Хосе Ортега-?-Гассет
Jose Ortega y Gasset
?м'я при народженн?	?сп. Jose Ortega y Gasset
Народився	9 травня 1883 ( 1883-05-09 ) Мадрид , ?спан?я [1] [2] [3]
Помер	18 жовтня 1955 ( 1955-10-18 ) (72 роки) Мадрид , ?спан?я [2]
Поховання	цвинтар Сан-?с?дро d
Кра?на	?спан?я [4]
Нац?ональн?сть	?спанець
М?сце проживання	Мадрид [5]
Д?яльн?сть	ф?лософ
Сфера роботи	ф?лософ?я
Alma mater	Мадридський центральний ун?верситет d , University of Deusto d ? St. Stanislaus Kostka College, Malaga d
Заклад	Мадридський ун?верситет Комплутенсе
Мова твор?в	?спанська
Членство	Корол?вська академ?я моральних ? пол?тичних наук d [6] , Баварська академ?я витончених мистецтв , Корол?вська гал?с?йська академ?я ? Корол?вська фламандська академ?я Бельг?? з науки та мистецтв d
Парт?я	Agrupacion al Servicio de la Republica d
Батько	Хосе Орте?а Мун?лья
Родич?	Eduardo Gasset y Artime d , Eduardo Gasset Chinchilla d , Rafael Gasset Chinchilla d , Simone Ortega d , Juan Spottorno y Topete d ? Mario Spottorno d [7]
Брати, сестри	Rafaela Ortega y Gasset d
У шлюб? з	Rosa Spottorno Topete d
Д?ти	Jose Ortega Spottorno d , Soledad Ortega Spottorno d ? Miguel Ortega d
Автограф
Нагороди	медаль Гете м?ста Франкфурт-на-Майн? d ( 1949 ) медаль Гете за мистецтво ? науку ( 1932 )
Хосе Ортега-?-Гассет у В?к?сховищ?
Висловлювання у  В?к?цитатах

|Lib= |Член КПРС=

Хосе? Орте?га-?-Гассе?т ( ?сп. Jose Ortega y Gasset , МФА :  [xo?se or?te?a i ?a?set] ; 9 травня 1883  ? 18 жовтня 1955 ) ? ?спанський ф?лософ , син ?спанського письменника Хосе Ортеги Мун?ль? .

Народився у Мадрид?, в с?м'? головного редактора газети ≪Ель ?мпарс?аль≫ (≪Неупереджений≫). Навчаючись в коледж? отц?в-?зу?т?в ≪Miraflores del Palo≫ в м?ст? Малага , Ортега бездоганно засво?в латину ? давньогрецьку мову . 1904 року зак?нчив Мадридський ун?верситет Комплутенсе, захистивши при цьому докторськ? тези ≪El Milenario≫ (≪Тисячол?тн?й≫). Пот?м с?м рок?в пров?в в ун?веристетах Н?меччини , в?ддаючи перевагу Марбурзькому , де в той час викладав Герман Коген .

Повернувшись до ?спан?? , отримав призначення в Мадридський ун?верситет у Комплутенсе, де викладав до 1936 року, коли почалася громадянська в?йна .

1923 року Ортега заснував ≪Revista de Occidente≫ (≪Зах?дний журнал≫), який слугував справ? ≪зр?вняння П?рене?в≫ ? ?вропе?зац?? ?спан?? , тод? ?зольовано? в?д сучасного культурного процесу. Будучи переконаним республ?канцем, Ортега виконував роль вождя ?нтелектуально? опозиц?? в роки диктатури Пр?мо де Р?вери (1923?1930), в?д?гравав значну роль у скиненн? короля Альфонса XIII , був одним ?з засновник?в ≪Республ?канського об'?днання ?нтел?генц??≫ (1931), обирався громадянським губернатором Мадрида . Саме тому йому довелося покинути кра?ну з початком громадянсько? в?йни.

Повернувшись 1948 року в Мадрид, сп?льно з Хул?аном Мар?асом створив Гуман?тарний ?нститут, де викладав ? сам.

1914 року Ортега опубл?кував свою першу книгу ≪Роздуми про Дон-К?хота≫ (Meditaciones del Quijote) ? прочитав знамениту лекц?ю ≪Стара та нова пол?тика≫ (Vieja y nueva politica), в як?й виклав точку зору молодих ?нтелектуал?в того часу щодо пол?тичних ? моральних проблем ?спан??. Деяк? ?сторики вважають це звернення важливим кроком у ланцюжку под?й, як? призвели до пад?ння монарх??.

Твори Ортеги, так? як ≪Роздуми про Дон-К?хота≫ ? ≪Безхребетна ?спан?я≫, в?дображають думки автора як ?спанця та ?вропейця. Його ?нтелектуальн? зд?бност? та художн?й талант очевидн? в таких роботах, як ≪Тема нашого часу≫ (1923) ? ≪Дегуман?зац?я мистецтва≫ (1925). У пролоз? до ≪Роздум?в про Дон-К?хота≫ можна знайти головн? ?де? ф?лософ?? Ортеги. Тут в?н дав визначення людини: ≪Я ? ? я ? мо? оточення≫ (≪Yo soy yo y mi circunstancia≫), тобто людина не може розглядатися окремо в?д оточення та обставин ?стор??.

М?жнародне визнання прийшло до Ортеги в 1930-х роках, коли з'явилася його праця ≪Бунт мас≫ (≪Rebelion de las Masas≫). Метаф?зика Ортеги, яку в?н сам назива? рац?ональним в?тал?змом, набула ч?тких рис уже в прац? ≪Meditaciones del Quijote≫ (≪Роздуми про Дон-К?хота≫), де в?н оголосив ?диною реальн?стю людське ≪буття-з-речами≫.

Сам Ортега переконаний, що сво?ю метаф?зикою в?н на п'ятнадцять рок?в випередив ≪Буття та час≫ Март?на Гайдеггера . Загалом ж Ортега ставився до останнього холодно.

Рац?онал?зм Ортеги через призму теор?? п?знання народжував гносеолог?ю ≪перспектив?зму≫, яка стверджувала, що ≪життя кожного ? це точка зору на ун?версум≫ ? що ≪?дино хибна перспектива ? це та, яка вважа? себе ?диною≫.

Ц?кавими видаються спроби Ортеги щодо розвитку так звано? ≪аристократично? лог?ки≫ (Ideas у creencias), а також фундаментальна для Ортеги, але незак?нчена ≪La idea del principio en Leibniz у la evolucion de la teoria deductiva≫, яка вида?ться йому ≪лог?кою винаходу≫.

Пл?дну досл?дницьку ? викладацьку роботу Ортега по?днував з журнал?стською та видавничою д?яльн?стю. Друкуючись спочатку в журналах ≪Ель ?мпарс?яль≫, ≪Фаро≫, ≪Еспанья≫, ≪Ель-Соль≫, в?н у 1923 -му роц? заснував сво? власн? ? ≪Рев?ста де Оксиденте≫ та ≪Ель Еспектадор≫, ?диним автором котрого був в?н сам; зд?йснив низку сер?йних видань переклад?в найнов?тн?ших праць з ф?лософ?? (у тому числ? ? ф?лософ?? ?стор??), економ?ки, соц?олог??, психолог??, б?олог?? тощо.

Погляди Ортеги формувалися п?д впливом: у молод? роки, з одного боку, ? Е.Ренана , що виявилося у притаманн?й зр?лому Ортез? романтичн?й, в?дкрит?й та в?льн?й форм? ф?лософування; з ?ншого боку ? неокант?ансько? школи витонченого ? водночас суворого анал?тичного ф?лософського мислення; дещо п?зн?ше, у 1910-1920-т? роки в?н захоплювався Гегелем , Н?цше , Бергсоном , З?ммелем , Шпенглером , Д?льте?м , Шелером , Гуссерлем ; у 1930-1940-в? ? Лейбн?цем , Прустом , Тойнб? , Гейзингою , Март?ном Гайдеггером тощо.

У центр? уваги Ортеги ? ф?лософсько-?сторичн? та соц?альн? проблеми, посилений ?нтерес до котрих ?, за Ортегою, в?дм?нною рисою сучасно? ф?лософ?? загалом.

Пропонований ?спанським мислителем п?дх?д в?др?зня?ться в?д властивого традиц?йн?й, класичн?й, ф?лософ?? не т?льки сферою тематизац??, а й ракурсом розгляду трактованих тем. Класичний, насамперед декарт?вський, рац?онал?зм в?н критикував за ?нтерпретування тем особистост? вкрай абстрактно, лише в ?постас? мислячого суб'?кта саме (? лише) п?знання, а не як активного, мислячого ? вольового багаторольового учасника розма?того процесу ?ндив?дуально-масово? людсько? житт?д?яльност?. Характеристики означеного процесу Ортега розглядав у контекст? парадигми вже нел?н?йного, некласичного ф?лософського мислення, з св?тоглядно-методолог?чних позиц?й комплементарност?, вза?модоповнюваност?: сусп?льства, культури, маси, розуму ? з одного боку, ?, в?дпов?дно, людини, життя, особистост?, чутт?во? ?нту?ц?? ? з ?ншого.

Самобутн?сть власних ?дей ф?лософ ч?тко усв?домлював ?, по можливост?, тематизував. Так, власне вчення про вза?мозв'язок сусп?льства та людини Ортега, на противагу традиц?йн?й соц?олог??, називав ≪ф?лософською соц?олог??ю≫. У його ф?лософуванн? екзистенц?ал?стськ? та феноменолог?чн? п?дходи набувають свого подальшого об?рунтування ? конкретизац??; разом з тим мислитель виступа? як проти крайнощ?в догматизму та релятив?зму , ?нту?тив?зму й рац?онал?зму , так ? проти переб?льшення реального значення ф?лософ?? життя.

Незважаючи на це, категор?я ≪життя≫ у Ортеги, так само, як ? у, скаж?мо, Шпенглера , Д?льтея , теж ? сво?р?дним ядром ф?лософсько? системи (вт?м, про наявн?сть тако? системи у Ортеги можна говорити лише з ?стотними застереженнями, оск?льки в?н був нац?лений не на ?? створення, а на сократичний д?алог, на процес безпосереднього, ≪живого≫ ф?лософського сп?лкування). При цьому життя ф?лософ трактував не у значенн? суто б?олог?чного феномена, а передус?м ? як власне людське ?снування ?ндив?да.

Людському життю як ц?л?сност? властивий, гадав в?н, житт?вий розум, а не, скаж?мо, ≪чистий розум≫, з одного боку, хаотичний пот?к в?дчутт?в житт?вого св?ту з ?ншого. Якраз цей, житт?вий, розум ? ма? бути, на думку мислителя, по-перше, д?йовою й усв?домлюваною засадою досл?дницько? позиц?? фахового ф?лософа, спрямованою на осмислення життя людини як певно? культури, вияву внутр?шн?х, спонтанних зд?бностей ? сил особистост? та, водночас, ?? ?дност? з ?ншими людьми, по-друге ж, ? ?диною справд? над?йною основою житт?во? позиц?? будь-яко? перес?чно? людини загалом.

Трактуючи у рол? справжньо? лише ≪живу≫ культуру, тобто таку, котру людина робить власним надбанням, залучаючись, створюючи й в?дтворюючи ?? через внутр?шню потребу, Ортега наголошував, що ?де? й ?стини справжньо? культури ? орган?чною складовою людсько? житт?д?яльност?, тод? як ?де? то ?стини масово? культури та науки в?дсторонен? в?д людини.

Саме ж людське життя, взяте у сво?й ц?л?сност?, поста?, за Ортегою, справжньою д?йсн?стю, що розгляда?ться ним у всьому спектр? можливих значень ? в?д волюнтаристично до фатал?стично тлумачених. З позиц?й обстоюваного Ортегою ≪перспектив?зму≫ св?т поста? як специф?чна ≪сума наших можливостей≫, а кожна людина ? як самобутн? уособлення св?ту в якомусь одному, неповторному ракурс?. Зв?дси акцентован?сть Ортеги на автономност? й спонтанност? ?ндив?дуального життя, котрому в?дпов?дають м?ж?ндив?дуальн? вза?мини та ?х протиставлення соц?альним стосункам як неавтентичним щодо людсько? ?ндив?дуальност?, в?дчуженим, примусовим ? часто нав?ть неусв?домленим, ?нстинктопод?бним.

Ф?лософ трактував людину як ?стоту, яка склада?ться з к?лькох ≪зр?з?в≫, основними серед яких ? ≪житт?ва сфера≫, ≪особист?сна сфера≫ та ≪?ндив?дуальна сфера≫. В?дм?нност? у сп?вв?дношенн? цих сфер роблять можливими, на його думку, виникнення р?знотипних народ?в та р?зних за сво?м характером епох.

Замикаючи життя передус?м на б?ограф??, житт?вому цикл? людини, Ортега тим самим фактично (попри сво? суб'?ктивн? нам?ри) трактував його (тобто життя, яке насправд? ?, принаймн? чималою м?рою, й цариною передумов ? вза?мин), подекуди як сво?р?дну капсулу. ?ндив?да ж Ортега уявляв як ≪людину у футляр?≫, оск?льки ?нтерпретац?я правильно? само? по соб? тези про нерозривн?сть, орган?чн?сть зв'язку людини та св?ту дещо одноб?чно тлумачиться Ортегою у тому сенс?, що людина несе цей св?т у соб?.

По сут?, саме до констатац?? ц??? точки зору зводиться в?домий його висл?в: ≪Я ? це Я ? мо? обставини≫. Сучасний же пер?од людсько? ?стор?? характеризу?ться ним (на в?дм?ну в?д попередньо? культури безпеки та турботи про не?), як час неспокою й небезпеки, як трагед?я, причому така, де на лаштунки зам?сть героя вийшов хор, тобто м?сце людини-особистост?, вс? сфери життя, в яких ран?ше порядкувала ел?та , вс? ?? можливост? та п?льги, займа? ≪людина-маса≫.

Траг?чн?сть же устрою, за котрого маса ста? пан?вною, пров?дною силою, зумовлю?ться, як гадав Ортега, тим, що маса за самою сво?ю природою не волод?? внутр?шн?ми, вольовими, ?н?ц?ативними характеристиками нав?ть для того, щоб д?яти самост?йно, не кажучи вже про те, щоб вести за собою все сусп?льство. Тому, як доводив Ортега, вих?д маси на перш? рол? неминуче призводить до ?? протистояння ел?т?, ? до формування ≪масового сусп?льства≫, а, отже, й до властивого такому сусп?льству загального соц?ального хаосу, оск?льки активн?сть маси може мати т?льки руйн?вний характер.

Вважа?ться, що значною м?рою саме Ортега заклав п?двалини концепц?? ≪масового сусп?льства≫, розвиваючи водночас й засаднич? положення теор?? ел?ти. У п?зн?й пер?од сво?? творчост?, котрий сам мислитель позначав ≪ф?лософ??ю ?сторичного розуму≫, ф?лософському осмисленню ?сторичного процесу в?н прид?ляв ще б?льше уваги, намагаючись конкретизувати його через поглиблену розробку ?де? ?сторично? перспективи.

Як останню в?н розглядав не т?льки ?сторичну ситуац?ю, у котр?й, попри власн? бажання та волю, перебува? та чи ?нша людина; але, у певному сенс?, й саму людину, т??ю м?рою, якою вона уособлю?, в одному ?з вим?р?в, ?стор?ю як певну ц?л?сн?сть. У цьому план? людське життя Ортега тракту? як особливу, незвичайну, ≪радикальну≫ реальн?сть, з котрою сп?вв?дносяться й у як?й виявляються вс? ?нш?, д?йсн? чи можлив?, реальност?. Однак зрозум?ти сво?р?дн?сть ?сторичного процесу як живо? естафети таких людських реальностей можна, на думку Ортеги, не протиставляючи розум ?стор??, а навпаки, лише в?дшукавши у сам?й ?стор?? ?? ориг?нальний, самобутн?й розум ? ≪?сторичний розум≫.

Рац?онал?зм Ортега-?-Гассет вважав сво?р?дним ?нтелектуальним стилем ≪масового сусп?льства≫. В?н закликав повернутися до перв?сних форм ор??нтування у св?т?. До древньо?, ще не зруйновано? ≪любов? до мудрост?≫.

Перший за талантом ? значущ?стю серед ?спанських ф?лософ?в XX стол?ття, Ортега впевнено ув?йшов ? до плеяди тих мислител?в, як? репрезентуватимуть це стол?ття у золот?й шеренз? в?чних супутник?в людства.

• Ортега-?-Гассет, Х. Роздуми про Дона К?хота (1914)
• Ортега-?-Гассет, Х. Тема нашого часу (1921?1923)
• Ортега-?-Гассет, Х. Безхребетна ?спан?я (1921) (укр.) [ Арх?вовано 11 травня 2013 у Wayback Machine .]
• Ортега-?-Гассет, Х. Дегуман?зац?я мистецтва (1929) (укр.) [ Арх?вовано 11 травня 2013 у Wayback Machine .]
• Ортега-?-Гассет, Х. Що таке ф?лософ?я? (1929; опубл?ковано у 1957)
• Ортега-?-Гассет Х. Бунт мас. Нью-Йорк, опубл?ковано в 1965. [ Арх?вовано 4 березня 2016 у Wayback Machine .] (1930)
• Ортега-?-Гассет, Х. Положення науки та ?сторичний розум (1934?1935)
• Ортега-?-Гассет, Х. Роздум про техн?ку(1939)
• Ортега-?-Гассет, Х. ?стор?я як система (1941)
• Ортега-?-Гассет, Х. ?дея начала у Лейбн?ца та еволюц?я дедуктивно? теор?? (1947)
• Ортега-?-Гассет, Х. Людина та люди (1956).

• Ортега-?-Гассет, Х. Бунт мас / Х. Ортега-?-Гассет ; пер. В. Бурггардта. ? Нью-Йорк, 1965. ? 158 с.
• Ортега-?-Гассет, Х. Бунт мас / Х. Ортега-?-Гассет // Ортега-?-Гассет Х. ≪Вибран? твори≫. ? К. : Основи, 1994. ? С. 15-139.

• Ортега-?-Гассет Хосе. Роздуми про Дона К?хота / Пер. з ?сп. Галини Верби. ? Ки?в: Дух ? л?тера , 2012. ISBN 978-966-378-288-1

• Галушко. К. Ю. Ортега-?-Гассет [ Арх?вовано 21 жовтня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2010. ? Т. 7 : Мл ? О. ? С. 640. ? ISBN 978-966-00-1061-1 .
• Ортега-?-Гассет, Хосе // Ф?лософський енциклопедичний словник  / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни  : Абрис, 2002. ? С. 455. ? 742 с. ? 1000 екз.  ? ББК   87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .
• Шайгородський Ю. Ортега-?-Гассет Хосе / Ю. Шайгородський // ?стор?я пол?тично? думки: навч. енцикл. словник-дов?дник для студент?в вищих навч. закл / за ред Н. М. Хоми. ? Льв?в: Новий Св?т-2000, 2014. ? С. 502?504.
• Щербенко Е. Ортега-?-Гассет Хосе // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.:Парламентське видавництво, 2011. ? с.524. ISBN 978-966-611-818-2
• Петрушкевич М. С. Ортега-?-Гассет, Хосе // Велика укра?нська енциклопед?я. URL: https://vue.gov.ua/Ортега-?-Гассет,_Хосе

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Хосе Ортега-?-Гассет

• Хосе Ортега-?-Гассет: ≪Бунт мас≫ як ?нтелектуальне дзеркало сучасност? [ Арх?вовано 16 березня 2010 у Wayback Machine .]
• Твори Хосе Ортега-?-Гассет в AeLib: Б?бл?отека св?тово? л?тератури. Ориг?нали та переклади [ Арх?вовано 10 червня 2011 у Wayback Machine .]
• Твори Хосе Ортега-?-Гассет в Б?бл?отец? укра?нсько? л?тератури [ Арх?вовано 23 грудня 2010 у Wayback Machine .]
• Убог?сть ? блиск перекладу. Журнал Всесв?т, № 11-12 за 2009 р?к
• Хосе Ортега-?-Гассет: ≪Бунт мас≫ як ?нтелектуальне дзеркало сучасност? [ Арх?вовано 16 березня 2010 у Wayback Machine .]
• Роздуми про Дона К?хота ^{[ недоступне посилання з липня 2019 ]}

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво MusicBrainz · Europeana · Tabakalera · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Geni.com · Родов?д Л?тература та б?бл?ограф?я Babelio · CoBiS · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Goodreads · Index Theologicus · LibraryThing · LibriVox · Open Library · Open Library · The Unz Review · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · В?ртуальна б?бл?отека ?мен? М?геля де Сервантеса Наука Mathematical Reviews · Internet Philosophy Ontology project · Internet Philosophy Ontology project Тематичн? сайти Archivo de la Real Academia Espanola · SNAC · Дипломатичн? документи Швейцар?? · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopadie · Cultureel Woordenboek · Dizionario di Filosofia Treccani · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Загальний каталог Diamond · Collaborative InterLingual Index · Deutsche Biographie · Munzinger IBA · Open Plaques · SNAC · NobelPrize.org Нормативний контроль AAR :  12413397 · Autoritats UB :  a1060033 · BAV :  ADV10272361 · BIBSYS :  90056685 · BNC :  a10486124 · BNE :  XX913447 · BNF :  11995825g · BNMM :  000033784 · CANTIC :  981058523416906706 · CiNii :  DA00182349 · CONOR.BG :  1685605 · CONOR.SI :  17828451 · CONOR.SR :  7297127 · CUT :  64087 · FAST :  31882 · Freebase :  /m/031954 · GND :  118590308 · GR-AtACA :  76795 · ICCU :  CFIV000948 · ISNI :  0000000121441292 · J9U :  987007266117305171 · KANTO :  000110891 · KRNLK :  KAC199620747 · LCCN :  n79022007 · LIBRIS :  xv8bcqpg24x7h5j · MAK :  9810625545105606 · NDL :  00451851 · NKC :  jn19990006282 · NLA :  939863 · NLG :  79616 · NLI :  000101963 · NLP : a0000001233116 · NTA :  068425260 · NUKAT :  n94002480 · PTBNP :  9011 · PUSC :  58998 · PUST :  25308 · RVK :  BF 6610 · SELIBR :  196424 · SHARE :  152195 · SUDOC :  028043448 · ULAN :  500272728 · UPSA :  21955 · URBS :  28193 ,  53149 · VcBA :  495/90878 · VIAF :  95155380 · РНБ :  7788259 ,  7788263