У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на:
Челяб?нськ
.
Челя?б?нськ
(
рос.
Челя?бинск
) ?
м?сто
в
Рос??
, адм?н?стративний центр
Челяб?нсько? област?
. Важливий транспортний вузол та ?ндустр?альний центр. Населення ? 1 млн 169,9 тис. мешканц?в (
2014
).
З м?стом Челяб?нськом пов'язано багато ун?кальних пам'яток ? знаменитих ?мен
[3]
Челяб?нськ був заснований в
1737
р., статус м?ста отримав в
1787
р.
М?сто Челяб?нськ було засноване 13 вересня 1736 року як Челяб?нська фортеця на м?сц? на м?сц? урочища
Селябе
[4]
(
рос.
Челяби
).
13 вересня полковник О. ?. Тевкелев (
Тевкелев Кутлу-Мухаммед
)
[5]
[6]
писав: ≪в урочищ? Челяб? в?д М?ясько? фортец? в тридцяти верстах заклав м?сто≫.
Причиною буд?вництва Челяб?нсько? фортец? були напади
башкорт?в
на рос?йськ? обози з продовольством, що прямували з Теченсько? слободи в Оренбурзьку та Верхньоя?цьку фортец?
[7]
.
Указом ?мператриц? Катерини II в?д 23.12.1781 (3.1.1782) Челяб?нський пов?т передано до складу Уфимського нам?сництва. Уральськ?й област?.
З 1934 року м?сто адм?н?стративний центр Челяб?нсько? област?.
15 лютого
2013
року приблизно о 09:35 (за м?сцевим часом), на в?дстан? приблизно 270 км в?д поверхн? Земл?, над Челяб?нськом пролет?в
метеорит
. На 18 годину 15 лютого, за даними управл?ння охорони здоров'я Челяб?нська, у л?кувальн? заклади м?ста звернулись за медичною допомогою 758 людей, з них 159 д?тей. Ця под?я була дуже резонансною, та масово поширеною через ?нтернет у перш? ж к?лька годин.
У
радянську епоху
перейменування вулиць Челяб?нська в?дбувалося пост?йно.
Перше з них
зазначено
1 травня
1920
. Тод? виконком м?сько? Ради перейменував ряд центральних вулиць ? площ Челяб?нська на честь полеглих геро?в Громадянсько? в?йни, борц?в за свободу ? нових революц?йних символ?в, видавши постанову: "Доручити горкоммунальному господарству подбати про виготовлення в терм?новому порядку вив?сок на кути вулиць та номер?в для будинк?в ? по виготовленн? ?х видати наказ, що вулиц? перейменовуються ".
Надал? нов? назви також зм?нювалися. Нижче наводяться сучасн? та дореволюц?йн? назви вулиць.
Площ?
:
- Соборна площа ? нин?
площа Ярославського
. Розташована в Центральному район?. Утворена вулицями Сиб?рсько?
(нин? Прац?)
, Великий
(нин? Цвиллинга)
, Уф?мсько?
(нин? К?рова)
. Носить ?м'я ?. М. Ярославського (1878?1943) ? радянського парт?йного ? державного д?яча. Соборна площа ? одна з перших площ м?ста. Утворилася п?сля перенесення Челяб?нсько? фортец?, що розташовувалася б?ля Хр?сторождественская собору. В
радянську епоху
(30-? рр.) Собор був п?д?рваний, а площа перейменована.
- П?вденна площа ? нин? головна площа Челяб?нська ?
площа Революц??
.
- Казармена площа названа унасл?док розташовувалися тут Б?лих казарм. Казармена площа перейменована
20 лютого
1920
за р?шенням Челяб?нського Ради в
Площа полеглих революц?онер?в
, на честь революц?онер?в, зарубаних козаками
3 червня
1918
б?ля моста через р. ?гуменку.
- Олександр?вська площа названа ? в 1881 в пам'ять про убитому ?мператор? Олександр? II. В
1911
на площ? побудована церква в ?м'я Святого Олександра Невського. Сучасна назва
Алое поле
площа отримала
1 травня
1920
.
Вулиц?
:
- Лен?на проспект
? зараз це центральна вулиця Челяб?нська. Ран?ше пр. Лен?на називався вулицею Спартака, яка складалася з П?вденного Бульвару ? частини вулиц? Сербсько?.
- Уф?мська ? це одна з перших м?ських вулиць, торговий центр старого Челяб?нська. Нин? -
вулиця К?рова
.
- Оренбурзька ? нин?
вулиця Васенка
.
- Аз?атська ? нин?
вулиця ?лькина
.
- Семен?вська-Знаменська ? нин?
вулиця Прац?вниць
.
- Садово-Болотяна ? нин?
вулиця Червона
.
- Велика ? нин?
вулиця Цв?лл?нга
.
- Мик?льська ? нин?
вулиця Радянська
.
- Сучасна
вулиця Свободи
утворилася з двох вулиць Ключевсько? ? ахмат?всько?.
- Чорногорська ? нин?
вулиця Сон? Кривий
.
- Комуни вулиця
утворилася з двох вулиць Скобелевско? ? Степово?.
- Карла Маркса вулиця
утворилася з двох вулиць Михайл?всько? та ?сецько?.
- Прац? вулиця
утворилася з двох вулиць ?ван?всько? та Сиб?рсько?.
- Червоноарм?йська вулиця
утворилася з двох вулиць Солдатсько? та ?лл?нсько?.
- Свердл?вський проспект
? одна з головних дорожн?х артер?й, що, проходячи через все м?сто в?д в'?зду з боку ?катеринбурга, переходить пот?м у вулицю Блюхера ? дал? ? в Уфимський тракт. До к?нця нульових рок?в ? чи не ?дина дорожня артер?я, яка з'?днувала один з промислових центр?в (ЧМК) з центром м?ста. Також, на н?й знаходяться деяк? велик? п?дпри?мства ? один з комерц?йних центр?в Челяб?нська.
Вищою посадовою особою ? м?ський голова, посаду займа?
Стан?слав Мошаро
з
4 червня
2010
року. Главу м?ста вибира? м?ська Дума з
2010
року. У травн?
2010
року були внесен? зм?ни до статуту м?ста, що скасовують вибори мера. Кр?м скасування вибор?в мера, був введено посаду с?т?-мененджера, посаду якого займа?
Давидов Серг?й В?кторович
з
2010
року.
|
|
|
Челяб?нськ територ?ально розд?лений на 7 район?в:
У межах м?ста знаходяться селища:
Бабушк?на
,
Градський копальня
,
Дмитра Донського
,
Каштак
,
Меблевий
,
?м. Маяковського
,
М?асск?й
,
Новос?неглазовск?й
,
Первоозерний
,
Першин
,
Плановий
,
Смолинський
,
Сосн?вка
,
Сухомесово
,
Урицького
,
Федор?вка
, Чурилова,
Шершн?
, Локомотивний, Баландине та ?нш?.
Перший герб Челяб?нська було затверджено
8 червня
1782
д?йсним статським радником Волковим. У той час Челяб?нськ належав до Уф?мського нам?сництва, через це у верхн?й частин? герба було вм?щено зображення б?жучо? куниц? ? основний елемент Уфимського герба, а в нижн?й частин? ? зображення нав'юченого верблюда. В?н символ?зу? торгове значення м?ста. В
1796
Уф?мське нам?сництво перетвориться в Оренбурзьку губерн?ю у верхн?й частин? герба зам?сть б?жучо? куниц? з'явився герб Оренбурга, але герб не був затверджений. В
1872
при виготовленн? знака члена м?сько? управи в?н був зображений у верс??
1782
. У радянський час ?сторичний герб був скасований.
13 вересня
1994
на основ? ?сторичного герба м?ста та герба ?сетсько? пров?нц?? було створено новий проект, але його ре?страц?я в державн?й герольд?? при президент? РФ (у 1997?1998) не пройшла через безл?ч ?стотних недол?к?в.
12 вересня
2000
доопрацьований вар?ант затверджений ? переданий на державну ре?страц?ю.
2 липня
2001
герб Челяб?нська внесений до державного геральдичного рег?стру РФ п?д № 688.
|
|
|
|
|
Герб радянського пер?оду.
|
|
Герб (1994).
|
|
Нин?шн?й герб.
|
Населення Челяб?нська за даними перепису Рос?йсько? ?мпер??
1897
становило всього 20 тис. чол. До
1926
року чисельн?сть населення потро?лася ? склало 59 тис. чол. У пово?нн? роки, коли населення евакуювали на Урал ? Сиб?р, п?сля ?ндустр?ал?зац?? 1930-х ? буд?вництв? найб?льших п?дпри?мств металург?? та машинобудування, а також х?м?чно? та ?нших галузях, як? забезпечували постачання бойово? техн?ки у во?нн? роки, а також с?льськогосподарсько? техн?ки, населення зб?льшилося б?льш н?ж в 10 раз?в ? склало вже до
1959
року 689 тис. чол. Бурхливий розвиток Челяб?нська у пово?нн? роки дало кра?н? ще один мегапол?с:
13 жовтня
1976
народився м?льйонний житель м?ста. Сьогодн?, за останн?м переписом
2010
року, Челяб?нськ займа? 9 м?сце в списку м?ст Рос?? за чисельн?стю населення ? 1 130 132 чолов?к.
Народ
|
Нац?ональний склад
за всерос?йським переписом 2010 року
|
Рос?яни
|
936 457 (86,53 %)
|
Татари
|
54 400 (5,03 %)
|
Башкири
|
33 716 (3,11 %)
|
Укра?нц?
|
15 638 (1,44 %)
|
Н?мц?
|
7 096 (0,65 %)
|
Б?лоруси
|
3 999 (0,37 %)
|
В?рмени
|
3 666 (0,34 %)
|
Мордва
|
3 097 (0,29 %)
|
Таджики
|
2 966 (0,27 %)
|
Казахи
|
2 866 (0,26 %)
|
?нш? нац?ональност?
|
18 368 (1,70 %)
|
Чисельн?сть населення
1795
[8]
| 1856
[8]
| 1882
[8]
| 1897
[9]
| 1905
[8]
| 1913
[8]
| 1916
[8]
| 1923
[8]
| 1926
[9]
|
---|
2700
| ↗
4300
| ↗
7700
| ↗
20 000
| ↗
35 500
| ↗
65 100
| ↗
67 300
| ↘
54 300
| ↗
59 000
|
1931
[8]
| 1939
[9]
| 1956
[10]
| 1959
[11]
| 1962
[8]
| 1967
[8]
| 1970
[12]
| 1973
[8]
| 1975
[13]
|
---|
↗
116 900
| ↗
273 000
| ↗
612 000
| ↗
689 049
| ↗
751 000
| ↗
836 000
| ↗
875 210
| ↗
928 000
| ↗
989 000
|
1976
[14]
| 1979
[15]
| 1982
[16]
| 1985
[17]
| 1986
[14]
| 1987
[18]
| 1989
[19]
| 1990
[20]
| 1991
[14]
|
---|
→
989 000
| ↗
1 029 522
| ↗
1 066 000
| ↗
1 105 000
| →
1 105 000
| ↗
1 119 000
| ↗
1 141 777
| ↘
1 113 000
| ↗
1 148 000
|
1992
[14]
| 1993
[14]
| 1994
[14]
| 1995
[17]
| 1996
[17]
| 1997
[21]
| 1998
[17]
| 1999
[22]
| 2000
[23]
|
---|
↘
1 143 000
| ↘
1 135 000
| ↘
1 125 000
| ↘
1 086 000
| ↘
1 083 000
| ↗
1 084 000
| →
1 084 000
| ↗
1 086 300
| ↘
1 083 200
|
2001
[17]
| 2002
[24]
| 2003
[25]
| 2004
[26]
| 2005
[27]
| 2006
[28]
| 2007
[29]
| 2008
[30]
| 2009
[31]
|
---|
↘
1 081 100
| ↘
1 077 174
| ↘
1 076 000
| ↘
1 071 000
| ↗
1 095 100
| ↘
1 093 000
| ↘
1 091 500
| ↗
1 092 500
| ↗
1 093 699
|
2010
[32]
| 2011
[33]
| 2012
[34]
| 2013
[35]
| 2014
[36]
| 2015
[37]
| 2016
[38]
| 2017
[39]
| |
---|
↗
1 130 132
| ↗
1 131 108
| ↗
1 143 458
| ↗
1 156 201
| ↗
1 169 432
| ↗
1 183 387
| ↗
1 191 994
| ↗
1 198 858
| |
250 000
500 000
750 000
1 000 000
1 250 000
1 500 000
1882
1923
1959
1975
1986
1992
1997
2002
2007
2012
2017
В к?нц? 1920-х рок?в першим
п'ятир?чним планом
розвитку народного господарства (
1928
?
1933
) було дано початок ?ндустр?ал?зац??, колектив?зац?? с?льського господарства ? культурно? революц?? як ≪три?дино? задач? по кор?нн?й перебудов? сусп?льства≫. У зв'язку з цим р?зко зросла потреба у фах?вцях з вищою осв?тою. Тим не менш, кра?на залишалася аграрною, тому найб?льша ? р?зка потреба була в ?нженерах в галуз? с?льського господарства. У травн?
1930
в Челяб?нську було орган?зовано перший вищий навчальний заклад ?
Уральський ?нститут ?ндустр?ального землеробства
(нин? ЧГАА). П?зн?ше, з? зростанням грамотност? населення, виника? необх?дн?сть в педагог?чних прац?вниках ? в 1934 роц? в м?ст? в?дкрива?ться ще один ВНЗ ?
педагог?чний ?нститут
.
У зв'язку з потребою
П?вденного Уралу
в ?нженерних кадрах п?д час
н?мецько-радянсько? в?йни
в
1943
в м?ст? в?дкрива?ться
Челяб?нський механ?ко-машинобуд?вний ?нститут
(ЧММ?, нин? ЮУрГУ). C цього часу Челяб?нськ ста? рег?ональним центром розвитку науки ? кузнею техн?чних кадр?в для всього Уралу. У
1944
роц? почина? свою роботу Челяб?нський медичний ?нститут (на даний час ? Челяб?нська державна медична академ?я), заснований на баз? Ки?вського медичного ?нституту, евакуйованого на П?вденний Урал в роки н?мецько-радянсько? в?йни. В
1976
в м?ст? в?дкрився перший ВНЗ з? статусом ун?верситету ?
Челяб?нський державний ун?верситет
.
У м?ст? зараз функц?ону? всього один в?йськовий внз ? Челяб?нське вище в?йськове ав?ац?йне училище штурман?в (в?йськовий ?нститут) ? ф?л?я В?йськового навчально-наукового центру В?йськово-пов?тряних сил ≪В?йськово-пов?тряна академ?я ?мен? професора М. ?. Жуковського ? Ю. А. Гагар?на≫. В?йськових фах?вц?в ? оф?цер?в запасу з громадянською осв?тою ? готують ? на факультет? в?йськового навчання ЮУрГУ.
Челяб?нське вище в?йськове автомоб?льне командно-?нженерне училище (в?йськовий ?нститут) було л?кв?довано з
1 жовтня
2010
року, Челяб?нське вище в?йськове командне училище (в?йськовий ?нститут), ран?ше ? Челяб?нське танкове училище, також л?кв?довано 31 грудня 2007. У
2011
роц? припинив свою д?яльн?сть як вищий навчальний заклад ? Челяб?нський юридичний ?нститут МВС Рос??, нин? це Челяб?нський комплекс безперервно? профес?йно? осв?ти МВС Рос??. ЧВВАКУШ розформований з грудня 2011 в даний час на аеродром? Шагол дислоку?ться дв? ав?абази, навчальний полк-ф?л?я Краснодарського училища льотчик?в, в?н готу? курсант?в 5-го курсу штурман?в, ? бомбардувальний полк СУ-24, виведений з Читинсько? област?.
У м?ст? також нал?чу?ться б?льше 150 шк?л, 50 середньо-спец?альних заклад?в, 300 дитячих садк?в, 18 ?нтернатних установ.
У м?ст? знаходиться
обласна
? дев'ять м?ських кл?н?чних л?карень, безл?ч в?домчих ? районних пол?кл?н?к.
Станом на
2008
р?к у Челяб?нську працю? 56 л?кувально-проф?лактичних заклад?в, у тому числ? 48 мун?ципальних. У сфер? охорони здоров'я у
2008
р. працювало 13 099 ос?б (2007 р. ? 12463 людини), у тому числ? 4523 л?каря ? 8576 середн?х медичних прац?вник?в. Також у м?ст? знаходиться велика к?льк?сть приватних вузькоспрямованих ? широкопроф?льних медичних центр?в, широко розвинена аптечна мережа. За неоф?ц?йними даними в м?ст? в даний час працю? близько 100 пол?кл?н?к, б?льше 200 аптек.
На початок
2010
року в м?ст? працю? близько 90 приватних кл?н?к, половина з яких ? стоматолог?чн?. Серед найб?льших приватних кл?н?к Челяб?нська: ≪ЕН КЛИНИК≫ ≪ДНК Кл?н?ка≫, ≪Лотос≫, ≪Кл?н?ка репродуктивно? медицини≫, ≪Парацельс≫, Familia, ≪Перлина≫, ≪Панацея≫, ≪В?сва≫, ≪Близнюки≫.
У м?ст? знаходяться ? установи рег?онального та федерального масштаб?в: з
1978
року в м?ст? функц?ону? обласний оп?ковий центр, побудований рег?ональний кард?оцентр, на баз? Челяб?нська обласно? онколог?чно? кл?н?ки в?дкрито ?диний в Рос?? за Уралом Центр позитронно? ем?с?йно? томограф??.
Челяб?нськ ?сторично розвивався як центр зм?шання безл?ч? культур: перш за все культури кор?нних жител?в рег?ону ? башкир, татар ? рос?ян. У Челяб?нську д?? ряд православних храм?в ? мечетей,
католицький храм
, к?лька протестантських церков, синагога. Завершено буд?вництво Свято-Георг??вського храму на вулиц? Жукова, ведеться буд?вництво храму на честь святого
Серг?я Радонезького
на П?вн?чно-Заход? м?ста ? мечет? в Металург?йному район?.
Православн? храми:
- Свято-Симеоновской кафедральний собор
- Храм Свято? Тр?йц?
- Храм ?кони Божо? Матер? ≪Утамуй мо? печал?≫
- Храм святителя Василя Великого
- Храм на честь ?кони Божо? Матер? ≪Вс?х скорботних Рад?сть≫
- Храм в ?м'я ?кони Божо? Матер? ≪Неспод?вана Рад?сть≫ (на територ?? МКЛ № 1)
- Храм Усп?ння Пресвято? Богородиц? (Успенське кладовище)
- Храм на честь Святого Великомученика Георг?я Поб?доносця
- Храм Святого князя Володимира (пост ДА? на Тро?цькому тр.)
- Храм ?кони Божо? Матер? ≪Стягнення загиблих≫ (вул. 2-ая Павелецкая, 36а, б?ля заводу ≪Теплоприбор≫)
Протестантськ? церкви:
- Церква ?вангельських християн баптист?в ≪Благов?стя≫, вул. Куйбишева, 64
- Церква ?вангельських християн баптист?в на вул. Льв?вська 1в
- Церква Спасителя ?суса Христа на вул. Черкаська 2 м.
- Церква християн в?ри ?вангельсько? (п'ятидесятник?в) ≪Нове Життя≫, вул. Червоноарм?йська, 57
Мечет?:
- Мечеть № 129 соборна (≪Ак-мета?≫)
- Мечеть № 90 соборна
- Мечеть № 901 (мечеть ?смагил)
- Мечеть № 812 Металург?йного району
Челяб?нськ ? культурним центром, тут зосереджено безл?ч культурних установ, прот?ка? своя культурне життя.
- У м?ст? щор?чно проводиться нагородження всерос?йсько? прем??ю ≪Св?тле минуле≫.
- Перед новим роком щор?чно на районних площах м?ста, а також у парках та на площ? Революц?? споруджуються крижан? м?стечка з розважальними атракц?онами, влаштовуються конкурси та змагання.
- Традиц?йно на початку весни у парках м?ста проходить прощання з зимою ?
Масляна
.
- Щор?чно восени в день народження м?ста проводяться численн? демонстрац??, влаштовуються святков? ходи, виступ в?дкритих концерт?в з?рок естради, на К?ровц? масов? гри в шахи з майстрами спорту, театральн? та музичн? виступи, покази моди.
- Найважлив?шим святом в Челяб?нську ?
≪День Перемоги≫
, 9 травня влаштову?ться урочистий парад за участю важко? техн?ки, орган?зу?ться польова кухня, р?зн? конкурси, народне гуляння ? веч?рн?й салют.
- Сабантуй
.
- У
2007
роц? в м?ст? пройшов VII нац?ональний федеральне свято
Сабантуй
.
- Щор?чне свято кв?т?в проводиться в ЦПК?В.
- Щоосен? в садових товариствах проводиться свято врожаю (в СНТ ≪Вишневий≫ ? сцена з зоровими рядами), що зводиться до виставок, конкурс?в та дегустац??.
- Челяб?нський Державний цирк
- Пер?одично при?жджа? цирк Шап?то
- Челяб?нський зоопарк
- Контактний зоопарк
- ?нсектар?й
- ?сну? к?лька приватних контактних зоопарк?в
- У парку Гагар?на
- У ТРК ≪Куба≫
- ≪Аквар?ум≫ на ЧМК
- К?нн? клуби
- ≪Гармон?я≫
- ≪Р?фей≫ (сел. Кременкуль)
- ≪Буян≫
- ≪Пегас≫
- ≪Найкрасив?ший к?нь≫
- ≪Ср?бне копитце≫
- ≪Фортуна≫
- К?ровка (
≪Челяб?нський Арбат≫
)
- Нульовий к?лометр
- Скульптури: ≪Л?вша≫, ≪Полеглим в Афган?стан?≫, ≪Закон≫ та ?н
- Пам'ятник добровольцям-танк?стам
- Сквер Перемоги
- Пам'ятник героям ВВВ ? в?чний вогонь
- Пам'ятник Доблесним синам В?тчизни
- Площа Революц??
- Пам'ятник В. ?. Лен?ну
- Сквер
Площа Революц?? ? пам'ятник Лен?ну
Л?воруч ? кра?знавчий музей, посередин? ? р?чка М?ас, праворуч ? торговельий центр ? сучасн? висотн? житлов? буд?вл?
- Льодовий палац ≪Уральська блискавка≫
- Палац спорту ≪Юн?сть≫
- Льодова арена ≪Трактор≫
- М?ський сад (парк Пушк?на)
- Парк культури та в?дпочинку ?мен? Гагар?на
- Центральний клуб, к?нотеатр ≪Центральний клуб≫
- Привокзальна площа
:
- Сказ про Урал
- Зал?зничний вокзал
? про?кт був розроблений ?нститутом ≪Ки?вд?протранс≫ п?д кер?вництвом арх?тектора Л. М. Чуприна. Нова буд?вля була урочисто в?дкрита 5 листопада 1965 року. У 1967 роц? вокзал був визнаний найкращим у СРСР, а сама буд?вля вокзалу за незвичайний про?кт удосто?на ср?бно? медал? Монреальсько? виставки.
- Прим?ський зал?зничний вокзал
- Автовокзал
- Пам'ятник ≪Орлятко≫
- Мемор?альний комплекс ≪Пам'ять≫ (Скорботн? матер?)
- Мемор?альний комплекс ≪Подвиг≫ (у
Першо? школи
)
- Ало? Поле
З м?стом Челяб?нськом пов'язано чимало ?нших ун?кальних пам'яток ? знаменитих ?мен
[40]
.
У Челяб?нську базуються
хокейн?
клуби:
- Данило Ал?стратов
? рос?йський хоке?ст.
- ?вген Аг??в
? радянський актор театру й к?но.
- Дмитро Бав?льск?й
? письменник, л?тературознавець, критик, журнал?ст.
- Беспалов Андр?й ?ванович
(1971?2017) ? молодший лейтенант Збройних сил Укра?ни, учасник рос?йсько-укра?нсько? в?йни.
- ?лля Б?рман
? музикант, дизайнер.
- Михайло Богуславський
? журнал?ст, поет, режисер, сценарист.
- Юр?й Бризгалов
? поет, перекладач.
- Святослав Белза
? л?тературознавець, музикознавець ? телеведучий, народний артист Рос??, заслужений д?яч мистецтв Укра?ни заслужений д?яч Польсько? культури, музичний оглядач телеканалу ≪Культура≫, д?йсний член Академ?? Рос?йського мистецтва та Академ?? Рос?йського телебачення, критик.
- Василевський Радомир Борисович
(1930?1998) ? радянський ? укра?нський к?норежисер та к?нооператор.
- ?ван Дорн
? укра?нський сп?вак ? телеведучий.
- ?ршов Костянтин Володимирович
(1935?1984) ? укра?нський та рос?йський актор, режисер.
- З?нов'?ва Св?тлана
? укра?нський к?нооператор, продюсер.
- Костюченкова ?рина Анатол??вна
(* 1961) ? радянська та укра?нська метальниця списа-ол?мп?йка.
- Курносов ?гор
?
гросмейстер
(2003)
- Степан Морозов
? актор театру ? к?но.
- Костянтин Рубинський
? поет, драматург, публ?цист.
- Рурак Михайло ?ванович
(1951?2019) ? заслужений тренер Укра?ни з легко? атлетики, заслужений прац?вник ф?зично? культури ? спорту.
- Рябов Володимир Володимирович
(*1950) ? радянський ? рос?йський композитор та п?ан?ст. Заслужений д?яч мистецтв Рос?? (1995).
- Артем Семак?н
? актор театру ? к?но.
- Ал?на Серг??ва
? актриса.
- Андр?й Середа
? поет, письменник, драматург.
- Максим Сура?в
(
1972) ? льотчик-космонавт.
- Валер?й Ярушин
? в?домий радянський ? рос?йський сп?вак, музикант-аранжувальник, композитор. Заслужений артист РРФСР (1987). Один ?з засновник?в
В?А ≪Ар?ель≫
в 1970 роц? ? беззм?нний кер?вник його ≪золотого складу≫ до 1989 року.
- Фед?р Чеханков
? радянський ? рос?йський актор театру ? к?но. Народний артист РРФСР.
Дипломатичн? та консульськ? представництва, в?зов? центри
[
ред.
|
ред. код
]
- ? В?зовий центр
[41]
- ? В?зовий центр
- ↑
Челябинск сегодня - Визитная Карточка
. Администрация г. Челябинска. Арх?в
ориг?налу
за 3 лютого 2012
. Процитовано 19 липня 2012
.
- ↑
Арх?вована коп?я
. Арх?в
ориг?налу
за 21 вересня 2012
. Процитовано 19 липня 2012
.
{{
cite web
}}
: Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title (
посилання
)
- ↑
Сувенирград
. Арх?в
ориг?налу
за 30 грудня 2013
. Процитовано 25 жовтня 2009
.
- ↑
Витевский, Владимир Николаевич
.
≪И.И. Неплюев и Оренбургский край в прежнем его составе до 1758 года≫
, том 2. ? 1897.
- ↑
Шаблон:Book-chel
- ↑
В. Г. Карелин. Долина реки Мияс накануне основания Челябинска
. Арх?в
ориг?налу
за 19 жовтня 2012
. Процитовано 13 травня 2010
.
- ↑
Шаблон:Book-chel
- ↑
а
б
в
г
д
е
ж
и
к
л
м
Народная энциклопедия ≪Мой город≫. Челябинск
. Арх?в
ориг?налу
за 16 жовтня 2013
. Процитовано 16 жовтня 2013
.
- ↑
а
б
в
Города с численностью населения 100 тысяч и более человек
. Арх?в
ориг?налу
за 17 серпня 2013
. Процитовано 17 серпня 2013
.
- ↑
Народное хозяйство СССР в 1956 г. (Статистический сборник). Государственное статистическое издательство. Москва. 1956
. Арх?в
ориг?налу
(PDF)
за 26 жовтня 2013
. Процитовано 26 жовтня 2013
.
- ↑
Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу
(рос.)
. Демоскоп Weekly. Арх?в
ориг?налу
за 28 кв?тня 2013
. Процитовано 25 вересня 2013
.
- ↑
Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу
(рос.)
. Демоскоп Weekly. Арх?в
ориг?налу
за 28 кв?тня 2013
. Процитовано 25 вересня 2013
.
- ↑
Российский статистический ежегодник, 1998 год
- ↑
а
б
в
г
д
е
Российский статистический ежегодник. 1994
. Арх?в
ориг?налу
(PDF)
за 18 травня 2016
. Процитовано 18 травня 2016
.
- ↑
Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу
(рос.)
. Демоскоп Weekly. Арх?в
ориг?налу
за 28 кв?тня 2013
. Процитовано 25 вересня 2013
.
- ↑
Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник)
- ↑
а
б
в
г
д
Российский статистический ежегодник. Госкомстат, Москва, 2001
. Арх?в
ориг?налу
(PDF)
за 12 травня 2015
. Процитовано 12 травня 2015
.
- ↑
Народне господарство СРСР за 70 рок?в
: [
арх.
28 червня 2016
] : юв?лейний статистичний щор?чник /
Державний ком?тет СРСР з? статистики
. ? Москва : Ф?нанси ? статистика, 1987. ? 766 с.
- ↑
Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность городского населения
. Арх?в
ориг?налу
за 22 серпня 2011.
- ↑
Российский статистический ежегодник.2002 : Стат.сб. / Госкомстат России. ? М. : Госкомстат России, 2002. ? 690 с. ? На рус. яз. ? ISBN 5-89476-123-9 : 539.00.
- ↑
Российский статистический ежегодник. 1997 год
. Арх?в
ориг?налу
(PDF)
за 22 травня 2016
. Процитовано 22 травня 2016
.
- ↑
Российский статистический ежегодник. 1999 год
. Арх?в
ориг?налу
(PDF)
за 14 червня 2016
. Процитовано 14 червня 2016
.
- ↑
Российский статистический ежегодник. 2000 год
. Арх?в
ориг?налу
(PDF)
за 13 червня 2016
. Процитовано 13 червня 2016
.
- ↑
Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более
. Арх?в
ориг?налу
за 3 лютого 2012.
- ↑
Города с численностью населения 100 тысяч и более человек
. Арх?в
ориг?налу
за 7 травня 2016
. Процитовано 7 травня 2016
.
- ↑
Российский статистический ежегодник. 2004 год
. Арх?в
ориг?налу
за 9 червня 2016
. Процитовано 9 червня 2016
.
- ↑
Российский статистический ежегодник, 2005 год
. Арх?в
ориг?налу
за 9 травня 2016
. Процитовано 9 травня 2016
.
- ↑
Российский статистический ежегодник, 2006 год
. Арх?в
ориг?налу
за 10 травня 2016
. Процитовано 10 травня 2016
.
- ↑
Российский статистический ежегодник, 2007 год
. Арх?в
ориг?налу
за 11 травня 2016
. Процитовано 11 травня 2016
.
- ↑
Российский статистический ежегодник, 2008 год
. Арх?в
ориг?налу
за 12 травня 2016
. Процитовано 12 травня 2016
.
- ↑
Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года
. Арх?в
ориг?налу
за 2 с?чня 2014
. Процитовано 2 с?чня 2014
.
- ↑
Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. ≪Численность и размещение населения Челябинской области≫. Таблица 11
. Челябинскстат. Арх?в
ориг?налу
за 13 лютого 2014
. Процитовано 13 лютого 2014
.
- ↑
Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года
. Арх?в
ориг?налу
за 12 кв?тня 2014
. Процитовано 12 кв?тня 2014
.
- ↑
Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года
. Арх?в
ориг?налу
за 31 травня 2014
. Процитовано 31 травня 2014
.
- ↑
Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. ? М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. ? 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов)
. Арх?в
ориг?налу
за 16 листопада 2013
. Процитовано 16 листопада 2013
.
- ↑
Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года
. Арх?в
ориг?налу
за 2 серпня 2014
. Процитовано 2 серпня 2014
.
- ↑
Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года
. Арх?в
ориг?налу
за 6 серпня 2015
. Процитовано 6 серпня 2015
.
- ↑
Чисельн?сть населення Рос?йсько? Федерац?? за мун?ципальними утвореннями на 1 с?чня 2016 року
- ↑
(рос.)
Чисельн?сть населення Рос?йсько? Федерац?? за мун?ципальними утвореннями на 1 с?чня 2017 року
. 31 липня 2017. Арх?в
ориг?налу
за 31 липня 2017
. Процитовано 31 липня 2017
.
- ↑
Достопримечательности Челябинска
. Арх?в
ориг?налу
за 30 грудня 2013
. Процитовано 25 жовтня 2009
.
- ↑
В?зовий центр ?тал?? в Москв?
. Арх?в
ориг?налу
за 5 серпня 2013
. Процитовано 9 серпня 2013
.
|
---|
|
| |
Прим?тка: дан? наведено на 2023 р?к в тис. ос?б.
|
|
М?ста трудово? доблест? Рос??
|
---|
|
|
|
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Географ?я та географ?чн? карти
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|