Середньоверхньон?мецька мова

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Середньоверхньон?мецька мова
Diutsch, Tiutsch
Поширена в п?вденна Н?меччина (п?вденн?ше в?д Бенратсько? меж? ), частина Австр?? та Швейцар??
Нос?? 0 ос?б
Писемн?сть латиниця
Класиф?кац?я

?ндо?вропейська с?м'я

Германська г?лка
Зах?дногерманська група
Верхньон?мецький кластер
П?вденнон?мецька мова
Оф?ц?йний статус
Коди мови
ISO 639-1 ?
ISO 639-2 gmh
ISO 639-3 gmh
Стор?нка ≪П?сн? про Н?белунг?в≫
К?нець друго? та початок третьо? авентюри ≪П?сн? про Н?белунг?в≫

Середньоверхньон?мецька мова (СВН, н?м. Mittelhochdeutsch ) ? позначення пер?оду в ?стор?? н?мецько? мови приблизно в?д 1050 по 1350  рр. (деяк? досл?дники зазначають як час зак?нчення пер?оду 1500 р?к).

Середньоверхньон?мецьк?й мов? переду? давньоверхньон?мецька мова ( 750 ? 1050 ). За середньоверхньон?мецькою мовою ?де ранньонововерхньон?мецька мова (рнвн). Середньоверхньон?мецька мова ? це перш за все л?тературна мова ; розмовну мову цього пер?оду практично не заф?ксовано у письмових джерелах. До найв?дом?ших л?тературних пам'яток в?дносяться ≪П?сня про Н?белунг?в≫ , ≪Перс?валь≫ Вольфрама фон Ешенбаха, ≪Тр?стан≫ ?отфр?да фон Штрасбур?а, поез?я Вальтера фон дер Фо?ельвайде в жанр? м?незангу (лицарсько? ?нтимно? поез??).

В?д давньоверхньон?мецько? мови середньоверхньон?мецька в?др?зня?ться перш за все редукц??ю ненаголошених голосних як в середин?, так й наприк?нц? слова. У зв'язков? з редукц??ю спостер?га?ться позиц?йне випадання голосних або ц?лих склад?в. В?д нововерхньон?мецько? середньоверхньон?мецька мова в?др?зня?ться вокал?змом кореневого складу; в середньоверхньон?мецьк?й проявляються коротк? голосн? у в?дкритому наголошеному склад? , а у рнвн вони завдяки подовженню голосного редукуються.

Середньоверхньон?мецька не ? ?диною нормативною мовою Н?меччини того часу. Вона охоплю? д?алекти рег?он?в ? середньон?мецьких ( тюр?н?ський , гессенський , рейнсько-франкський ) та верхньон?мецьких ( алеманський , баварський ). Середньоверхньон?мецька не була ?диною надрег?ональною мовою. Не ?снувало також ?диного правопису . Для видання текст?в головних середньоверхньон?мецько? поез??, словник?в та п?дручник?в граматики використовувалася ≪стандартизована середньоверхньон?мецька мова≫, виникнення яко? багато в чому пов'язане з ?менем Карла Лагманна . ≪Стандартизована верхньон?мецька мова≫ ? ?деальна форма середньоверхньон?мецько? мови, яка переда? лише маленьку частину т??? мовленн?во? д?йсност?.

Система голосних середньоверхньон?мецько? мови

[ ред. | ред. код ]
  • Коротк? голосн?: a, e, i, o, u, a, o, u
  • Довг? голосн?: a, e, i, o, u, æ, œ, iu (довге u)
  • Дифтонги : ei, ie, ou, ou, uo, ue

Важливо п?дкреслити, що ei вимовля?ться як e+i (не як ai в нововерхньон?мецьк?й, а як ≪ei≫ або ≪ij≫ у н?дерландськ?й мов? ), ie  ? не як довге i , а як i+e .

Найголовн?ш? зм?ни переходу в?д свн та рнвн стосувались системи вокал?зму:

  • перех?д середньоверхньон?мецьких довгих голосних / i, iu, u / у дифтонги / ei, eu/au, au / (ранньонововерхньон?мецьке дифтонгування). Наприклад, min  >  mein , vriunt  >  Freund , hus  >  Haus
  • перех?д середньоверхньон?мецьких дифтонг?в / ie, ue, uo / у довг? голосн? / i, u, u / (ранньонововерхньон?мецьке монофтонгування). Наприклад, liep  >  lieb , muede  >  mude , bruoder  >  Bruder
  • середньоверхньон?мецьк? дифтонги / ei, ou, ou / ставали в?дкритими. Наприклад, bein  >  Bein , boume  >  Baume , boum  >  Baum
  • вс? середньоверхньон?мецьк? коротк? голосн? / a, e, i, o, u, a, o, u / у в?дкритому склад? ставали довгими.

Система приголосних средньоверхньон?мецько? мови

[ ред. | ред. код ]
  • Сонорн?:
  • Змичн?:
    • глух? p, t, k [kw]
    • нап?вдзв?нк? b, d, g
  • Щ?линн?:
  • Придихов?: h
  • Аффр?кати: pf (ph), z/zz [ts], kck (cch)

?нш? зм?ни

[ ред. | ред. код ]
  • ?менники писалися з велико? л?тери (в середньоверхньон?мецьк?й мов? з велико? л?тери писалися ?мена)
  • приглушення приголосного на к?нц? слова у ранньоверхньон?мецьк?й граф?чно не в?дображу?ться, застосову?ться орфограц?я (напр., середньоверхньон?мецький tac = Tag [наприк?нц? слова вимовля?ться ≪k≫])
  • палатал?зац?я s

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • Гухман М. М., Семенюк Н. Н. История немецкого литературного языка IX?XV вв. ? Л.: Наука, 1983. ? 200 с. (рос.)
  • Жирмунский В. М. История немецкого языка. ? М.: Изд-во лит-ры на иностр. языках, 1948. ? 300 с. (рос.)
  • Филичева Н. И. История немецкого языка. ? М.: Академия, 2003. ? 304 с. (рос.)
  • Языки мира: Германские языки. Кельтские языки / Ред. коллегия тома: Н. Н. Семенюк, В. П. Калыгин, О. И. Романова. ? М.: Академия, 2000. ? 472 с. (рос.)

Посилання

[ ред. | ред. код ]
  • www.mwv.uni-trier.de Середньоверхньон?мецьк? словники
  • www.mediaevum.de [ Арх?вовано 10 травня 2014 у Wayback Machine .] давньогерманський ?нтернет-портал: середньов?чна л?тература тощо в ?нтернет?
  • www.uni-salzburg.at/mhdbdb [ недоступне посилання з травня 2019 ] банк даних середньоверхньон?мецьких терм?н?в
  • Середньоверхньон?мецька мова на сайт? Glottolog 3.0: Language: Middle High German [ Арх?вовано 26 серпня 2017 у Wayback Machine .] (англ.)