Ця стаття висв?тлю? поточну под?ю . ?нформац?я може швидко зм?нюватися через розвиток под?й, початков? в?домост? можуть виявитися ненад?йними . Останн? оновлення ц??? статт? можуть не в?дображати найсв?ж?шу ?нформац?ю.

Хронолог?я под?й Марс?ансько? науково? лаборатор??  ? опис переб?гу под?й Марс?ансько? науково? лаборатор?? з марсоходом нового покол?ння ≪К'юр?ос?т?≫. На 16 жовтня 2017 року марсох?д перебува? на поверхн? Марса 1847 сол?в (1897 дн?в).

У кв?тн? 2004 року НАСА почало в?дб?р пропозиц?й щодо оснащення нового марсохода науковим обладнанням, ? 14 грудня 2004 року було прийнято р?шення про в?дб?р восьми пропозиц?й. Наприк?нц? того ж року почалося розроблення та випробування складових частин системи, включаючи розроблення однокомпонентного двигуна виробництва компан?? Aerojet , який здатен давати тягу в д?апазон? в?д 15 до 100 % максимально? при пост?йному тиску наддуву.

Створення вс?х компонент?в марсохода було завершено до листопада 2008 року, причому б?льша частина ?нструмент?в та програмного забезпечення MSL продовжувало випробовуватися. Перевитрата бюджету м?с?? склала близько 400 м?льйон?в долар?в. У наступному м?сяц? НАСА в?дклало запуск MSL на к?нець 2011 року через нестачу часу для випробувань.

З 23 по 29 березня 2009 року на сайт? НАСА проводилося голосування з вибору назви для марсохода, на виб?р було представлено 9 сл?в. 27 травня 2009 року переможцем було оголошено слово ≪К'юр?ос?т?≫ (≪Допитлив?сть≫, ≪Ц?кавлив?сть≫). Воно було запропоновано шестикласницею з Канзасу Кларою Ма ^[1]

Роботи почалися з обрання м?сця посадки м?жпланетно? станц?? перв?сно з тридцяти трьох можливих ^[2] , але на 2007 р?к список м?сць для посадки вир?с до 50 позиц?й. У к?нц? обробки ?х залишилося ш?сть. П?д час третього ≪ф?льтрування≫ в списку залишилося чотири м?сця для посадки на Марс? ^{[3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]} . Четверте обговорення м?сця посадки марсохода було проведено п?сля вересня 2010 року, п'яте було проведено 16?18 травня 2011 року ^[11] . 22 липня 2011 року було оголошено, що м?сцем посадки станц?? на Марс? буде кратер Гейл .

26 листопада 2011 року о 15:02:00 UTC (18:02:00 за ки?вським часом) з майданчика LC-1SLC-41 станц?? ВПС США ≪Мис Канаверал≫ стартовими командами компан?? United Launch Alliance за п?дтримки бойових розрахунк?в 45-? Косм?чно? ф?л?? ВПС США було зд?йснено пуск ракети-нос?я Atlas-5/541 № AV-028 з м?жпланетною станц??ю МНЛ (≪К'юр?ос?т?≫). Через 44 хвилини 12 секунд п?сля старту станц?я в?докремилася в?д розг?нного ступеня ≪Центавр≫ ( Centaur ) ? вийшла на тра?ктор?ю польоту до Марса .

Двоступенева ракета-нос?й м?стила центральний блок першого ступеня д?аметром 3,8 м ?з двигуном РД-180 , чотири твердопаливн? блоки ? розг?нний блок ≪Центавр≫ з головним обт?качем д?аметром 5,4 м. Вона здатна виводити до 7982 кг на геостац?онарну орб?ту . Atlas-5 також використовувався для запуску Mars Reconnaissance Orbiter ? ≪Нью-Горайзонс≫.

Перший ? другий ступен?, разом ?з твердопаливними двигунами, було з?брано 9 жовтня неподал?к в?д стартового столу. Головний обт?чник ?з встановленою м?жпланетною станц??ю перевезено на стартовий ст?л 3 листопада. Запуск в?дбувся 26 листопада 2011 року, о 15:02 UTC.

Посадковий модуль в?докремився в?д перел?тного модуля перед входом в атмосферу. Для гальмування посадкового модуля спочатку використовувався оп?р атмосфери, пот?м парашут, ?, нарешт?, гальм?вн? двигуни. Сам посадковий модуль не одразу торкнувся поверхн? планети ? на певн?й висот? марсох?д опустився на тросах, як? пот?м в?д'?дналися, а посадковий модуль в?длет?в уб?к, щоб не забруднювати реактивними вихлопами м?сце посадки марсохода. Отже, 6 серпня 2012 року косм?чний апарат ≪К'юр?ос?т?≫ зд?йснив усп?шну посадку на Марс? у кратер? Гейла . Трансляц?я посадки в прямому еф?р? зд?йснювалася на сайт? НАСА .

Посадка апарата на поверхню була ун?кальною операц??ю, яку доти ще н?коли не виконували. Ун?кальн?сть зумовлена використанням ново? технолог?? Sky Crane (≪Небесний кран≫) для посадки апарат?в на поверхню.

• Приземлення ≪К'юр?ос?т?≫ на поверхню Марса (в?део-03:26; 6.08.2012) ^[12] .
• 
  ≪К'юр?ос?т?≫ спуска?ться п?д парашутом (6.08.2012; MRO / HiRISE ). ^[13]
• 
  MSL debris field  ? парашут приземлився в 615 м в?д ≪К'юр?ос?т?≫ (3-D: rover & parachute ) (17.08.2012, MRO ).
• 
  ?нженери НАСА з Лаборатор?? Реактивного Руху святкують приземлення. ^[14]
• 
  Ж?ноча команда прац?вник?в при робот? з ≪К'юр?ос?т?≫ (26.12.2014).
• 
  ≪К'юр?ос?т?≫ приземлився 6 серпня 2012 року, у 10 км в?д бази Mount Sharp ) ^[15] .
• 
  Перше кольорове фото в?д ≪К'юр?ос?т?≫ (6.08.2012).
• 
  Власний портрет ≪К'юр?ос?т?≫ ?з закритою кришкою в?д пилу (7.09.2012).
• 
  Власний портрет ≪К'юр?ос?т?≫ (7.09.2012); в?дкоректовано за кольором).
• 
  Грав?й п?д колесом марсохода

Перша 360-градусна панорама кра?виду Марсу, зроблена ≪К'юр?ос?т?≫ (7.08.2012). ^{[16] [17]}

• 7 серпня ? 1-й сол ^[18]  ? марсоходом передано на Землю першу кольорову фотограф?ю Марса, зроблену камерою MAHLI, а також сер?ю з 297 кольорових зн?мк?в низько? розд?льност? (192 × 144 п?ксел?в ), з яких було змонтовано в?деоролик зниження й посадки марсохода. Ц? зн?мки було зроблено п?д час зниження апарату в кратер ?ейла камерою MARDI, спрямованою вниз.
• 8 серпня ? 2-й сол ? нав?гац?йн? камери зробили перш? зн?мки марс?анського ландшафту ^[19] .
• 9 серпня ? 3-й сол ? марсоходом усп?шно розгорнуто й спрямовано у б?к Земл? антену для зв'язку, з?брано дан? про рад?ац?ю й температуру. Також марсоходом передано на Землю сер?ю з? 130 зображень низько? розд?льност? (144 × 144 п?ксел?в), з яких складено першу панораму м?сцевост? навколо марсохода. Рос?йський нейтронний детектор ДАН було вперше вв?мкнено в пасивному режим? й в?н усп?шно пройшов перев?рку. Було зд?йснено кал?брування головно? камери MASTCAM. Також було перев?рено так? ?нструменти: APXS (альфа-спектрометр), Chemin (х?м?чний анал?затор) ? SAM.
• 10 серпня ? четвертий сол ? п?дготовка до зам?ни програмного забезпечення з ≪посадково?≫ верс?? на ≪марс?анську≫, призначену для роботи на поверхн? планети.
• 11?14 серпня ? 5?8-й сол ? зам?на програмного забезпечення. ≪К'юр?ос?т?≫ над?слав на Землю перш? кадри навколишнього середовища у висок?й розд?льност? (1200 × 1200 п?ксел?в), зроблен? камерою Mastcam ^{[20] [21]} , а також нов? високояк?сн? зн?мки, на яких видно сл?ди давн?х р?чок. За св?тлинами, отриманими за допомогою камер апарату й приладу HiRISE з Mars Reconnaissance Orbiter визначено точне м?сце посадки марсохода.

Кра?вид зроблений ≪К'юр?ос?т?≫ з в?дстан? 200 м. в?д Glenelg Area  ? важлива наукова ц?ль (19 вересня 2012 року).

15 серпня 2012 року марсох?д почав перев?рку ?нструмент?в ? тестування ^{[22] [23]} . Перше випробування лазера ChemCam ≪К'юр?ос?т?≫ на Марс? було проведене на камен? N165 (≪Coronation≫ rock) , б?ля Bradbury Landing 19 серпня 2012 року ^{[24] [25] [26]} .

Науковцями з команди ≪К'юр?ос?т?≫ було визначено ш?сть можливих маршрут?в до п?дн?жжя гори Шарп, протягом року, поки ≪К'юр?ос?т?≫ буде ?хати до гори, в?н буде вивчати г?рськ? породи ? ?рунт дна кратера.

• 17 серпня ? 11-й сол ? прилад DAN було вв?мкнено в активному режим?, в?д в?дпрацював протягом одн??? години, без зауважень ? його було вимкнено за командою. Отримано першу наукову ?нформац?ю про склад речовини Марса й про рад?ац?йний фон на м?сц? посадки ^[27] . Розпочалося тестування прилад?в REMS.
• 19 серпня ? 12-й сол ? перше використання пристрою ChemCam. Пром?нь детектора з енерг??ю 14 мДж тридцятьма нетривалими ?мпульсами протягом 10 с под?яв на свою першу ц?ль ? кам?нь № 165, який був розташований на в?дстан? приблизно 3 м в?д марсохода й отримав назву ≪Коронац?я≫. У точц? влучання атоми каменю перетворилися на св?тну йон?зовану плазму. Св?т?ння плазми було прийнято ChemCam, який зд?йснив спектрометричн? вим?ри. Як?сть роботи ChemCam перевершила вс? спод?вання й виявилася нав?ть вищою, н?ж на Земл? ^{[28] [29] [30] [31]} . Усп?шно протестовано ман?пулятор марсохода.
• 22 серпня ? 16-й сол ? перший рух марсохода. ≪К'юр?ос?т?≫ про?хав вперед 4,5 м, повернувся на 120° ? про?хав назад 2,5 м. Тривал?сть по?здки склала 16 хв ^[32] .

Завершивши моб?льн? тести, марсох?д розпочав перший шлях 29 серпня 2012 р. до м?сця п?д назвою Glenelg , це близько 400 м на Сх?д ^[33] . Glenelg , це м?сце, де перетинаються три типи м?сцевост?, ? ? першою ц?ллю м?с??. Пересування може зайняти до двох м?сяц?в, п?сля чого ≪К'юр?ос?т?≫ залишиться в Glenelg протягом м?сяця ^[34] .

На шляху ≪К'юр?ос?т?≫ вивчав п?рам?дальну скелю п?д назвою Скеля Мат??вича ( ≪Jake Matijevic≫ ) на честь математика та ?нженера, який в?д?грав важливу роль у розробц? шестикол?сного приводу марсохода та помер через дек?лька дн?в п?сля приземлення ≪К'юр?ос?т?≫ на Марс у серпн? ^[35] . Розм?ри Jake rock близько 25 см висота та 40 см ширина ^[36] . Ця магматична г?рська порода може бути р?зновидом базальту багата на натр?й, ол?гоклаз . П?сля цього, 30 вересня 2012 року, було знайдено др?бно-зернистий кам?нь, названий ≪Батерст-?нлет (кам?нь)≫ ( Bathurst Inlet ), який був вивчений приладами Mars Hand Lens Imager (MAHLI) та Alpha particle X-ray spectrometer (APXS) . Кам?нь був названий на честь глибоко? бухти Батерст-?нлет, яка розташована уздовж п?вн?чного узбережжя Канадського материка. Кр?м того, п?сочна д?лянка, названа ≪Rocknest≫ , була ц?ллю для першого тестування совка на руц? ≪К'юр?ос?т?≫ ^[37] .

• 30 серпня ? сол 24 ? марсох?д про?хав 21 м у сх?дному напрямку. Це перша з початку м?с?? по?здка на значну в?дстань.
• 31 серпня ? сол 25 ? створення 360-градусно? панорами нового м?сцезнаходження й фотографування м?сцевост? в сх?дному напрямку, куди марсох?д незабаром вирушить. Також проводилось спостереження неба (хмарност?) та мон?торинг навколишнього середовища.
• 4 вересня ? сол 29 ? ≪К'юр?ос?т?≫ подолав ще 30,5 м у п?вденно-сх?дному напрямку. Загальна пройдена в?дстань марсоходом в?д початку м?с?? склала 109 м.
• 5?12 вересня ? сол 30?37 ? апарат зробив тривалу зупинку на шляху в Гленелг ? розкрив св?й ман?пулятор, щоб протестувати прилади, що знаходяться на його турел? . М?сце, де проводилися випробування, було обрано не випадково ? п?д час перев?рки ≪К'юр?ос?т?≫ повинен був знаходитися п?д певним кутом по в?дношенню до Сонця ? стояти на р?вн?й поверхн?. Механ?чна ≪рука≫ довжиною 2,1 метра зробила к?лька рух?в ? виконала ряд д?й. Тестування допомогло вченим зрозум?ти, як д?? ман?пулятор у марс?анськ?й атмосфер? п?сля довго? косм?чно? подорож? у пор?внянн? з аналог?чними тестами, як? проводилися ще на Земл?. Загальна в?дстань, пройдена апаратом за м?сяць перебування на Марс?, склала 109 метр?в, що становить чверть в?дстан? в?д м?сця посадки до району Гленелг ^{[38] [39] [40]} .
• 14?19 вересня (39?43-й соли) ? марсох?д про?хав за ц? дн? 22, 37, 27, 32 ? 31 метр в?дпов?дно. Загальна в?дстань, пройдена марсоходом з 5 серпня, склала 290 метр?в. На 42-й сол ≪К'юр?ос?т?≫ за допомогою MastCam ≪спостер?гав≫ за частковим сонячним затемненням, викликаним транзитом Фобоса по диску Сонця ^{[41] [42] [43]} .
• 25 вересня ? сол 49 ? марсох?д про?хав 31 метр у напрямку до Гленелг. Загальна в?дстань, пройдена ним з 5 серпня, склала 367 метр?в ^[44] .
• 26 вересня ? сол 50 ? марсох?д про?хав 49 метр?в у напрямку до Гленелг. Загальна в?дстань, пройдена ним з 5 серпня, склала 416 метр?в ^[45] .
• 27 вересня ? сол 52 ? науковц? з НАСА п?дтвердили, що знайден? марсоходом камен? (впродовж солу 39) ^[46] п?ддавалися водн?й ероз??, а висохл? русла можуть св?дчити, що на Марс? колись текли струмки ^{[47] [48]} .
• 7 жовтня ? сол 61 ? марсох?д вперше набрав за допомогою ман?пулятора повну лопатку ?рунтово? породи. Однак, п?сля вивчення зображень отриманих впродовж ц??? процедури камерою Mastcam, команда управл?ння марсоходом пом?тила на передньому план? в нижн?й частин? зображень яскравий об'?кт на поверхн?, котрий може бути в?дламаною апаратною частинкою марсохода. Тому вс? подальш? в?дбори проб скасовано. Натом?сть марсох?д спробу? зробити додатков? св?тлини знайденого предмету, щоб допомогти команд? оц?нити можлив? насл?дки ц??? знах?дки ^[49] .
• 17 жовтня ? Rocknest , ≪К'юр?ос?т?≫ проводив перший рентген?вський дифракц?йний анал?з марс?анського ?рунту. Результати показали наявн?сть дек?лькох м?нерал?в, у тому числ? польового шпату, пироксен?в ? ол?в?ну, вчен? припустили, що марс?анський ?рунт у зразку був схожий на вив?трюванн? базальтов? ?рунти Гавайських вулкан?в. Зразок, який був використаний, склада?ться з пилу глобальних пилових бур та м?сцевого др?бного п?ску.
• 22 листопада ? ≪К'юр?ос?т?≫ проанал?зував скелю ≪Рокнест-3≫ ( Rocknest 3 ) з APXS , а пот?м в?дновив подорож до ≪Озера Пойнт≫ ( Point Lake ) на шляху до Геленг ^[50] .
• 3 грудня ? НАСА пов?домила, що ≪К'юр?ос?т?≫ зд?йснив св?й перший значний анал?з ?рунту, який св?дчить про присутн?сть молекул води, с?рки ? хлору в марс?анському ?рунт? ^{[51] [52]} . Наявн?сть перхлорат?в у зразку зда?ться досить ймов?рною. Наявн?сть сульфат?в ? сульф?д?в також ймов?рна, як? були виявлен? через присутн?сть д?оксиду с?рки ? с?рководню . Невелик? к?лькост? хлорметану , дихлорметану ? трихлорметану також були виявлен?. Джерела походження вуглецю в цих молекулах не ясн?. Можлив? джерела ? забруднення приладу, орган?чних речовин у зразку ? неорган?чних карбонат?в .

• 9 лютого ? ≪К'юр?ос?т?≫, який почав бур?ння поверхн? Марса, здобув першу пробу твердо? породи ?рунту ^[53] .
• 28 лютого ? НАСА було змушене перейти на резервний комп'ютер ровера через проблеми в флеш-пам'ят?, як? призвели до того, що комп'ютер пост?йно перезавантажувався. Зробивши резервне коп?ювання, комп'ютер був ув?мкнений у безпечному режим? ? був приведений у робочий стан 19 березня 2013 року ^{[54] [55]} .

• У березен? 2013 року НАСА пов?домила, що ≪К'юр?ос?т?≫ знайшов докази того, що геох?м?чн? умови у кратер? Гейл колись були придатн? для життя м?кроб?в, п?сля анал?зу першо? пробуреного зразка марс?ансько? породи, каменя ≪Джон Клейн≫ у ≪Бухт? Йелоунайф≫ ( Yellowknife Bay ) у кратер? Гейл . Марсох?д виявив воду, д?оксид вуглецю, кисень, д?оксид с?рки ? с?рководень ^{[56] [57] [58]} . Були також виявлен? хлорометан ? дихлорометан . В?дпов?дн? тести показали результати, як? узгоджувалися з наявн?стю смектитових глинистих м?нерал?в ^{[56] [57] [58] [59] [60]} .
• 8 кв?тня ? НАСА пов?домила, що вим?рювання ?зотопного складу ?нертного газу аргону в атмосфер? Марса за допомогою приладу марсохода виявило, що Марс розгубив б?льшу частину сво?? атмосфери ^{[61] [62]} .
• 5 червня ? НАСА оголосило, що ≪К'юр?ос?т?≫ скоро почне восьмик?лометрову (п'ятимильну) подорож з област? Гленелг до п?дн?жжя гори Шарп. По?здка, як оч?ку?ться, забере в?д дев'яти м?сяц?в до року з зупинками на шляху для вивчення рель?фу м?сцевост? ^{[63] [64] [65]} .
• 4 липня ? марсох?д вирушив до п?дн?жжя гори Шарпа. За час сво?? подорож?, яке займе близько року, марсох?д подола? близько 8 км шляху, а також буде робити всеб?чне вивчення ?рунту, пов?тря ? рад?оактивного фону планети. Наст?льки довгий час подорож? обумовлений дек?лькома причинами. По-перше, на шляху до гори Шарпа сто?ть безл?ч масив?в ?з п?щаних дюн. Марсох?д повинен буде обходити ?х стороною, щоб не загрузнути там назавжди, як це трапилося з марсоходом ≪Сп?р?т≫. По-друге, п?д час подорож? також можуть виявитися ц?кав? зразки марс?анських пор?д, ? тод? ≪К'юр?ос?т?≫ в?дправлять команду зробити зупинку ? проанал?зувати знах?дки. ≪К'юр?ос?т?≫ виявив на Марс? сл?ди стародавнього озера. Результати досл?джень опубл?кован? 9 грудня в журнал? ≪Сайенс≫ ( Science  ? ≪Наука≫) (стаття над?йшла до редакц?? 4 липня 2013 року), ?х короткий огляд приводить ≪Сайенс Уорлд Репорт≫ ( Science World Report ). Сл?ди озера були знайден? на д?лянц? Yellowknife Bay в кратер? Гейла, де марсох?д працю? з серпня 2012 року. Анал?з осадових пор?д на ц?й д?лянц? показав, що близько 3,6 м?льярда рок?в тому в кратер? Гейла ?снувало, щонайменше, одне озеро. Озеро ?мов?рно було пр?сноводним ? м?стило ключов? х?м?чн? елементи, необх?дн? для життя: вуглець , водень , кисень , азот ? с?рку. Вчен? припускають, що в так?й вод? могли ?снувати прост? бактер??, як-от хемол?тоавтотрофн? (тобто як? одержують енерг?ю за рахунок окислення неорган?чних сполук ? використовують вуглекислий газ як джерело вуглецю). Досл?дники, проте, звернули увагу на те, що жодних ознак життя на Марс? поки виявлено не було. За ?хн?ми словами, сьогодн? можна говорити т?льки про те, що в кратер? Гейл, можливо, ?снувало озеро, яке могло б надати сприятлив? умови для м?кроорган?зм?в ^[66] .
• 16 липня марсох?д досяг в?хи в сво?й подорож? по Марса, пройшовши 1 км, з моменту його посадки в 2012 роц?. На 1 серпня 2013 року марсох?д пройшов 1,686 км.
• 19 липня ? науковц? НАСА опубл?кували результати нового анал?зу атмосфери Марса, пов?домляючи про в?дсутн?сть метану навколо м?сця посадки марсохода. Кр?м того, вчен? знайшли докази того, що на Марс ≪втратив б?льшу частину сво?? атмосфери протягом довгого часу≫, атмосфера складалася з велико? к?лькост? ?зотопного складу газ?в, зокрема аргону ? вуглекислого газу ^{[67] [68] [69]} .
• 6 серпня ? НАСА в?дзначила перший р?к ≪К'юр?ос?т?≫ на Марс? (з 6 серпня 2012 року до 5 серпня 2013 року). На честь свого дня народження марсох?д нав?ть виконав популярну п?сеньку ≪Happy Birthday≫ (≪З днем народження≫) за допомоги свого анал?затора зразк?в. Цей прилад може в?брувати у р?зних частотах, щоб перем?щати зразки пор?д. Зазвичай ц? в?брац?? звучать як шум, але кер?вники марсохода зум?ли налаштувати ?х так, щоб вони пролунали як популярний мотив ^[70] НАСА випустило дек?лька в?део ( video-1 , video-2 ), п?дбиваючи п?дсумки досягнень марсохода протягом року ^{[71] [72]} . Насамперед м?с?я знайшла докази ≪древн?х середовищ, придатних для життя≫ на Марс?. Марсох?д про?хав б?льше одн??? мил? по марс?анськ?й поверхн?, передавши понад 190 г?габ?т даних на Землю, у тому числ? 70 000 зображень (36 700 повнорозм?рних фото ? 35 000 м?н?атюр), ? лазер марсохода був запущений понад 75 тисяч раз?в до 2000 ц?лей ^[73] .

• 27 серпня ? ≪К'юр?ос?т?≫ вперше використову? автономну нав?гац?ю ? ≪автонав≫ ( autonav ), яка уможливлю? безпечно ор??нтуватися на поверхн? нев?домого марс?анського ?рунту ^[74] .
• 19 вересня ? науковцями НАСА, на основ? подальших вим?рювань ≪К'юр?ос?т?≫, не було заре?стровано наявност? метану в атмосфер? з? значенням 0,18 ± 0,67 ppbv, з в?дпов?дною верхньою межею 1,3 ppbv (95 % меж?). Вони д?йшли висновку, що ймов?рн?сть поточно? метаногенно? м?кробно? активност? на Марс? знижу?ться ^{[75] [76] [77]} .
• 26 вересня ? науковц? НАСА допов?ли про те, що марсох?д ≪ К'юр?ос?т? ≫ виявив на Марс? у зразках марс?анського ?рунту значн?, легкодоступн? запаси води (в?д 1,5 до 3 % загально? маси). Зразки ?рунту були взят? у м?сцевост? п?д назвою ≪Rocknest≫ на р?внин? Aeolis Palus кратера ?ейл ^{[78] [79] [80] [81] [82] [83]} . Кр?м того, НАСА пов?домили про те, що марсох?д виявив два основн? типи марс?анського ?рунту: др?бнозернистий регол?т основного типу , та грубозернистий регол?т м?сцевого походження ? кислого типу ^{[80] [82] [84]} . Утворення ?рунт?в основного типу, так само як ? ?нших марс?анських ?рунт?в та атмосферного пилу, асоц?ювалося ?з г?дратац??ю ?рунту в його аморфному стан? ^[84] . У м?сц? висадки марсохода ≪К'юр?ос?т?≫ (а також ран?ше, дал? на п?вн?ч, де зд?йснив посадку косм?чний апарат ≪Фен?кс≫ ) були виявлен? перхлорати , присутн?сть яких може значно ускладнити пошук орган?чних молекул на Марс?, як? могли б мати в?дношення до теоретичного минулого життя на ц?й планет?. Присутн?сть перхлорат?в у цьому м?сц? да? змогу припустити ≪глобальне розповсюдження цих солей≫ ^[83] . НАСА також пов?домили, що кам?нь Jake M , знайдений марсоходом ≪К'юр?ос?т?≫ на шляху до району Glenelg , виявився маг?аритом , дуже под?бним до земних маг?аритових пор?д ^[85] .

Сл?ди кол?с ≪К'юр?ос?т?≫ з Bradbury Landing до John Klein в Yellowknife Bay ? з космосу ( MRO ; HiRISE ; 27.07.2013).

М?сце бур?ння в Yellowknife Bay (28.12.2012).

• 17 жовтня ? НАСА пов?домила, на основ? анал?зу аргону в атмосфер? Марса, п?дтвердили походження деяких метеорит?в знайдених на Земл? ? з Марса ^[86] .

• 13 листопада ? НАСА оголосила назви двох наукових ц?лей на Марс?, важлив? для двох д?ючих геологорозв?дувальних марсоход?в, назван? на честь планетарного вченого Брюса Мюррея (1931?2013): ≪Мюррей Бют≫, ровер ≪К'юр?ос?т?≫ рухатиметься до гори Шарп ? ≪Мюррей Р?дж≫, п?дн?меться до кратера, який вивча? марсох?д ≪Опортюн?т?≫ ^[87] .
• 25 листопада ? НАСА пов?домила, що ≪К'юр?ос?т?≫ в?дновив д?яльн?сть у повному обсяз? в област?, без видимо? втрати працездатност?, п?сля завершення д?агностики проблеми з електрикою, як? вперше спостер?гали 17 листопада, по вс?й видимост?, це було внутр?шн? коротке замикання марсохода в його джерел?, ( Рад?о?зотопний термоелектричний генератор ), викликало незвичайне ? переривчасте зниження показника напруги у ровера ^{[88] [89]} .
• 27 листопада ? у ≪ Нью-Йорк таймс ≫ вийшла стаття ≪Св?т Марса≫ Джона Гроц?нгера, головного ученого м?с?? ≪К'юр?ос?т?≫, про поточне ? запропоноване досл?дження Марса ^[90] .
• 9 грудня ? НАСА пов?домила, що на планет? Марс було велике пр?сноводне озеро (яке, можливо, було сприятливими м?сцем для життя м?кроб?в) на основ? даних з ровера, який вивча? Aeolis Palus , недалеко в?д гори Sharp в кратер? ?ейла ^{[91] [92]} .

Отв?р (1,6 см), пробурений в арг?л?т? Джон Клейн .

Спектральний анал?з арг?л?ту Cumberland .

Глиниста м?неральна структура арг?л?та.

≪К'юр?ос?т?≫ розгляда? арг?л?т поруч ?з Yellowknife Bay на Марс? (травень 2013 року).

• 9 грудня ? досл?дники НАСА пов?домили, що в сер?? з шести статей у журнал? ≪ Science ≫, опубл?ковано багато нових в?дкритт?в в?д марсохода ≪К'юр?ос?т?≫. Виявили, що орган?чн? шари не можуть бути пояснен? забрудненням. Хоча орган?чний вуглець, ймов?рно, з Марса, це можна пояснити пилом ? метеоритами, як? падали на планету. Оск?льки б?льша частина вуглецю була випущена приладом ровера з Марса при в?дносно низьк?й температур?, в?н (вуглець), ймов?рно, не з карбонат?в у зразку. Вуглець може бути в?д орган?зм?в, але це не було доведено. Цей матер?ал орган?чного походження був отриманий шляхом бур?ння 5-сантиметрового отвору в м?сц? п?д назвою ≪Yellowknife Bay≫ в скел? п?д назвою ≪Sheepbed mudstone≫ . Зразки отримали назву ≪Джон Клейн≫ ? ≪Камберленд≫. М?кроби могли б жити на Марс? шляхом отримання енерг?? з х?м?чних дисбаланс?в м?ж корисними копалинами, у процес?, який називають Хемол?тотроф?я, що означа? ≪По?дання камен?в≫. Тим не менш, у цьому процес? дуже невелика к?льк?сть вуглецю бере участь у ≪по?данн? кам?ння≫ ? набагато менше, н?ж було знайдено на Yellowknife Bay ^{[93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100]} . Використовуючи мас-спектрометр набору ?нструмент?в для анал?зу зразк?в на Марс?, вчен? м?ряли к?льк?сть ?зотоп?в гел?ю, неону ? аргону, що були вироблен? косм?чними променями, як? проходили через кам?ння. Чим менше цих ?зотоп?в знайдено, тим менший строк порода перебувала на поверхн?. Кам?ння з дна озера в?ком 4 м?льярди рок?в, що було пробурено ≪К'юр?ос?т?≫, було в?дкрито м?ж 30 млн ? 110 м?льйон?в рок?в тому в?трами, як? здули двометровий шар породи. Дал? вчен? спод?ваються знайти м?сце, яке десятки м?льйон?в рок?в молодше, за рахунок бур?ння ближче до нависло? оголено? породи ^[101] . Протягом прибл. 300 дн?в спостережень вим?рювалися поточний максимум сонячно? рад?ац??, поглинена доза ? екв?валентна доза в?д галактичних косм?чних промен?в ? часток сонячно? енерг?? на поверхн? Марса. Ц? вим?ри необх?дн? для майбутн?х п?лотованих польот?в до Марса, щоб забезпечити виживання м?кробного життя, будь-якого можливого д?ючого або минулого життя, ? визначити, як довго потенц?йн? орган?чн? б?ос?гнатури можуть бути збережен?. Це досл?дження припуска?, що свердл?ння глибиною 1 метр може в?дкрити житт?здатн? рад?орезистентн? м?кробн? кл?тини. Фактична поглинена доза вим?рю?ться Рад?ац?йним детектором оц?нки (RAD) ? становить 76 мГр/р?к на поверхн?. На п?дстав? цих вим?рювань, п?д час подорож? до Марса ? поверненн? до Земл? (500 дн?в), астронавт буде п?ддаватися загальн?й доз? рад?ац?? екв?валентн?й ~ 1,01 з?верт. Вплив 1 з?верта призведе до 5-в?дсоткового зб?льшення ризику розвитку смертельного раку. При максимальному терм?н? перебування астронавт?в на низьк?й навколоземн?й орб?т?, НАСА оц?ню? п?двищений ризик виникнення раку на 3 %. Максимальний захист в?д галактичних косм?чних промен?в може бути досягнутий т?льки п?д 3 метрами марс?анського ?рунту ^{[102] [103]} . У досл?джених зразках був колись бруд, у якому, можливо, знаходились жив? орган?зми (час ?х ?снування в?д для м?льйон?в до дек?лькох десятк?в м?льйон?в рок?в тому). Це було вологе середовище з нейтральним рН, низькою солон?стю ? зм?нним станом окислювально-в?дновлювального процесу зал?за ? с?рчаних сполук. Ц? типи зал?за й с?рки могли ?снувати в живих орган?змах. C, H, O, S, N, Р були вим?рян? безпосередньо як ключов? б?огенн? елементи. Два зразки, ≪Джон Клейн≫ ? ≪Камберленд≫, м?стять базальтов? м?неральн? речовини, кальц?-сульфати, зал?зо-оксиди/г?дроксиди, зал?зо-сульф?ди, аморфний матер?ал, тр?октаедричн? смект?ти (типу глини). Базальтов? м?нерали в арг?л?тах аналог?чн? тим, як? були в найближчих аеолових в?дкладеннях. Тим не менш, арг?л?ти мають набагато менше зал?зо-форстеру плюс магнетиту, так зал?зо-форстер (тип ол?в?ну) був, ?мов?рно, зм?нений, щоб сформувати смоктати (типу глини) ? магнетит. Наприк?нц? п?зньо? Нойсько?/ранньо? Геспер?йсько? ери або ран?ше св?дчить про те, що формування глинистого м?нералу на Марс? виходить за рамки Нойсько? ери; таким чином, у цьому м?сц? нейтральний pH тривав довше, н?ж вважалося ран?ше ^{[95] [104] [105] [106] [107] [98] [100] [108] [104]} .
• 20 грудня ? НАСА пов?домила, що програмне забезпечення ≪К'юр?ос?т?≫ усп?шно оновили, втрет? п?сля посадки, а тепер в?н працю? з верс??ю ПЗ-11. Нове програмне забезпечення, як оч?ку?ться, забезпечить марсох?д кращою роботою роботизованого ман?пулятора ? покращить автономн? руш?йн? зд?бност?. Через зношування кол?с, ?нженери в?дносяться до по?здок ровером по перес?чн?й м?сцевост? акуратн?ше ^[109] .

• 24 с?чня ? НАСА пов?домила, що на даному етап? ≪К'юр?ос?т?≫ ? ≪Опортюн?т?≫ будуть шукати докази стародавнього життя, у тому числ? б?осфери на основ? автотрофних, хемотрофних та хемол?тоавтотрофних м?кроорган?зм?в, а також стародавньо? води, у тому числ? р?чки й озера (р?внини, пов'язан? з давн?ми р?чками або озерами), як?, можливо, були придатн? для життя. Нин? основним завданням НАСА ? пошук доказ?в житт?д?яльност?, тафоном?? (скам'ян?лостей) ? орган?чного вуглецю на планет? ^{[110] [111] [112] [113] [110]} .
• 6 лютого ? ровер, з тим щоб зменшити знос кол?с, уникаючи грубу м?сцев?сть, усп?шно перетнув п?щану дюну ≪Dingo Gap≫ ? надал? буде подорожувати до гори Шарп гладким маршрутом ^{[114] [115]} .

Листопад 2013 - Колеса ≪К'юр?ос?т?≫ - вм'ятини ? отвори - п?сля пройдених 3 миль по поверхн? Марса (30 листопада, 2013).

Лютий 2014 - Колеса ≪К'юр?ос?т?≫ - вм'ятини ? отвори - п?сля пройдених 3 миль по поверхн? Марса (18 лютого, 2014).

• 19 травня ? вчен? оголосили, що численн? м?кроби, як-от Tersicoccus phoenicis, можуть бути ст?йкими до метод?в, як? зазвичай використовуються в зб?рц? косм?чних апарат?в у чистих прим?щеннях. На даний час не в?домо, чи могли так? ст?йк? м?кроби витримати косм?чну подорож ? бути присутн?ми на марсоход? ≪К'юр?ос?т?≫ ^[116] .
• 25 травня ? ≪К'юр?ос?т?≫ знайшов зал?зний метеорит ? назвав його ≪Lebanon≫.
• 3 червня ? Марсох?д в?добразив планету Меркур?й, що проходить транзитом перед Сонцем. Це перший транзит планети перед Сонцем, спостережуваний не з Земл?. Кр?м того, це перше зображення Меркур?я, зроблене з поверхн? Марса. Оск?льки Меркур?й закрива? т?льки приблизно одну шосту п?кселя, через велику в?дстань, затемнення не ма? яскраво виражено? ? ч?тко? форми. Однак тра?ктор?я Меркур?я була обчислена за допомогою орб?тальних обчислень. Марсох?д спостер?гав за транзитом Меркур?я за допомогою сво?? телефотокамери MastCam.
• 24 червня ? ≪К'юр?ос?т?≫ завершив марс?анський р?к ? 687 дн?в, в?н виявив, що Марс, колись мав умови навколишнього середовища, сприятлив? для м?кробного життя ^[117] .
• 27 червня ? ≪К'юр?ос?т?≫ перетнув кордон свого ≪безпечного ел?пса≫ ? тепер на територ??, яка може бути ще б?льш ц?кавою, особливо з точки зору марс?ансько? геолог?? ? ландшафту ^[118] .
• 12 липня ? ≪К'юр?ос?т?≫ сфотографував перший лазерний спалах на Марс?.
• 6 серпня ? ≪К'юр?ос?т?≫ в?дсвяткував сво? двор?ччя з посадки на Марс у 2012 роц?.
• 11 вересня ? група вчених НАСА оголосила прибуття ≪К'юр?ос?т?≫ до гори Шарп ? обговорила плани на майбутн? щодо марсохода.
• 11 вересня ? (сол 746), ≪К'юр?ос?т?≫ досяг схилу гори Шарп, довгостроково? точки призначення марсохода м?с??, де ровер, як оч?ку?ться, д?зна?ться б?льше про ?стор?ю Марса. ≪К'юр?ос?т?≫ пройшов в?дстань 6,9 км в?д г?рського схилу до точки Yellowknife Bay на 4 липня 2013 року ^{[119] [120] [121] [121]} .
• 19 жовтня ? марсох?д ≪К'юр?ос?т?≫ спостер?гав прол?т комети C/2013 A1 .
• 8 грудня ? група вчених НАСА обговорювала останн? спостереження ≪К'юр?ос?т?≫, у тому числ? робила висновки стосовно того, як вода, могла допомогти сформувати ландшафт Марса ? кл?мат, що могло б призвести до виникнення довгов?чних озер у багатьох марс?анських м?сцевостях ^{[122] [123] [124]} .
• 16 грудня ? НАСА пов?домило, що орган?чн? х?м?чн? сполуки були виявлен? у вигляд? порошку, з? скел?, яку пробурив ровер ^{[125] [126] [127]} .

Сл?ди в?д кол?с ≪К'юр?ос?т?≫ б?ля The Kimberley ; 11 кв?тня, 2014).

• 
  Оглядова карта (син?й овал) ? це п?дн?жжя гори Шарп (17.08. 2012).
• 
  Карта маршруту марсохода в?д посадки до гори Шарп (11.09.2014).
• 
  Великомасштабна карта (жовтим кольором) ? новий маршрут до схил?в гори Шарп (11.09.2014).
• 
  Великомасштабна карта (жовтим кольором) ? маршрут до схил?в гори Шарп (11.09.2014).
• 
  Великомасштабна карта ? схили гори Шарп ? з к?лькома кратерами (11.09.2014).
• 
  Геолог?чна карта схил?в гори Шарп (11.09.2014).
• 
  Геолог?чна карта схил?в гори Шарп (11.09.2014).
• 
  Опуклост? пагорб?в Мюррея на схилах гори Шарп (13.11.2013). ^[87]
• 
  Пагорби Мюррея (столова гора) на схилах гори Шарпа (11.09.2014).
• 
  Смуги ≪Структури Мюррей≫ на схилах гори Шарпа (11.09.2014).
• 
  Pahrump Hills  ? в?дом? м?сця гори Шарп (ос?нь, 2014).
• 
  П?ски Pahrump Hills  ? кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ (13.11.2014).
• 
  П?ски Pahrump Hills з? сл?дами ≪К'юр?ос?т?≫ (7.11.2014).
• 
  Pahrump Hills  ? оголення кам?ння на Марс?, кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ (23.09.2014).
• 
  Confidence Hills  ? кам?нь на Марс?, перша ц?ль ≪К'юр?ос?т?≫ б?ля гори Шарп (24.09.2014).
• 
  Pahrump Hills  ? скельна основа, кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ (9.09.2014).
• 
  Pink Cliffs  ? оголення кам?ння на Марс?, кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ (7.10.2014).
• 
  Alexander Hills  ? скельна основа, кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ (23.112014).
• 
  Давн? озеро в кратер? Гейл на Марс? (штучно заповнене водою).

Геолог?чна карта з дна кратера Aeolis Palus до схил?в гори Шарп (11.09.2014).

Скел? б?ля Pahrump Hills на схилах гори Шарп, кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ (11.09.2014).

• 16 грудня ? НАСА пов?домила, що ≪К'юр?ос?т?≫ виявив десятикратний сплеск метану, швидше за все, ця к?льк?сть локал?зу?ться в атмосфер? Марса. Проби бралися впродовж 20 м?сяц?в ? 10 раз?в ? показали зб?льшення наприк?нц? 2013 року ? початку 2014 року в середньому 7 частин метану в атмосфер? з м?льярда (7/1000000000). До ? п?сля цього, св?дчення були, у середньому, близько одн??? десято? цього р?вня ^{[125] [126]} .

Вим?рювання метану в атмосфер? Марса
≪К'юр?ос?т?≫ (з серпня 2012-го до вересня 2014 року).

Метан на Марс? (CH ₄ ) потенц?альний ресурс

Кр?м того, був виявлений високий р?вень орган?чних х?м?чних речовин, зокрема, хлорбензол, в?н був виявлений у вигляд? порошку, в одн?й ?з пробурених скель, п?д назвою ≪Камбеленд≫ ? проанал?зований ≪К'юр?ос?т?≫ ^{[125] [126]} .

Пор?вняння орган?чних речовин в марс?анських породах ? р?вень хлорбензолу був значно вище в зразку з породи ≪Камберленд≫.

Виявлення орган?чних речовин у зразку з породи ≪Камбеленд≫.

Спектральний анал?з породи ≪Камбеленд≫.

• 21 с?чня ? агентство НАСА ? компан?я Microsoft об'?днали сво? зусилля для роботи над новим програмним забезпеченням OnSight. OnSight ? це нов?тня технолог?я, яка дозволить вченим перебувати на Земл? ? в той же час працювати на Марс? , використовуючи переносну технолог?ю Microsoft HoloLens . Програмне забезпечення ≪OnSight≫ , використовуючи реальн? дан? марсохода ≪К'юр?ос?т?≫, зможе створити тривим?рну модель марс?анського середовища. Лаборатор?я реактивного руху НАСА плану? почати тестування програмного забезпечення OnSight п?зн?ше цього року.
• У с?чн? 2015 року марсоходом ≪К'юр?ос?т?≫ зроблене панорамне селф?, яке по?дну? в соб? к?лька фотограф?й поверхн? Марса, як? апарат зробив за допомогою спец?ально? камери MAHLI ( Mars Hand Lens Imager ). Вона встановлена на одн?й ?з ≪рук≫ марсохода ^[128] .

У грудн? 2016 року бурова установка ≪К'юр?ос?т?≫ зламалася, не даючи дрил? рухатися вгору ? вниз.

П?сля 18 м?сяц?в безд?яльност? бортова лаборатор?я марсохода ≪К'юр?ос?т?≫ повернулася в робочий стан завдяки робот? ?нженер?в з Лаборатор?? реактивного руху НАСА (JPL), як? шукали вир?шення проблеми практично протягом року. ?нженери ≪навчили≫ марсох?д використовувати його не до к?нця справну бурову установку новим способом, ? тепер марсоход знову може збирати зразки марс?анських пор?д ? передавати ?х у свою бортову лаборатор?ю для проведення анал?зу ^[129] .

У 2022 роц?, п?д час анал?зу арх?вних даних досл?джень марс?ансько? поверхн? марсоходом ≪К'юр?ос?т?≫, науковц? встановили, що з великою долею достов?рност? роверу вдалося виявити на Червон?й планет? родовища опалу . Це стало вкрай важливим в?дкриттям, адже для майбутн?х колон?ст?в цей матер?ал ? ц?нним не з ювел?рно? точки зору, а як гарантоване джерело води .

Взагал? в?дкриття на Марс? поклад?в опалу не було новиною, адже ще у 2008 роц? про це стало в?домо завдяки даним, отриманим орб?тальним апаратом Mars Reconnaissance Orbiter . Зонд виявив велик? бл?д? плями в дек?лькох рег?онах Червоно? планети, як? були в?днесен? до в?дкладень г?дратованого д?оксиду кремн?ю (кремнезему). Г?драт д?оксиду кремн?ю ? ? опалом, який утворю?ться в процес? вив?трювання водою багатих кремнеземом пор?д. Розчин зат?ка? в тр?щини ? порожнеч?, де твердне, перетворюючись за м?льйони рок?в на дорогоц?нний м?нерал. Вода в опал? не зв'язу?ться в кристал?чну структуру ? може бути вив?льнена назад у процес? подр?бнення ? нагр?вання м?нералу.

Зг?дно з анал?зом даних здобутих марсоходом ≪К'юр?ос?т?≫, обсяг вироблення родовища завдовжки 1 метр ? завглибшки 30 сантиметр?в може м?стити до 5,7 л?тр?в води, а таких родовищ на шляху проходження марсохода було набагато б?льше, ан?ж вчен? розраховували зустр?ти на планет?. Це стало дуже доброю новиною для зд?йснення план?в з колон?зац?? Марса ^[130] .

На початку кв?тня 2023 року марсох?д ≪К'юр?ос?т?≫ чотири дн? в?дпочивав в?д науково? роботи, доки ?нженери оновлювали його бортове програмне забезпечення . Це було перше оновлення з 2016 року, ? воно принесло з собою 180 зм?н у робот? ровера. Головними стали два нововведення ? марсох?д покращив ор??нтац?ю у простор? та знизив знос протектор?в на колесах ^[131] .

13 кв?тня 2023 року агентство Daily Mail пов?домило, що марсох?д ≪К'юр?ос?т?≫ п?д час досл?дження кратера Гейла, де за припущеннями вчених колись знаходилася водойма з р?дкою водою, знайшов кам?нь, який ма? разючу схож?сть ?з к?сткою померло? риби. На думку вчених, поки що, це найдивовижн?ша знах?дка на Червон?й планет? ^{[132] [133]} .

Станом на 15 червня 2023 року, ≪К'юр?ос?т?≫ продовжу? рухатися дал?, вже пройшовши 154 к?лометри кратером Гейла в пошуках сл?д?в орган?чних молекул та ?нших ознак життя, яке, можливо, коли-небудь ?снувало на Марс? ^[134] .

• 
  Перший р?к та перша миля ≪К'юр?ос?т?≫ на Марс? (1.08.2013; 3-D ).
• 
  ≪К'юр?ос?т?≫ ? в?дм?чений ел?пс ? ≪ безпечний для приземлення ≫.
• 
  Давн? озеро на Aeolis Palus у кратер? Гейл (9.12.2013) ^{[91] [92]} .
• 
  ≪К'юр?ос?т?≫ ? в?дм?чений ел?пс ? ≪ безпечний для приземлення ≫.
• 
  Фото з космосу, як ≪К'юр?ос?т?≫ перетина? безпечний для приземлення ел?пс (27.06.2014).
• 
  М?сце посадки ≪К'юр?ос?т?≫. Син?м ел?псом обведено п?дн?жжя гори Шарп (17.08.2012).
• 
  П?дн?жжя гори Шарп, м?сцев?сть, яку вивчатиме ≪К'юр?ос?т?≫. ^[135]
• 
  Прошарки породи б?ля п?дн?жжя гори Шарп ? темний кам?нь на вставц? такого ж розм?ру, як ≪К'юр?ос?т?≫.
• 
  ≪К'юр?ос?т?≫ знайшов яскравий об'?кт у п?сках Rocknest (7.10.2012) ^[136] ( close-up ).
• 
  Перше використання ≪К'юр?ос?т?≫ ковша для прос?ювання п?ску в Rocknest (7.10.2012).
• 
  Перше використання лазерно? спектрометр?? х?м?чних елемент?в на камен? п?д назвою Coronation (19.08.2012).
• 
  Транзит Меркур?я через Сонце з камер ≪К'юр?ос?т?≫ (3.06.2014). ^[137]
• 
  К?льцепод?бне затемнення Сонця Фобосом з камер ≪К'юр?ос?т?≫ (20.08.2013).
• 
  Луни Марса, Фобос ? Деймос, погляд з камер ≪К'юр?ос?т?≫. Фобос проходить перед Деймосом у режим? реального часу (1.08.2013; в?деоан?мац?я).
• 
  Перш? зн?мки астеро?д?в (Церера ? Веста) з Марса, зроблен? камерою ≪К'юр?ос?т?≫ (20.04.2014).
• 
  Кра?вид знятий камерою ≪К'юр?ос?т?≫ б?ля Darwin Outcrop (Чекпо?нт 1; 7.09.2013).
• 
  Сл?ди в?д кол?с ≪К'юр?ос?т?≫, коли в?н перетина? п?щану дюну в Dingo Gap (6.02.2014; в?деоан?мац?я).
• 
  Кра?вид Dingo Gap п?сля перетинання ≪К'юр?ос?т?≫ п?щано? дюни (9.02.2014; raw color ).
• 
  Кра?вид Dingo Gap п?сля перетинання ≪К'юр?ос?т?≫ п?щано? дюни (10.02.2014).
• 
  Кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ на п?сковик ?з р?зними р?внями ероз?? (25.02.2014; raw color ).
• 
  Карта маршруту ≪К'юр?ос?т?≫ до точки призначення The Kimberley (KMS-9; 2.04.2014).
• 
  Кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ на точку призначення The Kimberley (KMS-9; 2.04.2014; 3-D ).
• 
  Кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ на ≪яскраву пляму≫ б?ля The Kimberley (KMS-9; 3.04.2014). ^[138]
• 
  Кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ на зал?зний метеорит, який назвали Lebanon (25.05.2014).
• 
  Перший лазерний спалах сфотографований ≪К'юр?ос?т?≫. Кам?нь ? Nova ; 12.07.2014; video (01:07) ).
• 
  Карта-маршрут подорож? ≪К'юр?ос?т?≫ до Hidden Valley (31.07.2014).
• 
  Сл?ди в?д кол?с ≪К'юр?ос?т?≫ в марс?анських п?сках Hidden Valley (4.08.2014).
• 
  Комета C/2013 A1 п?д час обльоту Марса (19.10.2014).

Кра?вид з ≪К'юр?ос?т?≫ на гору Шарп (20.09.2012; первинний кол?р ).

Кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ на м?сцев?сть Rocknest, п?вдень у центр?, п?вн?ч з обох бок?в; гора Шарп л?в?ше центра фото; Glenelg на Сход? (л?в?ше центра); сл?ди в?д кол?с ровера на Заход? (справа в?д центра) (16.11..2012).

Кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ на м?сцев?сть Rocknest. На сх?д ? Point Lake (у центр?) на шляху до Glenelg Intrique (26.11.2012; перв?сний кол?р ).

Кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ на м?сцев?сть Dingo Gap на шляху до гори Шарп (30.01.2014; перв?сний кол?р фотограф?? ).

Кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ на м?сцев?сть Amargosa Valley на схилах гори Шарп (11.09.2014).

Кра?вид з ≪К'юр?ос?т?≫ на сх?д Сонця на Марс? (лютий 2013 року; сх?д Сонця доданий художником).

Перший кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ на Землю та М?сяць з поверхн? Марса (31.01.2014) ^[139]

.

Кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ на п?щан? плями в м?сцевост? Rocknest, п?вдень ? це центр, п?вн?ч з обох бок?в; гора Шарп розташована в ПС напрямку (л?в?ше центра); Glenelg на Сход? (л?в?ше центру); сл?ди в?д кол?с ровера на Заход? (прав?ше в?д центра) (5.10.2012).

Кра?вид ? ≪К'юр?ос?т?≫ на Dingo Gap на шляху до гори Шарп (28.01.2014; фото з перв?сним кольором ).

Кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ на шляху до Aeolis Mons б?ля Twin Cairns Island (24.07.2013).

Кра?вид ?з ≪К'юр?ос?т?≫ на шляху до Aeolis Mons б?ля Discovery Ridge (л?в?ше центра) (27.08.2013).

• MSL/JPL Official Page.
• MSL/NASA Official Page.
• Curiosity Rover Tracker (August 6, 2012 to August 5, 2013 and beyond).
• Panoramic View of Gale Crater on Mars (4 billion pixels) (March 2013).
• Video (04:32) ? ≪Evidence for 'Vigorously' Flowing Water on Ancient Mars≫ (September 2012).
• Video (60:00) ? ≪Minerals and the Origins of Life≫  ? ( Robert Hazen ; NASA ; April 2014).
• Video (86:49) ? ≪Search for Life in the Universe≫  ? ( NASA ; July 2014).

п о р Досл?дження Марса косм?чними апаратами Д?юч? м?с?? Орб?тальн? апарати Марс Од?ссей (2001) Mars Express (2003) Mars Reconnaissance Orbiter (2006) Мангальян (2014) MAVEN (2014) ExoMars Trace Gas Orbiter (2016) Emirates Mars Mission ( в?дправлено ) Тяньвень-1 (в?дправлено) Марсоходи К'юр?ос?т? (2012) ( Хронолог?я под?й ) Тяньвень-1 (в?дправлено) Марс 2020 ( Персеверанс та Ingenuity ) (в?дправлено) Посадков? апарати InSight (2018) Завершен? м?с?? Прол?тн? Мар?нер-4 Mariner 6 Mariner 7 Марс-1 † Марс-6 Марс-7 Нодзом? † Зонд-2 † Dawn Розетта Mars Cube One Орб?тальн? Мар?нер-9 Марс-2 Марс-3 Марс-4 † Марс-5 † Mars Climate Orbiter † Mars Global Surveyor Mars Observer † Фобос (КА) Фобос-1 † Фобос-2 † В?к?нг В?к?нг-1 В?к?нг-2 Посадков? Б?гль-2 † Марс-2 † Марс-3 † Марс-6 † Марс-7 † Mars Pathfinder Mars Polar Lander † / Deep Space 2 † Фен?кс В?к?нг-1 В?к?нг-2 Ск?апарелл? † Марсоходи Prop-M † Соджорнер Сп?р?т Оппортьюн?т? Спец?альн? Зонд-3 Авар?? п?д час старту Марс-1М №1 Марс-1М №2 Марс 1962А Марс 1962B Мар?нер-3 Марс 1969А Марс 1969В Мар?нер-8 Космос-419 Марс-96 Фобос-?рунт / ?нхо-1 Запланован? Психея Розал?нд Франкл?н (марсох?д) / Козачок (2022) Мангальян-2 (2024) Запропонован? BOLD [en] Icebreaker Life [en] Inspiration Mars (2018 або 2021) Mars 2022 [en] Mars Geyser Hopper Марс-?рунт Mars One Mars Sample Return Mission MELOS [en] MetNet Northern Light PADME SCIM [en] Sky-Sailor [en] Скасован? концепти ARES МАПЛ Б?гль-3 Марс 4NM ? Марс-79 Mars-Aster Mars Astrobiology Explorer-Cacher Mars Surveyor Lander Mars Telecommunications Orbiter NetLander Веста Вояджер Red Dragon † вказу? на несправн?сть комун?кац??, через яку дан? м?с?? не були отриман?

п о р НАСА Пол?тика США у галуз? космосу та ?стор?я ?стор?я НАКА (1915) Нац?ональний закон щодо аеронавтики ? космосу [en] (1958) Група завдань з космосу [en] (1958) Т.Пейн [en] (1986) Роджерс [en] (1986) Райд [en] (1987) ?н?ц?атива косм?чних досл?джень [en] (1989) Августин [en] (1990) Косм?чна пол?тика США [en] (1996) КМАПСШ [en] (2002) КРАШК [en] (2003) В?з?я косм?чних досл?джень [en] (2004) КПРПДКСШ [en] (2004) Огуст?н [en] (2009) Головне Косм?чн? перегони Список адм?н?стратор?в НАСА [en] Головний науковець НАСА [en] Служба астронавт?в НАСА [en] ( Звання ? посади астронавт?в [en] Голова оф?су астронавт?в [en] ) Бюджет [en] Супутн? технолог?? [en] NASA+ [en] NASA TV NASA Social [en] Програма Launch Services [en] Косм?чний центр ?мен? Кеннед? Буд?вля вертикально? зб?рки LC-39 Центр управл?ння запусками [en] Косм?чний центр ?мен? Л?ндона Джонсона Контроль м?с?й [en] Лаборатор?я зразк?в з М?сяця [en] Роботизован? косм?чн? програми Минул? Hitchhiker [en] Мар?нер Mariner Mark II [en] MESUR [en] Mars Surveyor 98 [en] New Millennium [en] Lunar Orbiter П?онер Planetary Observer [en] Рейнджер Серве?р В?к?нг Про?кт ≪Прометей≫ [en] Mars Scout Поточн? Жити з зорею [en] Програма Lunar Precursor Robotic [en] Система спостереження за Землею [en] Велик? обсерватор?? Експлорер Small explorer Вояджер Discovery New Frontiers Mars Exploration Rover П?лотований косм?чний пол?т Минул? X-15   ( суборб?тальний пол?т ) Меркур?й Джем?н? Аполлон Союз?Аполлон   (з  Радянською косм?чною програмою ) Скайлаб Спейс Шаттл Мир ? Шаттл [en]   (з  Роскосмосом ) Суз?р'я Поточн? М?жнародна косм?чна станц?я Commercial Orbital Transportation Services (COTS) Commercial Crew Development (CCDev) Ор?он Окрем? м?с?? (п?лотован? або роботизован?) Минул? COBE Аполлон-11 Меркур?й-Редстоун-3 Меркур?й-Атлас-6 Магеллан П?онер-10 П?онер-11 Гал?лео GALEX GRAIL WMAP Спейс Шаттл Соджорнер Сп?р?т LADEE MESSENGER Аквар?ус [en] Касс?н? Кеплер Поточн? MRO Марс Од?ссей Dawn New Horizons М?жнародна косм?чна станц?я Габбл Сп?тцер RHESSI Swift THEMIS [en] Mars Exploration Rover К'юр?ос?т? хронолог?я Оппортьюн?т? GOES 14 [en] Lunar Reconnaissance Orbiter GOES 15 [en] RBSP [en] SDO Юнона Марс?анська наукова лаборатор?я NuSTAR Вояджер-1 / 2 WISE Mars Atmosphere and Volatile Evolution MMS OSIRIS-REx Джеймс Вебб Майбутн? JPSS [en] Wide Field Infrared Survey Telescope InSight Марс 2020 NISAR [en] TESS Europa Clipper Програма косм?чно? комун?кац?? ? нав?гац?? Канберра Атомний годинник для глибокого космосу Мережа далекого косм?чного зв'язку НАСА ( Голдстоун Мадр?д Близька система зв'язку Буд?вля зд?йснення косм?чних операц?й ) Система зв'язку у космос? Списки НАСА Астронавт?в ( за ?м'ям за роком ) Астронавти Аполлон Список пов?тряних засоб?в НАСА Список м?с?й НАСА неп?лотован? м?с?? Список п?дрядник?в НАСА Список ракет США Список скасованих м?с?й Список польот?в косм?чних човник?в ( ек?паж? ) Св?тлини ? граф?чн? роботи НАСА Сх?д Земл? Блакитна ?грашкова куля С?мейний портрет Бл?да блакитна цятка Стовпи твор?ння М?стична гора С?мейний портрет Сонячно? системи День, коли Земля посм?хнулась Полеглий астронавт М?сячн? пластинки Пластинки ≪П?онера≫ Золотий диск ≪Вояджера≫ Лого НАСА Медальйони НАСА м?с?й Аполлон ? Джем?н? Емблеми м?с?й NASA