Черненко Костянтин Устинович
Генеральний секретар ЦК КПРС
13 лютого 1984 ? 10 березня 1985
Попередник	Юр?й Андропов
Наступник	Михайло Горбачов
Голова Презид?? Верховно? Ради СРСР
11 кв?тня 1985 ? 10 березня 1985
Попередник	Юр?й Андропов Василь Кузнецов (в.о)
Наступник	Василь Кузнецов (в.о) Андр?й Громико
Член Пол?тбюро ЦК КПРС
27 листопада 1978 ? 10 березня 1985 (кандидат з жовтня 1977 по 27 листопада 1978)
секретар ЦК КПРС
5 березня 1976 ? 13 лютого 1984
Народився	11 (24) вересня 1911 [1] Bolshaya Tes d , Новосел?вський район [d] , Красноярський край , СРСР [2]
Помер	10 березня 1985 ( 1985-03-10 ) [3] [4] […] (73 роки) Москва , СРСР [6]
Похований	Некрополь б?ля Кремл?всько? ст?ни
В?домий як	пол?тик
Кра?на	СРСР
Alma mater	Державний педагог?чний ун?верситет ?мен? ?она Крянге ? вища парт?йна школа
Пол?тична парт?я	КПРС
У шлюб? з	Черненко Анна d
Д?ти	Albert Chernenko d
Рел?г?я	ате?зм
Нагороди	Золота медаль ?мен? Карла Маркса d
Висловлювання у В?к?цитатах
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Костянти?н Усти?нович Черне?нко ( 11   (24) вересня 1911 ( 19110924 ) , с. Велика Тесь, Красноярський край , Рос?йська ?мпер?я  ? 10 березня 1985 , Москва , РРФСР , СРСР ) ? радянський парт?йний та державний д?яч, з 1984 генеральний секретар ЦК КПРС ? голова Презид?? Верховно? Ради СРСР . Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966?1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971?1985 роках. Кандидат у члени Пол?тбюро ЦК КПРС з 3 жовтня 1977 по 27 листопада 1978 року. Член Пол?тбюро ЦК КПРС з 27 листопада 1978 по 10 березня 1985 року. Депутат Верховно? Ради СРСР 7?11-го скликань.

Працював у апарат? комсомолу ? парт?? : 1948?1956 рр. у в?дд?л? пропаганди ЦК КП Молдав?? як сп?вроб?тник Леон?да Брежн?ва , який 1956 р. висунув його до центрального апарату в Москв? ; з 1960 р. Черненко став шефом апарату Презид?? Верховно? Ради СРСР, згодом кер?вником особистого секретар?ату Брежн?ва. П?сля смерт? Юр?я Андропова ( 9 лютого 1984 ) Черненко став генеральним секретарем ЦК КПРС . Черненко не згадував свого укра?нського походження ? протягом сво?? кар'?ри не мав стосунку до укра?нських справ.

Батько, Устин Демидович, предки якого було заслан? з Укра?ни в сиб?рське село Велика Тесь Новоселовського району Красноярського краю напочатку ^[7] XIX стол?ття. Жив в просторому будинку на берез? велико? р?чки. Працювати на земл? не хот?в, в над?? швидко розбагат?ти йшов на в?дхожий промисел: спочатку на м?дн? копальн?, пот?м на золот? копальн?. Пос?вними роботами займалася його дружина, Харитина Дмитр?вна. Висока, сильна, швидка, вона п?дн?мала ? перекидала в руках трипудов? м?шки. П?сля ?? смерт? в?д тифу в 1919 роц? Устим одружився другий раз. В?д першого шлюбу були дв? дочки ? два сини. Велика Тесь, де вони з'явилися на св?т, була затоплена новим морем, ? ?? жител?в переселили в Новоселово. Старша сестра Черненка, Валентина Устин?вна мала владний характер.

	У висуненн? Черненка якусь роль ? я з?грав. Черненко працював в Красноярську. Сестра його, Валентина Устин?вна, розумна д?вка, трохи старша за Костянтина. Вона дуже дружила з Олегом Борисовичем Ар?стовим, який працював першим секретарем Красноярського крайкому. Дружина у Ар?стова померла, в?н був уд?вцем. У Валентини Устин?вни чолов?к загинув на фронт?. Ну, вони зустр?чалися. Валентина Устин?вна працювала тод? зав?дувачкою оргв?дд?лом Красноярського м?ськкому КПРС. Я у той час секретарював в Чит?. У мене, як у члена в?йськово? ради Забайкальського округу, був л?так. Коли я лет?в до Москви, мен? сиб?рськ? секретар? дзвонили: ≪Захопи≫. Я в ?ркутську захоплював Хворостух?на, в Красноярську ? Ар?стова. ? ось Ар?стов дуже часто ?здив з Валентиною Устин?вною. А одного разу прихопив з собою цього Кощу. Ар?стов послав його вчитися у Вищу парт?йну школу. У Москв? ми часто зустр?чалися. Ар?стов завжди був з Валентиною Устин?вною, ? Костик часто в номер готелю заходив. Одного разу, коли в ЦК розмова зайшла про кадр?в для Молдав??, я в?зьми та ? скажи, що ось питання пропаганди Черненко м?г би забезпечити, в?н к?нча? Вищу парт?йну школу. Ар?стов п?дтримав мою пропозиц?ю. Тод? Костянтина ? послали до Молдав??. Там Брежн?в з ним познайомився. Взагал?-то в?н, говорять, писати як сл?д не м?г, але допомагав Брежн?ву промови складати. Пот?м Брежн?в у Москв? з'явився. ? Костик з Молдав?? вт?к.
? Геннад?й ?ванович Воронов

Брат майбутнього Генсека, Микола Устинович, служив в м?л?ц?? Томська; на в?йн? не був. На початку 80-х працював заступником м?н?стра внутр?шн?х справ СРСР (займався навчальними закладами). Другого брата звали Олександром.

• Першу дружину Черненка звали Фа?на Васил?вна. Народилася у Новоселовському район? Красноярського краю. Шлюб з нею не склався, але народився син Альберт.
  • Альберт Черненко був секретарем м?ськкому Томська з ?деолог?чно? роботи, ректором Новосиб?рсько? вищо? парт?йно? школи. Докторську дисертац?ю ≪Проблеми ?сторично? причинност?≫ захистив, будучи на парт?йн?й робот?. Жив в Новосиб?рську. Останн? роки життя ? заступник декана розм?щеного в Новосиб?рську юридичного факультету державного ун?верситету Томська. Мав двох син?в: Володимира ? Дмитра.
• Друга дружина ? Ганна Дмитр?вна (у д?воцтв? Любимова) народилася 3 вересня 1913 року в Ростовськ?й област?. Зак?нчила Саратовський ?нститут с?льськогосподарського машинобудування. Була комсоргом курсу, членом факультетського бюро, секретарем ком?тету комсомолу. У 1944 роц? вийшла зам?ж за Черненка. Обер?гала хворого чолов?ка в?д по?здок з Брежн?вим на полювання. Д?ти: Володимир, В?ра ? Олена.
  • Володимир Костянтинович Черненко народився в Кишинев? 1936 року, помер в?д серцево? недостатност? 2006 року. Син Володимира Костянтин (нар. 1980, названий на честь д?да), зак?нчив Рязанське пов?тряно-десантне училище, дочка Олеся ? школярка.
  • Олена Костянтин?вна народилася в Пенз?. Як ? ?? батько, вона зак?нчила педагог?чний ?нститут. У 1974 р. Олена Черненко захистила кандидатську дисертац?ю з ф?лософ??. У 1979 р. О. Черненко сп?льно з К. Е. Тарасовим публ?ку? книгу, засновану на матер?алах дисертац?? ? озаглавлену ≪Соц?альна детерм?нован?сть б?олог?? людини≫; загалом книга була спробою об?рунтувати висновок про те, що з погляду марксизму вир?шення проблеми сп?вв?дношення соц?ального ? б?олог?чного бачення в п?дкресленн? рол? ? значення саме ≪соц?ального≫. Анал?з ц??? проблеми, зроблений авторами книги, носив вельми детальний характер як з ф?лософсько?, так ? з лог?чно? точки зору, проте ?рунтувався на дуже невелик?й к?лькост? експериментальних даних. Коли вийшла зам?ж, батько попросив надати квартиру для дочки в будинку Радм?на.
  • В?ра, також дочка Ганни Дмитр?вни Черненко, народилася в Пенз?. Працювала у Вашингтон? в радянському посольств?.

Зак?нчив трир?чну школу с?льсько? молод?. Початкова письменн?сть ? пол?тичн? переконання зробили можливим призначення його зав?дувачем в?дд?лу пропаганди та аг?тац?? райкому комсомолу.

На початку 30-х рок?в Костянтин Черненко служив в Казахстан? (49-й прикордонний заг?н прикордонно? застави Хоргос Талди-кургансько? област?), де командував загоном ? брав участь в л?кв?дац?? банди Бекмуратова. В пер?од служби в прикордонних в?йськах вступив у ВКП(б) ? був вибраний секретарем парторган?зац?? погранотряда. У Казахстан?, як писав л?тератор Н. Фет?сов, в?дбулося ≪бойове хрещення≫ майбутнього генсека. Письменник приступив до п?дготовки книги про службу молодого во?на на заставах Хоргос ? Наринкол ? ≪Ш?сть геро?чних д?б≫. Фет?сов все намагався уточнити детал? про конкретну участь Черненка в л?кв?дац?? банди Бекмуратова, про б?й в ущелин? Чебортал, житт? погранотряда. Нав?ть лист про це писав генсеков?, запитуючи Костянтина Устиновича: ≪Ц?кавою розвагою прикордонник?в застави Наринкол було милуватися грою улюбленц?в прикордонник?в ? козла, собаки ? кота. Чи пам'ята?те це?≫.

У передво?нн? роки в?н ? секретар Красноярського крайкома парт??.

У 1943?1945 роках Костянтин Черненко знаходився на навчанн? в Москв?, у вищ?й школ? парторганизатор?в. На фронт не просився. Його д?яльн?сть в роки в?йни була в?дм?чена лише медаллю ≪За доблесну працю≫. Наступн? три роки Черненко працював секретарем обкому з ?деолог?? в Пензенськ?й област?, пот?м до 1956 року зав?дував в?дд?лом пропаганди ? аг?тац?й в ЦК Компарт?? Молдав??. Саме тут на початку 1950-х рок?в Черненко познайомився з Брежн?вим, тод? першим секретарем. Д?лове сп?лкування переросло в дружбу, яка тривала до к?нця життя. За допомогою Брежнева Черненко зробив ун?кальну парт?йну кар'?ру, пройшовши в?д основи до вершини п?рам?ди влади, при цьому не волод?ючи якими-небудь пом?тними якостями вождя.

З 1950 року кар'?ра Черненка нерозривно пов'язана з кар'?рою Брежн?ва.

У 1956 роц? Брежн?в ? секретар ЦК КПРС, Черненко ? референт секретаря ЦК КПРС, а пот?м зав?дувач сектору у в?дд?л? пропаганди.

У 1960?1964 роки Брежн?в ? Голова Презид?? Верховно? Ради СРСР, з 1964 року ? Перший секретар ЦК КПРС (а з 1966 р. ? Генеральний секретар ЦК КПРС), Черненко ? кандидат в члени ЦК КПРС.

З 1977 року Брежн?в ста? Головою Презид?? Верховно? Ради СРСР, Черненко ? кандидатом в члени Пол?тбюро, а з 1978 р. ? членом Пол?тбюро ЦК КПРС. Нагороджуючи себе, Брежн?в не забував ? про свого соратника: у 1976 роц? Брежн?в нагороджений третьою, а Черненко ? першою З?ркою Героя Соц?ал?стично? Прац?; у 1981 роц? на грудях у Брежн?ва з'явилася п'ята з?рка, у Черненка ? друга.

В пер?од правл?ння Брежнева Черненко був зав?дувачем загального в?дд?лу ЦК КПРС, через нього проходила велика к?льк?сть документ?в ? ц?лих дось? на верх?вку парт??; за самим складом характеру в?н був схильний до малопом?тно? апаратно? роботи, але разом з тим був вельми об?знаний.

Костянтин Устиновч був ≪орговиком≫ високого класу. Вс? рег?ональн? кер?вники прагнули потрапити на прийом саме до нього. Тому що знали: якщо звернувся до Черненка, питання буде вир?шено, а необх?дна документац?я оперативно пройде вс? ?нстанц??. ( Фед?р Моргун )

?нформац??ю в?н регулярно д?лився з Брежн?вим ?, таким чином, мав репутац?ю ≪секретаря Брежн?ва≫. Колосальна енерг?я, старанн?сть ? скромн? знання роками витрачалися Черненком на незр?внянну чиновницьку кар'?ру. У канцелярськ?й робот? в?н знайшов сво? покликання. В?н зав?дував поштою, адресованою генсеков?; прописував попередн? в?дпов?д?. До зас?дань Пол?тбюро готував питання ? п?дбирав матер?али. Черненко був у курс? того, що в?дбува?ться у вищому парт?йному ешелон?. В?н вчасно м?г п?дказати Брежн?ву про наближення чийогось юв?лею, або про чергове нагородження.

Тод?, як для Брежн?ва щоденна рутинна робота з численними документами була б?льш н?ж обтяжливою, для Черненка вона була в задоволення. Нер?дко р?шення виходили в?д Костянтина Устиновича, але говорилися в?д ?мен? генсека. За роки сп?льно? роботи в?н жодного разу не п?дв?в Брежн?ва, не викликав його незадоволення, а тим б?льше роздратування з якого-небудь приводу. Н?коли йому не заперечував.

Але не т?льки старанн?сть ? пунктуальн?сть Черненка ?мпонувала Брежн?ву. Костянтин Устинович ум?ло йому лестив ? завжди знаходив прив?д для захоплення ? вихваляння. З часом став для Брежн?ва незам?нний. ? на других ролях в?дчував себе дуже комфортно. Хоч страждав бронх?альною астмою, п?дн?мався з л?жка за першою пропозиц??ю Брежн?ва по?хати пополювати. Запрошення на полювання в Зав?дово було знаком особливо? дов?ри генсека. Черненко полювання не любив ? щоразу там застуджувався.

Вс? ц? якост? Брежн?в в Черненку особливо ц?нував. В?н щедро нагороджував Костянтина Устиновича, просував парт?йною драбиною, повн?стю йому дов?ряв. З ним в?н зустр?чався част?ше, н?ж з ?ншими членами пол?тбюро ЦК парт??, ?нод? дек?лька раз?в на добу.

Дв?ч? Костянтин Устинович супроводжував Брежн?ва в закордонних по?здках: у 1975 роц? ? в Хельс?нк?, де в?дбувалася м?жнародна Нарада з безпеки ? сп?впрац? в ?вроп?, ? в 1979 роц? ? на переговори до В?дня з питань роззбро?ння.

Черненко став т?нню Брежн?ва, його найближчим радником. З к?нця 1970-х рок?в Черненко став вважатися одним з можливих наступник?в Брежн?ва, пов'язаним з консервативними силами в його оточенн?. До моменту кончини Брежн?ва в 1982 в?н вважався (? зах?дними пол?тологами, ? високопоставленими парт?йцями) одним з двох, разом з Андроповим, претендент?в на повноту влади; верх взяв Андропов. Пол?тбюро ЦК КПРС п?сля кончини Брежн?ва рекомендувало Черненку запропонувати Пленуму ЦК КПРС кандидатуру Андропова на пост Генерального секретаря. В?н це зробив 12 листопада 1982 в к?нц? свого виступу на Пленум? (велика частина якого була присвячена характеристиц? Брежн?ва), п?дкреслюючи, разом з тим, необх?дн?сть колективного кер?вництва; п?сля цього Андропов був одноголосно вибраний генсеком.

У лютому 1982 року Пол?тбюро схвалило присудження Лен?нських ? державних прем?й за ≪?стор?ю зовн?шньо? пол?тики СРСР, 1917?1980 рр.≫ у двох томах, а також за багатотомник про м?жнародн? конференц?? пер?оду Друго? св?тово? в?йни. Серед лауреат?в, удосто?них Лен?нськ?й прем??, був Черненко, який не брав участ? в створенн? цих наукових праць. Але Лен?нське лауреатство вважалося дуже престижним, ? Костянтин Устинович його отримав, так само як ? трет? звання Героя ? до свого семидесятир?ччя.

Швидка хвороба ? кончина Андропова ? утруднення щодо результату подальшо? внутр?парт?йно? боротьби зробили Черненка, практично неминуче, новим главою парт?? ? держави. Коли ж 73-р?чний Черненко отримав вищу посаду в радянськ?й держав?, у нього вже не залишилося н? ф?зичних, н? духовних сил, щоб керувати кра?ною.

13 лютого 1984  р. одноголосно вибраний Генеральним секретарем ЦК КПРС. До влади у величезн?й держав? прийшла людина, яка н?де ? н?коли не працювала на самост?йн?й д?лянц?. 72-р?чний Черненко був важко хворий ? розглядався як пром?жна ф?гура. В?н важко отру?вся в серпн? 1983 року, ? тому значну частину свого правл?ння пров?в в Центральн?й кл?н?чн?й л?карн?, де ?нод? нав?ть проводилися зас?дання Пол?тбюро ЦК КПРС. У л?карн? (незадовго до смерт?) йому було вручено посв?дчення про обрання народним депутатом РРФСР; ця церемон?я була продемонстрована всесоюзним телебаченням.

За час правл?ння Черненка було запропоновано дек?лька про?кт?в, що так ? не вдалося вт?лити: реформа школи, поворот п?вн?чних р?чок, посилення рол? профсп?лок. При ньому був оф?ц?йно введений як свято День знань ( 1 вересня 1984 ).

У червн? 1983 року Черненко виступив з програмною допов?ддю ≪Актуальн? питання ?деолог?чно? ? масово-пол?тично? роботи парт??≫. У н?й, зокрема, Костянтин Устинович п?ддав критиц? самод?яльн? естрадн? групи з репертуаром ≪сумн?вного значення≫, як? ≪завдають ?дейного ? естетичного збитку≫. Ця допов?дь стала початком великомасштабно? боротьби з незалежними музичними виконавцями в 1983?84 роках, головним чином з виконавцями рос?йського року . Виступ на ≪квартирниках≫ ? под?бних самод?яльних концертах був прир?вняний до незаконно? п?дпри?мницько? д?яльност?, що порушу? монопол?ю компан?? Росконцерт, ? загрожувало тюремним ув'язненням.

При Черненков? почалася постбрежн?вська ? постмао?стська розрядка у в?дносинах з КНР, проте в?дносини з США залишалися украй напруженими; до 1984 СРСР, у в?дпов?дь на бойкот Московсько? ол?мп?ади США ? ?х союзниками, бойкотував ол?мп?аду в Лос-Анджелес?. У цей пер?од СРСР вперше в?дв?дав глава ?спансько? держави ? король Хуан Карлос I. При Черненков? не в?дбувалося яких-небудь ?стотних зм?н у склад? Пол?тбюро ? Ради М?н?стр?в.

Будучи ≪правою рукою≫ Брежн?ва, в?н пост?йно возвеличував його. Коли ж сам Костянтин Устинович став генсеком, в?н потребував под?бного у свою адресу. В?д п?длеглих в?н вимагав, щоб вони допов?дали йому про в?дгуки про його бес?ди, зустр?ч?, виступи, читав огляди про власну персону. Як правило, захоплен? в?дгуки про генсека черпалися з радянсько? преси ? преси соц?ал?стичних кра?н. Важче було виявити щось позитивне в його адресу в зах?дних виданнях.

≪У Черненков? найприкметн?шою рисою ? в?дсутн?сть всяко? визначност?≫  ? писала у березн? 1984 року паризька газета ≪Рос?йська думка≫.

Багато активних розсл?дувань ? репрес?? проти р?зного роду корупц?онер?в брежн?вського часу, розпочат? при Андропов?, при Черненков? були частково припинен?. Справи, як? не отримали розвитку, були спущен? на гальмах. Так, наприклад, фактично припинилася Узбецька справа , припинили сл?дство проти Миколи Щолокова , яке незабаром було продовжено. Припинилося сл?дство у ≪д?амантов?й справ?≫, ? з Галини Брежн?во? був знятий домашн?й арешт. Проте деяк? гучн? справи продовжувалися. Так, вже при Черненков? був розстр?ляний колишн?й глава Ел?с??вського магазину Соколов, п?сля в?дновлення розсл?дування наклав на себе руки колишн?й м?н?стр внутр?шн?х справ М. О. Щолоков .

За пропозиц??ю Р?чарда Косолапова генсек в?дновив у КПРС 94-р?чного В. М. Молотова; Молотов, будучи старшим за Черненка на 21 р?к, ще ? пережив його, померши у в?ц? 96 рок?в. Р?шення про реаб?л?тац?ю ? в?дновлення в парт?? Молотову оголосив особисто генральний секретар. За два дн? до сво?? смерт? Черненко, п?дтримуваний Гришиним, раптом з'явився на телеекран? ? насилу вимовив дек?лька в?тальних фраз.

10 березня 1985 року о 19 годин? 20 хвилин Костянтин Устинович Черненко помер в?д зупинки серця, при проявах наростаючо? печ?нково? та легенево-серцево? недостатност?. П?сля року та двадцяти п'яти дн?в правл?ння в?н став останн?м генсеком, похованим б?ля Кремл?всько? ст?ни . Похорон Костянтина Устиновича в?дбувся в середу, 13 березня, о 13 годин? на Червон?й площ? . 11, 12, 13 березня 1985 року в СРСР було оголошено жалобу, в момент поховання були зроблен? гарматн? залпи в Москв?, у столицях союзних республ?к, у м?стах-героях, у фортец?-геро? Брест? та ще в 10 найб?льших м?стах, на п'ять хвилин була призупинено роботу вс?х п?дпри?мств та орган?зац?й по вс?й територ?? Радянського Союзу ^[8] . Кончиною Черненка завершився п'ятир?чний пер?од, протягом якого значна частина брежн?вського Пол?тбюро п?шла з життя ( ≪епоха пишного похорону≫ ). В?н виявився найстар?шим ?з ус?х радянських л?дер?в, як? коли-небудь отримували пост Генерального секретаря. Його наступником на ц?й посад? вже наступного дня п?сля його смерт? було обрано Михайла Горбачова , представника наступного покол?ння Пол?тбюро. Проте Головою Презид?? Верховно? Ради, всупереч восьмир?чн?й традиц?? по?днувати ц? пости, у липн? 1985 року було обрано Андр?я Громика , колишнього м?н?стра закордонних справ, який був нав?ть старшим за Черненка.

Черненко був одним ?з 16 трич? Геро?в Соц?ал?стично? Прац? (1976, 1981 та 1984; кр?м нього з член?в Пол?тбюро трич? Героями Прац? були лише Н. С. Хрущов та Д. А. Куна?в ). При цьому якщо перш? дв? З?рки були приурочен? до ≪круглих≫ дат (65 ? 70 рок?в), то остання була присво?на ≪За службу ? у зв'язку з 73-р?ччям≫. Нагороджений золотою медаллю ?мен? Карла Маркса в?д АН СРСР .

• Чотири ордена Лен?на (23.09.1971, 02.03.1976, 23.09.1981, 22.09.1984)
• Три ордени Трудового Червоного Прапора (11.10.1949, 15.02.1957, 02.08.1965)
• Медаль ≪60 рок?в Збройних сил СРСР≫ (1978) ^[9]
• Лауреат Лен?нсько? прем?? (1982)
• Герой Народно? Республ?ки Болгар?я (1984)
• Орден Карла Маркса ( НДР )
• Орден ≪Георг?й Димитров≫ ( НРБ )
• Орден Клементу Готвальда (2 червня 1982, ЧССР , вручив президент Густав Гусак ) ^[10]
• Орден Державного прапора (1984, КНДР )
• Медаль ≪За доблесну працю у Велик?й В?тчизнян?й в?йн? 1941?1945 рр.≫ (1945)
• Медаль ≪За доблесну працю. В ознаменуванн? 100-р?ччя в?д дня народження Володимира ?лл?ча Лен?на≫ (1970)
• Медаль ≪Тридцять рок?в Перемоги у Велик?й В?тчизнян?й в?йн? 1941?1945 рр.≫ (травень 1975)
• Медаль ≪За зм?цнення бойово? сп?вдружност?≫ (2.11.1980)

У 2022 роц? в Москв? встановлено статую Черненко.

• Сер?ал ≪Червона площа≫ (2004 р?к, актор Юр?й Саранцев ).
• Сер?ал ≪Брежн?в≫ (2005 р?к, актор Опанас Кочетков).
• Документальний сер?ал ≪Казнокради≫ (2011 р?к, актор Юр?й Агейк?н).
• Сер?ал ≪Петля Нестерова≫ (2015, актор Олекс?й Михайлов).
• Ф?льм ≪Так склалися з?рки≫ (2016 р?к, актор Юр?й ?цков ).

У 1984 роц? пошта КНДР випустила два мал? листи та поштовий блок, присвячен? в?зиту-турне К?м ?р Сена за кра?нами соц?ал?стично? сп?вдружност? , на марках яких К?м ?р Сен був зображений з кер?вниками цих кра?н, у тому числ? й з Черненком.

• М. М. Б?лоусов . Черненко Костянтин Устинович // Укра?нська дипломатична енциклопед?я  : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ?н. ? К . : Знання Укра?ни , 2004. ? Т. 2 : М ? Я. ? 812 с. ? ISBN 966-316-045-4 .
• Ю. Шаповал . Черненко Костянтин Устинович // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.: Парламентське видавництво, 2011. ? с.776 ISBN 978-966-611-818-2
• Енциклопед?я укра?нознавства  : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка  ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович . ? Париж ? Нью-Йорк : Молоде життя , 1955?1995. ? ISBN 5-7707-4049-3 .

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво ?SFD · Internet Movie Database · The Movie Database Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Geni.com · Gravsted.dk · Родов?д Л?тература та б?бл?ограф?я Index Theologicus · Open Library · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?отека Александера Тернбулла Тематичн? сайти SNAC · Wolfram Language Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Латв?йська нац?ональна енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopadie · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Загальний каталог Diamond · Deutsche Biographie · Munzinger IBA · NNDB · SNAC · Герои страны Нормативний контроль BIBSYS :  90208192 · BNE :  XX887258 · BNF :  12017771s · CiNii :  DA01161901 · ERRR :  a11515338 ,  a1153350x · FAST :  43701 · Freebase :  /m/04dlq · GND :  118638300 · GTAA :  162086 · ISNI :  0000000108814728 · J9U :  987007304326305171 · KANTO :  000061673 · LCCN :  n79115293 · LIBRIS :  20dgj3xl52bfm4m · LIH :  LNB:P4a;=BL · LNB :  000153000 · MAK :  9810542842905606 · NCF :  ncf11206106 · NDL :  00435862 · NKC :  jn20000700349 · NLG :  85976 · NLP : a0000001082138 · NTA :  07001485X · NUKAT :  n98012270 · PTBNP :  38023 · RERO :  02-A000195416 · SELIBR :  229818 · SHARE :  33412 · SUDOC :  028316754 · VIAF :  27077285

п о р Л?дери СРСР Голова РНК СРСР (1922?1924) Володимир Лен?н (1922?1924) Генеральний секретар ЦК ВКП(б) (1924?1934) Йосип Стал?н (1924?1934) Секретар ЦК ВКП(б) (1934?1953) Йосип Стал?н (1934?1953) ? Георг?й Маленков (1953) ? Микита Хрущов (1953) Перш? секретар? ЦК КПРС (1953?1966) Микита Хрущов (1953?1964) ? Леон?д Брежн?в (1964?1966) Генеральн? секретар? ЦК КПРС (1966?1991) Леон?д Брежн?в (1966?1982) ? Юр?й Андропов (1982?1984) ? Костянтин Черненко (1984?1985) ? Михайло Горбачов (1985?1991) Президент СРСР (1990?1991) Михайло Горбачов (1990?1991)

п о р Геро? Соц?ал?стично? Прац? А   Б   В   Г   Д   Е   ?   Ж   З   ?   Й   К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У   Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я   Дв?ч? Геро?  • Трич? Геро?

п о р Голови Презид?? Верховно? Ради СРСР Голови Презид?? Верховно? Ради СРСР Кал?н?н Михайло ?ванович (1938?1946) ? Шверник Микола Михайлович (1946?1953) ? Ворошилов Климент ?фремович (1953?1960) ? Брежн?в Леон?д ?лл?ч (1960?1964) ? М?коян Анастас ?ванович (1964?1965) ? П?дгорний Микола В?кторович (1965?1977) ? Брежн?в Леон?д ?лл?ч (1977?1982) ? Андропов Юр?й Володимирович (1983?1984) ? Черненко Костянтин Устинович (1984?1985) ? Громико Андр?й Андр?йович (1985?1988) ? Горбачов Михайло Серг?йович (1988?1989) Голови Верховно? Ради СРСР Горбачов Михайло Серг?йович (1989?1990) ? Лук'янов Анатол?й ?ванович (1990?1991)