Фр?др?х-В?льгельм I

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Фр?др?х-В?льгельм I
н?м. Friedrich Wilhelm I.
Фрідріх-Вільгельм I
Фр?др?х-В?льгельм I
Фрідріх-Вільгельм I
Король в Прусс??
25 лютого 1713  ?  31 травня 1740
Дев?з: ≪Зб?льшувати прибуток≫ н?м. Ein Plus macben [1]
Попередник: Фр?др?х I
Наступник: Фр?др?х ?? Великий
Маркграф Бранденбургу
25 лютого 1713  ?  31 травня 1740
Попередник: Фр?др?х I
Наступник: Фр?др?х ?? Великий
 
Народження: 14 серпня 1688 ( 1688-08-14 )
Берл?н , Прусс?я
Смерть: 31 травня 1740 ( 1740-05-31 ) (51 р?к)
Потсдам , Прусс?я
Поховання: Церква Миру [2]
Кра?на: Корол?вство Прусс?я
Рел?г?я: кальв?н?зм
Р?д: Гогенцоллерни
Батько: Фр?др?х I
Мати: Соф?я Шарлотта Ганноверська
Шлюб: Соф?я Доротея Ганноверська
Д?ти: Ф?л?п?на Шарлотта Прусська , Соф?я Доротея Мар?я Прусська , Лу?за Ульр?ка Прусська , Август В?льгельм Прусський , Anna Amalia of Prussia d , Генр?х Пруський (1726) , Август Фердинанд Прусський , Фредер?ка Лу?за Прусська , Фр?др?х II [3] , В?льгельм?на Пруська , Frederick Louis, Crown Prince of Prussia d , Friedrich Wilhelm Prinz von Preußen d [4] , Charlotte Albertine Prinzessin von Preußen d [4] ? Ludwig Karl Wilhelm Prinz von Preußen d [4]
Автограф:
Нагороди:
орден Чорного орла

CMNS:  Мед?афайли у В?к?сховищ?

Фр??др?х-В?льге?льм I ( н?м. Friedrich Wilhelm I. ; 14 серпня 1688 ( 16880814 )  ? 31 травня 1740 ) ? другий прусський король (1713?1740). Бранденбурзький маркграф , курфюрст Священно? Римсько? ?мпер?? (1713?1740). Представник н?мецько? династ?? Гогенцоллерн?в . Народився в Берл?н? , Прусс?я . Син прусського герцога та короля Фр?др?ха I . Батько Фр?др?ха Великого . Перетворив Прусс?ю з другорядно? держави на одну з найпотужн?ших кра?н ?вропи . Реорган?зував державн? ф?нанси, запровадив режим суворо? економ??. Впровадив жорстку дисципл?ну в органах державно? влади. Реформував ? зб?льшив прусську арм?ю . Помер у Потсдам? , Прусс?я. Похований в Потсдамськ?й церкв? миру . Пр?звиська ? ≪король-солдат≫ ( н?м. Soldatenkonig ), ≪фельдфебель на трон?≫.

Б?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Дитинство

[ ред. | ред. код ]

Фр?др?х ? В?льгельм народився 14 серпня 1688 р. у родин? курфюрста Фр?др?ха III (згодом ? короля Прусс??, що прийняв титул Фр?др?ха I ) ? його дружини ? Соф?? Шарлоти . Це був ?х трет?й син (дво? попередник?в Фр?др?ха-В?льгельма померли у дитинств?).

Дитина росла здоровою, житт?рад?сною, але галасливою ? надзвичайно активною. Рудоволосий, як ? б?льш?сть Гогенцоллерн?в , кронпринц був невеликого зросту, широкоплечий ? кряжистий. Сильний в?д природи, в?н керував у дитячих ?грах сво?ми численними кузенами . В?домий факт, що майбутн?й король Прусс?? у дитинств? проявляв агрес?ю до майбутнього короля Англ?? ? Георга II , ? ця дитяча ворожнеча, частково, стала причиною напружених англо-прусських стосунк?в у 1710?1740 роки.

Мати дуже любила Фр?др?ха-В?льгельма, вона поблажливо ставилася до будь-яких прояв?в синового норову. З батьком-курфюрстом стосунки були набагато складн?шими. Витончений естет, Фр?др?х III, мр?яв виростити всеб?чно осв?ченого, чутливого ? галантного спадко?мця. Проте принц ц?кавився найб?льш ≪низинними≫ предметами ? роботою каменяр?в ? тесляр?в, годуванням коней, сад?вництвом ? городництвом. Спец?ально для маленького принца був влаштований город, де дитина залюбки вирощувала овоч? для корол?всько? кухн?.

До французько? мови, обов'язково? в середовищ? ?вропейсько? аристократ?? XVIII стор?ччя, Фр?др?х-В?льгельм в?дчував в?дразу. Гуман?тарн? знання також були йому нец?кав?. Хлопчик виявляв зд?бност? до математики, малювання, ц?кавився ?стор??ю, мав непоганий музичний слух, проте, через св?й упертий та агресивний характер, не зм?г здобути належно? осв?ти нав?ть у цих областях. Фр?др?х-В?льгельм з дитинства був ревно рел?г?йним ? прон?с в?дчуття любов? до бога через все сво? життя.

Ще у дитинств? принц зац?кавився арм??ю. Виявляючи схильн?сть до з'ясування деталей будь-якого явища, Фр?др?х-В?льгельм ц?кавився побутом ? звичаями казарми, кро?м форми, слухав розпов?д? солдат?в про минул? битви. Св?тськ? манери, яким безрезультатно намагалися навчити його ? батьки, ? вихователь ? граф Олександр фон Дона , принц не сприймав, оск?льки вважав ?х непотр?бними.

У 1701 роц? батько Фр?др?ха-В?льгельма, курфюрст Фр?др?х III, коронувався у Кен?гсберз? як король Прусс?? ? Фр?др?х I . Таким чином, тринадцятир?чний кронпринц отримав новий титул.

Юн?сть

[ ред. | ред. код ]
Юний Фр?др?х-В?льгельм (1700)

1 лютого 1705 роки померла мати кронпринца ? тридцятишестир?чна королева Соф?я-Шарлотта. Фр?др?х-В?льгельм важко пережив цю втрату. ? без того складн? стосунки ?з батьком, у цей пер?од значно пог?ршали.

Вл?тку 1706 року Фр?др?х I посватав сво?му синов? принцесу Соф?ю Доротею Ганновер . Цей шлюб був хитрою пол?тичною аферою, оск?льки вже з'ясувалося, що Георг Ганновер , батько принцеси, може стати королем Англ??. Принцеса Соф?я була вродливою ? висока, статна, схильна до повноти, вона сподобалася принцов? сво?ю ≪?рунтовн?стю≫. Хоча не можна сказати, що спадко?мець прусського престолу переживав до сво?? наречено? палк? почуття. У червн? 1706 року, у Ганновер? , в?дбулося заручення.

П?сля вес?лля принц ви?хав у Н?дерланди (де йшла В?йна за ?спанську спадщину ), де служив у в?йську герцога Мальборо .

П?сля повернення до Берл?на , Фр?др?х-В?льгельм почав прид?ляти увагу питанням державного управл?ння ? в?н щодня був присутн?м на зас?даннях Державно? ради. Улюбленим заняттям у цей пер?од для нього стало полювання (для цього наново обладнано невеликий мисливський замок Вустерхаузен ).

У 1709 роц? принц знову вируша? до розташування в?йськ герцога Мальборо ? бере участь у знаменит?й битв? п?д Мальплаком. У цьому ж роц? дружина Фр?др?ха-В?льгельма народила дочку В?льгельм?ну, майбутню маркграфиню Байрейтську. Дво? ?нших д?тей, народжених у 1707 ? 1708 роках, померли, ледве народившись. Смерть обох хлопчик?в Фр?др?х-В?льгельм переживав дуже гостро ? його мр??ю була багатод?тна с?м'я. До сво?? дружини принц ставився ?з повагою, проте, вважав, що ?? функц?я поляга? т?льки у народженн? д?тей.

Саме у цей пер?од почалася довга ? в?ддана дружба Фр?др?ха-В?льгельма ?з князем Леопольдом Ангальт-Дессауським . Молодих людей об'?днувала любов до в?йни, презирство до св?тських манер та гуман?тарних знань. Нав?ть свого сина князь Леопольд вол?в не вчити наукам, бо вони абсолютно не потр?бн? справжньому во?нов?.

24 с?чня 1712 року у Фр?др?ха-В?льгельма народився довгооч?куваний син-спадко?мець, який був хрещений ?м'ям Карл-Фр?др?х (майбутн?й Фр?др?х Великий ). У тому ж 1712 роц? майбутн?й король Прусс?? познайомився ?з Петром I . Вольовий та жорсткий рос?йський ?мператор справив колосальне враження на Фр?др?ха-В?льгельма. Згодом обидва монархи стали не т?льки союзниками, але й друзями.

Король Прусс??

[ ред. | ред. код ]

Перш? реформи

[ ред. | ред. код ]

25 лютого 1713 року помер прусський король Фр?др?х I. Влаштувавши батьков? пишний ? дорогий похорон, новий король вперше ? востанн? проявив марнотратство. 5 березня 1713 року молодий король призначив ком?с?ю для перев?рки Берл?нського ф?нансового управл?ння. Рев?з?я плавно перетворилась на показовий крим?нальний процес над ф?нансовими чиновниками та постачальниками товар?в до двору та державних установ.

Витрати на платню та пенс?? придворних у перш? ш?сть дн?в королювання були скорочен? з 276 до 55 тисяч талер?в . Була розпущена палацова капела, зв?льнен? ус? камер-юнкери та паж?, з численних камергер?в залишився один. Вина з палацових п?двал?в, породист? скакуни, численн? ср?бн? серв?зи, мебл?, люстри з зам?ських палац?в та дом?в, що належали особисто королю, були розпродан?, а запуст?л? буд?вл? здан? в оренду. Король економив на всьому, включаючи власне життя та дв?р, доходячи в сво?й ощадност? до анекдотичност?. Прикладом, в?н дуже любив по?сти в гостях у сво?х п?дданих, нав?ть звичайних селян, перешивав ?удзики з? старого одягу. Прусс?я позбулася вс?х колон?й, як? вона з XVII стол?ття мала в Америц? та Африц? [5] . На довгих 27 рок?в ключовими словами в управл?нн? Прусс??ю стали ? ≪контроль≫ та ≪економ?я≫.

У тому ж 1713 роц? Фр?др?х В?льгельм I перебудував владн? структури великих м?ст, таких, як Берл?н , Кен?гсберг та Штетт?н . М?ста отримували призначених королем штадт-президент?в, в?йськових ? земельних палат, що одночасно ставали головами у дан?й пров?нц??. Так, штадт-президент Кен?гсберга ставав головою в?йськово? та земельно? палат сх?дно? Прусс?? . Штадт-президенти ставали також головними збиральниками ≪податк?вцями≫ та в?дпов?дальними за надходження ?х до казни.

Доручивши та?мному радников? Бартольд? та голов? корол?вського суду Штурму п?дготувати пропозиц?? щодо впорядкування юстиц?? та отримавши в?д тих узагальнен? м?ркування король написав:

≪Я н?чого не розум?ю в процесуальних питаннях, але дуже добре розум?юся на законах кра?ни. М?сяць вже минув. Залишилося т?льки одинадцять до дня, коли повинен бути складений Загальний зв?д закон?в для кра?ни. ?накше пани Бартольд?, Штурм ? я опинимося в дуже складному становищ?, ? тод? не допоможуть жодн? скарги. Я вас попереджаю. Час ще ?. Краще зараз в?дмовитися в?д др?бних судд?вських виг?д, н?ж пот?м впрягатися до угрузлого воза. На жаль, вимушений бути суворим, тому що неправий суд вола? до неба. ? якщо я не покращу юстиц?ю, уся в?дпов?дальн?сть ляже на мене. ? тод? пани Бартольд? та Штурм опиняться п?д судом першими. Вустергаузен, 30 березня 1713 року≫

21 червня 1713 року були опубл?кован? корол?вськ? ≪Поправки та уточнення в?дносно юстиц??≫. Вони стали основою для Загального зводу закон?в Прусс??. У цьому кодиф?кованому нормативно-правовому акт? проголошувалася р?вн?сть ус?х стан?в перед законом. Окремо ус?ляко засуджувалась ≪злочинна старанн?сть≫ суд?в виносити вироки незаможним н?бито задля захисту ?нтерес?в корони. Передбачалось покарання суддям, що дозволяли трактувати справедлив?сть на користь влади.

Арм?я

[ ред. | ред. код ]

В 1730 роц? король щиросердно сказав:

≪З?йшовши на трон, я розпочав виконання плану: на бережливост? та добр?й економ?? створити найголовн?ше≫.

Цим головн?шим в Прусс?? стала арм?я. Арм?я ? ?дине, задля чого Фр?др?х В?льгельм I не жалкував ан? ф?нансових, ан? ?нших ресурс?в. Так в 1717 роц? Фр?др?х-В?льгельм I обм?няв у саксонського курфюрста Августа Сильного коштовну колекц?ю китайсько? порцеляни, яку з?брав Фр?др?х I, на драгунський полк повного складу.

Отримавши в?д батька в?йсько загальною чисельн?стю 30 тисяч, Фр?др?х-В?льгельм I звел?в зб?льшити п?хоту з 38 до 50 батальйон?в, а кавалер?ю ? з 53 до 60 ескадрон?в, одночасно зб?льшивши батальйон з 500 до 600, а ескадрон ? з? 150 до 200 вояк?в. Вже через два роки загальна чисельн?сть пруссько? арм?? становила 45 тисяч вояк?в, в тому числ? 12 000 кавалерист?в ? 3000 артилерист?в.

П?сля невдало? спроби покладення в?дпов?дальност? за комплектац?ю арм?? на командир?в частин та усунення цив?льно? влади, що призвело до насильницько? рекрутчини та масово? втеч? юнак?в, здеб?льше рем?сничих профес?й, за кордон, ?, як насл?док, до розладу рем?сничого та мануфактурного виробництва, Фр?др?х-В?льгельм I заборонив примусове рекрутування. В?дтод? призову на в?йськову службу п?длягали лише юнаки, що не мали профес??, та ≪бунт?вн? й розпусн?≫ особистост?, що не корилися вол? працедавц?в, майстр?в й с?льських господар?в. Але, внасл?док такого дов?льного формулювання, зловживання при призов? на в?йськову службу в прусську арм?ю стали звичайним явищем, як за Фр?др?ха В?льгельма I, так ? за його наступник?в. Дещо покращив стан введений в 1733 роц? указом короля ≪Кантональний регламент≫, яким регулювалися правила в?йськово? повинност? та зг?дно з яким за кожною пожежною округою ? кантоном був закр?плений командир визначено? частини, який набирав в ньому рекрут?в. ≪Кантональний регламент≫ проголосив ≪вс?х жител?в держави≫ в?д 18 до 40 рок?в ≪народженими для збро?≫, таким чином ставши першим у тогочасн?й ?вроп? передв?сником введення загально? в?йськово? повинност?. Також дуже поширеним було вербування до пруссько? арм?? ?ноземних найманц?в.

Завдяки цим заходам наприк?нц? правл?ння Фр?др?ха В?льгельма I чисельн?сть пруссько? арм?? становила 75 тисяч вояк?в, з яких 25 тисяч були ?ноземцями. Витрати на арм?ю зросли вдв?ч? з 2,4 млн талер?в в 1713 роц? до 4,8 млн талер?в в 1740 роц?.

Справжньою пристрастю Фр?др?ха В?льгельма I були височезн? вояки, тому на ?х рекрутування по вс?й Н?меччин? не шкодувалося ан? корол?вських кошт?в, ан? часу та хитрощ?в вербувальник?в. Високих рекрут?в отримував король ? в подарунок в?д ?нших монарх?в ?вропи.

Докладн?ше: Гогенцоллерни

Нагороди

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Фред Функен, Лилиан Функен ≪Европа. XVIII век. Франция: королевская свита и пехота. Великобритания и Пруссия: пехота≫ Астрель 2003 152 с. (130 с.) ISBN 5-17-017609-0 (рос.)
  2. http://www.preussen.de/de/geschichte/1713_friedrich_wilhelm_i..html
  3. http://www.irishtimes.com/news/world/europe/the-man-who-would-be-kaiser-1.1884029
  4. а б в Lundy D. R. The Peerage
  5. Мустаф?н О. Справжня ?стор?я раннього нового часу. Х., 2014, с.318

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • Christopher Schulze: Ein Dutzend Langer Kerls ware mir lieber. Anekdoten uber den Soldatenkonig , Eulenspiegel Verlag, Berlin 2016, ISBN 978-3-359-02496-5 .
  • Annaherungen an Friedrich Wilhelm I. Eine Lesestunde im Schloss Konigs Wusterhausen , bearbeitet von Jurgen Kloosterhuis. Duncker & Humblot, Berlin 2011, ISBN 978-3-428-13730-5 .
  • Unbekannt.  Friedrich Wilhelm I. (Konig in Preußen) // Allgemeine Deutsche Biographie . Leipzig, 1877, Band 7, S. 635?656.
  • Gerhard Oestreich.  Friedrich Wilhelm I., Konig in Preußen . // Neue Deutsche Biographie . Berlin, 1961, Band 5, S. 540?545 ( Digitalisat ).
  • Klaus-Gunther Wesseling. Friedrich Wilhelm I. // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon ., Sp. 452?477}}.
  • Ingeborg Weber-Kellermann (Hrsg.): Wilhelmine von Bayreuth, eine preußische Konigstochter. Insel, Frankfurt/M. 1981, ISBN 3-458-32980-3 .
  • Friedrich Beck, Julius H. Schoeps (Hrsg.): Der Soldatenkonig. Friedrich Wilhelm I. in seiner Zeit. Verlag fur Berlin-Brandenburg, Potsdam 2003, ISBN 3-935035-43-8 .
  • Claus A. Pierach, Erich Jennewein: Friedrich Wilhelm I. und die Porphyrie . In: Sudhoffs Archiv. Bd. 83, Heft 1 (1999), S. 50?66.
  • Generaldirektion der Staatlichen Schlosser und Garten Potsdam-Sanssouci (Hrsg.): Friedrich Wilhelm I. Der Soldatenkonig als Maler . Potsdam 1990.
  • Carl Hinrichs: Friedrich Wilhelm I. Konig in Preußen. Eine Biographie. Jugend und Aufstieg . Hanseatische Verlagsanstalt, Hamburg 1941 [Im Reprint der Wissenschaftlichen Buchgesellschaft, Darmstadt 1968 erganzt durch: ≪Der Regierungsantritt Friedrich Wilhelms I. Die preussische Zentralverwaltung in den Anfangen Friedrich Wilhelms I.≫]
  • Heinz Kathe: Der Soldatenkonig. Friedrich Wilhelm I. 1688?1740. Konig in Preußen. Koln 1981, ISBN 3-7609-0626-5 .
  • Christian Graf von Krockow: Portrats beruhmter deutscher Manner ? Von Martin Luther bis zur Gegenwart. List, Munchen 2001, ISBN 3-548-60447-1 , S. 57?100.
  • Heinz Ohff: Preußens Konige. Piper Verlag, Munchen 2001, ISBN 3-492-23359-7 .
  • Wolfgang Venohr: Friedrich Wilhelm I. Preußens Soldatenkonig. Erg. 2. Aufl., Ullstein, Berlin 2001, ISBN 3-7766-2223-7 . московський переклад
  • Christopher Clark: Preußen. Aufstieg und Niedergang 1600?1947. Bonn 2007, ISBN 978-3-89331-786-8 .
  • Wilhelm Treue: Wirtschafts- und Technikgeschichte Preussens . de Gruyter, Berlin / New York 1984, ISBN 3-11-009598-X .
  • Friedrich R. Paulig: Friedrich Wilhelm I., Konig von Preußen. Ein Beitrag zur Geschichte seines Lebens, seines Hofes und seiner Zeit. Selbstverl. des Verf., Frankfurt a. O. 1889 ( Digitalisat )
  • Mittenzwei, Ingrid: Friedrich II. von Preußen. Eine Biographie, Deutscher Verlag der Wissenschaften, Berlin 1987

Посилання

[ ред. | ред. код ]