Хво?я , ?нод? гли?ця ^[1]  ? видозм?нене листя багатьох голонас?нних ( хвойних ) рослин ? сосни , ялини , ту? тощо.

Хвоя сосни трима?ться на дерев? т?льки два-три роки ^[2] . Листочки сосни ? голочки ? вс??ю сво?ю будовою пристосован? до невеликого випаровування вологи, особливо взимку. Голки мають малу площу ? покрит? щ?льною смолистою шк?ркою з сизим восковим нальотом ^[2] .

Укра?нське слово хво?я , та д?ал. фо?я походять в?д прасл. *xvoja, *xvojь < прабалтосл. *skwaj?? < пра-?.?. *skw-oy-eh₂ < *ksu- < *kes- . Прийнято вважати, що спор?дненим словом ? праслов'янське позначення чолов?чого статевого органа , яке перв?сно означало ≪шпилька≫, ≪шип≫ ^[3] . Назва глиця сходить до прасл. *jьgъlica , утвореного в?д *jьgъla (≪голка≫) ^[4] .

У ялинов?й хво? м?ститься багато ам?нокислот , зокрема й незам?нн?.

Хвоя б?льшост? рослин (ялини, сосни, ял?вцю , кипарису ) використову?ться у фармаколог?? , ароматерап?? ? парфумер?? . З хво? сосни ? ялини виготовляють в?там?нн? препарати. У зимов?й хво? б?льше в?там?н?в, н?ж у л?тн?й ^[2] .

Для отримання в?там?нного напою краще брати молоду хвою ? одного року, ? у н?й менше г?рких смолистих речовин. Готують хвойний нап?й так ^[2] : промиту хвою в к?лькост? 50 грам?в (денна доза одн??? людини) розтирають у порцелянов?й ступц?, заливають двома-трьома склянками кип'ячено? води ? дають настоятися в темному ? прохолодному м?сц? протягом двох годин. Добрим ? додавання в наст?й трохи оцтово? кислоти , а також цукру для смаку. Проц?дивши наст?й, п'ють його в?дразу. При збер?ганн? наст?й втрача? в?там?ни.

Якщо прокип'ячену хвою потерти м?ж долонями, то вийдуть волокна, ниточки ? це так звана ≪соснова шерсть≫ ; з не? виготовляють теплу б?лизну, роблять фуфайки для хворих. ^[2] .

З?брану хвою з г?лками можна збер?гати п?д сн?гом на холод? протягом двох м?сяц?в ? в к?мнат? в банц? з водою, як кв?ти. В останньому випадку в?там?ни збер?гаються м?сяць ^[2] . При збер?ганн? в к?мнат? в сухому вигляд? хвоя втрача? в?там?ни на трет?й день ^[2] .

Одна склянка хвойного напою м?стить ст?льки ж в?там?ну ≪С≫, ск?льки склянка томатного соку, ? в п'ять раз?в б?льше, н?ж прославлений мандр?вниками ? моряками лимонний с?к ^[2] .

Тварини переважно живляться хво?ю щоб запоб?гти хвороб?, наприклад, коти, крол?, лос?.

• Жак Карть? в 1542 роц? ви?хав на досл?дження берег?в Канади . На його корабл? весь ек?паж занедужав цингою. Двадцять ш?сть матрос?в загинули в?д цинги, коли корабель п?дплив до р?чки св. Лаврент?я . Висадившись на берег, команда корабля не могла знайти в п?вн?чних л?сах н? лимон?в , н? овоч?в. Однак Жаку Карть? вдалося зав'язати дружн? стосунки з ?рокезами , як? вир?шили допомогти йому ? його товаришам: вони порадили л?куватись в?д цинги насто?м з сосново? хво?. ? Карть? врятував залишки сво?? команди в?д смерт? цим засобом ^[2] .

• Хвойний л?с