Ця стаття потребу? додаткових посилань на джерела для пол?пшення ?? перев?рност? . Будь ласка, допомож?ть удосконалити цю статтю , додавши посилання на над?йн? (авторитетн?) джерела . Зверн?ться на стор?нку обговорення за поясненнями та допомож?ть виправити недол?ки. Матер?ал без джерел може бути п?ддано сумн?ву та вилучено.

Терор ( лат. terror ? страх, жах) ? неприховане насилля , бува? представниками влади (котрих ? провина) з використанням державного апарату проти народу з метою придушення не т?льки опозиц?? , але й всього загалу, з метою викликати жах ? залишити думки про оп?р. ?ншими словами, терор ? насилля з боку над?леного владними повноваженнями (≪сильн?ших≫). З точки зору сучасно? соц?олог??, терор ? це завжди централ?зована пол?тика, що ма? на мет? соц?альну реконструкц?ю п?двладного населення.

Вперше системний пол?тичний терор було розгорнуто якобинцями п?д час Велико? французько? революц?? . Прямими ?хн?ми ?деолог?чними нащадками були б?льшовики , як? розгорнули ≪червоний терор≫ з метою придушення пол?тично? опозиц?? ? поширення б?льшовицько? влади за меж? захоплених ними Петербургу ? Москви . Жертви владного терору обчислюються багатьма тисячами ? нав?ть м?льйонами людей. В?домий досл?дник Велико? французько? революц?? французький ?сторик Огюстен Кошен зробив висновок про демократ?ю як про владу ≪малого народу≫ ? про терор як про неминучий атрибут демократ??. Через засадничу дихотом?ю в умовах представницько? демократ?? м?ж реальн?стю пол?тичних в?дносин ? фасматогор??ю представництва у влад?, котра п?дтриму?ться продуманими компан?ями спланованого формування громадсько? думки правлячою меншиною. Спочатку у Франц?? це робилося через масонськ? лож?, а пот?м через парт??. А збо? у ц?й систем?, для збереження влади правлячою меншиною, виправляються винятково вже крайн?м засобом ? терором. Про що св?дчила зокрема ? пол?тична ?стор?я Франц?? Х?Х ст. ^{[1] [2]} .

Под?бн? висновки про терор зробив й укра?нський академ?к ?гор Шафаревич досл?джуючи насл?дки Лютнево? революц?? та жовтневого перевороту 1917 року в Рос??. ^[3]

Необх?дно розр?зняти три спор?днених, але р?зних поняття ? терор, державний тероризм ? тероризм .

Терор  ? це неприховане насилля . Стосовно держтерору: явище в?дсутн? по державах, органи котрих ? контрольован?. Держтерор ? це словосполука котру використову? винувата посадова, владна людина, силовик один або к?лька, використовуючи держресурси, владу, псевдо-законодавч? чи судово-насильницьк? д?? з боку влади проти потерп?лих або св?дк?в, окремих пол?тичних або класових угрупувань, або народу в ц?лому з метою придушення спроб спротиву опозиц??, або всього загалу шляхом формування в?дчуття жаху. Вперше системний пол?тичний терор було розгорнуто якобинцями п?д час Французько? революц?? .

Державний тероризм  ? це тероризм з боку влади, що не ма? законодавчого або судового забезпечення, та може практикуватись державними силовими структурами як всередин? держави (проти внутр?шн?х ворог?в), так ? за ?? кордонами ? аж до проведення спец?альних операц?й проти ?нших держав. На в?дм?ну в?д терору (при застосуванн? всередин? держави) або в?йни (при застосуванн? проти ?нших держав) участь або мета участ? державних силових структур в акц?ях державного тероризму старанно прихову?ться. Наймасштабн?ш? прояви державного тероризму: бомбування територ?? ?чкер?? (Чечн?) в 1994  р. л?таками ≪нев?домо? держави≫, штурм Грозного ≪нев?домими танковими п?дрозд?лами≫. ^[4]

Тероризм  ? це силов? д??, як? проводяться окремими пол?тичними, соц?альними або етн?чними угрупуваннями проти влади, або владою проти окремих пол?тичних, класових угрупувань, чи народу на окремих територ?ях. Жертвами тероризму часто виявляються випадков? суб'?кти. Наймасштабн?ш? прояви тероризму можуть б?ти ? у вигляди окремих под?й: захоплення заручник?в в Будьоновську та в ≪Театр? на Дубровц?≫, проведене чеченськими бойовиками, а також шляхом масового систематичного терору проти населення частини територ?? держави та приховано? агрес?? тотал?тарного режиму (П?вн?чна Корея, Молдова, Груз?я, Укра?на, тощо).

Терор ? одним з ?нструмент?в забезпечення особисто?, авторитарно? влади монарха, диктатора, або окремого угрупування, клану чи банди присутнього у влад? (державн?й, економ?чн?й, ?нформац?йн?й чи ф?нансов?й).

Голландський пол?тик ? торговець Н?колаас В?тсен , який в 1664 ? 1665  р. перебував з посольством у Москов?? так опису? терор (виконання смертних вирок?в) того часу:

…руками ката страчено приблизно 120 ос?б, кр?м тих, яких батогом чи ?накше було покарано. Одного, я бачив, спалили живцем. Це був чернець, який об?крав св?й монастир, ?, як рос?яни сказали, в?н ? чаклував сво?м хрестом. Тут було складено багаття у вигляд? будиночка з квадратно покладених один на одного колод; навколо ? всередин? "будиночка" повно соломи, приблизно на два фути висоти. Страждалець вл?з туди нагору сам, в?льно, н?чим не зв'язаний. ^[5]

Ориг?нальний текст (рос.)

…руками палача были казнены примерно 120 человек, кроме тех, которые кнутом или иначе были наказаны. Одного, я видел, сожгли заживо. Это был монах, который обокрал свой монастырь, и, как русские сказали, он и [132] колдовал своим крестом. Здесь был сложен костер в виде домика из квадратно уложенных друг на друга бревен; вокруг и внутри ≪домика≫ полно соломы, примерно на два фута высоты. Страдалец влез туда наверх сам, свободно, ничем не связанный…

На тому ж м?сц? двом-трьом людям в?друбано руки та ноги, а пот?м голову. Одн? втратили руки, ?нш? ? стопи; моторошне видовище. Н?чим не зв'язан?, вони лягають на землю ? кладуть голову, руки чи ноги на дв? колоди. Пот?м п?дходить кат з маленькою сокиркою ? в?друбу? спершу руки та ноги, а пот?м голову. Той, хто чита? вирок, це простий переписувач (писар), в?н сто?ть на лав?, без жодно? охорони та варти.

Ориг?нальний текст (рос.)

Найперше потр?бно тут зауважити що виконання смертного вироку суду не ? проявом терору, яким би воно суворим не було. Хоча воно ? носить у соб? стримуючий чинник для ?нших аби ?х утримати страхом в?д спокуси вчинити злочин. Але ураженого ≪цив?л?зован?стю≫ голанця Н?коласа В?тсена вразив тод?, в ще глибоко середньов?чн?й Москв?, не вигляд виконання смертного вироку, а в?дсутн?сть варти б?ля осуджених ? в?дсутн?сть охорони б?ля виконавц?в тих вирок?в. Бо в?н вже очевидно не пам'ятав що середньов?чною традиц??ю судочинства було урахування ? рел?г?йних чинник?в; покаяння ? спас?ння душ? осудженого. Тод? не сп?шили страчувати злочинця який не розум?в для чого його будуть карати. Осудженим на смерть тод? дуже добре пояснювали чому ? для чого, ?х готували до смерт? за ?х злод?яння ? вони вже йшли на страту усв?домлено й без страху.

Терор, який проводився якобинцями п?д час Французько? революц?? . 10 червня 1794 р. Конвент за наполяганням Робесп'?ра прийняв закон, в?дпов?дно до якого протягом шести тижн?в Революц?йний трибунал щодня виносив до 50 смертних вирок?в. ^[6] ? страчували французьк? революц?онери не крим?нальних злочинц?в, а пол?тичних супротивник?в ? зазвичай не за вчинен? ними державн? злочини, а за ймов?рн?сть можливост? вчинення ними таких злочин?в. О. ?. Герцен стосовно терору час?в французько? революц?? писав:

≪Терор (17)93 р. був величним у сво?й похмур?й нещадност?; вся ?вропа ломилася до Франц?? покарати революц?ю; в?тчизна д?йсно була в небезпец?. Конвент зав?сив на якийсь час статую свободи ? поставив г?льйотину, варту ?прав людських“. ?вропа з жахом дивилася на цей вулкан ? в?дступала перед його дикою всемогутньою енерг??ю…≫

Ориг?нальний текст (рос.)

≪Террор (17)93 г. был величествен в своей мрачной беспощадности; вся Европа ломилась во Францию наказать революцию; отечество действительно было в опасности. Конвент завесил на время статую свободы и поставил гильотину, стражей ?прав человеческих“. Европа с ужасом смотрела на этот вулкан и отступала перед его дикой всемогущей энергией…≫

До терору не раз вдавались в кра?нах, де при влад? були комун?сти та фашисти ? в?д поодиноких вбивств до застосування сили проти окремих нац?ональних, пол?тичних та класових угрупувань, аж до терору стосовно ?нших держав. Пол?тику терору з боку СРСР та п?дконтрольних йому ?вропейських комун?стичних держав було застосовано до Угорщини в 1956 р., Чехословаччини в 1968 р., Польщ? в 1981 р.

Зг?дно з приблизними оц?нками (точн? дан? не доступн?) к?льк?сть людей, убитих комун?стичними режимами, розпод?ля?ться за кра?нами та рег?онами наступним чином ^[7] :

• Радянський Союз  ? 20 млн жертв
• Китай  ? 65 млн.
• В'?тнам  ? 1 млн.
• П?вн?чна Корея  ? 2 млн.
• Камбоджа  ? 2 млн.
• Сх?дна ?вропа  ? 1 млн.
• Латинська Америка  ? 150 тис.
• Африка  ? 1,7 млн.
• Афган?стан  ? 1,5 млн.

Ц? цифри включають ?ндив?дуальн? та колективн? страти, загиблих в концентрац?йних таборах, жертви голоду та депортац??.

Терор також ? одн??ю з ознак фашизму .

Стефан Цвейг так описав механ?зми терору:

≪Систематично вдосконгалюваний, деспотично зд?йснюваний державний терор парал?зу? волю особи, розклада? та п?дрива? кожну сп?льноту. Як виснажлива хвороба в'?да?ться в?н у душу, ? - це його остання та?мниця - незабаром загальне боягузтво ста? йому пом?чником ? прихистком, бо через те, що кожен почува?ться п?дозрюваним, в?н п?дозрю? ?ншого, а боягузи з? страху випереджують накази й заборони свого тирана.≫ ^[8]

Ориг?нальний текст (н?м.)

Ein systematisch ersonnener, ein despotisch ausgeubter Staatsterror lahmt den Willen des einzelnen, er lost und unterhohlt jede Gemeinschaft. Wie eine zehrende Krankheit frißt er sich in die Seelen ein, und ? dies sein letztes Geheimnis ? bald wird die allgemeine Feigheit ihm Helfer und Hehler, denn weil jeder sich verdachtigt fuhlt, verdachtigt er den andern, und aus Angst laufen die Angstlichen den Befehlen und Verboten ihres Tyrannen sogar noch eilfertig voraus.

Цей розд?л потребу? доповнення .

• Терор голодом
• Терор бомбардуванням
  • Ракетний терор

• Тероризм
• Державний тероризм
• Червоний терор
• Голод як знаряддя пол?тичного терору
• Опричнина
• Десятихатники
• Чорна книга комун?зму

• Терор // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2004. ? Т. 6 : Т ? Я. ? 768 с. ? ISBN 966-7492-06-0 .
• Терор // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1966. ? Т. 8, кн. XV : Л?тери Ст ? Уц . ? С. 1892-1895. ? 1000 екз.
• ЗАКОН УКРА?НИ Про боротьбу з тероризмом
• Ф?зичний захист, обл?к та контроль ядерного матер?алу: укра?нсько-англо-рос?йський, англо-рос?йсько-укра?нський ? рос?йсько-англо-укра?нський словник. Укра?нський тлумачний словник терм?н?в, затверджений наказом Держатомрегулювання в?д 08.06.04 р. № 101
• Конвенц?я Ради ?вропи про запоб?гання тероризму
• М?жнародна конвенц?я про боротьбу з ф?нансуванням тероризму

• Кульчицький С. В., Примаченко Я. Л. Терор ? тероризм // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2013. ? Т. 10 : Т ? Я. ? С. 72. ? ISBN 978-966-00-1359-9 .
• Енциклопед?я укра?нознавства  : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка  ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович . ? Париж ? Нью-Йорк : Молоде життя , 1955?1995. ? ISBN 5-7707-4049-3 .
• Садовський В. Нац. пол?тика Сов?т?в. В. 1937;
• Koestler A. Darkness at Noon. Лондон 1940;
• П?дгайний С. Укр. ?нтел?генц?я на Соловках. Мюнхен 1947;
• Форост?вський Л. Ки?в п?д ворожими окупац?ями. Буенос-Айрес 1952;
• Prychodko N. One of the Fifteen Million. Бостон 1952;
• PidHayny S. (ed.). The Black Deeds of the Kremlin. A White Book. 2 тт. Торонто 1953;
• Kostiuk H. Stalinist Rule in the Ukraine. Нью-Йорк 1960;
• Kamenetsky I. Secret Nazi Plans for Eastern Europe. Нью-Йорк 1961;
• Солженицин А. Один день Ивана Денисовича . М. 1962;
• Чорнов?л В. Лихо з розуму. Париж 1968;
• Осадчий М. Б?льмо. Париж 1971;
• Шифр?н А. Четвертий вим?р. Мюнхен 1973;
• Browne M. (ed.). Ferment in the Ukraine. Documents by V. Chornovil, I. Kandyba, L. Lukianenko, V. Moroz and others. Вудгавен 1973;
• Conquest R. The Great Terror: Stalin's Purge of the Thirties. Нью-Йорк 1973;
• Мороз В. Есе?, листи й документи. Мюнхен 1975;
• Ukrainian Herald (7 ? 8). Ethnocide of Ukrainian in the USSR. Балт?мор-Париж-Торонто 1976; *Pliouchtch L. Dans le Carnaval de l'histoire. Париж 1977.