Сальвадор Аль?нде ?сп. Salvador Guillermo Allende Gossens
29-й президент Чил?
3 листопада 1970  ?  11 вересня 1973
Попередник:	Едуардо Фрей Монтальва
Наступник:	Августо П?ночет
56-й президент сенату Чил?
1966  ?  1969
Попередник:	Томас Ре?с В?кунья
Наступник:	Томас Пабло Елорса
Народження:	26 червня 1908 ( 1908-06-26 ) [1] [2] […] Сантьяго , Чил? [4]
Смерть:	11 вересня 1973 ( 1973-09-11 ) [5] [6] […] (65 рок?в) Сантьяго , Чил? [8]
Причина смерт?:	вогнепальне поранення [9]
Поховання:	Santiago General Cemetery d ? В?нья-дель-Мар
Кра?на:	Чил? [10]
Осв?та:	Чил?йський ун?верситет , Q5391867 ? , Q5975059 ? , Нац?ональний ?нститут Хосе М?геля Каррери d ? Q5975072 ?
Парт?я:	Соц?ал?стична парт?я Чил?
Р?д:	Allende family d
Батько:	Salvador Allende Castro d
Мати:	Laura Gossens Uribe d
Шлюб:	Гортенс?я Бусс?
Д?ти:	Maria Isabel Allende d ? Beatriz Allende d
Автограф:
Нагороди:
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Сальвадор Аль?нде ?оссенс ( ?сп. Salvador Guillermo Allende Gossens ; 26 червня 1908 , Сантьяго , Чил?  ? 11 вересня 1973 , Сантьяго , Чил? ) ? чил?йський пол?тик ? президент Чил? з 1970 року до сво?? смерт? п?д час перевороту 11 вересня 1973 року.

Кар'?ра Аль?нде в чил?йському уряд? тривала близько 40 рок?в. В?н був сп?взасновником парт?? (у 1933 роц?) та сенатором , депутатом , м?н?стром , кандидатом в президенти Чил? в 1952, 1958, 1964 роках, та остаточно був обраний президентом 1970 року. В?н був першим марксистським главою держави у св?т?, що отримав владу шляхом демократичних вибор?в ^[11] .

Народився 26 червня 1908 у Вальпара?со ^[12] . В?н був сином Сальвадора Аль?нде Кастро ? Лаури ?оссенс Ур?бе. С?м'я Аль?нде належала до верхн?х шар?в чил?йського сусп?льства та ? ран?ше була залучена до пол?тики на боц? л?берал?в. Його д?д був в?домим доктором ? пол?тиком-реформ?стом, який заснував одну з перших секулярних шк?л в Чил? ^[13] .

У 1932 роц? Аль?нде зак?нчив медичний факультет Чил?йського ун?верситету. Р?к по тому в?н взяв участь в заснуванн? Соц?ал?стично? парт?? Чил?. У 1937 роц? був вибраний депутатом в Нац?ональний конгрес, де працював до 1945 року, коли був вибраний сенатором. З 1939 до 1942 року в?н займав пост м?н?стра охорони здоров'я.

У 1942 роц? Аль?нде став генеральним секретарем Соц?ал?стично? парт?? Чил?. У 1948 роц? соц?ал?сти, не рахуючись з думкою Аль?нде, ув?йшли до коал?ц?? з урядом ? п?дтримали р?шення про заборону комун?стично? парт??. Аль?нде порвав з колишн?ми однодумцями ? створив Народну соц?ал?стичну парт?ю. Коли на президентських виборах 1952 року остання п?дтримала кандидатуру генерала Карлоса ?бань?са дель Кампо , Аль?нде вийшов з ц??? парт?? ? повернувся в Соц?ал?стичну парт?ю. У той час в?н зблизився з комун?стами, що об?цяли йому п?дтримку у раз? його висунення в президенти. Соц?ал?сти прийняли пропозиц?ю, ? дв? парт?? утворили альянс ? Фронт ≪Народна д?я≫ , який висував Аль?нде на президентську посаду в 1952 , 1958 ? 1964 роках.

У 1969 роц? Фронт ≪Народна д?я≫ був перетворений в ≪Народну ?дн?сть≫  ? коал?ц?ю соц?ал?ст?в, комун?ст?в, член?в Радикально? парт?? ? фракц?? християнських демократ?в, що в?дкололася в?д не?. На президентських виборах 1970 року Аль?нде набрав 36,2 % голос?в, чим випередив за к?льк?стю голос?в двох ?нших кандидат?в (другий, Хорхе Алессандр? Родр?гес , набрав 34,9 % голос?в). Для зайняття посади була необх?дна переважна б?льш?сть, тому його кандидатура була в?дправлена на затвердження конгресу, де в?н був п?дтриманий Християнськими демократами, п?сля того, як зобов'язався не порушувати принципи демократ?? ^[14] .

Так само, як ? п?д час попередн?х вибор?в, на вибори 1970 року спробували вплинути США , але ?хн? спроби зазнали поразки. Так, американська ITT Corporation вид?лила Хорхе Алессандр? Родр?гесу 350 тис. долар?в, AT&T та ?нш? компан?? також вид?ляли значн? кошти, що, як стало в?домо згодом, походили в?д ЦРУ ^[15] .

Натом?сть ЦРУ стверджувала, що ? Аль?нде отримував грош? ?з-за кордону, зокрема $ 350 000 в?д Куби ^[16] . Зг?дно з арх?вними документами Василя М?трох?на , Аль?нде мав давню ?стор?ю сп?впрац? з КДБ та кодове ?м'я Л?дер . Напередодн? вибор?в в?н особисто звернувся по допомогу до Радянського Союзу через особистого знайомого, сп?вроб?тника КДБ Святослава Кузн?цова, котрий мав терм?ново лет?ти до Чил? з Мексики . Зг?дно з документами, початкова допомога на вибори становила $ 400 000 та додатково $ 50 000 для особистих видатк?в Аль?нде ^[17] . П?сля вибор?в, тогочасний голова КДБ, Юр?й Андропов , отримав дозв?л в?д ЦК КПРС на використання додаткових грошей та ресурс?в для сприяння перемоз? Аль?нде в чил?йському конгрес?. В наказ? в?д 24 жовтня, йшлось про те, що КГБ зд?йснить необх?дн? заходи для консол?дац?? перемоги Аль?нде в конгрес?, для здобуття ним посади Президента кра?ни ^[17] .

Перш? кроки Аль?нде були достатньо пом?ркованими. В?н фактично продовжував дв? реформи, як? розпочалися ще за час?в президентства Едуарда Фрея: нац?онал?зац?ю м?девидобувно? промисловост? та аграрну реформу, яка б перерозпод?лила землю на користь др?бних землевласник?в. Станом на 1970 р?к уряд Чил? вже волод?в 51 % акц?й м?дних копалень, однак в уряд? ?снували занепоко?ння тим, що американський менеджмент виводить прибуток в офшори. Також хоча законодавство для земельно? реформи вже було прийнято, але значна частина виборц?в вважала, що попередн?й уряд не квапився ?? проводити. Аль?нде, парт?я якого не мала б?льшост? в парламент?, заручився п?дтримкою християнських демократ?в в парламент? для прийняття законодавства щодо нац?онал?зац?? м?дних копалень, та спирався на вже прийнят? закони при перерозпод?л? земл?.

12 кв?тня 1971 року у Чил? в?дбулися масов? вибори депутат?в у мун?ципальн? та м?сцев? органи влади. На цих виборах кандидати в?д парт?й, що входили до коал?ц?? Аль?нде, отримали близько 50 % голос?в. Сам Аль?нде, який вважав, що результат кращий за 42-43 % буде виразом дов?ри народу до його пол?тики, сприйняв цей результат як беззаперечну п?дтримку, та перейшов до б?льш р?шучих д?й.

Першою пол?тичною кризою уряду Аль?нде стало вбивство Переза Зуховича, що в?дбулося 8 червня 1971 року. Зухович був м?н?стром внутр?шн?х справ в уряд? Фрея; в?н належав до правого крила християнських демократ?в, яке не п?дтримувало Аль?нде. Вбивцями, яких вбили при затриманн?, було дво? член?в радикально л?во? орган?зац??, як? потрапили п?д амн?ст?ю Аль?нде. Також щодо мотив?в вбивства не було ?дино? думки: Зухович був опосередковано причетний до розгону самов?льного захоплення земл?, п?д час якого загинули люди; в той же час, вважалося, що Зухович давав ?нформац?ю в пресу, яка призвела до викриття наявност? озбро?них член?в л?вих радикальних парт?й в ма?тку Аль?нде. Так чи ?накше, вбивство викликало масов? заворушення в Сантьяго, де невдовз? було введено во?нний стан. Саме в цей час Аль?нде признача? Аугусто П?ночета головою в?йськового округа Сантьяго, який в?дпов?да? за п?дтримання порядку.

Хоча Аль?нде вдалося втримати ситуац?ю п?д контролем, однак вбивство Зуховича призвело як до р?зкого пог?ршення стосунк?в Аль?нде з християнськими демократами, так ? до розколу серед самих християнських демократ?в. 19 липня 1971 року кандидат на позачергових вибор?в до парламенту в?д коал?ц?? Аль?нде вперше програв кандидату в?д консол?довано? коал?ц?? опозиц??. Хоча п?д час цих вибор?в кандидат Аль?нде набрав б?льшу частину голос?в за рахунок л?вого крила християнських демократ?в, н?ж сам Аль?нде отримав на виборах, цей результат св?дчив про те, що, скор?ш за все, Аль?нде на наступних виборах не мав би б?льшост? в парламент?, яка дозволила б йому приймати бажан? для себе закони.

Приблизно в цей час в Чил? розпочина?ться новий етап нац?онал?зац??, який охоплю? ?ндустр??, як? не були узгоджен? попередн?ми домовленостями Аль?нде з соц?ал-демократами. Аль?нде почина? використовувати закон 1923 року, який дозволя? держав? конф?скувати малоефективн? виробництва, особливо коли власники навмисно обмежують виробництво товар?в. Хоча до Аль?нде закон майже н?коли не використовувався, в?н не потребував прийняття в парламент?; ?, хоча формально судова система дозволяла повернути виробництво власнику, на практиц? сама к?льк?сть нац?онал?зованих виробництв призводила до того, що для розгляду одн??? справи могло знадобитися к?лька рок?в.

Д?? уряду Аль?нде з нац?онал?зац?? приватних компан?й призвели до ново? хвил? звинувачень з боку опозиц??. Суть звинувачень переважно полягала в тому, що Аль?нде в першу чергу нац?онал?зу? п?дпри?мства сво?х пол?тичних супротивник?в, а поява про-аль?нд?вських профсп?лок призводить до того, що без роботи лишаються ус?, хто не п?дтриму? Аль?нде. Додатково частина звинувачень стосувалася незалежност? преси: Аль?нде ставилося у вину те, що в?н намагався на баз? викуплених п?д тиском газет створити нац?ональну мед?а-компан?ю, яка б контролювалася урядом, а тиск на незалежн? ЗМ? йшов через законодавче п?двищення зарплатн? роб?тникам газет при законодавчому ж зниженн? розц?нок на рекламу. Кр?м того, Аль?нде ледь не закрив в?дд?лення агенц?? новин UPI в Чил? через упереджен?сть. Ц? звинувачення були достатньо серйозними, щоб до них при?днався попередн?й президент Едуардо Фрей Монтальва, який на той час займався викладанням в США.

З початку роботи, новий уряд прискорив проведення аграрно? реформи, розпочате попередн?м президентом Едуардо Фре?м , ? до середини 1972 року практично вс? крупн? земельн? волод?ння були л?кв?дован?. При цьому в деяких випадках аграрна реформа ? нац?онал?зац?я переросли в самочинн? захоплення л?вими угрупуваннями земл? ? п?дпри?мств. Нац?онал?зац?я паперово? промисловост?, разом з незадоволен?стю робочих ц??? промисловост?, викликала звинувачення Аль?нде в прагненн? встановити монопол?ю на друк. В ход? нац?онал?зац?? виникла напружен?сть у в?дносинах з США, коли п?вн?чноамериканськ? ф?рми, що вклали велик? кап?тали в м?деплавильну промислов?сть, в?дмовилися прийняти компенсац?ю.

У 1972 роц? в?дбулося р?зке п?двищення ц?н, викликане перш за все п?дняттям м?н?мально? зароб?тно? плати. Якщо в с?чн? 1971 року, коли Аль?нде прийшов до влади, ?нфляц?я становила 23 в?дсотки, то в 1972 роц? вона склала 163 в?дсотки, а вл?тку 1973 року ? 190 в?дсотк?в ? часом була найвищою у св?т?. Економ?чний стан ще б?льше пог?ршав, коли впали ц?ни на м?дь на св?товому ринку. У листопад? 1972 року Чил? оголосила частковий моратор?й на виплату зовн?шнього боргу (тобто дефолт ), результатом чого стало припинення кредиту ? втеча кап?тал?в; все це супроводжувалося вимиванням товар?в з ринку ? зростанням товарного деф?циту.

Незадоволен?сть значно? частини населення правл?нням Аль?нде вилилася в масов? демонстрац?? ? страйки в 1972 ? 1973 роках. У жовтн? 1972 року кра?ну охопив загальний страйк, ?н?ц?атором якого виступила Конфедерац?я власник?в вантаж?вок, що побоювалися нац?онал?зац??. У в?дпов?дь Аль?нде вв?в надзвичайний стан ? в?ддав наказ конф?скувати непрацююч? вантаж?вки.

Хоча на виборах 1973 коал?ц?я ≪Народну ?дн?сть≫ ? зб?льшила к?льк?сть м?сць в парламент? до 43 %, загалом кра?на розд?лилася на два ворогуюч? табори ? прихильник?в Аль?нде ? його супротивник?в. Кра?на ввергалася в хаос ? насильство. Число жертв пол?тичного насильства наближалося до 100. 22 серпня Палата депутат?в, у як?й Християнськ? демократи тепер об'?дналися з супротивниками Аль?нде, Нац?ональною парт??ю, ухвалила р?шення, в якому звинуватила Аль?нде: в авторитарних устремл?ннях ? прагненн? знищити роль законодавчо? влади; у зневаз? р?шеннями суд?в ? заступництву злочинцям, пов'язаним з правлячою парт??ю; у замахах на свободу слова, арештах, битт? ? тортурах опозиц?йних журнал?ст?в ? ?нших громадян; у замахах на ун?верситетську автоном?ю; у замахах на власн?сть; у незаконному пересл?дуванн? страйкар?в; у терор? населення за допомогою озбро?них банд; у введенн? в осв?ту марксистсько? ?деолог?? ? т. д.

На початку вересня 1973 року Аль?нде запропонував проведення референдуму для розв'язання протистояння, проте йому не вдалося провести його. 11 вересня 1973 роки в столиц? був зд?йснений в?йськовий переворот . За даними родини, Аль?нде пок?нчив життя самогубством п?д час штурму палацу, однак довг? роки популярн?шою верс??ю було те, що його вбили в?йськов? п?д час штурму. У липн? 2011 року т?ло Аль?нде ексгумували для оф?ц?йного розсл?дування; за даними урядового розсл?дування, результати якого були оприлюднен? у червн? 2011 року, Аль?нде д?йсно пок?нчив життя самогубством ^[18] .

Вулиця Сальвадора Аль?нде ?сну? у державах ?вропи та П?вденно? Америки .

Зокрема в укра?нському м?ст? Новий Буг ? вулиця Сальвадора Аль?нде.

• С. Альенде. История принадлежит нам. Речи и статьи. 1970?1973. ? Москва: Политиздат, 1974. (рос.)

• Эдвард Бурстин. Чили при Альенде: взгляд очевидца. ? Москва: Политиздат, 1979. ? 278 с. (рос.)
• Валерий Алексеев. Пепельный сентябрь. Повесть о Сальвадоре Альенде. ? Москва: Политиздат, 1982. ? (Пламенные революционеры). (рос.)
• Иосиф Лаврецкий. Сальвадор Альенде. ? Москва: Издательство ЦК ВЛКСМ ≪Молодая Гвардия≫, 1975. ? (Жизнь замечательных людей). (рос.)
• 8?ктор Матв??нко. Аль?нде // Пол?тична енциклопед?я / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). ? К . : Парламентське видавництво , 2011. ? С. 24. ? ISBN 978-966-611-818-2 .
• Анатолий Медведенко. Последний день президента // ≪Эхо планеты≫ (Москва). ? 1991 ? № 22 ? С. 20?23. (рос.)
• Лисандро Отеро. Разум и сила: Чили. Три года Народного единства. ? Москва: Прогресс, 1983. (рос.)
• Николай Платошкин. Чили 1970?1973 гг. Прерванная модернизация. ? Москва: Русский фонд содействия образованию и науке, 2011. (рос.)
• Associated Press: ≪Chilean president Salvador Allende committed suicide, autopsy confirms≫, in The Guardian , 20 July 2011. (англ.)
• Edward Boorstein, Allende's Chile: An Inside View , International Publishers, 1977, 275 pp. (англ.)
• Regis Debray, The Chilean Revolution: Conversations with Allende , New York: Vintage Books, 1972. (англ.)
• Alfredo Estrada, Celia Iriart, Silvia Lamadrid and Howard Waitzkin, ≪Social Medicine then and now: Lessons from Latin America≫, in American Journal of Public Health , June 2001, pp. 1592?1601. (англ.)
• Dieter Nohlen, Chile, Das Sozialistische Experiment , Hamburg: Hoffman und Campe Verlag, 1973. (н?м.)
• Howard Waitzkin, ≪Commentary: Salvador Allende and the birth of Latin American social medicine≫, in International Journal of Epidemiology . Vol. 34, No. 4, pp. 739?741. (англ.)

• Сальвадор Альенде. Речь на сессии Генеральной ассамблеи Организации Объединенных Наций (1972) [ Арх?вовано 7 лютого 2008 у Wayback Machine .] (рос.)
• Сальвадор Альенде. Последнее обращение к чилийскому народу (1973) [ Арх?вовано 22 жовтня 2012 у Wayback Machine .] (рос.)
• Эдвард Бурстин. Чили при Альенде: взгляд очевидца (1979) [ Арх?вовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine .] (рос.)
• Лисандро Отеро. Разум и сила: Чили. Три года Народного единства (1983) [ Арх?вовано 29 с?чня 2008 у Wayback Machine .] (рос.)
• Хорхе Тимосси. Последняя битва президента Альенде (1973) [ Арх?вовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine .] (рос.)
• Family information from official site (?сп.)
• Про проект К?берс?н при Аль?нде, стаття Енд? Беккета: ≪Мечты в Сантьяго≫ [ Арх?вовано 19 кв?тня 2008 у Wayback Machine .] (рос.)
• Останн? звернення Аль?нде до народу [ Арх?вовано 7 травня 2008 у Wayback Machine .] (?сп.) (англ.)

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво ?SFD · Discogs · Filmportal.de · Internet Movie Database · KinoPoisk.ru · LyricsTranslate · MusicBrainz · MyMovies.it · PORT.hu · Rivista del Cinematografo · Шведська база даних ф?льм?в · Музей В?ктор?? та Альберта Генеалог?я та некропол?стика FamilySearch Family Tree · Find a Grave · GeneaStar · Geni.com · Родов?д · Roglo · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Babelio · Index Theologicus · Open Library · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Б?бл?отека Александера Тернбулла · В?ртуальна б?бл?отека ?мен? М?геля де Сервантеса Тематичн? сайти SNAC · Арх?в ?льського ун?верситету · Дипломатичн? документи Швейцар?? · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Quora Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopadie · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Deutsche Biographie · Google Arts & Culture · Munzinger IBA · NNDB · SNAC · ?тал?йська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · RationalWiki · Vienna History Wiki Нормативний контроль Autoritats UB :  a1012738 · BanQ :  0000091589 · BIBSYS :  90364437 · BLBNB :  000594410 · BNC :  a10038504 · BNCHL :  000009465 · BNE :  XX826611 · BNF :  11888506q · BNMM :  000027197 · CANTIC :  981058507501806706 · CCAB :  000037057 · CiNii :  DA05123165 · CONOR.BG :  13548133 · CONOR.SI :  58161763 · DBC :  87097919137295 · ERRR :  a11196166 · FAST :  7511 · Freebase :  /m/0dl1k · GND :  118502085 · GTAA :  76204 · ISNI :  0000000121446616 · J9U :  987007257666405171 · KANTO :  000189330 · KRNLK :  KAC201111694 · LCCN :  n50022993 · LIBRIS :  nl036z564z36267 · LIH :  LNB:BWuM;=Bx · MAK :  9810625716305606 ,  9810684986205606 · NCF :  ncf10283100 · NDL :  00431313 · NKC :  jn19990000120 · NLA :  785891 · NLG :  103069 · NLI :  000008797 · NLP : a0000001749472, a0000001192272 · NTA :  070229678 · NUKAT :  n00090926 · OpenVlacc :  000029065 · PTBNP :  964 · RERO :  02-A002919940 · SELIBR :  291576 · SHARE :  129076 · SKMASNL :  vtls011691231 · SNK :  172615 · SUDOC :  028151852 · UPSA :  769544 · VIAF :  97618187 · РНБ :  770245149

п о р Президенти Чил?   Мануель Бланко Енкалада (1826) ? Агуст?н Ейсаг?рре (в.о., 1826?1827) ? Рамон Фрейре (1827) ? Франс?ско Антон?о П?нто (1827?1829) ? Франс?ско Рамон В?кунья Ларра?н (1829) ? Франс?ско Ру?с-Тагле (в.о., 1830) ? Хосе Томас Оваль? (1830?1831) ? Фернандо Еррасур?с (в.о., 1831) ? Хосе Хоак?н Пр??то (1831?1841) ? Мануель Бульнес (1841?1851) ? Мануель Монтт (1851?1861) ? Хосе Хоак?н Перес Маскаяно (1861?1871) ? Федер?ко Еррасур?с Саньярту (1871?1876) ? Ан?бал П?нту (1876?1881) ? Дом?нго Санта Мар?я (1881?1886) ? Хосе Мануель Бальмаседа (1886?1891) ? Хорхе Монтт (1891?1896) ? Федер?ко Еррасур?с Ечауррен (1896?1901) ? Херман Р??ско Еррасур?с (1901?1906) ? Педро Монтт (1906?1910) ? Ел?ас Фернандес (в.о., 1910) ? Ем?л?ано Ф?героа Ларра?н (в.о., 1910) ? Рамон Баррос Луко (1910?1915) ? Хуан Лу?с Санфуентес (1915?1920) ? Артуро Алессандр? (1920?1925) ? Лу?с Баррос Бор?оньйо (в.о., 1925) ? Ем?л?ано Ф?героа Ларра?н (1925?1927) ? Карлос ?бань?с дель Кампо (1927?1931) ? Педро Опасо (в.о., 1931) ? Хуан Естебан Монтеро Родр?гес (в.о., 1931) ? Мануель Трукко (в.о., 1931) ? Хуан Естебан Монтеро Родр?гес (1931?1932) ? Карлос Дав?ла Есп?ноза (в.о., 1932) ? Бартоломе Г?ль?рмо Бланш Еспехо (в.о., 1932) ? Авраам Оянендел (1932) ? Артуро Алессандр? (1932?1938) ? Педро А??рре Серда (1938?1941) ? Херон?мо Мендес (в.о., 1941?1942) ? Хуан Антон?о Р?ос (1942?1946) ? Альфредо Дуальде Васкес (в.о., 1946) ? Габр??ль Гонсалес В?дела (1946?1952) ? Карлос ?бань?с дель Кампо (1952?1958) ? Хорхе Алессандр? Родр?гес (1958?1964) ? Едуардо Фрей Монтальва (1964?1970) ? Сальвадор Аль?нде (1970?1973) ? Августо П?ночет (1973?1990) ? Патр?с?о Айлв?н (1990?1994) ? Едуардо Фрей Ру?с-Тагле (1994?2000) ? Р?кардо Ла?ос (2000?2006) ? М?шель Бачелет (2006?2010) ? Себастьян П?нь?ра (2010?2014) ? М?шель Бачелет (2014?2018) ? Себастьян П?нь?ра (2018-2022) ? Габр??ль Борич (2022?)