Р?чка
Модельний елемент	Амазонка , Янцзи , Темза , Конго ? М?сс?с?п?
Digital Atlas of Idaho URL	digitalatlas.cose.isu.edu/hydr/main/images/river.jpg
Частково зб?га?ться з	природний водот?к d
Категор?я-епон?м	Категор?я:Категор?? р?чок
Категор?я кра?вид?в елемента	d
Р?чка у В?к?сховищ?

Р??чка (р?дше р?ка? ) ^[1]  ? природний водний пот?к ( водот?к ), який бере початок ?з джерела , озера , болота чи краю льодовика, ма? власне природне р?чище (русло) ? тече п?д д??ю сили тяж?ння ; живиться водами поверхневого та п?дземного стоку свого водозбору . За характером прот?кання розр?зняють р?чки г?рськ? та р?внинн? .

Ф?зичн? характеристики [ ред. | ред. код ]

Загальн? в?домост? [ ред. | ред. код ]

Р?чка характеризу?ться довжиною, шириною ? глибиною русла, поперечним перер?зом русла, пад?нням, похилом, швидк?стю теч??, витратою води та р?чним стоком, площею водозб?рного басейну, стоком нанос?в, х?м?чним складом води.

Р?чками вважають природн? водотоки , як? мають довжину понад 10 км ^{[ джерело? ]} , а коротшим дають назву струмок , а ще ? по?т?к. Р?чки завдовжки до 100 км, вважають малими, до 500 км ? середн?ми, а понад 500 км ? великими.

Р?чка ма? м?сце свого зародження ? вит?к ? м?сце (д?лянку) впад?ння в океан , море чи озеро або злиття з ?ншою р?чкою ? гирло . Часто гирло ? у вигляд? дельти , коли тут накопичу?ться велика к?льк?сть нанесеного осадового матер?алу ? р?чка розчленову?ться на численн? рукави . ?нколи гирло ? у вигляд? естуар?ю , коли р?чка не утворю? дельту, оск?льки р?чков? наноси в?дносяться в море. Один ?з вид?в естуар?ю ? губи.

Р?чки, що безпосередньо впадають в океани, моря чи озера або зникають у п?сках ? болотах, називають головними; т?, що впадають у головн? р?чки, ? притоками .

Головна р?чка з ус?ма ?? притоками утворю? р?чкову систему . Густота р?чково? мереж? ? це протяжн?сть (км) ус?х р?чок на територ?? водозб?рного басейну цих р?чок, под?лена на площу (км ² ) цього басейну.

Поверхню суш?, з яко? р?чкова система збира? сво? води, називають сточищем водозбором або водозб?рною площею. Водозб?рна площа разом з верхн?ми шарами земно? кори, де розташована певна р?чкова система, в?докремлена в?д ?нших р?чкових систем водод?лами , називають р?чковим басейном .

Р?чки зазвичай течуть у витягнутих знижених формах рель?фу ? долинах , найб?льш знижену частину яких, зайняту водним потоком пост?йно, називають руслом , а частину дна долини, що залива?ться високими р?чковими водами п?д час повеней або паводк?в  ? заплавою або заплавною терасою. Вище в?д заплави розташован? тераси , що колись були заплавами. Тераси ? частини р?чково? долини, як? зазвичай не заливаються водою.

У р?чищах чергуються глибш? м?сця з пов?льною теч??ю ? плеса та м?лковод? д?лянки з? швидкою теч??ю ? перекати . Л?н?я найб?льших глибин русла утворю? фарватер , а л?н?ю найб?льших швидкостей теч?? називають стрижнем . Р?внинн? р?чки часто утворюють меандри ? петл? або звивини русла.

У м?сцях виход?в твердих г?рських пор?д, як? перетинають шлях р?чки, утворюються пороги . Особливо багато порог?в на г?рських р?чках, де р?чище складене твердими породами, а швидк?сть теч?? велика. Пад?ння води з високого уступу в русл? р?чки назива?ться водоспадом . Найвищий водоспад на Земл? ? Анхель (979 м) на р?чц? Чурун (притока Ор?ноко в П?вденн?й Америц? ).

Р?зницю висот м?ж витоком ? гирлом р?чки називають пад?нням р?чки; в?дношення пад?ння р?чки (або окремих ?? д?лянок) до ?хньо? довжини називають похилом р?чки (д?лянки).

Довжина р?чки ? в?дстань р?чки в?д витоку до гирла .

Р?чки ? одна з могутн?х зовн?шн?х сил Земл?. Як ус? зовн?шн? сили планети, вони виконують три види роботи в природ?: руйнування, перенесення та в?дкладення г?рських пор?д. Руйн?вну роботу р?чок називають р?чковою ероз??ю. У ход? ц??? д?яльност? р?чка розмива?, розширю? й поглиблю? р?чкову долину, ? чим б?льший нахил поверхн?, по як?й тече р?чка, тим швидше йде процес ероз??. Тому г?рськ? р?чки мають глибок? та вузьк? р?чков? долини, а р?внинн?, де похил менший, ? неглибок? р?чков? долини. По вс?й теч?? р?чки в?дбува?ться перенесення твердих частинок, як? в?дкладаються на заворот? р?чок, а в деяких р?чках у гирл?, утворюючи дельту.

По поверхн? земно? кул? р?чки розпод?лен? вкрай нер?вном?рно. На кожному материку можна позначити головн? водод?ли  ? меж? областей стоку, що поступа? в р?зн? океани. Головний водод?л Земл? д?лить поверхню материк?в на 2 основн? басейни: атлантико-арктичний (ст?к з якого поступа? в Атлантичний ? П?вн?чний Льодовитий океани ) ? тихоокеанський (ст?к в Тихий та ?нд?йський океани ). Обсяг стоку з територ?? першого з цих басейн?в значно б?льший, н?ж з другого.

Густота р?чково? мереж? ? напрям теч?? залежать в?д комплексу сучасних природних умов, однак часто тою чи ?ншою м?рою збер?гають риси колишн?х геолог?чних епох . Найб?льшо? густоти р?чкова мережа сяга? в екватор?альному пояс?, де течуть найб?льш? р?чки св?ту ? Амазонка , Конго ; в троп?чних ? пом?рних поясах вона також бува? високою, особливо в г?рських районах ( Альпи , Кавказ , Скеляст? гори тощо). У пустельних районах поширен? тимчасов? р?чки, що зр?дка внасл?док ?нтенсивних злив перетворюються в могутн? потоки (р?чки р?внинного Казахстану , вад? Сахари , крики Австрал?? тощо).

Класиф?кац?я [ ред. | ред. код ]

• Залежно в?д рель?фу м?сцевост?, в межах яко? течуть р?чки, ?х под?ляють на г?рськ? та р?внинн?. На багатьох р?чках чергуються д?лянки г?рського ? р?внинного характеру. Г?рськ? р?чки зазвичай вир?зняються великими ухилами, бурхливою теч??ю, вузькими долинами, переважанням процес?в розмиву. Для р?внинних р?чок характерна наявн?сть звивин русла або меандр?в , що утворюються в результат? руслових процес?в. На р?внинних р?чках чергуються д?лянки розмиву русла й акумуляц?? нанос?в, в результат? яких утворюються осередки ? перекати, а в гирлах ? дельти . ?нод? в?дгалужен? в?д р?чки рукави зливаються з ?ншою р?чкою.
• За розм?ром басейну р?чки под?ляються на ( Водний кодекс Укра?ни ):
  • велик? р?чки ? понад 50 тис. км²;
  • середн? р?чки ? 2-50 тис. км²;
  • мал? р?чки ? менше 2 тис. км².

• За способом живлення р?чки под?ляють на сн?гов?, дощов?, р?чки п?дземного живлення, льодовиков?, зм?шаного типу;
• За ст?йк?стю русла ? ст?йк? та нест?йк?;
• За льодовим режимом ? замерзаюч?, незамерзаюч?.

Водний режим [ ред. | ред. код ]

Водний режим р?чки характеризу?ться витратами й стоком. Витрата  ? к?льк?сть води, що проходить через поперечний перер?з р?чки за одиницю часу. Зазвичай витрата вим?рю?ться в кубометрах за секунду (м³/с). Вона дор?вню? площ? поперечного перер?зу помножен?й на середню швидк?сть р?чки. Витрата води за тривалий пер?од ? м?сяць, сезон, р?к ? назива?ться стоком .

Найповноводн?ша р?чка земно? кул? ? Амазонка . ?? середня витрата ? 209 000 м³/с. На другому м?сц? сто?ть Конго з витратою 39 536 м³/с).

Значну частину водного потоку становлять тверд? речовини й розчинен? сол?. Весь твердий матер?ал, що переносить р?чка, назива?ться твердим стоком . В?д об'?му твердого стоку залежить мутн?сть води . Наймутн?шою р?чкою св?ту ? р?чка Хуанхе , яка за р?к виносить 1,3 млрд тонн зважених нанос?в.

Режим р?чки  ? це зм?на величини витрати води за порами року, коливання р?вня, зм?на температури води. Режим р?чки значною м?рою залежить в?д типу живлення. У водному режим? р?чок протягом року вид?ляють пер?оди, як? називаються межень, пов?нь, паводок.

Межень  ? найнижчий р?вень води в р?чц?. П?д час межен? витрата води в р?чц? незначна, головне джерело живлення ? п?дземн? води. В пом?рних широтах бува? л?тня й зимова межень. Л?тня межень наступа? в результат? поглинання води поверхнею й високою випаровуван?стю, зимова межень ? в результат? в?дсутност? поверхневого живлення.

Пов?нь  (водоп?лля) ? високий ? тривалий п?дйом р?вня води в р?чц?, який супроводжу?ться затопленням заплави ? спостер?га?ться кожного року в один ? той же сезон. П?д час повен? р?чки здеб?льшого мають найб?льшу водн?сть, на цей пер?од припада? б?льша частина р?чного стоку. Повен? викликаються весняним чи л?тн?м таненням сн?гу й льоду. Часто повен? пов'язан? з довгими дощами в теплу пору року.

Паводок  ? швидке, але короткочасне п?дняття р?вня води в р?чц?. На в?дм?ну в?д повен? паводки виникають нерегулярно. Виника? зазвичай через ?нтенсивн? дощ? або р?зке танення сн?гу п?д час зимово? в?длиги. Часто г?рськ? р?чки п?д час численних паводк?в впродовж року переносять б?льше води, н?ж п?д час щор?чного водоп?лля. Р?вн? води п?д час катастроф?чних паводк?в також можуть значно перевищувати р?вн? води, як? ф?ксуються п?д час повен?.

За водним режимом впродовж року вид?ляють р?чки з весняним водоп?ллям, водоп?ллям у теплу частину року та паводковим режимом .

Г?дрох?м?чний режим [ ред. | ред. код ]

Наявн?сть у вод? солей зумовлю? м?нерал?зац?ю р?чкових вод. Вода вс?х великих р?чок ? пр?сна (м?нерал?зац?я до 1000 мг/дм³, або до 1 г/дм³). Мал? р?чки можуть мати м?нерал?зац?ю води, яка значно перевищу? ц? меж? (на п?вдн? Укра?ни до 3 г/дм³) ^[2] , оск?льки х?м?чний склад ?х вод в?добража? м?сцев? умови формування ? породи, ?рунти (солонц?, солончаки тощо). Винос х?м?чних речовин р?чками назива?ться ?онним стоком.

Для г?дрох?м?чного режиму р?чок характерним ? зменшення м?нерал?зац?? води п?д час повен? ? паводк?в за рахунок розбавлення малом?нерал?зованими атмосферними опадами ? зростання ? в меженн? пер?оди (коли зб?льшу?ться прит?к б?льш м?нерал?зованих п?дземних вод .

Використання [ ред. | ред. код ]

У далекому минулому береги наземних водойм, зокрема р?чок, найчаст?ше ставали м?сцями поселень людей, виникнення м?ст. Р?чки були головними шляхами сполучення. Вони використовувалися як транспортн? артер??, якими на човнах та кораблях переправляли р?зн? товари, худобу, людей. На р?чках будували водян? млини , сплавляли л?с . Деяк? осередки залежали не лише в?д наявност? р?чок як таких, а й в?д ?хнього циклу. Зокрема, у Стародавньому ?гипт? ч?тко в?дстежувався цикл повеней Н?лу, люди нав?ть навчилися передбачати ?х наближення завдяки астроном?чним спостереженням, оск?льки на розливах Н?лу ?рунтувався також с?льськогосподарський цикл древн?х ?гиптян.

У наш? дн? р?чки набули ще б?льшого значення. Вони дос? використовуються як транспортн? шляхи, причому з? зростанням обсяг?в виробництва та видобувно? промисловост?, обсяги перевезень р?чковими суднами т?льки зростають. Р?чки також дос? залишаються важливими джерелами питно? води. Нин? вода р?чок використову?ться для роботи фабрик ? завод?в, для систем охолодження (зокрема, на АЕС ). На р?чках будують г?дроелектростанц?? . Також вода р?чок використову?ться для зрошення пол?в.

У культур? [ ред. | ред. код ]

?Р?чка ? амб?валентний символ , що в?дпов?да? як творч?й, так ? руйн?вн?й сил? природи. З одного боку, вона означа? родюч?сть, рух ? очищення, а з другого боку ? перешкоду, небезпеку, пов'язану з потопом , пов?нню . У низц? м?фолог?й р?чка як символ деякого ≪стрижня≫ Всесв?ту , св?тового шляху, пронизу? верхн?й, середн?й ? нижн?й св?ти, виступаючи як косм?чна (чи св?това) р?чка. Деяк? традиц?? описують дв? косм?чн? р?чки, що течуть паралельно (?нод? з неба) ? впадають у сп?льне море. В ?ншому вар?ант? з моря чи озера, що знаходиться в центр? Всесв?ту, випливають головн? р?чки чи одна р?чка. Джерела знаменито? в якомусь в?дношенн? р?чки часто в?дносилися до яко?-небудь надприродно? сфери; наприклад, джерело Н?лу  ? до священно? ущелини, а ключових р?чок Аз?? ( Брахмапутра , Ганг , ?нд ? Амудар'я ) ? до св?тово? гори М?ру .

Широко поширена в р?зних традиц?ях ?дея чотирьох стор?н св?ту, що задають структуру простору. В ?нду?зм? чотири р?чки раю течуть з гори М?ру, утворюючи горизонтальний хрест земного св?ту ? сп?вв?дносячись з чотирма елементами, чотирма фазами цикл?чного розвитку, чотирма епохами (югами). Чотири р?чки, що вказують сторони св?ту, в?дом? в шумеро - сем?тськ?й традиц??, у б?бл?йних легендах, ? вони й у мусульманськ?й традиц??; згадан? чотири р?чки й у ≪Молодш?й Едд?≫ . Чотири р?чки раю, що течуть у напрямку чотирьох стор?н св?ту, беруть початок у джерел? чи колодяз? б?ля корен?в Дерева Життя або в скел? п?д ним у центр? раю.

Для багатьох великих цив?л?зац?й , добробут яких залежав в?д зрошення пол?в природними водами, р?чки були важливими символами родючост?, очищення ? в?дновлення. Р?чка ? артер?я земл? ? джерело життя для людей ос?длих культур. Загальноприйняте уявлення про райськ? потоки, що течуть в?д Дерева Життя, ? метафорою божественно? енерг??, духовно? ?ж?, творчо? сили, що вит?ка? з? свого неявного джерела в явне ? п?дживлю? весь Всесв?т. Сво?м плином, динам?кою розлив?в р?чка визнача? вир?шальн? для людського ?снування пер?оди часу, символ?зуючи св?товий пот?к явищ, плин життя, необоротний переб?г часу ?, як насл?док, втрату чи забуття. Вона ? символом пост?йно? м?нливост?: ≪Не можна дв?ч? вв?йти в ту саму р?чку≫.

Нер?дко р?чки уявлялися як кордони, перешкоди, що розд?ляють св?ти живих ? мертвих, вх?д у п?дземне царство , руб?ж м?ж сво?м простором ? чужим. Вит?к р?чки ма? те ж символ?чне значення, що й ворота чи двер?. Воно забезпечу? доступ в ?нше царство, в океан ?дност?. Мотив вступу в р?чку означа? початок важливо? справи, подвиг; переправа через р?чку ? завершення подвигу, знаходження нового статусу, нового життя. В обрядах переходу ? при ≪подорожах≫ з одного стану в ?нший, рух звичайно мислиться як переправа з одного берега р?чки на ?нш?й. Р?чка може виступати символом очищення та зц?лення. Так, ≪повернення до джерела≫ ? це повернення до споконв?чного, райського стану з метою знайти просв?тлення. Вода р?чок ? священною: нею хрестять при перш?й присвят?, змивають гр?хи, очищають т?ло й душу, вона зн?ма? утому ? ф?зичну ? душевну.

Бог Хап? , у Стародавньому ?гипт? Н?л , ≪велика р?чка≫, завжди був джерелом життя, загальним надбанням двох земель ? Верхнього ? Нижнього ?гипту . Широко в?домий висл?в Геродота : ≪?гипет ? дарунок Н?лу≫. У багатьох текстах п?дкреслю?ться косм?чн?сть Н?лу, його п?дземний ? небесний характер. ?снували уявлення, зг?дно з якими по небесному Н?лу вдень пливе човен Сонця. П?д землею теж ? Н?л, ним Сонце , с?вши за обр?й, подорожу? вноч?. Образ п?дземного Н?ла був т?сно пов'язаний з? смертю, з душами померлих ? судом над ними в потойб?чному св?т?. Звертаючись до бога, ?гиптянин говорив: ≪Ти створив Н?л у пекл? й вив?в його на землю за бажанням сво?м, щоб продовжити життя людей, под?бно тому, як ти дарував ?м життя, створивши ?х≫.

Хап? був образом Н?лу, що прот?кав на земл?. В?н шанувався як ≪високий Н?л, що да? життя вс?й кра?н? сво?м харчуванням≫, як той, хто пода? вологу ? врожай. Зг?дно з переказом печера, зв?дки бог стежив за п?двладною йому р?чкою, знаходилася небагато п?вденн?ше Асуана , на остров? Б?га б?ля першого порога. Сам Н?л населяли добр? й зл? божества в образ? тварин: крокодил?в , г?попотам?в , жаб , скорп?он?в , зм?й . Батьком Хап? був перв?сний океан Нун . Свято, присвячене Хап?, починалось з початком розливу Н?лу. Цього дня йому приносили жертви, у р?чку кидали суво? пап?русу з перерахуваннями дарунк?в.

У Месопотам?? водяна стих?я вселя? жах, тому що несе ?з собою руйнування, загрожу? смертю людям, розмива? пагорби, на яких побудован? храми бог?в. За чотири тисячол?ття до наших дн?в так описували гр?зн? повен? Тигру ? ?вфрату : ≪Н?кому не зупинити пожираючий усе пот?к, коли небо гримить ? тремтить земля…≫ З ?ншого боку, коли розливаються Тигр ? ?вфрат, пишно розцв?та? життя рослинне ? тваринне. Силу пр?сних вод , р?чок, ставк?в ? дощ?в у Шумер?в уособлював бог Енк? . Звичайно Енк? зображу?ться з двома потоками ? Тигром ? ?вфратом, що падають з його пл?ч чи з вази, яку в?н трима? в руках. Богу Енк? було доручено облаштування космосу. В?н встановив водяний режим ?вфрату ? Тигру, в?докремив болота в?д моря. В?дпов?дно до м?фу бог Енк? разом з богинею Н?нмах вил?пив людей з р?чкового мулу ; попри дану клятву тримати та?мницю, в?н попередив Атрахас?са про потоп.

Головною р?чкою вед?йсько? сакрально? географ?? ? Сарасват? . Вона благодатна, повноводна, стр?мка; ?? пот?к величчю перевершу? вс? ?нш? води; ?? вода очищу?, зц?лю?, приносить дарунки, ?жу, нащадк?в, житт?ву силу, безсмертя. Сарасват? ? богиня священно? мови, тому оп?ку?ться сп?ваками й поетами .

Для ?ндус?в р?чка Ганг уособлю? собою Гангу , богиню очищення. Божественна Ганга ? осьовий символ Всесв?ту, небесна р?чка, що вилилася на землю. Коли Ганга падала з неба, ?? прийняв Шива , щоб вона не зруйнувала сво?ю вагою землю, а з його голови вона ст?кала вниз с?мома потоками. Злившись з океаном, Ганга п?шла в п?дземний св?т ? паталу . Вона зображу?ться сидячи на фантастичн?й морськ?й тварин? ? макар? , ?з посудиною, наповненою водою, ? з лотосом у руках. Один ?з син?в Ганги став в?домим п?д ?м'ям Бх?шми  ? наставника пандав?в ? каурав?в в епос? ≪Махабхарата≫ . Щороку прочани роблять довг? ? важк? подорож? до Гангу в над??, що ?хн? гр?хи будуть змит?, якщо вони викупаються в ц?й священн?й р?ц? чи нап'ються ?? води. ?ндуси також в?рять, що якщо вони будуть кремован? на берегах Гангу, а ?хн?й поп?л розв?яний над р?чкою, то ?х душ? будуть виключен? з циклу нових народжень ? зможуть досягти н?рвани .

У Стародавньому Кита? р?чка виступала символом в?чного життя. Вважалося, що ?снування держави безпосередньо залежить в?д г?р ? р?чок: якщо гори валяться, а р?чки висихають, то це пров?щу? ?? загибель. Завдання правителя поляга? в регулюванн? потоку вод, тим б?льше що керувати людьми за китайськими поняттями ? все одно що керувати водами. Так, великий Юй , легендарний правитель, у боротьб? з пов?нню проклав р?чки ? канали, що доходили до Сх?дного океану ? збереглися й донин?. А д?йшовши до велико? р?чки Хуанхе , Юй зустр?в там р?чкового духа Хе-бо , що дав Юю кам?нь, на якому було зображено план боротьби з пов?нню. В?дпов?дно до легенд, Хуанхе , ≪Небесна р?чка≫ ? Чумацький Шлях , зливаються десь на краю св?ту. Колись це була одна р?чка, що розд?ляла св?т небесний ? св?т земний. На ?? берегах зустр?лися Небесна ткаля ? Волопас ; з ?стор??ю ?хнього кохання ? розлуки в Кита? ? в Япон?? пов'язане традиц?йне свято зустр?ч? закоханих у сьомий день сьомого м?сяця на мосту ?з сорочих хвост?в. Вважалося, що люди, як? потонули в р?чц?, ставали ?? феями ? духами . У поганому настро? вони влаштовували повен?, зд?ймали бур?. ?снують легенди про боротьбу в?дважних геро?в з цими р?чковими духами: Ч? Б?н боровся з драконом , що жив у р?чц? й щороку забирав двох молодих д?вчат, стр?лець ? ? з Хе-бо , який завдавав людям лиха.

У скандинавському епос? вс? р?чки беруть початок ?з джерела, яке назива?ться Киплячий Казан . Вода в нього ст?ка? з ≪дубових к?нчик?в рог?в≫ чудесного оленя. Цей олень, Ейктюрн?р , ≪стоячи на Вальгал? , по?да? листя з? св?тового дерева ?ггдрасиль≫ . Пот?к Киплячий Казан знаходиться в середин? царства мертвих, а б?ля самих вор?т Хель , б?ля пекла, тече р?чка Г'?ль  ? ≪гучна≫. Мерц?, що бредуть до Хель, повинн? вбр?д подолати цю р?чку.

У грецьк?й м?фолог?? Океан  ? це божество р?чки, що оточу? землю ? море. З? сво?ю дружиною Теф?дою в?н породив три тисяч? дочок ? океан?д ? ст?льки ж син?в ? р?чкових поток?в. Океан в?домий сво?м миролюбством ? добротою, в?н не брав участ? у битв? титан?в проти Зевса ? збер?г свою владу, а також дов?ру ол?мп?йц?в. Його мудра дочка Мет?да  ? дружина Зевса. Океан омива? на крайньому заход? кордони м?ж св?тами життя ? смерт?.

Щоб потрапити до А?ду , царства мертвих, душам померлих необх?дно було перебороти п?дземн? р?чки. Кок?т , Ст?кс , Ахеронт , Пир?флегетон . Вогненна р?чка Пир?флегетон ( Флегетон ) оточу? А?д. Через Ахеронт Харон перевозить душ? померлих. Кок?т (Коцит, ≪р?чка плачу≫) вир?зня?ться крижаним холодом. Лета , уособлення забуття, ? р?чка в царств? мертвих, випивши воду яко?, душ? померлих забувають сво? минуле життя. Клятва водою Ст?кса ? найстрашн?ша: бог, що порушив ??, кара?ться дев'ятир?чним вигнанням. П?д час розбрат?в боги за наказом Зевса промовляють клятви над водою Ст?кса, що приносить ?рида .

У християнськ?й м?фолог?? вважа?ться, що р?чки, як нагорода людям, прокладаються в пустел?, вис?каються з? скел?; як покарання ? висушуються, перетворюються на пустелю, на смолу, на кров, наповнюються гадами. У християнств? чотири р?чки раю, що вит?кають з одн??? скел?, символ?зують чотири ?вангел?я , що йдуть в?д Христа , а також ? метафорою божественно? енерг?? ? духовно? ?ж?, що п?дтримують весь Всесв?т. Ц? ≪р?чки води життя≫ та?мниче п?дм?шуються до вод земл? ? п?дсолоджують ?хню г?ркоту. Ранн? християнське мистецтво зображу? Христа чи Агнця , що сто?ть на вершин? гори, з яко? виливаються чотири потоки. Хресн? купел? часто прикрашаються символ?чними зображеннями райських р?чок, а вода для водохрещення символ?зу? священну воду Йордану , у якому ?ваном був хрещений ?сус .

У геральдичному мистецтв? р?чки означають, що ≪засновник роду такого шляхетного походження або на служб? свого пана зд?йснив велику подорож через море, або першим переправився через р?чку, атакуючи чи пересл?дуючи ворога, або який ?нший похвальний вчинок на вод? вчинив. Так само, як ? понин?, рухлив? води не терплять у соб? н?якого падла ? гнилост? та викидають ?х неспок?йною хвилею, так само ? духи небесн? не звол?кають ? випл?скують тих, хто втомлю? ?х сво?м пустомельством. Св?тл? води очищають в?д усяко? нечистоти, под?бно в?рному другу, що вкаже не т?льки на пороки, але й на шлях порятунку≫.

Найдовш? р?чки [ ред. | ред. код ]

Десять найдовших р?чок св?ту [ ред. | ред. код ]

Довжиною р?чки назива?ться в?дстань р?чки в?д витоку до гирла .

№ п/п	Назва р?чки	Довжина (км)
1	Н?л	6650
2	М?сс?с?п? з М?ссур?	6420
3	Амазонка	6400
4	Янцзи	6300
5	Об з ?ртишем	5410
6	Амур з Аргунь	4410
7	Лена	4400
8	Конго	4380 або 4670 залежно в?д визначення витоку
9	Хуанхе (Жовта р?чка)	4350
10	Макенз?	4240

Найдовш? р?чки Укра?ни (зазначена загальна довжина) [ ред. | ред. код ]

• Дунай (2960 км)
• Дн?про (2201 км)
• Дн?стер (1362 км)
• Десна (1130 км)
• С?верський Донець (1053 км)
• Прут (967 км)
• Тиса (966 км)
• П?вденний Буг (806 км)
• Зах?дний Буг (772 км)
• Прип'ять (761км)

Ц?кав? факти [ ред. | ред. код ]

За оф?ц?йними г?дролог?чними класиф?каторами р?чки не належать до класу ≪водойма≫ ( англ. still waters ). Натом?сть р?чки належать до водоток?в , як? ? п?дкласом поняття ≪водний об'?кт≫ ( англ. body of water, waterbody .

Див. також [ ред. | ред. код ]

• • Алфав?тний перел?к р?чок (неповний)
  • Список р?чок за довжиною
• Транспортна здатн?сть р?чки
• Р?чки Укра?ни
  • Найдовш? р?чки Укра?ни
• Г?дрограф?чне районування Укра?ни
• Р?ки Укра?ни (телесер?ал)

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Швебс Г.?., ?гошин М.?.  Каталог р?чок ? водойм Укра?ни. ? Одеса, Астропринт, 2003. ? 392 с.
• Х?льчевський В.К. Особливост? г?дрограф?? ?вропи: р?чки, озера, водосховища // Г?дролог?я, г?дрох?м?я ? г?дроеколог?я, 2022. № 4(66). C. 6-16. DOI: https://doi.org/10.17721/2306-5680.2022.4.1
• Вишневський В. ?. Р?ка Дн?про. ? К.: ?нтерпрес ЛТД, 2011. ? 384 с.
• Вишневський В. ?. Р?чка // Еколог?чна енциклопед?я. ? К., 2008. ? Т. 3. ? С. 206?207.
• Вишневський В. ?. Р?чки ? водойми Укра?ни. Стан ? використання. ? К.: В?пол, 2000. ? 376 с. ? ISBN 5-8238-0688-4
• Вишневський В. ?. Р?чкова мережа // Еколог?чна енциклопед?я. ? К., 2008. ? Т. 3. ? С. 207.
• Г?дролог?чн? характеристики р?чок Укра?ни / В. ?. Вишневський, О. О. Косовець ; Держ. г?дрометеорол. служба, Укр. н.-д. г?дрометеорол. ?н-т, Центр. геоф?з. обсерватор?я. ? К. : Н?ка-Центр, 2003. ? 323 с.: табл. ? ISBN 966-521-220-6
• Греб?нь В. В. Сучасний водний режим р?чок Укра?ни (ландшафтно-г?дролог?чний анал?з). ? К.: Н?ка-Центр, 2010.
• Мал? р?чки Укра?ни. Дов?дник / За редакц??ю А. В. Яцика. ? К.: Урожай, 1991. ? 296 с.
• Мал? р?чки Укра?ни та ?х охорона / В. В. Пол?щук. ? К. : Знання, 1988. ? 32 с. ? (Сер. 8 ≪Нове в науц?, техн?ц?, виробництв?≫).
• Мельник С. В. Загальна г?дролог?я : Конспект лекц?й для студент?в еколог?чних факультет?в. ? О.  : Наука ? техн?ка, 2009. ? 124 с.
• Муранов О. П. Велик?, могутн?, жив?... (Розпов?дь про найголовн?ш? р?чки св?ту) / пер. з рос. Г. Тищенко. ? К . : Веселка , 1984. ? 262 с.
• Нове життя малих р?чок / М. М. Паламарчук, О. З. Ревера. ? К. : Урожай, 1991. ? 208 с. ISBN 5-337-00737-8
• Р?чки св?ту: дов?дник / М. Д. Будз. ? Р?вне: Нац?ональний ун?верситет водного господарства та природокористування, 2012. ? 201 с.
• Х?льчевський В. К. , Ободовський О. Г. , Греб?нь В. В. та ?н. Загальна г?дролог?я: П?дручник [ Арх?вовано 7 березня 2017 у Wayback Machine .]  ? К.: ВПЦ ≪Ки?вський ун?верситет≫ , 2008. ? 399 с. ISBN 978-966-439-016-0

• (рос.) Важнов А. Н. Гидрология рек. ? М . : Изд-во МГУ, 1976.
• (рос.) Маккавеев H. H. Русло реки и эрозия в её бассейне. ? М . : Изд-во АН СССР, 1955.

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Р?ка // Терм?нолог?чний словник-дов?дник з буд?вництва та арх?тектури  / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, ?. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. ? Льв?в, 2010. ? С. 171-172. ? ISBN 978-966-7407-83-4 .

Р?чка у сестринських В?к?про?ктах
	Означення у В?к?словнику ?
	Цитати у В?к?цитатах ?
	Файли у В?к?сховищ? ?

• Р?ка [ Арх?вовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine .] // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2003. ? Т. 5 : П ? С. ? 736 с. ? ISBN 966-7492-05-2 .
• Р?ка, р?чка // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1964. ? Т. 7, кн. XIII : Л?тери Риз ? Се . ? С. 1603. ? 1000 екз.
• Еколог?чн? паспорти рег?он?в Укра?ни
• Jeffrey W. Jacobs. Rivers, Major World. Арх?вована коп?я . Water Encyclopaedia . Арх?в ориг?налу за 13 лютого 2021 . Процитовано 2 лютого 2017 . {{ cite encyclopedia }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання ) (англ.)
• (англ.) Пор?вняння розм?р?в найдовших р?чок св?ту  на  YouTube

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Giant Bomb Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Klexikon · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Australian Broadcasting Corporation · KBpedia · UK Parliament thesaurus · WordNet · Nuovo soggettario · Англ?йська В?к?д?я · Баскська В?к?д?я · ?спанська В?к?д?я · ?тал?йська В?к?д?я · Французька В?к?д?я Нормативний контроль BNE :  XX526002 · FAST :  1098312 · Freebase :  /m/06cnp · GND :  4131972-2 · J9U :  987007538865305171 · LCCN :  sh85114250 · NKC :  ph138324

п о р Форми рель?фу Земл? Макроформи Материков? Г?рськ? Вершина Долина Кряж Наг?р'я Пагорб Перевал Плато С?дловина Схил Улоговина Хребет Р?внинн? Височина Депрес?я Западина Льодовиковий щит Наг?рна ? м?жг?рна р?внина Низовина Океан?чн? Г?рськ? Гора Жолоб Хребет Серединно-океан?чний П?дводний вулкан?зм Гайот Б?лий ? чорний курець Р?внинн? Аб?сальна р?внина Континентальний схил ? п?дн?жжя Шельф За типом процес?в Денудац?йн? Базис денудац?? Др?бносопковик Кам'ян? р?чки (куруми) Кам'ян? розсипи (моря) Конус осипу Окрем?сть Осип Останець Пенеплен Флюв?альн? Ероз?йн? Байрак Балка Бедленд Борозна Бр?вка Вимо?на Водоб?йний колодязь Водорий Зсув ?рунту Каньйон Конус виносу Лощина Ущелина Яр Р?чков? Вад? Вал Водоспад Гирло Дельта Долина Естуар?й Заплава Заструга Меандр Мертва долина Остр?в Перекат Плесо Побочень Протока Пор?г Р?чище Стариця Тераса Карстов? Грот Каверна Карри Колодязь Л?йка Печера Поле (поль?) Понор Сенот Сифон Сталагм?т Сталагнат Сталактит П?д Шахта Гляц?альн? Бараняч? лоби Друмл?н Ератичний валун Зандр Кам Кар Льодовик Льодойма Морена Нунатак Оз Поле Тил?ти Трог Тунельна долина Цирк Кр?огенн? Булгуннях Делл? Пол?й Термокарст Алас Байджарах Плямиста ? пол?гональна тундра Морських берег?в Бар Ватти Затока Бухта Естуар?й Лагуна Лиман Ф?орд Ферде Кл?ф Коса Мис М?лина Банка Океан?чний жолоб Остр?в Атол Вулкан?чний Перешийок Томболо П?востр?в П?дводн? гори П?дводний хребет Пляж Природна арка Риф Р?ас Тераса Узбережжя Шельф Шхери Вулкан?чн? Вулкан Гейзер Кальдера Кратер Лавовий купол ? плато Нек Кратерне озеро Еолов? Арена Бархан Дюна Ярданг Пустел? Глинист? Себх Солончак Такир Шотт Кам'янист? Гамада Рег Серир П?щан? Ел?с Ерг Кум Б?огенн? Боброва загата Болото Болотн? бугри Купинник Марш? Бутани Бабаковина Кротовина Ховраховина Залам Кораловий риф Мурашник Терм?тник Антропогенн? В?двал Водосховище Гребля Дамба Кар'?р Канава Канал Курган Польдер Став Намивн? територ?? Тераса Терикон Тунель Шлях Штучний остр?в

Ця стаття потребу? додаткових посилань на джерела для пол?пшення ?? перев?рност? . Будь ласка, допомож?ть удосконалити цю статтю , додавши посилання на над?йн? (авторитетн?) джерела . Зверн?ться на стор?нку обговорення за поясненнями та допомож?ть виправити недол?ки. Матер?ал без джерел може бути п?ддано сумн?ву та вилучено. (грудень 2015)