Цетин? Cetinje / Цети?е
Герб Прапор
Види Цетин?
Основн? дан?
42°23′00″ пн. ш. 18°55′00″ сх. д.  /  42.38333° пн. ш. 18.91667° сх. д.  / 42.38333; 18.91667 Координати : 42°23′00″ пн. ш. 18°55′00″ сх. д.  /  42.38333° пн. ш. 18.91667° сх. д.  / 42.38333; 18.91667
Кра?на	Чорногор?я
Адм?нодиниця	Цетин? [d]
Столиця для	Корол?вство Чорногор?я , Корол?вство Чорногор?я , Княз?вство Чорногор?я ? Цетин? [d]
Засновано	1482
Площа	910 км²
Населення	15 137
Висота НРМ	703  м
М?ста-побратими	Р??ка , Кострома , Мал?-?джеш , С?ная , Гаета , Харк?в , Шкодер , Велико-Тирново ( 6 грудня 2006 ) , Велико-Тирново ( 6 грудня 2006 )
Часовий пояс	UTC+1
GeoNames	3202641
OSM	↑ 2319529   · R  (Цетин?)
Поштов? ?ндекси	81250
М?ська влада
Мер м?ста	М?лован Янкович
Вебсайт	www.cetinje.me
Мапа
Цетин? у В?к?сховищ?

Це?тин? ^{[1] [2] [3] [4]} , також Це?тине ^{[5] [6] [7]} ( чорн. Cetinje / Цети?е ) ? м?сто в Чорногор?? , засноване в 1482 роц?. ?сторична та культурна столиця Чорногор??, м?сце перебування президента та митрополита Чорногор?? ? Примор'я Сербсько? Православно? Церкви .

Загальний опис [ ред. | ред. код ]

Розташоване в долин?, оточен?й горами, б?ля п?дн?жжя гори Ловчен .

Цетин? було засновано в 1482 роц? князем ?ваном I Црно?вичем ? стало колискою чорногорсько? культури ? одним з центр?в опору заз?ханням Османсько? ?мпер?? .

Географ?я [ ред. | ред. код ]

Цей розд?л статт? ще не написано . Ви можете допомогти про?кту, написавши його.

Кл?мат [ ред. | ред. код ]

Цей розд?л статт? ще не написано . Ви можете допомогти про?кту, написавши його.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Виникнення Цетин? було обумовлено ?сторичними, пол?тичними й економ?чними умовами XV стор?ччя . Натиск турецьких завойовник?в змусив ?вана Црно?вича, правителя Зети , перем?стити столицю з укр?пленого м?ста Жабляк Црно?вича в нове м?сце ? в 1475 роц? в Обод , а незабаром п?сля цього до п?дн?жжя гори Ловчен . У 1482 роц? в Цетинський долин? розташувався дв?р Црно?вич?в , а двома роками п?зн?ше було засновано Цетинський монастир , що став резиденц??ю митрополита Зети. Так було започатковано м?сто, яке отримало свою назву за р?чкою Цетина , що прот?кала долиною. М?сто Цетин? стало св?тським ? духовним центром Чорногор??.

Георг?й (Джурадж) IV Црно?вич , син ?вана Црно?вича, заснував тут перший друкарський дв?р у слов'янських кра?нах Балканського п?вострова .

Швидкий розвиток м?ста п?д владою династ?? Црно?вич?в було перервано в к?нц? XV стол?ття . У 1499 роц? Зета втратила незалежн?сть ? лише та ?? частина, яка ? стала називатися власне ≪Чорногор?я≫ (м?ж р?чкою Црно?вича та Бокою Которською ), залишилася в?льною.

У наступн? два стол?ття розвиток Цетин? спов?льнився. У XVI ? XVII стол?ттях м?сто не раз п?ддавалося атакам турк?в ? венец?йц?в й ?ншим випробуванням. У цей пер?од палац ? монастир Црно?вич?в було зруйновано. ? лише в 1697 роц? , з встановленням влади династ?? Петрович?в-Негош?в , Цетин? знову стало розкв?тати.

Х?Х ? ХХ? стол?ття [ ред. | ред. код ]

Правител?в Чорногор?? в першу чергу займало зв?льнення кра?ни ? зм?цнення ?? ?дност?. ? ще довго вони не могли прид?ляти достатньо часу ? кошт?в розбудов? Цетин?. Пом?тного прогресу було досягнуто т?льки за час?в правл?ння Петра II Петровича-Негоша . У 1838 роц? для нього було споруджено нову корол?вську резиденц?ю. М?сто ставало все б?льш ?вропейським.

У 1878 роц? р?шенням Берл?нського конгресу було визнано незалежн?сть Чорногор?? як суверенного княз?вства, ? Цетин? стало столицею ново? ?вропейсько? кра?ни. П?сля встановлення дипломатичних в?дносин у м?ст? розташувалися закордонн? посольства ? консульства, для яких було побудовано красив? особняки.

За час?в правл?ння князя Н?коли I Петровича-Негоша в м?ст? було побудовано безл?ч величних споруд ? новий корол?вський палац, перший в Цетин? готель, м?ська л?карня тощо.

У 1910 роц? Чорногор?ю було проголошено корол?вством, що додало нового поштовху розвитку Цетин?. Було споруджено Будинок Уряду ? символ державно? влади. Проведений в тому ж роц? перепис показав в одн?й з найменших столиць св?ту значне зростання населення, яке досягло 5895 жител?в, б?льш?сть з яких були сербами .

У пер?од з 1878 по 1914 до Цетин? при?хало багато в?домих д?яч?в культури та осв?ти з ?нших п?вденно-слов'янських кра?н. Вони внесли великий культурний вклад в життя м?ста.

П?сля Першо? св?тово? в?йни , коли Чорногор?я ув?йшла до складу Корол?вства Серб?в, Хорват?в ? Словенц?в , Цетин? значно виросло територ?ально. Але коли п?сля завершення Друго? св?тово? в?йни парламент Чорногор?? 13 липня 1946 року перен?с столицю в Подгорицю (Т?тоград) , м?сто зазнало затяжно? кризи.

У 1975 Цетин? було нагороджено Орденом Народного героя  ? це аналог?чно присво?нню звання ≪М?сто-герой≫ в СРСР .

У 2006 роц? Чорногор?я знову здобула незалежн?сть. З цього моменту почина?ться новий пер?од в ?стор?? м?ста.

Населення [ ред. | ред. код ]

М?сто Цетин? ? адм?н?стративним центром громади Цетин? (Cetinje), яка за переписом 2003 року нал?чу? 18.742 мешканця, з яких 9.603 ? ж?нки (51,24 %), а 8.879 ? чолов?ки (48,76 %). У м?ст? Цетин? прожива? 15.353 мешканц?в, воно ? ?диним м?стом в громад? з населенням понад 1000 мешканц?в. За переписом 2003 року, 90,67 % м?стян ? чорногорцями , 4,62 % ? сербами , а 4,71 % ? представниками ?нших народностей.

В?дом? особистост? [ ред. | ред. код ]

У поселенн? народились:

• Веселин Вуйович (* 1961) ? колишн?й чорногорський гандбол?ст.
• Митар Мартинович (1870?1954) ? чорногорський державний д?яч та в?йськовик.
• Драган Хайдукович (* 1949) ? чорногорський пол?тик та вчений.

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Катерина Шимкевич, Анатол??й Демещук. Крах м?фу про “сербську Спарту” та провал сербського св?ту у Чорногор?? // Militarnyi, 13 травня 2022
• Яровий В. ?. , Рудяков П. М. , Шумило В. П. та ?н. ?стор?я зах?дних ? п?вденних слов'ян (з давн?х час?в до ХХ ст.)  : курс лекц?й : навч. пос?б. для студ. ?ст. спец. вищ. навч. закл  / за ред. В. ?. Ярового. ? К . : Либ?дь , 2001. ? 628 с. ? ISBN 966-06-0208-01.
• Колибанова К. В. Укра?нсько-сербськ? культурн? зв’язки XVIII стор?ччя. ? К . : ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни , 1993. ? 126 с.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• [ Оф?ц?йна стор?нка м?ста .
• ≪Символ свободи≫. Чому в Цет?нь?, як н?де в Чорногор??, п?дтримують Укра?ну?

Ця стаття потребу? додаткових посилань на джерела для пол?пшення ?? перев?рност? . Будь ласка, допомож?ть удосконалити цю статтю , додавши посилання на над?йн? (авторитетн?) джерела . Зверн?ться на стор?нку обговорення за поясненнями та допомож?ть виправити недол?ки. Матер?ал без джерел може бути п?ддано сумн?ву та вилучено. (березень 2014)

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Цетин?

Це незавершена стаття з географ?? Чорногор?? . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

п о р М?ста Чорногор?? Андр??виця ? Бар ? Беране ? Б??ло-Пол? ? Будва ? Даниловград ? Жабляк ? Колашин ? Котор ? Мойковаць ? Никшич ? Плав ? Пл?вля ? Плужине ? Подгориця ? Рожа? ? Тиват ? Ульцинь ? Херцег-Новий ? Цетин? ? Шавник

Географ?я та географ?чн? карти GeoNames · UN/LOCODE · Who's on First Тематичн? сайти Quora Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Enzyklopadie des europaischen Ostens · Internetowa encyklopedia PWN Дов?дков? видання National Historical Museums of Sweden Нормативний контроль BNF :  15070343d · FAST :  1695950 · Freebase :  /m/01pjnw · GND :  4089103-3 · J9U :  987007561897305171 · LCCN :  n81048071 · NCF :  ncf12023136 · NKC :  ge215892 · NSK :  000530450 · SUDOC :  132289172 · VIAF :  310519983