У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на:
?аоцзун
.
Хунл?
|
![](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/59/Portrait_of_the_Qianlong_Emperor_in_Court_Dress.jpg/273px-Portrait_of_the_Qianlong_Emperor_in_Court_Dress.jpg) |
|
18 жовтня
1735
?
9 лютого
1796
року
|
Попередник:
|
?ньчжень
|
Спадко?мець:
|
Юн'янь
|
|
?м'я при народженн?:
|
маньчжурська
:
??? ??
кит.
弘曆
|
---|
Народження:
|
25 вересня
1711
(
1711-09-25
)
[1]
[2]
[…]
Пек?н
,
Династ?я Ц?н
|
---|
Смерть:
|
7 лютого
1799
(
1799-02-07
)
[1]
[2]
[…]
(87 рок?в)
Пек?н
,
Династ?я Ц?н
[4]
|
---|
Причина смерт?:
|
смерть через пад?ння з висоти
d
|
---|
Поховання:
|
Yuling Mausoleum (Qing dynasty)
d
|
---|
Кра?на:
|
Династ?я Ц?н
[5]
|
---|
Рел?г?я:
|
тибетський буддизм
|
---|
Р?д:
|
Айс?н ?ьоро
[d]
|
---|
Батько:
|
?ньчжень
[6]
[7]
|
---|
Мати:
|
?мператриця Сяошенсянь
d
|
---|
Шлюб:
|
Empress Xiaoxianchun
d
[4]
,
Empress Nara
d
[4]
,
Empress Xiaoyichun
d
,
Imperial Noble Consort Huixian
d
,
Imperial Noble Consort Chunhui
d
,
Imperial Noble Consort Qinggong
d
[4]
,
Imperial Noble Consort Zhemin
d
,
Imperial Noble Consort Shujia
d
,
Dowager Noble Consort Wan
d
,
Noble Consort Ying
d
,
Noble Consort Xin
d
,
Noble Consort Xun
d
,
Consort Jin
d
[4]
,
Fragrant Concubine
d
,
Consort Shu, of the Yehe Nala clan
d
,
Consort Dun
d
,
Consort Yu
d
[4]
,
Consort Fang
d
,
Imperial Concubine Yi from the Huang clan
d
,
Imperial Concubine Xun
d
[4]
,
Imperial Concubine Gong
d
[4]
,
Imperial Concubine Yi from the Bo clan
d
[4]
,
Imperial Concubine Shen
d
[4]
,
Imperial Concubine Cheng
d
,
Noble Lady Rui
d
[4]
,
Noble Lady Shun
d
?
Noble Consort Yu
d
|
---|
Д?ти:
|
Yonghuang
d
,
Yonglian
d
,
Yongzhang
d
,
Yongcheng
d
,
Yongqi
d
,
Yongrong
d
,
Yongcong
d
,
Yongxuan
d
,
ninth son of Qianlong
d
,
tenth son of Qianlong
d
,
Yongxing
d
,
Юндз?
d
,
Юндз?н
d
,
Юнлу
d
,
Юн'янь
[8]
,
sixteenth son of Qianlong
d
,
Yonglin
d
,
second daughter of Qianlong
d
,
Kurun Princess Hejing
d
,
Heshuo Princess Hejia
d
,
fifth daughter of Qianlong
d
,
sixth daughter of Qianlong
d
,
Kurun Princess Hejing
d
,
eighth daughter of Qianlong
d
,
Heshuo Princess Heke
d
,
Kurun Princess Hexiao
d
,
Heshuo Princess Hewan
d
?
eldest daughter of Qianlong
d
|
Мед?афайли
у
В?к?сховищ?
|
Хунл??
(
маньчж.
:
Hungli
;
спрощ.
:
弘?
;
кит. трад.
:
弘曆
;
п?нь?нь
:
Hongli
;
25 вересня
1711
?
7 лютого
1799
) ?
маньчжурський
державний ? пол?тичний д?яч. ?мператор династ??
Ц?н
(
8 жовтня
1735
?
9 лютого
1796
).
Представник роду
Айс?н ?ьоро
. Четвертий син
?ньчженя
. Проводив активну зовн?шню пол?тику.
1751
року завоював
Тибет
,
1757
року ?
Джунгар?ю
,
1759
року ?
Кашгар?ю
. У
1768
?
1769
роках ходив походами на
м'янмську
державу
Ава
, а
1788
?
1789
роках ? на
В'?тнам
.
1792
року перетворив
Непал
на васальну державу династ?? Ц?н.
Внутр?шня пол?тика ?мператора була спрямована на посилення державного контролю ? обмеження будь-яко? ≪самод?яльност?≫ на м?сцях. Хунл? вимагав найретельн?ших зв?т?в м?н?стр?в та нам?сник?в, втручався у найдр?бн?ш? справи, переглядав, ухвалював та надиктовував писарю сотн? розпоряджень. Самих лише документ?в п?сля смерт? ?мператора залишилося б?льше трьох сотень том?в. Хунл? пров?в податкову реформу, яка, однак призвела до
стагнац??
економ?ки, а
1757
року остаточно закрив ?мпер?ю в?д ?ноземц?в у в?дпов?дност? до ?золяц?он?стсько? доктрини
≪закритих мор?в≫
.
При цьому концентрац?я влади та бюрократизац?я зрештою призвела до шаленого зростання корупц??, що сягнула небачених масштаб?в. ≪Найб?льшим корупц?онером в ?стор??≫ важають фаворита Хунл? ? першого м?н?стра
Хешеня
. Але насправд? корупц??ю були вражен? ус? щабл? державного управл?ння. За оф?ц?йними розрахунками, до кишень чиновник?в потрапляло б?льше половини грошей, вид?лених на буд?вництво канал?в, ? три чверт? кошт?в, з?браних як податок на постачання рису до столиц?
[9]
.
Хунл? сприяв розвитку книговидання. В
1782
роц? за його розпорядженням була видана
≪Повне з?брання книг за чотирма розд?лами≫
, найб?льша в ?стор?? хрестомат?я китайсько? класики на 36 тисяч том?в. Водночас була посилена
цензура та пересл?дування ?накодумц?в
. Письменникам забороняли згадувати про будь-як? повстання чи критику влади в минулому, корупц?ю та хабарництво, захист Китаю в?н напад?в кочовик?в (не лише маньчжур?в, але й монгол?в та нав?ть гун?в) ? називати особист? ?мена ?мператор?в. Спец?ально призначен? чиновники ≪правили≫ стародавн? тексти, викреслюючи з них будь-як? натяки на спротив тиран??. ≪Небезпечн?≫ твори вилучали ? знищували, а щоб заборони не могли об?йти, з
1782
року почали складати перел?к ≪шк?дливих≫ книжок. Тих, хто наважувався ?х видавати, переписувати чи просто збер?гати, страчували.
Сам Хунл? при цьому вважав себе благод?йником ? меценатом. ?мператор писав в?рш? та прозу, якими улеслив? царедворц? не втомлювалися захоплюватися, тим самим лише розпалюючи пристрасть володаря до графоман??. ≪Л?тературний доробок≫ Хунл? нарахову? ц?лих 40 тисяч твор?в (при тому, що спалили за його правл?ння 14 тисяч книжок)
[10]
.
1796
року зр?кся престолу на користь свого сина
Юн'яня
, прийнявши титул
верховного ?мператора
. Збер?гав реальну владу до к?нця життя.
Посмертне ?м'я
?
?мператор Чунь
(
кит.
:
純帝
;
п?нь?нь
:
Chundi
).
Храмове ?м'я
?
?аоцзун
.
Дев?з правл?ння
?
Цяньлун
. ?нше ?м'я, що походить в?д дев?зу правл?ння, ?
?мпера?тор Цяньлу?н
(
кит.
:
乾隆帝
;
п?нь?нь
:
Qianlong-di
).
- ↑
а
б
Benezit Dictionary of Artists
?
OUP
, 2006. ?
ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑
а
б
Pelissier R.
Encyclopædia Britannica
- ↑
а
б
SNAC
? 2010.
- ↑
а
б
в
г
д
е
ж
и
к
л
м
китайська В?к?пед?я
? 2002.
- ↑
China Biographical Database
- ↑
Spence J.
The Search for Modern China
? 1 ?
USA
:
W. W. Norton & Company
, 1991. ? P. 81. ?
ISBN 978-0-393-30780-1
- ↑
Immanuel C.Y. Hsu
The Rise of Modern China
? 6 ?
USA
:
OUP
, 2000. ? P. 38. ? 1136 p. ?
ISBN 978-0-19-512504-7
- ↑
Immanuel C.Y. Hsu
The Rise of Modern China
? 6 ?
USA
:
OUP
, 2000. ? P. 41. ? 1136 p. ?
ISBN 978-0-19-512504-7
- ↑
Мустаф?н О. Халепи, що визначили долю народ?в. Х., 2021, с.122-124
- ↑
Мустаф?н О. Халепи, що визначили долю народ?в. Х., 2021, с.125
- Рубель В. А.
?стор?я середньов?чного Сходу: Курс лекц?й: Навч. пос?бник. ?
:
Либ?дь
, 1997. ? 462 с. ?
ISBN 5-325-00775-0
.
- (рос.)
Непомнин О. Е.
История Китая: Эпоха Цин. XVII ? начало XX века
. ? Москва: Восточная литература, 2005.
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Генеалог?я та некропол?стика
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|