Сахаров Андр?й Дмитрович

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Андр?й Дмитрович Сахаров
рос. Андрей Дмитриевич Сахаров
Народився 21 травня 1921 ( 1921-05-21 )
Москва , РРФСР
Помер 14 грудня 1989 ( 1989-12-14 ) (68 рок?в)
Москва , СРСР
· ?нфаркт м?окарда
Поховання Востряковський цвинтар
Кра?на   СРСР
  Рос?йська СФРР
Нац?ональн?сть рос?янин
Д?яльн?сть ф?зик , правозахисник , ф?зик-ядерник
Alma mater ф?зичний факультет МДУ ( 1942 )
Галузь ф?зика
Заклад Ф?зичний ?нститут ?мен? П. М. Лебед?ва
Ф?зичний ?нститут ?мен? П. М. Лебед?ва
Ф?зичний ?нститут ?мен? П. М. Лебед?ва
Посада народний депутат СРСР [d]
Вчене звання академ?к АН СРСР  ( 1953 )
Науковий ступ?нь доктор ф?зико-математичних наук  ( 1953 )
Науковий кер?вник Тамм ?гор ?вгенович [1]
В?дом? учн? Vladimir Lebedev d
Членство Нац?ональна академ?я наук США [2]
Рос?йська академ?я наук
Академ?я наук СРСР
Французька академ?я наук
Американська академ?я мистецтв ? наук
Американське ф?лософське товариство [2]
В?домий завдяки: термоядерна бомба
Батько Dmitri Ivanovich Sakharov d
Мати Yekaterina Sakharova d
У шлюб? з Боннер Олена Георг??вна
Нагороди
Особ. стор?нка sakharov.space

Роботи у В?к?джерелах
CMNS:  Сахаров Андр?й Дмитрович у В?к?сховищ?

Андр??й Дм?итрович Са?харов ( рос. Андре?й Дми?триевич Са?харов ; 21 травня 1921 , Москва  ? 14 грудня 1989 , Москва ) ? радянський ф?зик , лауреат Нобел?всько? прем?? миру ( 1975 ), д?йсний член АН СРСР 1953 ), сп?втворець воднево? бомби , активний борець за права людини .

Житт?пис

[ ред. | ред. код ]
Поштова марка СРСР з випуску ≪Лауреати Нобел?всько? прем??≫ (1991) на честь академ?ка А. Д. Сахарова

1948 року при?днався до групи ?горя Тамма , що розробляла водневу бомбу , п?зн?ше активно виступав за заборону ядерно? збро? ? ядерних випробувань, заснував Радянський ком?тет з прав людини , 1975 року був нагороджений Нобел?вською прем??ю миру (≪За безстрашну п?дтримку фундаментальних принцип?в миру м?ж людьми та мужню боротьбу з? зловживанням владою ? будь-якими формами придушення людсько? г?дност?≫).

Напередодн? 23-го з'?зду КПРС ( 1966 ) Сахаров разом з ?ншими ученими в лист? до Леон?да Брежн?ва застер?гав про небезпеку в?дродження стал?н?зму в СРСР .

1968 року опубл?кував у ≪Самвидав?≫ меморандум ≪Про прогрес, мирне сп?вроб?тництво та ?нтелектуальну свободу≫, в якому вимагав л?берал?зац?? СРСР ? критикував укра?нофоб?ю у часи правл?ння Стал?на (меморандум був поширений у св?т? багатьма мовами).

1970 року разом з ф?зиком В. Турчином та ?сториком Р. Медвед?вим вислав в?дкритого листа до уряду СРСР (Л. Брежн?ва, О. Косиг?на та М. П?дгорного ) з пропозиц??ю демократизувати СРСР. Одночасно Сахаров захищав права пол?тичних в'язн?в , протестував проти пол?тичних репрес?й тощо. У цьому ж роц? (1970) разом з А. Твердохл?бовим ? В. Чал?дзе створив ? очолив у Москв? Ком?тет прав людини СРСР .

З 1972 року Сахаров ? Ком?тет прав людини неодноразово заступалися перед владою за ув'язнених д?яч?в укра?нсько? культури, зокрема за Валентина Мороза , В'ячеслава Чорновола , Леон?да Плюща , ?вана Багряного , Н?ну Строкату-Караванську, Василя Стуса та ?н.

Сахаров був прихильником комп'ютерних технолог?й ? у сво?х роботах часто описував перспективи ?хнього застосування. У 60-х та 70-х багато з тод?шн?х ?дей вважали фантастичними ? справою надзвичайно далекого майбутнього, хоча й обговорювалися р?зноман?тними вченими. Кр?м того, кер?вництво комун?стично? парт?? довол? п?дозр?ло сприймало к?бернетику , яка свого часу була оголошеною лженаукою . Сахаров був прихильником ?де? створення мереж? на подобу сучасного ?нтернету . 1974 року в?н писав про ≪створення всесв?тньо? ?нформац?йно? системи (В?С), яка зробить доступним для кожного в будь-яку хвилину зм?ст будь-яко? книги, коли-небудь ? де-небудь опубл?ковано?, зм?ст будь-яко? статт?, одержання будь-яко? дов?дки… Нав?ть часткове зд?йснення В?С глибоко вплине на життя кожно? людини, на ?? дозв?лля, на ?? ?нтелектуальний ? художн?й розвиток. На в?дм?ну в?д телев?зора, який ? головним джерелом ?нформац?? для багатьох сучасник?в, В?С буде надавати кожному максимальну свободу у вибор? ?нформац?? й вимагати ?ндив?дуально? активност?. Але во?стину ?сторична роль В?С полягатиме в тому, що остаточно зникнуть ус? бар'?ри обм?ну ?нформац??ю м?ж кра?нами та людьми≫ [3] .

У 1980 роц? разом з? сво?ю другою дружиною, дисиденткою-правозахисницею Оленою Боннер , був заарештований ? в?дправлений у заслання в Горький (зараз Нижн?й Новгород ) за критику д?й радянського уряду в Афган?стан? .

Наприк?нц? 1986 року йому дозволили повернутися в Москву ? зайняти сво? м?сце в Академ?? Наук.

За ?н?ц?ативою академ?ка А. Сахарова 1988 року розпочалось в республ?ках колишнього СРСР створення ≪Мемор?алу≫ [4] .

Пам'ять

[ ред. | ред. код ]

На його честь названо астеро?д 1979 Сахаров [5] .

Вулиця Академ?ка Сахарова у м?стах Льв?в , Терноп?ль , Одеса .

Вулиця Сахарова у м?стах Дн?про , С?мферополь , Кривий Р?г , Микола?в , Коломия .

М?ст ?мен? Андр?я Сахарова [nl] м?ж м?стами Арнем ? Гюссен у Н?дерландах .

Джерела та л?тература

[ ред. | ред. код ]

Л?тература

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Математичний генеалог?чний про?кт ? 1997.
  2. а б NNDB ? 2002.
  3. А. Д. Сахаров . Мир через пол века [ Арх?вовано 2011-06-06 у Wayback Machine .] (рос.)
  4. ?сторична дов?дка . Всеукра?нське Товариство ≪Мемор?ал≫ ?м. В. Стуса . Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013 . Процитовано 27 липня 2010 .
  5. Lutz D. Schmadel . Dictionary of Minor Planet Names . ? 5-th Edition. ? Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. ? 992 (XVI) с. ? ISBN 3-540-00238-3 .