Ця стаття м?стить правописн? , лексичн? , граматичн? , стил?стичн? або ?нш? мовн? помилки, як? треба виправити . Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши ?? ?з чинними мовними стандартами . (червень 2020)

Частина сер?? статей про
Емоц??
Афект Класиф?кац?я У тварин Емоц?йний ?нтелект Настр?й Регуляц?я М?жособист?сне Дисрегуляц?я Валентн?сть
Емоц?? Апат?я Бажання Вдячн?сть Весел?сть В?драза В?дчай В?ра Ворож?сть Гн?в Горе Шок Депрес?я Диво Дов?ра Докора Допитлив?сть Ейфор?я Екстаз Емпат?я Ентуз?азм Жад?бн?сть Жал?сть ( до себе [en] ) Жах Задоволення Задоволення Заздр?сть Збентеження Збудження Здивування Зневага Кривда Лаг?дн?сть Любов Лють Мужн?сть Над?я Недов?ра Ненависть Н?жн?сть Ностальг?я Нудьга Обурення [en] Пан?ка Передчуття Прийняття [en] Приниження Пристрасть Провина Рад?сть Ревнощ? Роздратування Розчарування Самотн?сть Л?меренц?я Сором Сором'язлив?сть Неприйняття [en] Соц?альний зв'язок Спантеличен?сть [en] Страждання Страх Сум Сумн?в Тривога Журба Турбота Упевнен?сть Фрустрац?я Хтив?сть Ц?кав?сть Щастя
п о р

Страх  ? стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний оч?куванням чого-небудь непри?много та небажаного. Також страх дуже часто плутають з переляком, але в?дчуття дуже схож?

^[1] .

З точки зору психолог??, страх ? негативно забарвленим емоц?йним процесом. У теор?? диференц?альних емоц?й К. ?зард страх в?днесений до базових емоц?й , тобто ? природженим емоц?йним процесом, з генетично заданими ф?з?олог?чним компонентом, строго певним м?м?чним проявом ? конкретним суб'?ктивним переживанням ^[2] .

Причинами страху вважають реальну або уявну небезпеку . Страх моб?л?зу? орган?зм для реал?зац?? уникаючо? повед?нки, ут?кання. ^[3]

Псих?чн? розлади , п?д час яких деяк? ситуац??, процеси, явища або об'?кти, як? не ? небезпечними, викликають тривогу ? страх, називаються ≪фоб?ями≫ . ^[4]

Саме усв?домлення ск?нченност? свого ?снування, груб?ше ? страх смерт?, що ритуал?зував життя перв?сно? людини. Ритуал , н?велюючи страхи, дозволяв збирати культурну ?нформац?ю, удосконалюючи способи ?? консервац??. Способи, регулятори ? результати людського ?снування зм?нювалися. Не останню роль з?грав страх в появ? держави . Можна сказати, що одним з фактор?в створення громад був комплекс страх?в. Насл?дком цього комплексу стало прагнення до об'?днання з тим, щоб боротися проти небезпек сп?льно.

Якщо говорити про рел?г?? , таке значне м?сце займали (? займають) в житт? людини, то в кожн?й з них ключове м?сце займа? також страх. Причому тут страх п?дн?ма?ться на метаф?зичний р?вень ? пов'язаний не т?льки з проблемою життя ? смерт?, а й з моральним аспектом. Сама смерть ста? сво?р?дною межею, м?сцем переходу в ?нший св?т. ? в?д того, як людина прожила сво? життя, залежить те, чим ?нший св?т виявиться для не?. У даному випадку представля?ться джерело страху знаходиться не в об'?ктивн?й реальност? (тобто не в навколишньому св?т?), а за межами безпосереднього п?знання. У якомусь сенс?, можна вважати, що страх справив великий вплив на розвиток такого критер?ю , як моральн?сть.

Окреме м?сце займа? страх в художньому мистецтв? ? л?тератур?, як-то: жанр готичного опов?дання (або готичного роману ), к?нематограф?чний жанр ф?льму страх?в . Еп?чний ? м?фолог?чний фольклор , народн? забобони ? одним з найб?льш часто використовуваних джерел для цих твор?в.

Присутн?й також страх ? в театральному мистецтв?, який виявля?ться хвилюванням, що виника? на сцен?, ? який отримав назву сценофоб?я .

Переб?г емоц?? страху в р?зних ситуац?ях у р?зних людей може ?стотно в?др?знятися, як за силою, так ? за впливом на повед?нку.

Страх може проявлятися у вигляд? порушеного або пригн?ченого емоц?йного стану. Дуже сильний страх (наприклад жах) часто супроводжу?ться саме пригн?ченим станом.

Так? псих?чн? розлади як фоб??, можуть призводити до частого ? сильного переживання страху людиною.

Деяк? ф?лософи, особливо т?, як? п?дходять до цього явища з чисто моральних позиц?й, вважають страх шк?дливою ??емоц??ю з поганими насл?дками. ?нш? ф?лософи, особливо т?, як? розглядають страх як переважно б?олог?чне явище, навпаки, вважають цей стан корисним, оск?льки в?н спов?ща? про небезпечн? ситуац??. Обидв? точки зору не вза?мовиключн?, оск?льки емоц?я страху, як ? в?дчуття болю, забезпечу? самозбереження ?ндив?да, ? ста? непродуктивною або небезпечною лише в найб?льш ?нтенсивних ? тривалих проявах.

Страх може бути описаний р?зними терм?нами в залежност? в?д вираженост?.

Професор Ю. В. Щербатих запропонував свою класиф?кац?ю страх?в.

В?н под?ля? вс? страхи на три групи:

• Б?олог?чн?,
• Соц?альн?,
• Екзистенц?йн?.

До першо? групи в?дносяться страхи, безпосередньо пов'язан? ?з загрозою життю людини, друга представля? боязн? ? побоювання за зм?ну свого соц?ального статусу, третя група страх?в пов'язана з самою сутн?стю людини, характерна для вс?х людей.

Виходячи з цього принципу, страх пожеж? в?дноситься до першо? категор??, страх публ?чних виступ?в ? до друго?, а страх смерт?-до третьо?. М?ж тим ? й пром?жн? форми страху, що стоять на меж? двох розд?л?в. До них, наприклад, в?дноситься страх хвороб. З одного боку ? хвороба ма? б?олог?чний характер (б?ль, пошкодження, страждання), але з ?ншого ? соц?альну природу (виключення з нормально? д?яльност?, в?дрив в?д колективу, зниження доход?в, зв?льнення з роботи, б?дн?сть ? т. д.). Тому даний страх знаходиться на кордон? 1 ? 2 групи страх?в, страх глибини (при купанн?) ? на кордон? 1 ? 3 групи, страх втрати близьких ? на кордон? 2 ? 3 групи ? т. д. Насправд?, в кожному страху в т?й чи ?нш?й м?р? присутн? вс? три складов?, але одна з них ? дом?нуючою.

Людин? властиво боятися небезпечних тварин, ситуац?й ? явищ природи. Страх, що виника? з цього приводу, ма? генетичний або рефлекторний характер. У першому випадку реакц?я на небезпеку записана на генетичному р?вн?, у другому (заснована на власному негативному досв?д?) ? запису?ться на р?вн? нервових кл?тин. В обох випадках ? сенс проконтролювати корисн?сть под?бних реакц?й за допомогою розуму ? лог?ки. Можливо, що дан? реакц?? загубили сво? корисне значення ? лише заважають людин? жити щасливо. Наприклад, ма? сенс з обережн?стю ставитися до зм?й, ? безглуздо боятися павук?в; можна ц?лком об?рунтовано побоюватися блискавок, але не грому, який не може запод?яти шкоди. Якщо под?бн? страхи запод?юють людин? незручн?сть, можна постаратися перебудувати сво? рефлекси.

Страхи, що виникають в ситуац?ях, небезпечних для життя ? здоров'я, носять охоронну функц?ю, ? тому корисн?. Страхи ж перед медичними ман?пуляц?ями можуть завдати шкоди здоров'ю, оск?льки завадять людин? вчасно встановити д?агноз або провести л?кування.

У пац??нта, мигдалепод?бне т?ло якого виявилося зруйновано внасл?док хвороби Урбаха-В?т? , спостер?галася повна в?дсутн?сть страху ^{[5] [6] [7]} .

Розвиток почуття страху визнача?ться двома нейронними шляхами, як?, в ?деал?, функц?юють одночасно. Перший з них, в?дпов?дальний за розвиток основних емоц?й, реагу? швидко ? супроводжу?ться великою к?льк?стю помилок. Другий реагу? пов?льн?ше, але б?льш точно. ^[8]

Перший шлях дозволя? нам швидко в?дпов?сти на ознаки небезпеки, але часто спрацьову? як помилкова тривога. Другий шлях дозволя? нам б?льш точно оц?нити ситуац?ю ? в?дпов?сти на небезпеку точн?ше. У цьому випадку почуття страху, ?н?ц?йоване першим шляхом, блоку?ться функц?онуванням другого шляху, який оц?ню? певн? ознаки небезпеки як не реальн?.

При першому шляху (низькому, короткому, п?дк?рковому) емоц?йний стимул, в?дбиваючись у чутливих ядрах зорового бугра, замика?ться на ам?гдалярних ядрах зорового бугра , спричинюючи емоц?йну в?дпов?дь.

При другому шляху (високому, довгому, к?рковому), емоц?йний стимул, в?дбиваючись у чутливих ядрах зорового бугра, сходить в сенсорн? в?дд?ли кори головного мозку ? вже з них направля?ться в ядра ам?гдалярного (мигдалепод?бного) комплексу, формуючи емоц?йну в?дпов?дь.

При фоб?ях другий шлях функц?ю? неадекватно, що призводить до розвитку почуття страху на стимули, що не несуть небезпеки.

Страх, як глибинний стан, що спричинений здатн?стю людини усв?домлювати недосконал?сть св?ту та його кол?з??, поста? одним ?з вагомих феномен?в, як внутр?шнього, так ? зовн?шнього нашого буття у св?т?. Так, Г. Гелель назива? страх ≪нев?дд?льною властив?стю будь-якого буття≫.

З одн??? сторони в?н ? об'?ктивним фактором, що вплива? на процеси у сусп?льств?, й т?сно перепл?та?ться ?з ус??ю ?стор??ю людства, а з ?ншого ? ? опосередкованим елементом впливу оточуючо? д?йсност? на людину, транформуючи внутр?шню й зовн?шню реальност? останньо?. Нейтрал?зувати небажану д?ю даного феномену, за думкою багатьох мислител?в, можливо за рахунок культури ф?лософського мислення.

У В?к?словнику ? стор?нка страх .

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Страх

• Психоанал?з
• Фоб??
• Б?ль

• ?. Мулярчук . Страх // Ф?лософський енциклопедичний словник  / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни  : Абрис, 2002. ? С. 610. ? 742 с. ? 1000 екз.  ? ББК   87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .
• О. Бучма . Страху теор?я // ФЕС , с.610
• Зигмунд Фрейд . ≪О правомерности выделения из неврастении симпомокомплекса, называющегося ?невроз страха“≫
• Ильясов Ф. Н. Феномен страха смерти в современном обществе //Социологические исследования. 2010. № 9.
• А. Берзин . [[https://web.archive.org/web/20111118235313/http://www.berzinarchives.com/web/ru/archives/sutra/level3_lojong_material/general/hand_fear.html Арх?вовано 18 листопада 2011 у Wayback Machine .] Работа с чувством страха].
• Кол?сник О. В. Страх як екзистенц?ал людського буття

• Страх // Словник укра?нсько? мови  : в 11 т. ? Ки?в : Наукова думка , 1970?1980.
• Страх [ Арх?вовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine .] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. ? Житомир: Вид-во ЖДУ ?м. ?. Франка, 2014. ? 416с. ISBN 978-966-485-156-2
• Страх [ Арх?вовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine .] Кочерева Д?ана. Гарна стаття на тему причин страху та подолання страху

Це незавершена стаття з психолог?? . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

У соц?альних мережах Сабредд?т Тематичн? сайти Archive of Our Own · Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Catholic Encyclopedia · Catholic Encyclopedia · Encyclopædia Britannica Дов?дков? видання KBpedia · WordNet · WordNet · WordNet · Nuovo soggettario · Французька В?к?д?я Нормативний контроль BNF :  11953276d · Freebase :  /m/02xrl · GND :  4018944-2 · J9U :  987007529153305171 · LCCN :  sh85047514 · NDL :  00568957 · NKC :  ph117268