Селянська реформа в Рос?йськ?й ?мпер?? (1861)

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Пам'ятна монета

Селянська реформа або скасування кр?посного права , що розпочалась 1861 року. Перша реформа Олександра II.

Розвиток реформи [ ред. | ред. код ]

П?сля приходу Олександра II до ?мператорського трону, в?н налаштований л?беральними поглядами, весною 1856 заявив про нам?ри скасування кр?пацтва. Властиво практична п?дготовка реформи розпочалася в к?нц? 1856, коли був заснований та?мний ком?тет, який мав вияснити питання про реформу "пов?льну, без крутих ? р?зких переворот?в, по докладно ? пильно обм?ркованому наперед плану".

У 1857 дворяни литовських ? б?лоруських губерн?й ( Ковенсько? , В?ленсько? й Городенсько?) звернулися до уряду з заявою, що вони готов? покласти к?нець кр?пацьким в?дносинам шляхом добров?льного порозум?ння з селянами. Цар у сво?м указ? 20 листопада 1857 похвалив литовсько-б?лоруських пом?щик?в за ?х бажання "ув?льнити селян в?д кр?пацько? залежности" й звел?в заснувати у кожн?й ?з трьох губерн?й особлив? ком?тети для обм?рковування програми реформи. По зразку цих ком?тет?в почали утворюватися ком?тети й по ?нших губерн?ях. На початку 1858 та?мний головний ком?тет був зроблений явним ? одверто зайнявся п?дготовкою реформи.

Вл?тку 1858 при Головному Ком?тет? була заснована спец?ально Редакц?йна Ком?с?я, яка зайнялася систематичним зводом ус?х про?кт?в, як? вироблялися на пров?нц?? губернськими ком?тетами. До ц??? ком?с?? були закликан? також два видатн? укра?нськ? д?яч?, пом?щики Черн?г?всько? губерн?? Василь Тарновський ? Григор?й ?ала?ан , як? працювали в сво?му губернському ком?тет? й енерг?йно обстоювали ?нтереси селян.

19 лютого 1861 були оприлюднен? ≪Ман?фест≫ про скасування кр?посного права та ≪Положення про селян, що виходять з кр?посно? залежност?≫, зг?дно з яким ?? позбулися 22,5 м?льйон?в ос?б. Водночас за пом?щиками залишалися вс? ?хн? земл?. Вони були зобов'язан? надавати селянам так званий ≪садибний притулок≫ та тимчасов? оброб?тков? д?лянки, розм?ри яких визначалися спец?альними ≪уставними грамотами≫. Громада залишалась, як ? ран?ше, недоторканою.

Реформа на м?сцях визначалася чотирма ≪М?сцевими положеннями≫. Укра?на п?дпадала п?д д?ю трьох ?з них. Найвищ? розм?ри над?л?в коливалися тут в?д 3 до 12 десятин на рев?зьку душу (причому найб?льш? показники припадали на Степовий рег?он), нижч? були на третину менш?. На Л?вобережж? землею над?ляли зг?дно з? спадково-с?мейним принципом, ? в?дроб?тки тут були вищ?, у Ки?вськ?й , Под?льськ?й та Волинськ?й губерн?ях  ? за ?нвентарними правилами 1847?1848 , ? повинност? тут були менш?.

Насл?дки реформи [ ред. | ред. код ]

  1. Скасування кр?пацтва.
  2. Соц?альна диференц?ац?я селян.
  3. Збереження пом?щицького землеволод?ння.
  4. Тимчасово зобов'язаний стан .
  5. Викупна операц?я.
  6. Зниження куп?вельно? спроможност? селян.
  7. Обмеження самоврядування ? правового статусу селян.

Безпосередн?м результатом селянсько? реформи стало прискорення майново? диференц?ац?? населення. Так, близько 220 тисяч укра?нських селян були безземельними, 100 тисяч отримали до одно? десятини, понад 1,6 м?льйон?в ? в?д 1 до 3 десятин на душу.

Значення селянсько? реформи [ ред. | ред. код ]

  1. Було запроваджено загальнорос?йську систему селянського управл?ння: с?льськ? громади об'?днувались у волост?.
  2. Кругова порука.
  3. Загальна в?дпов?дальн?сть за сплату податк?в.

Способи проведення реформи подекуди наражалися на значний спротив. Селяни в?дмовлялися вносити викупн? платеж?, вимагали над?лення ?х ≪дарчими д?лянками≫ . Всього у 1861 роц? в Укра?н? в?дбулося близько 3,1 тисяч селянських виступ?в, в яких брали участь понад 2 м?льйона мешканц?в 4160 с?л . Найзначн?шими були Безугл?вське , Бездненське повстання та Кам'янсько-Слоб?дське заворушення.

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]