Французька кампан?я (1940)

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Французька кампан?я
Зах?дний фронт
Друга св?това в?йна
За годинниковою стрілкою зверху зліва: *Покинуте обладнання в Північній Франції * Німецькі війська проходять через Париж * Британські солдати розглядають німецьку гармату * Знищена французька бронемашина * Французькі солдати прямують до німецьких таборів для військовополонених * Німецькі танки пробиваються через Арденни
За годинниковою стр?лкою зверху зл?ва: *Покинуте обладнання в П?вн?чн?й Франц?? * Н?мецьк? в?йська проходять через Париж * Британськ? солдати розглядають н?мецьку гармату * Знищена французька бронемашина * Французьк? солдати прямують до н?мецьких табор?в для в?йськовополонених * Н?мецьк? танки пробиваються через Арденни

За годинниковою стр?лкою зверху зл?ва:
Дата: 10 травня 1940 року ? 22 червня 1940 року
М?сце: Бельг?я , Голланд?я , Люксембург , Франц?я
Результат: Окупац?я Н?меччиною Бельг?? , Голланд?? , Люксембургу та П?вн?чно? Франц??
Сторони
Франція  Франц?я
Велика Британія  Велика Британ?я
Бельгія  Бельг?я
Нідерланди  Н?дерланди
Люксембург  Люксембург
Канада Канада
Польща  Польща
Чехословаччина  Чехословаччина
Третій Рейх  Трет?й Рейх
Італія  ?тал?я
Командувач?
Франція Мор?с Гамелен
Франція Максим Вейган
Франція Гастон Б?йот
Велика Британія Джон Верекер Горт
Бельгія Леопольд III
Нідерланди Генр? В?нкельман
Польща Владислав С?корський
Третій Рейх Герд фон Рундштедт
Третій Рейх Федор фон Бок
Третій Рейх Гайнц Гудер?ан
Третій Рейх В?льгельм фон Лееб
Італія Умберто II
В?йськов? сили
Франція 104 див?з??
Велика Британія 10 див?з?й
Бельгія 23 див?з??
Нідерланди 10 див?з?й
Всього: 3 785 000
Третій Рейх 136 див?з?й
Італія 32 див?з??


Всього: 4 000 000
Втрати
Франція 85 310 вбитих, 120 000 поранених, 12 000 зниклих безв?сти [1]
Велика Британія 11014 загиблих, 14 074 поранених, 41 338 зниклих без в?ст? та в?йськовополонених [2]
Бельгія 6093 вбитих, 15850 поранених, 500 зниклих безв?сти
Нідерланди 2332 вбитих, 7000 поранених
Люксембург 7 поранених [3]
Третій Рейх 27 074 загиблих, 111 034 поранених, 18 384 зниклих безв?сти [4]
Італія 631 або 642 вбитими, 2631 пораненими та 616 зниклими [5]

Францу?зька кампа?н?я  ? в?йськова кампан?я Н?меччини проти Франц?? та кра?н Бен?люксу починаючи з 10 травня 1940 року. Результатом операц?? була окупац?я н?мецькими в?йськами територ?? Бельг?? , Голланд?? , Люксембургу та П?вн?чно? Франц?? .

Битва складалася з двох основних операц?й. Перша ? План ≪Гельб≫ , п?д час яко? н?мецьк? бронетанков? частини перейшли Арденни , щоб в?др?зати ? оточити союзницьк? частини, як? ув?йшли до Бельг??. Коли французи ? англ?йц? були оточен? Вермахтом, британський уряд вир?шив евакуювати сво? британськ? експедиц?йн? сили (БЕС), а також к?лька французьких див?з?й з Дюнкерку п?д час операц?? ≪Динамо≫ .

П?сля того як британц? евакуювались, Н?меччина розпочала другу операц?ю ? операц?я ≪Рот≫ . Французька арм?я билася в?дчайдушно (зокрема, не здала сво?х позиц?й 4-та танкова див?з?я полковника Шарля де Голля), але серед владно? верх?вки панували хаос ? пан?ка. Французьк? генерали були деморал?зован? ? думали т?льки про почесну кап?туляц?ю, багато пол?тик?в хот?ли миру з Н?меччиною. Через кап?тулянтськ? д?? французького кер?вництва н?мецьк? в?йська об?йшли л?н?ю Мажино ? рушили вглиб кра?ни. Н?мецьк? в?йська ув?йшли у Париж 14 червня. Незабаром почалися переговори з новим французьким урядом на чол? з Ф?л?ппом Петеном який, всупереч бажанням багатьох француз?в, публ?чно оголосив про сво? бажання перемир'я з Н?меччиною.

22 червня було п?дписано перемир'я м?ж Франц??ю ? Н?меччиною, що привело до под?лу Франц??: Н?меччина контролювала п?вн?ч ? зах?д, невелика ?тал?йська окупац?йна зона на п?вденному сход?, ? не окупований терен ? Zone libre на чол? з маршалом Ф?л?ппом Петеном, як голова режиму В?ш? . Франц?я залишалася п?д контролем ос? до висадки союзник?в в 1944 роц?.

Перед?стор?я

[ ред. | ред. код ]

3 вересня 1939 у в?дпов?дь на напад Н?меччини на Польщу , Велика Британ?я та Франц?я оголосили в?йну Н?меччин?: локальна польсько-н?мецька в?йна фактично дала старт ново? св?тово? в?йни . У Франц??, б?ля укр?плено? л?н?? Мажино , розташувалася франко-британська арм?я, а б?ля л?н?? З?гфр?да сконцентрувалася н?мецька арм?я. Але активн? в?йськов? д?? були лише на мор? переважно м?ж н?мецьким ? британським флотом. Це стосувалося винятково д?яльност? У?нстона Черчилля, який тод? об?ймав посаду першого лорда адм?ралтейства, тобто в?йськово-морського м?н?стра.

Наступ французько? арм?? 7 вересня 1939 року в долин? Рейну не призв?в до перекидання н?мецьких в?йськ ?з Польщ?. Погано п?дготовлена французька п?хота зазнала важких втрат. Незважаючи на значну перевагу в жив?й сил? та техн?ц?, французьким в?йськам не вдалося нав?ть д?йти до л?н?? З?гфр?да. Наступний наступ союзник?в планували на 20 вересня , але у зв’язку з поразкою Польщ? його не в?дбулось. Припинення польського спротиву означало крах стратег?? в?йни проти Н?меччини на двох фронтах. Зд?йснений н?мцями в жовтн? контрнаступ дозволив ?м повернути втрачен? територ??, а французька арм?я повернулася на л?н?ю Мажино. В?дтак на кордон? Франц?? та Н?меччини панувала дивна тиша: обидв? арм?? стояли обличчям один до одного, але бо?в не було, т?льки ?нод? зав'язувалися випадков? перестр?лки. Цей пер?од в?йни ( вересень 1939  ? кв?тень 1940 ) ув?йшов в ?стор?ю як Дивна в?йна .

З початком радянсько-ф?нсько? в?йни 30 листопада 1939 року в урядах Велико? Британ?? та Франц?? стали розроблятися плани допомоги Ф?нлянд?? ? в?йськових д?й проти СРСР . Нам?чалися висадка експедиц?йного корпусу в Норвег?? ? ав?аудари по бакинським нафтопромислам. Але зак?нчення радянсько-ф?нсько? в?йни 12 березня 1940 поклало край цим планам [6] .

9 кв?тня 1940 н?мецьк? в?йська вторглися в Дан?ю ? Норвег?ю . Дан?я в?дразу ж кап?тулювала, але Норвег?я кап?тулювати в?дмовилася ? чинила оп?р, а 14 кв?тня в н?й висадився англо-французький десант. Зав'язалися запекл? бо?, як? могли привести до затяжно? в?йни. Був зв?льнений Нарв?к , але подальшого наступу союзник?в завадив н?мецький наступ на Франц?ю, Бельг?ю, Н?дерланди ? Люксембург, що почався 10 травня .

План вторгнення у Франц?ю

[ ред. | ред. код ]
Докладн?ше: План ≪Гельб≫

27 вересня 1939  року на нарад? головнокомандувач?в видами збройних сил ? ?хн?х начальник?в штаб?в Г?тлер наказав негайно готувати наступ на заход?: ≪Ц?ль в?йни ? поставити Англ?ю на кол?на, розгромити Франц?ю≫ . Проти виступають головнокомандувач сухопутними в?йськами Браух?ч ? начальник Генерального штабу Гальдер . (Вони нав?ть готують план усунення Г?тлера в?д влади, але, не отримавши п?дтримки командувача арм??ю резерву генерала Фромма, полишають його).

Вже 6 жовтня 1939  року н?мецьк? в?йська остаточно завершили окупац?ю Польщ? , а 9 жовтня командуючим видами збройних сил Браух?чу , Гер?нгу ? Редеру була над?слана ≪Пам'ятна записка ? пров?дн? вказ?вки щодо ведення в?йни на Заход?≫ [7] . У цьому документ? на основ? концепц?? ≪блискавично? в?йни≫ визначалися стратег?чн? ц?л? майбутньо? кампан??. Тут же зазначалося, що н?мецьк? в?йська будуть наступати на заход?, незважаючи на нейтрал?тет Бельг?? , Голланд?? ? Люксембургу .

Не зважаючи на внутр?шн? побоювання у провальному завершенн? операц??, Браух?ч да? доручення генеральному штабу розробити ≪Директиву Гельб щодо стратег?чного розгортання≫, яку п?дпису? 29 жовтня 1939  року.

План ≪Гельб≫ (≪Жовтий≫) у сво?му першому вар?ант? ( План ОКХ ), який так ? не було виконано, передбачав, що напрямок головного удару н?мецьких в?йськ буде проходити по обидва боки Ль?жа . Директива зак?нчувалася розпорядженням групам арм?й ≪A≫ ? ≪B≫ зосередити сво? в?йська таким чином, щоб вони за ш?сть н?чних переход?в змогли зайняти вих?дн? позиц?? для наступу.

Початок наступу було призначено на 12 листопада 1939  року. 5 листопада Браух?ч знову спробував в?дговорити Г?тлера в?д вторгнення у Франц?ю . Г?тлер у свою чергу ще раз п?дтвердив, що наступ необх?дно почати не п?зн?ше 12 листопада . Однак 7 листопада наказ було скасовано через несприятлив? метеоролог?чн? умови . П?зн?ше початок операц?? буде в?дкладено ще 29 раз?в.

10 с?чня 1940  року Г?тлер призначив остаточну дату наступу ? 17 с?чня . Але у той самий день, коли Г?тлер прийняв це р?шення, в?дбувся досить загадковий ≪випадок≫ : л?так з н?мецьким оф?цером , що перевозив секретн? документи, помилково приземлився на територ?? Бельг?? ? план ≪Гельб≫ потрапив до рук бельг?йц?в .

Н?мц? змушен? були зм?нити план операц??. Нову редакц?ю ( План Манштейна ) представив начальник штабу групи арм?й ≪A≫ п?д командуванням Рундштедта Ер?х фон Манштейн . Манштейн д?йшов висновку, що доц?льн?ше завдати головного удару через Арденни у напрямку Седана , чого союзники аж н?як не оч?кували. Основною ?де?ю плану Манштейна було ≪заманювання≫ . Манштейн не сумн?вався, що союзники обов'язково прореагують на вторгнення в Бельг?ю . Але, розгортаючи там сво? в?йська, вони втратять в?льний резерв (принаймн? на к?лька дн?в), завантажать до в?дмови дороги ?, головне, послаблять ≪ковзанням на п?вн?ч≫ оперативну д?лянку Д?нан  ? Седан .

Оборонн? плани союзник?в

[ ред. | ред. код ]

Ще в 1937 роц? французька Верховна рада нац?онально? оборони, вивчаючи питання про вступ французьких в?йськ у Бельг?ю у випадку н?мецько? атаки, д?йшла висновку про необх?дн?сть створити фронт франко-бельг?йських арм?й, що спира?ться на завчасно орган?зовану позиц?ю або на рубеж? Антверпен  ? р?чка Д?ль  ? Намюр ( План ≪Д?ль≫ ), або на зах?д в?д цього рубежу, по л?н?? р?чки Шельди ( План ≪Еско≫ ). Попередн? фортиф?кац?йн? роботи на вибраному рубеж? в?дпов?дно до погодженого плану оборони повинна була виконати Бельг?я .

Перший оперативний план, складений на основ? вс?х попередн?х м?ркувань ? дискус?й, був викладений у так зван?й ≪Тимчасов?й постанов? про безпеку≫ ? секретн?й ?нструкц?? генерала А.Жоржа в?д 26 вересня 1939 року. Ця дата ц?кава тим, що вона вказу? на в?дсутн?сть у союзного командування яких-небудь ц?лком завершених план?в ведення во?нних д?й нав?ть п?сля того, як Франц?я оголосила Н?меччин? в?йну ? Польща перебувала напередодн? поразки.

В?дсутн?сть контакт?в м?ж генеральними штабами не дозволило французькому командуванню одержати як?-небудь докладн? в?домост? про розташування головних сил бельг?йсько? арм??. В?дкритим залишалося питання про те, яку л?н?ю оборони необх?дно зайняти п?сля вступу на бельг?йську територ?ю. Було в?домо лише, що ядром оборони Бельг?? служить район, утворений укр?пленими позиц?ями ? водними перешкодами ? каналом Альберта , Маасом в?д Ль?жа до Намюра , Самброю ? каналом Самбра  ? Шельда . Тут перебувала перша захисна л?н?я бельг?йц?в, яку в?д Антверпена до Ль?жа захищали 12 п?хотних ? 2 кавалер?йськ? див?з?? .

Бельг?йське командування знало, що ця ?снуюча ще з 1930 року л?н?я оборони недостатньо м?цна й навряд чи на н?й вдасться зупинити н?мецький наступ. Вона занадто в?ддалена в?д Франц?? , щоб розташован? на н?й в?йська могли вчасно одержати допомогу англ?йсько? та французько? арм?й. В 1939 роц? було вир?шено розглядати цю л?н?ю як л?н?ю прикриття, а головною оборонною л?н??ю бельг?йсько? арм?? обрати руб?ж по р?чц? Д?ль , м?ж м?стами Кон?нгсхойкт ? Вавр ; зв?дси новий руб?ж одержав назву ≪л?н?? KB≫ .

Плани бельг?йц?в зб?глися з поглядами франко-британського командування. 14 листопада 1939 року на нарад? в штаб? Жоржа Гамелен запропонував як к?нцеву л?н?ю висування союзних арм?й у Бельг?ю руб?ж Антверпен  ? р?чка Д?ль  ? Намюр . Тут, заявив Гамелен , можна буде зд?йснити ≪гарну координац?ю бельг?йських ? франко-британських маневр?в≫ . Ця л?н?я зб?галася з бельг?йською ≪л?н??ю KB≫.

17 листопада 1939 року план ≪Д?ль≫ було затверджено на зас?данн? верховно? ради союзник?в в Лондон? як основну стратег?чну концепц?ю союзного командування.

Сп?вв?дношення стор?н

[ ред. | ред. код ]

Сп?вв?дношення стор?н на 10 травня 1940 року [8]

Франц?я Велика Британ?я Бельг?я Голланд?я Всього у союзник?в Н?меччина
Особовий склад (тис. ос?б) 2440 395 600 350 3785 3300
Див?з?? (в тому числ? резервн?):
танков?
механ?зован?
моторизован?
кавалер?йськ?
104 a
3 d
3
7
5
10 b
-
-
10
-
23 c
-
-
-
2
10
-
-
-
-
147
3
3
17
7
136
10
-
7
1
Танки 2789 310 - - 3099 2580
Л?таки:
винищувач?
бомбардувальники
1648
946
219
1837 e
800
544
186
84
-
120
-
-
3791
1730
763
3824
1264
1462
Артилер?йська зброя кал?бром 75 мм ? вище 11200 1350 1338 656 14544 7379

a   К?льк?сть див?з?й на П?вн?чно-Сх?дному фронт? з резервом головного командування, без врахування французьких сил в Альпах (П?вденно-Сх?дний фронт), у П?вн?чн?й Африц? ? Левант?. До складу французьких сил включена одна польська див?з?я. Кр?посн? в?йська 19 укр?прайон?в ? укр?псектор?в прир?внян? до 13 п?хотних див?з?й.

b   Не включен? три п?хотн? див?з?? неповного складу, що призначалися для охорони комун?кац?й.
c   Кр?посн? частини прир?внян? до одн??? п?хотно? див?з??.
d   4-а танкова див?з?я сформована в ход? бойових д?й.
e   На територ?? метропол?? ? у Франц??.

Вторгнення в Бельг?ю, Люксембург ? Н?дерланди

[ ред. | ред. код ]

Н?мецький наступ на кра?ни Бен?люксу розпочався вноч? 10 травня 1940 року ав?анальотом на аеродроми Бельг?? в 4 години ранку ? ударом сухопутних в?йськ в 4:35 по Люксембургу та в 5:30 по Голланд??. Люксембург протримався всього к?лька годин ? здався, в ход? вторгнення на територ?ю ц??? кра?ни 7 солдат?в було поранено, 75 захоплено в полон, загинув 1 англ?йський п?лот ? 5 спаг?в.

Голланд?я

[ ред. | ред. код ]

У Голланд?? велика роль у вторгненн? в?дводилася 22-й парашутно-десантн?й див?з?? п?д командуванням генерал-лейтенанта Ганса фон Шпонека . Парашутн? ? планерн? десанти, викинут? б?ля м?ст Роттердам , Гаага , Мурдейк ? Дордрехт , парал?зували внутр?шн? райони Голланд??. Найпотужн?ший форт Ебен-Емаель , що мав 60 гармат ? 1200 чолов?к гарн?зону, був захоплений н?мецьким парашутним десантом в 495 чолов?к. Потужним бомбардуванням п?ддалися вс? ключов? оборонн? точки. Вже 11 травня оборона голландц?в на канал? Альберта була зламана. До 13 травня основн? н?мецьк? сили, переправившись через мости, утримуван? парашутистами, почали штурм так звано? ≪Голландсько? фортец?≫. Н?мц? п?д?йшли до Антверпену ? Роттердаму. 14 травня люфтваффе зд?йснили бомбардування Роттердама ? в той же день була п?дписана повна кап?туляц?я. Королева Н?дерланд?в В?льгельм?на була евакуйована до Англ??.

Бельг?я

[ ред. | ред. код ]

Спод?ваючись, що головний удар н?мецьких в?йськ завда?ться на територ?? Бельг?? , союзне командування використало ус? сили, щоб зупинити вторгнення, однак ?хн? д?? зак?нчились провалом, бо удар по Бельг?? був в?двол?каючим маневром, щоб в?дтягнути сили союзник?в на п?вн?ч, в той час як об'?ктом справжнього наступу н?мц?в були Арденни , г?рська система на франко-бельг?йському кордон?, яку французьке командування вважало непрох?дною для н?мц?в ? захищало силами лише 10 резервних див?з?й, однак н?мц? пройшли ?? за три дн?.

П?д час проведення кампан?? в Бельг?? мали м?сце дв? ключов? под??: наймасштабн?ший на той час танковий б?й у ход? битви при Анню , п?д час якого вперше в ?стор?? з?ткнулися значн? сили танкових в?йськ протиборчих стор?н, та битва за Ебен-Емаель  ? перше у в?йськов?й ?стор?? застосування пов?тряного десанту з? стратег?чними ц?лями. 28 травня Бельг?я кап?тулювала. Союзниками це було розц?нено як зрада, хоча король Леопольд III в?дмовився особисто п?дписати акт про кап?туляц?ю, на в?дм?ну в?д монарх?в Н?дерланд?в ? Норвег??, залишився на батьк?вщин? ? п?сля в?дмови затвердити колаборац?он?стський уряд до к?нця в?йни перебував п?д домашн?м арештом.

Битва за Франц?ю

[ ред. | ред. код ]
Докладн?ше: План ≪Рот≫

13 травня н?мецьк? в?йська перетнули франко-бельг?йський кордон ? зайняли Седан , зв?дки розпочали наступ до Ла-Маншу ? на Париж .

16 травня 1940 року до Парижу прил?тав В?нстон Черч?лль на перемови з Полем Рейно та Мор?сом ?амеленом. Франц?я вимагала в?д Англ?? зб?льшення ав?ац??. Англ?я вид?лила додатково 10 ескадрил?й. Французький уряд, за британсько? п?дтримки, намагався добитися негайного втручання США у в?йну, але президент Франкл?н Делано Рузвельт в?дхилив це прохання як незд?йсненне. Громадська думка США на той момент була категорично проти встрявання в новий ?вропейський конфл?кт [9] . У н?ч з 15 на 16 травня 1940 року бомбардувальники RAF завдали перший пов?тряний удар по територ?? Н?меччини ?промисловому району Руру. 99 бомбардувальник?в скинули бомби, уся шкода в?д яких була ? один убитий н?мецький селянин.

21 травня 1940 р. н?мецьк? в?йська досягли Ла-Маншу , в?др?завши 28 французьких ? англ?йських див?з?й в?д головних сил.

26 травня з Дюнкерку почалась евакуац?я англ?йських ? частково французьких в?йськ, яка тривала до 4 червня. П?д час операц?? ≪Динамо≫ потонуло ? пропало безв?сти близько 2 тисяч чолов?к, 15 тисяч француз?в попали в полон, прикриваючи останн?й етап евакуац??, ? ще 40 тисяч ? п?сля захоплення 4 червня нацистами Дюнкерка. Всього в Британ?ю було вивезено 338 тис. солдат?в ? оф?цер?в, у тому числ? увесь 224-тисячний англ?йський експедиц?йний корпус. Уся в?йськова техн?ка англ?йських експедиц?йних сил д?сталася н?мецьк?й арм??.

П?сля поразки п?д Дюнкерком головнокомандувачем французько? арм?? був призначений генерал Вейган. Уже на цей час сили французько? арм?? були серйозно п?д?рван? (т?льки в Англ?ю було евакуйовано 100 тис. чол.). У кра?ни було два виходи ?з ситуац??: або запросити у Н?меччини перемир'я з ус?ма в?йськово-пол?тичним насл?дками, або евакуювати в?йська в Африку. Трет?й шлях ? продовження в?йни з Н?меччиною ? був безперспективний.

5 червня 1940 р. н?мецька арм?я почала широко-масштабний наступ вглиб кра?ни. В?йськово-пов?трян? сили бомбардували позиц?? французьких в?йськ, танков? див?з??, в район? Ам'?на ? Перонне також перейшли в наступ. Оп?р з боку французько? арм?? був все ще серйозний. ?й вдалось нав?ть зупинити наступ н?мецько? арм?? поблизу Сомм?. Але уже на другий день оп?р француз?в ослаб, ? вони почали в?дступати на руб?ж р?чок Авр-Ена. Битва на Сомм? була програна.

8 червня н?мецьк? в?йська вийшли на береги р?чки Сена, що змусило уряд Франц?? залишити Париж, оголосивши його в?льним м?стом. 10-а французька арм?я, будучи притисненою до моря, кап?тулювала перед танками Роммеля. 11 червня в?дбулась нарада Верховно? ради, на як?й були присутн? во?начальники ? голови уряду Британ?? ? Франц??. Щось зм?нити вони уже не змогли. Битва за Франц?ю була програна. Вейган зайнявся проблемою облаштування перемир'я.

14 червня н?мецьк? в?йська без бою захопили столицю Франц??, а через три дн? глава уряду маршал Анр? Петен звернувся до Н?меччини з проханням про перемир'я. Н?мц?, однак, не припинили свого наступу ? ще оволод?ли Шербуром, Брестом, Греноблем та ?ншими м?стами. П?зно ввечер? 17 червня 1940 року н?мецький посол у Москв? Вернер фон дер Шуленбург вислав телеграму до м?н?стерства закордонних справ у Берл?н?, де прив?тав н?мц?в з гранд?озною перемогою над ≪Зах?дними ?мпер?азмами≫ [10] . Варто в?дзначити, що усп?х Г?тлера в зах?дн?й ?вроп? дозволив Стал?ну продовжити б?льш впевнено чинити дипломатичний тиск на кра?ни Балт??, будучи впевненим, що Велика Британ?я не зможе прийти ?м на допомогу. Через деякий час Естон?я, Латв?я ? Литва були окупован?.

Кап?туляц?я Франц?? була п?дписана 22 червня 1940 року в Комп'?нському л?с? (рег?он П?кард?я), де 22 роки перед тим було укладене принизливе для Н?меччини перемир'я, що знаменувало пад?ння Кайзер?всько? ?мпер?? . Через два дн? поблизу Риму було п?дписано акт про кап?туляц?ю Франц?? перед ?тал??ю, яка вступила у в?йну 10 червня ? окупувала м?сто Ментона на Лазуровому Берез? Середземного моря.

Однак на фронт? ще не все стихло. Укр?плення л?н?? Маж?но, незв'язан? з останньою арм??ю, усп?шно продовжували оп?р по 25 червня. 45-й корпус у повному склад? перейшов швейцарський кордон ? був ?нтернований.

За умовами кап?туляц?? 60 % територ?? Франц??, включаючи Париж ? все атлантичне узбережжя, окуповувалось н?мецькими та ?тал?йськими в?йськами, як? мали утримуватись французьким колаборац?он?стським урядом, Франц?я демоб?л?зовувала та роззброювала б?льшу частину арм?? ? зв?льняла вс?х н?мецьких полонених. 10 липня 1940 року у м?ст? В?ши Нац?ональн? збори Третьо? республ?ки проголосили створення Французько? держави на чол? з прем'?р-м?н?стром Ф?л?пом Петеном , яку визнали кра?ни Ос? ? яка про?снувала до 22 кв?тня 1945 року.

Шарль де Голль на знак протесту з кап?тулянтською пол?тикою Петена ем?грував в Англ?ю. Ще 18 червня в?н звернувся по рад?о з закликом до ус?х французьких солдат ? оф?цер?в, що знаходились на територ?? Британ??, вступити до руху опору.

Розгром Франц?? створив серйозну проблему для Британ??: було надзвичайно важливо, щоб французьк? корабл? не потрапили до н?мецьких рук, оск?льки разом з ?тал?йським флотом, який вступив у в?йну на боц? Н?меччини, в?н м?г би перехилити в?йськово-морський баланс на користь Ос?. Не дов?ряючи об?цянкам, що французьк? корабл? не стануть допомагати Н?меччин? [11] , англ?йц? вир?шили ?х знешкодити. 3 липня 1940 року Корол?вський флот почав операц?ю ≪Катапульта≫ й захопив ус? французьк? корабл? на сво?х в?йськово-морських базах.

Причини швидко? поразки французько? арм??

[ ред. | ред. код ]

Хоча Франц?я вийшла кра?ною-переможцем у Перш?й св?тов?й в?йн?, мала одну ?з найсильн?ших арм?й св?ту, а ?? ресурсний потенц?ал разом з колон?ями був значно б?льшим, н?ж у Н?меччини, у в?йн? з Трет?м Рейхом вона протрималася лише трохи б?льше м?сяця.

Незважаючи, що п?сля приходу до влади нацист?в, Н?меччина р?зко зб?льшила в?йськове виробництво, ? в цьому сенс? перевершувала Англ?ю ? Франц?ю, але це був тимчасовий чинник. До того ж союзники могли спиратися на величезний промисловий та техн?чний потенц?ал США, що неминуче в?д?грало свою роль, нав?ть без формального вступу Вашингтона у в?йну.

Франц?я не проводила в?йськових реформ, мала вкрай застар?лу ? неповоротку систему моб?л?зац?? до арм??. Зокрема, для ?? проведення у раз? в?йни французьк?й арм?? було потр?бно два тижн?. У мирний час н?чого не було зроблено для п?дготовки резерву, найперше оф?церського. Люди приходили в арм?ю з досв?дом фронтовик?в 1918 року [12] . У штабах союзник?в будували за лекалами минуло? в?йни бойов? д?? окопного характеру, абсолютно не враховуючи виникнення нового виду в?йськ ? танкових. Ц? та ?нш? фактори зумовили провальну стратег?ю французьких генерал?в у опор? на фортец? та фортиф?кац?йн? споруди л?н?? Мажино. Ц?каво, що ?? побудували т?льки на н?мецькому кордон?, однак не продовжили на бельг?йському.

У Перш?й св?тов?й в?йн? Франц?я зазнала найб?льших людських втрат [13] . Вона втратила понад 7% населення. При тому, що демограф?чна ситуац?я ? так була дуже складною. Втрати населення в пер?од наполеон?вських в?йн було поновлено лише наприк?нц? XIX стол?ття. Усе це, а також велик? матер?альн? втрати в пер?од 1914-18 рр., зумовило пан?вне уявлення про в?йну в французькому сусп?льств? як про вкрай небажане явище. Пол?тика умиротворення у м?жво?нний час мала значну п?дтримку. Б?льш?сть, як у Франц??, так ? у Велик?й Британ??, позитивно ставилося до п?дписання Мюнхенсько? угоди , яка в?ддала Судетську область Чехословаччини Рейху. Так само протест?в ? жодних ?нших д?й не викликав аншлюс Австр?? [12] .

У часи СРСР вину покладали на кап?тулянтську та реакц?йну пол?тику дово?нно? французько? ел?ти. Це не надто в?др?зня?ться в?д звинувачень, висунутих режимом Петена проти ≪попередник?в≫ (1942 року проходив судовий процес проти ?амелена, Рейно та ?нших м?н?стр?в) ? Петен ? його соратники звинувачували попередн? уряди в тому, що вони св?домо послаблювали обороноздатн?сть кра?ни, що вся культура м?жво?нно? Франц?? була гнилою ? що потр?бне нац?ональне в?дродження.

Джерела

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]
  • Галушка А., Брайлян ?. Змова диктатор?в: Под?л ?вропи м?ж Г?тлером ? Стал?ним, 1939?1941. ? Харк?в: Клуб с?мейного дозв?лля, 2018. ? 368 с.
  • Brown D. The road to Oran: Anglo-French Naval Relations, September 1939 ? July 1940. ? Taylor & Francis Ltd, 2004. ? 216 p.
  • Forczyk R. Case Red: The Collapse of France. ? Osprey Publishing UK, 2017. ? 464 p.
  • Talbot C. I. A Reassessment of Anglo-French Strategy during the Phony War, 1939?1940. The English Historical Review.  ? Vol. 119. ? No. 481. ? (Apr., 2004). ? P. 333?372.
  • The Cambridge History of the Second World War. ? Vol. I. Fighting the War. / [Ed. by J. Ferris, E. Mawdsley]. ? Cambridge: Cambridge University Press, 2015. ? 804 p.
  • The Cambridge History of the Second World War. ? Vol. II.  Politics and Ideology. / [Ed. by R. Bosworth, J. Maiolo]. ? Cambridge: Cambridge University Press, 2015. ? 702 p.
  • De Waal, Frans (1990). Peacemaking Among Primates . New York: Harvard University Press. ISBN   0-674-65921-X .
  • Dear, Ian; Foot, M. (2001). The Oxford Companion to World War II . London: Oxford University Press. ISBN   0-19-860446-7 .
  • Deighton, Len (2008). Fighter: The True Story of the Battle of Britain (вид. illus.). Random House. ISBN   978-1-84595-106-1 .
  • Doughty, R. A. (2014) [1985]. The Seeds of Disaster: The Development of French Army Doctrine, 1919?39 (вид. Stackpole, Mechanicsburg, PA). Hamden, CT: Archon Books. ISBN   978-0-8117-1460-0 .
  • Dunstan, Simon. Fort Eben Emael: The Key to Hitler's victory in the West . Osprey, Oxford. 2005. ISBN  1-84176-821-9
  • Durand, Yves (1981). La Captivite, Histoire des prisonniers de guerre francais 1939?1945 [ The Captivity: History of the French War Prisoners ] (French) (вид. 2nd revue et corrigee). Paris. OCLC   417568776 .
  • Ellis, John (1993). The World War II Data Book . Aurum Press. ISBN   978-1-85410-254-6 .
  • Ellis, Major L. F. (2004) [1st. pub. HMSO 1954]. Butler, J. R. M. (ред.). The War in France and Flanders 1939?1940 . History of the Second World War United Kingdom Military Series. Naval & Military Press. ISBN   978-1-84574-056-6 .

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. de La Gorce 1988, p. 496.
  2. Sebag-Montefiore 2007 p.506
  3. "Inauguration du Monument erige a la Memoire des Morts de la Force Armee de la guerre de 1940-1945" (PDF). Grand Duche de Luxembourg Ministere D'Etat Bulletin D'Information (in French). 4 (10). Luxembourg: Service information et presse. 31 October 1948. p. 147. Archived from the original (PDF) on 8 January 2017. Retrieved 22 May 2020.
  4. Frieser (1995), p. 400.
  5. Porch, Douglas (2004). The Path to Victory: The Mediterranean Theater in World War II (1st ed.). New York: Farrar, Straus and Giroux. ISBN 978-0-374-20518-8 .
  6. [1]
  7. ≪Военно-исторический журнал≫, 1968, № 1, стр.76?78. (рос.)
  8. История второй мировой войны. 1939 ? 1945. Том третий. Глава пятая. Таблица 5. Соотношение сил на Северо-Восточном фронте на 10 мая 1940 г. (рос.)
  9. Окупац?я Н?меччиною п?вн?чно? ? зах?дно? ?вропи. Реферат
  10. 17 июня 1940 г. Кремль поздравил Гитлера с разгромом Франции. Источник: Оглашению подлежит: СССР ? Германия. 1939?1941: Документы и материалы / Сост. Ю. Фельштинский. ? М.: Моск. рабочий, 1991. ? 367 с. Арх?в ориг?налу за 15 листопада 2020 . Процитовано 21 листопада 2020 .
  11. 24 червня 1940 року командувач французького флоту адм?рал Жан Лу? Ксав'? Франсуа Дарлан видав наказ, що французьк? корабл? н? в якому раз? не мають потрапити в руки н?мц?в.
  12. а б ≪Дивна в?йна≫ як початок Друго? св?тово?. Юр?й Райхель
  13. Huber, Michel (1931). La Population de la France pendant la guerre. Paris. p. 420. The figure includes killed, missing in action and died of wounds excluding died of disease