Чола

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

????? ???
?мпер?я Чола
Царство
4 ст. до н.е. ? 1279 Держава Пандья Flag
Чоли: історичні кордони на карті
Чоли: ?сторичн? кордони на карт?
Меж? держави станом на середину правл?ння Раджендри I, близько до моменту максимального розширення
Столиця Пумпухар , Ураюр , Пазхаяра? , Тханджавур , ?ан?айконда-Чолапурам
Мови Там?льська
Форма правл?ння Монарх?я
?стор?я
 - Засновано 4 ст. до н.е.
 -  Середньов?чна держава 848
 - Зникла 1279
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан?
за темою: Чола

Чола ( там. ????? , МФА ['t??oː??] ) ? держава , що ?снувала на територ?? П?вденно? ?нд?? п?д владою однойменно? драв?дсько? там?льсько? династ?? з 4 стол?ття до н. е. до к?нця 13 стол?ття н. е., хоча частину цього часу як залежне княз?вство.

Храм у ?ан?айконда-Чолапурам? , 1030 р?к
Брама храму Брах?деешварар у Тханджавур? , поч. XI ст.
Храм Айраветасвара у Дарасурам? , XII ст.
Шива , Нац?ональний музей сх?дних мистецтв ??ме

?стор?я

[ ред. | ред. код ]

Династ?я походила з родючо? долини р?чки Кавер? . З правител?в династ?? раннього пер?оду найв?дом?ший Кар?кала Чола , тод? як з середньов?чного пер?оду в?дом? Ад?тья I , Парантака I , Раджараджа Чола I , Раджендра Чола I , Раджадх?раджа Чола I , Раджендра Чола II , В?рараджендра Чола , Кулотунга Чола I , В?крама Чола ? Кулотунга Чола III .

Пер?од розкв?ту влади династ?? приходиться на пром?жок часу з к?нця 9 стол?ття до початку 13 стол?ття [1] . П?д владою Раджарадж? Чоли I та його сина Раджендри Чоли I , держава стала значною в?йськовою, економ?чною ? культурною силою П?вденно? та П?вденно-Сх?дно? Аз?? [2] [3] . У пер?од 1010?1200 рок?в територ??, залежн? в?д Чола, простягалися до Мальд?вських остров?в на п?вдн? ? до р?чки ?одавар? на п?вноч? [4] . Раджараджа Чола п?дкорив значну частину П?вденно? ?нд?? та Шр?-Ланки [3] , а Раджендра Чола розширив волод?ння до Ганга , розгромивши державу сили Мах?пали , правителя Пали . Також в?н усп?шно вторгся до остров?в Малайського арх?пелагу та узбережжя Б?рми ? В'?тнаму [5] [6] . З початку 13 стол?ття держава Чола прийшла у занепад, втратила б?льш?сть волод?нь та була остаточно захоплена з посиленням держави Пандья [7] .

Адм?н?страц?я

[ ред. | ред. код ]

Першою столицею був порт у гирл? р?чки Кавер? - Кав?р?падд?нам. [8]

Тут одною з перших в ?нд?? розвинулася централ?зована система уряду ? орган?зована бюрократ?я.

Територ?я под?лялася на пров?нц?? (манадли), як? у свою чергу складалися з округ?в (коттам, валанаду), як? под?лялися на райони (наду). Район складався з групи с?л (куррам). Найнижчою адм?н?стративною одиницею було село.

Особлив?стю управл?ння було наявн?сть народних збор?в, ?нколи ц?лих пров?нц?й. Райони та м?ста (нагарам) мали власн? збори. Вт?м, щодо орган?зац?? та функц?й цих збор?в залишилося небагато ?нформац??.

Збори у селах мали р?зний характер: без формальних правил або процедур називалося ур ; у брагманських селах ? сабга (у великих селах ? магасабха ). Останн? розпоряджалися землями громади, в?дпов?дали за зб?р податк?в, вир?шували др?бн? карн? справи. Ус? члени збор?в-сабга обиралися за жеребом на р?к.

Економ?ка

[ ред. | ред. код ]

Уся орна земля п?длягала ретельно? кадастризац??. Волод?ння належало належним чином ре?струвати. Це було викликано тим, що переважну частину економ?ки складали продукти с?льського господарства . Також ними часто платили податки, велася внутр?шня та зовн?шня торг?вля.

Державний податок становив 1/6 валового врожаю, який сплачувався натурою або грошима. ?снували також податки на маслоб?йн?, ставки, худобу, ринки, майстерн?.

Для б?льшого розвитку економ?ки всередин? кра?ни володаря Чола проводилися значн? мел?орац?йн? та ?рригац?йн? роботи, були прокладена мережа як?сних дор?г.

Завдяки потужному флоту торг?вля велася з державами п?вденного та сх?дного ?ндостану , сучасно? М'янми , П?вденно-Сх?дно? Аз?? , Кита?м .

Культура

[ ред. | ред. код ]

В?д Чола залишалася багата спадщина. П?д патронажем династ?? розвивалася там?льська л?тература ( Т?румангай , Джаямкондар ) та арх?тектура, що особливо проявилося в буд?вництв? храм?в [9] , збудованих не т?льки як центри поклон?ння, але й центри економ?чно? активност? [10] [9] . найкращими зразками арх?тектури Чола ? велетенськ? храми в Танджор? та ?ан?айконда-Чолапурам? . Особлив?стю храм?в ? в?мани (або башти), як? згодом зм?нилися на гопури (брами).

Володар?

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. K.A. Nilakanta Sastri (1984) [1935]. The C??as . Madras: University of Madras.
  2. Hermann Kulke; D. Rothermund (2001). A History of India . Routledge. ISBN   0-415-32920-5 .
  3. а б Keay, John. India: A History . New Delhi: Harper Collins Publishers. ISBN   0-002-55717-7 .
  4. Majumdar, R.C (1987). Ancient India . India: Motilal Banarsidass Publications. ISBN   8-120-80436-8 .
  5. Дан? напис?в Раджендри 14 року правл?ння. K.A. Nilakanta Sastri, The C??as , pp. 211?220
  6. Meyer, Milton Walter (1997). Asia: a concise history . Lanham, Md: Rowman & Littlefield Publishers. ISBN   0-8476-8063-0 .
  7. K.A. Nilakanta Sastri, K.A (2002) [1955]. A History of South India . New Delhi: OUP.
  8. Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 1. Прогресс. - С.191
  9. а б Keay, John. India: A History . New Delhi: Harper Collins Publishers. ISBN   0-002-55717-7 .
  10. Vasudevan, Geeta (2003). Royal Temple of Rajaraja: An Instrument of Imperial Cola Power . New Delhi: Abhinav Publications. ISBN   81-7017-383-3 .