Стор?нка ≪П?сн? про Н?белунг?в≫
К?нець друго? та початок третьо? авентюри ≪П?сн? про Н?белунг?в≫
Середньоверхньон?мецька мова
(СВН,
н?м.
Mittelhochdeutsch
) ? позначення пер?оду в ?стор??
н?мецько? мови
приблизно в?д
1050
по
1350
рр. (деяк? досл?дники зазначають як час зак?нчення пер?оду
1500
р?к).
Середньоверхньон?мецьк?й мов? переду?
давньоверхньон?мецька мова
(
750
?
1050
). За середньоверхньон?мецькою мовою ?де
ранньонововерхньон?мецька мова
(рнвн). Середньоверхньон?мецька мова ? це перш за все
л?тературна мова
; розмовну мову цього пер?оду практично не заф?ксовано у письмових джерелах. До найв?дом?ших л?тературних пам'яток в?дносяться
≪П?сня про Н?белунг?в≫
,
≪Перс?валь≫
Вольфрама фон Ешенбаха,
≪Тр?стан≫
?отфр?да фон Штрасбур?а, поез?я Вальтера фон дер Фо?ельвайде в жанр?
м?незангу
(лицарсько? ?нтимно? поез??).
В?д
давньоверхньон?мецько? мови
середньоверхньон?мецька в?др?зня?ться перш за все
редукц??ю
ненаголошених голосних як в середин?, так й наприк?нц? слова. У зв'язков? з редукц??ю спостер?га?ться позиц?йне випадання голосних або ц?лих склад?в. В?д
нововерхньон?мецько?
середньоверхньон?мецька мова в?др?зня?ться
вокал?змом
кореневого складу; в середньоверхньон?мецьк?й проявляються коротк? голосн? у в?дкритому наголошеному
склад?
, а у
рнвн
вони завдяки подовженню голосного редукуються.
Середньоверхньон?мецька не ? ?диною нормативною мовою Н?меччини того часу. Вона охоплю? д?алекти рег?он?в ? середньон?мецьких (
тюр?н?ський
,
гессенський
,
рейнсько-франкський
) та верхньон?мецьких (
алеманський
,
баварський
). Середньоверхньон?мецька не була ?диною надрег?ональною мовою. Не ?снувало також ?диного
правопису
. Для видання текст?в головних середньоверхньон?мецько? поез??, словник?в та п?дручник?в граматики використовувалася ≪стандартизована середньоверхньон?мецька мова≫, виникнення яко? багато в чому пов'язане з ?менем
Карла Лагманна
. ≪Стандартизована верхньон?мецька мова≫ ? ?деальна форма середньоверхньон?мецько? мови, яка переда? лише маленьку частину т??? мовленн?во? д?йсност?.
Система голосних середньоверхньон?мецько? мови
[
ред.
|
ред. код
]
- Коротк? голосн?:
a, e, i, o, u, a, o, u
- Довг? голосн?:
a, e, i, o, u, æ, œ, iu
(довге u)
- Дифтонги
:
ei, ie, ou, ou, uo, ue
Важливо п?дкреслити, що
ei
вимовля?ться як
e+i
(не як
ai
в нововерхньон?мецьк?й, а як
≪ei≫
або
≪ij≫
у
н?дерландськ?й мов?
),
ie
? не як довге
i
, а як
i+e
.
Найголовн?ш? зм?ни переходу в?д свн та рнвн стосувались системи вокал?зму:
- перех?д середньоверхньон?мецьких довгих голосних /
i, iu, u
/ у дифтонги /
ei, eu/au, au
/ (ранньонововерхньон?мецьке дифтонгування). Наприклад,
min
>
mein
,
vriunt
>
Freund
,
hus
>
Haus
- перех?д середньоверхньон?мецьких дифтонг?в /
ie, ue, uo
/ у довг? голосн? /
i, u, u
/ (ранньонововерхньон?мецьке монофтонгування). Наприклад,
liep
>
lieb
,
muede
>
mude
,
bruoder
>
Bruder
- середньоверхньон?мецьк? дифтонги /
ei, ou, ou
/ ставали в?дкритими. Наприклад,
bein
>
Bein
,
boume
>
Baume
,
boum
>
Baum
- вс? середньоверхньон?мецьк? коротк? голосн? /
a, e, i, o, u, a, o, u
/ у в?дкритому склад? ставали довгими.
Система приголосних средньоверхньон?мецько? мови
[
ред.
|
ред. код
]
- Змичн?:
- глух?
p, t, k [kw]
- нап?вдзв?нк?
b, d, g
- Щ?линн?:
- Придихов?:
h
- Аффр?кати:
pf (ph), z/zz [ts], kck (cch)
- ?менники
писалися з велико? л?тери (в середньоверхньон?мецьк?й мов? з велико? л?тери писалися ?мена)
- приглушення приголосного на к?нц? слова у ранньоверхньон?мецьк?й граф?чно не в?дображу?ться, застосову?ться орфограц?я (напр., середньоверхньон?мецький tac = Tag [наприк?нц? слова вимовля?ться ≪k≫])
- палатал?зац?я
≪
s
≫
- Гухман М. М., Семенюк Н. Н.
История немецкого литературного языка IX?XV вв. ? Л.: Наука, 1983. ? 200 с.
(рос.)
- Жирмунский В. М.
История немецкого языка. ? М.: Изд-во лит-ры на иностр. языках, 1948. ? 300 с.
(рос.)
- Филичева Н. И.
История немецкого языка. ? М.: Академия, 2003. ? 304 с.
(рос.)
- Языки мира: Германские языки. Кельтские языки / Ред. коллегия тома: Н. Н. Семенюк, В. П. Калыгин, О. И. Романова. ? М.: Академия, 2000. ? 472 с.
(рос.)
Wikimedia Incubator
|
---|
| П?дгрупи
|
|
---|
| В?дтворен?
|
|
---|
| ?сторичн?
|
|
---|
| Сучасн?
|
|
---|
|
|
---|
| Персонаж?
|
|
---|
| Географ?я та народи
|
|
---|
| Вплив на культуру
|
|
---|
| Перекладач? укра?нською
|
|
---|
| Досл?дники
|
|
---|
| Пов'язан? статт?
|
|
---|
|
|
---|
| Боги
(
Аси
,
Вани
)
|
|
---|
| Геро?,
?стоти
,
тварини
|
|
---|
| Св?ти
|
|
---|
| М?сцевост?
|
|
---|
| Под??
|
|
---|
| Джерела
|
|
---|
| Сусп?льство,
?стор?я
|
|
---|
| Див. також
|
|
---|
| Реч?, артефакти,
зброя
|
|
---|
|