Галицько? Руси Марк?яна Шашкевича, на його однодумц?в та на саму добу, яку вони творили≫. У видання ув?йшли наступн? статт? й допов?д?:

• Шашкевич на Заход?
• Шашкевичева доба
• До б?ограф?? Шашкевича
• Роля Шашкевича
• Шашкевич ? мова
• Шашкевич ? фольклор
• Шашкевич у л?тературн?й критиц?
• Культ Шашкевича
• Спомини

• Перел?к твор?в у В?к?джерелах

• Szaszkiewicz, M. Азбука i abecadło. Uwagi nad rozpraw? o wprowadzeniu Abecadła polskiego do pismie?nictwa ruskiego, napisan? przez M. Lozi?skiego, umieszczon? w Rozmaito?ciach Lwowskich z roku 1834 . Przemy?l: W drukarni Biskupiej, 1836. [1] [ Арх?вовано 16 вересня 2021 у Wayback Machine .] (переклад: Шашкевич, М. Азбука ? абецадло // Письменники Зах?дно? Укра?ни 30-50-х рок?в XIX ст . Ки?в, 1965, с. 113?120 [2] [ Арх?вовано 27 липня 2021 у Wayback Machine .] ) ? критика проекту укра?нсько? латинки Лозинського .

• Писання Марк?яна Шашкевича, ?вана Вагилевича ? Якова Головацького. У Львов?: Зъ печатн? Товариства имени Шевченка, пoдъ зарядомъ К. Беднарского, 1884. 382 стор. (Руска библ?отека И. Онишкевича . Т. 3.)
• Твори Марк?яна Шашкевича, Якова Головацкого, Николи Устияновича, Антона Могильницького. У Львов?: З друкарн? Наукового Товариства ?м. Шевченка; п?д зарядом К. Бердинського; Видан? товариства Просв?та, 1906. ? 628 с. (Руска писемн?сть. Т. III.) (

archive.org pdf )

• Писання Марк?яна Шашкевича. Видав: Михайло Возняк. Льв?в: Наукове товариство ?м. Шевченка, 1912. ? 294 с. (Зб?рник ф?лолог?чно? секц?? Наукового товариства ?м. Шевченка; т. XIV) ( Шаблон:Ukrainica logo Ukrainica pdf [ Арх?вовано 19 жовтня 2020 у Wayback Machine .] )
• Твори Марк?яна Шашкевича ? Якова Головацкого. Видан? друге (З додатком твор?в: ?вана Вагилевича ? Тимка Падури). У Львов?: З друкарн? Наукового Товариства ?м. Шевченка; Накладом товариства Просв?та. 1913. ? 464 с. (Руска писемн?сть. Т. III. I.) (

archive.org pdf )

• Марк?ян Шашкевич. Повне з?брання твор?в / Упорядник ? редактор: Михайло Шалата. ? Дрогобич: Коло. 2012. ? 560 с. ? ISBN 978-617-642-042-7 .

• Музе? Марк?яна Шашкевича
• Музей ≪Русалка Дн?строва≫ у м. Львов?

• Задорожний В. Б. Шашкевич Марк?ян Семенович [ Арх?вовано 9 лютого 2022 у Wayback Machine .] // Укра?нська мова  : енциклопед?я / НАН Укра?ни , ?нститут мовознавства ?м. О. О. Потебн? , ?нститут укра?нсько? мови  ; ред. В. М. Русан?вський [та ?н.]. ? К. : Укра?нська енциклопед?я, 2000. ? ISBN 966-7492-07-9 .
• Шашкевич Марк?ян Семенович  // Шевченк?вська енциклопед?я  : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. ? Ки?в : ?н-т л?тератури ?м. Т. Г. Шевченка, 2015. ? Т. 6: Т?Я. ? С. 833-834.
• Шашкевич о. Марк?ян  // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1967. ? Т. 8, кн. XVI : Л?тери Уш ? Я . ? С. 2074?2075. ? 1000 екз.
• Твори Марк?яна Шашкевича // Твори Марк?яна Шашкевича ? Якова Головацкого. Видан? друге (З додатком твор?в: ?вана Вагилевича ? Тимка Падури). ? У Львов?, 1913. ? С. 9?142.
• Льв?вщина Шашкевича, в?део з дрона

? МАРК?ЯН ШАШКЕВИЧ | Програма ≪Велич особистост?≫ | 2015 (В?ДЕО)

---

Твори цього автора перебувають у сусп?льному надбанн? . Ви можете допомогти про?кту, додавши ?х у В?к?джерела .

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Europeana Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Родов?д · Sejm-Wielki.pl Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library · Open Library · Provenio · The Unz Review · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Словники та енциклопед?? Биография.ру · Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопед?я · Енциклопед?я Укра?ни в ?нтернет? · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · De Agostini · Internetowa encyklopedia PWN · Prabook Дов?дков? видання Consortium of European Research Libraries Нормативний контроль BAV :  ADV12121073 · BNB :  ShashkevychMarkii?a?n1811-1843 · BNE :  XX5083939 · CiNii :  DA14818816 · FAST :  91184 · Freebase :  /m/02x49_x · GND :  119230232 · ISNI :  0000000111300015 · LCCN :  n82056979 · LIH :  LNB:Beh7;=Bm · MAK :  9810694284805606 · NCF :  ncf10069732 · NKC :  js2008443413 · NLA :  1046438 · NLP : a0000001616865 · NTA :  073657980 · NUKAT :  n97009767 · SUDOC :  165046414 · VcBA :  495/251109 · VIAF :  121635502