Сапфо

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Сапфо
дав.-гр. Σαπφ?
Античне погруддя ж?нки з написом ≪Sappho Eresia≫ (Сапфо з Ересоса). Римська коп?я з грецького ориг?налу.
Народилася 7 стол?ття до н. е. [4] [5] […]
Лесбос [7] [8] […]
Померла 570 до н. е. [1] [2] […]
Лефкада , Lefkada Municipality d , Лефкас , ?он?чн? острови , Грец?я [9]
Кра?на Mytilene d
М?сце проживання Сиракузи
М?тилена
Лесбос
Д?яльн?сть поетеса ? письменниця
Галузь поез?я [10]
Знання мов давньогрецька [11]
Magnum opus До Афрод?ти ? Sappho fr. 31 Voigt d
Брати, сестри Charaxus d [12]
У шлюб? з нев?домо

Сапфо? , Сафо?, Псапфо? (на еол?йському д?алект? Псапфа ) М?тиленська ( грец. Σαπφ? , ≪св?тла, осяйна≫) (бл. 630 до н. е. , о. Лесбос  ? 570 до н. е. , о. Лефкас ) ? давньогрецька поетеса , композиторка ? музикантка , авторка монодично? мел?ки та ≪сапф?чно? строфи≫ . Заснувала й очолила ≪Д?м Муз≫ при храм? Афрод?ти . Названа Платоном ≪десятою музою≫. Внесена до канон?чного списку Дев'ять л?рик?в .

У центр? ?? творчост?  ? теми любов?, еротизму, ж?ночо? краси. Перша в ?стор?? л?тератури осп?вувала лесб?йське кохання та секс м?ж ж?нками .

Вшанована в ≪Поверху спадщини≫ Джуд? Чикаго ч?льним м?сцем за столом.

Житт?пис [ ред. | ред. код ]

≪Псапфо ф?алкокоса, солодкосм?хна, чиста…≫, ? друг Сапфо поет 
Алкей
.

Дан? про життя Сапфо неточн? ? спотворен? ?? численними б?ографами, конкурентами ? посл?довниками. ?диним сучасним джерелом в?домостей про життя Сапфо ? ?? поетичн? твори.

≪Сапфо≫. Моза?ка з Геркуланума з зображенням заможно? помпейсько? ж?нки. До Сапфо стосунку не ма?. Нац?ональний археолог?чний музей (Неаполь)
Жереб...

 
 Жереб мен?
 Випав такий:
 Серцем палким
   Любити
 Ласку весни,
 Розк?ш, красу,
 Сонця ясне
   Пром?ння.

(Пер. А. Содомори)
470 р. до н. е. Алкей ? Сапфо. Червоноф?гурний калатос з Акрагасу (Сицил?я). Одне з найран?ших вц?л?лих зображень Сапфо.
Лубочна ?люстрац?я н?мецького перекладу зб?рки б?огрф?й видатних ж?нок Бокаччо De mulieribus claris (1474). У Середн? в?ки Сапфо була прообразом осв?чено? та розумно? ж?нки, покровительки мистецтв.
Пап?рус Сапфо з ≪в?ршем про стар?сть≫ (поема про Т?тона , фрагмент 58, рядки 9-20), 3 ст. до н. е.
Флорент?йський черепок фрагментом 2 Сапфо (16 рядк?в).
Аттичний червоноф?гурний калаф . Алкей ? Сапфо, Вазописець Брига . Близько 470 до н. е. Державне античне з?брання , Мюнхен
Рафаель . Сапфо (фрагмент фрески ≪Парнас≫, 1510?1511). Ватикан .
Герен . Сапфо на Левкадськ?й скел? (1800-т?). Ерм?таж

Народилась у м?ст? М?тилена [13] на остров? Лесбос в Егейському мор? м?ж 630 ? 620 до н. е. у с?м'? ≪нового≫ аристократа-торг?вця Скамандрон?ма, ? ж?нки на ?м'я Кле?с. Мала трьох брат?в (Харакса, Лар?ха й Евр?га). У шестир?чному в?ц? втратила батька, тому матер? довелося в?ддати ?? до школи гетер , де навчали сп?ву ? танцям.

В?дчуття слова й ритму проявилося у Сапфо в ранньому в?ц?, ?, ймов?рно, з ранн?х л?т вона писала г?мни для хору, що виступав на Терм?йських панег?реях ? головному рел?г?йному свят? М?тилени на честь Артем?ди Терм??, древньо? богин?, владарц? водних джерел на Лесбос?. Кр?м цього, Сапфо писала оди, г?мни, елег??, святков? й заст?льн? п?сн? [14] .

Говард . У дн? Сапфо (1904).

У 618 до н. е. владу у м?ст? захопив Меланхр, котрого древн? автори звуть першим тираном М?тилени. Зусиллями поета Алкея з братами ? П?ттака, був убитий, ? тираном став М?рсил, пол?тика якого була спрямована проти старо? м?тиленсько? знат?, ? у числ? ?нших аристократ?в р?д 17-л?тньо? Сапфо т?ка? на Сицил?ю (м?ж 612 ? 618 до н. е.). ?? вигнання у С?ракузах тривало до смерт? М?рсила (м?ж 595 ? 579 до н. е.), ? лише п?сля 30-л?ття вона поверта?ться додому [15] .

За св?дченнями сучасник?в, була невисокого зросту, дуже смаглява, з живими блискучими очима ? довгими темними кучерями уздовж щ?к.

Перекази та легенди про Сапфо [ ред. | ред. код ]

Оц?нка творчост? й особистост? Сапфо у п?зню античн?сть дуже суперечлива: в?д палкого захоплення до байок ? анекдот?в сумн?вного характеру. У давнину ?снувало чимало переказ?в про стосунки поетеси з ?? обраницями й коханими. Початок ?м поклали представники аттично? комед?? (в?дом? ?мена семи ком?к?в, як? обрали сюжетом сво?х п'?с еп?зоди з життя Сапфо). Вони, не розум?ючи зм?сту поез?? Сапфо повн?стю ? ставлячись до культурного розвитку еол?йсько? ж?нки початку VI ст. до н. е. . з точки зору сучасно? ?м аф?нсько? д?йсност?, перекручено тлумачили деяк? в?домост? про життя Сапфо.

  • За першим з переказ?в, у Сапфо п?сля ?? повернення з вигнання закохався поет Алкей , однак Сапфо в?дмовила йому: ≪ Коли б тв?й нам?р чистий ? добрий був, тод? б ? слово легко злет?ло з уст, ? вниз очей не опускав би, см?ло казав би, чого бажа?ш ≫. Нав?ть фрагменти ?х л?рики спл?таються в доказ [16] , проте такий д?алог навряд м?г мати м?сце в реальност?: п?сн? Алкея виконувались на симпос?ях , чолов?чих бенкетах, п?сн? Сапфо? на святах ф?асу , замкнуто? культово? сп?вдружност? д?вчат ? ж?нок.
  • П?зн?ше Сапфо буц?мто одружилася з заможним андр?йцем Керк?лом ? народила дочку Кле?с (Кле?ду), котр?й присвятила цикл поез?й. Але з нев?домих причин ? чолов?к, ? дочка прожили недовго. Ймов?рно, ця ?стор?я ? вигадкою б?ограф?в: ≪Андрос≫ (в?д грец. ?ν?ρ ? ≪чолов?к≫)? ≪м?сто чолов?к?в≫, а ≪Керк?л≫, очевидно, походить в?д грец. κ?ρκο? ( ≪статевий член≫ ).
  • Третя легенда твердила, що близько 572 до н. е. Сапфо вчинила самогубство , кинувшись у море з? скел? на остров? Левкад?я в Акарнан?? через невза?мне почуття до молодого грека Фаона, що перевозив народ з Лесбосу на аз?йський берег, ненавид?в ж?нок ? ц?кавився т?льки морем. Щодня в?н в?дпливав човном, а Сапфо доч?кувалась його на скел?, ? одного разу не повернувся. Критики трактують цей роман вигадкою, сплет?нням м?фу про морське божество Ласбоса Фаона, що за перевезення Афрод?ти отримав красу, а ≪самогубство≫ пояснюють так: ≪кинутися з Левкадсько? скел?≫ було поширеною метафорою, що означала ≪очистити душу в?д пристрастей≫,? под?бн? вчинки вважалися ритуальними ? практикувалися в рамках культу Аполлона . Проте ?стор?я в?дбилась у культур? ? стала частим мистецьким мотивом, а вираз ≪кинутися з Левкадсько? скел?≫ став приказкою з? значенням ≪ск?нчити життя самогубством п?д впливом в?дчаю≫; в цьому сенс? Левкадська скеля згаду?ться, наприклад, у Анакреонта ).
  • Також, поряд з Фаоном ? Алке?м до числа обранц?в Сапфо потрапляють Анакреонт, що жив на 60 рок?в п?зн?ше в?д не?, ? Арх?лох з Г?ппонаксом , розд?лен? один в?д одного пром?жком в 150 рок?в.

Щодо стосунк?в Сапфо з ж?нками? адресатками ?? в?рш?в? вже в давнину ?снувало безл?ч неоднозначних думок. Сучасне поняття ≪лесб?йська любов≫ ? саме слово ≪лесб?йка≫ за походженням пов'язано з Сапфо ? ?? гуртком.

Кл?мт . Сапфо. В?денський ?сторичний музей. В?день, Австр?я

Критики XIX ст. , Починаючи з Велькера ? Мюллера , пояснювали пристрасн?сть поетичного почуття Сапфо до ж?нок почасти особлив?стю художн?х прийом?в, почасти фактом нормальност? лесб?йських стосунк?в у соц?ально-культурн?й традиц?? сусп?льства того часу. Под?бн? стосунки ж?нок, на ?рунт? дружби або п?днесено? любов? (яку, наприклад, Платон пропов?дував у ≪Бенкет?≫ ) у давнину були такими ж нормальними, як ? вза?мин, що ?снували серед спартанських ефеб?в або м?ж Сократом ? його учнями ( Алк?в?адом , Ксенофонтом ? ?н). Така думка висловлювалася ще в давнину ф?лософом к?нця II ст. до н. е. Максимом Тирським (24-е М?ркування).

Ревнощ? Сапфо до суперниць, ?орго ? Андромеди, перепл?талися з? змаганнями на ?рунт? поетичного ? музичного мистецтва м?ж ф?асами (ф?ас Сапфо назива? ≪сво?м будинком муз≫, μο?σπ?ο? οικ?α; Bergk, 61).

≪Д?м Муз≫ [ ред. | ред. код ]

Еол?йськ? ж?нки не були сам?тницями. В цьому рег?он?, за традиц??ю, частина майна передавалася по ж?ноч?й л?н??. На Лесбос? збер?галися арха?чн? замкнут? сп?вдружност? чолов?к?в ? ж?нок, що проживали переважно сп?льно, поза родиною. Сапфо стояла на чол? одн??? з таких сп?вдружностей при храм? Афрод?ти, де заснувала та очолила одну з перших у св?т? музично-поетичних студ?й, школу риторики. До не? з'?жджалися заможн? д?вчата з ус??? Еллади, яких Сапфо навчала тонко в?дчувати красу через мистецтва поез?? на еол?йському д?алект?, музики, танцю, гарних манер. Прим?щення школи Сапфо назвала ≪Домом Муз≫. Подруги, учениц? й коханки Сапфо пост?йно обм?нювалися складеними в?ршованими рядками, тематично пов'язаними з ритуалами ж?ночих культ?в. Коли учениц? в?д'?жджали додому або одружувалися, ?хн? м?сце займали нов?, а Сапфо щиро бажала нареченим щастя в подружньому житт?, присвячуючи розлуц? з ними сво? еп?талами ? вес?льн? величальн? п?сн?:

Пол?гнот . Червоноф?гурна г?др?я (440?430 до н. е.). Сапфо чита? один з? сво?х в?рш?в трьом ученицям. Нац?ональний археолог?чний музей Аф?н, 1260.
Менжен . Сапфо (1877)
Гей, стелю ще п?дн?майте! 
О, Г?менею! 
Вище, тесл?, то ж вище! 
О, Г?менею! 
Входить жених, Аресу под?бний,  
Вищий в?д самих високих мужик?в. 

(Переклад Н. Пащенко)

Знайомства, вес?лля, сп?лкування подруг, вза?мн? ж?ноч? потяги ? захоплення, суперництво, ревнощ?, розлука ? усе це знаходило м?сце в л?риц? Сапфо ? ?? учениць. У збережених фрагментах творчост? Сапфо ? ?мена деяких ?? учениць: Анагора, Евн?ка, Гонг?ла, Телес?ппа, Мегара, Кле?да, Андромеда, Горго, Еранна, Мнас?д?ка й Носс?да .

Творч?сть [ ред. | ред. код ]

Близька до фольклору , л?рика Сапфо р?дко виходила за меж? властиво ж?ночих переживань, виражених з надзвичайною простотою ? яскрав?стю. Напружена пристрасн?сть, в?дверте почуття були основною перевагою поез?й.

Сапфо часто писала про родинне життя: милу?ться маленькою донькою, побива?ться, що брат закохався в недостойну ж?нку, але найчаст?ше опису? переживання любов?.

Стрижень творчост? Сапфо ? пристрасть ? б?ль кохання, його шал ? розпука, здеб?льшого автоб?ограф?чн? твори, адресован? ученицям ≪дому Муз≫. Лейтмотив осп?вування кохання був не просто виявом душевних порух?в розумно? ? талановито? ж?нки, а свого роду житт?вою позиц??ю, ф?лософ??ю Сапфо.

Не в силах ткати я -
Серце болить, 
O р?дна мамо! 
Жагою, мов вогнем, 
  Мучить мене 
К?пр?да н?жна.

(Пер. А. Содомори)

Спадок [ ред. | ред. код ]

Поетичн? твори Сапфо, з?бран? в античност? Александр?йською б?бл?отекою , становили дев'ять книг, що включали ж?ноч? культов? г?мни , вес?льн? ( еп?талами ) та обрядов? д?воч? п?сн?, любовн? п?сн?, вирази дружн?х почутт?в ? елег?? .

  • Перша книга: в?рш?, написан? сапф?чною строфою , всього 330 строф (фрагменти 1-42),
  • Друга книга: в?рш?, написан? гл?кон?чним розм?ром з розширеним дактилем (фрагменти 43-52),
  • Третя книга: в?рш? з двох великих асклеп?адових в?рш?в (фрагменти 53-57),
  • Четверта книга: двов?рш? чи под?бн? за розм?ром (фрагменти 58-91),
  • П'ята книга: можливо, складалася з р?зних трив?рш?в (фрагменти 92-101),
  • Шоста книга: зм?ст нев?домий,
  • Сьома книга: до нас д?йшли т?льки два рядки одного розм?ру (фрагмент 102),
  • Восьма книга (фрагмент 103),
  • Дев'ята книга: еп?талами (вес?льн? п?сн?) в р?зних розм?рах, включно з дактил?чним гекзаметром (фр. 104?117).

Не вс? збережен? фрагмент? можна в?днести до певно? книги (фрагменти 118?213 не вдалось класиф?кувати); в них зустр?чаються й ?нш? в?ршов? розм?ри.

З усього масиву творчост? Сапфо до нас д?йшли, кр?м численних уривк?в, у повному обсяз? ?з поез?? т?льки один г?мн ≪До Афрод?ти≫ , в якому поетеса блага? богиню допомогти ?й у коханн?, ? перекладена спочатку Катуллом , а пот?м багато раз?в численними мовами св?ту, поез?я, що змальову? в усьому об'?м? силу любовного почуття.

Метрика [ ред. | ред. код ]

Сапфо ввела в в?ршування к?лька ритм?чних зразк?в (напр., велику ? малу сапф?чн? строфи ), котр? високо ц?нувались ? ?? сучасниками, ? поетами п?знього часу, в тому числ? латинськими ( Катулл фактично першим використав в латинськ?й малу сапф?чну строфу, Горац?й застосував ?? з неперевершеною для латини майстерн?стю).

На противагу дор?йськ?й хоров?й л?риц?, монодична (сольна) л?рика еол?йц?в допускала або однор?дн? системи, або строфи з двов?рш?в ? тетрав?рш?в, а в?дсутн?сть розма?ття строф?ки компенсувалась р?зними ритмами. Розм?р твор?в Сапфо ? переважно логаедичний, тобто дактило-трохе?чний; серед в?рш?в найчаст?ше зустр?чаються:

Особливост? [ ред. | ред. код ]

Дав?д . Сапфо ? Фаон (1809). Ерм?таж .

Сапфо широко використову? й фольклорну п?сню та епос, надаючи традиц?йним мотивам фольклорних та обрядових д?вочих п?сень особистого звучання.

  • ≪Сапф?чна строфа≫: Сапфо використовувала особливу форму чергування наголошених ? ненаголошених склад?в, створюючи складний за ритм?кою чотирив?рш з розма?т?стю метру . В римськ?й л?тератур? сапф?чна строфа ув?йшла в ужиток п?сля Горац?я (8 р. до н. е.).
  • Мелод?йн?сть мови . Особливо? слави зажили ?? еп?талами : скарги д?вчат на нареченого, котрий забира? ?? подругу, вихваляння краси наречено? тощо. Елег?чн? та ямб?чн? в?рш? виражали особист? почуття. Була й урочиста л?рика з диф?рамбом , що, беручи початок в?д прославлянь Д?он?са , виконувався з екстатичним пафосом на фриг?йський лад, п?д флейту (п?зн?ше к?фару ), з запальною пристрасн?стю поривчастого танцю, що збуджувала аудитор?ю.
  • Розма?т?сть ритм?ки . За ритм?кою творч?сть Сапфо була наст?льки р?зноман?тною, що вчен? Александр?йсько? б?бл?отеки уклали аж дев'ять книг ?? в?рш?в, р?зних за поетичним розм?ром.
  • Метафоричн?сть та психолог?зм . Ген?альним здобутком Сапфо стала ?? манера зображати псих?чний стан людини не за зовн?шн?ми ознаками, а за ?? внутр?шн?ми, невидимими оку в?дчуттями. Без такого п?дходу неможливо уявити соб? нов?тню л?тературу з ?? г?пертрофованим психолог?змом.
  • Пристрасть щирого почуття . В?дверт?сть ? сила поетики Сапфо в?дзначались ус?ма ?? поц?новувачами. Для п?дкреслення сили Сапфо використовувала так? прийоми, як виразна аналог?я, метафора, риторичн? питання, д?алог?чна форма спов?д?, безпосередн? звертання до божества з проханням про допомогу, заклик, з?знання, повчання.
  • Тонке в?дчуття краси природи . Навколишня природа й, зокрема, рослинн?сть, в?дображують бурхлив? переживання л?рично? геро?н? Сапфо, через барвист? стисл? замальовки створюючи тло настрою, на якому розвива?ться почуття. Л?рика Сапфо здеб?льшого позначена сяючою рад?стю, оптим?змом, пристрасним бажанням злитися з природою. Вона розмовля? з джерелом, що ≪посила? кр?зь г?лля яблунь сво? дзюрчання н?жОсобливо? слави зажили ?? еп?талами : скарги д?вчат на нареченого, котрий забира? ?? подругу, вихваляння краси наречено? тощо. Елег?чн? та ямб?чн? в?рш? виражали особист? почуття. Була й урочиста л?рика з диф?рамбом , що, беручи початок в?д прославлянь Д?он?са , виконувався з екстатичним пафосом на фриг?йський лад, п?д флейту (п?зн?ше к?фару ), з запальною пристрасн?стю поривчастого танцю, що збуджувала аудитор?ю. не≫, милу?ться ≪льотом голубк?в≫, трояндами, як? схилилися над печерою н?мф ? з пелюстк?в яких ≪ст?ка? томливо др?мота≫, диха? ароматом запашних трав, медунки та ан?су , найпрост?ших польових кв?ток.
Соломон . Сапфо ? Ер?нна в саду М?тилени (1864).
Альма-Тадема . Сапфо та Алкей (1881).

Дев?д Кемпбелл стисло окреслив деяк? з найяскрав?ших якостей поез?? Сапфо: ≪ Простота мови ? ч?тк?сть думки в ус?х цих фрагментах очевидн?; жарти ? пафос, звичайн? в англ?йських в?ршах про любов ? нер?дко зустр?чуван? в творах Катула, в?дсутн? повн?стю. ?? образи ясн? ? горобц?, запряжен? в кол?сницю Афрод?ти, повний м?сяць у зоряну н?ч, ?дине червоне яблуко на верх?вц? дерева ? ? ?нод? вона детально зупиня?ться на них, розвиваючи ?х сам? по соб?. Вона використову? пряму мову, цитуючи справжн? чи вигадан? д?алоги, ? тим самим досяга? враження безпосередност?. Коли мова йде про кипляч? в ?? душ? почуття, вона спок?йно вибира? слова для ?х вираження. У цьому вона спира?ться передус?м на мелодику мови: ?? вм?ння п?дбирати положення голосних ? приголосних звук?в, яким захоплювався Д?он?с?й Гал?карнаський , очевидно майже в будь-як?й строф?; музика, п?д яку вона сп?вала сво? в?рш?, вже не звучить, але, прочитан? вголос, вони, як ? ран?ше, зачаровують ≫.

Визнання та вплив [ ред. | ред. код ]

Творч?сть Сапфо визначила ц?лий напрям у л?ричн?й поез??, збагатила ?? пост?йними пересп?вами народних п?сень, новими в?ршовими розм?рами. В античност? л?рика Сапфо була надзвичайно популярною ? знаною.

Естетичну вагу творчого доробку ген?я Сапфо Платон висловив так:

  "
Дев'ять на св?т? ? Муз, як засв?дчують люди, не в?рте,

   Вже бо десята прийшла ? Лесбосу донька Сапфо
".
Фрагмент

До бог?в под?бний мен? зда?ться
Той, хто б?ля тебе, щасливий, с?вши,
Голосу твого н?жного брин?ння
     Слуха? й ловить
Тв?й принадний усм?х: в?д нього в мене
Серце перестало б у грудях битись;
Т?льки образ тв?й я побачу - слова
     Мовить не можу.
? язик одразу н?м??, й прудко
Проб?га? плом?нь тонкий по т?лу.
В вухах чути шум, дивлячись, н?чого
     Оч? не бачать.
Бл?дну ? тремчу, обливаюсь потом,
Мов трава пожовкла, безсило никну,
От ?ще недовго й, зда?ться, ма?
     Смерть надлет?ти...

(Переклад Г. Кочура)
  • В?рш? Сапфо, ?? заклики до любов? ? жагуч? з?знання вплинули на творч?сть Сократа , який величав ?? сво?ю ≪наставницею≫ у питаннях любов?;
  • Горац?й називав Сапфо ≪мужньою≫ ( mascula ) ? насл?дував ??;
  • Повагу виражав ? Катулл ;
  • Страбон ?менував Сапфо ≪чудом≫ ? стверджував, що ≪дарма шукати у всьому плин? ?стор?? ж?нку, яка у поез?? могла б витримати хоча б приблизне пор?вняння ?з Сапфо≫ .
  • Приблизно через ш?сть стол?ть Ов?д?й , намагаючись в?дтворити почуття Сапфо, коханням яко? знехтували, напише в?д ?? ?мен? передсмертний лист до Фаона (в?рш ≪Сапфо Фаону≫, зб?рка ≪Геро?ди≫);
  • Солон  ? знаменитий реформатор VI стол?ття, почувши в?рш? Сапфо, сказав, що не хоче помирати ран?ше, н?ж вивчить ?х напам'ять .
  • Л?рика Сапфо мала значний вплив на Евр?п?да , в п'?сах якого вперше в давньогрецьк?й драматичн?й поез?? показано переживання кохання.

М?тиленц? пом?щали на сво?х монетах зображення Сапфо, ?? п?сн? сп?вали в ус?х елл?нських землях.

Поез?? Сапфо в ус? часи вважалися вз?рцем ? мали вплив на ел?ту. ?? образ став хрестомат?йним ? часто зустр?ча?ться у творах живописц?в, скульптор?в, роман?ст?в, драматург?в.

  • Рафаель зобразив Сапфо серед найвизначн?ших поет?в ус?х час?в (фреска ≪Парнас≫, Рим, Ватикан),
  • Французький художник Дав?д створив картину ≪Сапфо ? Фаон≫ (Санкт-Петербург, Ерм?таж, 1809 р.),
  • Антуан Бурдель , бронзова постать Сапфо (Цюрих, Кунстхауз, 1887?1925 рр.),
  • Шарль Гуно , опера ≪Сапфо≫ (1851),
  • Жуль Массне , опера ≪Сапфо≫ (1897),
  • П'?р Лу? , л?тературна м?стиф?кац?я ≪П?сн? Б?л?т?с [en] ≫ (1894).
Г?мн Афрод?т?

 Барвношатна владарко, Афрод?то,
 Дочко Зевса, п?дступ?в тайних повна,
 Я молю тебе, не смути мен? ти
   Серця, богине,
 Але знов прилинь, як колись бувало:
 Здалеку мо? ти благання чула,
 Батьк?вський чертог кидала й до мене
   На кол?сниц?
 Золот?й лет?ла ти. М?цнокрила
 Горобина зграя, ?? несучи,
 Над землею темною, наче вихор,
   Мчала в еф?р?.
 Так мен? являлася ти, блаженна,
 З усм?хом ясним на лиц? безсмертн?м:
 ≪Що тебе засмучу?, що тривожить,
   Чом мене кличеш?
 ? чого бажа?ш бентежним серцем,
 ? кого схилити Пейто повинна
 У ярмо любовне тоб?? Зневажив
   Хто тебе, Сапфо?
 Хто т?ка? ? скр?зь п?де за тобою,
 Хто дар?в не взяв ? сам дари нестиме,
 Хто не любить нин?, полюбить скоро,
   Хто ти й не схочеш…≫
 О, прилинь ?знов, од ново? туги
 Серце урятуй, сповни, що бажаю,
 Посп?ши до мене, в?рна пом?чнице,
   На допомогу.

(Переклад Г. Кочура)

З час?в Сапфо гомосексуальн? форми ж?ночого еротизму стали ?менуватися ≪лесб?йськими≫ . З тим же смислом в англ?йськ?й вжива?ться слово ≪сапф?чний≫ ( sapphic ). Сама Сапфо ма? статус ЛГБТ -?кони.

В честь Сапфо названо астеро?д (80) Сапфо, в?дкритий в 1864 роц?.

На ≪Поверху спадщини≫ Джуд? Чикаго Сапфо над?лена ч?льним м?сцем за столом ≪Звано? вечер?≫, уособлюючи свою епоху ? л?тературний дар.

Вплив на укра?нську л?тературу [ ред. | ред. код ]

Поез?ю Сапфо знали в Ки?вськ?й Рус? . Так, публ?цист, сатирик, ерудит Х?? ст. Дани?л Заточник уклада? в уста красун?, що п?длещу?ться до свого чолов?ка, слова, як? ? в?длунням в?домих в?рш?в Сапфо ≪До бог?в под?бний≫: ≪ Св?те очию мо?ю! Аз на т? не могу зр?ти: ?гда глаголеши ко мн?, тогда взираю и обумираю и воздрожат ми вс? уды т?ла моего, и поничю (поникну) на землю≫.

Очевидний вплив поез?й Сапфо на творч?сть Лес? Укра?нки . Тринадцятир?чною, п?д сильним враженням в?д легенди про смерть мисткин?, Лариса Косач пише в?рш ≪Сапфо≫ з власним тлумаченням легенди. Одним з останн?х твор?в Лес? Укра?нки ? незак?нчена драма ≪Сапфо≫, де йдеться про людей р?зно? вдач?: натури творчо?, натхненно? мисткин?, ген?ально? Сапфо та ?? коханого Фаона, байдужого до високих поривань. Для Лес? Укра?нки Сапфо ? вз?рець, наставниця, вчителька, вольова та р?шуча ж?нка. Як перекладач? до поез?? Сапфо зверталися ?ван Котляревський , Г. Кочур , А. Содомора , ?ван Франко , Агатангел Кримський , Тарас Лучук.

Життя ? поез?я Сапфо пронизан? лесб?йським почуттям, традиц?йним для ряду грецьких м?ст (наприклад, Спарти ), але особливо поширеним на Лесбос?. Под?бн? емоц?? живились не лише традиц??ю або платон?чними потягами. Апулей (доповнюючи Геродота кн. II, розд. 134?135 ) перепов?в легенду про те, що брат Сапфо Харакс, виноторговець, закохався в красиву гетеру Родоп?ду , що жила в ?гипт? . Коли за величезну суму в?н купив ?? в колишнього власника ? прив?з на Лесбос , Сапфо сама зажадала Родоп?ди. Пом?тивши домагання сестри до юно? кохано?, розлючений брат ви?хав з будинку разом з рабинею. За словами Лук?ана ( Д?алоги ), Сапфо не винайшла ж?ночо? гомоеротики, але стала ?? яскравою виразницею.

У 2019 роц? вийшла друком антолог?я ≪ Перш? поетеси: Кодекс давньогрецько? ж?ночо? поез?? [ Арх?вовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine .] ≫. Упорядкував тексти, виконав переклади й п?дготував науковий апарат видання перекладач, поет ? ф?лолог Тарас Лучук . ? саме Сапфо очолю? тут перел?к 18 поетес-грекинь.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. а б World History Encyclopedia ? 2009.
  2. а б Store norske leksikon ? 1978. ? ISSN 2464-1480
  3. а б в Большая российская энциклопедия ? Москва : Большая российская энциклопедия , 2004.
  4. Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line
  5. Encyclopædia Universalis ? Encyclopædia Britannica .
  6. British Museum person-institution thesaurus
  7. Greek Lyric Poetry: A Commentary on Selected Larger Pieces ? ISBN 0-19-924017-5
  8. autori vari Enciclopedia Treccani ? Istituto dell'Enciclopedia Italiana , 1929.
  9. Archivio Storico Ricordi ? 1808.
  10. https://www.newyorker.com/books/page-turner/hearing-sappho
  11. CONOR.Sl
  12. Στρ?βων 17.1.33 // Γεωγραφικ?
  13. За Геродотом ? ≪Пароською хрон?кою≫ , Судою  ? уроженка Ересу .
  14. Т. Г. Мякин. Сапфо и мистерии Артмемиды в Митилене [ недоступне посилання ] . Новосибирский государственный университет.
  15. Bowra C. M. Greek Lyric Poetry from Alcman to Simonides.
  16. Радциг С. И. История древнегреческой литературы. Учебник. 5-е изд. М., 1982. С. 128.

Посилання [ ред. | ред. код ]

Твори [ ред. | ред. код ]