Теа?тр ? громадське прим?щення (споруда), призначене для зд?йснення театральних вистав . В часи в?дсутност? вистав використову?ться також для репетиц?й , концерт?в , проведення урочистостей ? р?зних з?брань.

Найперш? види театральних сцен зустр?чаються в античному давньогрецькому театр? ? вони по?днували у соб? обидва типи сцени: круглу (нею була орхестра ) ? квадратну, що стала модиф?кац??ю орхестри, тобто ?? зак?нчення ? прямокутний майданчик перед проскен??м (так називалася ст?на з трьома дверима, яка перекривала прост?р скини). Спочатку вона була трохи п?днятою над р?внем орхестри, мала невелику глибину ? служила для появи з дверей персонаж?в . Пот?м вона розширилася до 5 метр?в глибини, а в епоху елл?н?зму (3 ? 1 стол?ття до нашо? ери) п?днялася на один р?вень ? височ?ла над орхестрою на 2,5 ? 3 метри, являючись першим ярусом скени . У давньоримському театр? майданчик для гри вже повн?стю зам?нив орхестру (на як?й тепер знаходилися кр?сла для знатних глядач?в), ? вона була п?днята на 1,5 метра, мала глибину 6 метр?в ? називалася словом ≪сцена≫ .

В епоху Ренесансу сцена остаточно набула прямокутно? форми. ?лизаветинська модель театру (в якому гралися п'?си Шексп?ра ) в?ддалено нагадувала давньогрецьку, т?льки ?стотно трансформовану: в?дкритий прямокутний сцен?чний майданчик займав половину орхестри (на друг?й половин? стояла частина глядач?в, ?нша ж ?х частина розташовувалася на ярусах галерей , що оточували актор?в з трьох стор?н) ? ще використовувалися верхня сцена в глибин? (свого роду аналог антично? скини) ? була ще прихована в?д публ?ки нижня сцена. Така трьохступ?нчаста конструкц?я була в?дображенням вертикально? модел? св?тобудови (основна, майданчик ? ≪земля≫ , верхня ? ≪небо≫ , нижня ? ≪пекло≫ ), яка, несла в соб? тогочасне ренесансне розум?ння ? вт?лювала шексп?р?вський образ: ≪весь св?т ? театр≫.

?тал?йський театр бароко , ще б?льш видозм?нив сцену, зробивши ?? динам?чною, вона вже була призначена для зображення картин конкретних м?сць д?? ? за допомогою декорац?й ? в обрамленн? ≪рами≫ театрального портику. Заради виконання цього художнього задуму вона оснащувалася р?зноман?тним техн?чним обладнанням ? пост?йно модерн?зувалася.

Вс? театри надають прост?р для глядацько? зали, що, як правило, в?докремлена в?д виконавц?в аркою авансцени . Глядацька зала може включати вс? з перел?чених або деяк? з таких частин зали:

• Лавки або арена  ? це нижн?й ярус р?внинно? площини залу чи майданчику, як правило, розташований нижче, або на тому ж р?вн?, як сама сцена.
• Балкон або галере? ? один ряд (або б?льше) сид?нь п?днят? на платформи ?з задньо? частини залу. У великих театрах, к?лька р?вн?в балкон?в укладен? вертикально над або п?д каб?нками. Перший р?вень галерей, як правило, називають
• бельетаж або ?рандколо. Наступний р?вень за французькою верс??ю ? лодж?я . Другий ярус, вмонтований, п?д основними балконами отримав назву мезон?н . Найвища платформа, або верхн?й ярус ?нод? називають галерка , характерна у великих оперних театрах, де вона знаходиться дуже високо ? далеко в?д сцени.
• Каб?нки або лож? : зазвичай пом?щаються безпосередньо перед галереями ? по боках зали ? трохи вище р?вня сцени. Вони часто представляють окрем? к?мнати з в?дкритою площею огляду, яка розрахована, зазвичай, на сид?ння п'ять або менше ос?б. Ц? м?сця, як правило, вважаються найпрестижн?шими в театр? ? надаються для високопоставлених ос?б.

Кр?м того, багато театр?в мають зони, спец?ально призначен? для зручност? глядач?в. До них належать фо? , каси , туалети та ?нш? м?сцини, де глядач? можуть п?дготуватися або розслабитися перед, м?ж ? п?сля виступами артист?в.

Найдавн?ш? ритуально-обрядов?, а пот?м фольклорн? д?йства були предтечами театру, вони завше проводилися у в?дпов?дних м?сцях, вибраних громадою ? поляни, горби, гори, дороги, вулиц?, селянськ? двори, сам? буд?вл? ? ?х внутр?шн? прим?щення виступали, водночас, й м?сцем лицед?йства, й глядацькою залою. Аж ось, справжн?м праобразом тепер?шнього класичного театру стали амф?театри Ел?н?в.

Грецьк? буд?вл? театру називалися театрон (≪бачачи м?сце≫) . Вважають, що театр виник у Стародавн?й Грец?? водночас ?з формуванням демократ?? рабовласницького зразка. Початок театру в?дносять до рок?в 61-х Ол?мп?йських ?гор (536-532 рр. до н.е). Тод? поет Теспис з рег?ону ?кар?я (Аттика з центром Аф?ни ) на свят? Д?он?с?й започаткував моновиставу?д?алог чолов?чого персонажа з мальованою маскою на обличч? з кер?вником хора ^[1] .

Перв?сно давньогрецький театр мав в?дношення до рел?г?йних свят Д?он?с?й. Згодом почали будувати ? перш? театральн? споруди. Вони мали вигляд широкого ? в?критого келиха. Задля економ?? грошей ? зусиль буд?вництва використовували схил пагорба, де в камен? скел? вирубали сходи ? м?сця для глядач?в. Форма набула значення стандарту ? була перенесна до р?зних м?ст-держав стародавньо? Грец?? в?д Аф?н до колон?й на остров? Сицил?я чи П?вн?чного Причорномор'я.

Театри були велик? ? складалися з трьох основних елемент?в: орхестра , скена ? театрон .

Центральним м?сцем в театр? була ≪орхестра≫ , або ≪танцювальний майданчик≫, ? велик? кругл? або прямокутн? площадки внизу само? споруди. Орхестра використовувалася для хорового виконання, рел?г?йних обряд?в , ? можливих д?йств. Кр?м того, зчаста, в середин? орхестри був розташований в?втар (в Аф?нах ? в?втар Д?он?са ).

За орхестрою було велике прямокутне прим?щення, назване ≪скена≫ (що означало ≪намет≫ або ≪хатинка≫). ?? використовували актори, щоб зм?нювати сво? костюми ? маски . Як правило, було дво? або тро? дверей до скини, що виходили на орхестру, ?з яких учасники д?йства могли входити ? виходити. Спочатку скени були наметами або тимчасовими спорудами, виставленими на рел?г?йне свято , ? ?х зн?мали, коли свято зак?нчувалося. П?зн?ше, скена стала пост?йною будовою ?з каменя ? тод? ц? споруди, ?нод? з розписом, служили фоном для вистав та святкових урочистостей (тепер?шн? декорац??). У передн?й частин? скени була розм?щена прип?днята невеличка д?лянка проскен?ю , яку називали логейон , яка згодом стала родоначальником сучасно? авансцени . Ц?лком можливо, що в деяких виставах , актори (на в?дм?ну в?д хору ) д?яли виключно на проскен??.

Зразу ж за колом (в р?дших випадках, прямокутником) орхестри розм?щався ≪театрон≫ . Глядач? сид?ли на ступ?нчатих лавках, побудованих на схил? пагорба. Грецький театр завше будували т?льки на пагорбах, як? були правильно? форми, або ж ?х вир?внювали до необх?дно? форми. Типов? театри були величними, здатними розм?стити в?д 7 000 до 15 000 глядач?в.

• 
  Одеон ?рода Аттичного в Аф?нах
• 
  Театр в П?ре? , залишки
• 
  Театр Д?он?са в Аф?нах, залишки
• 
  Театр в Еп?давр?
• 
  Театр в Еп?давр? , реконструкц?я, вигляд з неба.
• 
  Давньоримський театр в м?ст? Пальм?ра, Сир?я .
• 
  Давньогрецький театр у С?ракузах

Ц? театри не принесли сутт?вих зм?н в?дносно старогрецьких театр?в, але ?х визначальним явищем стала, саме, популяризац?я театру, як мистецтва й культурно? под?? по б?льшост? тод?шнього св?ту. Характеристики римських театр?в схож? з ран?ше грецькими театрами, оск?льки, значну частину арх?тектурного впливу римляни перейняли в?д грек?в. Проте, римськ? театри мали таки одну, визначальну, в?дм?нн?сть, оск?льки будувалися гран?тними чи бетонними спорудами на окремих д?лянках, на в?дм?ну в?д земляних чи вапнякових пагорбових ел?нських споруд. Кр?м того, вони були повн?стю закритими буд?влями з ус?х бок?в й мали, здеб?льшого, овальну форму.

Серед небагатьох добре збережених театральних споруд доби Римсько? ?мпер?? ? театр в м?ст? Оранж (нин? Франц?я ), театр в Аспендос? (нин? Туреччина ), комплекс ?з трьох театр?в ? цирку в розкопаному м?ст? Помпе? (неподал?к сучасного Неаполя, ?тал?я ).

Помпе? ? невелике ? пров?нц?йне, курортне м?сто. Але воно мало два театри ? цирк для глад?аторських бо?в. Обидва театри розташован? в п?вденн?й частин? м?ста поряд один з одним. Вважають, що театральн? вистави влаштовували часто, без них не обходилось жодне свято чи урочистост?.

Великий театр у Помпеях виник в м?ст? в 200?150 роках до н. е. Спочатку це була споруда елл?н?стичного зразка. Глядацьку залу створили на схилах пагорба. В 1980-т? рр. 20 стол?ття були проведен? обережн? досл?дження на д?лянц? сцени. Були знайден? залишки округло? скени , б?чного муру ? залишки прим?щень, як? називались проскен?ями. В пер?од 31 р. до н. е. ?14 р н. е. арх?тектор Марк Артор?ус перебудував елл?н?стичний театр на римський зразок. Античний хор втратив сво? значення для ?мпер??, тому орхестра була значно зменшена. ?? оточили глядацьк? кр?сла аристократ?в. Скена п?днята догори на три сходинки. Римська сцена зак?нчувалася високим муром з н?шами, колонами ? портиками , яка слугувала арх?тектурною, пост?йною декорац??ю. За муром-декорац??ю були службов?, театральн? прим?щення. Збережен? залишки трьох дв?рних отвор?в та залишки муру-декорац??. Кам'яний схил глядацько? зали використали для ?? зб?льшення. В скел? вирубали ще п'ять глядацьких ряд?в, як? п?дтримувала понизу склеп?нчата галерея , вибудована на верх?вц? пагорба. Вибудували ? новий фасад , прикрашений лише аркадою. До час?в вистав над глядацькою залою створювали тимчасовий тент для захисту в?д спекотного сонця . П?сля перебудов Великий театр Помпей приймав близько 5.000 глядач?в.

Одеон в Помпеях вибудували в 80 ? 75 роках до н. е. на грош? двох меценат?в ? Кв?нтуса Валгуса та Порциуса. В?н притулився до сх?дного муру Великого театру Помпей. Споруду створили за ?диним планом, вона не була перебудована ? мимовол? стала найстар?шим з? збережених давньоримських одеон?в. Одеони ? невелик? театральн? споруди, помпейський був розрахований на 800 глядач?в, щонайб?льше 1000. Висок? мури по?днують глядацьку залу ? сцену в ?диний ансамбль. Два склеп?нчаст? коридори поряд з б?чними сторонами сцени слугували входами. Одеон мав м?сця для почесних гостей ? мешканц?в м?ста навколо сцени. Чудово збереглася п?длога Одеону, створена з панелей б?лого, рожевого та с?рого мармуру . Одеон слугував для концерт?в ? вистав м?м?в.

Але театр не мав значно? популярност? в давньоримському сусп?льств?. Головною розвагою були не театральн? вистави, а глад?аторськ? бо? та двобо? з тваринами, бажано небаченими в Рим? ? екзотичними .

Римське сусп?льство складалося з жорстоких ? часто псих?чно травмованих ос?б. Глад?аторськ? бо? могли перерости в б?йки м?ж глядачами, одна з яких в?дбулася ? в Помпеях. Глядач? билися на трибунах, а пот?м на майдан? б?ля амф?театру, кал?чили ? вбивали, псували сус?дн? будинки, крамниц?, сади ? городи з овочами . Скарги д?йшли до Риму ? Сенат покарав Помпе? забороною на проведення глад?аторських бо?в на десять (10) рок?в. Про траг?чний випадок 59 року н. е. спов?щав сам ?сторик Тацит.

• 
  Кол?зей
• 
  Декоративна театральна маска, Нац?ональний археолог?чний музей ?спан??
• 
  Амф?театр в Помпеях, фреска. Б?йка м?ж глядачами 59 року н. е. на майдан?.
• 
  Модель римського театру у Верон? , I ст .
• 
  Арх?тектурна модель театру Аспендос, головний фасад. Найкращий серед випадково збережених давньоримських театр?в.

Вивчення залишк?в античних споруд ? прив?лей ?тал?йсько? ?нтелектуально? ел?ти, теоретик?в арх?тектури ? арх?тектор?в практик?в. На етап? створення зам?ських в?лл для можновладц?в ? римських пап невеличк? античн? амф?театри переносять в комплекс в?лл. В?домий зразок пишно? зам?сько? в?лли Мадама за перв?сним проектом Рафаеля Сант? мав театр просто неба. За планом його мали створити на схилах природного пагорба, як то було в античност?. Б?льше того, театром просто неба Рафаель розпочинав низку паркових пав?льйон?в, котр? уступами спускались до р?чки Тибр ^[2] .

Стиль бароко формувався в надрах ?тал?йсько? культури 16 стол?ття ? багато чого запозичив як у ?тал?йського в?дродження , так ? в стил? мань?ризм . Серед запозиченого ? ? театр просто неба. Демократичне мистецтво час?в античност? ? в 16 ? 17 стол?ттях втрача? демократичн?сть ? переходить в сферу аристократично? культури. Замовити споруду театра може лише надто багата, вельможна або корол?вська особа.

Прикладом створення р?дк?сного паркового пав?льйону -театру став театр просто неба в парку садиби Кусково (нин? в межах Москви). Навряд чи автором розпланування пишно? вельможно? садиби графа Петра Шерем?т?ва в середин? 18 стол?ття була якась одна особа. До розпланування парку ? буд?вництва паркових пав?льйон?в було причетно дек?лька ос?б, знав хтось ? про театри просто неба. Б?чна д?лянка регулярного саду в Кусково праворуч в?д палацу була в?дведена п?д р?дк?сну паркову споруду по дороз? до комплекса оранжерей ^[3] . М?сця для глядач?в створили з утрамбовано? земл?. Невеличкий театр мав оркестрову яму. Лаштунки театра створили ?з живих кущ?в . Земляна п?длога сцени нав?ть мала ухил в б?к глядацько? зали, як в справжн?х театрах. В заокруглених прибудовах влаштували акторськ? к?мнатки-гр?мубон? ^[4] . Малий парковий театр ? був розрахований на виконання коротких вистав, лише одною з чудернацьких забав доби бароко ? т?льки вл?тку. Використання под?бного театра в негоду ? взимку ? абсолютно неможливе, тому вони швидко зникають.

М?сто Саббьонета розташована в П?вн?чн?й ?тал?? на в?дстан? 30 км на зах?д в?д м?ста Мантуя ? на 115 км на сх?д в?д М?лану . Володар крих?тного, штучно утвореного герцогства зажадав побудувати не т?льки ?деальне м?сто , а й виховати нове покол?ння, варте ?деального м?ста. Цим планам ? повинен був сприяти новий пост?йний театр. Тому для нього в?двели почесне м?сце на центральн?й вулиц? Саббьонети ? В?а Джул?а.

В?дсутн?сть довго? ?стор?? ? старих буд?вель в м?ст? надала арх?тектору ун?кальний шанс не пристосовувати п?д театр середньов?чн? ст?ни старо? фортец?, як це довелося робити Андреа Паллад?о у м?ст? В?ченца . Скамоцци дали можлив?сть будувати в?дразу окреме прим?щення для театру. Д?лянка була вузька, тому й буд?вля Скамоцци була вузька. Зробити в такому прим?щенн? колопод?бний чи овальний амф?театр, як декларував Паллад?о, можливост? не було. Скамоцци в?дступив в?д канон?в ? настанов Паллад?о ? зробив амф?театр у вигляд? п?дкови.

В?н ще не знав, що започаткував ц?лу низку вузьких театральних прим?щень, що побудують в майбутньому в?д Парижу (приватний театр акторки Г?мар) до Москви (кр?пацький театр садиби Архангельське ).

Стац?онарн? аристократичн? театри початкового пер?оду використовують як для вистав, так ? для турн?р?в чи припалацових свят ? нав?ть вес?ль ( театр Фарнезе в м?ст? Парма ). Тривалий час театральне прим?щення могло н?як не використовуватись як приватна припалацова власн?сть.

В 17 стол?тт? з'являються ? пост?йн? театри у власност? великого м?ста. Театральний бум пережила тод? Зах?дна ?вропа.

• 1637 р. театр Сан Касс?ано, Венец?я
• 1667 р. оперний театр, Дрезден
• 1667 р. оперний театр, Мюнхен
• 1678 р. оперний театр, Гамбург
• 1690 р. оперний театр, Ганновер
• 1693 р. оперний театр, Лейпциг

Л?дером в буд?вництв? театр?в, однак, стала Венец?я . Впродовж 1680-х рр. тут в?дкрито дев'ять нових оперних театр?в ? два драматичних переведен? на створення оперних вистав (Сан Мозе та Сан Лука).

Театр будують за певною схемою, що породили аристократичн? театри при палацах . Вони мають низку галерей-лож для окремих родин багат??в, лож? спирались на б?чн? мури споруд. Майданчик перед сценою слугував для найпочесн?ших гостей ? в?дв?дувач?в театру (папи римського ? кардинал?в , корол?всько? родини, чергових родин княз?в тощо.)

Под?бна схема була канон?зована ? протрималась у театральному буд?вництв? до к?нця 19 ст.

.

Балаган (на в?дм?ну в?д аристократичного театру) був б?дняцьким вар?антом театру для простого люду. В?н вир?с з прим?тивних вистав г?стр?он?в , з середньов?чно? м?стер??, в?докремився в?д не? ? ?? рел?г?йно? тематики, зосередившись на побутових темах ? кумедних чи анекдотичних ситуац?ях. Балаган отримав розповсюдження на с?льських святах ? ярмарках. Спрощен?сть с?льського оточення обумовила ? спрощен?сть балагану як тимчасово? театрально? споруди. На д?жки або колоди клали помост. До чотирьох жердин кр?пили чотири зав?си, залишаючи попереду в?дкритим з тьох бок?в невеликий майданчик сцени. Мандр?вн? актори ? роз?грували вистави ? фарси на цьому невеликому майданчику. Декорац?й не було взагал?. Рекв?зит на сцен? випадковий ? побутовий. Про шлях, л?с, ринок, бурю, нав?ть човен в бурхливому мор? ? словами розпов?дав сам актор чи кер?вник вистави, активно п?дключаючи уяву глядач?в. Саме так працювали ? актори в?домого театру ≪Глобус≫ у Лондон? , де виконували п'?си Кр?стофера Марлоу , В?льяма Шексп?ра , Бена Джонсона .

Балаган мав популярн?сть ? був заф?ксований на низц? лубк?в ? прим?тивних гравюр р?зних митц?в Н?дерланд?в у 16 ст. ?нод? балаган переносили як деталь с?льських свят та ярмарк?в ? в н?дерландський живопис . Повний опис старовинного н?дерландського балагану дав мистецтвознавець Н?кул?н Н. ?. ^[5] , керуючись гравюрами р?зних митц?в Н?дерланд?в 16 ст. та копи?ю картини П?тера Брейгеля старшого в ?рм?таж? ?

У центр? ярмарку, на узвищ? - помост?, (мандр?вн?) актори роз?грують театральну виставу... Селяни-глядач? дивляться на актор?в, вирячивши оч?, роззявивши роти ? забувши про все на св?т?. Бажаючих побачити фарс так багато, що ?м браку? м?сця ? вони повил?зали на дерева ? дахи [5] .

Популярним був фарс про чолов?ка-профана, хитру дружину ? ?? коханця. Дружина наче захвор?ла ? в?дправила чолов?ка за л?ками. Сама зазвала коханця. Птахолов дов?дався, чому це чолов?к купу? л?ки ? порадив швидко в?дв?дати дружину. В?н посадив чолов?ка у великий кошик ? попросився до дружини переночувати. Та не хот?ла пускати чужинця з кошиком, але коханець умовив ?? пустити подорожнього ? розв?яти балаканиною ?х нудьгу. Чолов?к в великому кошику п?дслухав ?х розмови, вил?з ? покарав хитру дружину та ?? коханця. Кульм?нац?йний момент, коли чолов?к готу?ться вил?зти з кошика ? покарати зрадницю-дружину ? ?? коханця, ? показано на картин? ≪Ярмарок з балаганною виставою≫. Цей фарс був занотований ? ?снував у дек?лькох вар?антах. Ц?кавим був вар?ант з коханцем- католицьким ченцем як сатиричний показ католицько? церкви, що потопала в гр?хах , котр? сама засуджувала. В картин? знайшли св?й в?дгук процеси Реформац?? в церкв? ? зм?цнення позиц?й протестантизму у Н?дерландах 16 стол?ття. Балаган як мандр?вний театр до?снував до початку 20 ст.

Буржуазний театр збер?га? розмежування для багато? ? б?дно? публ?ки ? пом?тно комерц?ал?зу?ться . Театри для багат??в будують як чергов? палаци ?з залученням в?домих арх?тектор?в ( Шарль ?арнь? , Готфр?д Земпер ) та використанням фресок , пишного арх?тектурного декору ? надм?рного золочення (Париж, Театр Гарнь? , Одеський оперний театр , театр в м?ст? Манаус).

Театри для середн?х стан?в пом?тно менш? за розм?рами, частка прибудована до великих крамниць чи пассаж?в , що ув?йшли у моду . Магнати утримують приватн? театри у власних палацах , але це найменша частина театральних споруд для обраних.

Театральн? споруди будують у вс?х ?сторичних стилях, що мали м?сце в 19 ст. ? п?зн?й класицизм чи амп?р (театри Карло Росс? у Санкт-Петербурз?), неорококо ? необароко ( Одеський оперний театр ), у стил? сецес?я або модерн (арх?тектор Фед?р Шехтель . Споруда московського Художнього театру ^[6] ). В моду входять оперета ? цирк , котр? охоче в?дв?дуть як багат??, так ? б?днота , а вистави (цирков? чи театральн?) дотримуються лише розважального характеру.

• 
  Росс? Карл ?ванович. Олександр?нський театр, Санкт-Петербург, фасад на площу.
• 
  Зала парадних сход?в в стил? неорококо , Одеський оперний театр
• 
  Арх?тектор Фед?р Шехтель . Споруда московського Художнього театру
• 
  Шехтель. Головний вх?д з? скульптурою ≪Хвиля≫ А. Голубк?но?, Московський художн?й театр.

• Авансцена
• Амф?театр
• К?нотеатр
• Театр просто неба
• Костюмерна
• Л?тн?й театр
• Ложа
• Пом?ст
• Синематека
• Суфлерська будка
• Театральна аф?ша
• Ярус (театр)
• Театральна зав?са
• Репетиц?я
• Л?бретто
• Балет
• Опера
• Театр Ол?мп?ко
• Театр Фарнезе
• Андреа Паллад?о
• В?нченцо Скамоцци
• Св?т мистецтва (товариство)
• Театральна програмка
• Портрет актора в рол?
• Кр?пацький театр
• Перел?к античних театр?в ? цирк?в

• Проектирование театров (к СНиП 2.08.02-89), часть 7 [ Арх?вовано 21 грудня 2014 у Wayback Machine .] (рос.)
• Пилявский В. И. ≪Джакомо Кваренги≫, Л., Ленинградское отделение ≪Стойиздат≫, 1981
• Автор-составитель Глозман И. М. ≪Кусково. Останкино. Архангельское≫, М, ≪Искусство≫, 1976
• Hannelore Schubert: Moderner Theaterbau. Internationale Situation, Dokumentation, Projekte, Buhnentechnik . Stuttgart, Kramer 1971.
• Carsten Jung: Historische Theater in Deutschland, Osterreich und der Schweiz . Deutscher Kunstverlag, Berlin und Munchen 2010, ISBN 3-422-02185-X
• Silke Koneffke: Theater-Raum. Visionen und Projekte von Theaterleuten und Architekten zum anderen Auffuhrungsort 1900?1980. Reimer, Berlin 1999.
• Birgit Schmolke: Buhnenbauten . (Handbuch und Planungshilfe). DOM, Berlin 2011
• Yann Rocher, Theatres en utopie, Actes Sud, Paris, 2014.

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Театр (споруда)