Суцв?ття ( лат. inflorescentia ) ? це сукупн?сть др?бних кв?ток, як? розм?щуються на загальн?й ос?, в певному положенн?, ? ? видозм?неними пагонами.

За типом галуження под?ляються на прост? та складн?.

Суцв?ття забезпечують краще пристосування до запилення та утворення б?льшо? к?лькост? плод?в та нас?ння.

Кв?тки р?дко бувають розм?щен? на пагонах поодинц? (наприклад, магнол?я , тюльпан ), найчаст?ше вони з?бран? у групи, що утворюють суцв?ття. Про переваги останн?х над поодинокими кв?тками йтиметься нижче. Будь-яке суцв?ття ма? головну в?сь ( в?сь суцв?ття ) та б?чн? ос?, як? можуть або розгалужуватись, або бути нерозгалуженими, ?хн? к?нцев? в?дгалуження ( кв?ткон?жки ) несуть кв?тки.

Вс? суцв?ття под?ляються на вузли ? м?жвузля (пор. з пагоном ). На вузлах розм?щуються прикв?тки , а на вузлах кв?ткон?жки ? прикв?тнички .

Класиф?кац?я суцв?ть [ ред. | ред. код ]

За типом галуження [ ред. | ред. код ]

Прост?  ? суцв?ття, у яких на головн?й ос? розташован? поодинок? кв?тки ? таким чином, галуження не перевищу? двох порядк?в (наприклад, у г?ацинта , черемхи , подорожника );

Складн?  ? суцв?ття, у яких на головн?й ос? розташован? власн? (парц?альн?) суцв?ття, тобто розгалуження досяга? трьох, чотирьох ? б?льше порядк?в (наприклад, у бузку , бирючини , калини ). ?х також називають волоть .

За типом наростання ? напрямком розкриття кв?ток [ ред. | ред. код ]

Рацемозн? , ботрио?дн? або ботричн? (в?д лат. rac?mus ? грец. ботр?он  ? китиця, гроно) ? суцв?ття з монопод?альним типом наростання осей ? акропетальним (тобто спрямованим в?д п?дстави ос? до ?? верх?вки) розкриттям кв?ток (наприклад, ?ван-чай , грицики );

Цимо?ди (в?д лат. cyma  ? нап?взонтик) ? суцв?ття ?з симпод?альним типом наростання осей ? базипетальним (тобто спрямованим в?д верх?вки ос? до ?? основи) розкриттям кв?ток.

За наявн?стю ? характером прикв?тк?в [ ред. | ред. код ]

Фрондозн?  ? з розвиненими зеленими прикв?тками ( мел?са л?карська , собача кропива звичайна );

Фрондулозн?  ? з маленькими зеленими прикв?тками ( льонок звичайний , ф?алка );

Брактеозн?  ? з лускопод?бними прикв?тками ( конвал?я , бузок , вишня , полин );

Антод??  ? ?з забарвленими великими або маленькими, сухими чи соковитими прикв?тками ( шавл?я мускатна , цмин п?сковий , артишок колючий );

Гол?  ? з редукованими прикв?тками або без них ( капуста , дзвоники ).

?снують ? перех?дн? форми суцв?ть: фрондозно-фрондульозн?, фрондозно-брактеозн? тощо.

За будовою верх?вок головно? ос? та б?чних параклад??в [ ред. | ред. код ]

Пол?тел?чн?, в?дкрит?, незавершен?, бокоцв?т? ? головна та б?чн? ос? ростуть необмежено ? не зак?нчуються кв?ткою; посл?довн?сть розкриття кв?ток знизу вгору, в?д центру до перифер?? (родини капустян? , вересов? , зонтичн? , первоцв?т? , бобов? , губоцв?т? , ранников? , пасльонов? , айстров? , злаков? тощо).

Монотел?чн?, закрит?, завершен?, верхоцв?т? ? головна ? б?чн? ос? рано припиняють р?ст, зак?нчуються кв?ткою, посл?довн?сть розкриття кв?ток зверху донизу, в?д перифер?? до центру (родини жовтецев? , геран??в? , гвоздиков? , рутов? , льонов? , розоцв?т? , товстолист? , маренов? , шорстколист? тощо).

За чисельн?стю, щ?льн?стю, компактн?стю кв?ток, ор??нтац??ю головно? ос? та кв?ток у простор? [ ред. | ред. код ]

Чисельн?сть [ ред. | ред. код ]

2-3-кв?тков? (двокв?тковий монохаз?й журавцю болотяного , трикв?тковий дихаз?й бруслини бородавчасто? ),

Малокв?тков? ( суниц? л?сов? ).

Багатокв?тков? ( дивина ведмежа ).

Щ?льн?сть [ ред. | ред. код ]

Розлог? ( марена красильна , скумп?я звичайна , овес ).

Валькуват? ( г?рчак почечуйний ).

Вкорочен?.

Компактн? ( боб?вник трилистий , сумах дубильний ).

Скупчен? (симон?й смокви , ц?ац?й молочаю , колосок шовковиц? ).

Густокв?тков?.

Щ?льн? ( г?рчак зм??ний ).

Видовжен?.

Компактн?сть кв?ток [ ред. | ред. код ]

Р?дкокв?тков?.

Розр?джен? ( рутвиця ).

Переривчаст? ( м'ята перцева ) тощо.

Ор??нтац?я головно? ос? та кв?ток [ ред. | ред. код ]

Односторонн? ( шоломниця байкальська , конвал?я звичайна , наперстянка великокв?ткова ).

Двосторонн?.

Багатосторонн? ( наперстянка шерстиста ).

Випростан? ( г?ркокаштан звичайний , грицики звичайн? ).

Звисл? ( роб?н?я звичайна , черемха звичайна , смородина чорна , барбарис звичайний , хм?ль звичайний ).

Поникл? ( г?рчак перцевий , кропива дводомна , д?оскорея н?понська , бадан товстолистий ).

Сучасну класиф?кац?ю суцв?ть розробив н?мецький морфолог В?льгельм Тролль (1897?1978). В п?дручниках використовують спрощений вар?ант ц??? класиф?кац??.

За розташуванням на пагон? [ ред. | ред. код ]

Верх?вков? , або терм?нальн?  ? на верх?вц? головного стебла та його г?лок ( наперстянка шерстиста , шавл?я л?карська , ромашка л?карська ).

Пазушн?  ? у пазухах листк?в ( дуб звичайний , кропива дводомна , шовковиця б?ла , стефан?я гола , маслина ?вропейська ).

?нтеркалярн? утворен? з придаткових бруньок на м?жвузлях г?лок ? стовбур?в ( гледич?я касп?йська , вовч? ягоди звичайн? , шоколадне дерево ).

За статтю кв?ток [ ред. | ред. код ]

Двостатев?  ? кв?тки двостатев? ( лопух великий , яблуня домашня , акон?т , блекота тощо).

Моногамн? складаються з одностатевих кв?ток: суцв?ття тичинков? (чолов?ч?) та суцв?ття маточков? (ж?ноч?), як? в однодомних рослин знаходяться разом на одному екземпляр? ( береза , дуб , гор?х волоський ), а у дводомних ? на р?зних ( верба , тополя , обл?пиха , кропива дводомна ).

Пол?гамн?  ? з одностатевими кв?тками в одному суцв?тт? ( рог?з широколистий , молочай Тетяни , рицина звичайна ) або з одно- ? двостатевими кв?тками в одному суцв?тт? ( дерен шведський , альб?ц?я ).

Назви суцв?ть [ ред. | ред. код ]

Назва суцв?ття	Опис	Схема	Приклад
Прост? суцв?ття
Китиця en: raceme	Головна в?сь пряма, видовжена, не потовщена, кв?ткон?жки майже однаково? довжини		Конвал?я, барбарис
Сережка en: catkin	Довга, повисла в?сь ?з кв?ткон?жками однаково? довжини		Верба, тополя
Колос en: spike	Довга в?сь ?з сидячими кв?тками		Подорожник, тризубець
Початок en: spadix	Головна в?сь довга потовщена ?з сидячими кв?тками		Кукурудза (маточков? кв?ти), Кала болотяна
Щиток en: corymb	Головна в?сь видовжена; завдяки значн?й р?зниц? у довжин? кв?ткон?жок, кв?ти розташован? майже в одн?й горизонтальн?й площин?		Груша, гл?д
Зонтик en: umbel	Головна в?сь вкрай укорочена, кв?ткон?жки майже однаково? довжини		Чистот?л, первоцв?т
Гол?вка en: head	В?сь укорочена, куляста або яйцепод?бна, ?нколи потовщена, кв?тки сидяч?		Шовковиця, хм?ль
Кошик en: head	В?сь укорочена ? розширена, сидяч? кв?тки щ?льно розташован? на ?? майже плоск?й поверхн?		Наг?дки, кульбаба, ромашка
Складн? суцв?ття
Волоть en: panicle	Розгалужен?сть б?чних г?лок зазвичай зроста? до основи		Синюха, бузина червона
Складний зонтик en: compound umbel	Боков? ос? зак?нчуються не кв?тками, а простими зонтиками.		Морква, кр?п
?нш? складн? суцв?ття, як ? складний зонтик, утворен? сукупн?стю простих суцв?ть, з?браних на сп?льн?й ос?, наприклад, складна китиця (тонкон?г, бузок, виноград), складний щиток (горобина, калина), складний колос (пшениця, жито)

Б?олог?чна роль суцв?ть [ ред. | ред. код ]

З?бран? у суцв?ття кв?тки ? це пристосування рослин для пол?пшення запилення . Наприклад, з?бран? разом др?бн? кв?тки (у калини, редьки, горобини) добре пом?тн? для комах-запилювач?в. А у в?трозапильних рослин др?бн? кв?тки, з?бран? у суцв?ття, краще вловлюють пилок з пов?тря (наприклад, у верби, топол?, кукурудзи). У суцв?тт? утворю?ться б?льша к?льк?сть плод?в, н?ж в окремих кв?тках. Це сприя? зростанню чисельност? виду та його поширенню.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Суродженц?

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Фармацевтична енциклопед?я. С?ра Л.М. Суцв?ття [ Арх?вовано 21 лютого 2016 у Wayback Machine .]
• Б?олог?я 6 клас. Кост?ков ?.Ю. Суцв?ття. С. 153?156 [ Арх?вовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine .]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Суцв?ття // Енциклопед?я рослин садових та к?мнатних  : дов?дкове видання / уклад. С. В. Ануфр??ва. ? Донецьк : Глор?я Трейд, 2013. ? С. 5. ? 224 с.
• Соцве?тие // Краткий словарь ботанических терминов / [Сост. М. В. Буланая и др.]; Под ред. А. Г. Еленевского. ? Саратов : Изд-во Сарат. пед. ин-та, 1993. ~ С. 123. ? 151, [1] с.; 20 см. ~ 10 000 экз. ? ISBN 5-87077-064-5 . (рос.)

Ця стаття потребу? додаткових посилань на джерела для пол?пшення ?? перев?рност? . Будь ласка, допомож?ть удосконалити цю статтю , додавши посилання на над?йн? (авторитетн?) джерела . Зверн?ться на стор?нку обговорення за поясненнями та допомож?ть виправити недол?ки. Матер?ал без джерел може бути п?ддано сумн?ву та вилучено. (березень 2016)