У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем
Кляйн
.
Фел?кс Християн Кляйн
(
н?м.
Felix Christian Klein
;
25 кв?тня
1849
?
22 червня
1925
) ? н?мецький математик, в?домий сво?ми роботами з теор?? груп, теор?? функц?й, неевкл?дово? геометр??, а також про зв'язки м?ж геометр??ю ? теор??ю груп. Його
≪Ерлангенська програма≫
1872
року, що класиф?кувала р?зн? геометр?? на основ? ?хн?х груп симетр??, справила значний вплив на б?льшу частину тод?шн?х математик?в.
Фел?кс Кляйн народився в
Дюссельдорф?
, в родин? чиновника. Зак?нчив г?мназ?ю в Дюссельдорф?, пот?м навчався математики та ф?зики в
Боннському ун?верситет?
. Спочатку планував стати ф?зиком. У цей час
Юл?ус Плюккер
зав?дував в?дд?ленням математики та експериментально? ф?зики в
Бонн?
, ? Кляйн став його асистентом. Однак головним ?нтересом Плюккера була геометр?я. П?д його кер?вництвом Кляйн став доктором в 1868.
У 1868 Плюккер помер. Кляйн зд?йсню? по?здку по
Н?меччин?
, знайомиться з
Клебшем
та ?ншими великими математиками. Особливий вплив на нього зробив
Софус Л?
.
У 1870, в самий невдалий час ? назр?ва?
франко-прусська в?йна
, разом з Л? при?жджа? в
Париж
, де знайомиться з
Дарбу
?
Жорданом
. П?сля початку в?йни поверта?ться до Н?меччини, де мало не ста? жертвою супутника в?йни ? еп?дем??
тифу
.
У 1872 Кляйн ста?
професором
Ерлангенского ун?верситету
, за рекомендац??ю Клебша. Публ?ку? знамениту
≪Ерлангенську програму≫
? в?дразу здобува? загально?вропейське визнання.
У 1875 Кляйн ? професор Вищо? техн?чно? школи в
Мюнхен?
. Одружу?ться на Анн? Гегель, онучц?
знаменитого ф?лософа
.
Сп?льно з Адольфом Ма?ром ста? головним редактором журналу ≪Mathematische Annalen≫ (1876).
У 1880 переходить в
Лейпцизький ун?верситет
.
У 1882?1884 Кляйн серйозно хвор?? з причини перевтоми. Кляйн переор??нту? свою г?гантську енерг?ю на педагог?чну та громадську роботу.
У 1888 об?йма? посаду
професора
Гетт?нгенського ун?верситету
. Став членом
Гетт?нгенсько? академ?? наук
. В?в яскрав?, глибок? та зм?стовн? факультативн? курси з найр?зноман?тн?ших предмет?в, в?д
теор?? чисел
до техн?чно?
механ?ки
. Слухач? курс?в його при?жджали з ус?х к?нц?в св?ту.
На початку XX стол?ття Кляйн взяв активну участь в реформ? шк?льно? осв?ти, автор та ?н?ц?атор низки досл?джень стану справ з викладанням математики в р?зних кра?нах.
Кляйн сприяв створенню при Гетт?нгенському ун?верситет? системи науково-досл?дних ?нститут?в для прикладних досл?джень в самих р?зних техн?чних областях. Брав участь у виданн? повного з?брання твор?в
Гауса
? першо?
Математично? енциклопед??
. Представляв Гетт?нгенський ун?верситет в парламент?. Треба в?дзначити, що з початком
Першо? св?тово? в?йни
Кляйн не брав участ? в численних тод? шов?н?стичних акц?ях.
У 1924 було широко в?дзначено 75-р?ччя Кляйна. У наступному роц? т? ж газети опубл?кували його некролог.
До середини XIX стол?ття
геометр?я
розд?лилася на безл?ч погано узгоджених розд?л?в:
евкл?дова
,
сферична
,
г?пербол?чна
,
проективна
,
аф?нна
,
р?манова
, багатовим?рна, комплексна тощо; на рубеж? стол?ть до них додалися ще
неевкл?дова геометр?я
?
тополог?я
.
Кляйну належить ?дея алгебра?чно? класиф?кац?? р?зних галузей геометр?? зг?дно з тими класами перетворень, як? для ц??? геометр?? дають ≪р?вн?≫ ф?гури. Точн?ше кажучи, один розд?л геометр?? в?др?зня?ться в?д ?ншого тим, що ?м в?дпов?дають р?зн?
групи
перетворень простору, а об'?ктами вивчення виступають
?нвар?анти
таких перетворень.
Наприклад, класична евкл?дового геометр?я вивча? властивост? ф?гур ? т?л, що збер?гаються при рухах без деформац??; ?й в?дпов?да? група, що м?стить обертання, перенесення ? ?хн? по?днання. Проективна геометр?я може вивчати кон?чн? перетини, але не ма? справи з колами або кутами, тому що кола ? кути не збер?гаються за проективних перетвореннь. Тополог?я досл?джу? ?нвар?анти дов?льних неперервних перетворень (до реч?, Кляйн в?дзначив це ще до того, як народилася тополог?я). Вивчаючи алгебра?чн? властивост? груп перетворень, ми можемо в?дкрити нов? глибок? властивост? в?дпов?дно? геометр??, а також прост?ше довести стар?. Приклад: мед?ана ? аф?нний ?нвар?ант; якщо в р?вносторонньому трикутнику мед?ани перетинаються в одн?й точц?, то ? в будь-якому ?ншому це буде в?рно, тому що будь-який трикутник можна аф?нним перетворенням перевести в р?вносторонн?й ? назад.
Кляйн висловив вс? ц? ?де? у виступ? 1872 ≪Vergleichende Betrachtungen tiber neuere geometrische Forschungen≫ (≪Пор?вняльний розгляд нових геометричних досл?джень≫)
[21]
, що отримав назву ≪Ерлангенсько? програми≫. Вона привернула увагу математик?в вс??? ?вропи тим, що не т?льки давала нове подання ? предмет геометр??, але ? окреслила ясну перспективу подальших досл?джень. На новому р?вн? повторилося в?дкриття
Декарта
: алгебризац?я геометр?? дозволила отримати результати, для старих ?нструмент?в вкрай важк? або зовс?м недосяжн?. Вплив ≪Ерлангенсько? програми≫ на подальший розвиток геометр?? був надзвичайно великий.
У наступн? 3 роки Кляйн опубл?кував понад 20 роб?т з
неевкл?дово? геометр??
, теор??
груп Л?
, теор?? багатогранник?в ?
ел?птичних функц?й
. Одним з найважлив?ших його досягнень стало перше
доведення
несуперечност? геометр?? Лобачевського; для цього в?н збудував ?? ?нтерпретац?ю в евкл?довому простор? (дивись
модель Кляйна
). В?н побудував приклад односторонньо? поверхн? ?
≪пляшку Кляйна≫
.
Кляйн надрукував низку роб?т про р?шення р?внянь 5-го, 6-го ? 7-го ступен?в, про ?нтегрування
диференц?альних р?внянь
, про
абелев? функц??
, про неевкл?дов? геометр??. Його прац? друкувалися головним чином у ≪Mathematische Annalen≫, редактором яких в?н з 1875 був разом з Адольфом Ма?ром. П?зн?ше в?н досл?джував автоморфн? функц??, теор?ю дзи?и.
Лекц?? Кляйна користувалися великою популярн?стю, багато з них були неодноразово перевидан? ? перекладен? багатьма мовами. В?н також опубл?кував к?лька монограф?й з
анал?зу
, як? зводять во?дино досягнут? на той момент результати.
Ще за життя Кляйна вийшов тритомник його З?брання твор?в.
- Том первый
. М.-Л., ГОНТИ, 1937, 432 с.
- Том второй. М.-Ижевск, 2003, 239 с.
- Ф. Кляйн.
Высшая геометрия
. М.-Л., ГОНТИ, 1939, 400 с (нем.:
Vorlesungen uber hohere Geometrie
[
недоступне посилання з травня 2019
]
, mit Wolfgang Blaschke)
- Ф. Кляйн.
Неевклидова геометрия
[
Арх?вовано
4 березня 2016 у
Wayback Machine
.]
. М.-Л., ОНТИ, 1936, 356 с (нем.:
Vorlesungen uber Nichteuklidische Geometrie
[
недоступне посилання з травня 2019
]
, mit Walther Rosemann)
- Felix Klein
,
Anwendung der Differential- und Integralrechnung auf Geometrie: eine Revision der Principien
. Vorlesung, gehalten waehrend des Sommersemesters 1901
- Felix Klein
, Лекц?? з геометрично? теор?? функц?й. Геттинген, зимовий семестр 1880/81
- Ф. Кляйн.
Математическая теория волчка. М.-Ижевск, 2003, 69 с.
- Felix Klein, Arnold Sommerfeld
. Ueber die Theorie des Kreisels. 1897?1910.
Heft 1-2
,
Heft 3-4
.
- Яглом И. М.
Феликс Кляйн и Софус Ли. Москва: Знание, 1977.
В?к?сховище
ма? мультимед?йн? дан? за темою:
Фел?кс Кляйн
Генеалог?я та некропол?стика
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Наука
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|