Та?ранто
(
?тал.
Taranto
,
грец.
Τ?ρα?, Τ?ραντα?
,
сиц.
Tarantu
) ? прибережне м?сто в
Апул??
на п?вдн?
?тал??
; адм?н?стративний центр пров?нц??
Таранто
; важливий торговельний порт, також в?домий як основна база в?йськово-морських сил ?тал??. Антична назва ?
Тарент
(
лат.
Tarentum
).
Таранто розташоване на в?дстан?
[1]
близько 430 км на сх?д в?д
Рима
, 80 км на п?вденний сх?д в?д
Бар?
.
М?сто ? трет?м за величиною
континетальним
м?стом П?вденно? ?тал?? ? населення становить 193 136 ос?б (31-12-2009)
[2]
.
Щор?чний фестиваль в?дбува?ться 10 травня. Покровитель ? San Cataldo.
М?сто ? великим морським портом на узбережж? затоки
Таранто
?он?чного моря
.
Зал?знична
станц?я, вузол автошлях?в.
У м?ст? розвинут?
чорна металург?я
?
коксох?м?я
. Значне
машинобудування
(судно-, верстато-, с?льсько-господарсько- ? електромоторобудування). Також нафтопереробна, во?нна,
цементна
, харчосмакова промислов?сть. Розвинуто
рибальство
.
Зал?зничний вокзал у Таранто
Тарант заснований у
706 р. до н. е.
дор?йцями
з?
Спарти
? в давнину його вважали ?дино? спартанською колон??ю за межами Пелопоннесу. За переказами, колон?стами стали
парфен??
? д?ти
спарт?аток
та
пер?ек?в
, народжен? для поповнення в?йська п?д час кривавих
мессенських в?йн
.
Ватажок переселенц?в
Фалант
н?бито отримав в
Дельфах
оракул
, що наказав обрати для облаштування м?сце, де пада? дощ з ясного неба. П?сля багатьох понев?рянь Фалант здогадався про сенс пророцтва лише тод?, коли побачив сльози власно? дружини ? Етри (чи? ?м'я, власне, ? значило ≪ясне небо≫) ? оголосив супутникам, що для колон?? обрав берег, б?ля якого вони в цей час знаходилися. Навряд чи виб?р був наст?льки випадковим ? адже м?сце, визначене Фалантом було надзвичайно вдалим ? мис, що видавався далеко в море, було легко захищати, а широка ? глибока бухта, яка в?дд?ляла його в?д континенту, н?би спец?ально була створена для укриття великого флоту.
М?сто назвали на честь
Тараса
? сина грецького морського бога Посейдона та н?мфи Сат?р?они, яка н?бито мешкала в цих краях. Тарантськ? монети прикрашало зображення Тараса верхи на дельф?н?. За м?сцевими легендами м?сто було засноване самим Тарасом, або ж нав?ть Гераклом.
З часу заснування Таранта в м?ст? ?снувала царська влада.
Геродот
стверджу?, що ще в 492 роц? до н. е. тарентинц?в очолював цар Аристоф?л?д. Вт?м, ц?лком можливо, що влада царя була сутт?во обмежена ? за зразком метропол??, Спарти.
Аристотель
каже про панування в Тарант? родово? знат?. Ц?лком в?дпов?дають цьому твердженню й св?дчення про те, що м?сто перебувало п?д владою п?фагор?йц?в, як? перебралися сюди з сус?дн?х Кротона ? Метапонта, ? адже посл?довники П?фагора всеб?чно п?дтримували традиц?йний лад ? аристократичний пол?тичний устр?й.
Тарас (Тарант) за класично? доби
З часом тарентинцям стало зат?сно на ?хн?й територ??. Проте будь-як? спроби розширити м?ськ? волод?ння натикалися на спротив туб?льц?в ? племен яп?г?в. Для сп?льно? боротьи з ними у 472 р. до н. е. Тарант уклав союз з Рег??м. Проте в?йсько, з?бране союзниками, було розгромлене яп?гами б?ля Ка?л?? ? Геродот стверджував, що не знав ?ншо? битви, в як?й греки зазнали б таких великих втрат. Ще одна поразка чекала на тарентинц?в у 466 роц? до н. е.
У битв? загинуло ст?льки аристократ?в, що ватажки м?сцевого демоса легко усунули в?д влади тих представник?в знат?, як? ще залишалися в живих, вигнали п?фагор?йц?в, скасували царську владу ? встановили у м?сц? демократичний лад.
Державний переворот не послабив зв'язки Таранта з? Спартою. Спартанц? зазвичай не п?дтримували демократ??, але для власно? колон?? зробили виняток. З аф?нянами тарантинц?, навпаки, ворогували. З заснованою аф?нянами колон??ю Фур?? д?йшло нав?ть до в?йни. Щоправда, в 432 роц? до н. е. був укладений мирний догов?р. Обидва м?ста нав?ть сп?льно заснували колон?ю Гераклея ? яка, вт?м, швидко опинилася саме п?д контролем Таранта.
З початком Пелопонесько? в?йни тарантинц? трималися спартанського боку ? нав?ть в?дмовилися надати аф?нському флоту воду та м?сце для в?дпочинку.
У 367 роц? до н. е. союз проти Таранта уклали Карфаген та
етруски
. Проте це не завадило справжньому розкв?ту п?д владою м?ста багатор?чного стратега, ф?лософа та математика Арх?та. Тарант в цей час не лише перетворився на найб?льший порт ? ринок П?вденно? ?тал??. В?н мав найб?льшу арм?ю ? найпотужн?ший в?йськовий флот.
Щоправда, п?сля смерт? Арх?та в 347 р. до н. е. розпочався поступовий занепад м?ста. Заможн? тарантинц? б?льше не хот?ли воювати сам?, ? все б?льше покладалися на загони найманц?в та ?ноземних володар?в. У 343 р. до н. е. на запрошення Таранта до ?тал?? прибув з? сво?м в?йськом ? флотом спартанський цар Арх?дам III. Щоправда його пох?д завершився у 338 р. до н. е. прикрою поразкою п?д ст?нами Мандур??, де поклав голову ? сам цар. У 333 р. до н. е. тарантинц? запросили для боротьби з туб?льцями еп?рського царя Алексадра Молоського, але через два роки ? в?н загинув в битв? з луканами б?ля Пандос??.
У 320 р. до н. е. був п?дписаний мирний догов?р м?ж Тарантом ? самн?тами. Проте у 304 р. до н. е. тарантинц? сам? напали на лукан?в ? звернулися по допомогу до сиракузького тирана Агафокла. У 303 роц? до н. е. тарантинц? знову запросили спартанц?в ? на цей раз царя Клеон?ма.
Арагонська
фортеця
Серед
арх?тектурних
пам'яток Таранто ? собор
Х?? ст.
Таранто,
арагонська
фортеця
,
барокова
забудова.
Населення за роками:
[3]
Станом на 31 грудня 2014 року в мун?ципал?тет? оф?ц?йно проживало 3128 ?ноземц?в з 100 кра?н, серед них 1171
громадянин
кра?н ?вросоюзу
та 205 громадян Укра?ни.
[4]
- В?д топон?ма ≪Таранто≫ походить слово ≪тарантул≫ ? цей павук поширений в околицях м?ста
- З ≪Таранто≫ пов'язана також назва танцю
тарантела
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Географ?я та географ?чн? карти
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|